Чудові абрикоси: користь та шкода фрукта, норма споживання, як вибрати стиглий

Чим корисний літній фрукт для організму і чому не можна їсти багато абрикосів – дізнайтесь у матеріалі УНІАН.

Раніше в Стародавньому Римі та Греції абрикос називали “вірменським яблуком”. Все тому, що, згідно з однією з версій, абрикоси поширилися по світу завдяки купцям з Вірменії. До речі, у Вірменії досі абрикос вважається символом нації. Існує навіть кінофестиваль “Золотий абрикос”.

З латинської назва фрукта перекладається як “скоростиглий” і це виправдано, адже фрукт дійсно встигає дуже швидко. До якогось часу абрикоси і персики так і називали: “скоростиглий” і “пізньостиглий”.

УНІАН розповість, скільки штук абрикосів можна їсти в день і як правильно вибирати стиглий літній фрукт.

Абрикоси – користь та вплив на організм

Велика кількість каротиноїдів – причина, по якій фрукт знайшов такий насичений помаранчевий колір. Ці речовини позитивно впливають на зір і шкіру, а також запобігають передчасному старінню клітин.

Також в абрикосах високий вміст калію – на 100 гр фрукта – 70% від добової норми людини.

Фрукт виводить токсини з організму, знижує рівень холестерину, сприятливо впливає на обмінні процеси. Містить велику кількість корисних речовин:

• вітамін С – благотворно впливає на серцево-судинну систему, підтримує еластичність тканин, нормалізує тиск і відновлює водний баланс;
• антиоксидант – запускають регенерацію клітин, перешкоджає появі вільних радикалів, зупиняє патогенні процеси;
• клітковина – виводить з організму шлаки, покращує травлення, сприяє легкій засвоюваності корисних речовин з інших продуктів;
• вітаміни А, Е і В9 – забезпечують протизапальний ефект, надають омолоджуючу дію;
• марганець, кальцій, залізо – регулюють рівень цукру, гемоглобіну, покращують роботу центральної нервової системи.

Також абрикос має легкий проносний ефект, що дозволяє нормалізувати стілець і поліпшити перистальтику кишечника. Абрикоси при застуді дають відхаркувальний ефект, якщо пити чай з абрикосовою м’якоттю.

Шкода абрикоса – чим небезпечний фрукт

Купувати абрикос найкраще в липні – серпні, тоді фрукт не буде оброблений хімікатами. Серед корисних речовин присутній і неоднозначний амігдалін. Його надлишок в організмі може привести до отруєння. Дієтологи кажуть, що на день можна їсти 4-5 абрикосів і не більше.

Кому не можна абрикоси – протипоказання для вживання

Категорично заборонено вживати такий фрукт людям з виразкою і цукровим діабетом. Також слід бути обережними вагітним і дітям, так як абрикос сам по собі відноситься до числа фруктів – алергенів.

Як вибрати абрикоси – ознаки стиглого фрукта

Подивіться на плоди – їх забарвлення повинено бути яскравим і рівним, без ознак ураження шкідниками. Фрукти повинні бути сухими, в міру щільними і ароматними.

• плоди рівного відтінку без некрасивих плям (червоні або помаранчеві вкраплення можуть бути);
• присутній характерний аромат;
• абрикоси абсолютно сухі і щільні за структурою;
• при натисканні фрукт не деформується;
• поверхня без тріщин і пошкоджень (їх наявність говорить про те, що абрикос перезріло);
• кісточка добре відділяється від м’якоті.

Раніше ми розповідали, як зробити абрикосове варення на зиму.

Вас також можуть зацікавити новини:

Абрикоси – чим корисні та кому протипоказані

Ці апетитні плоди надзвичайно поживні й мають низку переваг для здоров’я.

Абрикоси – це сонячні, соковиті плоди, які так і ваблять своїм смаком та ароматом.

Окрім незаперечних смакових якостей, абрикоси ще й дуже корисні для здоров’я людини. Шкода від них може бути мінімальною з урахуванням невеликої кількості протипоказань.

Ще одним плюсом цих плодів є їхня низька калорійність, що дозволяє віднести абрикоси до дієтичних фруктів, які успішно включені до багатьох програм схуднення.

Чим корисні абрикоси

Ці плоди є джерелом низки корисних речовин. Вони містять вітаміни (А, С, Е, Н, К, групи В), каротини, флавоноїди, фітостероли, фітоестроген, антиоксиданти, органічні кислоти (лимонну, фолієву, яблучну, янтарну), вуглеводи, фосфор, магній, калій, залізо, йод, натрій, дубильні речовини, пектини, амінокислоти, клітковину, мікро- та макроелементи.

