Механізація доїння і первинної обробки молока
«Механізація доїння і первинної обробки молока». Підручник / О.Г. Скляр, Н.І. Болтянська, Р.В. Скляр, І.Ю. Маніта К.: Видавничий дім «Кондор», 2021. 401 с.
В підручнику висвітлено сучасні тенденції розвитку галузі молочного скотарства та вимоги до технологічного процесу доїння, які включають: фізіологічні основи машинного доїння корів, технічні чинники у забезпеченні ефективного видоювання корів, шляхи ефективного здійснення процесу доїння, чинники, що впливають на склад та властивості молока, вплив машинного доїння на захворюваність корів маститом, інновації в управлінні якістю молока. Розглянуто загальну будову доїльної машини, доїльних установок та агрегатів. Наведено основи розрахунку процесу доїння та елементів доїльних машин. Висвітлено сучасні тенденції проведення первинної обробки молока.
.
Навчання
- Графік консультацій
- Дисципліни, що викладаються на кафедрі
- Обов’язкові
- Журнал практичних занять з дисципліни МОВТ
- Самостійна підготовка до робіт з дисципліни Гідравліка (МТФ)
- Практичні заняття з дисципліни МОВТ
- Лекційні матеріали з дисципліни Гідравліка, гідро- та пневмоприводи
- Журнали лабораторних робіт з дисципліни Гідравліка, гідро- та пневмоприводи
- Самостійна підготовка до практичних занять з дисципліни МОВТ
- Лабораторні роботи з дисципліни Гідравліка, гідро- та пневмоприводи
- Лабораторні роботи з дисципліни МОВТ
- Практичні роботи з дисципліни Гідравліка, гідро- та пневмоприводи
- Самостійна підготовка до робіт з дисципліни Гідравліка, гідро- та пневмоприводи
- Лекційні матеріали з дисципліни Триботехніка
- Лабораторні роботи з дисципліни Триботехніка
- Самостійна підготовка до робіт з дисципліни Триботехніка
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни Триботехніка
- Презентації лекцій з дисципліни ТС АПК (8 семестр)
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни РМО
- Лабораторні роботи з дисципліни ТСМС
- Практичні роботи з дисципліни ТСМС
- Лекційні матеріали з дисципліни НТС
- Журнал практичних робіт з дисципліни НТС
- Лекційні матеріали з дисципліни АТС
- Практичні роботи з дисципліни НТС
- Самостійна підготовка до практичних робіт з дисципліни НТС
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни МОВАПВ
- Лекційні матеріали з дисципліни ПМТ АПВ
- Презентації лекцій з дисципліни ВСТВ
- Лабораторні роботи з дисципліни МОВАПВ
- Лабораторні роботи з дисципліни ПМТ АПВ
- Лабораторні роботи з дисципліни АТС
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни ПМТ АПВ
- Практичні роботи з дисципліни АТС
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни ВСТВ
- Самостійна робота з дисципліни АТС
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни АТС
- Журнал практичних робіт з дисципліни АТС
- Презентації лекцій з дисципліни МОВТ
- Лекційні матеріали з дисципліни МВТТ
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни МВТТ
- Журнал практичних робіт з дисципліни ТСМС
- Лабораторні роботи з дисципліни МВТТ
- Презентації лекційних тем з дисципліни РМО. Змістовий модуль №1 (7 семестр)
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни ТСМС
- Презентації лекційних тем з дисципліни РМО. Змістовий модуль №2 (7 семестр)
- Лекційні матеріали з дисципліни Гідравліка (МТФ)
- Лекційні матеріали з дисципліни НК
- Практичні роботи з дисципліни НК
- Лекційні матеріали з дисципліни МОВТ
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни Гідравліка (МТФ)
- Лабораторні роботи з дисципліни Гідравліка (МТФ)
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни МОВТ
- Практичні роботи з дисципліни Гідравліка (МТФ)
- Презентації лекційних тем з дисципліни ПТПТСМ АПВ. Змістовий модуль №2
- Самостійна підготовка до лабораторних робіт з дисципліни ТНД ТС
