Аґрус: вирощування в саду, обрізка, обробка

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 12 лютого 2019 Перша редакція: 12 червня 2015 🕒 12 хвилин 👀 59722 рази 💬 13 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за аґрусом
• Кущі аґрусу – опис
• Посадка аґрусу
  • Коли саджати аґрус
  • Посадка аґрусу восени
  • Посадка аґрусу навесні
  • Догляд за аґрусом навесні
  • Догляд за аґрусом восени
  • Чим підгодувати аґрус
  • Обрізування аґрусу навесні
  • Обрізування аґрусу восени
  • Борошниста роса на аґрусі
  • Інші хвороби аґрусу

  Аґрус звичайний (лат. Ribes uva-crispa), або відхилений, або європейський – вид, що належить до роду Смородина родини Аґрусові. Родом ягода аґрус із Північної Африки та Західної Європи, в дикому вигляді також зростає в Середній і Південній Європі, на Кавказі, в Середній Азії і Північній Америці. Уперше аґрус описав Жан Рюель 1536 року у книзі «De natura stirpium». В Європі про аґрус стало відомо у XVI столітті, а вже в XVII він став в Англії настільки популярною ягідною культурою, що почалася активна селекційна робота, результатом якої стала поява кількох сортів аґрусу, а до XIX століття їх налічувалися вже сотні.

  Водночас за роботу взялися й американські селекціонери, яким вдалося вивести гібриди аґрусу, стійкі до захворювання на борошнисту росу – головного ворога рослини. Зараз аґрус вирощують майже в усіх садах світу. У нас цю ягоду називають північним виноградом.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за аґрусом

  • Посадка: можна навесні, але краще з кінця вересня до середини жовтня.
  • Освітлення: яскраве сонце.
  • Ґрунт: піщаний, супіщаний, суглинний і навіть глинистий, нейтральної або слабкоскислої реакції.
  • Мульчування: у травні після поливання та розпушування ґрунту навколо кущів.
  • Полив: крапельний або внутрішньоґрунтовий, від 3 до 5 поливань за сезон. Спосіб дощування категорично не підходить.
  • Підв’язування: звисаючі гілки піднімають від землі сіткою або розтяжками.
  • Обрізування: до набубнявіння бруньок – у санітарних цілях, основне обрізування – восени, у період падолисту.
  • Підживлення: перше – на початку сезону вегетації, друге – відразу після цвітіння, третє – через 2-3 тижні після другого.
  • Розмноження: поділом куща, багаторічними гілками, живцями, відсадками та щепленням. Насіннєве розмноження використовується переважно в селекційних експериментах.
  • Шкідники: пагонова попелиця, листові вогнівки, трачі, п’ядуни, златки, склівки, смородинові галиці й павутинні кліщі.
  • Хвороби: антракноз, борошниста роса, септоріоз, бокальчаста іржа, вірусна мозаїка.

  Кущі аґрусу – опис

  Аґрус – невеличкий чагарник заввишки до 120 см із сіро-коричневою корою, що відшаровується, і з колючками листового походження. На молодих циліндричних пагонах тонкі голки – колючки аґрусу. Округле або серцеподібно-яйцеподібне листя аґрусу до 6 см завдовжки – тьмяне, короткоопушене, на ніжках. Листова пластина з трьома-п’ятьма лопатями і тупими зубцями по краю. Квітки, червонуваті або зеленуваті, пазушні, зацвітають у травні. Плоди аґрусу – овальні або кулясті ягоди завдовжки до 12 мм (хоча є сорти з плодами завдовжки до 40 мм), голі або вкриті грубими щетинками, з явним жилкуванням, жовтого, білого, червоного або зеленого кольору дозрівають у червні-серпні. Ягоди аґрусу не тільки смачні, а й корисні, оскільки вони багаті на органічні кислоти, солі металів, дубильні речовини і вітаміни. Аґрус – ранній медонос, який приваблює в сад безліч комах-запилювачів. Крім того, це самоплідна культура, тобто навіть якщо у вас у саду буде один-єдиний кущ, він усе одно плодоноситиме.

  Посадка аґрусу

  Коли саджати аґрус

  Посадка аґрусу здійснюється як навесні, так і восени – з кінця вересня до середини жовтня, причому досвідчені городники віддають перевагу саме осінній посадці, стверджуючи, що перед настанням зими кущики встигають прийнятися й утворити міцні корінці. Перед тим, як посадити аґрус, виберіть для нього місце відповідно до вимог агротехніки: коренева система у рослини досить довга, тому не саджайте аґрус у низині, щоб не наражати на ризик виникнення грибних хвороб. Виділіть аґрусові сонячне місце на пагорбі або на рівнинній ділянці, захищеній від холодних північних і східних вітрів, з нейтральним або слабкокислим ґрунтом, показник рН якого близький до 6. Аґрус добре росте на суглинних, піщаних, супіщаних і глинистих ґрунтах, але останні потребують при вирощуванні аґрусу частого розпушування.

