Згадати Все: Алкоголізація, або Як спивали людей у Союзі
За часів радянського союзу пляшка “Столичної” коштувала два вісімдесят сім. Хочеш випити – шукай третього. Звідси і з’явилося знамените “сообразить на троих”. І навіть решта на сирок “Дружба” ще залишиться.
Хто пив і де пили?
У радянському союзі були лише дві справді масові розваги – книги і алкоголь. І якщо споживання літератури вимагало хоч якихось інтелектуальних зусиль, то щоб випити, особливого розуму не треба було. Перехилити чарку зранку? Та запросто. Для багатьох це було щоденною нормою і це був так званий “побутовий алкоголізм”. “Вживаєш щодень алкоголь і не вважаєш це якимсь криміналом. Це є частиною роботи, а не частиною способу життя”, – пояснив сценарист та письменник Андрій Кокотюха. Читайте також: Згадати Все: Вторинна зайнятість
Спиртова промисловість була найбільш прибутковою галуззю радянської економіки, і пили в Союзі справді масово. “Люди перебували під певним гнітом. Вони легко “сідали” на пляшку, вона була доступною. І легко спивалися”, – зазначив режисер, актор та літератор Олександр Денисенко. До слова, легко спивалися не лише люди робочих професій. Алкоголю було байдуже, хто людина – вчений чи шахтар. “Пили всі – і люди з вищою освітою, і професори, академіки, і творча еліта, і низи – слюсарі, тимчасово безробітні. Пили всі прошарки населення”, – наголосив Кокотюха. Були і актори постійно напідпитку. Я з ними часто знімався. Були режисери, які багато випивали. Були члени знімальної групи, весь час “вквашені”. Розпивали прямо під час роботи і на це заплющували очі,
– пригадав Денисенко. У Союзі алкоголь був настільки цінним товаром, що фактично став паралельною валютою. “Не було ніде такої країни і нема досі, де б алкоголь називали “жидкая валюта”, – додав Кокотюха. До того ж, без пляшки не вирішувалось жодне серйозне питання. Для такого роду хабара навіть була своя окрема назва – “могорич”. Письменник Юрій Винничук поділився спогадом: “Мені треба було опалення провести. Діставати труби, діставати батареї тощо. Ясна річ, я брав горілку чи коньяк і йшов домовлятися”.
На випивох малювали карикатури в сатиричних журналах і висміювали в стінгазетах Але просто вручити людині пакет із пляшкою коньяку чи “Столичної” – таке нікуди не годилось. “Алкохабар” передбачав, так би мовити, розширену процедуру. Як сказав Кокотюха, принесений алкоголь треба було зразу ж спільно і розпити, інакше оплата послуги вважалася неповною. І зазвичай однією пляшкою не обмежувалося. Часто вантажникам, підсобним робітникам у магазині платили саме алкоголем: бо навіщо все ускладнювати, якщо ці гроші усе одно витратять на пляшку. Коли хтось стояв біля гастронома з пляшкою і тримав два пальці біля грудей, це означало, що йому бракує ще двох. Або з одним пальцем – значить, бракує третього. Це була класична цифра для товариства. Бо вдвох можна занудитися, а втрьох завжди розмова набагато легше лаштується,
– пояснив Винничук. Це класична алкогольна формула – “сообразить на троих”. Річ у тім, що денний бюджет середньостатистичного радянського чоловіка становив приблизно карбованець. А горілка коштувала близько трьох. Звідси й ця магічна цифра. До того ж, троє – це яка-не-яка, а все ж компанія.
Це класична алкогольна формула – “сообразить на троих” (кадр із фільму “Афоня” 1975 року) Відмовитися від чарки означало проявити зневагу. “Була примовка така: ти або хворий, або негідник, якщо не п’єш” – сказав Денисенко. Утім, на офіційному рівні вживання алкоголю всіляко засуджувалось. На випивох малювали карикатури в сатиричних журналах і висміювали в стінгазетах. Та попри офіційний осуд, радянська держава, по суті, сама породжувала масове пияцтво. Будь-яке засідання будь-якої владної структури з низу до верху так чи інакше виливалося в спільну колективну п’янку. І таким чином алкоголь був легалізований. Алкоголізація не була офіційною державною політикою. Споювання населення відбувалося неофіційно, але, наприклад, через державні свята. Наприклад, 8 березня,
– розповів Кокотюха. Прості люди переймали звички влади, і вживання алкоголю перетворилось на абсолютно буденну і навіть необхідну річ. Для того, щоб перехилити чарку, не треба було чекати особливої нагоди. Як-то кажуть, було би що випити – а свято вже знайдеться. Ставленню до алкоголю як до норми сприяв і кінематограф. Мабуть, не було жодного популярного радянського фільму, де би хтось не вживав. Часто на цьому навіть будували цілі сюжети.
