Найкращі огірки для відкритого ґрунту – як визначитися з вибором сорту/гібриду?

Автор: Валерій https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=29 Перша редакція: 27 січня 2023 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 3 хвилини 👀 13120 разів 💬 0 коментарів

Багато хто з вас задавав мені в коментарях одне й те саме питання: які огірки найбільше підходять для вирощування у відкритому ґрунті. Цим цікавляться стільки людей, що я вирішив відповісти.

Нові гібриди огірків

Слід знати, що огірки по суті, тобто за своєю природою, рослини відкритого ґрунту. Століття і навіть тисячоліття вони зростали в дикій природі на скелях та в лісах. Їх запилювали комахи, але за останні кілька десятків років селекціонери вивели самозапильні огірки, у яких в одній квітці є і чоловічі, і жіночі органи. Ці гібриди також можна вирощувати у відкритому ґрунті.

Інша справа, що серед самозапильних огірків, які сьогодні в основному зайняли ринок, масово з’являються нові та нові гібриди, які просто вражають різноманітністю характеристик. Наприклад, є корнішонні сорти з плодами завдовжки до 13-14 см, є середньоплідні та довгоплідні гібриди салатного призначення.

У середньоплідних і довгоплідних салатних огірків шкірочка дуже тонка, і самі вони більш соковиті, навіть водянисті, тому для вирощування у відкритому ґрунті вони не дуже підходять, особливо в несприятливих кліматичних умовах, що склалися в останні роки, коли влітку спека, посуха, сильні вітри і часті грози. Краще вирощувати їх у теплиці.

А ось огірки корнішонного типу вирощувати у відкритому ґрунті можна. Якісь з них здаватимуться вам кращими, якісь гіршими. У нас досить багатий досвід у цій галузі, і я можу порекомендувати вам гібриди та сорти:

Всі вони чудово ростуть у відкритому ґрунті. Причому це стосується будь-яких корнішонних огірків, а не тільки тих, які я перерахував навскид.

Способи вирощування огірків в ґрунті

Інша справа, яким способом вирощувати огірки у відкритому ґрунті. Можна це робити в розстил або підв’язувати стебло до шпалери – до сітки, шпагату або до стійких рослин.

У розстил зручно вирощувати огірки на просторих полях, але на невеликій ділянці, де рахується кожен сантиметр, краще примусити огірки плестись по шпалері. По-перше, так вони займуть менше місця, а по-друге, плоди висітимуть у повітрі, а не лежатимуть одним боком на брудній землі.

Огірки на вертикальній шпалері набагато менше хворіють, тому що краще постачаються свіжим повітрям, і їхнє листя легше обробити з нижнього боку. За таких умов волога на листі не застоюється, і інфекція не отримує розвитку.

Збирати зеленці з огірків на вертикальній шпалері можна протягом тривалого часу, і робити це дуже зручно, а до кущів, що лежать на землі, доводиться нахилятися, та й знайти зеленці серед стебел і листя нелегко. Плоди, що сховалися в листі, часто переростають і стають несмачними. Крім того, лежачі кущі частіше і швидше піддаються захворюванням.

Повертаючись до теми статті, можна сказати, що для вирощування у відкритому ґрунті годяться будь-які огірки, але вибір залежить від вашого клімату та якості ґрунту на ділянці. Є місцевості, в яких навіть тонкошкірі салатні огірки чудово ростуть на городі, а один і той самий гібрид у різних теплицях проявляє себе по-різному: одні на нього не нахваляться, інші пишуть на сорт рекламації.

Я рекомендую вам вивчити характеристики різних сортів та гібридів, вибрати з них 5-6 найбільш підходящих для вашого регіону та вашого ґрунту і виростити ці кілька кущів. Тільки так ви зможете знайти свій ідеальний сорт.

