Ялиця: вирощування в саду, розмноження, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 жовтня 2015 🕒 15 хвилин 👀 38130 разів 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за ялицею
• Дерево ялиця – опис
• Посадка ялиці
  • Коли саджати ялицю
  • Як посадити ялицю
  • Як виростити ялицю
  • Пересадка ялиці
  • Шкідники і хвороби ялиці
  • Як розмножити ялицю
  • Розмноження ялиці живцями
  • Вирощування ялиці з насіння
  • Ялиця восени
  • Зимівля ялиці на дачі
  • Ялиця бальзамічна (Abies balsamea)
  • Ялиця корейська (Abies koreana)
  • Ялиця кавказька, або ялиця Нордманна (Abies nordmanniana)
  • Ялиця одноколірна (Abies concolor)
  • Ялиця сибірська (Abies sibirica)

  Рослина ялиця (лат. Abies) представляє рід родини Соснові. У багатьох мовах назва рослини близька до слова «ялина». Поширена ялина-ялиця в субтропічних, помірних і навіть тропічних районах північної півкулі, зокрема в Сальвадорі, Мексиці, Гондурасі і Гватемалі. Найчастіше ялиця росте у хвойних лісах, у сусідстві з такими деревами, як кедр, ялина і сосна, проте зустрічається вона і у змішаних, і навіть у листяних лісах. Налічує рід близько 50 різновидів – від чагарників заввишки 50 см до дерев заввишки 80 м.

  Нині декоративна ялиця неймовірно затребувана в озелененні як присадибних ділянок, так і громадських парків і скверів. Вона красива і невибаглива.

  З недоліків можна називати невисоку морозостійкість, а також незносність ялицею диму, газу і занадто сухого повітря.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за ялицею

  • Посадка: висадка чотирирічних саджанців у ґрунт – у кінці серпня або на початку вересня, але можна й у квітні.
  • Цвітіння: вирощується як декоративно-листяна рослина.
  • Освітлення: затінок або притінок, бажано поблизу водойми.
  • Ґрунт: вологий, добре дренований, багатий, найкраще суглинний.
  • Мульчування: навесні шаром торфу, тріски або тирси завтовшки 5-6 см.
  • Полив: вологолюбні види поливають 2-3 рази за сезон у посушливий період, витрачаючи на кожну рослину 15-20 л води. Решта видів ялиці штучного поливу не потребують.
  • Підживлення: мінеральними комплексами, навесні, з третього або четвертого року після висадки в ґрунт.
  • Обрізування: переважно в санітарних цілях напровесні, до початку сокоруху.
  • Розмноження: видові ялиці можна розмножувати насінням, а культивари – тільки живцюванням, оскільки насіннєвий спосіб не зберігає сортових ознак батьківської рослини.
  • Шкідники: ялицево-смерековий хермес (різновид попелиці), павутинні кліщі, жуки-ковалики, ялицеві вусачі, хрущі.
  • Хвороби: іржа, коренева гниль.

  Дерево ялиця – опис

  Ялиця рослина однодомна, вічнозелена, теплолюбна і тіньовитривала. Коренева система у неї потужна, стрижнева, глибоко йде в землю. Кора ялиці в молоді роки тонка і гладка, з віком вона стає товстою і розтріскується. Крона конусоподібна, починається прямо біля основи стовбура – цим ялиця відрізняється від інших хвойних дерев. Гілки ялиці розташовані кільчасто-горизонтально, листя ялиці – плоскі, цілокраї м’які голки, звужені біля основи в короткий черешок. Голки ялиці не набувають узимку брудно-рудого відтінку, як це трапляється з багатьма іншими хвойними, знизу кожну хвоїнку ялиці прикрашають дві білі смужки. На репродуктивних гілках голки загострені, на вегетативних пагонах – зі слабко виїмчастою або заокругленою верхівкою. Чоловічі квітки виглядають як сережки із шишечок, а жіночі – яйцеподібні, циліндричні або яйцеподібно-циліндричні, шишки стирчать вгору (ще одна відмінність ялиці від інших хвойних, чиї шишки зазвичай висять). Жіночі шишки ялиці складаються зі стрижня, на якому сидять криючі луски, усередині котрих – плодові луски, що несуть дві сім’ябруньки. Запилюються ялиці вітром. Коли насіння ялиці дозріває, луски на шишках дерев’яніють і відпадають, звільняючи крилате насіння і залишаючи на дереві тільки стрижні. У культурі на одному місці ялиця здатна прожити до трьохсот років.

  Посадка ялиці

  Коли саджати ялицю

  Для посадки в ґрунт знадобляться саджанці ялиці не молодші чотирьох років. Висаджувати їх потрібно у квітні, а ще краще в кінці серпня або на початку вересня, і бажано вибрати для посадки дощовий або похмурий день. Місце для ялиці вибирають у затінку або притінку на ділянках із вологим, багатим, добре дренованим ґрунтом, в ідеалі це має бути суглинок. Чудово, якщо недалеко від місця, де ростиме ялиця, розташована водойма.

