НАМІРНИЙ, -а, -о, в знач. оповід., з неопр. Маю (-їж, -є) намір, припускаю (-аєш, -ає), хочу (хочеш, хоче), збираюся (-аєшся, -ється). Я мав намір вирушити на зорі до фортечної брами.
Значення устар. з яких місць, з якого боку; звідки ◆ Звідки шкода, звідти й нелюбов.
Даремно, даремно, безоплатно, марно (пор. туні, дармоїд).
ХЕ-ХЕ і ХЕ-ХЕ-ХЕ, міжбудинок. Використовується звуконаслідувально для позначення тихого сміху.