Пеларгонія королівська

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 23 жовтня 2023 Опубліковано: 20 лютого 2019 Перша редакція: 21 вересня 2012 🕒 4 хвилини 👀 77546 разів 💬 7 коментарів

Я побачила її в оранжереї однієї з місцевих агрофірм і відразу в неї закохалася. Правда, чомусь не відразу зрозуміла, що це герань. Всі її особливі прикмети були далекі від традиційних для цієї квітки морфологічних ознак. А все тому, що це була не звичайна Герань, а Пеларгонія королівська.

Форма самої рослини пеларгонії королівської відрізняється від будови звичайної герані. У неї широкий кущик, а квітконоси не витягнуті вгору, а знаходяться на одному рівні з пагонами. Та й самі квіти – великі до 10-15 см в діаметрі. Вони за зовнішнім виглядом іноді нагадують Братків. Адже на верхніх більш великих пелюстках пеларгонії є плями темного кольору.

Під час цвітіння сам кущик повністю заповнений розкритими бутонами і являє собою пишну яскраву кулю.

Вибаглива королівська особа

Серед величезного розмаїття пеларгоній є справжня «аристократка» – пеларгонія королівська (Regal Pelargonium). За великі квіти її ще називають: крупноквіткова пеларгонія (Pelargonium grandiflorum). Вона відрізняється від інших різновидів герані (пеларгонії) саме великими квітами. Немає і характерного для герані аромату, який не всім подобається. І, головне, на відміну від своїх «одноплемінниць», пеларгонія королівська досить примхлива.

Селекція цих кімнатних рослин призвела до того, що зараз існують різні сорти королівської пеларгонії. Вони відрізняються формою, величиною і забарвленням квітів. Наприклад, та квітка, що я придбала, побачивши в оранжереї, має ніжно-рожеві пелюстки з невеликими темними плямами. Це пеларгонія Pink Mikado. Але гарні й інші її сорти: Aristo Schoko (блідо-червона з легкими коричневими плямами), Barkarole (строката з окантовкою сріблястого кольору), Imperial (біло-рожева). А як оригінальні темні королівські пеларгонії: Black Berry і Black Butterfly.

Одним словом, королівська пеларгонія буває всіх відтінків: від білого до чорнильно-фіолетового. І форма квітів найчастіше не проста, а махрова. Пелюстки деяких сортів хвилясті або гофровані.

Листя пеларгонії королівської зазубрене, шорстке, досить великого розміру. Хоча є й нові сорти з більш дрібним листям і невеликими квітами, але такої ж форми як у королівської пеларгонії.

Світло і тепло для королеви

Свою красуню королівської крові я принесла додому квітучою і не ризикнула відразу пересаджувати. Хотіла намилуватися. Я поставила не дуже красивий вазон в просторе ошатне кашпо (для королеви і місце має бути відповідним) і виставила на підставку недалеко від вікна. В результаті на неї падає розсіяне сонячне світло і їй постійно тепло. Після того як пеларгонія відцвіла, я її пересадила. Грунт використовувала такий само, як і для інших видів герані: добре дренований, легкий, слабкокислий (як для квітучих рослин). Шкода, але королівська пеларгонія цвіте дуже недовго. Приблизно з квітня по серпень. До того ж, щоб вона взагалі зацвіла (а багато в кого вона ну ніяк не хоче випускати бутони), їй потрібно забезпечити прохолоду протягом декількох місяців. Пеларгонії взагалі в період спокою потрібна температура 10-15 градусів. Але де ж в квартирі такі умови – просто постарайтеся знайти восени і взимку найпрохолодніше місце. Влітку, коли королівська пеларгонія цвіте, їй потрібно тепло. Але не спека! Від цього листочки можуть висихати, а бутони так і не розпустяться. Вона може захворіти – на листі з’являються комахи-шкідники (попелиця або білокрилка) або плями від сонячних опіків. У теплу пору року її можна навіть висаджувати у відкритий грунт нічна прохолода буде тільки сприяти цвітінню). У всякому випадку, я саме так і роблю. Але королівська пеларгонія боїться дощу і вітру – не забувайте про її примхливість. Тому я розміщую свою принцесу на закритій (зверху і одного боку) веранді, захищеній від вітру. В умовах квартири ідеальне місце для літнього періоду – закритий балкон. А ще для того, щоб королівська пеларгонія цвіла і розгалужувалась, потрібно заздалегідь (з лютого-березня і до квітня) прищипувати верхні пагони.