  Як посадити ялицю

  За два тижні до того, як висадити ялицю, викопайте яму розмірами приблизно 60х60х60, хоча габарити ями залежать від об’єму кореневої системи саджанця. Вилийте в яму 2-3 відра води, а коли вона вбереться, перекопайте дно на півштиха лопати і помістіть в яму шар щебеню або битої цеглини завтовшки 5-6 см. Потім заповніть яму до половини ретельно перемішаним ґрунтом такого складу: 3 частини перегною, 2 частини глини, по 1 частині торфу і піску, 10 кг тирси і 200-300 г нітрофоски. За два тижні, коли ґрунт в ямі осяде, опустіть у неї коріння саджанця таким чином, щоб коренева шийка була врівень із поверхнею ділянки – найзручніше встановлювати саджанець на горбок із ґрунтосуміші. Розправте коріння саджанця, заповніть яму вщерть поживним ґрунтом описаного вище складу і ретельно ущільніть його. Після посадки полийте ялицю. Якщо ви вирішили виростити ялицеву алею, розташовуйте саджанці на відстані 4-5 м один від одного. Групова посадка ялиць передбачає дистанцію між саджанцями 3-3,5 м для пухких груп і 2,5 м для щільних.

  Догляд за ялицею в саду

  Як виростити ялицю

  Доглядаючи за саджанцями, розпушуйте після поливання ґрунт на глибину 10-12 см і видаляйте бур’яни. Пристовбурне коло молодих рослин бажано замульчувати в діаметрі 50 см тріскою, тирсою або торфом, шар мульчі – 5-8 см, стежте тільки, щоб мульча не лежала впритул до кореневої шийки ялиці. Підживлювати ялицю після посадки потрібно буде тільки за 2-3 роки, вносячи навесні в пристовбурні кола 100-125 г Кеміри-універсал. Поливати ялицю доведеться тільки в тому випадку, якщо ви вирощуєте вологолюбний вид, наприклад, ялицю бальзамічну, яка вимагає поливання 2-3 рази за сезон у посушливий час. Кількість води за одне поливання – 15-20 л. Іншим видам штучне поливання не потрібне – ялиці не люблять перезволоження, їм досить природних опадів.

  Що ж до обрізування, то навесні, до початку сокоруху, видаляють сухі та пошкоджені гілки, а також формують крону ялиці, якщо в цьому є необхідність. Обрізування здійснюють садовими ножицями. За одну стрижку пагони вкорочують не більше ніж на третину довжини. Загалом у ялиці природна акуратна крона, яка не вимагає формування.

  Пересадка ялиці

  Порівняно з іншими рослинами хвойні дерева адаптуються після пересадки досить легко. Якщо ви вирішили пересадити молоду рослину, проштихуйте гострою лопатою на відстані 30-40 см від стовбура землю по колу, потім підчепіть лопатою це позначене коло на глибині штиха, вийміть його разом із корінням і земляною грудкою, перевезіть на тачці до нової ями й обережно перемістіть у неї. Більш доросле дерево потрібно до пересадки підготувати: проштихувати землю по колу слід за рік до пересадки, причому діаметр кола в цьому випадку повинен бути більшим. За рік ялиця наростить нові молоді корінці всередині позначеного кола і завдяки цьому легше витримає випробування пересадкою. Тільки витягувати ялицю із землі, перевозити і саджати на нове місце одній людині буде важко, тому шукайте собі помічника. Головне в цьому процесі – не дати земляній грудці розвалитися.

  Шкідники і хвороби ялиці

  Як ви могли переконатися, посадка і догляд за ялицею прості, і ніяких особливих навичок або зусиль рослина від вас не зажадає. Досить стійка ялиця і до таких неприємностей, як хвороби і шкідники, проте бувають випадки, коли ялиця втрачає декоративність через ялиново-ялицевого хермеса – різновид попелиці, від життєдіяльності якого ялиця жовтіє. Для боротьби із хермесом використовують препарати Рогор або Антіо: напровесні, коли прокидаються після зими самки попелиці, обробіть ялицю розчином одного з цих препаратів із розрахунку 20 г на 10 л води. Ці інсектициди врятують ваше дерево і від інших шкідливих комах – ялицевої пагонової молі та ялицевої шишкової листовійки.

  Іноді у красуні ялиці хвоя починає жовтіти, а на пагонах утворюються іржаві подушки, і причина цього – грибкова хвороба іржа. Уражені гілки обрізають і спалюють разом з опалою хвоєю, зрізи обробляють садовим варом, а крону обприскують двовідсотковим розчином бордоської рідини. І уважно огляньте ділянку: таких рослин, як ясколка або зірочник, там, де ростуть хвойні, бути не повинно.

  Розмноження ялиці

  Як розмножити ялицю

  Видову ялицю розмножують насінням, яке заготовляють на самому початку дозрівання шишок, а декоративні різновиди живцюють.