Завдяки мінералам та вітамінам, що входять до їхнього складу, абрикоси корисні для здоров’я всіх систем організму. Ці плоди, зокрема, здатні:

• налагодити функції імунної та нервової системи;
• відновити функції серцево-судинної системи, м’яко знизити високий артеріальний тиск;
• підвищити рівень гемоглобіну, нормалізувати склад крові;
• запобігти захворюванню щитовидної залози;
• знизити концентрацію холестерину;
• нормалізувати травлення та відновити корисну мікрофлору в кишечнику;
• вивести токсичні сполуки і шлаки;
• налагодити функції підшлункової залози, печінки, жовчного міхура й нирок;
• запобігти появі злоякісних новоутворень;
• прискорити відходження мокроти при сухому кашлі;
• поліпшити зір, пам’ять та активізувати розумову діяльність.

Слід зазначити, що ці фрукти дуже корисні для вагітних жінок, адже заповнять дефіцит вітамінів і мінералів, забезпечуючи правильний розвиток плоду, позбавлять від запорів і набряклості та усунуть депресію. Однак усе ж слід проконсультуватися з фахівцем.

Свіжі абрикоси мають низьку калорійність – близько 44 кілокалорій на 100 г фруктів. Включаючи їх у дієтичне меню, слід враховувати не лише цей факт, а й те, що вони мають досить високу живильну цінність у результаті високого вмісту цукрів (більш ніж 10%).

Протипоказання до вживання абрикос

Попри суттєву користь абрикос, вони можуть завдати й шкоди, особливо в разі індивідуальної непереносимості, наявності таких захворювань, як цукровий діабет, гастрит, гепатит, при підвищеній кислотності шлунка та збоях у роботі щитовидної залози.

Не рекомендовано включати абрикоси в раціон молодим мамам під час грудного годування, оскільки вони можуть спричинити у немовлят алергію або коліки.

Абрикос: як виростити добрий урожай?

Абрикоси мають високу морозостійкість. Проте за неправильної посадки та неграмотної агротехніки вони не дадуть належного врожаю та можуть навіть загинути. Саме тому важливо враховувати усі їхні переваги.

Вирощування абрикосу

Головне, що потрібне для успішного вирощування абрикоса – підібрати йому правильне місце. Ідеально, якщо це буде ділянка з невеликим ухилом на південь чи південний схід – вона швидше прогріватиметься навесні. А ще важливо, щоб місце для посадки абрикосів було дуже світле і захищене від холодних північних вітрів. Наприклад, можна посадити абрикос з південного боку будинку чи високого паркану. У жодному разі не можна садити абрикоси в низинах – там накопичується холодне повітря, частіше бувають весняні заморозки, які здатні вбити квіткові бруньки і застоюється вода навесні і після дощів, що призводить до підпрівання кореневої шийки. Не підходять для абрикосу ділянки з високим заляганням ґрунтових вод – вони мають бути не вищими за 2 м.

Посадка абрикоса

Найкраще садити абрикоси навесні – у них попереду буде все літо, щоб добре адаптуватися на новому місці та наростити коріння. При осінній посадці у абрикосів часто навесні випріває коренева шийка. Що може спричинити загибель дерева. У природі абрикоси ростуть на гірських схилах, іноді дуже крутих. А у нас більшість ділянок знаходяться на рівнинах. Тому ідеальний варіант – садити абрикоси на спеціально підготовлені пагорби. Висота такого пагорба повинна бути 70 – 100 см. і діаметром близько 3 м. Втім, висоту можна зробити і поменше – досліди показали, що при посадці абрикоса на пагорби висотою 0,5 м. у дерев підвищується зимостійкість, врожайність і вони швидше вступають у пору плодоношення. Якщо на ділянці дерн, його попередньо треба зняти, а грунт розпушити. А вже потім насипати землю. Коли горбок готовий, у його центрі копають яму діаметром 70 см. та глибиною 50 см. На глинистому грунті на дно ями треба укласти дренаж з гравію, битої цегли та піску. На піщаній – шар глини товщиною 20 – 30 см. Потім яму заповнюють сумішшю родючої землі, торфу та піску у співвідношенні 1:1:1. Туди треба додати літрову банку золи і одне відро перегною чи компосту. Усі «інгредієнти» треба ретельно перемішати. Але пам’ятайте: абрикос не дуже вимогливий до родючості ґрунту, тому зловживати добривами не варто. При посадці важливо не заглибити кореневу шийку саджанця – це місце, де стовбур переходить у коріння. Вона має бути на 3 — 4 см. вище за рівень землі – згодом ґрунт осяде і він виявиться врівень з ґрунтом. Ящо навіть ґрунт не осяде, а таке теж можливо і коренева шийка буде вищою за поверхню, – не страшно, абрикосу це не зашкодить. А от якщо вона буде заглиблена – деревце може загинути. Після посадки саджанець треба обов’язково полити. Норма – 1 – 2 відра. Причому не важливо, вологий ґрунт чи сухий. Навіть якщо напередодні йшов дощ, полив все одно потрібний, щоб земля осіла і щільно лягла до коріння.

