Абстрактне мислення і його характерні особливості

Звернемося до найбільш вживаних визначень логіки як науки:

“Логіка – це філософська наука про форми, в яких протікає людське мислення, та про закони, яким воно підпорядковується”,

“Логіка – наука про форми, закони та методи пізнання об’єктивного світу на ступені абстрактного мислення, а також про мову як засіб такого пізнання”.

“Логіка – наука про закони і форми правильного мислення”.

У наведених визначеннях предметом логіки є абстрактне мислення. Це зумовлює необхідність аналізу його особливостей, специфіки як одного із ступенів пізнання, визначення характеру зв’язку з іншими ступенями пізнання.

За межами спеціального вивчення поняття свідомість, мислення, абстрактне мислення розглядаються як синоніми. І це не заважає нам їх ефективно використовувати. Але для цілей нашого аналізу це не годиться, що й спонукає нас дати чіткі визначення цим поняттям.

М и с л е н н я – це активний процес діяльності людського мозку.

С в і д о м і с т ь – це процес ідеального відображення дійсності. Свідомість включає в себе мислення, знання, емоції, інтуїцію, пам’ять, волю. Тому кожна людина має своє бачення світу, властиву лише їй свідомість.

А б с т р а к т н е мислення – це один із ступенів процесу пізнання, якому передує чуттєвий ступінь пізнання.

Мета чуттєвого пізнання – дати досліджуваний предмет у його безпосередності, наявності, зафіксувати його у вигляді факту чуттєвої наявності. Реалізує цю мету чуттєве пізнання через свої форми: відчуття, сприйняття, уявлення.

Предмети та явища навколишньої дійсності, впливаючи на органи чуття, викликають різноманітну інформацію (зорову,слухову, дотикову та ін.), що й складає зміст такого рівня чуттєвого пізнання, як відчуття.

Отже, відчуття є відображенням окремих властивостей предметів та явищ дійсності (колір, звук, запах тощо), які діють на наші органи чуття.

За допомогою сприйняття (як наступного рівня чуттєвого пізнання) отримують інформацію про предмети та явища навколишнього світу у їх цілісному вигляді. Так, сприйняття квітки дає нам не тільки інформацію про її окремі властивості (колір, запах тощо), а насамперед формує зоровий образ про неї як своєрідний предмет, відмінний від її середовища.

Необхідною умовою формування інформації про предмет у вигляді відчуття і сприйняття є безпосередня наявність предмета чи явища. Тільки тоді можна виділити окремі властивості предмета або ж характеризувати предмет у його цілісності.

Але ми можемо отримати інформацію про предмет і не споглядаючи його. Відомості про предмети та явища, які сприймалися раніше, можуть відновлюватися в нашій уяві у вигляді різних образів. Ось ці образи і є уявленнями.

Отже, у я в л е н н я м називають таку форму чуттєвого пізнання, яка продукує інформацію про предмет у вигляді наочних образів. Це дає можливість говорити, наприклад, про знайому людину, яка в даний момент відсутня, сперечатися про явище, яке ми сприймали колись, тощо.

На рівні уявлення ми намагаємося подолати хаотичне розмаїття відомостей про предмет, отриманих за допомогою відчуття і сприйняття, встановити тотожність між предметом і його наочним образом, нехтуючи відчуттям і сприйняттям як менш досконалими формами чуттєвого пізнання.

Але для уявлення, як і для чуттєвого пізнання в цілому, характерним є брак диференціації одиничного і загального, суттєвого і несуттєвого, випадкового і закономірного. А без такої диференціації неможливий генезис знання про предмет. Це й зумовлює необхідність такого ступеня пізнання, яким є абстрактне мислення. Саме слово “абстракція” походить від латинського слова abstractio (усунення, відокремлення, відвертання, відволікання). Про яке ж відвертання, відволікання йдеться, коли ми користуємося терміном “абстрактне мислення”? Відповідь на це питання, а також визначення абстрактного мислення дамо далі. Зараз же зупинимося на аналізі характерних особливостей абстрактного мислення, серед яких виділяють узагальненість, опосередкованість, нерозривний зв’язок з мовою.

За допомогою органів чуття, як уже зазначалося, людина пізнає світ у сукупності його різноманітних якостей і властивостей. Перед мисленням постає завдання систематизувати результат, отриманий на чуттєвому рівні пізнання. Суть цієї систематизації полягає у відокремленні несуттєвого, випадкового, другорядного від суттєвого, необхідного. Таке відокремлення називають абстракцією у вигляді узагальнення.

Отже, у з а г а л ь н е н н я – це така риса абстрактного мислення, яка розкриває його здатність характеризувати предмети і явища через сукупність їх суттєвих ознак. На рівні чуттєвого пізнання предмет постає у вигляді наочного образу, а на рівні абстрактного мислення – у вигляді системи знання,тобто поняття.