  Розмноження ялиці живцями

  Живці для вкорінення завдовжки 5-8 см потрібно брати тільки з молодих дерев, причому це повинні бути однорічні пагони з однією (не двома – це важливо) верхівковою брунькою й обов’язково з п’ятою. Якщо ви хочете отримати живець із п’ятою, то його краще не різати, а різким рухом відривати із фрагментами кори та деревини більш дорослого пагона. Заготовлювати живці потрібно навесні, до початку сокоруху, похмурого ранку з північного боку середньої частини крони. Перед посадкою з п’ятки обережно видаляють задирки. Прослідкуйте, щоб кора на п’яті не відшаровувалася від деревини. Щоб уникнути надалі розвитку грибкових захворювань, живці протягом 6 годин витримують у двовідсотковому розчині фундазолу, каптану або в розчині марганцівки темно-рожевого кольору. Потім живці висаджують у суміш піску, перегною і листової землі в рівних частинах і накривають прозорим ковпаком. Для того, щоб живці швидше пустили коріння, бажано влаштувати нижній підігрів субстрату на 2-3 ºC вище кімнатної температури. Тримати живці потрібно у світлому, але не сонячному місці, влаштовуючи щоденне провітрювання. На зиму контейнер із живцями можна перенести до підвалу, а навесні його вже можна винести на свіже повітря. Вкорінюватися живці будуть довго – у ялиці спочатку наросте каллюс, і тільки на другий рік з’являться корені.

  Вирощування ялиці з насіння

  Зібрати насіння ялиці нелегко, оскільки шишки у дорослих дерев зріють високо, а як тільки дозрівають, крилате насіння з них відразу розлітається. Але якщо вам пощастило добути злегка недостиглу шишку, підсушіть її, вийміть насіння і зберігайте його до посіву в холодильнику або у підвалі при високій вологості – перед посадкою насіння ялиці потребує стратифікації. У квітні насіння висівають у грядку на глибину 2 см у ґрунт із піску і дерну та без поливання накривають плівкою, щоб уникнути утворення на поверхні ґрунту кірки і прискорити появу сходів. Коли за 3-4 тижні зійдуть паростки, починайте поливати, розпушувати і прополювати грядки. У першу зиму сіянці вкривають ялиновим гіллям. Наступного року можна висаджувати сіянець на постійне місце. Ялиця з насіння спочатку росте дуже повільно: за чотири роки вона досягає у висоту 30-40 см, оскільки розвиває в основному кореневу систему. Але потім зростання помітно прискорюється.

  Ялиця взимку

  Ялиця восени

  Ялиці, рекомендовані до посадки в середній смузі, переживають наші зими добре, проте молоді рослини потрібно обов’язково вкривати ялиновим гіллям, а пристовбурні кола замульчувати торфом або сухим листям шаром 10-12 см.

  Зимівля ялиці на дачі

  Дорослі рослини зимують без укриття, проте в кінці зими потрібно вкрити ялиці нетканим матеріалом, щоб захистити їх від весняного сонця – вони можуть сильно постраждати від його занадто яскравих у цю пору променів.

  Види і сорти ялиці

  Серед великої кількості видів і різновидів ялиць є рослини більш і менш затребувані в культурі. Пропонуємо вам знайомство з найпопулярнішими з них.

  Ялиця бальзамічна (Abies balsamea)

  у природі росте в Канаді та США, її ареал на півночі обмежується тундрою, а у гірській місцевості її можна зустріти на висоті від 1500 до 2000 м. Це тіньовитривала, морозостійка ялиця, яка, на жаль, не вирізняється довголіттям – живе вона не більше 200 років. Ялиця бальзамічна – дерево заввишки від 15 до 25 м із товщиною стовбура 50-70 см. Кора на молодих деревах гладка, попелясто-сірого кольору, на старших кора червонувато-коричнева, з тріщинками. Бруньки смолисті, зеленуваті з блідо-ліловим відтінком, яйцеподібні або кулясті. Хвоїнки, завдовжки від 15 до 30 мм, блискучі, темно-зелені з гирловими лініями уздовж усього листка, тупі або злегка виїмчасті на верхівці, не опадають протягом 4-7 років, при розтиранні вони виділяють приємний запах. Шишки овально-циліндричні, 5-10 см заввишки, 2-2,5 см завширшки, незрілі мають темно-фіолетовий відтінок, при дозріванні стають бурими, дуже смолистими. У культурі цей вид із 1697 року. Використовують ялицю бальзамічну в одиночних і невеликих групових посадках. Відомі форми:

  • Гудзон – карликова гірська ялиця з широкою кроною, дуже густими гілками і короткими численними пагонами. Хвоя теж коротка, широка і плоска, згори чорно-зелена, зі споду зеленувато-блакитна. У культурі з 1810 року;
  • Нана – висота ялиці не більше 50 см, крона заокруглена, діаметром до 2,5 м, гілки розлогі, горизонтальні, густі, хвоя коротка, густа, дуже темного зеленого кольору, зі споду жовто-зелена з двома біло-блакитними смугами. У культурі з 1850 року. Використовується для озеленення терас, дахів, кам’янистих садів.

  У культурі вирощуються ще такі форми ялиці бальзамічної, як сиза, срібляста, строката, колоноподібна, розпростерта і карликова.