- Самостійна підготовка до практичних робіт з дисципліни ТНД ТС
- Журнал практичних робіт з дисципліни ОРПТО
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни МТВСГП
- Лабораторні роботи з дисципліни МТВСГП
- Лекційні матеріали з дисципліни Гідропривод
- Лабораторні роботи з дисципліни Гідропривод
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни Гідропривод
- Лабораторні роботи з дисципліни ТНД ТС
- Практичні роботи з дисципліни ТНД ТС
- Самостійна підготовка до лабораторних робіт з дисципліни Гідропривод
- Лекційні матеріали з дисципліни МТП в АПК
- Лекційні матеріали з дисципліни ТНД ТС
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни ТНД ТС
- Презентаційні матеріали з дисципліни МТП АПК
- Лекційні матеріали з дисципліни Гідравліка
- Лабораторні роботи з дисципліни Гідравліка
- Журнал лабораторних робіт з дисципліни Гідравліка
- Самостійна робота з дисципліни Гідравліка
- Практичні заняття з дисципліни МТП в АПК
- Журнал практичних занять з дисципліни МТП в АПК
- Самостійна підготовка до практичних занять з дисципліни МТП в АПК
- Презентації лекційних тем з дисципліни ПТПТСМ АПВ. Змістовий модуль №1
- Журнал практичних робіт з дисципліни ТНД ТС
- Підручники онлайн
- Технології наукових досліджень
- Гідравліка, гідро- та пневмоприводи
- Технічний сервіс в АПК (самостійна робота)
- Механізація доїння і первинної обробки молока
- Технічний сервіс мехатронних систем
- Проектування та монтаж техніки агропромислового виробництва
- Транспортний процес в АПК (лекції)
- Проектування та монтаж техніки агропромислового виробництва (лабораторні роботи)
- Технологічні системи в землеробстві
- Обгрунтування технологічних процесів в рослинництві (електронний аналог сам. роб.)
- Технології наукових досліджень в технічному сервісі (лекції)
- Методологія наукових досліджень
- Методологія наукових досліджень (електронний аналог лаб. роб.)
- Методологія наукових досліджень (електронний аналог практ. роб.)
- Експлуатація блоково-модульних машино-тракторних агрегатів (електронний аналог лаб. роб.)
- Методологія наукових досліджень (електронний аналог сам. роб.)
- Проектування та монтаж техніки агропромислового виробництва (лекції)
- Методологія наукових досліджень (лабораторні роботи)
- Обгрунтування технологічних процесів в рослинництві (самостійна робота)
- Довідник для підприємців. Частина 2
- Технології наукових досліджень в технічному сервісі (практикум)
- Методологія наукових досліджень (практичні роботи)
- Технології наукових досліджень в технічному сервісі (лабораторні роботи)
- Експлуатація блоково-модульних машино-тракторних агрегатів (лабораторні роботи)
- Технології наукових досліджень в технічному сервісі
- Методологія наукових досліджень (самостійна робота)
- Організація технологічних процесів ремонту машин та обладнання в майстернях підприємств АПК
- Використання техніки в агропромисловому комплексі
- Енерго- та ресурсозбереження в тваринництві
- Механізовані технології виробництва сільськогосподарської продукції (рослинництво)
- Надійність обладнання харчової галузі
- Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання (навчально-методичний посібник)
- Проектування сервісних підприємств (навчально-методичний посібник)
- Надійність технологічних систем (посібник-практикум)
- Механізовані технології в виробництві сільськогосподарської продукції (посібник-практикум)
- Надійність технологічних систем (лекції)
- Триботехніка (посібник)
- Триботехніка (лекції)
- Триботехніка
- Обладнання складів для зберігання плодоовочевої та м’ясомолочної продукції
- Організація та технологія технічного сервісу машин
- Технічна механіка рідини і газу
- Машини, обладнання та їх використання в тваринництві
