Волейбол. Техніка гри

Волейбол – це спортивна гра з м’ячем між двома командами, у складі кожної з яких налічується 6 гравців. Мета гри – перебити м’яч через сітку таким чином, щоб він упав на майданчик суперника, не порушуючи при цьому правил гри. Основні правила: гра починається з подачі; подачу виконує гравець першої зони з-за лицьової лінії; дозволяється не більше ніж 3 послідовні торкання м’яча гравцями однієї команди; виліт м’яча за межі майданчика або торкання м’ячем сторонніх предметів уважаються помилкою.

Волейбол. Техніка гри.

Обладнання для гри у волейбол. Сітка. Верхній край сітки для чоловічого волейболу знаходиться на висоті 243см, для жіночого – на висоті 224см. Місце для однієї команди умовно ділиться на 6 зон, тобто три учасники гри стають біля сітки, а решта ближче до задньої лінії поля. М`яч для волейболу частіше вибирають триколірний, хоча деякі вважають за краще білий. Офіційні правила волейболу регламентують його окружність (65 – 67 см) і масу (260 – 280 г).

Стійка волейболіста і переміщення. Стійка волейболіста – це поза готовності до переміщення і виходу у вихідне положення для виконання технічного прийому. Існують три види основних стійок: висока, середня, низька. Техніка виконання: ноги розташовані на ширині плечей і зігнуті в колінних суглобах. Одна нога попереду, або ступні розташовані паралельно. Тулуб нахилений вперед. Чим нижче стійка, тим більше вперед нахилений тулуб. Руки зігнуті в ліктьових суглобах, долоні опущені вниз. Для прийому м’яча від нападаючого удару застосовується висока стійка. Кожен гравець вибирає для себе зручне положення, з якого можна швидко перейти на рух і виконати будь – який прийом. Переміщення здійснюється кроком, приставним кроком, схресним кроком, бігом, ривком, стрибком, подвійним кроком.

Подача м’яча Будь-яка гра у волейбол завжди починається з подачі. Якщо команда програє подачу, вона відразу ж програє очко. Технічно подача виглядає наступним чином: гравець розташовуючись за лінією майданчика, підкидає м’яч і ударом руки відправляє його на сторону супротивника. Подача повинна бути виконана протягом 5 секунд. Стадії виконання подачі:вихідне положення;підкидання м’яча і замах;удар по м’ячу і рух після удару по м’ячу. Удар по м’ячу виконується долонею або кистю руки з зігнутими пальцями. Підкидання м’яча проводиться однією рукою. Напрямок та висота підкидання м’яча, а також замах і амплітуда руху руки різні і залежать від техніки виконання подачі.

Виконує подачу гравець, який знаходиться в першій зоні майданчику. Подача здійснюється з зоні подачі за задньою лінією ігрового майданчику. До того як гравець не торкнеться м’яча при подачі, жодна частина його тіла не повинна торкнутися поверхні майданчика( особиво це стосується подачі в стрибку). В польоті м’яч може торкнутися сітки, але не повинен торкатися антен або їх умоврого продовження вверх. Якщо м’яч торкнеться поверхні ігрового майданчика, команді, яка подавала зараховується очко. Якщо гравець, який подавав, порушив правила або відправив м’яч в аут, то очко зараховується команді,яка приймає. Не дозволяється блокуватиь м’яч при подачі, перериваючи його траєкторію над сіткою. Якщо очко вигране командою, яка подавала м’яч, то подачу продовжує виконувати той же гравець.

П р и й о м. Зазвичай приймають м’яч гравці, які стоять на задній лінії, тобто в 5-й, 6-й, 1-й зонах. Однак прйняти подачу може будь-який гравець. Гравцям, приймаючої команди дозволяється зробити три торкання і потім перевести м’яч на половину суперника. Приймати м’яч можна в будь-якому місці площадки і вільного простору, але тільки не на половині майданчика суперника. При цьому якщо приходиться пасом переводити м’яч назад на свою ігрову половину, друга передача из трьох не може проходити між антеннами. При прийомі не допускаеться ніяка затримка м’яча при його обробці, хоч приймати м’яч можна будь-якою частиною тіла..