  Ялиця корейська (Abies koreana)

  зростає в горах півдня Корейського півострова на висоті 1800 м, утворюючи чисті і змішані ліси. У молодому віці росте дуже повільно, зате з віком зростання прискорюється. Висота корейської ялиці близько 15 м, стовбур у діаметрі від 50 до 80 м, крона конусоподібна, кора у молодих дерев гладка, попеляста, іноді з пурпурним відтінком, у старих – каштанова з глибокими тріщинами. Бруньки трохи смолисті, майже круглі, хвоя густа, жорстка, хвоїнки шаблеподібно вигнуті, на верхівці з виїмкою, з верхнього боку темно-зелені, з нижнього начебто сріблясті від двох широких гирлових смужок. Шишки циліндричні, завдовжки 5-7 см, у діаметрі до 3 см, у молодому віці пурпурно-лілові. В Європу ялицю завезено в 1905 році. У декоративному відношенні цей красивий і зимостійкий вид із двоколірною хвоєю не має собі рівних. Саме посадку корейської ялиці було описано в цій статті, так само, як і догляд за корейською ялицею було покладено в основу підрозділу про догляд за рослинами роду ялиць. Різновиди ялиці корейської:

  • Блю Стандард – за характеристиками дуже схожий на вихідний вид, тільки шишки у нього темно-фіолетового кольору;
  • Бревіфолія – повільно зростаючий культивар з округлою щільною кроною, але з більш пухкою, ніж у вихідного виду, хвоєю, болотяно-зеленого кольору згори і білувато-сірою знизу. Шишки фіолетові, дрібні;
  • Пікколо – висота всього 30 см, крона розлога, горизонтальна, діаметром до півтора метрів у дорослої рослини. Хвоя, як у початкового виду.

  Ялиця кавказька, або ялиця Нордманна (Abies nordmanniana)

  є кавказьким ендеміком, оскільки зростає в природі тільки у Кавказьких горах. Це дерево заввишки до 60 м і з товщиною стовбура до 2 м, з густою, гіллястою низькоопущеною кроною вузько конічної форми з гострою верхівкою, яка у зрілому віці не так яскраво виражена. Кора гладка, блискуча, але з восьмидесятирічного віку на ній починають з’являтися глибокі тріщини. Бруньки яйцеподібні, майже без смоли. Хвоїнки завдовжки до 40 мм, завширшки до 2,5 мм, згори темно-зелені, зі споду з двома білими смугами, на вегетативних пагонах верхівки з виїмкою, на шишконосних м’яко загострені. Шишки, завдовжки до 20 см і діаметром до 5 см, зелені у молодому віці і темно-коричневі, смолисті в зрілому. Цей швидкозростаючий вид живе до 500 років. Відомі такі форми ялиці кавказької: прямостояча, плакуча, золотиста, золотистокінцева, білокінцева і сиза.

  Ялиця одноколірна (Abies concolor)

  – королева серед ялиць родом із півночі Мексики і південного заходу США, де її можна зустріти в каньйонах річок і на схилах гір на висоті від 2000 до 3000 м над рівнем моря. Це один з найбільш посухостійких видів, тривалість життя якого три з половиною сторіччя. Висота ялиці одноколірної від 40 до 60 м, товщина стовбура до 2 м, крона конусоподібної форми, замолоду досить густа, на старість стає набагато рідшою. Стара кора попелясто-сірого відтінку, груба, вся в тріщинах. Кулясті смолисті жовто-зелені бруньки досягають у діаметрі 5 см. Сизувато-зелені хвоїнки завдовжки до 7 см, завширшки до 3 мм, із виїмчастою заокругленою верхівкою мають гирлові лінії як згори, так і зі споду. Шишки овально-циліндричні, завдовжки до 14 і завширшки до 5 см, у незрілому віці пурпурові або зелені, у зрілому світло-коричневі. У культурі з 1831 року. Найефектніше виглядає ялиця восени на тлі жовтіючих модрин. Найбільш відомі декоративні форми:

  • ялиця Компакта – чагарниковий культивар карликових розмірів із розпростертими гілками і блакитною хвоєю. Іноді її називають Компакта Глаука;
  • Віолацеа – швидкозростаюче дерево заввишки до 8 м із широкою конусоподібною кроною і біло-блакитною довгою хвоєю. Вирізняється високою декоративністю і посухостійкістю.

  Ялиця сибірська (Abies sibirica)

  росте на північному сході Російської Федерації у нагір’ях і долинах річок. Цей тіньовитривалий зимостійкий вид охороняється державою. Ялиця сибірська є найвідомішим представником роду. Це дерево заввишки до 30 м із вузькою конусоподібною кроною. Гладка майже по всій довжині стовбура сіра кора в нижній частині розтріскується. Хвоїнки вузькі, м’які, блискучі, завдовжки до 3 см, темно-зеленого кольору зверху і з двома білими смужками знизу. Шишки прямостоячі, при дозріванні світло-бурі. Різновиди: блакитна, біла, строката, витончена та інші.

  Крім описаних нами, у культурі зустрічаються ялиці субальпійська, Фразера, цільнолиста, рівнолуската, Семенова, сахалінська, майра, витончена, кефаллінська чи грецька, висока, Віча, білокора (або бруньколуската), біла (або європейська) та арізонська.

