Фінзвітність-2019 за МСФЗ: хто, коли і як складає?
З 01.01.2019 р. деякі підприємства мають складати проміжну, річну та консолідовану фінзвітність за 2019 рік згідно з МСФЗ. При цьому як порівняльну інформацію в проміжній, річній та консолідованій фінзвітності за 2019 р. використовуються показники фінзвітності за 2018 pік, трансформованої відповідно до вимог МСФЗ
Хто має звітувати за МСФЗ?
Складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами передбачено ч. 2 п. 12-1 Закону про бухоблік.
Обов’язкове складання фінансової та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами визначено для таких категорій підприємств:
1) підприємства, що становлять суспільний інтерес. Це підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які належать до великих підприємств (наразі до великих платників застосовуються критерії – балансова вартість активів – понад 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 млн євро; середня кількість працівників – понад 250 осіб);
2) публічні акціонерні товариства;
3) суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях відповідно до Закону №2545. До таких підприємств належать суб’єкти господарювання, які здійснюють види діяльності, зазначені в розділах 05 – 08 секції В «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів» КВЕД-2010 (лист Мінфіну і Держстату від 14.03.2018 р. №35230-06-5/6959, №04.3-07/22-18);
4) підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається КМУ (відповідно до п. 2 Порядку №419). До них належать підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:
- надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);
- недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);
- допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).
Згідно з ч. 3 ст. 12-1 Закону про бухоблік підприємства, що не належать до МСФЗ-зобов’язаних (тобто що вище не були зазначені), можуть самостійно визначити доцільність застосування МСФЗ для складання фінансової звітності.
Річна фінзвітність з МСФЗ: з чого складається?
Для СГ, що звітуються за МСФЗ, повний комплект фінансової звітності включає (п. 10 МСФО 1):
- звіт про фінансовий стан на кінець періоду;
- звіт про сукупні доходи за період;
- звіт про зміни у власному капіталі за період;
- звіт про рух грошових коштів за період;
- примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення;
- звіт про фінансовий стан на початок найбільш давнього порівняльного періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.
Суб’єкт господарювання може використовувати інші назви для звітів, ніж ті, що використовуються у цьому стандарті. Наприклад, суб’єкт господарювання може використовувати назву «Звіт про сукупний дохід» замість назви «Звіт про прибутки та збитки та інші сукупні доходи».
Усе про бланки і звітність –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
Загалом при складанні фінзвітності слід керувати МСБО 1. Метою МСБО 1 є забезпечення бази для подання фінансової звітності загального призначення з тим, щоб досягти порівнянності як з власною фінансовою звітністю компанії за попередні періоди, так і з фінансовою звітністю інших компаній.
Для досягнення цього в МСБО 1 встановлюється ряд вимог для подання фінансової звітності, рекомендацій щодо її структури і мінімальних вимог до її змісту. Визнання, оцінка та розкриття специфічних операцій і подій розглядаються в інших МСФЗ.
Втім, для українських цілей (зокрема, для подання фінзвітності до ДПС чи Держстату) до 2019 року при поданні фінзвітності використовувався такий прийом: звітність готувалася за стандартними бланками-формами з П(С)БО 1, але у спеціальному полі ставилася позначка, що складена звітність не за національними, а за міжнародними стандартами.
Зі звітування за 2019 рік все мало би змінитися відповідно до норм законодавства. Та чи спрацює все це на практиці?
МСФЗ – 2019: таксономія
Згідно з п. 2 Порядку №419, який запрацював із 01.01.2019 року, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подається до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.
Відповідно до ч. 5 ст. 12-1 Закону про бухоблік та п. 2 р. ІІ Закону №2164 першим звітним періодом, за який такі підприємства обов’язково мають подавати фінзвітність на підставі таксономії за МСФЗ в електронній формі (у форматі iXBRL) визначено 2019 рік.
Нагадаємо! Таксономія фінансової звітності – це склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Таксономія фінансової звітності затверджується Мінфіном (ст.1 Закону про бухоблік).
У 2018 році Мінфін затвердив переклад Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності (Наказ №983, діяв до 01.01.2020 р.).
Наказом від 25.10.2019 р. №452 Мінфін затвердив новий переклад Таксономії МСФЗ, яка запрацювала з 01.01.2020 р.
Мінфін у своєму роз’ясненні від 09.01.2020 р., розміщеному на офіційному сайті (див. тут) щодо подання фінзвітності за 2019 рік у форматі iXBRL за оновленою таксономією повідомляє наступне.
Оскільки на сьогодні й досі триває процес запровадження та налаштування Cистеми фінансової звітності (далі – Система) (у вересні 2019 року вже розпочав свою роботу сайт, на якому розміщені інформаційні та методологічні матеріали, які стосуються функціонування такої Системи), то СГ, що звітується за МСФЗ, подають фінансову звітність за 2019 рік у порядку та строки, визначені законодавством, за формами, затвердженими П(С)БО 1.
Втім, такі СГ на виконання п. 2 Порядку №419 також повинні сформувати фінансову звітність за 2019 рік в електронному вигляді в єдиному електронному форматі та подати її до центру збору фінансової звітності.
Враховуючи поточний стан запровадження Системи, Комітетом з управління Системою 06 грудня 2019 року прийнято рішення (див. тут) рекомендувати регуляторам фінансових ринків в межах своїх повноважень забезпечити необхідні заходи щодо розширення строків подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності в єдиному електронному форматі iXBRL до центру збору за 2019 рік, 1 квартал 2020 року, перше півріччя 2020 року та дев’ять місяців 2020 року до 31 грудня 2020 року та не застосовувати санкцій за неподання такої звітності суб’єктами господарювання у строки, визначені законодавством, протягом 2020 року.