Будь-яке засідання будь-якої владної структури виливалося у колективну п’янку Застілля без алкоголю взагалі неможливо було уявити. На столі завжди має бути пляшка – такі уявлення формувалися змалечку. Андрій Кокотюха пригадав, як у віці 11-12 років у дворі діти гралися у “типову родину”: “Я зображував батька цієї родини. І я на підсвідомому рівні ходив і вдавав з себе п’яного. І ніхто з цього не сміявся – це сприймалося як норма”.
Що пили і як пили?
У Союзі напій номер один – це, без сумніву, горілка. Люди з достатком намагалися пити, наприклад, “Посольську”, бо та вважалася кращої якості. Якісними були “Сибірська” і “Пшенична”, але вона була дорожча. А найбільше купували “Столичну”. Загалом же горілка радянського розливу якістю не вражала, але альтернативи не було. Тому її пили із особливим виразом обличчя.
Радянська горілка якістю не вражала, тому її пили із особливим виразом обличчя Часто в парі з горілкою йшло пиво. Як правило, розведене водою. Поціновувачі таких поєднань, мабуть, точно знали, чому горілка без пива – це гроші на вітер. Ну і кожен “гомо совєтікус” знав, що “йорж” – це не лише рибка з колючими плавниками. Дорожчою альтернативою горілці був коньяк. Молдавський, але краще все-таки вірменський. У радянські часи – продукт надзвичайно дефіцитний. Як і шампанське перед новим роком. Звісно, “Советское шампанское” – іншого просто не було. У Радянському Союзі була вигадана технологія “шампанізації шампанського”. От вам розказують, що Дом Периньйон вигадав складну технологію – нічого подібного. Береться великий чан, туди вводиться вуглекислий газ і щось іще – і робиться шампанське. Один в один, як у французів. Ну, хіба трошки не таке,
– розповів письменник та видавець Віталій Капранов. Радянські вина – це взагалі окрема історія. Назвати їх винами можна було доволі умовно: це були, як правило, солодкі плодово-ягідні напої з додаванням спирту. Зате в радянському союзі продавали херес. Але не іспанський, а вірменський. “А ще була вигадана технологія “хересизації хереса”. Я сам бачив апарат у Вірменії на заводі, який із звичайного вина робить херес”, – додав Капранов. Читайте також: Згадати Все: Заборонене кіно Можна було дістати й імпортний алкоголь. Здебільшого – із так званих “братніх республік”. “Були югославські вермути, були чеські, угорські, румунські вина – таких зараз і не побачиш. І доступні ціни були дуже”, – зізнався Винничук. Серед молоді алкоголем номер один був портвейн. Дешевий, не такий бридкий, як горілка, і головне – вставляє. Хоча радянський портвейн лише віддалено був схожий на свій португальський прототип.
Серед молоді алкоголем номер один був портвейн: дешевий і не такий бридкий, як горілка Чим відрізняється “культура вживання алкоголю” від “культури неп’яніння”, які спеціальні “алкогольні” позначки ставили на особових справах офіцерів, а також про “темні часи” радянських п’яничок – дивіться у програмі.
Алкоголь і підлітки. Що варто знати
У середньому, перша спроба вживання алкогольних напоїв в Україні припадає на 14 років. За дослідженням Українського інституту соціальних досліджень emcdda імені Олександра Яременка, поведеного у 2015 році, за останні 12 місяців алкогольні напої вживали 70% учнів 15-17 років (серед дівчат – 71,1%, серед хлопців – 68,7%).
Чому п’ють підлітки? Як алкоголь впливає на розвиток мозку молодих людей, і що ми повинні знати про ген авантюризму і підступність алкоголю – відповіді на ці питання шукала журналістка “Нової української школи”.
ДОСВІД ІСЛАНДІЇ
Споживання алкоголю підлітками відображає культуру споживання алкоголю в суспільстві загалом. У звіті ВОЗ від 2018 року наведені дані, що найбільше п’ють у Європі (43,8%), далі йдуть Америка (38,2%) і Західно-Тихоокеанський регіон (37,9%). Світова статистика свідчить, що більше ніж чверть (26,5%) підлітків віком 15-19 років регулярно вживають алкоголь.
