Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА – 2019

Неповними є речення, у яких пропущений головний або другорядний член чи кілька члені одночасно, але вони легко відновлюються з контексту, ситуації, підказуються змістом самого речення, наявними в ньому членами: Мати сіла поруч. Люблячим зажуреним поглядом глянула (пропущено підмет мати) на сина (Мушкетик).

5. Прості речення можуть бути ускладненими та неускладненими. Ускладнюються вони за рахунок вставних і вставлених конструкцій, звертань, порівняльних зворотів, однорідних, відокремлених членів речення: Реве та стогне Дніпр широкий. (Шевченко). Отже, кінець закону Мура, на жаль, стає реальністю.

6. Розповідні речення – містять повідомлення про якісь факти чи явища дійсності. Вони є найбільш поширеним типом речень в усіх функціональних стилях: Стежка звивалась у високій траві попід насипом (Гончар). Інтонація в кінці таких речень низхідна. На письмі в кінці розповідних речень ставимо крапку, якщо ж це речення розповідно-окличне, то знак оклику: Мишко так і не помітив своєї помилки.

Питальні – передають бажання того, хто говорить, отримати від співбесідника певну інформацію, почути від останнього ту чи іншу думку, яка цікавить мовця: Що то за люди біля вогню? (Ю. Мушкетик). Інтонація в кінці таких речень висхідна. На письмі в кінці питальних речень ставимо знак питання, якщо речення питально-окличне, то подвійний знак . Невже у вас немає сил здолати мур байдужих слів?!

Спонукальні – виражають спонукання до дії у формі прохання, наказу, поради, заборони, попередження тощо: Не співайте мені сеї пісні. Усередині таких речень інтонація висхідна, а в кінці може стояти крапка або знак оклику, якщо за емоційним забарвленням це речення окличне: Не вражайте серденька мого! (Леся Українка).

7. За емоційним забарвленням речення бувають:

– окличні – мають здатність виражати різні емоції: радість, гнів, здивування, обурення тощо: Слава сонцю молодому в світлоносній вишині! (Рильський).

– неокличні – емоційне забарвлення відсутнє.

Розділові знаки в кінці речення

Кожне речення має смислову та інтонаційну завершеність. В усному мовленні одне речення відділяється від іншого паузами, на письмі – за допомогою розділових знаків: крапки, знака оклику, знака питання, трьох крапок:

Більш за все на світі любив дід сонце. З чим порівняти глибину батькового горя? Чого тільки не бачив я на самому лише небі! (Довженко). Провела Демида поглядом і, вже не поспішаючи, пішла до метро. (Собко).

Класифікація речень

Будьте уважні! Не кожне речення зі знаком оклику – спонукальне. Наприклад, речення: Як добре вчитися! – окличне та розповідне, але НЕ спонукальне.

прості

одна граматична основа

Я хочу вчитися. Буду прагнути кращого. Весна.

складні

дві й більше граматичні основи

Я хочу вчитися, але мені заважають лінощі. Буду прагнути кращого завжди, ніхто мені не завадить. Весна, і радощі, й свобода.

4. За складом граматичної основи

односкладні

один головний член називні

означено-особові («Я, ТИ, МИ, ВИ»)

Знаю основні правила. Пригадай усі правила. Працюємо наполегливо над згадуванням правил. Будете ще працювати над собою.

неозначено-особові («ВОНИ»)

Про мої успіхи ще складуть легенди. Працювали наполегливо. Тут кують знання.

узагальнено-особові («УСІ», прислів’я/приказки)

Лупайте сю скалу! Не кажи «не вмію», а кажи «навчуся». Лежачого не б’ють.

безособові (займенник не підставляється)

Мені зле. Радісно знати. Треба працювати. Написано гарно. Світає.

двоскладні

є і підмет, і присудок

УВАГА! Якщо поруч із цим головним членом (підметом) є обставина, то таке речення – двоскладне неповне (питання до обставини ставлять тільки від присудка, тож, хоч його формально ніби й нема, він усе ж мислиться з контексту, його просто пропустили). Тому щойно ви підкреслили в реченні один головний член, що нагадує підмет, перевірте, чи нема при ньому обставини. Якщо її немає – це односкладне називне речення. Якщо ж є – це двоскладне неповне речення. Наприклад, речення Наприкінці навчання – щастя є двоскладним неповним (на пропущений присудок у ньому вказує обставина «наприкінці»), а речення Прегарний ранок – односкладне називне.

5. За наявністю чи відсутністю необхідних членів

повні

містить усі необхідні для розуміння змісту члени

Поезія – це завжди неповторність.

неповні

пропущені члени речення відновлюються з попередньої репліки (діалогічні); ситуації (ситуативні); контексту (контекстуальні) / зрозумілі без відновлення (еліптичні)

«Куди йдеш?» – На море (діалогічне). Вібрує телефон – Алло! (ситуативне). Донька росла. Розумнішала (контекстуальне). На морі сонце (еліптичне).

6. За наявністю чи відсутністю другорядних членів

поширені

мають один або більше другорядних членів

Усі невтомно працювали над цікавим завданням.

непоширені

не містять другорядних членів

Розпочався день. Я бив байдики. Усі вони працювали.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Звертання і вставні/вставлені конструкції не є членами речення, тому за умов відсутності другорядних членів речення зі звертаннями та вставними словами є непоширеними.