  Властивості ялиці

  Ялиця – рослина особлива навіть серед хвойних. Її деревина не містить смолистих речовин, тому з неї роблять музичні інструменти і будують кораблі. Кора ялиці – сировина для цінного бальзаму, а хвоя і гілки – для ялицевої олії. З голок і кори готують відвар, що знижує кислотність шлунка, підвищує працездатність та імунітет, знімає зубний біль.

  Смола ялиці – гарний антисептик, застосовуваний у народній медицині для змащування ран, порізів, саден і виразок. Ранні переселенці до Америки і корінні її жителі широко використовували смолу ялиці, що має приємний смак, у лікувальних цілях: нею лікували бронхіти, кашель, біль у горлі і навіть сухоти, а також рак, дизентерію, отити, запалення слизової, деякі урогенітальні захворювання (наприклад, гонорею та вагінальні інфекції), цингу, ревматизм, болі в м’язах і суглобах.

  Медичні препарати із вмістом екстракту, в основі якого клітинний сік ялиці, використовують при лікуванні ревматизму, запальних процесів, інфекційних захворювань, хронічній та гострій серцевій недостатності. Вживання клітинного соку ялиці:

  • стимулює кровотворення;
  • зміцнює імунітет, відновлює захисну функцію організму;
  • має протизапальну дію при лікуванні легеневих хвороб;
  • служить профілактикою онкологічних і серцево-судинних захворювань;
  • перешкоджає розвитку гіпертонії;
  • покращує роботу видільних органів;
  • нормалізує роботу шлунка і кишківника;
  • поповнює нестачу вітамінів, мікро- і макроелементів в організмі;
  • захищає від впливу радіації;
  • знімає стрес, має антиоксидантну дію і підвищує опірність організму несприятливим факторам довкілля.

  У продаж сік ялиці надходить у вигляді фітококтейлів, які вже готові до вживання, і в натуральному вигляді – цю рідину можна вживати всередину тільки розведеною.

  Ефірна олія ялиці допомагає навіть у тих випадках, в яких безсилі різні хіміотерапевтичні препарати, наприклад, уповільнює і навіть призупиняє ріст ракових клітин. Олія потрапляє відразу в кров і збирається в осередку захворювання, минаючи органи травлення, а значить, не розкладаючись. Її бойовий компонент – камфора. Ялицева олія – універсальний засіб у медицині, що має бактерицидну, антисептичну, знеболюючу, протизапальну, загальнозміцнюючу, заспокійливу і тонізуючу дію. Її широко застосовують не тільки в медицині, а й у косметології для лікування вугрів, лишаїв, фурункульозу, зняття набряків, розгладження зморшок, усунення в’ялості шкіри, бородавок та інших шкірних проблем.

  Застосування ялиці й ліків із неї вимагає дотримання деяких правил: під час лікування необхідно відмовитися від вживання алкогольних напоїв, навіть слабких, оскільки алкоголь нівелює дію препаратів. Відмовтеся від прийому препаратів з ялиці, якщо ви виявили їхню незносність вашим організмом. Не можна лікуватися ялицею хворим на епілепсію, гастрит чи виразкову хворобу шлунка, які мають патологію нирок. Протипоказано це вагітним і годуючим жінкам, а також дітям. Неправильне застосування препаратів або порушення дозування може викликати алергічну реакцію. Якщо у вас виник свербіж, з’явилися набряки і червоні плями на шкірі, краще припинити прийом препарату. Якщо ви не знаєте, як відреагує організм на ялицю, проведіть тест: крапніть 10-15 крапель олії або соку на тильну сторону руки або ноги і ретельно втирайте в шкіру. Якщо протягом наступних двох-трьох днів алергія не проявиться, можете приймати препарат, проте обов’язково проконсультуйтеся з лікарем щодо дозування.

  Ялиця корейська: посадка, догляд і розмноження дерева з найкрасивішими шишками

  Ялиця корейська є дуже популярним декоративним хвойним деревом в садах в прохолодному і помірному кліматі. Воно є ендеміком для високогірних регіонів Південної Кореї і, природно, зустрічається тільки в чотирьох ізольованих один від одного, різних місцях. Відноситься до видів, що знаходяться під загрозою зникнення в дикій природі.

  Цей в цілому компактний вічнозелений вид є рідним для гірських районів Корейського півострова. Гілки цього дерева короткі з широкими голками. Зазвичай вони поєднують два основних кольори: темно-зелені зверху і сріблясті знизу. Шишки дуже привабливі і можуть бути синіми або фіолетовими.

  Як і всі ялиці , корейська, найкраще росте в місцях з добре дренованим ґрунтом в районах з великою кількістю опадів. Необхідний хороше, яскраве повне освітлення, інакше елегантна форма рослини буде зіпсована. Як і у більшості інших хвойних, родючість землі є не дуже важливою.

  Більшість молодих ялиць – дивно витончені садові рослини, але в кінцевому підсумку вони стануть занадто великими для більшості садів і почнуть втрачати свою привабливу зовнішність. Хоча цей вид зростає тільки на 15 см в рік, його кінцева висота 10-15 м все ще занадто високий для багатьох садів.

  Поради з вирощування корейської ялиці

  В саду найкраще вирощувати ялиці компактних видів, тому що вони будуть служити відмінними декоративними рослинами, особливо в прохолодних влітку місцях.