Наприклад, науки, що вивчають людину, відкривають різноманітні її якості і властивості. Кожен із власного досвіду знає, що немає двох однакових людей. Люди різняться за кольором шкіри, національністю, здібностями, психологією тощо. Але в розмаїтті цих ознак шляхом узагальнення, мислення виділяє найсуттєвіше, що визначає людину як об’єкт, відмінний від усього іншого: “жива істота, здатна виробляти знаряддя праці”.

Другою важливою рисою абстрактного мислення є його опосередкований характер. О п о с ер е д к о в а н і с т ь – це фіксація факту незалежності знання від предмета. Тобто, виникнувши, знання набуває певної відносної самостійності. З ним ми можемо поводитися як з чимось реально існуючим, і, що найголовніше, ми його використовуємо як фундамент та інструмент для добування нового знання. Тобто, у процесі пізнання настає такий момент, коли не безпосередньо сам предмет є джерелом знання, а саме знання про нього є основою для отримання нового, глибшого знання.

Наприклад, люди за різних обставин і в різні часи безпосередньо спостерігали, що деякі предмети не тонуть у воді. І лише Архімед, полишивши чуттєву сторону цього явища, відкрив залежність, яка лежить в його основі і яку згодом сформулював у вигляді знаменитого закону. Отже, Архімед відкрив те, що лежить за межами органів чуття, спираючись на здобуте раніше знання.

А ось інший приклад. Дізнавшись, що ваш приятель перебуває зараз у Варшаві, ви без посилання на чуттєвий досвід стверджуєте, що його немає зараз у Києві.

Тобто, аналізуючи раніше отримане і перевірене знання, ми маємо можливість, не звертаючись щоразу до безпосереднього досвіду, мати нове знання. Можна стверджувати, що саме цей аналіз і є суттю опосередкованості як властивості абстрактного мислення.

Окрім того, абстрактне мислення має ще одну особливість – нерозривний зв’язок з мовою. М о в а – це безпосередня реальність думки. Навіть тоді, коли ми не розмовляємо, не записуємо наші думки, ми все одно втілюємо їх у слова, речення, сукупність речень. Завдяки мові ми не тільки фіксуємо отримане знання, а й передаємо інформацію один одному, здійснюємо зв’язок між поколіннями. Оскільки в мові втілюється не тільки знання як результат пізнавальної діяльності, а й спосіб його отримання, то людина, вивчаючи мову, оволодіває і певними прийомами міркування. Тільки враховуючи це, можна на мовному матеріалі дослідити головні форми мислення, зв’язок між формою думки та її змістом, типи зв’язку між формами мислення як результатами абстрактної діяльності людини, і саме ця обставина робить нерозривний зв’язок мови і мислення визначальним щодо узагальнення та опосередкованості як характерних ознак абстрактного мислення.

Тобто, будь-яке слово і узагальнює, і опосередковує (оскільки виступає представником певного об’єкта), і фіксує певну думку про предмет. Тому абстрактне мислення можна назвати мовним мисленням, в мову – практичним мисленням, підкреслюючи цим, що на цьому рівні пізнання й діяльності головним виразником і акумулятором знання є мова. Мається на увазі не тільки розмовна мова, а й мова моделей інженера, креслень архітектора, мова науки тощо.

Отже, як ми вже зазначали, предмет логіки – абстрактне мислення, яке по суті поглинається мовою, а це означає, що логіка врешті-решт вивчає мову.

Насправді ж логіка не вивчає структури мови як такої, тобто її граматичних властивостей. Граматичні структури безпосередньо не виражають логічних структур. Вони виражають загальні і специфічні принципи побудови природних мов і є предметом лінгвістики. На відміну від лінгвістики логіка вивчає не саму природну мову, а закономірності, правила та головні прийоми реалізації і функціонування мислення в такій матерії, як мова.

Отже, предметом логіки є абстрактне мислення, що має специфічні форми і підпорядковується властивим йому правилам і законам.

Що таке Абстрактне мислення

Абстрактне мислення – це важливий процес, який використовується людиною для розуміння та аналізування інформації, яка надходить до нас з оточуючого світу. Це здатність розуму розуміти, аналізувати та оцінювати ідеї, концепції та поняття, які не можуть бути сприйняті за допомогою наших п’яти зорових або чуттєвих органів. Абстрактне мислення є важливою частиною критичного мислення та навичок розв’язування проблем.

Зв’язок між абстрактним мисленням та навчанням

Абстрактне мислення є необхідною навичкою для успішного навчання, оскільки воно допомагає учневі розуміти та аналізувати нову інформацію. Наприклад, при вивченні математики, учень повинен здатися з розумінням абстрактних понять, таких як числа та формули, щоб розв’язувати складні математичні задачі. Абстрактне мислення також допомагає учням зрозуміти абстрактні поняття в інших предметах, таких як мистецтво, музика та література.

Як розвивати абстрактне мислення?

