Груша: що за фрукт?
Осіння пора — це час, коли природа тішить нас ароматними та солодкими грушами. Але про надзвичайну користь цього медового плода знають не всі. Тому, щоб груша більше припала до смаку, розповім вам детальніше про її корисні властивості.
ЩО ЗА ФРУКТ
Солодкі, соковиті і ніжні груші мають особливість — характерну зернисту м’якоть. Цим груша зобов’язана кам’янистим клітинам, або склереїдам, названим так за свою твердість. Склереїди підтримують і захищають м’які тканини плоду.
ЧИМ КОРИСНА
1. Це натуральне джерело харчових волокон. У 100 г — 14% добової потреби. Містить кремній — 17%, мідь — 10%, залізо — 12% та калій — 6%.
2. Вітаміну С в ній небагато — 5-6%. Наприклад, в яблуці — 11% на 100 г від добової потреби.
Також читайте
Правда про яблука
3. Серед інших цінних компонентів вітаміни групи В, особливо фолієва кислота (В9), фенольні сполуки, дубильні речовини (таніни). Ці корисні речовини містяться переважно в шкірці плода.
4. У м’якоті простих вуглеводів 10-12 г на 100 г фрукту. Переважає фруктоза, як і в яблуці, але груша містить ще й солодкий сорбітол, тому вона солодша яблука.
5. Сполуки калію мають сечогінні властивості та сприяють виведенню солей. Фолієва кислота відіграє важливу роль в процесах кровотворення, фенольні сполуки зміцнюють капіляри, мають протизапальну дію.
6. У разі загострення хвороб органів травлення від груш краще утриматися: в них багато клітковини, яка подразнює слизову оболонку кишківника і посилює перистальтику, також в ній багато фруктози, яка за надмірного вживання може викликати підвищене газоутворення.
ЯК ЗБЕРЕГТИ
За зовнішнім виглядом важко сказати про її стиглість. Плоди збирають і продають недостиглими. Стиглу легко пошкодити. Груші достигають за кімнатної температури. Для прискорення цього процесу плоди можна покласти до паперового пакета разом з бананами.
Стигла груша в холодильнику зберігається 3-4 дні. Якщо перетримати, то перестиглий плід змінить консистенцію і буде несмачним через оцтову і молочну кислоти, яких немає в стиглій.
ЩО МОЖНА ПРИГОТУВАТИ
Груша не тільки смачна, але і дуже корисна. Цей соковитий фрукт можна використовувати для приготування різних десертів, як начинку для пирогів, фруктових салатів та інших страв.
8 ФАКТІВ ПРО ГРУШУ:
1. фрукт з низьким вмістом цукру — глікемічний індекс 34;
2. щодня можна їсти не більше 1-2 штук;
3. містить багато пектину, дубильних речовин, стимулює травлення;
4. в шкірці містить антиоксиданти, клітковину. Краще їсти неочищеною;
5. містить фолієву кислоту, залізо, цинк, калій. Корисна дітям та вагітним;
6. зрідка викликає алергію;
7. можна дітям з 6-7 місячного віку;
8. непридатна для заморожування. Можна сушити, в’ялити.
Любите грушу? Знали про її корисні властивості? Діліться в коментарях.
Груша азіатська Nashi «неші» – смачна та невибаглива: що таке китайська та японська група сортів, як посадити та виростити саджанці
Азіатська груша Nashi – це ціла група дуже смачних та невибагливих сортів. Плоди виглядають незвично і вважаються ледь не екзотичними в українських садах. Де росте китайська груша? У країнах Далекого Сходу та Середньої Азії – це традиційний вид, який культивується давним-давно, і не лише як сільськогосподарська, а й як декоративна рослина. З груш неші, або як їх ще називають – наші, насі, несі – вирощують цілі плодові алеї.
Культурні азіатські сорти належать до виду Pyrus pyrifolia або груша грушолиста. Природна форма – це досить велике дерево, яке виростає до п’ятнадцяти метрів.