Поливаємо, удобрюємо

Красуня пеларгонія королівська не проти рясного поливу під час цвітіння. Поливати можна прямо в грунт. Але не можна допускати застою вологи або, навпаки, пересихання земляного кому. Листя і бутони одразу поникнуть і можуть почати осипатися. При перезволоженні можливе загнивання коренів. Я поливаю королівську пеларгонію по мірі підсихання грунту.

Як і більшість квітучих рослин, пеларгонія королівська буде краще рости і цвісти, якщо її вчасно підживлювати. Робити це потрібно тільки навесні і влітку, але не в період спокою. Для підживлення я використовую рідкі добрива з високим вмістом калію (для квітів) і мікроелементами (для всієї рослини).

Розмноження пеларгонії королівської

Звісно, таку красиву квітку як пеларгонія хочеться розмножити. Наприклад, щоб поділитися з подругами. Хоча це і досить клопітно, але можливо. Краще за все розмножувати пеларгонію королівську живцюванням. Сприятливий період для цього серпень-вересень. Беремо верхівковий живець рослини з 2-3 міжвузлями. Трохи підсушуємо (1-2 години) і відразу висаджуємо у вологий субстрат (суміш торфу і піску). Як показує мій досвід, ні в якому разі не можна ставити живці на пророщування у воду – згниє чи просто не пустить коріння. Молодий паросток теж потрібно поливати помірно. А вже укорінений паросток я висаджувала в постійні горщики, наповнені знизу дренажною сумішшю і доверху легким субстратом. Перший рік Пеларгонія королівська тільки обживається у своєму палаці – нарощує кореневу систему і виганяє пагони. А на другий рік у Вас розквітнуть прекрасні королівські квіти.

Пеларгонія: користь і чесноти для здоров’я

На прізвисько «Герань квіткарів», «зірка балконів», «король усіх балконів» і навіть помилково «герань», пеларгонія – це багаторічна рослина з Південної Африки, яка росте на сонячних ділянках і стійка до зимових морозів.

Чому травники рекомендують цю рослину? Які хвороби він лікує? Який його вплив чи користь для здоров’я людини? Як діяти для ефективного результату?

Дотримуйтеся цього посібника

Пеларгонія: для запису

Етимологічно науковий термін латинською мовою «Pelargonium» походить від грецького слова «pelargós», що означає «лелека», через форму його плодів, подібних до дзьоба цього птаха.

Пеларгонія, що належить до родини Геранієвих, була відкрита приблизно в 15 столітті європейськими натуралістами та дослідниками світу.

Вирощувався з 1600-х років у трав’яному саду Лейдена.
Поступово цей кущ різноманітних сортів завоював Європу. Століттям пізніше народилися пеларгонії з великими квітами. Відтоді Шарль Луї (французький ботанік і спадкоємець Брутелля) вважає, що герані та пеларгонії – це 2 дуже різні види.

Хоча більшість видів пеларгоній поширені в Південній Африці, деякі види зустрічаються в Австралії та Новій Зеландії.

Види та використання пеларгонії

Сьогодні існує 280 диких видів пеларгоній, більшість з яких (71%) ростуть у Південній Африці.

У розмаїтті пеларгоній є кілька груп із дуже специфічним використанням:

– пеларгонія хедерафоліум, також звана «плющем», характеризується яскраво-зеленим листям. Використовується в суспензії або на балконі.