Існує кілька способів, якими можна розвивати абстрактне мислення. Один з них – це часте використання питань “чому?” та “як?” при зустрічі з новою інформацією. Наприклад, під час читання книги або перегляду фільму, запитайте себе, чому головний герой вчинив певну дію або як ця дія впливає на подальші події. Це допоможе вам аналізувати ситуацію та розуміти її абстрактні аспекти.

Також важливо багато читати та експериментувати з новими ідеями. Читання допомагає розширити ваші знання та вдосконалити вміння абстрактного мислення, оскільки ви стикаєтеся з новими ідеями та концепціями. Експериментування, у свою чергу, допомагає вам вирішувати проблеми та встановлювати зв’язки між різними ідеями.

Приклади абстрактного мислення

Один з найяскравіших прикладів абстрактного мислення – це математичні проблеми та головоломки. Наприклад, “Як розділити 9 рівних частин на 3 групи по 3 предмети в кожній групі?” В цьому завданні учень повинен застосувати свої абстрактні мислення та здатність до логічного мислення, щоб знайти правильну відповідь.

Інший приклад – це розв’язування проблем у наукових дослідженнях. Дослідник повинен бути здатний абстрактно мислити та аналізувати дані, щоб зробити висновки та встановити зв’язки між різними явищами.

Владислав Шевчук

Помічник головного редактора

Владислав помічник головного редактора проекту “що-таке.укр” фахівець з української мови та літератури, має глибоке розуміння української історії та культури.

Зі ступенем у сфері гуманітарних наук, він присвятив понад п’ять років своєї кар’єри копірайтингу, створюючи зміст, що відображає багатство та різноманітність української мови. Владислав також має трьохрічний досвід у цифровому маркетингу та SEO, що допомагає йому ефективно просувати інформацію в інтернеті. Його статті відрізняються точністю, глибиною аналізу та здатністю залучати читачів до вивчення української мови.

Також вас можете зацікавити:

Подивіться інші слова з їх детальним описом.

Що таке Абстрактне мислення

Абстрактне мислення – це важливий процес, який використовується людиною для розуміння та аналізування інформації, яка надходить до нас з оточуючого світу. Це здатність розуму розуміти, аналізувати та оцінювати ідеї, концепції та поняття, які не можуть бути сприйняті за допомогою наших п’яти зорових або чуттєвих органів. Абстрактне мислення є важливою частиною критичного мислення та навичок розв’язування проблем.

Зв’язок між абстрактним мисленням та навчанням

Абстрактне мислення є необхідною навичкою для успішного навчання, оскільки воно допомагає учневі розуміти та аналізувати нову інформацію. Наприклад, при вивченні математики, учень повинен здатися з розумінням абстрактних понять, таких як числа та формули, щоб розв’язувати складні математичні задачі. Абстрактне мислення також допомагає учням зрозуміти абстрактні поняття в інших предметах, таких як мистецтво, музика та література.

Як розвивати абстрактне мислення?

Існує кілька способів, якими можна розвивати абстрактне мислення. Один з них – це часте використання питань “чому?” та “як?” при зустрічі з новою інформацією. Наприклад, під час читання книги або перегляду фільму, запитайте себе, чому головний герой вчинив певну дію або як ця дія впливає на подальші події. Це допоможе вам аналізувати ситуацію та розуміти її абстрактні аспекти.

Також важливо багато читати та експериментувати з новими ідеями. Читання допомагає розширити ваші знання та вдосконалити вміння абстрактного мислення, оскільки ви стикаєтеся з новими ідеями та концепціями. Експериментування, у свою чергу, допомагає вам вирішувати проблеми та встановлювати зв’язки між різними ідеями.

Приклади абстрактного мислення

Один з найяскравіших прикладів абстрактного мислення – це математичні проблеми та головоломки. Наприклад, “Як розділити 9 рівних частин на 3 групи по 3 предмети в кожній групі?” В цьому завданні учень повинен застосувати свої абстрактні мислення та здатність до логічного мислення, щоб знайти правильну відповідь.

Інший приклад – це розв’язування проблем у наукових дослідженнях. Дослідник повинен бути здатний абстрактно мислити та аналізувати дані, щоб зробити висновки та встановити зв’язки між різними явищами.

Владислав Шевчук

Помічник головного редактора

Владислав помічник головного редактора проекту “що-таке.укр” фахівець з української мови та літератури, має глибоке розуміння української історії та культури.

Зі ступенем у сфері гуманітарних наук, він присвятив понад п’ять років своєї кар’єри копірайтингу, створюючи зміст, що відображає багатство та різноманітність української мови. Владислав також має трьохрічний досвід у цифровому маркетингу та SEO, що допомагає йому ефективно просувати інформацію в інтернеті. Його статті відрізняються точністю, глибиною аналізу та здатністю залучати читачів до вивчення української мови.

Також вас можете зацікавити:

Подивіться інші слова з їх детальним описом.