Догляд за абрикосом у відкритому ґрунті

• Полив. Існує думка, що абрикоси посухостійкі. Однак це не зовсім правильно – ці дерева добре переносять сухість повітря, але не ґрунту. Тож поливати їх треба. Особливо спочатку після посадки, оскільки нове коріння наростає тільки у вологому грунті.
  Волога вкрай необхідна абрикосам навесні та на початку літа, під час інтенсивного зростання пагонів. І ще поливи важливі після збирання врожаю.
  А ось наприкінці сезону, коли відбувається визрівання пагонів, поливи треба скоротити чи зовсім припинити – тоді вони зможуть краще підготуватись до зими.
• Підживлення. Перший рік після посадки підживлення абрикосам не потрібні – їм вистачить того, що заклали в посадкову яму. Добрива їм треба давати з другого року.
  Перше підживлення – на початку розпускання нирок: 15 г. (1 ст. ложка) аміачної селітри для молодих дерев та 30 г. (2 ст. ложки) для рослин починаючи з 5-го року. Це норма на 1 кв. м ствольного кола.
  Друге дають під час дозрівання плодів: 30 г. (2 ст. ложки) нітрофоски на 1 кв. м ствольного кола. Вік дерева при цьому не важливий.
• Обрізка. Абрикоси схильні до грибних хвороб, а щоб уникнути проблем, їх треба щорічно обрізати. Обрізку краще проводити рано навесні, до початку руху соку – у березні або перших числах квітня (не пізніше 10 числа).
  Починати обрізку слід зі стовбура – його треба вкоротити на висоті 2,5 м. потім слід вирізати всі пагони, що ростуть усередину крони. У результаті форма дерева має нагадувати чашу. Занадто довгі бічні скелетні гілки теж треба вкоротити – вони повинні бути не довшими за 1,5 м.

Збір урожаю абрикосу

1. Збирати абрикоси можна як у стадії повної зрілості, коли плоди набули типового для сорту забарвлення і стали м’якими, так і недозрілі – вони дозрівають при температурі 10 – 15 °С.
2. Зривати їх краще у рукавичках, щоб не пошкодити захисний шар з ворсинками. І без плодоніжки.
3. Зібрані плоди укладають у ящики у 2-3 шари, не більше. В іншому випадку вони почнуть загнивати.

Правила зберігання абрикосу

Для зберігання краще підходять сорти з товстою шкіркою та щільною м’якоттю. М’які абрикоси довго не лежать. Повністю дозрілі та перестиглі абрикоси краще відправити у холодильник – у пластиковому контейнері з кришкою вони протягнуть до 10 днів.

Абрикоси, що недозріли, можна тримати при кімнатній температурі в ящиках, у 2 – 3 шари. Щоб збільшити термін зберігання, кожний плід потрібно обернути на пергамент. А ще краще складати їх у осередки з-під яєць. За такого способу вони лежать до 3 тижнів. У льоху або холодильнику абрикоси, що недозріли, пролежать довше – 30 – 50 днів, за умови, що температура буде близько 0 ° С, а вологість повітря 90 – 95%. Але перед тим, як їх з’їсти, плоди треба потримати кілька днів у теплі, щоб дозріли.

У замороженому вигляді абрикоси можуть зберігатися до 9 місяців, причому, як показали досліди, кількість поживних речовин у них практично не змінюється. У морозилку їх відправляють, попередньо видаливши кісточку та розділивши на дві половинки. Повторно заморожувати абрикоси не можна.

На плодах, призначених для зберігання, не повинно бути вм’ятин, плям, пошкоджень шкідниками та хворобами.