§ 2 ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ, або ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ ЧАС
Роздивіться фотографії. Що святкують люди, зображені на них? Що означає це свято? Чи шануєте його ви? Поміркуйте, яку з фотографій зроблено раніше. Як ви гадаєте, чи завжди роки лічили так, як нині? Чому ви так думаєте? Скільки часу минуло від святкування Нового року? Скільки часу лишилося до наступного святкування? Від якого дня відраховують початок нового навчального року?
1. Що таке календар і який час називають календарним?
Хоч ви тільки нещодавно закінчили початкову школу, проте вже звикли жити за годинником. Складіть список щоденних обов’язкових справ, поряд зазначте час, на який вони випадають, і ви переконаєтеся, що ваш робочий день розплановано по годинах. А в дорослих день подекуди буває розписаний по хвилинах. Недарма кажуть: з усіх речей час належить нам найменше, а бракує його —найбільше.
Цю властивість часу люди помітили давно, тож прагнули винайти чи вдосконалити способи його обліку. Цій меті, зокрема, слугували календарі.
Слово «календар» походить з латинської мови. У Давньому Римі так називали боргові книги, тому що боргові відсотки потрібно було сплачувати в перший день місяця. Сьогодні календар — це спосіб розрахунку великих відрізків часу — років, місяців, тижнів, днів, який ґрунтується на рухові видимих небесних тіл — Сонця і Місяця. Календар передбачає поділ тривалих проміжків часу на коротші.
Час, який відповідає календарю, називають календарним. На початку уроку ви записували дату, тобто котрийсь день місяця вересня певного року.
Поширені в наш час календарі було винайдено дуже давно. Розвиток науки сприяв їх удосконаленню. Навіть така звичайна сьогодні річ, як кількість днів у календарному році (а їх, як ви знаєте, 365, проте раз на чотири роки з’являється додатковий 366-й день), усталилася не одразу. За давнини в різних народів рік міг тривати від 300 до 400 днів і починатися будь-якої пори року або й узагалі з приводу якоїсь події (повені річки, заснування міста тощо). Тому визначити точний календарний час подій, що відбулися тисячі й тисячі років тому, дуже складно.
Роздивіться зображення різноманітних годинників. Чому люди продовжують удосконалювати пристрої для вимірювання часу?
Дата — календарний час якої-небудь події.
Оберіть один з крилатих висловів про час і витлумачте його.
1. Час і течія річки не чекають людину (Англійське прислів’я).
2. Час — чудовий учитель, щоправда, він убиває своїх учнів (Г. Берліоз, французький композитор 19 ст.).
3. Час — це гроші (Е. Бульвер-Літтон, англійський письменник 19 ст.).
4. Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати. час руйнувати і час будувати (Біблія).
Записи в літописах свідчать, що календар, яким користувалися мешканці нашої землі тисячу років тому, ґрунтувався на фазах Місяця. А оскільки основним їхнім заняттям було рільництво, то життя було пов’язане зі змінами пір року. Це змушувало наших предків у своїх календарних обчисленнях не відставати від річного сонячного циклу з його рівноденнями і сонцестояннями, а отже, регулярно підправляти місячний календар, уставляючи час від часу 13-й місяць — у різних поселеннях по-різному. Це призводило до плутанини й ускладнень контактів між поселеннями. Тому, як припускають, і з’явилася нелюбов до числа 13, що збереглася як забобон до наших днів.
2. Що таке хронологія та історичний час?
Досліджуючи минувшину, історики раз по раз змушені відповідати на запитання, коли сталася та чи та подія. Через те що народи світу обраховували й обраховують час по-різному, зробити це не завжди просто. Визначити точний час певної події, тобто її дату, допомагає історична хронологія —наука, що вивчає способи обчислення часу. У хронології послуговуються поняттям «літочислення». Зверніть увагу, що літочисленням називають лічбу років від певної події. Тож історична хронологія визначає зв’язок між подіями в часі, переводить на сучасне літочислення дати інших літочислень та календарів, розставляє історичні події в календарній послідовності.