- Проектування сервісних підприємств
- Машиновикористання техніки в тваринництві (лекції)
- Машиновикористання техніки в тваринництві
- Вода і водні ресурси в технологічних процесах підприємств АПК
- Ресурсозбереження в технологічних процесах АПК
- Основи проектування тваринницьких підприємств
- Обладнання складів. Зберігання зерна і зернопродуктів
- Основи наукових досліджень
- Від ідеї до власної справи
- Статистична обробка і оформлення результатів експериментальних досліджень
- Паливно-мастильні та інші експлуатаційні матеріали
- Вимоги санітарії і гігієни праці при переробці м’яса і м’ясних продуктів
- Основи наукових досліджень
- Гідравліка (підручник)
- Оборудование и технология сушки семян подсолнечника высших репродукций
- Технічний сервіс в АПК
- Гідравліка (посібник)
- Механізація технологічних процесів у тваринництві
- Альтернативне паливо для енергетики АПК
- Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання
- Гідравліка та її використання в агропромисловому комплексі
- Гидроаэромеханика и ее использование в энергетике АПК
- Теплотехніка, теплопостачання і використання теплоти в сільському господарстві
- Гідравліка, сільськогосподарське водопостачання та гідропневмопривод
- Олімпіада з дисципліни: «Аграрна інженерія»
- Олімпіада з дисципліни: «Аналіз технологічних систем»
- Олімпіада з дисципліни: «Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання»
- Олімпіада з дисципліни: «Вступ до фаху»
- Олімпіада з дисципліни: «Гідропривод»
- Олімпіада з дисципліни: «Гідравліка та основи водопостачання»
- Олімпіада з дисципліни: «Експлуатація блоково-модульних МТА»
- Олімпіада з дисципліни: «Експлуатація машин і обладнання»
- Олімпіада з дисципліни: «Машини, обладнання та їх використання в тваринництві»
- Олімпіада з дисципліни: «Механізовані технології в виробництві с.г. продукції»
- Олімпіада з дисципліни: «Машиновикористання техніки в тваринництві»
- Олімпіада з дисципліни «Методологія наукових досліджень»
- Олімпіада з дисципліни: «Обгрунтування технологічних процесів в рослинництві»
- Олімпіада з дисципліни: «Організація робіт підприємств технічного обслуговування»
- Олімпіада з дисципліни: «Основи технічної творчості»
- Олімпіада з дисципліни: «Проектування та монтаж техніки агропромислового виробництва»
- Олімпіада з дисципліни: «Ремонт машин та обладнання»
- Олімпіада з дисципліни: «Система точного землеробства»
- Олімпіада з дисципліни: «Смарт технології в рослинництві»
- Олімпіада з дисципліни: «Технічний сервіс в АПК»
- Олімпіада з дисципліни: «Технічний сервіс мехатронних систем»
- Олімпіада з дисципліни «Технологічні системи в землеробстві»
- Олімпіада з дисципліни: «Транспортний процес в АПК»
- Всеукраїнська студентська олімпіада з дисципліни «Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання»
- Всеукраїнська студентська олімпіада з дисципліни «Ремонт машин»
- Всеукраїнська студентська олімпіада зі спеціальності «Відновлення та підвищення зносостійкості деталей і кострукцій»
- Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт за напрямком «Інноваційні розробки з технічного оснащення процесів тваринництва»
- Кураторство Скляра Олександра Григоровича
- Кураторство Журавля Дмитра Павловича
- Кураторство Скляр Радміли Вікторівни
- Кураторство Дашивець Галини Іванівни
- Кураторство Болтянського Бориса Володимировича
- Кураторство Міткова Василя Борисовича
- Кураторство Чорної Тетяни Сергіївни
- Кураторство Ігнатьєва Євгена Ігоревича
- Кураторство Дерези Сергія Володимировича
- Кураторство В’юник Ольги Володимирівни
- Протоколи перевірки відкритих лекційних занять за 2022-2023 н.р.
- Протоколи перевірки відкритих лекційних занять за 2019-2020 н.р.
- Протоколи перевірки відкритих лекційних занять за 2020-2021 н.р.