  Посадка аґрусу восени

  Ґрунт навколо аґрусу незручно полоти через його колючки, тому ранньою осінню слід очистити ділянку, на якій ви плануєте вирощувати аґрус, від коренепаросткових бур’янів – наприклад, від пирію. Перед тим, як садити аґрус, ділянку перекопують, ретельно вибираючи з землі кореневища бур’янів, потім вирівнюють поверхню ґрунту граблями, розбиваючи грудки. За 2-3 тижні до посадки, щоб земля встигла осісти, викопують ями завглибшки, завдовжки і завширшки по 50 см: верхній, родючий шар ґрунту знімають і відкладають убік, потім відкладають в інший бік нижній, неродючий шар. У родючий шар додають близько 10 кг перепрілого гною або перегною і по 50 г сірчанокислого калію і суперфосфату та перемішують добрива з ґрунтом – цього запасу мікроелементів рослинам вистачить на кілька років. Якщо на ділянці ґрунт глинистий, додайте в яму відро річкового піску. Відстань між двома кущами має бути від метра до півтора, а між рядами – близько трьох метрів.

  Для посадки потрібно брати однорічні або дворічні саджанці аґрусу з добре розвиненою кореневою системою – коріння 25-30 см завдовжки, а наземна частина має складатися з декількох сильних пагонів. Перед посадкою замочіть коріння саджанців на добу в розчині органічних добрив із розрахунку 3-4 столових ложки гумату натрію на п’ять літрів води. Саджанці розташовують у ямі прямо або злегка під нахилом таким чином, щоб коренева шийка опинилася на кілька сантиметрів нижче рівня ґрунту, коріння має бути добре розправлене. Землю засипають у яму частинами, кожну порцію землі ущільнюють. Посаджені кущики поливають відром води, а коли вона вбереться, ділянку мульчують дво-трисантиметровим шаром торфу або перегною – цей захід скоротить випаровування вологи і перешкодить утворенню кірки на поверхні ґрунту. Після посадки і мульчування ділянки обріжте пагони, залишивши від кожного лише відрізок приблизно п’яти сантиметрів завдовжки з п’ятьма-шістьма бруньками.

  Посадка аґрусу навесні

  Не будемо забирати у вас час, описуючи, як посадити аґрус навесні, оскільки ця процедура нічим не відрізняється від осінньої посадки. Єдине, що хочеться додати до вищесказаного: якщо у вас є вибір, саджайте аґрус восени, оскільки у рослин, що висаджуються навесні, і приживлюваність, і ріст пагонів дещо гірші, ніж у кущів, посаджених у жовтні. І ще: активно аґрус починає плодоносити лише на третій-четвертий рік, і ця активність за правильного догляду триває 10-15 років.

  Догляд за аґрусом

  Догляд за аґрусом навесні

  Посадка аґрусу і догляд за ним особливої складності не становлять, особливо для тих, хто вже має досвід вирощування цієї рослини, але і для новачків вирощування аґрусу за умови дотримання всіх правил агротехніки не стане карою. На самому початку весни, ще по снігу, проводиться обробка кущів аґрусу окропом через розпилювач. Ця «гаряча» обробка аґрусу навесні здійснюється як превентивний засіб проти зараження рослин шкідниками та хворобами. У травні навколо кущів розпушують ґрунт на глибину 8-10 сантиметрів і мульчують її, щоб уникнути частого розпушування надалі, водночас за необхідності проводиться підживлення аґрусу гнойовим настоєм або розчином калійних і азотних добрив.

  Рослина дуже чутлива до нестачі вологи у ґрунті, особливо навесні, в період цвітіння, і влітку, коли достигають плоди аґрусу. Найефективніші внутрішньоґрунтовий і крапельний способи поливу, оскільки вони дозволяють доставляти вологу безпосередньо до коренів рослини – на глибину від п’яти до сорока сантиметрів. За вегетаційний період необхідно здійснити від трьох до п’яти таких поливань. Не можна поливати аґрус методом дощування, особливо холодною водою. Якщо ви замульчували ділянку у травні, вам не доведеться часто воювати з бур’янами та розпушувати ґрунт із перспективою подряпатися об гострі колючки аґрусу, але за необхідності будьте готові здійснити цей подвиг.

  Якщо аґрус висаджений рядами, звисаючі гілки піднімають сітками або розтяжками, натягнутими між рядами на висоті 25-30 сантиметрів обабіч ряду.

  Догляд за аґрусом восени

  Восени здійснюють підготовку аґрусу до зими – удобрюють, щоб у рослини було харчування для закладання плодових бруньок на наступний рік, та обрізують, щоб не робити цього навесні з ризиком для здоров’я рослини.

  Чим підгодувати аґрус

  Аґрус плодоносить довгі роки, вибираючи з ґрунту значну кількість поживних речовин, тому стає необхідним щорічне внесення і мінеральних, і органічних добрив. Навесні під кожен кущ вноситься по піввідра компосту, 50 г суперфосфату та по 25 г сульфату амонію і сірчанокислого калію. Якщо кущ дуже великий і рясно плодоносить, збільшіть норму вдвічі. Добрива вносяться у ґрунт по периметру крони – саме в цьому діаметрі залягає коріння аґрусу – і закладаються за допомогою розпушування ґрунту. Відразу після цвітіння, а потім ще за 2-3 тижні проводиться підживлення розчином коров’яку в пропорції 1:5 з розрахунку по 5-10 л на кожен кущ аґрусу.

  Обрізування аґрусу

  Обрізування аґрусу навесні

  Ранньою весною, до набрякання бруньок, роблять обрізування аґрусу – видаляють малопродуктивні, слабкі, сухі, хворі або поламані, а також підмерзлі за зиму пагони; крім того, потрібно видалити прикореневі пагони і злегка підрізати ослаблені кінчики гілок до здорової тканини. Але перед тим, як обрізати аґрус, переконайтеся, що сокорух у ньому ще не почався: аґрус пробуджується дуже рано, і ви можете не встигнути до того моменту, коли пошкодження гілок стане небезпечним для рослини – запізнілим обрізуванням ви тільки заподієте рослині шкоду, послабивши кущ. Саме тому відповідальні люди воліють проводити основне обрізування аґрусу восени.

  Обрізування аґрусу восени

  Обрізування необхідно проводити щорічно, інакше вже до третього року життя кущі загущуються, і в гущі формуються плоди низької якості. Та й проводити лікування аґрусу від хвороб і шкідників набагато легше, якщо кущ не зарослий. Найцінніші гілки на кущі аґрусу – п’яти-семирічні, а розгалуження – перших трьох порядків, інші гілки і розгалуження малопродуктивні. Виходячи з цього, обрізуванню до основи підлягають гілки, старші 8-10 років – вони майже чорного кольору. Цей захід дозволить кущеві утворити нульові пагони, які з часом замінять старіючі. Верхівки пагонів обрізають лише тоді, коли на них починають формуватися дрібні неякісні ягоди, але дуже низько або дуже далеко зростаючі пагони теж краще обрізати. Чим обробити аґрус після обрізування, особливо зрізи на товстих пагонах, діаметром понад 8 мм, щоб через ці рани не витік сік рослини? Найкраще це зробити садовим варом.

  Хвороби аґрусу та їх лікування

  Борошниста роса на аґрусі

  Борошниста роса, або сферотека – одна з найнебезпечніших хвороб аґрусу, яке може знищити весь урожай ягід, а якщо із хворобою не боротися, то протягом декількох років загине і сама рослина. Найактивніша борошниста роса в теплу і вологу погоду. Виглядає борошниста роса як пухкий білий наліт на аґрусі, що з’являється в кінці весни або на початку літа на листі, пагонах і плодах, котрі вже зав’язалися. З часом білий наліт перетворюється на коричневу скоринку, а вкриті нею пагони викривляються і сохнуть, листя скручується, ламається, припиняється його ріст, ягоди не визрівають, розтріскуються й опадають з куща. Для боротьби з борошнистою росою застосовується обробка куща до початку цвітіння розчином мідьвмісного препарату «ХОМ» з розрахунку 40 г на 10 л води або обробкою препаратом «Топаз» до і після цвітіння згідно з інструкцією. Більше за інші схильні до зараження борошнистою росою такі сорти: Фінік, Золотий вогник, Чорносливовий, Російський, Тріумфальний. Але є сорти, що майже ніколи не вражає ця закордонна хвороба (борошниста роса родом з Америки): Грушенька, Сенатор, Африканець, Хаутон, Фінський та інші, серед них багато було виведено якраз американськими селекціонерами.

  Інші хвороби аґрусу

  Іноді аґрус вражають такі захворювання, як біла плямистість, антракноз, бокальчаста іржа і мозаїка. Мозаїка – вірусне захворювання, що не піддається лікуванню, тому вражені мозаїкою рослини потрібно викопати і спалити. А антракноз, плямистість та іржу знищують шляхом обприскування нітрафеном, мідним купоросом або бордоською рідиною, яке проводять у два сеанси: перший – ранньою весною, до розпускання бруньок, а другий – за десять днів після збору врожаю. Як превентивний захід прибирайте ранньою весною з-під кущів аґрусу торішнє листя, в якому можуть бути збудники хвороб, і не допускайте появи на ділянці бур’янів.

  Шкідники аґрусу і боротьба з ними

  Іноді дістається аґрусу і від шкідників. Найчастіше проблеми виникають із пагоновою попелицею та аґрусовою вогнівкою. Метелик-вогнівка з’являється з ґрунту перед початком цвітіння аґрусу і відкладає в його квітках яйця, з яких до кінця цвітіння вилуплюється яскраво-зелена гусінь, які прогризають плоди і поїдають насіння. У результаті життєдіяльності пагонової попелиці листя аґрусу скручується, пагони викривляються і стоншуються, перестають рости, а ягоди дрібнішають і обпадають, не встигнувши дозріти. Проти цих шкідників застосовують інсектициди, такі як актелік і фуфанон. Але легше попередити проблему, ніж боротися з нею, тому постарайтеся ввести у звичку такі заходи:

  • як тільки зійде сніг, укрийте ґрунт під кущами щільним матеріалом на кшталт руберойду, присипавши його краї землею, щоб метелики-вогнівки не з’явилися з-під землі. Приберете руберойд після цвітіння;
  • восени проведіть підгортання кущів на висоту 10 см;
  • регулярно збирайте і знищуйте опалі ягоди із гусінню всередині;
  • після цвітіння обприскайте кущі аґрусу біколом або лепідоцидом.

  Сорти аґрусу

  Сорти аґрусу поділяються на європейські та американо-європейські, або гібридні. Європейські сорти порівняно з гібридними мають довший термін продуктивності і відрізняються великими плодами, проте значно частіше зазнають ураження комахами і хворобами. Розрізняються сорти також за розміром, кольором і формою ягід, за наявністю-відсутністю колючок, за термінами дозрівання і за рівнем урожайності. Пропонуємо вам знайомство з декількома з багатьох сотень сортів аґрусу:

  • Африканець – аґрус із невеликою кількістю колючок, що відрізняється гарною зимостійкістю. Плоди кисло-солодкі зі смородиновим присмаком, середнього розміру, темно-фіолетові з восковим нальотом – ідеальні для приготування желе;
  • Чорний негус – справді чорний аґрус із блискучою шкіркою. Цей дуже шпичкуватий сорт вивів ще Мічурін, але він незмінно популярний у нашому кліматі: сорт середньостиглий, зимостійкий, ягоди невеликого розміру насиченого кисло-солодкого смаку, не розтріскуються – чудово підходять для варення, джему, компотів і вин;
  • Вогні Краснодара – аґрус червоний, безколючковий, ягоди великі, сорт придатний для вирощування в будь-яких кліматичних умовах;
  • Російський жовтий – як уже зрозуміло з назви, це аґрус жовтий, сорт, стійкий до грибкових захворювань, з негустими колючками, розташованими в основному в нижній частині пагонів. Ягоди великі, овальні, довго не обсипаються з куща;
  • аґрус Білий тріумф – швидкозростаючий врожайний сорт із колючками, ягоди світлого зеленого кольору з легким жовтим відтінком при дозріванні, солодкуваті, довго не опадають з куща;
  • Фінік – попри те, що цей сорт схильний до захворювання на борошнисту росу, він залишається одним із найпопулярніших завдяки своїй високій урожайності, сильним пахощам і прекрасному смаку. Ягоди зеленого кольору з фіолетово-червоним рум’янцем.

  Сорти з кисло-солодким смаком ягід: Малахіт, Сливовий, Російський, Донецький великоплідний.

  Сорти із солодким смаком: Орлятко, Хінномакі Гелб, Північний капітан, Джерело, Африканець, Колобок.

  Запашні сорти аґрусу: Білий тріумф, Захисник, Фламінго, Хінномакі страйн, Африканець.

  Ранні сорти: Орлятко, Яровий, Салют, Джерело. Середньоранні: Фламінго, Сливовий, Ласкавий. Середні: Колобок, Пакс, Червонослов’янський, Чорносливовий. Середньопізні та пізні сорти: Малахіт, Садко, Зміна, Серенада, Чорномор.

  Дуже шпичакуваті сорти аґрусу: Захисник, Ювілейний, Малахіт, Донецький великоплідний.

  Сорти, в яких колючки розташовані на нижній частині пагонів: Фінік, Російський, Зміна.

  Сорти з рідкісними колючками: Чорномор, Колобок, Каптіватор.

  Безколючкові сорти: Орлятко, Ніжний, Серенада, Пакс.

  Затребуваний у культурі також гібрид аґрусу та чорної смородини під назвою йошта.

  Все про аґрус: опис, властивості, особливості вирощування, дикорослі види

  –>Агрус відомий у світі давно і дуже популярний і на сьогоднішній день. Ця культура дуже вигідно виглядає, як прикраса садової ділянки. Ягоди відрізняються унікальним набором вітамінів і мікроелементів, що робить їх не тільки смачними, але і дуже корисними. Детальний опис ви знайдете нижче.

  • Походження культури
  • Ботанічна характеристика
  • найвідоміші сорти
    • Кращі сорти для регіонів з суворим кліматом
    • найпопулярніші великоплідні сорти
    • Правильний вибір саджанців
    • Правила висадки
    • Догляд за кущем
    • Як виростити деревовидний агрус?
    • Збирання врожаю
    • Боротьба з хворобами і шкідниками
    • Корисні властивості і застосування в народній медицині
    • У косметології
    • У кулінарії
    • У бджільництві

    Походження культури

    Перші згадки про аґрус зустрічаються в монастирських писаннях руських земель ХІ століття. На Русі ця рослина отримало назву «північний виноград» або «берсень» за зовнішній вигляд і області зростання. Ченці використовували його для виготовлення напоїв і цілющих настоїв.

    З європейських країн першою про цю ягоду заговорила Франція на початку XV століття як про продукт з високими гастрономічними властивостями. Французи прозвали його «товстун» і вирощували для виготовлення соусів, супів і десертів.

    Через півстоліття чагарник перекочував до Німеччини, де став називатися «колючий ягода» і «Христовий терен». Але він використовувався переважно в ландшафтному дизайні для облаштування природних огорож.

    У Великобританії культурний агрус з’явився трохи пізніше Німеччини і настільки полюбився англійцям, що кожен поважаючий себе садівник, став вважати своїм обов’язком, вивести новий сорт з меншою кількістю колючок на кущі і більш великими ягодами. У результаті з’явилися сорти, ягоди яких досягали маси 50-80 р.

    Саме ці сорти в XIX столітті з’явилися в різних країнах Америки. Але виявилося, що агрус звичайний сильно схильний до борошнистої роси, і селекціонери активно взялися за виведення нових сортів, більш стійких до різних хвороб. Так агрус практично повернувся до свого первозданного вигляду: кущі знову стали колючими, а ягоди відносно дрібними.

    В XX столітті європейські садівники взялися схрестити американський варіант аґрусу з отриманими раніше у Великобританії, щоб вивести сорти, стійкі до борошнистої роси, з бесшипными або малошиповатыми пагонами і великими ягодами. У 1960-х роках на Московській плодово-ягідної дослідної станції були отримані перші сорти: Колобок, Орлятко і Ласкавий.

    Роботи по виведенню нових сортів тривають досі. Сьогодні у світі відомо понад 3000 видів аґрусу з зеленими, жовтими, білими, червоними, синіми і чорними ягодами різних розмірів і смаків.

    Ботанічна характеристика

    Агрус належить до родини Агрусових, рід Grossularia, покритонасінні. Це багаторічний низько-, середньо – або високий чагарник, що досягає у висоту від 0,5 до 1,5 м. Діаметр крони приблизно дорівнює висоті куща. Габітус крони буває пряморослым, компактним, слабораскидистым і розлогою.

    Протягом життя рослини з його підстави формуються нові прикореневі пагони, які, через 2-3 роки перетворюються в повноцінні гілки і починають плодоносити. Всього в одному кущі може налічуватися до 60 прикореневих пагонів різного віку і якості плодоношення.

    Центральні стебла менш продуктивні, оскільки зростають прямо, мають мінімальну кількість відгалужень і отримують найменше сонячного світла. Найбільш продуктивні бічні пагони, відхилені від центру плодового куща. Гілки агрусу бувають шипуватими, малошиповатыми, бесшипными. Шипи світло – і темна, різної довжини і форми.

    Опис листя: дрібні, середні і великі, прості і чергові. Лист різьблений, налічує 3-5 гострих або округлих верхівок, світло-, темно – або жовтувато-зеленого кольору.

    Суцвіття виростають з пазух листя і включають в себе 1-3, рідше 4-5 квіток, довжиною до 1,3 див. За будовою квітка нагадує дзвіночок з п’ятьма довгими чашолистками і п’ятьма невеликими пелюстками.

    Плоди агрусу бувають:

    • маленькими (до 2 м);
    • середніми (від 2 до 4 м);
    • великими (більше 4 г).

    Оскільки сім’я знаходиться в ягоді в спеціальній пазусі, це рослина ботаніки відносять до покрытосеменным, а не голосеменным. Різні сорти характеризуються різною формою ягід: зовсім круглої, злегка витягнутої, з завуженим верхом, як у груші.

    Забарвлюються плоди також в найрізноманітніші кольори: від зеленого до темно-бордового.

    найвідоміші сорти

    В світі існує більше 3000 тисяч сортів аґрусу. Найбільшу популярність у наших широтах отримали морозостійкі сорти, здатні благополучно переживати суворі зими. Крім цього, при виборі саджанців, садівники звертають увагу на висоту пагонів, діаметр крони, терміни дозрівання, розмір плоду, колір і смакові якості.

    Кращі сорти для регіонів з суворим кліматом

    Зимостійкі сорти були виведені спеціально для тих регіонів, де переважають суворі затяжні зими. Вони починають розпускатися ранньою весною при середньодобовій температурі +5°С і легко переносять весняні заморозки.

    Знаєте ви? Сорти з ягодами темного кольору містять набагато більше вітамінів, мікроелементів і інших корисних речовин, але вони вимагають більшого догляду при вирощуванні.

    Аристократ характеризується великими ягодами не менше 6 м яскраво-червоного кольору аристократичного кисло-солодкого смаку. Прикореневі пагони товсті, прямі, малошиповатые.

    найпопулярніші великоплідні сорти

    Великоплідні сорти користуються особливою популярністю серед любителів аґрусу. Великі ягоди — прекрасна прикраса не тільки столу, але і саду.

    Колобок отримав свою назву через форму ягід: вони великі (близько 7 м) і нагадують кулю. Смак кисло-солодкий. Плоди по одному звисають вниз з гілок. Сорт самоплідний, здатний запилюватися без допомоги бджіл.

    Дикорослі споріднені види

    У дикому вигляді агрус зустрічається на всіх континентах Землі, в основному, в гірських місцевостях, по берегах річок і в лісах. При схожих ботанічних характеристик, кущі сильно відрізняються стійкістю до морозів і різних захворювань, в залежності від кліматичних зон проживання.

    Знаєте ви? Популярна нині ягода йошта з’явилася в результаті схрещування чорної смородини з аґрусом.

    В нашій місцевості диких родичів агрусу можна зустріти на Кавказі, на Алтаї, в Сибіру, в Європейській частині Росії і в Західних районах України, а також в лісах Білорусії. Алтайський і Сибірський агрус характеризуються максимальною холодостійкістю і невибагливістю.

    Всі дикі рослини родини Агрусових в наших широтах підрозділяють на три види:

    • європейський;
    • голчастий;
    • далекосхідний.

    Агрус також часто зустрічається в Північній Африці і Північній Америці. Ці сорти менш стійкі до кліматичних аномалій, але, при цьому, менше схильні до різних захворювань, бактеріям та грибкам. Головна особливість американського агрусу — стійкість до борошнистої роси.

    Особливості вирощування

    Аґрус — досить невибаглива рослина. Але це не означає, що він буде рости в будь-якому місці, при будь-якому освітленні і зовсім без догляду.

    Знаєте ви? За відсотком вмісту заліза агрус випереджає навіть яблуко.

    Правильний вибір саджанців

    Правильний вибір саджанців — половина успіху в справі отримання хорошого врожаю агрусу:

    1. Важливо визначитися з сортом. При цьому доводиться враховувати не тільки смак, колір і розмір ягід, але і вибагливість сорту до конкретних кліматичних умов. Якщо садівник живе в кліматичній зоні з суворими зимами, потрібно вибирати морозостійкі сорти.
    2. Купуючи саджанець, потрібно дивитися, щоб коріння було сильно розгалуженими, мочкуватими і досягали в довжину 20-25 см.
    3. Про здоров’я і життєздатності саджанця також говорить його поділ на 2-3 повноцінних втечі.

    Правила висадки

    Агрус садять або ранньою весною, до розпускання бруньок, або пізно восени, після того, як опаде листя. Ця культура дуже не любить затінених місць з високою вологістю. Важливо, щоб на кущ потрапляли прямі сонячні промені, але, при цьому, ділянка повинен бути захищений від сильного вітру.

    Грунт може бути практично будь-який, крім заболочених чи підтоплених місцевостей. В постійній вологості корені можуть почати гнити. Якщо весь ділянка піддається затоплення, можна зробити невелику насип для посадки аґрусу.

    Щоб саджанець швидко і добре вбрався, в яму потрібно додати пару відер компосту або перегною, а також калійного добрива (деревна зола) і фосфорного (фосфоритне та кісткове борошно) складу за схемою 100 г на 1 м2.

    Глибина посадки саджанця повинна бути трохи більше, ніж він ріс в розпліднику, і злегка під нахилом. Це прискорить його вкорінення і поява нових відгалужень. Після посадки потрібно обрізати надземну частину куща, залишаючи лише 3-4 бруньки на кожному пагоні.

    Догляд за кущем

    Агрус потребує належному догляді, особливо у перші роки полі посадки. Надлишок або брак вологи та світла, холодні малосніжні зими і шкідники можуть бути смертельними для молодого куща.

    1. Земля навколо кущів має бути пухкої, злегка вологою і вільної від бур’янів. Після прополки і розпушування потрібно мульчувати грунт. Це дозволяє захистити коріння від гниття або пересихання.
    2. Щоб кущ добре провітрювався і отримував достатню кількість сонячного світла, звисаючі до землі гілки слід піднімати на опори. Після того, як кущ скине листя, а під гілками накопичиться сніг, гілки треба зняти з опор. Це дозволить затримати сніг і зігріти коріння.
    3. Якщо зима малосніжна, потрібно максимально вкрити кущ снігом самостійно. Це особливо важливо, в перші 2-3 роки його життя, коли коріння ще слабкі, а крона не дуже широка.
    4. У другій половині літа, після плодоношення куща, аґрус потрібно підгодувати. Добре підійдуть для цього пташиний послід, коров’як або гнойова рідота.
    5. Агрус легко переносить посуху, але без достатнього поливу не буде давати великих ягід. Поливати кущі потрібно 3 рази за сезон: коли відцвітуть, коли зріють ягоди і після збору врожаю з розрахунку 30 л води на один кущ. Для поливу потрібно прокопати рів по периметру крони, залити в нього воду і, після того, як вода вбереться, зарити.
    6. Кущі аґрусу потрібно обрізати, прибираючи, в першу чергу, сухі і слабкі пагони. В іншому, підхід до кожного куща повинен бути індивідуальним. На слабоветвистых пагонах потрібно обрізати верхівки, щоб збільшити кількість бічних відростків. Сильногіллясті пагони можна не обрізати взагалі.

    Не варто забувати, що агрус — пчелоопыляемое рослина. Тому, для одержання гарного врожаю, важливо наявність неподалік бджолиних вуликів і забезпечення вільного доступу бджіл до кущів.

    Як виростити деревовидний агрус?

    При певному відході можливо виростити кущ штамбовий, який буде виглядати, як дерево. Для цього використовують сорти з високими, міцними пагонами.

    Щоб отримати деревоподібна рослина, потрібно ранньою весною визначити в кущі самий потужний і прямий втечу. Всі інші прикореневі відводки вирізаються. Залишився стовбур потрібно прив’язати до прямої палиці, щоб не допустити прогинів і викривлень.

    По мірі появи бічних відростків, їх потрібно прибирати, залишаючи лише кілька на самій верхівці. Процедура повторюється, поки ствол не досягне 80 см у висоту.

    Після цього можна приступати до формування крони. Для цього ранньою весною центральний пагін підрізається на 1/5, а на всіх інших залишається за 4-5 бруньок. Така обрізка провокує появу додаткових бічних пагонів.

    Якщо все зроблено правильно, вже до 4-5 році на ділянці з’явиться красиве декоративне деревце, що дає хороший урожай.

    Збирання врожаю

    В залежності від сорту, ягоди агрусу можуть дозрівати з початку липня до кінця серпня. Дозрівання зазвичай дружне, весь збір врожаю проводиться одночасно. З одного куща збирають від 5 до 8 кг ягід. Обсяг урожаю залежить від сорту і догляду за кущем.

    Важливо! Ягоди агрусу не обсипаються після дозрівання і зберігаються на кущі дуже довго. Тому, є свіжий агрус з куща можна протягом місяця.

    Боротьба з хворобами і шкідниками

    Захистити кущі аґрусу від хвороб і шкідників, мабуть, найголовніша задача. Є безліч препаратів хімічного походження, здатних знищити комах, грибки і бактерії.

    Але можна обійтися і без них, якщо слідувати деяким правилам і попереджати зараження рослин:

    На початку квітня, до того, як повністю зійде сніг, потрібно облити кущі окропом з лійки з дрібним розпиленням. Така процедура дозволяє позбутися від більшості личинок шкідників.

    Якщо запобіжні заходи не були прийняті вчасно і агрус піддався впливу комах, грибків та бактерій, доведеться вдаватися до допомоги інсектицидів і фунгіцидів.

