Порушення прав людини в анексованому Криму: вихід є?

Ситуація з правами людини у Криму близька до “катастрофічної”, кажуть правозахисники. Які механізми впливу є в розпорядженні Києва та міжнародних партнерів? Про це йшлося у дискусії в межах “Київського діалогу”.

Російський військовий у Балаклаві, березень 2014 рокуФото: Reuters

Через сім років, що минули після анексії Криму, ситуацію із правами людини на півострові українські правозахисники описують як близьку до “катастрофічної”. Українська Кримська правозахисна група (КПГ) зафіксувала у 2020 році 260 рішень російських судів про утримання під вартою у справах проти кримчан, які організація класифікує як політично мотивовані. Які механізми впливу України та міжнародної спільноти на ситуацію з правами людини на анексованому півострові можуть стати дієвими? Про це дискутували на експертному семінарі, що відбувся в онлайн-режимі у четвер, 17 червня, у межах “Київського діалогу” і за підтримки посольства України у ФРН.

Крим не має зникнути з порядку денного

У вітальному слові посол України в Німеччині Андрій Мельник нагадав, що на сьогодні двома основними “стовпами” політики Заходу в питанні Криму є послідовне невизнання анексії українського півострова та економічні санкції. Водночас у Києві з часом з’явилося розуміння того, що для деокупації Криму цього недостатньо – необхідний і міжнародний переговорний процес, адже нині питання майбутнього півострова не є темою переговорів у “мінському” або будь-якому іншому дипломатичному форматі – Росія відмовляється порушувати тему статусу Криму, називаючи її “закритою”.

У березні президент України Володимир Зеленський оголосив про запуск “Кримської платформи” – дипломатичної ініціативи, яка у перспективі й має стати таким міжнародним координаційним механізмом з реінтеграції півострова. А ще на високому рівні нагадувати, що питання повернення Криму – відкрите, болюче і чекає свого вирішення. Ще на етапі запуску ініціатива викликала бурхливу негативну реакцію Кремля. У МЗС Росії тоді назвали цей форум платформою для обговорення “фантомних болів” Києва.

У Москві послідовно відкидають і численні критичні звіти правозахисників, які вказують на системні порушення прав людини у Криму. Однак навіть попри відмовки, Росія не може повністю ігнорувати позицію міжнародної спільноти, підтвердженою і резолюціями ООН щодо невизнання анексії Криму

та порушень міжнародного гуманітарного права на півострові. Саме тому особливу важливість у Києві приділяють моніторингові та документації усіх випадків порушення прав людини у Криму. З основними з них учасників дискусії ознайомила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

Як Росія мілітаризує Крим

З 2014 року Росія поволі перетворює анексований Крим з курорту на військовий гарнізон: ідеться не лише про переміщення озброєнь та техніки, але і про мілітаризацію життя в цілому. За словами Джапарової, близько 200 тисяч кримських дітей зараз залучені до різноманітних активностей у воєнізованих класах. Наприклад, у 2019 році російські ЗМІ з помпою оголосили про будівництво на місці колишнього санаторію “Чорномор’я” постійного дитячого мілітаристського табору “Авангард”, який прийматиме 30 тисяч дітей на рік. А цього літа, за даними з відкритих джерел, у Криму функціонуватимуть щонайменше сім таких сезонних таборів – у Ялті, Севастополі, Сімферополі та Євпаторії.

Окрім мілітаризації освіти, Росія, порушуючи Женевську конвенцію

, продовжує примусовий призов кримчан до лав російської армії, наголосила Джапарова. Вже призвано 28 тисяч юнаків, ще три тисячі планують призвати найближчим часом. Керівниця КПГ Ольга Скрипнік додала, що тривають політичні переслідування українських та кримськотатарських активістів, членів релігійних громад, у тому числі вірних ПЦУ. “Проти активістів застосовують антитерористичне законодавство”, – сказала вона. Мають місце зникнення, тортури, обмеження прав кримчан на вільні зібрання та доступ до інформації – на півострові заблокована низка українських сайтів. А ще Росія повернулася до глушіння сигналів радіостанцій – практики, від якої, здавалося б, відмовилися ще за часів “перебудови”. Під арештом і надалі перебуває позаштатний кореспондент “Радіо Свобода” у Криму Владислав Єсипенко. За ґратами на півострові загалом залишаються 111 осіб, чиї справи у КПГ називають політично або релігійно мотивованими.