Незабудка

Рослина з таким чіпким назвою зростає на луках з вологим ґрунтом, біля берега річки, струмка, озера, ставка в багатьох країнах земної кулі. Чіпкість в назві означає красу квітки, який важко забути. Розквітає він в травні, коли вся природа готується до народження нового життя. Ще з давніх часів, з незабудкою пов’язано багато легенд, які оповідають про зворушливих любовних відносинах між людьми. Одні з них закінчуються трагічно, наприклад, коли хлопець вирішив піднести коханій дівчині чудова квітка, але не зміг переплисти річку і потонув, так як незабудка цвіла на протилежному березі, а дівчина потім не змогла забути свою любов. Багато вдови на могилу своїх чоловіків покладають вінки з незабудки, як символ пам’яті та відданості. В інших повір’ях, йдеться про прикрасу незабудками весільного торжества, яке закінчується довгого щасливого життям для молодих. У будь-якому випадку, незабудка – символ любові, краси, ніжності, вірності і доброї пам’яті.

Незабудка має й інші назви – прігожніца, горлянка, гарячкова трава. Остання назва пояснюється тим, що незабудка розмножується насінням і поширюється на дуже великі відстані. У дикому вигляді, класикою кольору незабудки, є блакитний з жовтим яскравим оком в середині квітки. Латинської назва рослини – myosous – означає вушко мишки, так як пелюстки квітки за формою і наявністю тоненьких і густих ворсинок, нагадують орган гризуна. Різновид рослини становить до п’ятдесяти видів, які різноманітністю кольору (білий, рожевий, жовтий, бузковий), прикрашають дику природу, садові ділянки, клумби і оранжереї. Незабудка вважається багаторічною рослиною, але деякі види можуть бути однорічними або виростати два роки, особливо, виведені людиною сорти або ростуть на Кавказі. Рослина має сорокасантиметрова стебла з гілками і лопатчате або ланцетні листя. Після закінчення цвітіння, з’являється плід, з темними і гладкими насінням, яких налічується близько двох тисяч. Посадка цього насіння при відповідному догляді, не примушує довго чекати, рослина вже через половину місяця з’являється над грунтом.

Садова незабудка (альпійська) прикрашає багато угіддя людей в селі, на дачі і на клумбах біля котеджів. Квітка любить посадку на вологому грунті, добре удобреному. Саме садові незабудка не вимагає спеціальних умов, тобто для посадки рослини потрібно виконати кілька простих правил. Отже, якщо є бажання, щоб навесні багаторічна незабудка прикрасила ваше житло, то можна придбати насіння в кінці літа або осені.

вирощування

Для вирощування квітів можна використовувати спеціальну ємність, яку продають у відділі садівництва або приготувати самостійно, виконавши отвори в пластиковому ящику або горщику. Наповнити ємність розпушеному грунтом (земля з піском) додати склянку слабкого розчину марганцю (три кристалики марганцю на один стакан води). Необхідна кількість насіння потрібно попередньо замочити в злегка підсоленій воді. Придатне до посадки кількість насіння опустяться на дно, а слабкі спливуть на поверхню, їх потрібно прибрати, а що залишилися, промити чистою водою і висушити. Деякі садівники вибирають відповідні для посадки сприятливі дні, відповідні місячним календарем.

Підготовлену жменьку насіння потрібно хаотично розсипати на поверхню грунту і зверху додати невелику кількість распушенной землі, яку злегка притискають дерев’яною лопаткою. Ця дія необхідно для отримання рівною і однорідною поверхні, в яку повинні рівномірно потрапляти світло і вода.

Вже через тиждень, у вашій ємності з’являться перші сходи незабудки, але до цього часу, догляд за поливу потрібно здійснювати через тонкий папір, якій необхідно накрити поверхню ємності після посадки насіння. Коли з’являться перші листя (хоча б пару листочків) у сіянців, наступним кроком по догляду буде робота з розсадою (пікіровка). Такий підхід до рослин необхідний для надання їм додаткового харчування і більш вільної площі для зростання. Зміцнення сіянців незабудки відбувається за рахунок розростання кореневища з придаткових і бічних корінців. Для пікіровки існують спеціальні ящики з комірками. Ці осередки наповнюють торфом, зволожують його і переносять туди молоді паростки. Рослини повинні адаптуватися до весняного періоду, тому їх спочатку поміщають в прохолодне місце, а потім, ранньою весною, в теплу теплицю. Поки незабудка чекатиме висадки, спеціальний догляд за висвітлення не потрібно, але зволоження для рослини необхідно.

