Розділ VІ Середньовічний Схід
He було, немає і не буде людини, гідної одного лише осуду або однієї лише похвали.
Любов до всіх — це людське в людині. Здійснювати людське — це почуття має бути в людині. Наслідувати це — шлях людський.
Хань Юй (768-824), китайський письменник, філософ
Золото цінується тому, що його мало.
§ 28. Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда II
1. ПЕРШІ ТУРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ ТА УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ ОСМАНІВ
Працюючи в парах, складіть 2-3 запитання до тексту. Обговоріть запитання та відповіді на них у класі.
Слово «тюрк» означає сильний або міцний, а слово «Туреччина» вперше було вжито автором однієї з хронік хрестоносців у XII ст. щодо земель, захоплених тюркськими племенами в Малій Азії.
Зародком могутньої імперії стала невелика держава правителя Османа, створене в 1299 р. Від його імені пішла й назва Османської держави, і найменування народу — турки-османи, і єдиної династії.
Осман проявив себе як сміливий воїн та енергійний лідер. Вдало використавши сусідство із занепалою Візантією, він захопив частину її території.
З часом правителі Османської держави стали називатися султанами.
Осман І (середньовічна мініатюра)
Турки-османи — основне населення Османської імперії. Султан — титул правителя в мусульманських державах.
За наступників Османа було створено військо яничар, яке проіснувало до XIX ст.
Яничари — піхотний корпус, який створювався шляхом насильницького набору хлопчаків-християн. Їх навертали в іслам, при цьому кожному давали інше ім’я.
За допомогою документа, вміщеного на наступній сторінці, дайте відповіді на запитання. Як виховували яничар? Чому вони ставали надійною охороною султана? Як ви думаєте, чому в українській мові назва «яничари» вживалася переносно на означення зрадників, що вірно й завзято служили чужій владі карателів і поневолювачів?
ІЗ ПОПУЛЯРНОГО ТВОРУ «ПРИГОДИ» ЧЕСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА-ГУМАНІСТА ВАЦЛАВА БРАТИСЛАВА З МИТРОВИЦЬ (XVI ст.)
Яничар набирають із дітей тих християнських народів, які живуть під турецькою владою… Найкращих беруть на службу до турецького султана, решту розбирають паші (високі урядовці) та інші турецькі начальники… Коли їм минає 20 років… — усіх їх доправляють до Стамбула. Тут найміцніших і суворих записують у молодші яничари і віддають під командування старших. Під їхнім наглядом молоді вчаться стріляти, рубати шаблями, кидати списи, перескакувати канави, лазити на стіни й виконувати всяку роботу, яку їм дасть старший…
У бою чи під час штурму (фортеці) вони йдуть попереду, намагаючись проявити себе, …з усіх турецьких солдат вони найбезжалісніші до християн.
Як одягнені яничари? Яке вони мають озброєння? Чи були вони сильним військом? Чому ви так думаєте?
1-2. Яничари (малюнки XIX ст.)
3. Яничарська шапка-шолом — берк
4. Турецька зброя XV — XVII ст.
2. ЗАВОЮВАННЯ ОСМАНСЬКИХ СУЛТАНІВ У ЄВРОПІ ТА АЗІЇ
Працюючи в парах, випишіть назви територій, захоплених турками- османами протягом XIV-XVI ст. Обговоріть, чому їм вдалося завоювати таку величезну територію. Знайдіть на карті (с. 204) зазначені території. Назвіть країни, юнаки з яких могли служити у війську яничар.
У XIV ст. Османська держава, захопивши значні території Візантійської імперії, рушила на Балкани, проти Болгарії та Сербії. У Сербії на цей час загострилися князівські міжусобиці, які ослаблювали країну. У 1389 р. долю Балкан вирішила битва на Косовому полі. Там турецьким військам Мурада І протистояла союзна армія сербів і боснійців на чолі із сербським королем Лазарем, яких підтримували християнські добровольці з Албанії, Польщі й Угорщини.
– Які вимоги висунув султан Мурад І до сербського правителя Лазаря?
ІЗ НАРОДНОЇ СЕРБСЬКОЇ ПІСНІ
Ой ти, Лазар-цар, владико сербів,
Не бувало, та й не може бути
Двох владик над одною землею…
Присилай мені ключі й подать,—
Золоті ключі від міст великих,
За сім літ пришли ти данину з народу.
Коли ж так зробити не захочеш,
То приходь на Косово з військами,
Ми поділимо там шаблями землю.