– пеларгонія зональна фіолетового, рожевого, малинового, червоного, оранжевого кольорів. Широко поширений на клумбах, дуже популярний влітку на балконах.

– пеларгонія великоквіткова, характеризується великими квітками, широким листям і квітками, дуже об’ємними, вирощується в кімнатних умовах.

Але яка його користь для здоров’я?

Пеларгонія: переваги та користь для здоров’я

Століттями пеларгонію використовували в сучасній фітотерапії племена Фінго, Коси, Зулуси та Басоти.

Дійсно, травники визнають його лікувальні властивості і тому рекомендують корінь пеларгонії, щоб допомогти зменшити симптоми респіраторних інфекцій, включаючи пневмонію, синусит, кашель, стенокардію, головні болі, горло та застуду.

Крім того, використання цієї багаторічної рослини рекомендується для запобігання вторинних інфекцій, таких як хронічний бронхіт.

У більшості випадків капська герань використовується як замінник антибіотиків у деяких із цих станів.

Щоб краще зрозуміти очисні властивості пеларгонії, слід зазначити, що остання бореться з мікроорганізмами, присутніми в легенях і верхніх дихальних шляхах, що полегшує дихання у разі бронхіту чи будь-якої іншої форми респіраторної інфекції. .

Цю рослину дуже часто рекомендують взимку, коли повторюються невеликі ангіни та респіраторні захворювання.

Крім того, пеларгонію рекомендують при втомі, стресі, втраті тонусу, оскільки завдяки лікувальним властивостям, які вона містить, ми відзначаємо її здатність зміцнювати імунну систему.

Застосування, дозування, інструкція із застосування пеларгонії

«Pelargonium sidoides» продається в:

– екстракт для лікування бронхіту та застуди. Що стосується дозування, настійно рекомендується дотримуватися інструкцій виробника.

– капсули/таблетки для лікування застуди. Рекомендована доза 2 капсули по 400 мг вранці та ввечері. Дітям від 6 років дозу слід зменшити вдвічі.

– і у вигляді настоянки. Звичайна доза становить 1 чайну ложку (5 мл) 3-4 рази на день.

Практичні поради щодо пеларгонії

Пеларгонію рекомендують лікувати бронхіт, застуду, грип і навіть синусит; і його екстракти, як правило, добре переносяться.

Однак зауважте, що після прийому екстракту кореня пеларгонії деякі пацієнти повідомляли про висипання на шкірі, легкі болі в животі та розлади нервової системи.

Однак використання екстракту кореня пеларгонії протипоказано під час вагітності та годування груддю.

Прийом пеларгонії ніколи не замінить основного лікування. Частіше його рекомендують як частину додаткового лікування.

Для лікування цих респіраторних захворювань необхідна медична консультація.

Пеларгонія – догляд та розмноження в домашніх умовах

Кожен квітникар знайомий з пеларгонії, яку ще називають геранню або калачиком. Невибагливий квітка з махровою ароматної листям і великими суцвіттями з невеликих квіточок. Герань неймовірно корисна. Вона вбиває мікроби, нейтралізує отрути і знімає головний біль. Новачків цікавлять способи вирощування пеларгонії з насіння в домашніх умовах.

Популярність пеларгонії обумовлена простотою в догляді і відмінними декоративними якостями. Вирощування герані з насіння – захоплюючий процес, що вимагає трохи вільного часу і хороший насіннєвий матеріал. Для вирощування насінням підходять сорти білого, червоного, запашної і ампельної пеларгонії.

