Перстач білий

Potentilla alba —
багаторічна трав’яниста рослина родини трояндових. Має здерев’яніле товсте косе кореневище, що закінчується пучком листків, зібраних у прикореневу розетку. Прикореневі листки — з довгими черешками, пальчасто роздільні, зверху темно-зелені, голі, зісподу — сріблясто волосисті; листочки (їх 5) видовжено ланцетні, з дрібними зубцями на верхівці. Квітконосні стебла тонкі, висхідні, з 1-3 трійчастими листками, виходять з пазух прикореневих листків. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, зібрані по 2-4 в рідкі пів зонтики; пелюстки білі, широкі обернені яйцеподібні, виїмчасті. Плід складається з горішкоподібних сім’янок. Цвіте у травні — червні.

Поширення

Перстач білий росте по лісах, чагарниках і узліссях на Поліссі, в Лісостепу та передгір’ях Карпат.

Заготівля і зберігання

Для медичних потреб використовують траву або цілу рослину (траву з кореневищем) перстачу. Збирають квітучі рослини і сушать, розстилаючи тонким шаром, на рамках у затінку або в сухому провітрюваному приміщенні.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад

Перстач білий містить дубильні речовини (поліфеноли й конденсовані таніни), елементарний йод, аніон йодистої кислоти, сапоніни та різні елементи, а саме: натрій, кальцій, алюміній, нікель, вісмут, лантан, молібден, літій, кобальт, мідь, срібло, цинк, залізо і марганець. Більшим вмістом біологічно активних речовин відрізняється коренева система рослини.

Фармакологічні властивості і використання

Дослідами, проведеними в клінічних умовах, встановлено, що водний настій рослини є досить ефективним засобом для лікування захворювань тиреотоксикозу. Курс лікування — один місяць. При необхідності його повторюють після двомісячної перерви.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій (10 г сировини на 200 мл окропу) приймають залежно від стадії хвороби і стану серця хворого від 1 столової ложки до третини склянки 2-3 рази на день (індивідуальну дозу підбирає лікар!).

Вміст статті слугує лише інформаційним цілям і буде корисний студентам профільних навчальних закладів та лікарям.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я! Перед вживанням будь-яких лікарських засобів, консультуйтесь зі своїм лікарем.

під редакцією Гродзинського A. M. (1926-1988) академік Академії наук УРСР, доктор біологічних наук, професор

Перстач білий – опис, лікувальні властивості та застосування

Застосування перстачу білого досить популярно, не раз довело свою ефективність і в ряді випадків навіть лікарі рекомендують своїм пацієнтам доповнити нею лікування тих чи інших захворювань. Єдине, що важливо не забувати – це той момент, що жодна рослина не може вважатися абсолютно безпечною. Як і у будь-яких ліків, у народних способів лікування може існувати цілий ряд протипоказань, і це потрібно враховувати.

• Як виглядає перстач білий
• Склад і лікувальні компоненти перстачу білого
• Цілющі властивості п’ятипала
• Збір і заготівля лапчатки білої
• Застосування перстачу білого
  • Стебла і листя
  • Корінь

  Як виглядає перстач білий

  Один з численних представників роду Перстачу, що включає більше 300 видів, перстач білий (лат. Potentilla alba, сімейство Рожеві; народні назви – лапчатка біла, п’ятипал) являє собою багаторічну, квітучу, трав’янисту рослину, що поширена в помірній кліматичній зоні європейської території, здавна відома своїми цілющими властивостями. Вперше перстач білий був описаний в 1753 році Карлом Ліннеєм.

  Для неї характерне утворення довгого (іноді до 0,6 – 0,8 м), веретеноподібного, бурого кореневища, яке розташовується горизонтально, майже біля поверхні землі. Навесні з нього з’являються тонкі, часто слабо вигнуті пагони, що досягають потім висоти 5 – 8 см: короткі – квітконосні стебла, а більш високі – стебла з п’ятипалим листям. Верхня поверхня листків у перстачу білого має темно-зелене забарвлення, майже без опушення, а нижня – сріблясто-біла, сильно опушена, шовковиста на дотик.