Слово «хронологія» запозичене з грецької мови. Походить воно від імені давньогрецького титана Кроноса (Хроноса), про якого міфи розповідають, що через страх бути позбавленим влади власними дітьми він пожирав їх. За уявленнями давніх греків Кронос символізував час, який поглинає теперішнє, перетворюючи його на минуле.
Послідовність подій у часі називають хронологічною. Зрозуміти хронологічну послідовність подій найпростіше на власному житті. Для цього виберіть кілька важливих подій: наприклад, коли народилися, коли пішли до школи, коли закінчили початкову школу, коли навчилися їздити на велосипеді (роликах, скейті) чи плавати. Щоб ці події відбивали ваше реальне життя, їх треба перелічити послідовно — спершу ті, що відбулися раніше, а потім ті, що сталися пізніше. Для історика хронологічна послідовність людських діянь і є історичним часом. Щоб орієнтуватися в розмаїтті подій минулого, історики для зручності поділяють історичний час на великі відтинки —періоди, або епохи.
Випишіть із тексту нові історичні поняття. Сформулюйте до них запитання для кросворда або історичної вікторини.
Складіть розповідь про найцікавіші події вашого шкільного життя в попередні роки, обравши одну із запропонованих нижче «точок відліку». Чим відрізнялися розповіді різних груп? Як вибір «класної ери» позначився на перебігові події?
Можливі «класні ери» (за потреби запропонуйте інші події):
1) день, коли ви прийшли до першого класу;
2) перше шкільне новорічне свято;
3) перша класна екскурсія до історичної пам’ятки.
3. Як історики визначають час події?
Попри різні літочислення укладати часову, тобто хронологічну послідовність подій уміли й автори історичних творів давніх часів. Наприклад, саме так розташовано події в наших літописах або в хроніках західноєвропейських держав.
400—500 років тому в Україні поступово узвичаїлася лічба років, яку ми використовуємо й тепер. В Україні, як і в більшості сучасних країн, користуються літочисленням від народження (Різдва) Ісуса Христа, життя якого поклало початок одній з найбільших світових релігій —християнству. Це літочислення називається християнським, або нашою ерою. Наша ера, або ера від Різдва Христового, зазвичай позначається скорочено — н. е., або від Р. X. Отже, ми живемо в нашій ері, або в ері від Р. X. Про все, що сталося до першого року нашої ери, кажуть, що це відбулося до нашої ери (скорочено до н. е.), або до Різдва Христового (скорочено до Р. X.). Зверніть увагу, що від початку нашої ери роки обраховуємо (і розташовуємо на лінії часу) у звичайній послідовності — зліва направо, а стосовно періоду до нашої ери, — навпаки, тобто справа наліво. Про обчислення років до нашої ери та з переходом через еру детально дізнаєтеся в 6 класі.
Кожні сто років історичного часу називають століттям, або віком. Тисяча років — це тисячоліття.
Лінія (стрічка, або шкала) часу — графічне позначення плину часу, яке дає змогу проілюструвати послідовність і тривалість історичних подій та процесів. Усі задачі, запропоновані в підручнику, потрібно розв’язувати, використовуючи лінію часу.
Щоб уявити плин часу, намалюймо пряму лінію. На ній позначатимемо один за одним різні роки. Праворуч розташуємо рік, у якому ми живемо, ліворуч — попередні роки або століття.
Перше століття нашої ери починається в 1-му році й закінчується в 100-му році. Відповідно друге століття починається в 101-му році, а закінчується в 200-му році. Отже, початкові роки століть — це 101, 201, 301 . 1901, а роки з нулями (100, 200, 300, 2000) — це останні роки століть.