Поради і план вирощування з насіння

• Використання покупних насіння дозволяє пропустити підготовчий етап. Якщо насіннєвий матеріал зібраний самостійно, кожне зернятко обробляють наждачним папером. Зняття верхнього твердого шару прискорює процес проростання.
• Немає певних термінів, коли сіяти насіння пеларгонії на розсаду. Досвідчені квітникарі проводять процедуру в холодну пору року. Ідеальний варіант – грудень.
• Для пророщування насіння пеларгонії можна використовувати кілька сумішей грунту. Перший варіант – змішування піску і торфу в рівних кількостях, другий – торф і перліт порівну, третій – торф, пісок і дерен в співвідношенні 1: 1: 2.
• Насіннєвий матеріал обробити цирконом, замочити у воді години на три і тільки потім висаджувати. Сильно поглиблювати насіння в грунт не потрібно. Викладіть їх на відстані п`яти сантиметрів один від одного і прикрийте сантиметровим шаром грунту. Далі, грунт зволожити розпилювачем і прикрити склом.
• Ідеальна температура – 20 градусів. Ящик з насінням тримають в світлому місці, але не під прямими променями сонця. Перші сходи з`являться через тиждень. Пікірують молоді рослини через півмісяця. До цього моменту у паростків з`являться кілька листочків.
• Кожен росточек висаджують в окремий горщик діаметром близько 10 сантиметрів з підготовленою грунтом. Пеларгонію прищипують, щоб призупинити ріст, коли з`явиться 7 і більше листків.

Вирощування пеларгонії з насіннєвого матеріалу в домашніх умовах – нікчемна справа. Уже через квартал після висадки насіння молоді рослини порадують вас неймовірно красивим цвітінням.

Догляд за пеларгонії в домашніх умовах

Пеларгонія – простий в догляді квітка, але це не означає, що про неї не потрібно піклуватися. Дотримання необтяжливих вимог по догляду за квіткою дозволить милуватися красою пишно квітучої рослини протягом року.

1. освітлення . Пеларгонія – світлолюбний квітка. На відміну від інших кімнатних рослин їй не страшні прямі промені сонця, а при недостатньому освітленні квітки і листя втрачають яскраве забарвлення.
2. температура . Вирощувати пеларгонію рекомендується в умовах помірної температури. Влітку при 20 градусах. Взимку – в межах 10 градусів.
3. полив . Влітку рясний полив, взимку – помірний. Надлишкову рідину бажано відводити, оскільки застій вологи призводить до загнивання кореневої системи. Перезволоження небезпечніше для герані, ніж недолік вологи. Обприскувати, на відміну від монстери, не потрібно.
4. підживлення . Підгодовують двічі на місяць універсальними або спеціальними добривами для пеларгонії.
5. Грунт . Герань прийнято висаджувати в універсальну земляну суміш з хорошим дренажем. Я вже згадувала, надлишок вологи надзвичайно небезпечний для рослини і може привести до загибелі.
6. пересадка . Коли горщик стає тісним рослина пересаджують. Роблять це навесні. Періодично рекомендується оновлювати верхній шар грунту. Досить зняти кілька сантиметрів землі і додати свіжий субстрат.
7. Підтримка форми куща . Щоб сформувати рівну і красиву форму крони, стежте за розростанням. На одному пагоні має бути не більше десяти листів. Заради збереження форми кущ прищипують на потрібному рівні і видаляйте пагони, які порушують красу.

При дотриманні перерахованих умов пеларгонія пишно і довго цвіте. Щоб зібрати з відцвілої квітки насіннєвий матеріал, дочекайтеся моменту, коли насіннєві коробочки придбають жовтувато-коричневий колір. Пам`ятайте, що впали на грунт насіння не підходять для зберігання, особливо, якщо вони проросли.

розмноження пеларгонії

Пеларгонія – улюблениця заводчиків декоративних рослин. У період цвітіння вона викидає яскраві суцвіття і пахне приємним ароматом. Цей неповторний запах піднімає настрій і бадьорить, а квітка наповнює інтер`єр яскравими фарбами.