    Важливо! При обробці агрусу категорично заборонено використовувати препарати, що містять сірку. Це речовина призводить до передчасного опадання листя всіх.

    Господарське значення та застосування

    Агрус широко використовується в різних сферах життєдіяльності. Кущі агрусу застосовуються в ландшафтному дизайні для прикраси і створення живоплотів. Під час цвітіння ця рослина стає гарною підмогою в бджільництві. Ягоди широко використовують в кулінарії різних країн світу.

    До того ж, завдяки високому вмісту різних вітамінів і мікроелементів, квіти, листя, пагони і ягоди застосовують в народній медицині і косметології.

    Корисні властивості і застосування в народній медицині

    Ягоди містять від 10 до 13% цукрів. В основному, це глюкоза і фруктоза, які легко засвоюються і повністю використовуються організмом. Унікальний смак обумовлений наявністю яблучної, лимонної і щавлевої кислоти, які покращують травлення і підвищують виділення сечі. Крім того, це один з лідерів за вмістом пектинів. Саме тому агрус добре виводить радіацію з організму.

    По мінеральному складу з аґрусом не може зрівнятися жодна ягода: 200 мг калію, 20 мг кальцію, 28 мг фосфору, 9 мг магнію, 3 мг заліза (звичайно, ці цифри можуть змінюватися в залежності від розміру ягоди, але пропорції будуть зберігатися).

    До того ж, цей плід багатий солями заліза, необхідними в процесі кровотворення. Унікальний мінеральний склад ягоди покращує кровообіг і обмінні процеси в організмі, сприяє збільшенню м’язової маси, зміцненню нервової системи та нормалізації гормональних процесів.

    Агрус багатий вітамінами A, групи B, C, PP, E. Вітамін PP дозволяє попередити інсульт та інфаркт, а також подолати їх наслідки. Вітаміни групи B і вітамін C захищають організм від атеросклерозу, гіпертонії і венозної недостатності.

    Знаєте ви? Агрус дуже корисний тим, хто хоче впоратися з ожирінням, або просто схуднути. Він активізує всі обмінні процеси в організмі. А завдяки високому вмісту вітаміну С, дозволяє швидко спалювати жирові відкладення.

    • Агрус слід включити в раціон для профілактики та лікування наступних захворювань:
    • запальні процеси верхніх дихальних шляхів, отит, синусит, запалення горла;
    • простудні захворювання та грип;
    • анемія;
    • знижений гемоглобін;
    • при захворюванні печінки, нирок, при запорах;
    • при гастритах зі зниженою кислотністю.

    Крім цього, аґрус попереджає старіння клітин і розвиток онкологічних захворювань. Ягоди агрусу дуже корисні при вагітності, оскільки запобігають виникненню анемії і проблем з нирками.

    У косметології

    Описуване рослину застосовують в косметології для омолодження шкіри і усунення пігментних плям. Для боротьби з веснянками і пігментними плямами використовують недозрілі ягоди. Для цього потрібно просто розтерти в руках кілька незрілих ягід і змастити соком проблемні ділянки шкіри 1-2 рази на день.

    Для поліпшення стану шкіри обличчя досить просто вичавити сік стиглих ягід, змочити в ньому марлю і накласти на обличчя маску на 15-20 хв. Після цього протерти обличчя сухим тампоном та змастити кремом.

    Щоб запобігти старіння рук, потрібно розім’яти в руках кілька ягід, добре натерти соком руки і залишити до повного висихання. Потім змити і також змастити кремом.

    Сік агрусу можна змішувати з іншими інгредієнтами, наприклад, з медом, білою глиною або сиром для одержання масок, призначених для різних типів шкіри.

    Знаєте ви? Агрус відноситься до низькокалорійним продуктам. В 100 г ягід міститься всього 44 ккал.

    У кулінарії

    Незрілі ягоди агрусу, незалежно від сорту, мають яскраво виражений кислий смак. Після дозрівання, плоди стають солодкими, або кисло-солодкими. Різні сорти можуть мати специфічні пряні або фруктові присмаки.

    Залежно від ступеня зрілості і смаку ягід, їх по-різному застосовують в кулінарії. Виходячи зі світової практики, можна сміливо говорити, що немає жодного блюда, яке не можна було б доповнити аґрусом. Його вживають в сирому вигляді, варять, запікають, консервують, роблять соуси і підливи.

    Французи, наприклад, люблять готувати вишукані м’ясні страви під маринадами та підливами з недозревшего або стиглого аґрусу. Англійці воліють під кисло-солодким соусом з незрілих ягід подавати гусака.

    В наших краях аґрус використовують більше для приготування солодких страв: компотів, морсів, варення, пирогів, киселю і т. д. Крім цього, аґрус можна заморожувати на зиму. При низьких температурах він не втрачає своїх властивостей і поживних речовин.

    У бджільництві

    Кущі агрусу часто вирощують на території бджолиних господарств. Ця рослина є прекрасним медоносом. Агрус починає цвісти набагато раніше інших культур. Цвітіння триває досить довго: від 10 до 30 днів, в залежності від сорту і погодних умов.

    Цвіте кущ дуже рясно. На одному кущі налічується від 2300 до 18000 квіток. Кожен з них містить від 0,52 до 3,2 мг нектару. Аґрусовий мед дуже корисний для людського організму.

