Прислів’я та приказки – З НАРОДНОЇ МУДРОСТІ – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ

Народ скаже, як зав’яже, — саме так характеризують приказки й прислів’я через їхню точність і дотепність. Достатньо вжити приказку (кілька слів) — і зміст її якнайтонше (а іноді з гумором) передасть основну думку, оцінку подіям чи вчинкам людей. Щоб переконатися в цьому, порівняйте два тексти.

— Узагалі-то, вона непогана людина, але я стала помічати, що вона не дуже щедра. Я їй і пироги, коли дітям спечу, і яблук (цього року стільки вродило!).

А як я колись попросила в неї солі, то сказала, що в самої мало.

— Не питай: як «на», то чує, а як «дай», то глуха!

Приказки й прислів’я, як і загадки, належать до найменших жанрів усної народної творчості. Це стійкі фрази, що в стислій і точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, людські риси та вчинки. Як же розрізнити, де прислів’я, а де приказка? Іноді це важко зробити, проте здебільшого вони мають свої відмінні ознаки. Які ж? Прислів’я — довершений за змістом вислів про риси та вчинки людей з повчальним характером. Приказка — це образний вислів, що влучно характеризує людину, але на відміну від прислів’я висловлює думку неповно. Прислів’я здебільшого мають дві граматичні основи, тобто вони є складним, інтонаційно завершеним реченням. А приказки коротші, вони переважно бувають частиною речення.

Щоб краще збагнути відмінність між приказками й прислів’ями, порівняймо їх.

Старість не радість. Бачили очі, що вибирали.

Береженого Бог береже, а козака шабля стереже.

Баба з воза — кобилі легше.

Кров людська не водиця — проливати не годиться.

Старість не радість, похорон не весілля.

Бачили очі, що вибирали, — їжте, хоч повилазьте.

Не всі приказки є частиною прислів’їв, як у наведених вище прикладах. У прислів’ях є висновок з першої частини, а в приказках є лише натяк на нього, його треба додумати. Порівняйте: «Які батьки, така й дитина» (прислів’я) і «Як собаці п’ята нога» (приказка). У першій фразі є висновок, а в другій треба його додумати: раз собаці достатньо чотирьох лап, то навіщо їй п’ята, тобто вона зайва.

Приказки й прислів’я не вживаються в прямому значенні, їх не треба сприймати буквально, бо їх справжній зміст прихований.

Прислів’я й приказки відображають мудрість попередніх поколінь нашого народу, його погляди на світ, людину, її характер і поведінку. Як і загадки, вони поділяються на групи за змістом: дружба, сусідство, дозвілля, згода й сварки, майнові й грошові відносини, біда, правда й неправда, бідні й багаті, рідний край, вірування, природа, господарська діяльність людини.

Люди, які знають багато приказок і прислів’їв і вживають їх у своєму мовленні, — надзвичайно цікаві співрозмовники, тож, почувши дотепний вислів, намагайтеся запам’ятати його.

Найбільшу тематичну групу становлять приказки та прислів’я про господарську діяльність людини, їх майже сім тисяч. До них належать прислів’я та приказки про працю в полі й саду, речі побуту, про тварин, птахів і звірів, транспорт, ремесла і професії, про їжу і народні прикмети.

Грошей багато, а щастя мало.

Останню сорочку зніме та оддасть.

Ліпше людям давати, ніж самому просити.

Пусто в голові той має, хто гроші на дармо пускає.

Чим більше насолити сусідові, як не язиком?

Не заглядай до сусіда, може, з того бути біда.

Добре, як сусід близький і перелаз низький.

Близький сусід кращий від далекого брата.

Нема більшої біди, над лихі сусіди.

Хто під зиму зорав, той на весну золото буде мати.

Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.

Як жнуть укупі, то не болить у пупі.

Посій у погоду — більше приплоду.

Яка пшениця, така й паляниця.

У хорошій компанії розуму наберешся, у поганій і свій загубиш.

Скажи мені, хто твій друг, то я скажу, хто ти такий.

Дружба міцніша від кам’яних стін.

Де стопа орди перейшла, там вже трава не росла.

Рідна земля — мати, а чужа — мачуха.

Життя собаче, зате слава козача.

З рідної сторони і ворона мила.

Козак з бідою, як риба з водою.

Голодному їжа, холодному тепло, а ситому музика.

Дотанцювалися, що без хліба осталися.