Висота садових сортів значно нижча, дорослі дерева формують крону не вище 5 м. Листя здорове красиве, лист овальний до 12 см завдовжки з дрібнопилчастим краєм і витонченим видовжено-загостреним кінчиком. Цвітіння дуже гарне, з кінця квітня та у травні. Квітки великі до 5 см у діаметрі, білі. У суцвіттях по 5-7 бутонів на довгій квітконіжці. Тичинки – золотаві, серединка квітки буквально набита ними. У період цвітіння, аромат азіатської груші – ніжний, солодкуватий, злегка пряний.
Форма плодів груші Nashi відрізняється від звичайних. Вони круглі, як яблука, а не видовжені, як звичні нам плоди. Забарвлення шкірки залежить від сорту, і може бути світло-бежевим, коричневим, сірувато-жовтим і зеленим зі світлими плямами.
В принципі, можна китайську грушу і насінням розмножувати, але набагато краще – купити саджанці азіатської груші. Чому? Культурні сорти щеплені на спеціальну підщепу, яка утримує ріст дерева у висоту. Вони порівняно компактні, добре формують гармонійну крону, яку набагато легше доглядати. А головне, вони швидше починають плодоносити.
Груша китайська, найкращі сорти для клімату України – як вибрати найсмачніші
Нагадаємо, це плодове дерево має багато назв. З тих, які ми ще не згадували – груша пісочна, напевно, тому, що шкірка плодів ніби приспана золотистим піском, вкрита цятками, розчерками, нерегулярними штрихами. Це нормально для цієї групи сортів, є їх характерною особливістю. Як не називай чудові плоди Nashi, вони легко складуть конкуренцію іншим сортам.
Переваги групи неші:
- Висока врожайність за тих самих умов вирощування, що й для звичайних сортів.
- Витривалість та стійкість, висока пристосованість до погодних та природних умов різних регіонів України.
- Морозостійкість всіх саджанців японської груші нашого каталогу – надійна, дорослі дерева легко витримують морози до -26-30°С. Зверніть увагу, що є сорти теплого клімату, тому купуйте саджанці тільки у професіоналів.
- Ранній вступ у плодоношення. Дерева японської груші починають давати плоди раніше, ніж інші сорти.
- Відмінні смакові якості плодів.
- Хороша здатність плодів зберігатися довгий час, до півроку, за правильних умов.
- Стійкість до грибкових захворювань, які все частіше докучають садівникам. Вирощування японської груші дозволяє скоротити кількість обробок садовими препаратами.
- Східна медицина вважає ці груші дуже корисними. Вони містять багато вітамінів, мікроелементів. Якщо їх регулярно споживати – покращується стан шкіри, колір обличчя, вони корисні для шлунково-кишкового тракту, нирок, зменшують набряки та мають низку інших корисних властивостей.
Яка на смак китайська груша?
Форма плодів швидше нагадує яблуко, аніж грушу. М’якуш у них досить щільний, дуже соковитий, з м’яким солодким смаком. У деяких сортів є гармонійна кислинка. Зараз це наймодніша груша в сучасній кулінарії. Чому? У неї є особливі властивості – при м’якому та солодкому смаку, м’якоть містить невелику кількість калорій, всього 42 ккал на 100 г. Тобто чудово підходять для здорового харчування, дієтичних та фітнес-меню, їх можна навіть людям, які уникають солодкого за медичними показаннями.
Із неші роблять фруктові салати, начинки для пирогів, варять варення, конфітюри, готують компоти, сушать як слайси, додають у фруктовий чай і навіть роблять гостро-пряні соуси для риби та м’яса.
Сорти китайської груші – Коко Суї, Секуї, Хосу та ін: описи та особливості
Цю грушу називають і японською, і китайською. Чому? Насправді селекція паралельно йшла у 3 країнах, у Японії, де її називають – Насі, у Китаї – Неші, та Кореї – Шинго. За формою плодів вони бувають круглими у японських та корейських сортів, і грушоподібними – у китайських. Селекціонери Кореї більшу увагу приділяли розміру плодів, які досягають 500 г. Але найпопулярніші, найсмачніші і добре ростуть у нашому кліматі – японські, і вони – найпоширеніші у світі.
Серед японських сортів є дві групи.
- Перша Akanashi – забарвлення плодів варіюється від зелено-коричневого, бежевого та мідного, у них щільна шкірка і вони добре зберігаються.