  Всі види лапчаток дуже декоративні, особливо під час цвітіння. Період цвітіння у перстачу білого починається в кінці квітня і триває до кінця травня – початку червня, зрідка цвітіння відбувається в вересні. Її великі (діаметром 15 – 25 мм), білі, п’ятипелюсткові квіти дуже красиві, але не володіють яскраво вираженим ароматом. Запилюються бджолами та іншими комахами, також здатні до самозапилення. У червоно-коричневих плодах знаходяться численне (від 20 шт. і більше) насіння.

  Перстач мешкає в листяних і змішаних лісах, дібровах Лісостепу та Полісся. Також зустрічається на висоті від 1000 до 1600 м в Альпах, Карпатах, на Балканах, в Кримських горах і на Кавказі. Іноді рослина можна виявити лише завдяки кольорам, оскільки вона часто пробивається з-під торішнього залежалого листя. Перстач білий росте на піщаних, супіщаних і глинистих ґрунтах з хорошою водо- і повітропроникністю, з нейтральним і слабкокислим рівнем рН, помірно багатих поживними речовинами, досить вологих навесні і сухих в літній період. Поселяється на лісових галявинах і полянах з хорошим освітленням. Володіє високою морозостійкістю: її прикореневі зимуючі бруньки, захищені лише сніговим покривом і опалим листям, легко переносять суворі кліматичні умови.

  Склад і лікувальні компоненти перстачу білого

  Лікувальну дію мають всі частини рослини, але найбільшу цінність має кореневище перстачу.

  До його складу входять:

  • Різні корисні амінокислоти.
  • Вуглеводи, зокрема – крохмаль.
  • Кислоти фенолкарбоно.
  • Дубильні речовини.
  • Мікро- та макроелементи: залізо, мідь, цинк, алюміній, кобальт, срібло, нікель, вісмут, лантан і деякі інші.

  Стебла і листя багаті флавоноїдами, смолами, крохмалем, є в них також еллаговая кислота, віск та інші біологічно активні речовини.

  Препарати з надземної частини п’ятипала стимулюють центральну нервову систему, а корінь – вирівнює гормональний баланс в організмі, нормалізує функцію щитовидної залози і підсилює діурез.

  Він також використовуються для запобігання або лікування захворювань печінки, серцево-судинної системи і шлунково-кишкового тракту.

  Цілющі властивості п’ятипала

  Найбільші лікувальні властивості має корінь перстачу білого. У ньому міститься максимальна концентрація йоду.

  Застосовується головним чином при хворобах щитовидної залози. Це єдина трава здатна вилікувати щитовидку, навіть запущену форму. Важку форму необхідно лікувати майже рік, курсами з невеликими перервами.

  Крім цього перстач білий має такі властивості:

  • Має антибактеріальну та протизапальну дію, є непоганим антисептиком.
  • Сприятливо діє на серцево-судинну систему. Знижує тиск, покращує роботу серця, підвищує еластичність судин, нормалізує склад крові, відновлює кровообіг, знижує в крові рівень «поганого» холестерину.
  • Покращує функціонування печінки і допомагає в боротьбі з деякими її захворюваннями, наприклад, хронічним гепатитом і цирозом.
  • Надає протипухлинну дію, допомагає при лікуванні міоми і кісти.
  • При зовнішньому застосуванні позбавляє від фурункулів, наривів, які мокли екзем.
  • Може використовуватися для полоскань при стоматитах і пародонтозах.
  • Підвищує імунітет, налагоджує жировий обмін, уповільнює процеси, що викликають старіння клітин.
  • Виводить радіонукліди і перешкоджають їх накопичення.
  • Покращує травлення, допомагає в боротьбі з виразковою хворобою, ентероколіти, дизентерію, гастритами.
  • Нормалізує рівень жіночих статевих гормонів, корисна при болісних менструаціях, дисфункції яєчників, опущенні матки і збої менструального циклу.
  • Допомагає в лікуванні геморою, подагри, ревматизму.
  • Має сечогінну дію, але при цьому не дратує нирки.
  • Виявляє легку знеболювальну дію.
  • Допомагає впоратися зі стресами, депресіями і психічними травмами.
  • Покращує настрій, загальне самопочуття і працездатність.

  Збір і заготівля лапчатки білої

  У народній медицині використовують всю рослину цілком, листя, квіти і коріння. Заготівля коренів перстачу білої проводиться ранньою весною чи пізньою осінню. Найкращий час збору трави – під час цвітіння. Важливо враховувати, що підземна частина рослини дуже тендітна, легко відламується, тому витягувати її треба поступово і обережно. Звільнивши і очистивши рослини від піску, землі і різних залишків.