Передача м’яча двома руками зверху. Передача м’яча двома руками зверху застосовується для прийому подач, передач для нападаючого удару і перебивання через сітку. Розрізняють такі способи передачі: двома руками в опорі, двома руками в стрибку, однією рукою в стрибку, двома руками в падінні і перекатом на спину. За напрямком передачі виконуються вперед, над собою, назад. За довжиною розрізняють довгі передачі (через зону), короткі (із зони в зону), укорочені (в межах зони). За висотою траєкторії: високі – більше 2м, середні – до 2 м, низькі – до 1 м. Поєднання цих параметрів (довжини і висоти) визначає швидкість польоту м’яча при передачах (повільні, прискорені і швидкісні). В техніку передачі входять: вихідне положення, зустрічний рух рук до м’яча, амортизація і напрямок м’яча – виліт.

Передача м’яча двома руками зверху

Передача м’яча двома руками знизу. Передачу знизу двома руками застосовують переважно для прийому м’яча, особливо. Коли м’яч летить настільки низько, що верхньою передачею його не дістати. Опис техніки виконання. Вихідне положення – середня стійка ноги нарізно, ноги зігнуті в колінах, ступні паралельні, руки випрямлені, передпліччя наближені один до одного, тулуб нахилено вперед, передпліччя знаходяться на одному рівні, кисті з’єднанні; Передача виконується за рахунок випрямлення ніг, тулуба і рук вперед-вгору назустріч м’ячу

Прямий нападаючий удар. Прямий нападаючий удар у волейболі найбільш складний. Для його виконання необхідно володіти хорошими фізичними даними, а також поєднувати ряд складних рухових дій, таких як розбіг, вибір місця для відштовхування, стрибок з замахом для удару по м’ячу. Тому для оволодіння нападаючим ударом необхідно більш тривалий час, ніж для інших технічних прийомів. Перед вивченням техніки нападаючого удару слід засвоїти стрибки і верхню пряму подачу. Навчання проводити тільки по частинах, у такій послідовності – стрибок вгору з місця поштовхом двох ніг, розбіг разом з стрибком, ударний рух.

Напад. Зазвичай м’яч приймається гравцями задньої лінії (1-й дотик), доводиться до звязуючого гравця(2- дотик), звязующий передає м’яч гравцю нападу (3- дотик). При нападаючому ударі м’яч повинен пройти над сіткою, але в просторі між двома антеннами. При цьому мяч може задіти сітку, але не повинен задівати антени або їх умовного продовження вверх. Гравці передньої лінії можуть атакувати з будь-якої точки майданчика. Гравці задньої лінії не мають право атакувати в передній зоні. Вони перед атакою повинні відштовхуватися за спеціальною триметровою лінією.

Блокування. Блокування — це основний спосіб протидії атакуючим діям суперника над сіткою. В сучасному волейболі блокування застосовують для ефективних захисних і контратакуючих дій. Блокування складається з переміщення, стрибка, винесення і постановки рук над сіткою та приземлення. Одиночне блокування. Перед початком дій блокуючий приймає вихідне положення – ноги зігнуті, ступні на ширині плечей, руки перед грудьми. Визначивши напрямок передачі суперникові для удару, гравець переміщується приставними кроками або ривком вздовж сітки, на останньому кроці повертається обличчям до сітки. Розрахувавши, коли потрібно виконати стрибок для блокування, гравець, відштовхнувшись, виносить руки вгору. Виконавши блокування, гравець приземляється на зігнуті ноги, руки опускає вниз і готується до наступної дії: повторного стрибка, самострахування, переміщення, виконання передачі.