- Друга група Aonashi – забарвлення плодів жовто-зелене і жовте, а шкірка гладка і ніжніша.
Японські груші називають – «подарункові», їхні плоди коштують досить дорого і вважаються хорошим презентом.
Найкращі сорти азіатської груші для України:
- Хосу – низькорослий карликовий сорт. Дуже декоративний у саду. Asian pear Hosui відрізняється високою морозостійкістю, майже не більше і не ушкоджується шкідниками. Листя – глянсове, здорове. Плоди великі, округлі, до 250-300 г. Сорт самоплідний, пізній, дозрівання – наприкінці вересня-жовтень. М’якуш хрумкий, соковитий, маслянистий, однорідний, білий, в повній стиглості – жовтуватий. Смак солодкий, із пряним післясмаком. Шкірка тонка, міцна, карамельно-бронзова. Починає плодоносити з 3 років. Зберігаються у холодильнику до 5 місяців.
- Коко Суі – гарне дерево з дуже компактною кроною, висотою до 3 м. Плоди округлі, порівняно невеликі 150-200 г. Зате дуже рано дозрівають. Ви зможете збирати врожай уже в середині серпня. М’якуш солодкий, щільний, солодкий. Плоди Nashi Coco Sui відмінно зберігаються в холодильнику місяцями. Сорт частково самоплідний, додаткові запилювачі – Хосу (Hosui) або Секу.
- Косуі– морзостійкий сорт. Саджанці рано входять у плодоношення. Плоди невеликі, до 150 г, дозрівають рано, в серпні, добре зберігаються. М’якуш дуже щільний і солодкий. Дерево невисоке, до 3 м.
- Секуі – сорт середнього терміну дозрівання. Крона порівняно компактна, висотою до 200-250 см. Забарвлення плодів – із бронзовим відтінком. Маса 150-200 г. Nashi Sekui відрізняється приємним м’яким смаком. М’якуш соковитий, щільний, кремово-білий. Відрізняється високою стійкістю із посухою, морозами, захворюваннями.
- Шинко– груша з хрумкою солодкою м’якоттю та легким присмаком цитрину та прянощів. За відгуками нагадує смак карамелі. Шкірка – гладка, красивого золотистого відтінку. Найкращими запилювачами для Nashi Shinko будуть Косуі та Хосу. Вирізняється високою врожайністю. Плоди великі 200-250 г. Висота дерева до 3-3,5 м. Сорт середньоранній, дозрівання – кінець серпня та початку вересня. Зберігається у холодильнику до 1,5 місяців.
- Шинсейкі– сорт середнього терміну дозрівання. Nashi Shinseiki (інша назва New Century) виросте до 3,5 м. Плоди 120-140 г, округлі, злегка плескаті. Забарвлення плодів – оливково-зелене, зі світлими крапками. М’якуш білий, хрумкий, помірно солодкий. Дозрівання – з кінця серпня до середини вересня. Висока стійкість до захворювань. Плоди можуть зберігатися в холодильнику до 12 тижнів.
Важливо: японські груші збирають тоді, коли вони досягнуть стиглості. Вони дозрівають не так, як звичайні груші, які можна зібрати недостиглими, і вони дійдуть після того, як полежать.
Рекомендація: для тривалого зберігання збирайте груші в м’яких рукавичках. Плоди на гілках триматися міцно, практично не обсипаються самі. А шкірка у плодів щільна, але тонка, тому якщо міцно стиснути грушу, то на ній можуть залишитися синяки. Навіть незначні травми на шкірці будуть помітні, а це псує товарний вигляд.
Важливо не пропустити перші ознаки дозрівання врожаю: плоди починають світлішати, жовтіти, кілька «найшвидших» можуть впасти з гілок. Стиглість можна визначити, розрізавши плід: якщо насіння всередині коричневе – груші готові до збирання. При правильному зберіганні (температура 4-5°C, вологість близько 80-90%) плоди залишаються свіжими кілька місяців.
За відгуками, додатковими запилювачами можуть бути сорти груші звичайної.