Король Лазар (портрет сербського художника XIX ст. Владислава Тителбаха)
Султан Мурад (середньовічна мініатюра)
Попри мужність і героїзм сербів, добре озброєне та підготовлене військо султана завдало нищівної поразки слов’янам. Сербія визнала залежність від Туреччини. Наприкінці XIV ст. повністю втратила незалежність і Болгарія, ставши частиною володінь турків-османів. У цей же період османи перемогли і 60-тисячне військо рицарів Західної Європи — учасників Хрестового походу.
Але на початку XV ст. турків-османів призупинили війська жорстокого середньоазійського завойовника Тимура (Тамерлана), який розгромив їх. Розоривши державу османів, Тимур повернувся в Середню Азію.
3. УТВОРЕННЯ ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ. ПРАВЛІННЯ МЕХМЕДА II
Подумайте, як Мехмеду II вдалося перетворити Османську імперію на впливову державу тогочасного світу. Спираючись на карту (с. 204), назвіть території, завойовані в XV ст.
Нове піднесення Османської держави почалося за Мехмеда II. Він здобув добру освіту, знав п’ять мов, зокрема, арабську, грецьку, давньоєврейську, латину, вивчав західну культуру, захоплювався математикою та астрономією і під керівництвом візантійських учених досліджував праці грецьких філософів. Водночас це була вкрай жорстока й підступна людина.
З юності султан мріяв захопити Константинополь — зробити те, що не вдавалося жодному з турецьких правителів. Він розумів, що без міцних облогових машин подолати укріплення міста неможливо, тому наказав їх побудувати. Водночас за чотири місяці на європейському березі протоки Босфор було збудовано фортецю, яка перекрила доступ до міста з моря. Легенда розповідає, що коли посли візантійського імператора Константина XI зажадали ліквідації фортеці, Мехмед II їм відповів: «Я можу робити все, що завгодно. Обидва береги Босфору належать мені: той східний — тому, що на ньому живуть османи, а цей західний — тому, що ви не вмієте його захищати». Для остаточного штурму Константинополя Мехмед зібрав більш ніж 100-тисяч- не військо й великий флот. Захисників міста було всього 7 тисяч. Майже 2 місяці тривала його облога. Лише у травні 1453 р. місто було взято.
Використайте різні джерела знань (ілюстрацію, документи, картосхему на с. 204) й опишіть штурм Константинополя та його наслідки.
Джентіле Белліні. Портрет Мехмеда II (XVI ст.)
Обстріл важкої артилерії (фрагмент діорами «Взяття Константинополя в 1453 р.», Стамбулі, Туреччина)
З «ІСТОРИЧНОЇ ПОВІСТІ» НЕСТОРА ІСКАНДЕРА, РОСІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, ЯКИЙ БРАВ УЧАСТЬ У ШТУРМІ КОНСТАНТИНОПОЛЯ (XV ст.)
Народ, який перебував на вулицях й у дворах, не маючи бажання підкоритися туркам, продовжував боротьбу… Деякі городяни, жінки та діти кидали з будинків на турків черепицю, цеглини, підпалювали свої будинки та кидали палаючі балки…
ВІЗАНТІЙСЬКИЙ ІСТОРИК МИХАЙЛО ДУКА ПРО ОСТАННІЙ ДЕНЬ ШТУРМУ КОНСТАНТИНОПОЛЯ
Військове щастя вже схилялось на бік турків… і можна було бачити сповнене жаху видовище, бо ромеї та латиняни… були одні посічені, інші, закривши очі, падали зі стіни, ламаючи тіла, і в жахливих муках умирали. Турки ж, немов стрімкі орли, безперешкодно приставляли драбини і піднімались на стіну.
І тоді всі жінки і чоловіки, ченці й черниці побігли до церкви, несучи на руках дітей своїх, залишаючи домівки всякому, хто бажав увійти…
Константинополь став столицею Османської імперії під назвою Стамбул (Істанбул).
А напередодні вирішального штурму відбувся останній молебень у Софійському соборі, який невдовзі турки перетворили на мечеть.
Завойовницька політика Османів базувалася на потужній армії, ефективному державному апараті та системі примусу населення. Усе це забезпечувало могутність імперії. Унаслідок завоювань турків наприкінці XV ст. на землях колишньої Візантійської імперії, Малої Азії і балканських країн Сербії та Болгарії виникла величезна Османська імперія. У 1478 р. свою васальну залежність від Туреччини визнало Кримське Ханство. Під її контролем опинилися торговельні шляхи, що сполучали Європу з Азією.
Починається й новий етап відносин між різними країнами: Україною, Литвою, Польщею, з одного боку, і Туреччиною та Кримським Ханством, з іншого. Вони воювали між собою, торгували, об’єднувались у військові союзи, обмінювалися традиціями повсякдення.