Групове блокування. Групове блокування. Виконується двома або трьома волейболістами. Подвійне блокування – основний засіб блокувального захисту певної зони майданчика. Узгодженими зусиллями двох гравців над сіткою створюється бар’єр з чотирьох рук перед м’ячем, що перелітає. Біля краю сітки блокуючі розвертають долоні так, щоб м’яч, торкнувшись їх, відскочив на майданчик суперника. Стрибати слід вертикально, щоб не перейти середньої лінії та не торкнутися сітки або не зіткнутися з іншим гравцем.

Дозволяється переносити руки на сторону суперника при блокуванні в тій ступені, щоб вони не заважали супернику до його атаки або другої ігрової дії. Блок може бути одиночним або групповим (двойним, потрійним). Дотик блоку не рахується за один із трьох дотиків. Блокувати можуть тільки ті гравці, що стоять на передній лінії, тобто в зонах 2, 3, 4.

Волейбольна партія не обмежена в часі і продовжується до 25 очків. При цьому якщо перевага над суперником не досягла 2 очок, партія буде продовжуватися до тієї пори, поки це не станеться. Матч продовжуется до того, як одна з команд виграє три партії. В п’ятій партії (тайм-брейк) рахунок триває до 15 очків. В кожній партії тренер може попросити два тайм-аути по 30 секунд. В кожній партії тренер має право проводити не більше 6 замін польових гравців. Р е г л а м е н тrppt_xxshearppt_xrppt_xxshearppt_xr

Найбільш характерні помилки гравців у гріГравець заступив ногою на площину майданчика Гравець підкинув м’яч і впіймав його. При подачіЗробив більше трьох дотиків. Дотик гравцем верхнього краю сітки, який виконує активну ігрову дію. Заступ гравцем задньої лінії 3-метрової лінії при атаці. Помилка в прийомі: подвійний дотик; затримка. Дотик антени при ударі. При розігруванні Порушення розташування. Неспортивна поведінка гравця або тренера. Регламентstyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typerrr

Що таке Спайк у волейболі

Волейбол (від англ. volleyball), інша назва: відбива́нка (заст., діал.) — спортивна гра з м’ячем, у якій дві команди змагаються на спеціальному майданчику, розділеному сіткою.

Загальні відомості

Існують декілька різних версій гри. Мета гри — направити м’яч над сіткою таким чином, щоб він доторкнувся до ділянки суперника та запобігти спробі гравців суперника зробити те саме. Для цього команда має торкнутися до м’яча не більше трьох разів (або, можливо, ще один раз на блоку).

М’яч вводиться до гри через подачу: гравець, що подає, завдає удару по м’ячу направляючи його у бік суперника. Розіграш кожного м’яча триває до приземлення м’яча на майданчик, виходу в «аут» або порушення правил.

У волейболі команда, яка виграла розіграш, отримує очко (за системою «кожний розіграш — одне очко»). Коли команда, що приймає подачу, виграє розіграш, вона одержує очко і право подавати, її гравці переходять на одну позицію за годинниковою стрілкою.

Волейбол (англ. volleyball від volley — «залп», «удар з льоту», і ball — «м’яч») — вид спорту, командна спортивна гра, в процесі якої дві команди змагаються на спеціальному майданчику, розділеному сіткою, прагнучи направити м’яч на сторону суперника так, щоб він приземлився на майданчику супротивника (добити до підлоги), або гравець команди, що захищається, припустився помилки. При цьому для організації нападу гравцям однієї команди дається не більше трьох торкань м’яча поспіль (на додаток до торкання на блоці). Центральний орган волейболу, як міжнародного виду спорту, що визначає зведення правил FIVB (англ.) — Міжнародна волейбольна федерація. Волейбол —олімпійський вид спорту з 1964 року. Волейбол — неконтактний, комбінаційний вид спорту, де кожен гравець має свою спеціалізацію на майданчику. Найважливішими якостями для гравців у волейболі є стрибучість для можливості високо піднятися над сіткою, реакція, координація, фізична сила для ефективних ударів. Для любителів волейбол — поширена розвага і спосіб відпочинку завдяки простоті правил і доступності інвентарю. Існують численні варіанти волейболу, що відгалузилися від основного виду, — пляжний волейбол (олімпійський вид з 1996 року), міні-волейбол.

Нові правила

У 1984 році Поля Лібо змінив на посту президента FIVB доктор Рубен Акоста, адвокат з Мексики. За ініціативою Рубена Акости проведено численні зміни в правилах гри, направлені на підвищення видовищності змагань. Напередодні Олімпійських ігор-1988 в Сеулі відбувся 21-й конгрес FIVB, на якому були прийняті зміни в регламенті вирішальної п’ятої партії: тепер вона повинна гратися за системою «ралі-пойнт» («розіграш-очко»). З 1998 року така система підрахунку очок розповсюджується на весь матч, в тому ж році з’явилося амплуа ліберо.

На початку 1980-х з’явилася подача в стрибку і сама гра стала ще агресивнішою і швидшою. Збільшився й зріст волейболістів. Якщо в 1970-і роки в команді могло не бути жодного гравця зростом вище 2-х метрів, то з 1990-х років все змінилося. У командах високого класу нижчими 195—200 см. зазвичай є лише ліберо. Навіть у жіночих командах гравці вищі за два метри — нормальне явище. З 1990 року стала розігруватися Світова ліга з волейболу, щорічний цикл змагань, покликаний збільшити популярність цього виду спорту у всьому світі. З 1993 проводиться аналогічне змагання у жінок — «Гран-прі».

Сучасний стан

З 2006 року FIVB об’єднує 219 національних федерацій волейболу. Волейбол є одним з найпопулярніших видів спорту на планеті. Найрозвиненішим волейбол, як вид спорту, є в таких країнах, як Бразилія, Італія, Китай, Росія, США, Японія, Польща. Чинним чемпіоном світу серед чоловіків є збірна Бразилії (Чемпіонат світу з волейболу 2010 року).

Атакує збірна Сербії (фрагмент матчу проти Болгарії)

Правила

Гра ведеться на прямокутному майданчику розміром 18х9 метрів. Майданчик розділений посередині сіткою. Гра ведеться сферичним м’ячем колом 65—67см., вагою 260—280г. Кожна з двох команд складається максимум з 12 гравців, а на полі одночасно знаходяться 6. Мета гри — ударом добити м’яч до ігрової поверхні майданчика половини супротивника або примусити його помилитися.

Гра починається введенням м’яча в гру за допомогою подачі. Після введення м’яча в гру подачею і успішного розіграшу подача переходить до тієї команди, яка виграла очко. Майданчик за кількістю гравців умовно розділений на 6 зон. Після кожного переходу права подачі переходять від однієї команди до іншої в результаті розіграшу очка, гравці переміщаються в наступну зону за годинниковою стрілкою.

Подача

Виконує подачу гравець, який в результаті останнього переходу переміщається з другої в першу зону. Подача проводиться із зони подачі за задньою лінією ігрового майданчика. Завдання гравця, що подає, відправити м’яч на половину супротивника. До того як гравець не торкнеться м’яча при подачі, жодна частина його тіла не повинна торкнутися поверхні майданчика (особливо це стосується подачі в стрибку). У польоті м’яч може торкнутися сітки, але не повинен торкатися антен або їх уявного продовження вгору. Якщо м’яч торкнеться поверхні ігрового майданчика, команді, що подавала, зараховується очко. Якщо гравець, який подавав, порушив правила або відправив м’яч до ауту, то очко зараховується команді, що приймала. Не дозволяється блокувати м’яч при подачі, перериваючи його траєкторію над сіткою. Якщо очко вигране командою, яка подавала м’яч, то подачу продовжує виконувати той же гравець.

Прийом

Зазвичай приймають м’яч гравці, які стоять на задній лінії, тобто в 5, 6, 1 зонах. Проте прийняти подачу може будь-який гравець. Гравцям команди, що перебувають на прийомі, дозволяється зробити три торкання і максимум після третього перевести м’яч на половину супротивника. Обробляти м’яч на прийомі можна в будь-якому місці майданчика і вільного простору, але тільки не на половині майданчика супротивника. При цьому, якщо доводиться пасом переводити м’яч назад на свою ігрову половину, друга передача з трьох не може проходити між антенами, а обов’язково повинна проходити поза ними. Під час прийому не допускається затримка м’яча при його обробці, хоча приймати м’яч можна будь-якою частиною тіла.

Атака

Зазвичай при успішному прийомі м’яч приймається гравцями задньої лінії (1-е торкання), доводиться до зв’язкового гравця (2-е торкання), який передає м’яч гравцеві атаки (3-е торкання). При ударі м’яч, повинен пройти над сіткою, але в просторі між двома антенами. При цьому м’яч може зачепити сітку, але не повинен зачіпати антени або їх уявного продовження вгору. Гравці передньої лінії можуть атакувати з будь-якої точки майданчика. Гравці задньої лінії перед атакою повинні відштовхуватися за спеціальною триметровою лінією. Заборонено атакувати (тобто завдавати удару по м’ячу вище за лінію верхнього краю сітки) тільки ліберо.

Регламент

Волейбольна партія не обмежена в часі і триває до 25 очок. При цьому якщо перевага над супротивником не досягла 2 очок, партія триватиме до тих пір, поки не буде досягнута потрібна перевага. Матч триває до того, як одна з команд виграє три партії. У п’ятій партії (тай-брейк) рахунок ведеться до 15 очок. У кожній партії тренер кожної з команд може попросити два тайм-аути по 30 секунд. Додатково у перших 4 партіях призначаються технічні тайм-аути після досягнення однієї з команд 8 і 16 очок (по 60 секунд). У кожній партії тренер має право провести не більше 6 замін польових гравців (окрім ліберо).

Секція волейболу функціонує на базі спортивного корпусу ТДМУ ім.І. Я Горбачевського що по вул. Коцюбинського, 3

Жіноча та чоловіча команда з волейболу успішно захищають честь університету на обласній універсіаді серед вищих навчальних закладів області.

Техніка і тактика волейболу: опис, особливості та цікаві факти “

В даний час спорт є невід’ємною частиною життя практично кожного з нас. Всі ми любимо відпочивати на природі, і найкращим варіантом такого відпочинку є саме спортивні ігри. До одних з таких цікавих проведення часу слід віднести всіма улюблений волейбол. І навіть така, на перший погляд, нехитра гра, має свої особливості.

• Тактики проведення гри
• Тактика захисту
• Переміщення та блокування захисту
• Поширений прийом ловли м’ячів
• Тактичні дії при нападі
• Техніка гри у волейбол – важливі моменти
• Безпека при проведенні гри
• Про що повинна знати кожна людина, захоплена волейболом
• Цікаве про волейбол

Класифікація тактики волейболу, особливості, найважливіші правила безпеки і необхідне спорядження – ця стаття якраз про це. Адже для проведення гри необхідно знати всі ці важливі аспекти, а також дотримуватися техніки цього виду спорту. Пам’ятайте, що волейбол – це дивовижна гра, в якій зовсім необов’язково бути професіоналом, але ось про основи все ж потрібно мати хоча б найменше уявлення.

Тактики проведення гри

Почнемо, мабуть, саме з цього питання. Поняття «» тактика волейболу «» поділяється на два основних елементи: захист і напад. Багато хто вважає, що напад відіграє більш важливу роль, ніж захист. Однак це в корені невірно. Навпаки, захист – це куди більш відповідальні дії гравців, та й взагалі, під час гри найголовнішим є саме злагодженість команди і її настрій, оскільки навіть незначні промахи і помилки можуть призвести до поразки. Звичайно ж, нападник в команді має більш широкий набір дій і різних прийомів, але якщо захисники ставляться до гри вкрай уважно, то їх дії можуть володіти більшою ефективністю.

Тактика захисту

Розберемо більш детально тактику захисту. Всі дії команди безпосередньо залежать від розташування і безпосередньої взаємодії гравців у випадках блокування, страховки, подач і ударів з боку нападників. Всі учасники повинні мати певне розташування на полі гри. Воно залежить від того, з яких зон атакують противники.

Послідовність освоєння і розвитку складних тактичних дій в командному захисті полягає в тому, щоб продемонструвати початкове положення і певну ділянку на полі, а точніше, визначити, де повинен розташовуватися кожен гравець. Крім того, тактика волейболу в захисті як би нагадує гравцям про те, що входить в аналіз дій кожного учасника як команди противника, так і власної групи гравців. Тактичні дії в захисті підрозділюються на дві стратегічні групи, до яких відносяться пересування гравців по полю і стійки, а також способи протидії. Далі ми розглянемо більш детально кожну з цих груп.

Переміщення та блокування захисту

Під час гри учасники можуть переміщатися по полю будь-яким зручним способом – тут немає ніяких обмежень. Єдине, що слід зазначити, так це те, що біг, стрибки або інші дії повинні бути більш швидкими, порівняно з діями, здійснюваними при нападі. Різкі зупинки, моментальна зміна напрямків, раптові переходи в напади або стрибки – така тактика волейболу відмінно працює в захисті. Пам’ятайте, що низькі стійки також підійдуть як не можна до речі. Для цього розставте ноги в сторони, злегка нахиліть тулуб вперед, а руки помістіть на рівні поясу і зігніть їх у ліктях.

Для перегородження шляху м’ячу вперед перед сіткою доцільно використовувати саме прийом блокування. Його потрібно починати з переміщення, потім слідує стрибок, після винос і розташування рук прямо над сіткою. Техніка прийому м’яча при цьому має важливе значення, адже це гра у волейбол. Тактика гри в захисті, а точніше її дотримання – одне з найголовніших правил для досягнення перемоги над противником.

Поширений прийом ловли м’ячів

Найпопулярнішим способом є ловля м’яча знизу за допомогою випрямлення обох рук. Тулуб гравця при цьому може бути злегка нахилений вниз або знаходитися в вертикальному положенні. Цей спосіб рекомендується при сильних ударах і плануючих подачах. Прийом м’яча зверху більше підійде для слабких подач, коли м’яч летить більш-менш спокійно. Тактика волейболу, безумовно, має величезне значення, але також не можна забувати і про спорядження гравців, які перебувають у захисті. Хоча обмундирування (нарукавники, наколінники і т. д.) і коштує чималих грошей, воно повністю себе виправдовує, забезпечуючи якісну і максимально безпечну гру.

Тактичні дії при нападі

Коротко розібравши тактику дій в захисті, можна перейти до правил нападу. Головною метою команди в такому випадку є створення умов для подачі та завоювання очка. Існує кілька систем реалізації нападу: з другої передачі гравцем, який знаходиться на першій лінії, а також з другої передачі учасником, який виходить з задньої лінії. Допускається також напад з першої передачі, який спрямований відразу на удар.

Запланована подача є найпоширенішою, і індивідуальні тактичні дії в цьому випадку будуються на чіткому усвідомленні того, як і в якому напрямку слід кидати м’яч на даний момент. Тут необхідно вміти направляти його в найслабші місця на майданчику супротивників. Наприклад, це може бути гравець, який недостатньо добре володіє прийомами подачі, або учасник, який грає в якості підміни іншого. Результат подачі буде дуже високим, якщо кидок буде раптовим для команди противника. І щоб цього досягти, слід змінити спосіб подачі або різко змінити траєкторію кидка. Дуже ефективно при цьому обертати м’яч в руках, щоб якось заплутати супротивника – така тактика гри у волейбол при нападі працює в більшості випадків.

Техніка гри у волейбол – важливі моменти

Техніки подачі і кидків, блокування, передач м’яча гравцям команди, способи його прийому, злагодженість роботи в команді, та й взагалі техніка володіння мечем в цілому – все це досить важливі нюанси. Професіонали зазначають, що спортсмени з хорошою фізичною підготовкою і знаннями тактики нерідко зазнають поразок. А все тому, що гравці, які з особливою завзятістю відточують кожен елемент, в більшості випадків виявляються більш підготовленими. Саме тому спочатку необхідно ознайомитися з азами цього виду спорту, і вже тільки потім заглиблюватися в такі аспекти, як тактика захисту у волейболі, тактичні дії під час нападу тощо.

Безпека при проведенні гри

Волейбол, як і інші види спорту, при неграмотному підході може виявитися досить травмонебезпечною грою. Перед початком змагання необхідно розуміти, що ймовірність отримання різних травм дуже висока, тому спочатку дуже важливо вивчити хоча б найголовніші положення гри. Навіть на чемпіонатах світу учасники, які не знають цих правил, отримують покарання у вигляді дискваліфікації.

Отже, перше і найголовніше – це присутність тренера при проведенні змагань. До його обов’язків належить перевірка обладнання та супутнього інвентарю. Правильна техніка і тактика гри у волейбол, тобто спосіб подачі і прийому м’яча – це перше, чому тренер повинен навчити своїх підопічних. Найчастіше техніці приділяється більше уваги. Адже, як правило, найперші травми якраз пов’язані з пальцями рук. Щоб уникнути подібних інцидентів, необхідно зміцнити пензлі і забезпечити міцну хватку, для чого досвідчені тренера проводять прості вправи, сенс яких полягає в кидках і ловлі легких м’ячів.

Про що повинна знати кожна людина, захоплена волейболом

Ми не будемо перераховувати тут різні вправи, оскільки цим повинні займатися спеціально навчені люди. Ми лише нагадаємо про те, що спортивний одяг волейболістів також відіграє велику роль. Як показує практика, у волейбол найкраще грати в легкому одязі, а саме в майці, шортах і якійсь полегшеній, але яка міцно тримається на нозі взуття з зернистою підошвою. Також слід зазначити, що під час гри наполегливо рекомендується зняти всі прикраси на кшталт біжутерії та інших дрібних виробів, оскільки вони можуть завдати шкоди здоров’ю і навіть покалічити.

Якщо ж ви просто вирішили пограти у волейбол на свіжому повітрі, то в такому випадку дуже важливо, щоб хоча б один гравець чітко знав правила його проведення. Крім цього, звичайно ж, необхідно мати при собі аптечку і дотримуватися відповідної форми одягу.

Цікаве про волейбол

Зараз, напевно, немає таких людей, які б жодного разу не чули про такий вид спорту, як волейбол. Тактика гри в нападі і захисті, дотримання технік подачі і прийому м’ячів – ці теми в більшості випадків цікаві тільки професіоналам. Однак про подробиці і різні дивовижні факти, які можуть зацікавити гравців-аматорів, знає далеко не кожен. Саме тому в цьому розділі хотілося б розповісти тільки про найцікавіше. Так, наприклад, Федерація волейболу складається з 218 країн і займає лідируючі позиції серед інших асоціацій світового спорту.

Ще один не менш цікавий момент стосується знаменитого м’яча фірми Wilson. Дивилися фільм “Ізгой” “? Якщо ви розумієте, про що йде мова, то напевно згадайте головного героя цієї кінострічки, який використовував в іграх тільки цей м’яч. А тепер найважливіше: даний м’яч-легенда був проданий на аукціоні за шалену суму – 18400 доларів!

Дивно, але бразильці є чемпіонами світу в даній грі, та й взагалі, саме вони вперше продемонстрували неймовірно красиву техніку подачі м’яча, розроблену в 1984 році для гри у волейбол. Навчання тактиці гри – річ досить складна, але для цього народу немає нічого неможливого в даному виді спорту. У Росії ж про волейбол вперше заговорили в 1923 році, а 28 червня того ж року по праву вважається офіційним днем народження цієї цікавої і захоплюючої гри в нашій країні. Але волейбол завоював велику популярність не тільки в перерахованих вище країнах. Якщо вірити проведеним дослідженням, зараз цим видом спорту захоплюється майже 1 мільярд людей, які живуть на нашій планеті. І навіть цю цифру не можна вважати межею.