Родина герані – спекотна Африка, але це не завадило квітці прижитися в нашій країні. Розмноження пеларгонії здійснюється досить просто. Виростити молоде рослина можна з насіннєвого матеріалу, держака або відростка.

Спосіб перший – живці

Цей спосіб найпростіший і ефективний. Розмножувати пеларгонію живцями рекомендується восени. Держак акуратно зрізати і злегка підсушити перед посадкою. Далі помістити в субстрат. Поливати рідко, і не обприскувати. Розмножена держаком пеларгонія стійка до захворювань.

Люди, яким не подобається творити, можуть скористатися дідівським методом. Держак зрізати навесні і поставити в наповнену водою банку. Перші корінці з`являться через тиждень.

Спосіб другий – насіннєвий матеріал

Садять насіння в грудні, оскільки з січня тривалість світлового дня почне збільшуватися. Це посприяє активному росту, і до початку травня отримують доросла рослина.

Спосіб третій – листя і відростки

Технологія розмноження пеларгонії листочками і відростками ідентична живцювання. За ефективністю ці способи не поступаються живцювання. Листя і відростки з корінцями укорінюють в склянці з водою, з додаванням фітогормонів.

Відео про догляд і розмноження пеларгонії

Види і сорти герані

З Південної Африки герань привезли в Європу, де на початку сімнадцятого століття вона отримала статус культурної рослини. Завдяки своєрідному аромату і декоративності квітка стала популярним серед аристократів, а пізніше з`явився і в будинках звичайних людей.

У нашій країні пеларгонія з`явилася в XVIII столітті. Їй знадобилося менше ста років, щоб «завоювати» територію Росії і стати улюбленою квіткою серед населення. Цьому сприяли невибагливість, активне зростання і красиве цвітіння, з яким змагається тільки орхідея феланопсіс.

У природі виділяють близько 250 видів пеларгонії. Зусиллями селекціонерів з`явилися нові види і сорти герані, придатні для вирощування в кімнатних умовах. Саме про них я і розповім.

• зональна . Найчисленніший і часто зустрічається вид, представлений багатьма сортами. Характеризуються рясним і стійким цвітінням. Представники виду володіють прямим стовбуром і листям хвилястої форми з червоно-коричневою облямівкою. Листя опушена і видає своєрідний запах.
• Королівська . Зчитається найкрасивішим представником роду. Великі квіти фіолетового, бордового, червоного, рожевого або білого кольору. Висота квітки досягає 50 сантиметрів. Цей вид домашньої герані найбільш вибагливий і характеризується нетривалим цвітінням.
• запашна . Самий незвичайний аромат. Після дотику до листя по кімнаті поширюється запах, в якому розпізнаються нотки полуниці, імбиру, м`яти, лимона і троянди. Невеликі квітки фіолетового або рожевого кольору і перисто-надрезние листочки. В культурі зустрічаються сорти Діамант, Леді Плімут, Шоколадна м`ята.
• ампельна . Трав`яниста рослина з довгими пагонами і темно-зеленим листям у формі зірочки. Дивовижної краси суцвіття складаються з простих, махрових або перламутрових кольорів діаметром 4 см. Цвіте ампельна пеларгонія з весни до осені. Чудово підходить для прикраси лоджій і балконів.
• Янгол . Висота кольору до 30 см. Характеризується витонченими формами, частим розгалуженням і простотою в догляді. Цвіте протягом літа. Часом цвітіння настільки сильне, що суцвіття практично повністю закривають листя. Бузкові або білі квіти чудово гармонують з маленькими темно-зеленими листочками.
• унікуми . Домашня герань, отримана зусиллями селекціонерів. Цінується за високу декоративність. Темно-зелені листочки видають приємний аромат і доповнюють красу маленьких квітів з білою серединкою і червоними пелюстками. Існують сорти з рожевими або білими квітками, з прожилками і цятками на листі.
• сукулентних . Сама незвичайна. Нижня частина стебла одревесневшая. Численні стеблинки зігнуті і розгалужені, завдяки чому кущ нерідко набуває химерну форму. Вид застосовується для створення бонсаї і прикраси будинків.

