Урок “Вищі спорові рослини. Хвощі. Плауни”
Розробка уроку містить інструктивну картку для проведення практичної роботи №3 “Порівняльна будова мохів, папоротей та покритонасінних рослин”, відеофрагмент. Використані прийоми: гра “Капелюх”, “Портрет”, “Світлофор”, “Пошук інформації”.
Тема: Плауни. Хвощі
- навчальна:з’ясувати особливості будови та розвитку рослин різних відділів вищих спорових рослин; виявити їх спільні та відмінні риси у порівнянні з мохами; показати різноманітність плаунів та хвощів, з’ясувати їх роль в природі та житті людини; вчити учнів порівнювати різні рослини та виявляти риси ускладнення в їх будові;
- розвиваюча: продовжити формування дослідницьких навичок у школярів, їх вміння працювати у групах, висловлювати думки, мислити логічно, робити висновки та узагальнення;
- виховна: виховувати толерантне ставлення до думок однокласників, бережне ставлення до рослин флори України.
ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів: гра «Капелюх». Учні заздалегідь об’єдналися у дві команди і приготували по з запитання з тами попереднього уроку. Запитання написані на кольорових аркушах, покладені у капелюх. Учасники команд по черзі дістають їх і відповідають.
- Які риси вищих спорових рослин притаманні папоротям ?
- У чому ускладнення в будові папоротей у порівнянні з мохами?
- Поясніть взаємозв’язок між особливістю будови та функцій спорофіту папороті.
- Чим обумовлений невеликий розмір гаметофіту папороті?
- Поясніть, як відбувається цикл розвитку папороті.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності: фільм з каналу YouTube https://www.youtube.com/watch?v=wg49AhcczWM$ https://www.youtube.com/watch?v=USf5tlTzrvw
ІV. Вивчення нового матеріалу: дві команди учнів заздалегідь отримали завдання коротко охарактеризувати один із відділів вищих спорових рослин. Очікувана інформація:
Команда 1: Плауни вважають найдавнішими вищими споровими рослинами. В давнину вони були могутніми деревами, згодом вимерли, з їх решток утворилися поклади кам’яного вугілля. Плауни мають справжні корені. Їх пагони галузяться дихотомічно. Листки дрібні, лускоподібні, мають продихи і жилки. Будова вегетативних органів складніша: вони вкриті одношаровою епідермою з продихами, під нею розміщується кора, а в центральній частині є провідні тканини: ксилема та флоема. Спорангії у плаунів розташовані на спорофілах – особливих листках, що розміщуються на верхівці пагонів. Спорофіли зібрані у спороносні колоски, які за будовою схожі на шишки. У життєвому циклі плаунів переважає спорофіт. Його спори дають початок гаметофіту (заростку). Він дрібний, одностатевий, має ризоїди, розвивається у ґрунті 15 років. Представники плаунів – плаун булаво видний, селагінела, молодильник, баранець звичайний. Останній вид занесений до Червоної книги України.
Команда 2: Хвощі мають цупке насичене кремнієм зелене фотосинтезуюче стебло. Порожнисті міжвузля заповнені повітрям, або водою. Листки хвощів безбарвні, утворюють піхву, що захищає вставну меристему в основі міжвузля. У життєвому циклі хвощів переважає спорофіт, на верхівці якого утворюється спорангій. Спори мають елатери, що сприяють їх поширенню. Особливістю хвощів є те, що вони утворюють два види пагонів: весняний (спороносний) та літній (фотосинтезуючий). Органічні речовини, що утворилися в процесі фотосинтезу запасаються у кореневищі – видозміненому підземному пагоні. Гаметофіти хвощів – дрібні розсічені дводомні пластинки зі статевими органами. Представники хвощів – хвощ польовий, хвощ лучний, хвощ болотяний.
Робота в зошитах: учні замальовують зображення вищих спорових рослин і позначають їх органи:
1 пагони зі спороносними колосками
1 весняний пагін зі спорами
Голонасінні. Конспект уроку
Конспект уроку з біології. Для учнів школи 6 класу рівня стандарт. Пізнавальний урок для учнів, який допомозі більше зануритись в цікавий предмет Біологія.
Тема уроку: Голонасінні. Лабораторна робота
Мета уроку: Сформувати знання про появу насінних рослин як один з етапів в еволюції органічного світу та показати перевагу насінного розмноження над спорвим, розкрити особливості будови голонасінних і дати їм загальну характеристику;
Тип уроку: комбінований.
І. Організаційний момент.
1. Перевірка домашнього завданння.
2. Повторення минулої теми.
3. Повідомлення теми уроку та завдань
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Голонасінні рослини — це наземні, зазвичай вічнозелені дерева і чагарники (іноді і ліани).
У голонасінних рослин є органи — стебло , корінь і листя . Розмножуються і поширюються ці рослини насінням . Свою назву голонасінні отримали тому, що їх насіння лежить відкрито на поверхні луски шишок .
Голонасінні — це дуже древня група вищих насінних рослин. Свого розквіту вони досягли близько 150 млн років тому. Тоді вони панували серед наземних рослин нашої планети.
З сучасних голонасінних найбільш відомі хвойні. Хвойні рослини широко поширені на території нашої країни. До них відносяться ялина, сосна, ялиця, модрина, ялівець, кипарис та ін.
Наявність насіння створює цим рослинам величезну перевагу перед споровими. На відміну від спор насіння мають запас поживних речовин, а зародок майбутньої рослини, що знаходиться всередині насіння, добре захищений від несприятливих умов.
Листки у більшості хвойних вузькі, голчасті — такі листки називають хвоя.
Хвоя має щільну шкірку, покриту воскоподібною речовиною, тому рослини випаровують мало води і добре пристосовані до несприятливих умов. У деяких видів, наприклад у кипариса, листя — лускаті.