Він усе під чужу дудку танцює.

Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.

Щодень Бога хвалить і щодень людей дурить.

Гріх не сховаєш у міх, не затопчеш в болото.

Бог тобі поможе, як будеш робити, небоже.

Святий та божий, на чорта похожий.

Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

Люди дякують дощеві, а подорожній лає.

З неба зорі хвата, а під носом не бачить.

Хто землі дає, тому земля утроє віддає.

З добрими людьми завжди згоди можна дійти.

Ліпше переконувати словами, як кулаками.

Де два б’ються, третій не мішайся.

Він тебе каменем, ти його хлібом.

Після бійки кулаками не махають.

Дружні сороки орла заклюють.

Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є.

Багатому дурню і багатство не в поміч.

Багач шукає апетиту, а бідний — хліба.

Кожні ворота для бідного заперті.

Не тішся людською бідою, бо твоя тебе не мине.

Плачем горя не зміниш і в сльозах не втопиш.

Зійшлися сім бід на один обід.

Біда мучить, біда й научить.

Не всю правду треба людям знать, треба щось і собі сховать.

Кажи завжди правду, то не будеш нічого придумувати.

Кожний правду знає, та не однаково її розуміє.

Правда і в огні не горить, і у воді не тоне.

Мала правда велику брехню переможе.

Серед прислів’їв про господарську діяльність людини особливо цінними є ті, у яких ідеться про народні прикмети. Вони здавна були життєвим орієнтиром для мудрих людей. Людина прокидалася, дивилася на небо, дерева, на воду в річці — і робила висновок, яким буде день, за яку роботу краще братися. Пізній вечір і ніч теж сповіщали людині багато важливої інформації. Ось кілька таких перлів. Багато зірок — на погоду, нема зірок — буде дощ.

Ластівки літають низько — буде дощ.

А Подув гарячий вітер — чекайте дощу.

Б Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

В Моя хата скраю — я нічого не знаю.

Г Від вересня вогонь і в полі, і в хаті.

А Гнатися за двома зайцями.

Б Риба не плине проти бистрої води.

В На кожну гадюку держи кріпко руку.

Г Уранці чути грім — увечері буде дощ.

3. Установіть відповідність.

4. Які спільні і які відмінні ознаки мають приказки та прислів’я?

5. На які тематичні групи поділяються приказки та прислів’я?

6. Доведіть, що вислів Поженешся за двома зайцями — жодного не здоженеш не приказка, а прислів’я.

7. Поміркуйте, чому серед висловів про народні прикмети переважають саме прислів’я, а не приказки.

8. Чому, на вашу думку, найбільше приказок і прислів’їв саме про господарську діяльність людини? Висловіть свої міркування.

9. Чому прислів’я та приказки називають «золотими зернами народної мудрості»?

10. Що дає людині знання приказок і прислів’їв? Чи втратили вони значення в наші дні?

11. Доберіть кожній групі прислів’їв і приказок назву й запишіть ці назви в робочий зошит разом із номером групи.

12. З якими з наведених вище приказок чи прислів’їв ви можете погодитися, а з якими — ні? Чому?

1. Випишіть у робочий зошит з казки «Мудра дівчина» прислів’я і приказки, розтлумачте їхнє значення.

2. Вивчіть напам’ять десять приказок і десять прислів’їв.

3. Складіть діалог (8-10 реплік), використавши дотепні приказки і прислів’я. Інсценізуйте його з однокласниками (за бажанням).

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

Прислів’я та приказки

«Народ скаже, як зав’яже» — саме так характеризують приказки й прислів’я через їхню точність і дотепність. Достатньо вжити приказку (кілька слів) — і зміст її якнайтонше (а іноді з гумором) передасть основну думку, оцінку подіям чи вчинкам людей. Щоб переконатися в цьому, порівняйте два тексти.

— Узагалі-то, вона непогана людина, але я стала помічати, що вона не дуже щедра. Я їй і пироги коли дітям спечу, і яблук (цього року стільки вродило!). А як я колись попросила в неї солі, то вона сказала, що в самої мало.

— Не питай: як «на» — то чує, а як «дай» — то глуха!

Приказки й прислів’я, як і загадки, належать до найменших жанрів усної народної творчості. Це стійкі фрази, що в стислій та точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, людські риси та вчинки. Як же розрізнити, де прислів’я, а де приказка? Іноді це важко зробити, проте здебільшого вони мають свої відмінні ознаки. Які ж?