Таку процедуру підготовчої посадки насіння проводять в перші місяці літа, а до його кінця молоді пагони готові до пересадки в намічене для незабудки, місце. Так як рослина не відрізняється примхливістю в розмноженні, то її можна вирощувати за допомогою насіння, живців і молодих пагонів, навіть коли незабудка в фазі цвітіння.

У квітні незабудка випускає бутони і вже в такому вигляді готова для заповнення квітників. Цвіте рослина півтора – два місяці і потім починається процес його загасання і дозрівання насіння. Насіння потрапляють в землю і починається новий період молодих паростків, які з-за погоди не завжди встигають зацвісти знову. Якщо в цей період вирощування не провести чистку квітника, то він набуває гарячковий розмноження незабудки, що втрачає красу, витримування сорти і забивання коренів інших зростаючих квітів. Хоча в певний випадках, період самосіву призводить до несподівано приємних результатів для садівника. У більшості випадків, відцвілі рослини прибирають, залишаючи кілька видів для збереження насіння.

Якщо обставини для посадки квітів в серпні змінилися, то пророслі пагони можна зберегти в холодному місці до наступної весни. При цьому, рослина не загине, головне забезпечити належний догляд. У розмірі, до п’яти сантиметрів, живці висаджують у відкритий грунт, додають в землю ще й сухе насіння. Догляд за рослиною полягає в наданні світла, тобто, це може бути ділянка повністю освітлений сонячними променями або з ділянками затемнення. Полив незабудки повинен бути частим (один раз в п’ять днів), так як квіти люблять вологу. Якщо виводити певні сорти незабудки, то це роблять за допомогою живцювання, при якому пагони, висаджують навесні (у травні) на прітемненние ділянки грунту і забезпечують належний догляд: розпушування, добриво грунту і полив. Постійної прополки незабудка не вимагає, це пояснюється її густим розростанням, в слідстві чого, волога зберігається тривалий час. По сусідству з незабудкою можуть рости схожі з умовами цвітіння і інші квіти, а саме:

• папороті;
• маргаритки;
• конвалії;
• тюльпани;
• Братки;
• Нарциси.

Згубним для незабудок та інших садових квітів є надмірний вплив сонячних променів і тля.

види

Їх великої кількості видів незабудки виділяють наступні сорти:

• Болотяна незабудка – заповнює прибережні місця водойм і боліт. Рослина має високі стебла і бічні гілки, а також великі квіти. Цвіте тривалий час, починаючи з кінця весни і закінчуючи серединою літа; Болотяна незабудка.
• Лісова красуня незабудка – розквітає в травні в лісових угіддях і має квіти і стебла не малих розмірів. Період цвітіння закінчується через сорок днів з моменту появи кольору; Лісова незабудка.
• Дуже рідкісний різновид незабудки, яка занесена в червону книгу – ім. Чекановського (ботанік, зоолог, геолог); Їм. Чекановського
• Невеликі пагони і квіти має польова незабудка, яка прикрашає поля до листопада місяця; Польова незабудка.
• Блакитний килим, який вистилає галявини в дикій природі, створюють незабудки, відкриті ботаніком Рештейнером;

Колір будь-якого виду незабудки варіює від ніжно блакитного, рожевого, до насичено синього з бузковим відтінком або білого. Розмноження рослини відбувається за допомогою насіння.

Незабудка: фото квітів, вирощування з насіння, посадка і догляд у відкритому грунті

Незабудки – рід рослин сімейства бурачникових, які зустрічаються практично скрізь у світі. Незабудки зростають невеликих розмірів, мають маленькі квіти. Рід налічує близько 50 різновидів таких рослин. Одним з найпоширеніших видів є синій квітка з жовтою серединкою.

Незабудки, в залежності від виду, можуть бути як однорічними, дворічними, так і багаторічними. Як правило, радувати цвітінням протягом декількох років будуть певні види з синіми і блакитними суцвіттями. Як виглядає квітка незабудки? Дивіться фото нижче.

Зустрічаються сорти з рожевими відтінками квіток.

Загальний вигляд рослини.

Найбільш поширені види і сорти

Незабудка – квітка, який поширений у багатьох країнах світу, в тому числі і на просторах Росії. На нашій території можна зустріти польові та болотні квіти незабудки. Ці невеликі кущики є невибагливими при вирощуванні, тому їх часто можна побачити в садах і на грядках. Рослина любить вологий грунт. Альпійська і польова незабудка відмінно себе почуває на сонці. Варто пам’ятати, що певні види добре приживаються і в тіні дерев або чагарників. Сорти, які були виведені для вирощування в горщиках, практично не відрізняються від інших.