Перераховані види кімнатній герані краще за все підходять для домашнього вирощування.

Корисні властивості і шкода кімнатній герані

Раніше вважалося, що пеларгонія має протимікробну дію і запобігає епідемію грипу. Частка правди в цьому є, але це не вся користь рослини. У природі налічується кілька сотень видів герані. Одні з них підходять для вирощування на підвіконні, інші знайшли застосування на кухні. Я веду до того, що родичі квітки зарекомендували себе в косметичній, кулінарної і медичної галузі.

Корисні властивості

З пеларгонії виробляють ефірну олію з антисептичним ефектом. Воно підходить для використання в ароматичних лампах при сезонних епідеміях. Масло наносять на носові хустки і маски під час профілактики простудних захворювань.

Ефір герані прискорює кровообіг. Його використовують для приготування домашніх засобів від целюліту. Екстракт використовується косметичними фірмами для виробництва дренажних кремів.

Герань надає на організм і заспокійливу дію. Кілька крапель в ароматичної лампі заспокоюють нерви і покращують сон. Аналогічний ефект забезпечує чай з пеларгонії, випитий за годину після вечірньої трапези.

На основі молодого листя робляться загальнозміцнюючі трав`яні збори і ліки від тахікардії. Хворим рекомендується тримати пеларгонію в спальні на підвіконні. Рослина очищує повітря, вбирає токсини і зміцнює здоров`я.

При стоматиті і ангіні екстракт використовують для полоскання ротової порожнини. В аптеках продаються різноманітні спиртові настоянки на основі пеларгонії.

шкода

Ефірна олія герані може викликати алергічну реакцію. Якщо після контакту з квіткою або вживання продукту на основі олії з`явилися симптоми простудного захворювання, краще проконсультуватися у алерголога.

Герань згущує кров. Вона протипоказана людям із захворюваннями крові. Не рекомендується поєднувати масло зі згущує кров ліками.

Настоянки з листя пеларгонії заборонені з знижувальними тиск препаратами, оскільки листя рослини забезпечують гіпотонічний ефект. Від настоянки з герані краще відмовитися і при низькому тиску. Відносно використання народних коштів обов`язково консультуйтеся у лікаря.

Проблеми в розведенні

При правильному догляді пеларгонія хворіє рідко. Якщо проблеми в розведенні герані трапляються, своєчасна допомога врятує квітка. Зазвичай поява захворювань наслідок неправильного догляду: висока вологість, погане освітлення. Декоративна рослина можуть атакувати віруси, що вражають через грунт. Ми розберемося, як вирішувати подібні проблеми.

1. нематоди . Найнебезпечніший ворог герані і антуріума, оскільки при ураженні квітка гине. Явною ознакою хвороби виступають масивні вузли на кореневій системі. Грунт стає непридатним для вирощування будь-якої рослини і підлягає утилізації.
2. грибкові захворювання – Іржа, коренева, сіра гниль. Такі проблеми свідчить про перезволоженні рослини і відсутності хорошого дренажу.
3. шкідники – Кліщі і тля. З шкідниками знайомі всі квітникарі, які вирощують кротон, диффенбахію або драцену. Для боротьби з комахами підходять стандартні способи. Позбавить від попелиці розчин господарського мила, кліщів здолає проточна вода.
4. білокрилка . Найсерйозніший шкідник, впоратися з яким непросто. Найбільшої шкоди приносять личинки, що живуть на нижній поверхні листочків. Вони витягають з пеларгонії все соки і забруднюють листя виділеннями, що сприяють розвитку грибка. Здолати білокрилку допоможуть спеціальні препарати – Зубр, Актеллік, Конфідор.
5. Якщо у герані жовтіють і обпадають листя, це результат поганого освітлення, надмірного або недостатнього поливу. Тому пеларгонії потрібно забезпечити оптимальні умови утримання.
6. Почервонілими листям рослина повідомляє, що йому холодно. Для усунення проблеми горщик досить переставити в тепле місце.
7. Якщо герань відмовляється цвісти, винен недолік світла або низька температура. Опинившись в комфортних умовах, вона відразу почне вкидати квіточки.