Теорія літератури

Прислів’я та приказка

Прислів’я — довершений за змістом вислів про риси та вчинки людей із повчальним характером.

Приказка — це образний вислів, що влучно характеризує людину, але, на відміну від прислів’я, висловлює думку неповно.

Прислів’я здебільшого мають дві граматичні основи, тобто вони є складним, інтонаційно завершеним реченням. А приказки коротші, вони переважно є частиною речення.

Щоб краще збагнути відмінність між приказками й прислів’ями, порівняймо їх.

Береженого Бог береже, а козака шабля стереже.

Баба з воза — кобилі легше.

Кров людська не водиця — проливати не годиться.

Старість — не радість, похорон — не весілля.

Бачили очі, що вибирали, — їжте, хоч повилазьте.

Не всі приказки є частиною прислів’їв, як у поданих прикладах. У прислів’ях є висновок із першої частини, а в приказках є лише натяк на нього, його треба додумати. Порівняйте: «Які батьки, така й дитина» (прислів’я) і «Як собаці п’ята нога» (приказка). У першій фразі є висновок, а в другій треба його додумати: раз собаці достатньо чотирьох лап, то навіщо йому п’ята, тобто вона зайва.

Приказки й прислів’я не вживають у прямому значенні, їх не треба сприймати буквально, бо їхній справжній зміст прихований.

Приказки й прислів’я відображають мудрість попередніх поколінь нашого народу, його погляди на світ, людину, її характер і поведінку. Як і загадки, їх поділяють на групи за змістом: дружба, сусідство, дозвілля, згода і сварки, майнові й грошові відносини, біда, правда і неправда, бідні і багаті, рідний край, вірування, природа, господарська діяльність людини.

Ті, хто знає багато приказок і прислів’їв і вживає їх у своєму мовленні, — надзвичайно цікаві люди. Тож, почувши дотепний вислів, намагайтеся запам’ятати його.

Найбільшу тематичну групу становлять приказки та прислів’я про господарську діяльність людини, їх майже сім тисяч. До них належать приказки та прислів’я про працю в полі й саду, речі побуту, про тварин, птахів і звірів, транспорт, ремесла та професії, про їжу й народні прикмети.

Теорія літератури

Метафора — це слово чи словосполучення, яке розкриває ознаки та властивості одного явища чи предмета через перенесення на них ознак іншого явища чи предмета: засипаний піском часу (дуже давній), оповитий серпанком загадковості (таємничий). У наведених прикладах одні предмети та явища використано для розуміння іншого поняття: пісок утворюється в морі протягом століть і навіть тисячоліть шляхом постійного тертя каменів, потім камінчиків, а потім уже й крупинок піску. Ось чому метафора «засипаний піском часу» означає «дуже давній».

Поміркуйте й так само розтлумачте метафору «оповитий серпанком загадковості».

Якщо ви навчитеся розуміти метафору, то буде легше розгадати багато загадок, адже в них ознаки та властивості одного предмета перенесено на ознаки та властивості іншого, щоб лише натякнути на розгадку, а не прямо сказати про розгадуваний предмет. У загадці «За лісом-пралісом золота діжа горить» метафора «золота діжа» за формою і кольором нагадує сонце. Якщо ви уявите ліс, а над ним блискучу золоту діжу (а вона кругла), то відразу здогадаєтеся, що то сонце.

Фантазуйте — і, збагнувши метафору, ви розгадаєте загадку.

Метафору часто використовують у прислів’ях і приказках для створення образності, наприклад: «Чужі гроші не гріють» (метафора «гроші не гріють»), або «Чим більше насолити сусідові, як не язиком» (метафора «насолити язиком»).

Грошей багато, а щастя мало.

Останню сорочку зніме та віддасть.

Ліпше людям давати, ніж самому просити.

Не заглядай до сусіда, може з того бути біда.

Добре, як сусід близький та перелаз низький.

Близький сусід кращий від далекого брата.

Немає більшої біди, ніж лихі сусіди.

Хто під зиму зорав, той на весну золото буде мати.

Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.

Як жнуть укупі, то не болить у пупі.

Посій у погоду — більше приплоду.

Яка пшениця, така й паляниця.

У хорошій компанії розуму наберешся, у поганій і свій загубиш.

Дружба міцніша від кам’яних стін.

Де стопа орди перейшла, там вже трава не росла.

Рідна земля — мати, а чужа — мачуха.