Болотні незабудки (Myosotis palustris)

Такі квіти можна побачити в лісах і на болотах Сибіру, ​​на Балканах, Закавказзі, Монголії та Європі. Основними відмінностями від інших видів є те, що болотні сорти мають гіллясте стебло, великі листочки і невеликі суцвіття з рожевими або блакитними пелюстками. Що стосується розмірів болотної незабудки, то в висоту вона може досягати 30 сантиметрів. Довжина листочків близько 4-5 см., Цвіте навесні або раннім літом, цвітіння триває до кінця літа. Рослина стане відмінним варіантом для прикраси водойми або бордюрів.

Альпійський вид (Myosotis alpestris)

Як правило, росте в гірській місцевості. Цей вид краще вирощувати на добре освітлених галявинах. Про людське око є характерним невелике кореневище і стебло (до 15 см.). Крім того, відносно невеликий термін цвітіння (приблизно 7 тижнів) є недоліком квітки. Альпійська незабудка має темно-блакитний колір з темно-зеленим забарвленням листків. Такий вид буде радувати своїм цвітінням 2 сезони. Максимальна висота 45 см., Має невеликі квітки, в діаметрі всього 1 см. Починає цвісти альпійська незабудка на початку травня і далі на протязі 20-30 днів. Після закінчення цвітіння утворюються плоди – невеликі горішки, які використовують в якості насіння на наступний рік.

Сорти альпійського виду розрізняються за тривалістю цвітіння, висоті, формі і по окрасу. Одними з найкрасивіших сортів є: Вікторія (Victoria) (може мати білу, блакитну або рожеве забарвлення квіток), Блюберд (Bluebird), Блу Бал (Bluebell) – цей сорт має сині квітки зі стеблинками до 15 см.

Блу Бал (Bluebell)

Польові незабудки (Myosotis arvensis)

Крім зовнішніх якостей, польові сорти мають деякі лікарські властивості. Такі рослини широко використовуються в медичних цілях. Цвіте 2 роки, при цьому варто пам’ятати, що існують також і однорічні сорти цього виду. Цвітіння починається в травні, а закінчується в залежності від різновиду, найчастіше в кінці червня. Заготовляють рослину при цвітінні і після формування коробочок з насінням.

Замітка! У медичних цілях, для лікування кашлю та запальних захворювань можна використовувати практично всі складові від стебла до квіточок і насіння.

Лісова незабудка (Myosotis sylvatica)

Зустрічається в Карпатах і країнах Європи, багаторічна рослина. Виростає до 30 см., Має світло-блакитні пелюстки і світло-зелені листочки. Переважно спостерігається в лісах, на невеликих галявинах.

На сьогодні селекціонерам вдалося вивести безліч різноманітних сортів незабудок, вони мають відмінні характеристики і часто використовуються в ландшафтному дизайні для прикраси ставків і водойм, формування клумб .

На території Росії рідко можна зустріти Альпійську різновид, в нашій країні висаджують її одомашнені сорти, наведені вище. У магазинах насіння можна зустріти незабудки на будь-який смак і колір, деякі сорти можуть цвісти двома кольорами.

Вирощування і посадка

Вирощування з насіння і посадка в грунт для всіх сортів однакова. Що ж стосується догляду, то різні види вимагають певних умов для виконання таких дій. На відкритому грунті рослини вирощують, як правило, з насіння. Для висадки насіння в грунт необхідно:

• підготувати ґрунт (збити землю, удобрити торфом і / або перегноєм);

Залежно від сорту, посадка в грунт може варіюватися від кінця квітня до початку травня. Звичайно ж, для посадки в грунт можна використовувати і розсаду, її готують з осені.

• розрівняти землю;
• зробити невеликі борозни і помістити в них насіння;

Зверніть увагу! Борозни повинні бути неглибокими (до 2,5 см., В залежності від сорту). Крім того, відстань між рядками має бути приблизно 10 сантиметрів. Перші сходи будуть помітні вже через 12-14 днів.