Саджанці азіатської груші – посадка та догляд
Неші – стійка до посухи, майже не страждає від найпоширеніших хвороб та шкідників груш. Але, весняні обприскування від шкідників – не пропускайте, дерева можуть бути схильними до пошкоджень квіткоїдом.
У перші роки після посадки – саджанці азіатської груші активно ростуть нагору. Не турбуйтеся, швидкість зростання буде сповільнюватися в міру дорослішання дерев, і вони залишаться досить компактними. При хорошому догляді груші неші – довговічні, вони активно плодоносять 50 років і більше.
Більшість сортів – частково самоплідні, збільшити їхню врожайність можна, якщо посадити поруч саджанці різних сортів. За відгуками, та інші види груші можуть бути запилювачам, наприклад Вільямс або Любимице Клаппа.
Посадка саджанців
Традиційний час посадки – весна та осінь.
Місце посадки
Саджанцям потрібне відкрите сонячне місце, захищене від північних вітрів. Ідеальним буде місце з південного боку саду, на невеликій височині.
Ґрунт
Вибирайте ділянки без застою води. Там, де ґрунтові води розташовуються високо – посадка саджанців буде невдалою. Земля має бути дренованою, легкою. На важких суглинках – додайте пісок. Не захоплюйтеся торфом – саджанці не люблять кислий ґрунт. При необхідності додайте в посадкову лунку деревну золу, доломітове борошно та ін. для регулювання кислотності ґрунту.
Догляд
Саджанці китайської груші виростити навіть простіше, ніж звичайні сорти.
Зверніть увагу на те, що в період плодоношення потрібно стежити за поливами. Так плоди будуть більшими і смачнішими. Щоб дерева залишалися здоровими – не висаджуйте поруч саджанці ялівцю та інших хвойних, вони можуть бути носіями такого захворювання, як іржа.
Найкращі сорти груш для України
Ну, хто не любить збирати хороший урожай? Усім хочеться більше та щоб якомога смачніше! Ви — не виняток? Тоді вам буде цікаво дізнатися, які сорти груші краще висаджувати у наших широтах. Важливо звертати увагу не лише на смакові характеристики плодів (груші карликові та звичайні), а й на здатність плодових дерев адаптуватися до кліматичних умов.
Якщо вибрати виключно хороші сорти груш, яким Україна підходить в якості регіону для вирощування, то можна сміливо розраховувати на успіх! Плоди будуть смачними, соковитими і багатими на вітаміни, а догляд за деревами — таким, що не потребує надмірних зусиль. Бажаєте якнайшвидше дізнатися, який сорт груші краще посадити в Україні? Тоді не втрачаємо жодної секунди! Вперед, знайомитись із ТОП-6, який допоможе вам визначитися з вибором.
Вирощуйте найкращі! ТОП-6 сортів груш
Рейтинг під назвою «кращі зимостійкі сорти груш» відкриває улюблений багатьма Дюшес. Він успішно переносить українські морози, а традиційний неповторний смак плодів легко може перевершити найпопулярніші сорти груш в Україні. До того ж плоди завжди великі та соковиті!
пізньоосіння;
плоди: в середньому важать 170-250 г, при повному дозріванні шкірка стає насичено-жовтою, з оранжево-червоним рум’янцем, а м’якуш — ніжний, тане в роті;
смак: солодка, з ледь вловимою кислинкою;
плодоношення: на 4-5 рік із моменту висадки;
збирання врожаю: вересень-жовтень (щоб насолоджуватися ідеальним смаком, потрібно дати грушам полежати у льоху приблизно півтора місяця);
дерева: висота — до 4 метрів, а форма крони овально-пірамідальна;
морозостійкість: висока;
застосування: смачна у сирому вигляді, ідеальна у приготуванні десертів, можна сушити та консервувати;
період посадки: початок весни (яму готувати заздалегідь).
Запитайте у кількох людей, які сорти груш найсмачніші, і більшість опитаних у своїй відповіді обов’язково згадають Вільямс — всесвітньо визнаний стандарт. За свої чудові смакові характеристики його дуже люблять діти. Це низькоросла груша, яка радує яскравими та соковитими плодами — тривалий час зберігають смакові якості та легко транспортуються.