У 90-ті роки рівень пияцтва серед підлітків в Ісландії сягав 42%. Це був найвищий показник у Європі. Опитування за 2018 рік Ісландського центру соціальних досліджень та аналізу (ICSRA) свідчать, що лише 5% підлітків вживали алкоголь за останній місяць.
ICSRA – неприбутковий інститут університету Рейк’явіка – проводить такі опитування регулярно, і вони є ключовим елементом програми “Планета Молодь” (Planet Youth). Програма стартувала 1999 року і націлена на зменшення рівня пияцтва серед підлітків.
Тоді політикам, чиновникам, батькам, учителям і науковцям удалося згуртуватися. Місцева влада виділяла кошти. Щороку 500 доларів на дитину для позашкільних активностей – спорт, мистецтво, музика. Батьки долучилися до щоденних вечірніх рейдів своїми мікрорайонами. Було встановлено комендантську годину – протягом навчального року підлітки 13-16 років не могли бути на вулиці після 22:00.
За словами директора проєкту “Планета Молодь” Йона Сігфюссона, він працює завдяки партнерству.
“Освіта – це добре. Але її не достатньо. Молоді люди розумні, їм не потрібно казати, що наркотики небезпечні. Ми це перевернули і почали навчати батьків. Найголовніше – створити багато заходів для дітей та молоді. Ви повинні змінити середовище підлітків, щоб зменшити ризики вживати алкоголь чи наркотики”.
Нині програму запускають в інших країнах – наприклад, у Німеччині, Австралії, Фінляндії та Ірландії.
БІОЛОГІЯ ПІДЛІТКІВ І ДІЯ АЛКОГОЛЮ
Середній вік, коли підлітки починають вживати алкоголь, – 14-15 років. Якщо в підлітка депресія, то він схильний до зловживання алкоголем. І він не буде звертатися по допомогу, оскільки в нього може бути загострена самооцінка і автономія.
“Це суть підлітка – не звертатися по допомогу”, – каже психолог ДУ “Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України Артем Осипян.
Підліткам важливо отримати ефект. Тому часто вони обирають алкоголь як можливість отримати швидки ефект. “Щоб отримати задоволення від футболу, потрібно годину побігати, від стосунків із дівчиною – час на побудову цих стосунків. Скрізь треба докладати зусиль. А коли ти вживаєш алкоголь, то це швидко дає ефект. Ти заощаджуєш зусилля”, – пояснює психолог.
Причин потрапити в залежність від спиртного в підлітків чимало. Комусь не вистачає емоційного тепла і турботи, або ж навпаки – батьки занадто опікуються і контролюють. Чимало підлітків пробують спиртне, але залежність виникає не в усіх. “З 9-ти тих, хто спробував, у одного будуть проблеми”, – каже Артем Осипян. Різні рівні проблеми вимагають різного підходу.
У підлітків більша чутливість до алкоголю, тому швидше виникає залежність. У підлітковому віці відбувається перебудова мозку, і будь-який токсичний вплив у цей момент змінює результативність процесу.
“Один-два рази випити з друзями, щоб підтримати традицію, – це одна справа. А коли з’являється до цього інтерес, то це значить, що алкоголь вживають для мотивації чи зняття напруги, або ж підліток відчуває нестачу самореалізації”, – каже головний виконавчий директор R&D lab and academy “Beehiveor”, кандидат біологічних наук Сергій Данилов.
Причин потрапити в залежність від спиртного в підлітків чимало. Комусь не вистачає емоційного тепла і турботи, або ж навпаки – батьки занадто опікуються і контролюють. Фото: автор – deposit123, Depositphotos
За його словами, проблема алкоголізму – це на 30-40% генетика, ще стільки ж відсотків – неможливість реалізувати свої потреби, і решта – справа випадку: потрапив у погану компанію, негаразди у стосунках.
Один із варіантів (аллелів) гену DRD4 посилює схильність людей до пошуку нових вражень, імпульсивності і гіперактивності. Проаналізувавши розподіл частот варіацій цього гену в південноамериканських індійців, бразильські генетики з’ясували, що в племенах, які в недавньому минулому були мисливцями-збирачами, аллель 7R (який ще називають “ген авантюризма”) трапляється частіше, ніж в осідлих народів, які з давніх давен займалися сільським господарством.
“Тобто людей кудись гонить пошук новизни, ризикованих відчуттів. І часто людина потрапляє в ситуацію, коли її бажання, які часом важко позначити, не реалізуються. Адже прагнення новизни може бути в будь-чому – нових іграшок, навколосвітньої подорожі, ризикованих авантюр тощо. Тоді алкоголь стає одним зі способів знижувати напругу”, – каже Сергій Данилов.
Алкоголь, порівняно з іншими психотропними речовинами, дуже складний, тому що спектр залежностей від нього різноманітний і ефекти люди отримують різні. В алкоголю сильні психотропний вплив і токсичний ефект. За словами біолога, за всіма показниками алкоголь гірше від будь-яких наркотиків.
“Це тисячолітня культура – алкоголь споживати прийнято, а кокаїн не можна. Якби алкоголь винайшли лише тепер, його б віднесли до заборонених препаратів, таких як наркотики”.
ЧИМ І ЯК ЗАРАДИТИ ПРОБЛЕМІ
“Розмови нічого не вирішують. Ми всі імітуємо модельну соціально прийнятну поведінку. Людина буде поводитися так, як прийнято у групі, з якою та себе асоціює”, – каже Сергій Данилов.
Мають бути економічні важелі – податки, акцизи, висока ціна за неприйнятну поведінку, відчутні штрафи для водіїв за кермування в нетверезому стані, штрафи для магазинів, які порушують правила продажу алкоголю. Але цього замало. Важливіша боротьба з культурою вживання алкоголю.
Заборона – не те, що працює, погоджується Артем Осипян. “Не заборони дієві. Варто думати над рівнем освіченості суспільства. Які моделі поведінки поширені в родинах? Якщо ми не хочемо, щоб підліток вживав алкоголь чи наркотики, ми повинні щось йому запропонувати взамін, щось цікавіше”.
Перше, що працює як профілактика алкоголізму, – активність. Це може бути не лише спорт. Людина має бути соціально активною. Коли підліток активний, це знижує вірогідність, що в нього зародиться пагубна звичка. “Було б також доречним, аби у школах запроваджували уроки медитації“, – каже Артем Осипян. Щоб діти вміли розуміти свої емоційні стани і справлялися з ними самотужки, без алкоголю.
Водночас, спорт – не таблетка від зловживання алкоголем. Чимало тих, хто опинився на реабілітації, до цього займалися спортом. Нерідко в колишніх спортсменів спрацьовує асоціація – щоб щось отримати, ти повинен щось вжити.
Школа і державна політика щодо профілактики зловживання алкоголем можуть бути ідеальними. Однак добре, коли в сім’ях є family based skills (сімейні навички), як вирішувати емоційний конфлікт, як впоратися зі своїми емоціями.
“Алкоголізм і наркотики – сімейна хвороба, це значить, що хвора вся сім’я, хвора модель взаємовідносин. Сім’я – це єдиний вид стосунків, який дитина не обирає і якого не так легко позбутися. Якщо психологічний клімат у родині некомфортний, то один зі способів зняти психологічну напругу – вживання алкоголю”, – зазначає Осипян.
“Алкоголізм і наркотики – сімейна хвороба, це значить, що хвора вся сім’я, хвора модель взаємовідносин”. Фото: автор – Freeograph, Depositphotos
За його словами, в нас немає відповідних сервісів і служб допомоги підліткам – тобто системної допомоги. Лекції про шкоду алкоголю навіть із власними прикладами не працюють.
“Коли я приходжу до школи, проводжу ігри з підлітками і уникаю оціночних суджень. Я не кажу, що наркотики чи алкоголь – це погано. В інтерактивному форматі, постановці, іграх ми проговорюємо і програємо проблему”.
Наприклад, гра “Психоактивні речовини і їхні ризики”. Діти діляться на команди, кожна з яких відповідає за ту чи іншу речовину (алкоголь, амфетамін, маріхуана, ЛСД тощо). Усі отримують картки з різними симптомами. Завдання – підібрати правильні відповіді. Перемагає та команда, в якої найбільше карточок з правильними відповідями.
“Найкраще для підлітка – щоб він хоча б щось запам’ятав. Тому що вони непослідовні, імпульсивні, у них увага скаче. Тривалість таких ігор повинна бути не більше години, і краще їх проводити регулярно”.
Артем зізнається, що міг би проводити спеціальні онлайн-курси чи воркшопи для шкільних психологів, аби ті отримали інструментарій, який могли б застосовувати у школах. Однак, знайти донорів, які б виділили кошти на подібні проєкти, йому не вдалося. “Немає запиту ні в суспільства, ні у влади”.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – ilona75, Depositphotos
Безпечна доза алкоголю: кому і скільки?
Елізабет Тейлор, Лайза Мінеллі, Кортні Лав, Брітні Спірс, Наомі Кемпбелл, Дрю Беррімор – ось далеко не повний список зірок, які мали проблеми з алкоголем. Тобі Магвайр також публічно зізнавався в залежності від зеленого змія, яка мало не завадила йому знятися в сиквелі “Людина-павук”. То яка ж доза алкоголю вважається безпечною для людини? І де та межа, за якою починається залежність?