  1. Вибираємо місце длявирощування. При посадці будь-якого виду ялиці , місце розташування відіграє важливу роль для забезпечення здоров’я дерева. Майте на увазі, що ялиці можуть рости до виняткових висот і ширини залежно від сорту. Не висаджуйте їх занадто близько до будинків і інших споруд. Необхідне хороше повне освітлення, інакше елегантна форма рослини буде зіпсована.
  2. Ґрунт.Ялиці ростуть в більшості типів ґрунтів, крім щільної глинистої землі. Однак тяжкі ґрунти можна зробити більш легкими шляхом внесення в них компосту перед посадкою – не більше 50% компосту і 50% добавок
  3. Розміщення . Розмістіть дерева на відстані 3-5 м один від одного і сусідніми спорудами або інженерними комунікаціями. Викопайте посадкову яму на тій же глибині, що і маса кореневого мішка, видаленого з вихідного місця вирощування, зробивши його в два рази ширше. Розмістіть кожне дерево так, щоб основа стовбура знаходилося на 25-30 см вище поверхні ґрунту. Поверхню навколо дерева слід засипати ґрунтовою сумішшю, змішаною з компостом .
  4. Волога . Яму для пересадки слід гарно залити водою, щоб ущільнити ґрунт і усунути повітряні кишені навколо коренів. Додайте більше земляної суміші, якщо необхідно. Поливайте щотижня, щоб вона залишалася рівномірно вологою, але не мокрою, протягом першого року.
  5. Температура . Ялиця корейська на своїй батьківщині росте в горах. Вона легко витримує значні сезонні коливання температур. Більшість сортів ялиці корейської витримують температури до -26-28 ° C. Селекційні сорти ялиці корейської найбільш морозостійкі, і деякі сорти зимують при температурах -31-34,6 ° C. Молоденькі екземпляри менш стійкі до морозів, ніж дорослі, тому перші пару років на зиму їх необхідно вкривати.
  6. Мульча. Розташуйте шар мульчі з соснової кори товщиною 3-5 см в радіусі 50 см навколо основи стовбура дерева, щоб земля залишалася вологою і прохолодною. Залиште невеликий проміжок між основою стовбура і мульчею, щоб забезпечити випаровування вологи.
  7. Живлення . Висаджуйте корейські ялиці ранньою весною, до появи нових бруньок. Застосуйте 1/3 частина добрива з співвідношенням 16-6-6 на кожен метр висоти. Додавайте добрива в верхню частину ґрунту під час поливу. Зменшіть кількість добрив наполовину після того, як дерево вкоренилося.
  8. Полив. Поливайте недавно посаджені корейські ялиці два рази в тиждень протягом перших двох років зростання. Дозволяйте верхньому шару ґрунту висихати між поливами. Зменшіть кількість води, як тільки корейська ялиця добре вкорениться і стане зрілою. Збільште полив до двох разів на місяць в періоди сильної посухи, спеки або сильних вітрів.
  9. Обрізка . Підрізайте кінчики гілок молодого дерева тільки в разі потреби, щоб зберегти форму піраміди. Коли ялиці мають висоту понад 10 м, ви можете обрізати самі нижні гілки на одному рівні зі стовбуром дерева, використовуючи підрізну пилу. Якщо ви хочете виростити плоску огорожу з корейської ялиці з плоскою вершиною – не дозволяйте деревам рости природним чином, використовуйте ножиці для живоплоту для підрізання зовнішніх країв і періодичної обрізайте верхівки стовбура.

  Вирощування ялиці корейської з насіння

  Насіння має непогані шансів прорости, і збір їх із шишок – справа досить проста, тому ви можете зібрати кілька шишок і дозволили їм розкритися. Шишки корейської ялиці , що належним чином розкриваються, можуть досить легко прорости для вирощування нових дерев. Коли ви зібрали шишки з ялиці, у вас великі шанси виростити нове дерево.

  Збирайте насіння восени, коли шишки починають відкриватися. Відкриті шишки вже висіяли свої насінинки. Одягнувши садові рукавички, відігніть голки і відкрутіть шишку від гілки. Помістіть її в паперовий пакет, в тепле місце. Коли пластинки відкриються, стигле насіння випаде в пакет.

  Зберігайте насіння в морозильній камері. Вийміть їх з морозильної камери приблизно за 60-90 днів до посадки і нагрійте до кімнатної температури. Помістіть насіння в скляну миску з теплою водою і витримайте від 24 до 48 годин. Злийте насіння, не дозволяючи їм повністю висохнути. Помістіть вологі насінини в пластиковий пакет і помістіть в холодильник в ящик для овочів на 40-60 днів. При цьому не дозволяйте насінню замерзнути. Після того, як вони почнуть розшаровуватися, дістаньте їх з холодильника.

  Приготуйте суміш з 3 частин ґрунту, 1 частини торф’яної моху, 1 частини соснової кори і 1 частини садового піску. Заповніть горщики дренажною сумішшю. Помістіть одне насіння в кожен горщик. Покрийте його землею, добре полийте і розмістіть під сонцем, захищене від вітру місці.