Розмноження хвойних розглянемо на прикладі сосни звичайної. Ця рослина живе до 400 років і може сягати заввишки до 50 м. Насіння сосна починє утворювати на 12–15-му роі життя.
Голонасінні
Саговникові Гнетові Гінкгові Хвойні
130 видів 70 видів 1 вид 560 видів
(саговник) (гнети, (Гінкго (сосна, ялина,
ефедра дволапатьеве) модрина,
Характеристика окремих рослин
Ми розглянемо голонасінні як природну групу, яку поділяють на шість класів (за К.М. Ситником). Перерахуємо ці класи і деякі родини, що входять до них.
Відділ Голонасінні, або Пінофіти: клас Насінні папороті, клас Саговникові, клас Бенетитові, клас Гнетові, клас Гінкгові, клас Хвойні.
Клас Насінні папороті
Насінні папороті — викопні рослини, що жили в палеозої, починаючи з верхнього девону до кінця тріасу. Максимуму свого розвитку вони досягай в карбоні. Зовнішнім виглядом великих перистих листків і жилкуванням рослини нагадували справжні папороті.
Клас Саговникові
Представники родини Саговникові відомі як у сучасній флорі, так і у викопному стані. Всього на земній кулі відомо тепер близько 100 видів цієї родини.
Саговникові —деревоподібні рослини з колоноподібним нерозгалуженим або малорозгалуженим стовбуром, зрідка 20 м заввишки. (Демонстрування малюнка рослини). У деяких видів стовбур короткий, бульбо- або редькоподібний, заглиблений частково або повністю в грунт. На верхівці стовбура є крона з великих, здебільшого перистих, шкірястих до 2-4 м завдовжки листків. Цікаво, що молоді листки спочатку равликоподібно скручені, як у папоротей. Саговникові зовні схожі на деревоподібні папороті та пальми, але з папоротями вони близько споріднені, тоді як з пальмами тільки схожі зовні.
Клас Гнетові
Містить близько 70 видів. Рослини цього класу здавна привертали увагу ботаніків з огляду як на філогенез класу, так і на географічне поширення їх у минулі часи та тепер.
Вважали, що цей клас займає проміжне становище між голонасінними та покритонасінними і є сполучною ланкою між цими двома відділами рослинного світу.
Практичне значення гнетоподібних досить незначне.
У флорі України є один з представників цього класу, з виду ефедрових — ефедра двоколоскова. Це низький (до 5-15 см заввишки), дуже галузистий кущ з тонкоребристими зеленувато-жовтими пагонами. Насіння їстівне, має вигляд яскраво-червоної ягоди, яку також охоче поїдають птахи. Молоді пагони містять речовини, що використовуються в медицині. (Демонстрування малюнка ефедри двоколоскової).
Клас Гінкгові — здебільшого викопна група часів мезозою. У наш час ця колись велика група рослин представлена одним родом — гінкго з єдиним видом — г. дволопатевий. (Демонстрування малюнка рослини).
Гінкго — високе дерево (до 30-40 м заввишки) з пірамідальною, а в
старшому віці — розлогою кроною і гладенькою темно-сірою корою. Листки розміщені на видовжених пагонах розсіяно, а на кінцях укорочених пагонів — пучками. Насіння гінкго їстівне, але м’ясистий, багатий на олію та ароматичні речовини шар часто має неприємний запах згірклої олії.
З практичного боку гінкго є цікавою й оригінальною декоративною рослиною, яку розводять у садах і парках.
Клас Хвойні
Підклас Хвойні — найчисленніша, найбільш поширена і найважливіша група серед сучасних голонасінних. Вона налічує, за новітніми даними, близько 600 видів, що входять до складу 55 родів і 7 родин.
Хвойні відіграють значну роль в утворенні ландшафтів Землі; майже 95% лісів земної кулі складаються або лише з хвойних, або є мішаними.
Усі сучасні хвойні — це дерева, рідше кущі (деякі ялівці); трав’янистих рослин серед них немає. Деякі хвойні (секвойя вічнозелена, мамонтове дерево) — величезні дерева. Вони бувають 100-120 м заввишки і до 10-16 м завтовшки, можуть жити 2000-3000 років і більше.
Практичне значення сучасних хвойних дуже велике. Вони дають цінну деревину, що має широке і різноманітне застосування. Деревину хвойних використовують у хімічній промисловості. З неї добувають скипидар, метиловий та етиловий спирти, оцтову кислоту, дубильні речовини, камфору, ацетон і багато інших продуктів, що йдуть на виготовлення різних предметів господарського, культурного і побутового призначення. (Демонстрування предметів побуту, виготовлених з хвойних рослин). Більшість хвойних є також високо-декоративними рослинами, що використовуються в парковому будівництві, для озеленення населених пунктів.
Голонасінні як і інші рослини, збагачують повітря киснем та зменшують уміст вуглекислого газу в атмосфері. Деревина голонасінних – цінна сировина для виготовлення меблів, будівельних матеріалів, паперу, декоративних виробів. З хвої та живиці отримують різноманітні речовини, які застосовують у парфумерії, кондитерській та медичній промисловості.
ІІІ. Узагальнення і систематизація вивченого.
Лабораторна робота
Тема. Будова голонасінних.
Мета: Ознайомитись із зовнішньою будовою хвої, шишок, пилку та насіння хвойних.
Обладнання: мікроскоп, лупа, мікропрепарат “Мікростробіл сосни”, пінцет, гербарні зразки сосни, ялини (інші хвойні рослини), колекція шишок, підручник.
1. Розгляньте хвою запропонованих вам рослин. Визначте її форму, розміщення на стеблі. Виміряйте довжину. Дані занесіть до таблиці.