Тепер вам відомі секрети догляду за геранню і способи усунення проблем, що виникають під час розведення. Думаю, ви без праці виростите красиву пеларгонію, яка поповнить вашу домашню колекцію декоративних рослин.

Рецепти народної медицини з геранню

Важко повірити, що звичайна пеларгонія, присутня практично в кожному будинку, швидкодіючий і чудодійний лікар. Під різнокольоровими суцвіттями і ніжним ароматом ховається сила, готова в будь-який момент допомогти людині.

Люди з незапам`ятних часів використовують герань для лікування хвороб. Не дивно, адже до складу рослини входять фітонциди, пектин, що очищає організм від шлаків, ефірні масла, камедь, галові кислоти, крохмаль і інші речовини, що зціляють організм. Під рукою тільки знадобляться рецепти народної медицини з геранню.

Для обличчя

Ефірна олія на обличчі в чистому вигляді не застосовується, так як воно може викликати роздратування або опік. Ефір герані використовують як інгредієнт для приготування кремів, масок і масел. Пропоную рецепти, які передбачають використання пеларгонії для особи.

1. Масло герані допоможе позбутися від прищів і вугрової висипки. Використовуючи ватяну паличку, точково наносити олію на уражену область. Процедуру повторювати кілька разів на добу до повного загоєння.
2. Для чутливої шкіри роблять заспокійливу і живить маску з пеларгонії. Ложку кокосового масла змішати з двома краплями олії герані і такою ж кількістю масла сандалу. Засіб наносити на обличчя двічі в тиждень на третину години.
3. Вирішити проблему з частими лущення допоможе паста, приготовлена з м`якоті четвертинки авокадо і масел ялівцю, троянди і герані в співвідношенні 2: 2: 3. Через 20 хвилин після нанесення маску змити підігрітою водою.
4. Старіючий і в`яне шкірний покрив особи призведе в тонус суміш, до складу якої входить три ложки оливкової бази, рожеве і Гераневая масло в рівних пропорціях. Щоб стати молодше застосовувати засіб щодня.
5. У боротьбі з сухістю і в`ялістю допоможе суміш, приготована з 150 мл мінералізованої води і масел ромашки, лаванди і герані, які взяти по три крапельки. Розпилювачем сумішшю тричі на день зволожувати шкіру. Змивати не треба.

Комплексне використання «Гераневая» коштів допоможе швидше досягти результату і зробити його більш помітним. Важко уявити, якою ніжною і шовковистою після цього стане шкіра.

Для волосся

Ефір герані застосовується в домашніх рецептах для волосся. Досить додати пару крапель олії в покупну маску або шампунь, старанно перемішати і використовувати за призначенням. Цей простий прийом посприяє зміцненню фолікул, усунення зайвої жирності волосся і позбавлення від лупи.

• Масло герані ідеально підходить для ароматичного розчісування. У маслі злегка змочити гребінець і причесати волосся. Щоденне проведення процедури забезпечить волоссю блиск і ніжний аромат на цілий день.
• Гераневая масло допомагає позбутися вошей. Масло пеларгонії порівну змішати з маслами лаванди, чайного дерева, бергамоту і з`єднати з базовим маслом. Готовою сумішшю обробити волосся, а через годину вимити голову і ретельно прочесати шевелюру.
• З герані готують відмінний відвар. П`ять ложок пеларгонії залити двома склянками води, 5 хвилин прокип`ятити, годину настояти і застосовувати для миття волосся протягом місяця. Це вилікує випадання волосся, прискорить зростання і позбавить від хвороб шкірного покриву голови.