  Тримайте ґрунтову суміш в горщиках рівномірно вологою. Вологість має вирішальне значення для проростання насіння. Не дозволяйте поверхні ґрунту повністю висохнути. У міру того, як насіння проростає і розвиваються, поливайте щодня. Коли саджанці виростуть від 8 до 12 дюймів у висоту, вони готові до пересадки або посадки на постійне місце. Вирощування розсади в горщиках протягом першого року не дозволяє шкідникам і гризунам швидко знищити крихітні рослини .

  Підготуйте місце для постійного зростання розсади, обробляючи ґрунт і вириваючи все бур’яни. Бур’яни перешкоджають проростанню насіння і можуть привести до появи шкідників. Якщо ваша ґрунтова суміш складається з глини, додайте трохи компосту. Компост допомагає зменшити щільність ґрунту, дозволяючи воді краще проникати до коріння. Ви також можете додати перліт, вермикуліт і інші кондиціонери. Виберіть місце, де сонце світить від 6 до 8 годин на день, так як більшість ялиць найкраще ростуть на повному сонці.

  Обережно підніміть розсаду з горщика навесн і, як тільки вона досягне 6-12 дюймів у висоту. Викопайте яму в місці його постійного вирощування, трохи більше кореневої грудки розсади, але не глибше. Помістіть саджанці в їх новий будинок і покрийте коріння ґрунтом. Полийте розсаду так, щоб земля ущільнилася навколо коренів. Тримайте ґрунтову суміш вологою, але не мокрою.

  Шкідники ялиці корейської

  Корейська ялиця, як правило, не схильна появи до серйозних шкідників або хвороб. Комахи-шкідники – це як правило бальзамічні шерстисті жуки, короїди, тля і мішочниці. Крім того на ялиці можуть з’явитися павутинні кліщі, якщо дерево вирощується в дуже жарких умовах.

  Ялиця корейська схильна до появи грибкових захворювань, таких як кореневі гнилі, іржа голки і гниття гілок. Дерева, як правило, нетерпимі до міських забруднень.

  Регулярно оглядайте ялицю на наявність шкідників і хвороб. Обприскуйте прямий струменем води з насадки для садового шланга, щоб видалити дрібні зараження кліщами, тлею і неприємними гусеницями.

  Ялиця: догляд, вирощування, посадка

  Ялиця (Abies) – одна з найкрасивіших шпилькових декоративних культур, яка в межах України часто не потребує створення особливих умов для вирощування. Саме тому рослина є досить затребуваною в сучасному озелененні. У нашій статті ми розповімо, як посадити ялицю і виростити здорове та доглянуте деревце. Фахівці наводять низку порад, як виростити ялицю, і якщо знати головні принципи посадки і догляду за культурою, можна отримати відмінне доповнення ландшафту.

  Як висадити ялицю

  Купувати краще саджанці, які досягли 4-5-річного віку. Молодші ялиці приживаються важко. Для того, щоб рослина вдало вкоренилася на Вашій ділянці, потрібно уважно поставитися до вибору ґрунту: він повинен бути родючим і добре дренованим. Багато садівників воліють висаджувати ялиці неподалік від водойм, і в цьому є певне раціональне зерно, адже в такому випадку рослині завжди буде вистачати вологи.

  Перед тим, як посадити ялицю на ділянці, ознайомтеся з головними правилами покупки саджанця і висадки:

  • здорові саджанці ялиці повинні мати насичений колір хвої, тому купувати рослини з пожовклою хвоєю не рекомендується;
  • посадковий матеріал краще вибирати в контейнерах, спеціальних комах, можна купити ялицю в сітці для коренів;
  • висаджувати рослини ідеально в дощову погоду, переважно у весняний або осінній період;
  • після викопування посадкової ями в неї потрібно залити близько 2 відер води;
  • коли вода всмоктується в землю, потрібно укласти на дно ями дренаж (бита цегла або щебінь);
  • до половини яму потрібно засипати поживною сумішшю;
  • у ґрунт варто додати нітрофоску (100-200 г) і деревну тирсу;
  • посадкову яму в підготовленому вигляді можна залишити на два тижні, після чого в неї висаджують деревце;
  • під час посадки варто звернути увагу на розташування кореневої шийки – її слід залишити на рівні грунту;
  • не варто купувати посадковий матеріал з оголеною кореневою системою;
  • процес посадки завершується поливом рослини, мульчуванням та затіненням.

  Посадка ялиць повинна проводитися з урахуванням подальшого росту та розвитку дерева та сортових особливостей. Слід дотримуватися відстані не менше трьох метрів від інших дерев. Ялицеві алеї висаджують з дистанцією між рослинами в чотири метри.

  Догляд за ялицею

  Після здійснення правильної висадки ялиці, доглядати за нею нескладно. Молоді саджанці потрібно обов’язково регулярно поливати. Землю під ялицею варто розпушувати після кожного поливу. Ще один важливий принцип догляду – абсолютне звільнення простору біля рослини від бур’янів та мульчування. Підгодовувати ялицю можна, використовуючи спеціальні добрива для хвойних: «Флюїд Schacht», «Yara Vila», «ENGO», «Зелений Гай (пишна хвоя)», «Чистий лист (для хвойників)» та іншими. Підживлення проводиться навесні, на початку вегетативного сезону.

  Вирощування ялиці з насіння

  Багато садівників-початківців цікавляться, як виростити ялицю чи інше хвойне дерево з насіння. Зауважимо, що це не так вже й складно. Насіння збирають в стадії зрілості.

  Зберігають шишки з насінням переважно на нижніх полицях холодильників. Перед вилученням насінин, шишку просушують.

  Поради щодо насіннєвого способу розмноження:

  • висів насіння краще проводити восени, або, в крайньому випадку, у весняні дні;
  • насіння занурюються в субстрат на глибину до 2 см;
  • висіяне насіння потрібно накрити плівкою – так рослини будуть рости швидше;
  • проростають насінини впродовж трьох тижнів;
  • при появі паростків, плівку прибирають і здійснюють полив рослин;
  • молоді ялиці, вирощені з насіння, чутливі до морозів, тому їх потрібно на зиму укрити за допомогою гілля.

  Варто пам’ятати, що при насінному розмноженні втрачаються цінні сортові характеристики, тому, якщо Ви бажаєте насолоджуватися вишуканою красою пишної крони сортового дерева – купуйте його в садовому центрі. Насінний спосіб розмноження оптимальний для природного поновлення рослин в лісі, а також використовується в лісовій галузі для штучного поновлення лісу після проведення рубок.

  Деякі люди намагаються пересадити ялицю з лісу у свій сад чи на дачу. Успішність такого заходу не завжди висока та й робити це ми не рекомендуємо. Під час викопування пошкоджується коренева система, рослина змінює лісовий мікроклімат на зовсім інший, відчуває стрес, уражається хворобами, шкідниками, і врешті – гине.

  Ялиця корейська (Abies koreana): посадка і догляд

  Вирощування ялиці корейської передбачає належне затінення молодих саджанців від палючого сонця. Висаджують цей вид в родючу, дреновану землю за всіма принципами висадки ялиць. Догляд нескладний – це регулярний полив до трьох разів за сезон (за умови невеликої кількості атмосферних опадів) і підгодівля мінеральними добривами, яка проводиться навесні. Підживлення починають з третього року життя дерева. В процесі вирощування потрібно постійно розпушувати землю і вилучати бур’яни. Буде ідеально, якщо після поливу організувати мульчування ґрунту.

  Ялиця сибірська (Abies sibirica): особливості посадки та догляду

  Ялиця сибірська – досить універсальна рослина. Посадити її можна як на сонячній ділянці, так і в тіні. Висадку найчастіше роблять восени, але можна посадити рослину і навесні. Найкраще купувати саджанці, яким вже виповнилося 10 років. Висаджуючи сибірську ялицю, одразу вибирайте для неї постійне місце – дерево дуже погано переносить пересадки. На третій рік після висадки рослина потребує підживлення. Найкраще купити універсальні добрива для хвойних рослин.

  Для охочих дізнатися, як виростити ялицю та доглядати за нею, важливо знати, що ця рослина не любить перезволоження, тому полив потрібно здійснювати без фанатизму. Крім того, не забувайте про санітарну обрізку ялиці, при якій слід видаляти всі сухі і хворі гілочки. Для здійснення обрізки використовуйте гострі секатори або садові ножиці.

  Цікаві факти про ялицю:

  • рід ялиця (Abies) включає близько 50 видів, які поширені в Європі, Азії, Північній Америці;
  • характерною ознакою роду є наявність прямостоячих шишок та плоских хвоїнок, які щільно розташовуються по спіралі;
  • у ялиці білої чоловічі шишки виростають завдовжки 5-8 мм, жіночі – 10-15 см;
  • у дикій природі ялиці ростуть з помірним темпом – усього 50-60 см за рік;
  • в ландшафтній архітектурі використовують як карликові та компактні сорти ялиці, так і крупні дерева до 25 і більше метрів заввишки;
  • використовують ялиці для створення алей, груп, в якості солітерів;
  • ялиця біла в дикій природі може досягати 55 м заввишки;
  • форма, колір та розташування шишок у ялиці є важливими критеріями декоративності;
  • ялиця мезофіт – добре росте при гарному зволоженні, однак потерпає від надлишку чи нестачі води, чутлива до чистоти повітря;
  • тривалість життя хвоїнки – 3-5 років;
  • декоративні форми – колоноподібна, пірамідальна, плакуча, інші;
  • влітку ялиця виділяє медяну росу, з якої бджоли роблять падевий (шкідливий для них) мед;
  • цінність ялиці – лікарська, смолоносна, ефіроолійна, медоносна, декоративна, вітамінозна рослина;
  • володіє фітонцидними властивостями;
  • живуть дерева до 400 і більше років;
  • ялицева ефірна олія використовується в медицині, косметології, лікеро-горілчаній галузі.

  Ялиця у саду чи на дачі обов’язково віддячить за турботу неймовірним буйством зелені впродовж усього року. Доглядати за цією красунею нескладно, тому, якщо Ви ще не визначилися з рослинами, які прикрасять Вашу ділянку, обов’язково зверніть увагу на вічнозелену ялицю.