Чи може алкоголь бути корисним?
Так, якщо йдеться про серцевий напад, печінкову або ниркову кольку. В момент, коли напохваті немає ніяких лікарських препаратів, можна скористатися коньяком або горілкою – 1 столова ложка якогось із цих напоїв дозволить зняти спазм судин і поліпшити стан хворого до приїзду “швидкої”. Допомагають малі дози спиртного і людям, які страждають від гіпотонії: 1-2 столові ложки коньяку здатні привести до тями людину зі зниженим артеріальним тиском. Ніхто не стане сперечатися і зі сприятливим впливом на організм людини червоних сухих вин. Річ у тім, що в шкірці червоних сортів винограду і у виноградних кісточках міститься ресвератрол – натуральна сполука, яка чинить могутню антиоксидантну дію. Надходячи до організму людини з ягодами або з приготованим з них вином, ця речовина перешкоджає розвитку серцево-судинних і онкологічних захворювань, затримує вікові зміни мозку та опорно-рухового апарату. Крім того, натуральні вина покращують травлення і перешкоджають відкладенню холестерину на стінках судин. Хоча Всесвітня організація охорони здоров’я забороняє лікарям рекомендувати своїм пацієнтам як ліки будь-які спиртні напої. А все тому, що алкоголь може бути корисним тільки в малих дозах, а от у великих кількостях він викликає звикання і розвиток алкоголізму.
Яка доза спиртного вважається безпечною?
За рекомендаціями все тієї ж ВООЗ чоловікам слід вживати не більше 40 г чистого спирту на день (приблизно 2 пляшки пива, 100 мл горілки або 3 келиха сухого вина). А жінкам – 30 г чистого спирту (1,5 пляшки пива або 80 г горілки, 2 келиха сухого вина). І це за умови, що 2 дні на тиждень людина не вживатиме ані краплі алкоголю.
Коли починається залежність?
Зізнатися собі в алкогольній залежності наважуються одиниці. Більшість людей вважає себе малопитущими, адже одна людина може випивати по пляшці пива на день, але щодня, а інша випивати рідко, але чимало. Хто ж з них має проблеми зі спиртним? Всесвітня організація охорони здоров’я знає відповідь і на це запитання. Експерти ВООЗ розрізняють чотири форми споживання алкоголю.
- Безпечна форма. Це коли людина випиває не більше 210 мл (для чоловіків) або 135 мл (для жінок) чистого алкоголю на тиждень. При цьому на день кількість алкоголю не повинна перевищувати безпечних доз: 40 мл (для чоловіків) і 30 мл етилового спирту (для жінок).
- Небезпечнаформа. Це коли людина перевищує безпечні дози та не дотримується режиму тверезості. Медики попереджають, що за такого ставлення до спиртних напоїв людина ризикує в майбутньому прикластися до пляшки і отримати як “бонус” одне із захворювань, пов’язаних з надмірним вживанням міцних напоїв (цироз печінки, виразка шлунка, недокрів’я, серцева недостатність тощо).
- Вживання зі шкідливими наслідками. Це коли людина п’є запоєм (безперервне вживання спиртного понад 2 днів), відчуває непереборне бажання похмелитися. Але найхарактерніший симптом цієї форми – втрата контролю над кількістю випитого. Тобто у людини зникає відчуття міри, а тому все частіше і частіше вона напивається вдрузку. Третя форма вживання спиртних напоїв ще не вважається залежністю, але за неї мозок і внутрішні органи питущої людини неабияк зношуються.
- Алкоголізм. Ця форма вживання алкоголю характеризується наполегливим небажанням людини відмовлятися від спиртного навіть через погіршення здоров’я. На цьому етапі змінюється і форма сп’яніння, приміром, раніше людина п’яніла, ставала веселою і засинала, а тепер у неї з’явилася агресивна форма поведінки. При цьому доза спиртного, яка вживається за один день, виростає в декілька разів.
Тест на алкогольну залежність:
- Чи ви говорили собі хоч колись, що час кинути пити?
- Бували випадки, коли інші критикували вас за часте пияцтво?
- Чи відчуваєте ви провину за свою слабкість до спиртного?
- Чи хотілося вам похмелитися?
Якщо на 2-3 запитання ви дали ствердну відповідь, ймовірність алкогольної залежності становить 90%.
Дякуємо за надану інформацію лікарю-наркологу вищої категорії клініки “Медиком” Юрію Галичу