- Курсове проєктування
- Дипломне проєктування
- Щоденники підготовки до кваліфікаційних робіт
- Методичні вказівки для виконання курсового та дипломного проектування
- Накази ректора про затвердження тематики
- Тематика дипломних проектів
4.12.1. Первинна обробка молока
На кожній фермі в спеціальній прибудові посередині корівника, а на великих фермах в окремих приміщеннях, обладнують молочарню. Безпосередньо в умовах ферми проводять первинну обробку молока, яка передбачає очищення його від механічних домішок (фільтрування) та охолодження.
Очищення молока від механічних домішок (фільтрування). Під час доїння в молоко можуть потрапляти різні механічні домішки (волос, пил тощо). Тому з метою зменшення забруднення його фільтрують. Якщо корів доять у стійлах і молоко зливають у фляги, то в горловини фляг вставляють цідилки з фільтрами або обв’язують їх фільтрувальною тканиною. Найдоцільніше використовувати фільтри із штучної тканини (лавсан, енант), які легко промиваються, міцні й не жовтіють. Для обробки 1 т молока необхідно 0,017 м лавсану, тоді як марлі — 1,26 м.
Фільтрування не забезпечує одержання чистого молока, оскільки частина механічних домішок розчиняється і разом із мікроорганізмами потрапляє в молоко.
На великих фермах і підприємствах промислового типу для очищення молока використовують герметичні молокоочисники типу ОМА-3М, умонтовані в пастеризаційні установки. Основним робочим органом у них є барабан, подібний до сепараторного, проте менший за діаметром, без розділювальної тарілки, з більшим простором між тарілками і одним збірником молока. Відцентрова сила, що розвивається під час обертання барабана, відділяє з молока механічні домішки разом із бактеріями, які затримуються між тарілками барабана.
Для очищення молока на фермах використовують устаткування типу ООМ-1000А, за допомогою якого молоко одночасно очищають, охолоджують і сепарують. За одну годину тут очищають 1000 кг або сепарують 600 кг молока.
У разі доїння в молокопровід застосовують уніфіковані фільтри АДМ.09.000, умонтовані в молокопровід на потоці молока.
Охолодження молока. Неохолоджене молоко швидко втрачає свої бактерицидні властивості і через 2 — 3 год починає скисати, тому відразу після доїння його охолоджують. З цією метою на фермерських молочарнях фляги занурюють у басейн з проточною водою
з розрахунку 3 — 5 л на охолодження 1 кг молока. Крім того, використовують лід. Так, на 100 кг молока необхідно 10 — 12 кг, або на 1 т молока — 1,2 м 3 льоду.
Значно швидше і до нижчої температури можна охолодити молоко за допомогою охолодників, ванн і танків. Охолодники працюють за принципом теплообміну між молоком та холодоагентом. Вони бувають зрошувальні й пластинчасті. Молоко в таких охолодниках стікає зверху, а вода надходить знизу вверх. Більш сучасними є пластинчасті охолодники, які можна використовувати за всіх способів доїння корів, але частіше їх умонтовують у лінію з центральним молокопроводом.
Для охолодження молока на фермах застосовують холодильну установку МХУ-8С у комплексі з танком-охолодником ТО-2 місткістю 2 т. На великих фермах використовують фреонові або аміачні холодильні машини.
Незалежно від способу доїння для охолодження молока застосовують ванни й танки, у міжстінковий простір яких надходить холодоагент (фреон) або холодоносій (льодова вода, розсіл).
Зберігання молока. Охолоджене молоко зберігають за низьких температур. У випадку, коли його не вивозять із господарства протягом 6 год, то охолоджують до 10 °С, 12 — 8 °С, 24 год — 5 °С із урахуванням 1 — 2 °С на нагрівання. У разі збирання у фляги молоко зберігають у тих самих басейнах, в яких і охолоджували, але фляги накривають марлею чи іншою тканиною.
Для підтримання більш низької температури використовують лід. Проте зберігати молоко у флягах економічно невигідно, оскільки витрачається багато води і льоду, в нього потрапляють механічні домішки й відбувається абсорбція сторонніх запахів.
Найдоцільніше молоко зберігати в танках і ваннах. Танки мають подвійні стінки, простір між якими заповнено теплоізоляційним матеріалом. У них охолоджене молоко зберігають 36 — 48 год. Для підтримання низької температури використовують ванни ТОМ-1, ТОМ-2, ТО-2. Це двостінні резервуари, під дном яких розташовані трубчасті випарювачі, з’єднані з холодильною машиною. Зберігання молока у ваннах дає можливість автоматично підтримувати певну температуру.
На великих фермах і підприємствах промислового типу для зберігання молока використовують резервуари-термоси місткістю 2 — 36 т. Тримання молока в них упродовж 12 год підвищує його температуру на 1 °С із різницею температури між молоком і навколишнім середовищем 20 °С.
Транспортування і реалізація молока. Його транспортують у флягах і автомобільних цистернах. Перевезення у флягах не дає можливості підтримувати певну температуру й уникнути втрат молока (розбризкування, залишки на стінках фляг), які досягають 0,3 — 0,5 % місткості фляги.
Кращим способом транспортування вважають використання автомобільних молочних цистерн. Воно обов’язкове для господарств, де молоко охолоджують та зберігають у танках. Застосування автомобільних молочних цистерн усуває трудомісткі процеси завантаження, розвантаження, миття, дезінфекції фляг і підвищує продуктивність праці майже в 2 рази.
Молочні цистерни характеризуються достатньою термоізоляцією, яка запобігає нагріванню молока або замерзанню. За 10 год перебування молока в цистерні його температуразмінюється не більш як на 2 °С.
У цистерну молоко надходить за допомогою вакууму, що створюється відкачуванням із секції повітря всмоктувальним колектором двигуна автомобіля. Спрацьовує контактна електрична сигналізація і двигун автомашини після заповнення цистерни молоком вимикається.
У деяких країнах молоко транспортують по молокопроводу, але виникає складність щодо його промивання, витрат значної кількості води та миючих засобів.
На молоко, яке відправляють із господарства на молочне підприємство, оформляють товарно-транспортну накладну, де зазначають його кількість, жирність та показники сортності. На молочному заводі молоко зважують, визначають жирність, уміст білка, кислотність, ступінь чистоти, бактеріальне обсіменіння та вміст соматичних клітин.
Перераховують молоко фактичної в базисну жирність за формулою
де М0 і М — відповідно кількість молока базисної і фактичної жирності, кг; Ж — вміст жиру в молоці, %; Ж0 — базисна жирність молока, %.
У товарно-транспортній накладній молокозавод вказує фактичну масу молока, його якість, час надходження й вибуття молокоцистер- ни. Крім того, він веде накопичувальну відомість (ф. № ЗМ — 5-мол) по кожному господарству, а двічі на місяць ці господарства одержують приймальні квитанції (ф. № ПК-З) на здану продукцію.
Сортність молока. Відповідно до державного стандарту (ДСТУ 3662—97) молоко має бути натуральним, білого або слабко-кремового кольору, без осаду й пластівців, одержане від здорових тварин, профільтроване, охолоджене, з температурою не вище від 10 °С і густиною не менше ніж 1027 кг/м 3 .
У доброякісному молоці не повинно міститися інгібуючих і нейтралізуючих речовин (антибіотики, аміак, сода, пероксид водню та ін.), а вміст важких металів (миш’як, афлатоксин М1) та залишкової кількості пестицидів не повинен перевищувати встановлені норми.
Допускається здавання молока й неохолодженим, але воно має відповідати всім вимогам стандарту. Розрахунок за нього проводиться за дещо нижчими цінами, але реалізація такого молока може бути вигідною господарствам, розташованим недалеко від молочних підприємств.
Для визначення сортності молока використовують органолептичні, фізико-хімічні й мікробіологічні показники (запах, смак, ступінь чистоти, кислотність, бактеріальне обсіменіння, масову частку сухої речовини та вміст соматичних клітин). Згідно з цими показниками сире молоко розподіляють на три сорти — вищий, перший та другий (табл. 4.5).
4.5. Вимоги до якості коров’ячого незбираного молока за ДСТУ 3662-97
- Обов’язкові