Таким чином, з однієї сторони в Закон про бухоблік та Порядок №419 змін поки не внесено, а отже законодавчо МСФЗ звітності за 2019 рік має подаватися вже в таксономічному форматі. Втім, судячи з роз’яснень Комітету з управління системою фінансової звітності, яке Мінфін опублікував на своєму сайті, технічно це зробити поки не можливо.
Тому СГ, що звітується за МСФЗ, подають фінансову звітність за 2019 рік у порядку та строки, визначені законодавством, за формами, затвердженими П(С)БО 1. А як тільки запрацює система, то мають скласти звітність на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі й подати її НКЦПФР.
Автор: Катерина Калашян
Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.
Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.
Усі новини рубрики «Міжнародні стандарти»
СПО об’єднань профспілок звернувся до Комітету з податкової політики з проханням прискорити розгляд законопроєкту №6120 щодо подання єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО й ВЗ та рекомендувати ВРУ його ухвалення. Наразі нічого не змінилося, тому подаємо її щокварталу
Законодавці вже декілька разів переглядали умови звільнення або зменшення орендної плати за майно, яким орендар не може користуватися протягом карантину. Мінфін давав роз’яснення, як ці зміни вплинуть на бухгалтерський облік тих, хто застосовує МСФЗ
Направляти фінзвітність за МСФЗ до Нацкомфінпослуг за 2019 рік слід з використанням веб-інтерфейсу доступу до спеціалізованого ПЗ, який розміщений на офіційному сайті Нацкомфінпослуг
З 01.01.2019 р. деякі підприємства мають складати проміжну, річну та консолідовану фінзвітність за 2019 рік згідно з МСФЗ. При цьому як порівняльну інформацію в проміжній, річній та консолідованій фінзвітності за 2019 р. використовуються показники фінзвітності за 2018 pік, трансформованої відповідно до вимог МСФЗ
Мінфін оприлюднив проект нового перекладу Таксономії фінансової звітності за МСФЗ, який набере чинності з 1 січня 2020 року
Фінансова звітність за міжнародними стандартами: хто має право складати?
Які підприємства зобов’язані складати і подавати фінансову звітність за міжнародними стандартами? Чи мають право інші підприємства добровільно перейти на складання фінансової звітності за міжнародними стандартами?
Відповідно до ч. 4 ст. 8, ч. 3 ст. 12-1 Закону про бухоблік, підприємство самостійно визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов’язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).
Положення ч. 2 ст. 12-1 зазначеного закону встановлює обов’язковість складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами для: публічних акціонерних товариств, банків, страховиків (страхових компаній), а також підприємств, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабміном.
Кабміном відповідний перелік видів діяльності передбачено в п. 2 Порядку №419. Крім зазначених вище суб’єктів, Порядок №419 передбачає складання фінзвітності за міжнародними стандартами кредитними спілками — з 1 січня 2015 р., а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами: надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД), за винятком діяльності з управління активами (група 64.3 КВЕД), а також недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД) — починаючи з 1 січня 2013 року, допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД) — починаючи з 1 січня 2014 р., а діяльність з управління активами (група 64.3 КВЕД) починаючи з 1 січня 2015 року.
У випадках, коли підприємство не зобов’язане подавати фінзвітність за міжнародними стандартами згідно з законодавством, як видно з наведеного, воно вправі прийняти самостійне рішення про складання звітності за МСФЗ.
Відповідно до п. 21 МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності», для відповідності МСБО 1 «Подання фінансової звітності» перша фінансова звітність суб’єкта господарювання за МСФЗ має містити принаймні три звіти про фінансовий стан, два звіти про сукупні доходи, два окремі звіти про прибутки та збитки (якщо їх подають), два звіти про рух грошових коштів та два звіти про зміни у власному капіталі та відповідні примітки, що включають порівняльну інформацію.
Згідно ж з п. 6 МСФЗ 1, суб’єкт господарювання має скласти та подати звіт про фінансовий стан за МСФЗ на початок періоду на дату переходу на МСФЗ. Це відправна точка для підготовки фінансової звітності відповідно до МСФЗ.
Із наведених положень міжнародних стандартів, які вимагають порівняльного висвітлення інформації за попередні роки, випливає, що перший фінансовий звіт, складений відповідно до міжнародних стандартів, має бути сформований на наступну дату річного звіту після року переходу на міжнародні стандарти. Наприклад, якщо підприємство вирішує перейти на складання фінзвітності за МСФЗ з 01.01.2016 р., то першим звітом за МСФЗ буде річний звіт не за 2016, а за 2017 рік — тобто станом на 31.12.2017 р.
Згідно з ч. 4 ст. 12-1 Закону про бухоблік, підприємства інформують Держстат про складання ними фінзвітності та консолідованої фінзвітності за міжнародними стандартами.
У разі якщо українське підприємство складає фінзвітність за міжнародними стандартами, воно подає її за встановленою НП(С)БО 1 формою, при потребі із заповненням передбачених цим НП(С)БО 1 вписуваних рядків. Уся додаткова інформація, подання (розкриття) якої передбачено міжнародними стандартами, висвітлюється в примітках до фінзвітності.
На першій сторінці фінансової звітності робиться позначка про те, що вона складена за міжнародними стандартами. При переході на МСФЗ підприємства в першому фінансовому звіті, згідно з п. 11 р. ІІ НП(С)БО 1, у балансі наводять інформацію на початок і кінець звітного періоду, а також на дату переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності.