З’ясуйте, скільки граматичних основ є в кожному реченні. Визначте межі частин у реченнях. 1. Синій вечір тихо бродить, квіти колихає і навшпиньки в хату входить, вікна затуляє.
2. І сердцю сердце сподівалось, й душа всміхалася душі, і зорі на воді гойдались, і млів туман у спориші, і злотом соняхи сіяли.
3. За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив.

1. Синій вечір тихо бродить, квіти колихає і навшпиньки в хату входить, вікна затуляє.

[ ___ ====, ==== і ====, ====]. Просте речення, одна граматична основа, однорідні присудки.

2. І сердцю сердце сподівалось, й душа всміхалася душі, і зорі на воді гойдались, і млів туман у спориші, і злотом соняхи сіяли.

[__ ===], й [__ ===], і [___ ====], і [=== ___], і [___ ===]. Складносурядне речення, 5 граматичних основ

3. За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив.

[ ___], а [ ___], (якого ___ ======). Складне речення з різними видами зв’язку, 3 граматичні основи.

Граматична основа речення

Щоб не помилятися в постановці розділових знаків, необхідно розуміти структуру речення, тобто вміти швидко знаходити граматичну основу. Саме про це наша стаття.

Граматична основа речення це

Граматична основа речення – це головні члени речення, які пов’язані предикативним зв’язком і виражають основну думку речення.

Головні члени речення – це слова, які відповідають на питання, поставлені до речення в цілому. У простому реченні є лише одна граматичная основа, яка може складатися з одного або двох головних членів.

Підмет – це головний член речення, який називає предмет, про який говориться в реченні. Підмет відповідає на питання хто? що?

Присудок – це головний член речення, який називає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Присудок відповідає на питання що робить? що є?

У односкладних реченнях граматичная основа може складатися з одного головного члена, який може бути підметом або присудком.

У двоскладних реченнях граматичная основа складається з двох головних членів: підмета і присудка.

• Підмет
  • Читання – корисне заняття.
  • Діти – майбутнє нації.
  • Сонце світить.
  • Ліс зеленіє.
  • Діти граються.
  • Сонце світить яскраво.

  Важливо відрізнити граматичну основу речення від інших членів речення, які не входять до її складу. Наприклад, у реченні “Читання – корисне заняття” слово “заняття” є додатком, а не підметом, оскільки відповідає на питання що?, яке не ставиться до речення в цілому.

  З чого складається

  Граматична основа речення складається з головних членів речення, які пов’язані предикативним зв’язком і виражають основну думку речення.

  Головні члени речення – це слова, які відповідають на питання, поставлені до речення в цілому. У простому реченні є лише одна граматичная основа, яка може складатися з одного або двох головних членів.

  Підмет – це головний член речення, який називає предмет, про який говориться в реченні. Підмет відповідає на питання хто? що?

  Присудок – це головний член речення, який називає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Присудок відповідає на питання що робить? що є?

  У односкладних реченнях граматичная основа може складатися з одного головного члена, який може бути підметом або присудком.

  У двоскладних реченнях граматичная основа складається з двох головних членів: підмета і присудка.

  • Підмет
    • Читання – корисне заняття.
    • Діти – майбутнє нації.
    • Сонце світить.
    • Ліс зеленіє.
    • Діти граються.
    • Сонце світить яскраво.

    Важливо відрізнити граматичну основу речення від інших членів речення, які не входять до її складу. Наприклад, у реченні “Читання – корисне заняття” слово “заняття” є додатком, а не підметом, оскільки відповідає на питання що?, яке не ставиться до речення в цілому.

    Отже, граматична основа речення складається з одного або двох головних членів речення, які відповідають на питання, поставлені до речення в цілому.

    Вираження підмета

    Підмет в граматичній основі речення може виражатися:**

    • Іменником у називному відмінку. Це найпоширеніший спосіб вираження підмета. Наприклад: Діти граються. Сонце світить.
    • Займенником у називному відмінку. Наприклад: Я читаю. Вона пише.
    • Іменником у кличному відмінку. Наприклад: Діти, грайтеся! Сонце, світи!
    • Номінативними дієсловами. Наприклад: Піти – це добре. Спати – це потрібно.
    • Складними іменними реченнями. Наприклад: Те, що я сказав, правда. Все, що ти зробив, вірно.

    Підмет може бути виражений:

    • Одиничним словом. Наприклад: Діти граються. Сонце світить.
    • Складним словом. Наприклад: Наші діти граються. Якесь сонце світить.
    • Групою слів. Наприклад: Всі хлопці граються. На небі світить сонце.

    Важливо правильно визначити, який член речення є підметом, оскільки це допомагає розібрати речення за членами та визначити його тип.

    Вираження присудка

    Присудок в граматичній основі речення може виражатися:**

    • Дієсловом. Це найпоширеніший спосіб вираження присудка. Наприклад: Діти граються. Сонце світить.
    • Прикметником. Наприклад: Діти веселі. Сонце яскраве.
    • Прислівником. Наприклад: Діти граються весело. Сонце світить яскраво.
    • Складним іменним реченням. Наприклад: Діти стали старшими. Сонце є яскравим.

    Присудок може бути виражений:

    • Одиничним словом. Наприклад: Діти граються. Сонце світить.
    • Складним словом. Наприклад: Діти стали старшими. Сонце є яскравим.
    • Групою слів. Наприклад: Діти весело граються. Сонце дуже яскраво світить.

    Важливо правильно визначити, який член речення є присудком, оскільки це допомагає розібрати речення за членами та визначити його тип.

    Ось кілька ознак, які допомагають визначити, що слово є присудком:

    • Присудок відповідає на питання що робить? що є?
    • Присудок граматично пов’язаний з підметом.
    • Присудок може бути виражений різними частинами мови.

    Наприклад, у реченні “Діти граються” слово “граються” відповідає на питання що робить?, граматично пов’язане з підметом “діти” і виражене дієсловом. Отже, це присудок.

    У реченні “Сонце світить” слово “світить” відповідає на питання що робить?, граматично пов’язане з підметом “сонце” і виражене дієсловом. Отже, це також присудок.

    Односкладне речення основа

    Основа односкладного речення – це один головний член речення, який може бути підметом або присудком.

    Підмет – це головний член речення, який називає предмет, про який говориться в реченні. Підмет відповідає на питання хто? що?

    Присудок – це головний член речення, який називає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Присудок відповідає на питання що робить? що є?

    Залежно від того, який головний член є в односкладному реченні, вони поділяються на такі типи:

    • Називні речення – це речення, у яких головний член є підметом у називному відмінку. Називні речення виражають існування, поява, початок дії, зміну стану, або ж вказують на предмет, явище, ознаку.
    • Односкладні речення з присудком – це речення, у яких головний член є присудком. Односкладні речення з присудком поділяються на такі види:
      • Неозначено-особові речення – це речення, у яких присудок виражається дієсловом у третій особі множини теперішнього або майбутнього часу, або в третій особі однини минулого часу. Неозначено-особові речення виражають дію, яка відбувається незалежно від волі мовця або якоїсь особи.Приклади:

      Вечірають. Сяють зірки. Квітне сад.

      * **Означено-особові речення** – це речення, у яких присудок виражається дієсловом у другій особі однини або множини теперішнього або майбутнього часу, або в першій особі однини або множини минулого часу. Означено-особові речення виражають дію, яка відбувається за участю мовця або якоїсь особи. Приклади: 

      Читаєш ти? Поїдемо в парк? Я читав цю книгу.

      * **Безособові речення** – це речення, у яких присудок виражається дієсловом у третій особі множини теперішнього або майбутнього часу, або в третій особі однини минулого часу, але не має особової форми. Безособові речення виражають дію, яка не залежить від волі мовця або якоїсь особи, або ж стан, що виникає незалежно від волі мовця або якоїсь особи. Приклади: 

      Надворі холодно. Небо похмурне. Дощ іде.

      * **Наказові речення** – це речення, у яких присудок виражається дієсловом у другій особі однини або множини наказового способу. Наказові речення виражають наказ, прохання, пораду, побажання. Приклади: 

      Читай, друже! Сядьте, будь ласка. Не шуміть.

      * **Вигукові речення** – це речення, у яких присудок виражається вигуком. Вигукові речення виражають емоції, почуття, волевиявлення мовця. Приклади: 

      Ой, яке гарне небо! Ах, як боляче! Ну, слава Богу!

      Односкладні речення поділяються на такі групи за характером відношення головного члена до дійсності:

      • Речення дійсного характеру – це речення, головний член яких виражає реальну дію або стан. До цієї групи належать всі види односкладних речень, крім вигукових речень.
      • Речення емоційного характеру – це речення, головний член яких виражає емоційне ставлення мовця до дійсності. До цієї групи належать вигукові речення.

      Поширені і непоширені речення

      Поширені речення – це речення, які мають крім головних членів також другорядні. Другорядні члени речення пояснюють головні, доповнюють їхню інформацію.

      Приклади поширених речень:

      Непоширені речення – це речення, які мають лише головні члени. Другорядні члени речення відсутні.

      Приклади непоширених речень:

      Основна відмінність між поширеними і непоширеними реченнями полягає в тому, що поширені речення мають більше інформації, ніж непоширені. Поширені речення містять другорядні члени, які пояснюють головні, доповнюють їхню інформацію. Непоширені речення, у свою чергу, містять лише головні члени, які не можуть пояснити один одного.

      Поширені речення використовуються для того, щоб передати більш повну і детальну інформацію. Вони можуть використовуватися в різних стилях мовлення, але особливо часто зустрічаються в розмовному і художньому стилях.

      Непоширені речення використовуються для того, щоб передати просту і лаконічну інформацію. Вони можуть використовуватися в різних стилях мовлення, але особливо часто зустрічаються в науковому і офіційно-діловому стилях.

      Граматична основа речення

      Щоб не помилятися в постановці розділових знаків, необхідно розуміти структуру речення, тобто вміти швидко знаходити граматичну основу. Саме про це наша стаття.

      Граматична основа речення це

      Граматична основа речення – це головні члени речення, які пов’язані предикативним зв’язком і виражають основну думку речення.

      Головні члени речення – це слова, які відповідають на питання, поставлені до речення в цілому. У простому реченні є лише одна граматичная основа, яка може складатися з одного або двох головних членів.

      Підмет – це головний член речення, який називає предмет, про який говориться в реченні. Підмет відповідає на питання хто? що?

      Присудок – це головний член речення, який називає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Присудок відповідає на питання що робить? що є?

      У односкладних реченнях граматичная основа може складатися з одного головного члена, який може бути підметом або присудком.

      У двоскладних реченнях граматичная основа складається з двох головних членів: підмета і присудка.

      • Підмет
        • Читання – корисне заняття.
        • Діти – майбутнє нації.
        • Сонце світить.
        • Ліс зеленіє.
        • Діти граються.
        • Сонце світить яскраво.

        Важливо відрізнити граматичну основу речення від інших членів речення, які не входять до її складу. Наприклад, у реченні “Читання – корисне заняття” слово “заняття” є додатком, а не підметом, оскільки відповідає на питання що?, яке не ставиться до речення в цілому.

        З чого складається

        Граматична основа речення складається з головних членів речення, які пов’язані предикативним зв’язком і виражають основну думку речення.

        Головні члени речення – це слова, які відповідають на питання, поставлені до речення в цілому. У простому реченні є лише одна граматичная основа, яка може складатися з одного або двох головних членів.

        Підмет – це головний член речення, який називає предмет, про який говориться в реченні. Підмет відповідає на питання хто? що?

        Присудок – це головний член речення, який називає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Присудок відповідає на питання що робить? що є?

        У односкладних реченнях граматичная основа може складатися з одного головного члена, який може бути підметом або присудком.

        У двоскладних реченнях граматичная основа складається з двох головних членів: підмета і присудка.

        • Підмет
          • Читання – корисне заняття.
          • Діти – майбутнє нації.
          • Сонце світить.
          • Ліс зеленіє.
          • Діти граються.
          • Сонце світить яскраво.

          Важливо відрізнити граматичну основу речення від інших членів речення, які не входять до її складу. Наприклад, у реченні “Читання – корисне заняття” слово “заняття” є додатком, а не підметом, оскільки відповідає на питання що?, яке не ставиться до речення в цілому.

          Отже, граматична основа речення складається з одного або двох головних членів речення, які відповідають на питання, поставлені до речення в цілому.

          Вираження підмета

          Підмет в граматичній основі речення може виражатися:**

          • Іменником у називному відмінку. Це найпоширеніший спосіб вираження підмета. Наприклад: Діти граються. Сонце світить.
          • Займенником у називному відмінку. Наприклад: Я читаю. Вона пише.
          • Іменником у кличному відмінку. Наприклад: Діти, грайтеся! Сонце, світи!
          • Номінативними дієсловами. Наприклад: Піти – це добре. Спати – це потрібно.
          • Складними іменними реченнями. Наприклад: Те, що я сказав, правда. Все, що ти зробив, вірно.

          Підмет може бути виражений:

          • Одиничним словом. Наприклад: Діти граються. Сонце світить.
          • Складним словом. Наприклад: Наші діти граються. Якесь сонце світить.
          • Групою слів. Наприклад: Всі хлопці граються. На небі світить сонце.

          Важливо правильно визначити, який член речення є підметом, оскільки це допомагає розібрати речення за членами та визначити його тип.

          Вираження присудка

          Присудок в граматичній основі речення може виражатися:**

          • Дієсловом. Це найпоширеніший спосіб вираження присудка. Наприклад: Діти граються. Сонце світить.
          • Прикметником. Наприклад: Діти веселі. Сонце яскраве.
          • Прислівником. Наприклад: Діти граються весело. Сонце світить яскраво.
          • Складним іменним реченням. Наприклад: Діти стали старшими. Сонце є яскравим.

          Присудок може бути виражений:

          • Одиничним словом. Наприклад: Діти граються. Сонце світить.
          • Складним словом. Наприклад: Діти стали старшими. Сонце є яскравим.
          • Групою слів. Наприклад: Діти весело граються. Сонце дуже яскраво світить.

          Важливо правильно визначити, який член речення є присудком, оскільки це допомагає розібрати речення за членами та визначити його тип.

          Ось кілька ознак, які допомагають визначити, що слово є присудком:

          • Присудок відповідає на питання що робить? що є?
          • Присудок граматично пов’язаний з підметом.
          • Присудок може бути виражений різними частинами мови.

          Наприклад, у реченні “Діти граються” слово “граються” відповідає на питання що робить?, граматично пов’язане з підметом “діти” і виражене дієсловом. Отже, це присудок.

          У реченні “Сонце світить” слово “світить” відповідає на питання що робить?, граматично пов’язане з підметом “сонце” і виражене дієсловом. Отже, це також присудок.

          Односкладне речення основа

          Основа односкладного речення – це один головний член речення, який може бути підметом або присудком.

          Підмет – це головний член речення, який називає предмет, про який говориться в реченні. Підмет відповідає на питання хто? що?

          Присудок – це головний член речення, який називає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Присудок відповідає на питання що робить? що є?

          Залежно від того, який головний член є в односкладному реченні, вони поділяються на такі типи:

          • Називні речення – це речення, у яких головний член є підметом у називному відмінку. Називні речення виражають існування, поява, початок дії, зміну стану, або ж вказують на предмет, явище, ознаку.
          • Односкладні речення з присудком – це речення, у яких головний член є присудком. Односкладні речення з присудком поділяються на такі види:
            • Неозначено-особові речення – це речення, у яких присудок виражається дієсловом у третій особі множини теперішнього або майбутнього часу, або в третій особі однини минулого часу. Неозначено-особові речення виражають дію, яка відбувається незалежно від волі мовця або якоїсь особи.Приклади:

            Вечірають. Сяють зірки. Квітне сад.

            * **Означено-особові речення** – це речення, у яких присудок виражається дієсловом у другій особі однини або множини теперішнього або майбутнього часу, або в першій особі однини або множини минулого часу. Означено-особові речення виражають дію, яка відбувається за участю мовця або якоїсь особи. Приклади: 

            Читаєш ти? Поїдемо в парк? Я читав цю книгу.

            * **Безособові речення** – це речення, у яких присудок виражається дієсловом у третій особі множини теперішнього або майбутнього часу, або в третій особі однини минулого часу, але не має особової форми. Безособові речення виражають дію, яка не залежить від волі мовця або якоїсь особи, або ж стан, що виникає незалежно від волі мовця або якоїсь особи. Приклади: 

            Надворі холодно. Небо похмурне. Дощ іде.

            * **Наказові речення** – це речення, у яких присудок виражається дієсловом у другій особі однини або множини наказового способу. Наказові речення виражають наказ, прохання, пораду, побажання. Приклади: 

            Читай, друже! Сядьте, будь ласка. Не шуміть.

            * **Вигукові речення** – це речення, у яких присудок виражається вигуком. Вигукові речення виражають емоції, почуття, волевиявлення мовця. Приклади: 

            Ой, яке гарне небо! Ах, як боляче! Ну, слава Богу!

            Односкладні речення поділяються на такі групи за характером відношення головного члена до дійсності:

            • Речення дійсного характеру – це речення, головний член яких виражає реальну дію або стан. До цієї групи належать всі види односкладних речень, крім вигукових речень.
            • Речення емоційного характеру – це речення, головний член яких виражає емоційне ставлення мовця до дійсності. До цієї групи належать вигукові речення.

            Поширені і непоширені речення

            Поширені речення – це речення, які мають крім головних членів також другорядні. Другорядні члени речення пояснюють головні, доповнюють їхню інформацію.

            Приклади поширених речень:

            Непоширені речення – це речення, які мають лише головні члени. Другорядні члени речення відсутні.

            Приклади непоширених речень:

            Основна відмінність між поширеними і непоширеними реченнями полягає в тому, що поширені речення мають більше інформації, ніж непоширені. Поширені речення містять другорядні члени, які пояснюють головні, доповнюють їхню інформацію. Непоширені речення, у свою чергу, містять лише головні члени, які не можуть пояснити один одного.

            Поширені речення використовуються для того, щоб передати більш повну і детальну інформацію. Вони можуть використовуватися в різних стилях мовлення, але особливо часто зустрічаються в розмовному і художньому стилях.

            Непоширені речення використовуються для того, щоб передати просту і лаконічну інформацію. Вони можуть використовуватися в різних стилях мовлення, але особливо часто зустрічаються в науковому і офіційно-діловому стилях.