• після того, як з’являться перші листочки, сходи необхідно прорідити або розсадити. При цьому варто враховувати відстань між рослинами в 4-5 см .;
• в кінці літа, дворічні сорти слід пересадити в інше місце.

Щоб рослини почали цвісти раніше, можна використовувати розсаду. В такому випадку купують грунт або готують його самостійно. Найкраще купувати спеціальну грунт для розсади квітів. Далі висаджують насіння в ящики з грунтом і чекають перших сходів. До того, як з’являться паростки, землю найкраще поливати через аркуш паперу теплою водою. Коли на саджанцях з’являться листочки, ящики з квітами відправляють в холодну теплицю до весни. В кінці квітня саджанці відправляються у відкритий, підготовлений грунт способом, який вказаний вище. Рослини, вирощені з саджанців, починають цвісти вже в травні.

Догляд у відкритому грунті

Незважаючи на те, що незабудки – світлолюбні квіти, найкращим варіантом для них буде затінена майданчик. При цьому, слід стежити за вологістю ґрунту біля клумби з рослиною. Якщо грунт буде дуже сухе – квітка може загинути. Цвітіння і його тривалість також залежить від ділянки, де посаджений квітка. На сонячному ділянці рослина буде цвісти всього 3 тижні, в той час як на затіненому до 2-х місяців.

Замітка! Винятками є польові та альпійські види і сорти. Звичайна садові блакитна незабудка відмінно росте разом з більшими і високими квітами, які створюють для неї тінь.

У більшості випадків рослини вирощують 2 роки, після чого засівають повторно. На третій рік, стебла рослини занадто витягуються, а діаметр квіток дрібніє.

Що стосується грунту, то ідеальним варіантом стане помірно вологий грунт з невеликою кількістю добрив. Якщо грунт буде перенасичена вологою – рослина буде витягуватися, стебло стає тоншою, а квітки менше. Занадто сухе грунт не підійде.

Полив необхідно проводити в міру засихання ґрунту, в залежності від погодних умов, лісова галявина незабудок на вашій ділянці не повинна бути перенасичена вологою. Якщо рослина вирощують на сонечку, обсяг води для поливу збільшують. Навесні поливати клумбу необов’язково.

Добрива вносять лише 3 рази:

1. Перед посадкою рослини в грунт.
2. До цвітіння, після проростання.
3. Восени.

В якості добрива краще використовувати рідкі мінеральні суміші для квітів. Їх можна купити в будь-якому магазині садівника. Восени і навесні галявинку удобрюють торфом і перегноєм.

Зверніть увагу! Незабудки люблять свіжу грунт, тому її періодично необхідно рихлити. Що стосується прополки, то її необхідно проводити в міру виникнення на плантації бур’янів.

Коли садити незабудку?

Розсадний спосіб вирощування:

1. Однорічна рослина – сіяти в кінці лютого-початку березня.
2. Дворічна рослина – сіяти в травні-червні. В кінці серпня-початку вересня сіянці пересаджують на постійне місце.

Для вигонки рослин взимку висівають насіння в кінці лютого-початку березня. Далі терміни наступні:

• в липні-серпні отримані сіянці пересаджують в горщики,
• в кінці вересня горщики заносять в прохолодні приміщення з температурою до 0 ° C,
• в лютому заносять в теплу квартиру.

Як використовувати в ландшафтному дизайні?

Незабудка стане відмінним варіантом для прикраси клумби, квітника або балкона. Безліч сортів квітки можна вирощувати в домашніх умовах. При виборі місця для посадки незабудок варто враховувати вид і сорт цієї рослини, болотна – відмінно прикрасить штучний ставок, садові – клумбу, альпійська відмінно виглядатиме серед каменів.

Незабудка відмінно поєднується з тюльпанами, конваліями, нарцисами. Маргаритки і братки також будуть чудово виглядати на клумбі поруч з нею.

Замінити незабудку, якщо мова йде про підбір рослин для затінених і помірно вологих ділянок саду, можна:

• медуницей,
• мелколуковічнимі, нарцисами, крокусами,
• хіостофіллумом.

Нижче наведені фото квітів на клумбі:

Застосування в ландшафтному дизайні на відео

Один з найкрасивіших роликів по темі.