З рідної сторони й ворона мила.

Козак із бідою, як риба з водою.

Голодному — їжа, холодному — тепло, а ситому — музика.

Дотанцювалися, що без хліба осталися.

Він усе під чужу дудку танцює.

Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.

Щодень Бога хвалить і щодень людей дурить.

Гріх не сховаєш у міх, не затопчеш у болото.

Бог тобі поможе, як будеш робити, небоже.

Святий та божий, на чорта похожий.

Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

Люди дякують дощеві, а подорожній лає.

З неба зорі хвата, а під носом не бачить.

Хто землі дає, тому земля утроє віддає.

З добрими людьми завжди згоди можна дійти.

Ліпше переконувати словами, як кулаками.

Де два б’ються, третій не мішайся.

Він тебе каменем, ти його хлібом.

Після бійки кулаками не махають.

Дружні сороки орла заклюють.

Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є.

Багатому дурню й багатство не в поміч.

Багач шукає апетиту, а бідний — хліба.

Кожні ворота для бідного заперті.

Не тішся людською бідою, бо твоя тебе не мине.

Плачем горя не зміниш і в сльозах не втопиш.

Зійшлися сім бід на один обід.

Біда мучить, біда й научить.

Не всю правду треба людям знати, треба щось і собі сховати.

Кажи завжди правду, то не будеш нічого придумувати.

Кожний правду знає, та не однаково її розуміє.

Правда і в огні не горить, і у воді не тоне.

Мала правда велику брехню переможе.

Розвиваємо компетентності

Згадайте приказки або прислів’я, які ви вивчали на уроках іноземної мови. Перекажіть і прокоментуйте їхній зміст. Англійський стійкий вислів «One less thing to worry about» буквально має такий переклад: «На одну річ менше, про яку треба хвилюватися». Доведіть, що прислів’я «Баба з воза — кобилі легше» має подібний зміст.

Серед прислів’їв про господарську діяльність людини особливо цінними є ті, у яких ідеться про народні прикмети. Вони здавна були життєвим орієнтиром для мудрих людей. Людина прокидалася, дивилася на небо, дерева, на воду в річці — і робила висновок, яким буде день, за яку роботу краще братися. Пізній вечір і ніч теж повідомляли людині багато важливої інформації. Ось кілька таких перлів.

Багато зірок — на погоду, немає зірок — буде дощ.

Ластівки літають низько — буде дощ.

Відтворюємо прочитане

• А Гнатися за двома зайцями.
• Б Риба не пливе проти бистрої води.
• В На кожну гадюку держи кріпко руку.
• Г Уранці чути грім — увечері буде дощ.

2. Установіть відповідність.

1 Вилами по воді писано.

2 Сидить як засватаний.

3 Де Макар телят пасе.

4 Коса найшла на камінь.

А несміливий

Б щасливий

В невідомо

Г посваритися

Аналізуємо зміст та особливості художнього твору

3. Які спільні та відмінні ознаки мають приказки й прислів’я?

4. На які тематичні групи поділяють приказки та прислів’я?

5. Доведіть, що вислів «Поженешся за двома зайцями — жодного не здоженеш» — не приказка, а прислів’я.

6. Поміркуйте, чому серед народних прикмет переважають саме прислів’я, а не приказки.

7. Чому, на вашу думку, найбільше приказок і прислів’їв саме про господарську діяльність людини? Висловте свої міркування.

8. Чому приказки та прислів’я називають «золотими зернами народної мудрості»?

9. Що дає людині знання приказок і прислів’їв?

Даємо відповіді за змістом твору

10. Гра «Відновіть прислів’я та приказки».

• Байдуже, рак, у, який, горщик, він, зварити.

• Боятися, не, той, собака, що, брехати, а, той, що, лащитися.

• Борода, не, робити, мудрий, чоловік.

• У, тихий, болото, чорти, водитися.

• Ледачий, двічі, робити, скупий, двічі, платити.

Творчо мислимо

11. Доберіть до кожної групи прислів’їв і приказок назву й запишіть ці назви в зошит разом із номером групи.

12. З якими з наведених приказок чи прислів’їв ви можете погодитися, а з якими — ні? Чому?

Виконуємо домашнє завдання

Вивчіть напам’ять десять приказок і десять прислів’їв.

Подумайте й розкажіть

• Що таке приказка й прислів’я?

• Яка ваша улюблена приказка (прислів’я)?