Щоб засвоїти, як визначати початок та кінець різних століть, скористайтеся таблицею:
Урок з української літератури. 5 клас. Історичне минуле нашого народу. Літописні оповіді
Тема: Історичне минуле у художніх творах. Літописні оповіді.
„Повість минулих літ” – найдавніший літопис нашого народу.
Літописні оповіді: „Про заснування Києва”, « Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь» ТЛ: літопис
Мета: ознайомити з літературною пам’яткою „Повість минулих літ”, з поняттям „літопис”, із змістом літописних оповідей „Про заснування Києва”, збагатити словниковий запас; розвивати навички виразного читання, висловлення власних міркувань про прочитане; сприяти вихованню пошани до історичного минулого нашого народу, почуття патріотизму . Прищеплювати гордість за славне минуле свого народу.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні слайди, кубик Блума)
Форма уроку: урок-подорож
Обладнання: текст „Повісті минулих літ”, літописних оповідей „Про заснування Києва”, ілюстративний матеріал, комп’ютер, телевізор.
Міжпредметні зв’язки: історія України, українська література, українська мова.
Методи і прийоми: робота в групах, робота у парах,
Очікувані результати:
- знатимуть про історичну та літературну пам’ятку „Повість минулих літ”;
- переказуватимуть літописні оповіді;
- усвідомлять душевну красу і силу наших предків.
Епіграфи:
Народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього.
О. Довженко
Хід уроку:
Вчитель. Зустріч у 5 класі ( ранкові зустрічі)
Продзвенів уже дзвінок,
Приготуйте без мороки
Все, що треба до уроку.
Книжку, зошит, ручку, олівці.
Все у нас уже на місці,
залишилось тільки сісти!
Сядьте, дітки, всі гарненько,
Руки покладіть рівненько.
Голову вище підніміть,
Плечі свої розведіть.
Всі на мене подивіться,
і приємно посміхніться!
II. Мотивація навчальної діяльності учнів
Вчитель: Чи любите ви подорожувати? Сьогодні на уроці ми здійснимо екскурсію до країни „Історичне минуле нашого народу”. Наш маршрут:
Працювати ми будемо в групах, в кожній з яких будуть: історики, літературознавці, оратори. Отож в мандрівку.
Так, дітки, Ви мали випереджуюче завдання, для якого вам потрібно було об’єднатися в групи. А що ви мали зробити?
Діти: -Створити лепбук або проект на одну із тем «Як з’явилися перші книги у світі», «Як з’явилися перші книги в Україні».
III. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу
Вчитель: З далеких минулих часів дійшли до нас перші рукописні книги.
– Як ви гадаєте, чому така назва у книг?
Розшифруйте. ( на дошці ребус «Літопис»). Отож і ми дізналися тему нашого уроку. (називаю тему , мету) Запис у зошит теми уроку.
У вас запитують старші: «Скільки тобі років?» або «Скільки тобі літ?» Отже, назва книги пояснюється так: опис літ, опис подій за літами-роками.
А що нам скажуть літературознавці?
Літературознавці. ( Робота зі Словником) . Літопис – зведення у хронологічному порядку коротких записів і детальних розповідей про історичні події та осіб.
Діти, давайте запишемо у зошити визначення що таке літопис .( робота з зошитом)
Вчитель. Київ – столиця Україна. Це місто-красень уже багато століть приваблює нас своєю історією, культурними шедеврами. Сьогодні ми дізнаємося про те, хто жив на наших землях, як було засновано великий Київ, як люди боролися з ворогом, захищаючи рідну землю.
А зараз ми зупиняємося на І зупинці і послухаємо істориків.
I зупинка: „ Повість минулих літ ”
Тут ми надамо слово 2 групі, яка підготувала лепбуки на теми: «Найдавніші літописи», «Повість минулих літ» -найдавніша пам’ятка Київської Русі )
Перший історик: Найдавнішим з літописів є „Повість минулих літ”. Ви ще можете почути такі варіанти назви „Повість врем’яних літ” або „Повість временних літ”. Повна назва твору – „Се повісті минулих літ, звідки почалась Руська земля, хто в Києві перший став князювати і звідки Руська земля стала буть”.
Первісний оригінал, як вважають вчені, створений славетним київським Нестором Літописцем, не зберігся. Залишилися лише його пізніші варіанти, переписані та відредаговані – Лаврентіївський (1377) та Іпатський (І-ІІ десятиліття ХVст.).
Літопис розпочинається розповіддю про легендарний світовий потоп, далі йдеться про походження слов’ян, заснування Києва, в хронологічній (часовій) послідовності описані події, пов’язані з Київською Руссю.
Другий історик:
Науковці вважають, що автор був досить освіченою на свій час людиною. Він прийшов до Києво-Печерської лаври у 17 років і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом, але й літописцем, який може вважатися і письменником, й істориком.
Нестор був знавцем і давньоруських літописів, і творів іноземних літописців. Він володів кількома мовами, зокрема грецькою.
Третій історик:
Його твір – зведення в одне ціле різних літописів, створених його попередниками. Нестор творчо опрацював їх, збагатив власними оповіданнями, з-під його безсмертного пера вийшла цілісна й тематично завершена книга, яка читається як справді захоплюючий твір на теми нашої історії. Автор літопису вважається першим професійним істориком Русі, батьком нашої історії. Заслуга літописця Нестора в тому, що він зв’язав українську історію зі світовою. Показав нашу землю серед інших держав світу, довів, що народ не без роду й племені, що він має свою історію, якою має право пишатися, – така мета, яку поставив собі автор повісті.
Четвертий історик:
Живописний портрет з уяви написав історик Михайло Брайчевський: „Одягнений в чорну одіж, Нестор з пером у руках застиг перед чистим аркушем. Його губи міцно стиснуті, а у великих очах світиться неспокійна думка про минуле чи про сучасне”.
Вчитель: А зараз у вас буде незвичайна зустріч: сам Нестор Літописець завітав до нас, щоб розповісти особисто про себе.
Заходить Нестор Літописець. Вітаю усіх присутніх. Я – Нестор Літописець, чернець народився 1056 у Києві. Після смерті Феодосія у 1073 прийшов до святої обителі сімнадцятирічним юнаком Печерського монастиря, ігуменом якого був Стефан, він і прийняв мене, постриг і вивів на диякона. Я належав до молодшого покоління монастирської братії.
Зростав я духовно серед мужів високого розуму, що були зразками духовності. Старався бути терпеливим, скромним і смиренним, називаючи себе грішним меншим братом у монастирі і натхненно возвеличуючи і прославляючи Бога.
Найвидатнішим моїм твором є “Повість минулих літ” — літописний твір, над яким розпочав працювати у 1110 р. і який завершив у 1113 р. “Повість минулих літ, або звідки почалася Руська земля, хто в Києві першим став князювати ” — це твір, складений на основі як раніше написаних літописів, архівних, народних переказів, оповідань, так і описання подій, свідком і учасником яких був особисто.
Щоб глибше пізнати свою історію, дітки, я займався пошуком першоджерел, що зберігаються у Володимир-Волинському та Святогірському монастирях, куди спеціально подорожув.
Центральне місце в “Повісті” займають діяння великих київських князів. Описуючи події, я намагався бути максимально точним і об’єктивним, уникаючи будь-якої ідеалізації історичних подій та їх учасників.
Я як великий патріот наочно показав, що мій народ має славну і неповторну власну історію, свою духовну культуру. Саме тому був найпомітнішим виразником передової суспільної думки Київської Русі.
Відкриваю для вас, своїх нащадків, славні сторінки історії Київської Русі. Дорогі діти, читайте книги, адже великою буває користь від навчання книжкою; книги наставляють і навчають нас. Це — ріки, — що напоюють всесвіт, це — джерела мудрості, в книгах же незмірна глибина. ” —
– Дякуємо, Несторе Літописцю.
– До скорих зустрічей, я ще до вас завітаю
Вчитель: А зараз ми перевіримо, як ви запам’ятали, що розказував Нестор Літописець і напишемо Літературний диктант.
Літературний диктант
1. Як називаються найперші рукописні книги? (літописи)
2. Ким і де вони створювалися? (монахами при монастирях)
3. Як називався перший літопис? („Повість минулих літ”)
4. Хто був автором його? (Нестор)
5. У скільки років Нестор став монахом Києво-Печерського монастиря? (17 років)
6. У якому місті народився Нестор? ( Києві)
(Кожне запитання оцінюється у 2 бали) А зараз взаємоперевірка, ставте +якщо відповідь правильна, – якщо неправильно.
Наступна наша II зупинка „Про заснування Києва”
Вчитель:
Розповідь про засновників Києва довгий час вважалася вигадкою. Та коли археологи почали робити розкопки в Києві, вони виявили, що в глибоку давнину на трьох сусідніх горах у Києві (а вони називаються Щекавиця, Хоривиця, Старокиївська) справді було 3 поселення, що злилися потім в одне місто.
А зараз згенеруйте кюар коди і подивимось цікаву інформацію.
( Відео про Київ) ( Це унікальний Музей Становлення української нації, який створив наш земляк, буковинець Валерій Васильович Галан, у музеї створені експонати від Трипілля і до сучасності. Аналогів музею немає у всьому світі)
Учитель: Легенда про заснування Києва зафіксована вірменським істориком VІІ ст. Зеноном Глоаком. Він розповідає про заснування Куара (Києва) Куаром, Хереаном і Ментеєм. Перші два імені нагадують імена Кия і Хорива. Ім’я сестри їхньої пов’язується з назвою річки Либідь, яка протікала на території древнього Києва, а сьогодні, одягнувшись в бетон, збереглася у вигляді підземного струмка.
Робота з підручником ( читання тексту с. 151 -153)
Оратори (виразне читання літописної оповіді с. 151-153)
Словникова робота:
Поляни – назва давньослов’янського племені;
Узвіз – вулиця з крутим спуском;
Перевізник – той, хто перевозить через річку на човні;
Царгород – так слов’яни називали Константинополь;
Перевіз – місце, де переправляться через річку.
А зараз, літераторознавці, за допомогою кубика Блума, дадуть відповіді на запитання:
- Назви : Яке плем’я заснувало Київ ?(поляни)
- Поясни: Чому засновниками Києва вважають Кия, Щека, Хорива і Либідь ? ( це записано у літописі)
- Чому: Місто Київ дістало свою назву на честь Кия( він був найстарший)
- Поділись: Своїми враженнями про прочитаний твір.
- Придумай: Запитання для свого товариша.
- Запропонуй : Що б ти запропонував своєму товаришеві дізнатися про Київ?
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Вчитель. Я повертаюся до епіграфа уроку. Кожна людина повинна знати свою історію, якщо не знає, то вона немає майбутнього. Наше життя складається з трьох гілочок – це минуле, теперішнє і майбутнє.
В умовах українських реалій, коли Україна ціною життя і зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, нам потрібно об’єднатися і скласти пазли, щоб ми були нацією, яка має свою історію, звичаї, традиції, культуру.
(Складання пазла карта України).
V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів
Вчитель:
- Чи справдилися ваші очікування?
- Який герой літописних оповідань імпонує вам найбільше? Чому?
(метод „Мікрофон”)
VI. Домашнє завдання
Достатній рівень: Прочитати літописні оповіді „Розгром Ярославом печенігів” (с.157).
Високий рівень:
Вчимося уявляти:
I група: Твір-мініатюра: „В чому значення давнього літописання для нащадків?”
II група: Якою ви уявляєте Либідь? Опишіть словами і намалюйте її.