  Заготовлювати потрібно в суху, краще сонячну погоду в першій половині дня після висихання роси. Збирати краще дикорослі лікарські рослини. Трави, зібрані в лісі, далеко від заводів, жвавих трас і сміттєвих звалищ в екологічно безпечною середовищі, мають подвоєною цілющою силою. Там в грунт не вносяться мінеральні добрива, ніхто не обробляє хімікатами.

  Сушити на горищах, під навісами або в добре провітрюваних приміщеннях, розклавши тонким шаром на папері або тканини, але тільки не під прямими сонячними променями. Після висихання, при необхідності, рослину разом з корінням подрібнити (використовуючи кавомолку).

  Зберігати суху, подрібнену траву краще в скляних банках або паперових пакета. Місце зберігання повинно бути сухим, нежарким і добре провітрюваним. Термін зберігання трави один рік.

  Застосування перстачу білого

  Використання перстачу білого можливо в різних лікарських формах, в залежності від захворювання.

  Стебла і листя

  • Мазь. Для її приготування рослину потрібно подрібнити в порошок, а потім розтопити 200 г внутрішнього свинячого жиру на повільному вогні, всипати туди 5 г порошку перстачу і проварити 7 хвилин, постійно помішуючи. Після застигання мазь використовується для зовнішнього застосування.
  • Водна настоянка при дуже запущеній формі щитовидки. Необхідно 3 столових ложки подрібненої трави всипати в термос і залити на ніч 1 літром окропу. Вранці збовтати, процідити і пити по 1/3 склянки 3 рази на день за 30 хвилин до їди.
  • Водна настоянка при вузловому зобі. Треба 1 столову ложку подрібненої трави залити 1 склянкою окропу. Настояти 10-12 годин і вжити протягом дня. Зробити кілька днів перерви і знову починати лікування.

  Корінь

  • Спиртова настоянка. 50 г подрібненого кореня рослини слід настояти в 500 мл горілки протягом 3 тижнів. Суміш потрібно зберігати в темному місці, періодично струшувати.
  • Водна настоянка. Столова ложка подрібнених коренів заливається склянкою холодної чистої води на три години. Після цього суміш потрібно довести до кипіння, а потім перелити в термос або добре укутати і залишити на 10 годин. Після настоянку потрібно процідити і при необхідності долити теплої води до обсягу 250 мл.
  • Відвар. 6 столових ложок подрібненого коріння залити літром води (обов’язково в емальованому посуді!), Довести до кипіння і протягом п’яти хвилин кип’ятити на дуже слабкому вогні. Після цього закриту каструльку залишити на 4 години, потім процідити.

  Протипоказання і запобіжні заходи

  Як уже згадувалося, природне походження лікарського засобу ні в якому разі не означає повну відсутність протипоказань до його застосування. Навіть найбільш безневинні рослини можуть спровокувати серйозні ускладнення при наявності у людини індивідуальної непереносимості. Тому лікарі настійно рекомендують не займатися самолікуванням, а якщо і застосовувати будь-які народні способи лікування, то виключно після консультації з лікарем, який знає все про особливості вашого захворювання і про те, чи сумісне призначене медичне лікування із застосуванням перстачу.

  Втім, для використання перстачу білого в лікуванні існують і інші протипоказання, крім індивідуальної нестерпності. Так, її ні в якому разі не можна застосовувати людям з діагностованою гіпотонією, тобто при знижених показниках артеріального тиску. Справа в тому, що препарати з цієї рослини здатні викликати зниження тиску і спровокувати сонливість. Виходячи, до речі, з останнього факту, варто проявити обережність водіям і людям, чия робота вимагає підвищеної концентрації уваги.

  Нерідко внутрішнє застосування препаратів з перстачу провокує запори. Виходячи з цього, вважається протипоказанням до її застосування наявність у пацієнта колітів з атонічними запорами. Заборонено вживання перстачу при підвищеному і схильному до тромбування крові. З великою обережністю і під постійним контролем з боку лікаря слід вживати препарати з перстачу людям з сечокам’яною хворобою: великі камені можуть почати рух і спровокувати пошкодження сечоводу.

  Чим корисний перстач білий (відео)

  Сподобалася стаття? Будь ласка, поділіться: