Він повернувся до Аргентини на початку 1938 року, отримавши призначення до Генерального штабу армії.
Вона була одружена з колишнім президентом Аргентини Хуаном Домінго Пероном (1895-1974).
З посади президента Перон пропагував політику, яка сприяла індустріалізації, розширенню внутрішнього ринку, об’єднанню працівників у профспілки та розширенню політичних, трудових, культурних і соціальних прав. Був прийнятий закон про жіноче виборче право, який встановив загальне виборче право в Аргентині.
Колишній президент Хуан Домінго Перон був вигнаний з Аргентини через кілька днів після свого повалення у вересні 1955 року до 17 листопада 1972 року, коли він ненадовго повернувся після того, як отримав дозвіл правлячої диктатури.
(…) Перон припустився деяких помилок: він образив аргентинську олігархію, принизив її – націоналізував її театр та інші символи багатого класу – але політична та економічна влада олігархії залишилася недоторканою, і в потрібний момент він повалив Перон за співучасті та допомоги Сполучених Штатів.
Перон покликав їх "маленькі собаки-бандити". Це були два пуделі: Моніто — білий — був улюбленцем генерала; Тіноліта — з чорним волоссям — у Евіти. Від їхнього союзу в 1955 році народилися Негріта та Канела, які супроводжували Перона у вигнанні більше десяти років.