літня;
плоди: важать 170-180 г, у процесі збирання світло-зелені, а пізніше стають жовтішими, м’якуш — кремово-білий, дуже ніжний;
смак: винно-солодкий, з тонкими мускусними відтінками;
плодоношення: на 3-4 рік;
збирання врожаю: середина-кінець серпня;
дерева: рідко перевищують 3-4 метри, відрізняються широкопірамідальною кроною;
морозостійкість: середня;
застосування: вживання у сирому вигляді, консервація, сушіння;
період посадки: після весняних заморозків, але до розпускання бруньок.
Бажаєте приготувати смачний компот чи корисні сухофрукти? Тоді найкращий сорт груші (фото додається) — Улюблениця Клаппа, яка стане й вашою улюбленицею теж! Поки сорти пізніх груш лише дозрівають, цією красунею можна ласувати вже наприкінці липня або на початку серпня.
літня;
плоди: середня вага — 150-200 г, шкірка гладка, жовта, з характерними цятками і бордовим рум’янцем, а м’якуш білий;
смак: дуже соковита, ароматна, солодка, є легка кислинка;
плодоношення: на 3-5 рік;
збирання врожаю: на початку серпня (до повної стиглості);
дерева: 4 метри у висоту, крона пірамідальна, а з віком — широкоокругла;
морозостійкість: середня;
застосування: смачні та корисні у свіжому вигляді, можна пускати у переробку;
період посадки: навесні, до початку руху соку (у південних регіонах — можна восени).
Ну який список, що включає найкращі сорти осінніх груш, може обійтися без Лісової Красуні? Вона славиться високою стійкістю до морозу (до -50 °С). Легко вирощується у всіх регіонах України (невибаглива до ґрунтових складів). Завжди тішить відмінною врожайністю. Ну а смак… Пальчики оближеш!
осіння;
плоди: в середньому — 150-180 г, відрізняються щільною, трохи шорсткою шкіркою, золотаво-жовті, а освітлена сторона — червона;
смак: злегка кислувата, масляниста, соковита;
плодоношення: на 6-7 рік;
збирання врожаю: друга половина серпня або початок вересня;
дерева: середньорослі (близько 4-5 метрів), крона пірамідальна;
морозостійкість: чудова;
застосування: вживання у сирому вигляді, приготування цукатів, джему, випічки;
період посадки: середина квітня – початок травня.
Садівники, які шукають самоплідні сорти груш для України, просто зобов’язані звернути увагу на Бланку — низькорослі та просто найкращі деревця! Сорт демонструє високу врожайність та вражає розміром плодів. Не боїться сильних морозів та рідко хворіє. Швидко плодоносить. Плоди відрізняються гарною лежкістю — так, це ті самі сорти груш для тривалого зберігання!
зимова;
плоди: близько 300-500 г вагою, широкогрушоподібні, з щільною шкіркою, зелені, але при зберіганні набувають жовтого відтінку;
смак: солодка, десертна, помірно соковита;
плодоношення: на 3-4 рік;
збирання врожаю: кінець вересня або початок жовтня;
дерева: близько 3,5 м;
морозостійкість: висока (легко переносить морози до -30 °С);
застосування: для консервації та приготування десертів;
період посадки: у квітні чи жовтні.
Рейтинг «Найкращі зимові сорти груші» був би неповноцінним без Бере Боск, який завжди отримує гарні відгуки. В Україні цей сорт встиг стати легендарним. Славиться пікантним смаком та стабільною врожайністю. Не забирає багато часу у садівників, оскільки від хвороб та шкідників страждає рідко, успішно плодоносячи протягом десятиліть.
зимова;
плоди: 150-200 г, видовжені, жовтувато-коричневі, з тонкою шкіркою та кремовим м’якушем;
смак: соковита, солодка, буквально тане в роті, відрізняючись легким карамельно-мигдальним присмаком;
плодоношення: на 6-7 рік (на айвовій підщепі може бути раніше);
збирання врожаю: вересень-жовтень;
дерева: до 4-5 метрів;
морозостійкість: вище за середню (до -25°С);
застосування: приготування десертів, поїдання у сирому вигляді;
період посадки: навесні (до набухання бруньок) або у жовтні.