Механізми впливу міжнародної спільноти

Проблеми й виклики, пов’язані зі ситуацією у Криму у сфері прав людини, добре задокументовані, відомі і зрозумілі. Натомість щодо дієвих механізмів впливу на цю ситуацію лунали різні пропозиції. Експерт берлінського Центру міжнародних миротворчих місій (ZIF) Вільфрід Їльґе (Wilfried Jilge) переконаний, що порушення прав людини у Криму і мілітаризація півострова тісно пов’язані, а зміна демографічного складу населення Криму, конфлікт на Донбасі і спроби морської блокади України є наслідками бажання РФ за будь-яку ціну втримати цей військовий форпост на Чорному морі. “Просто погляньте на карту”, – каже Їльґе.

Своєю чергою, голова комітету Бундестагу з прав людини Ґіде Єнсен (Gyde Jensen), що представляє в німецькому парламенті Вільну демократичну партію (ВДП), пропонує активніше використовувати майданчик Ради Європи (РЄ), зокрема, працювати над візитом комісарки РЄ з прав людини Дуні Міятович на півострів. Досі вона так і не змогла його здійснити. Крім того, ВДП виступає за мораторій на проєкт газопроводу “Північний потік-2”.

В Україні, як випливає з коментарів Джапарової і Скрипнік, своїм завданням бачать зміцнення стратегії деокупації Криму, вдосконалення законодавства й посилення згаданої вже “Кримської платформи”, що має у підсумку допомогти з консолідацією міжнародного невизнання анексії, збереження санкцій, забезпечення свободи морської навігації та поліпшенням ситуації з правами людини.

Докладніше про це йтиметься під час першого саміту “Кримської платформи”, який пройде у Києві напередодні святкувань Дня незалежності України у серпні. Росію теж планують запросити на захід. Та навіть якщо її крісло залишиться порожнім, список країн, готових підтримати цей форум, постійно розширюється.

Чому Європа ніколи не визнає анексію Криму (18.03.2019)

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

Які найважчі органи в тілі людини: відповідь може здивувати

Вважається, що у тілі людини знаходиться 78 органів, але лише деякі з них є рекордсменами за вагою.

Згідно з нинішніми науковими уявленнями, органом вважається група людських тканин, які зібрані разом для виконання одного чи кількох важливих завдань в організмі людини. Вчені ще сперечаються про те, які частини тіла можна вважати органами, але найбільше в різних дослідженнях зазначається, що в тілі людини є 78 органів. Найголовнішими серед них вважають мозок та серце. Усі органи мають різну форму, розмір та вагу. Який же орган у тілі людини має найбільшу вагу, тобто найважчий? Видання Live Science зібрало дані з різних досліджень, щоб скласти рейтинг найважчих людських органів. До речі, відповідь на вищезгадане питання може здивувати.

11 найважчих органів у тілі людини

Шкіра

Вчені майже одноголосно називають шкіру найважчим органом у тілі людини

Вчені майже одноголосно називають шкіру найважчим органом у тілі людини. Але різні дослідження називають різне значення ваги шкіри на нашому тілі. Одні вчені припускають, що шкіра важить приблизно 3,6 кг, в той час як інші кажуть, що її вага становить приблизно 16% від ваги людини. Тобто, якщо взяти людину вагою в 77 кг, то вага її шкіри дорівнюватиме приблизно 12,3 кг.

Звідки береться різниця у розрахунках? Справа в тому, що одні вчені враховують вагу шару жирової тканини, інші вважають, що цей шар є окремим органом. Багато вчених вважають, що насправді вага всієї шкіри людини становить приблизно 6% від загальної маси її тіла. Тому, знаючи свою вагу, можете визначити, скільки важить ваша шкіра.

Печінка

Печінка розташована над шлунком і під м’язом під легенями, що називається діафрагмою. З її допомогою організм переробляє шкідливі речовини, вона допомагає перетравлювати їжу та виконує інші важливі функції. За словами вчених, у печінці завжди знаходиться приблизно пів літра крові. Що стосується ваги цього органу, то за оцінками вона варіюється від 1,4 до 1,6 кг і таким чином печінка є другим найважчим органом у людини.

Мозок

Мозок відповідає за роботу всього організму, а тому його можна вважати одним із найважливіших органів у нашому тілі

Мозок відповідає за роботу всього організму, а тому його можна вважати одним із найважливіших органів у нашому тілі. Вчені вважають, що вага мозку залежить від статі та віку людини. Наприклад, у чоловіків віком 20 років вага мозку становить 1,4 кг, а вже до 65 років вага цього органу зменшується до 1,3 кг. Деякі вчені вважають, що мозок жінок на 10% легший, тоді як інші вважають, що він всього на 100 грам легший за чоловічий. Також дослідження показують, що мозок людини становить приблизно 2% від загальної маси тіла.

Легені

Цей життєво важливий орган, що складається з двох частин, правої та лівої легень, є одним з найважчих в організмі людини. За словами вчених, у дорослих чоловіків легені важать трохи більше, ніж у жінок. Проте, середня вага цього органу становить приблизно 600 грам. При цьому ліва легеня завжди важить приблизно на 40 грам менше. До речі, у новонародженої дитини легені важать у середньому не більше 40 грамів.

Стегнова кістка

Скелет людини — це група органів, об’єднана в одну систему, що виконує певні функції. За словами вчених, вага всього скелета може становити приблизно 15% від ваги всього тіла. В основному скелет дорослої людини складається з 206 кісток, але бувають винятки. Але саме стегнова кістка, розташована між стегном і коліном, є найважчою в скелеті. Її вагу оцінюють у межах від 380 до 400 грамів, але точніше значення залежить від статі, віку та стану здоров’я людини.

Серце

Серце — це життєво важливий орган, який займається перекачуванням крові по тілу. М’язи, які приводять у дію серцебиття, становлять більшу частину ваги серця. За словами вчених, серце у дорослих чоловіків важить приблизно від 280 до 340 грамів, а у дорослих жінок — від 230 до 280 грамів.

Серце — це життєво важливий орган, який займається перекачуванням крові по тілу.

Нирки

Завдяки роботі нирок з організму виводяться різні шкідливі речовини та продукти життєдіяльності людини. Цей життєво важливий орган має вагу від 125 до 170 грамів у чоловіків, а у жінок нирки важать від 115 до 155 грамів. Тут йдеться про дорослих людей.

Селезінка

Селезінка розташована поруч із підшлунковою залозою і є важливим органом імунної системи людини. Вона видаляє старі та пошкоджені еритроцити з кровотоку та виробляє антитіла, які допомагають боротися із хворобами. У середньому селезінка у дорослих людей важить 150 грам.

Підшлункова залоза

Цей орган входить до складу системи травлення, допомагає засвоювати поживні речовини з перевареної їжі, а також регулює рівень цукру в крові. В основному у дорослих людей вага підшлункової залози становить від 60 до 100 грамів, але в деяких людей вона може досягати 180 грамів.

Щитовидна залоза

Щитовидна залоза розташована на шиї та відіграє важливу роль у регулюванні використання енергії в організмі

Цей орган, розташований на шиї, відіграє важливу роль у регулюванні використання енергії в організмі. Зазвичай щитовидна залоза важить не більше 30 грам, але у жінок під час вагітності та менструації вона трохи збільшується і, відповідно, стає трохи важчою. За словами вчених, деякі хвороби, пов’язані зі щитовидною залозою, також призводять до її збільшення.

Передміхурова залоза або простата

Передміхурова залоза виробляє лужну рідину, яка є основним компонентом сперми і звичайно цей орган є тільки у чоловіків. Сама по собі простата невелика, схожа на розмір волоського горіха, але цей орган є одним із найважчих в організмі чоловіків. У середньому простата важить приблизно 25 грамів, але іноді її вага може збільшитися до 80 грамів.

Як уже писав Фокус, вчені виявили рідкісний ген, який дає надію на лікування від хвороби Альцгеймера. Це захворювання мозку може виявитися не таким непереможним, як вважалося раніше.