    Агрус широко відомий на всіх континентах і неспроста полюбився мешканцям багатьох країн. Ця рослина використовується в багатьох сферах життєдіяльності людини: ландшафтному дизайні, медицині, косметології, кулінарії. При нескладному догляді кущ дає хороший урожай і радує око неповторним поєднанням гіллястих пагонів, кольорових ягід і зелених листя.

    Аґрус: посадка та догляд за саджанцями

    Любителів чудових ягід аґрусу дуже багато, а, зварене за всім правилом, варення з цих ягід не дарма називають королівським.

    Рослина являє собою кущ, заввишки близько метра, з трироздільними або звичайними колючками.

    Посадка та догляд за аґрусом не становлять особливих труднощів, може впоратися і садівник-початківець.

    Рости і плодоносити аґрус може на будь-якому ґрунті, але, звичайно, на легких родючих ґрунтах урожаї будуть вищими.

    У нашій статті Ви зможете ознайомитися з правилами посадки та догляду за саджанцями аґрусу.

    Посадка

    Важливо! Небажано висаджувати аґрус після малини, яка значно виснажує ґрунт.

    Посадку нових кущів слід проводити з кінця вересня до середини жовтня, дуже важливо підібрати якісний матеріал.

    Викопується ямка 40х40х40 см, до неї додають відро добре перепрілого гною, до кілограма комплексних мінеральних добрив (корисним доповненням будуть 2-3 ст. ложки деревної золи).

    Все це ретельно перемішується і після цього в лунку опускається саджанець.

    Через добу після посадки та поливання, слід провести мульчування, що допоможе зберегти вологу у ґрунті та скоротити кількість прополок.

    Як мульчу, використовують подрібнену соснову кору, торф і т.д.

    Догляд

    Рослина потребує щорічного добрива, оскільки забирає із землі багато поживних елементів.

    Потрібні органічні та мінеральні добрива.

    У перший рік підгодовувати рослину не потрібно, але тільки, якщо посадка була зроблена правильно.

    На другий рік молодий кущик навесні необхідно підгодувати розведеним водою гноєм (1:8).

    На третій рік вносять добриво наступного складу: 6 кг гною, півсклянки деревної золи, 20 г суперфосфату на квадратний метр ґрунту.

    У посушливу погоду рослину поливають під корінь, намагаючись не потрапити на сам кущ, це знизить ймовірність захворювання на борошнисту росу, до якої схильна рослина.

    Пізньої осені або ранньою весною проводять формуюче обрізання гілок.

    Плодові бруньки закладаються у аґрусу наприкінці літа, тому, зібравши врожай, не переставайте доглядати за кущем.

    Правильна посадка та догляд за аґрусом забезпечать його рясне плодоношення протягом 10-15 років.

    Правила догляду за безшипними сортами

    Незалежно від вибраних сортів, всі кущі вимагають догляду, проте безшипні сорти аґрусу завдають власнику мінімум клопоту.

    Такий вид аґрусу відрізняється високим урожаєм, та й вирощувати його легше, адже пагони не колються при обрізанні, обробці від шкідників тощо.

    Є кілька загальних правил, яких потрібно дотримуватись при догляді за поширеними сортами.

    Ґрунт слід регулярно прополювати і розпушувати, в умовах спеки та відсутності дощів поливати з розрахунку одне відро на кущ для нещодавно посаджених рослин та три-чотири – для плодоносних.

    Перед збиранням урожаю полив потрібно припинити! Це обов’язкове правило, інакше, ягоди набудуть кислого присмаку.

    Обрізка

    Щоб кущі давали максимальний врожай, Ви повинні проводити формуючу обрізку.

    На наступний рік після посадки вирізують зростаючі з ґрунту (нульові) пагони, залишаючи кілька (4-5) найрозвиненіших, у наступні роки теж залишають не більше п’яти найсильніших пагонів.

    Найбільшого врожаю можна отримати від 4-6-річних гілок.

    Більш старші пагони потрібно видаляти, як і хирляві, хворі, дрібні гілки, які загущають зростання куща.

    У дорослого куща має бути 10-14 різновікових гілок (не старше 7 років), тоді він добре плодоноситиме.

    У віці 10 років рекомендується обрізання з метою омолодження, яке проводиться наприкінці осені: до рівня землі обрізаються всі гілки, крім молодих пагонів.

    Восени в ґрунт вносять фосфорно-калійні добрива, це додатково підвищує морозостійкість аґрусу.

    Якщо нескладний догляд проводити правильно, кущі аґрусу будуть плодоносити до 30-40 років, радуючи смачними і корисними ягодами, які мають зміцнюючу, антисклеротичну, протизапальну дію.

    А який сорт вибрати – вирішувати Вам.

    У нашому розпліднику “БіоСад” Ви зможете вибрати для себе найпопулярніші та найврожайніші сорти аґрусу.

    «ВіоСад» — інтернет-магазин саджанців плодово-ягідних дерев і кущів.

    Весь посадковий матеріал вирощуємо самі, тому гарантуємо його якість і пропонуємо найкращі ціни!

    Понеділок 10:00-17:00
    Вівторок 10:00-17:00
    Середа 10:00-17:00
    Четвер 10:00-17:00
    Пʼятниця 10:00-17:00
    Субота 10:00-17:00
    Неділя 10:00-17:00

    Контакти

    Україна, Чернівецька обл., Хотинський р-н, с. Бочківці, вул. Миру, 26 А
    +380 50 777 95 07
    +380 98 777 95 07
    [email protected]