при отиті

Герані знайшлося широке застосування в народній медицині. Чудодійні властивості з унікальним хімічним складом допомагають лікувати навіть отит. На основі пеларгонії готують настойки, краплі і мазі, які неймовірно ефективні при цьому захворюванні.

1. Щойно зірваний листок герані злегка розім`яти, згорнути щільним рулетом і обережно вставити в вухо. Завдяки цій простій процедурі больові відчуття істотно зменшаться.
2. При боротьбі з отитом використовують і такий засіб. З п`яти грам листя герані зробити кашку, з`єднати з 50 грамами житнього борошна, додати ложку камфорного масла і замісити тісто. Суміш скачати валиком і обернути їм хворе вухо.
3. При отиті допоможе і сік герані, який закапують у вухо по 2 краплі. Далі, запалений орган обмотують папером для компресів і утеплюють ватою. Перед сном хворе вухо обв`язати пов`язкою. Дві-три процедури усунуть простреливающие болю.

Герань неймовірно ефективна при отиті, але іноді небезпечна. З особливою обережністю потрібно застосовувати засоби з пеларгонії для лікування вагітних жінок і діточок. Перед початком лікування обов`язково проконсультуйтеся з лікарем.

при безплідді

Прагнуть стати батьками подружні пари використовують всілякі способи і засоби. Зазвичай безпліддя викликають ендокринні порушення, погана рухливість сперматозоїдів, запальні процеси в статевих органах.

Сучасні методи лікування вирішують проблему, а й рецепти народної медицини зберігають популярність і значущість. Герань займає лідируючу позицію серед трав, які допомагають впоратися з безпліддям. Пеларгонія сприяє відновленню репродуктивної функції, приводить в норму гормональний фон і усуває запальні процеси.

• Ефірна олія герані допомагає подолати депресію, зробити менструацію менш болючою, вилікувати сексуальні розлади. При боротьбі з безпліддям герань повинна обов`язково бути присутнім в будинку, щоб мешканці постійно вдихали її аромат.
• На основі масла пеларгонії проводиться ароматична терапія. Запах впливає на дівчат як підсилює статевий потяг засіб і збільшує життєвий тонус.
• Справитися з безпліддям допоможе і такий засіб. Стопку теплої води змішати з 4 краплями олії герані, додати ложку меду. Зілля вживати перед кожною трапезою. Якщо проблема викликана вагінітом, замість меду в засіб додати ложечку соди і використовувати розчин для спринцювань.

Якщо вірити знахарів, перераховані кошти допомагають сімейним парам досягти мети і вилікувати безпліддя. Без консультації з лікарем використовувати ці народні засоби не можна.

Цікаві факти і легенди про домашню герані

Пеларгонію, в звичному для нас вигляді, вивів селекціонер з Англії Джордж Традескан. Він захоплювався розведенням гераней і називав свої творіння метеликами або ангелятами. Вершиною його майстерності вважається королівська герань, яка допомогла англійському королю впоратися з безсонням.

Згідно з однією з легенд, під час польоту журавель відбився від зграї і приземлився в полі. Через холодного дощу його тіло оклякнуло. З очей гине птиці викотилася сльозинка, і на місці її зіткнення з землею навесні з`явилося красиве рослина, яке назвали геранню.

Східна легенда свідчить, що в минулі часи пеларгонія вважалася звичайним бур`яном до моменту, поки на неї не повісив свою вологу накидку пророк Магомет. Кущик підставив предмет одягу назустріч променям сонця і швидко її висушив. В знак подяки пророк наділив рослина ароматними квітами.

Існує думка, що біла герань відлякує змій. Тому жителі східних країн ставлять горщик з пеларгонії біля входу в житло. У деяких народів запашна герань символізує силу, здоров`я і бадьорість.