Установіть основні напрямки походів турків-османів. Покажіть на карті (с. 204) території Османської імперії в різні періоди Середньовіччя. Назвіть народи, що входили до складу імперії. Які релігії вони сповідували?
Мехмед II та константинопольський патріарх (грецька мозаїка XVIII ст.)
На чолі Османської імперії стояв султан, наділений необмеженою владою. Він правив за допомогою міністрів і чиновників, першим із яких був великий візир, що керував радою — диваном. Мехмед II започаткував Порту — центральний уряд країни.
Народи Османської імперії зазнавали жорстокого гноблення з боку завойовників. Усі немусульмани сплачували подушний податок, вони змушені були безоплатно працювати на будівництві фортець, доріг, мостів і мечетей. Немусульманам забороняли їздити верхи, носити зброю, займатися адміністративною й військовою діяльністю.
Османська імперія, утворена в епоху Середньовіччя, проіснувала до 1922 р. Її наступницею є Турецька Республіка.
4. КУЛЬТУРА ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Оцініть внесок Османської імперії у світову духовну спадщину.
Протягом багатьох століть на територіях, що ввійшли до Османської імперії, жили різні народи зі своєю культурою. Тут переплелися духовні, ремісничі, торговельні традиції еллінів, персів, римлян та багатьох інших народів.
Поясніть, чому кожна із зазначених культур вплинула на духовний розвиток Османської імперії.
Взаємодія традицій, які зумовили створення багатогранної культури Османської імперії
Розвиток держави потребував освічених людей, тому Мехмед II приділяв велику увагу шкільництву. За його наказом у Стамбулі відкривалися школи — медресе, де учнів навчали основ ісламу, граматики, логіки, астрономії, права.
Мехмед II упорядкував звід світських законів держави — Канун (від назви візантійського законодавства — Канон). Для просування державною службою знатність роду вже не мала вирішального значення.
Важливу роль в Османській державі відігравало мусульманське духовенство, на чолі якого стояв головний муфтій, без його підпису видані султаном накази вважалися недійсними. Водночас Мехмед II затвердив православного (грецького) і вірменського патріархів та іудейського головного рабина в Константинополі, які мали не тільки церковну, а й судову владу.
Дивовижною є архітектура османського Середньовіччя. Мечеті й мавзолеї, палацові й ринкові споруди, прикрашені мармуром, різьбленням із каменю, дерева й металу, оздоблені шедеврами образотворчого та прикладного мистецтва.
Опишіть середньовічні пам’ятники Османської імперії. Які з них є єднальною ланкою між Стародавнім світом і Середньовіччям? Порівняйте архітектуру Європи та Османської імперії.
1. Ворота Адріана (Анталія) 2. Мавзолей Шарафеддина (Конья)
3. Мечеть Аладина (Конья) 4. Зелена мечеть, внутрішній інтер’єр (Бурса)
5. Велика мечеть (Конья) 6. Фортеця (Аланья)
З того часу і до сьогодні досить популярними є байки й анекдотичні оповідання про Ходжу 1 Насреддіна.
Які риси характеру висміює Ходжа Насреддін?
З АНЕКДОТІВ ПРО ХОДЖУ НАСРЕДДІНА
Ходжу запросили на званий обід. Він одягнув старе вбрання, і ніхто не звертав на нього увагу.
Тоді Ходжа тихенько побіг додому, одягнувся в пишний одяг, зверху накинув ще шубу і повернувся до столу. Ходжу шанобливо зустріли й посадили за стіл почесних гостей.
Пропонуючи йому смачні страви, господар пригощав Ходжу: «Будь ласка, Ходжа, скуштуйте!» А Ходжа, підтягуючи шубу до страви, каже: «Прошу, шубко!» — «Що ти робиш, Ходжа?» — здивувалися гості. «Раз шана шубі, то хай шуба і їсть», — заявив Ходжа Насреддін.
Пам’ятник Ходжі Насреддіну в Бухарі (Узбекистан)
1. Коли була утворена Османська імперія?
3. Як називалося військо султанської гвардії?
4. Хто стояв на чолі Османської імперії?
5. Наведіть приклади досягнень культури Османської імперії епохи Середньовіччя.
6. Охарактеризуйте, як здійснювалось управління імперією.
7. Поміркуйте, які наслідки для різних країн Європи мали завоювання турків-османів.
1. Розкажіть, коли і як утворилась Османська держава.
2. Порівняйте суспільний устрій Османської імперії та західноєвропейських країн.
3. За можливості дізнайтеся більше про Ходжу Насреддіна, порівняйте його з героями українського фольклору. Що об’єднує ці персонажі, а що — відрізняє?
1 Ходжа — духовний наставник, почесний титул письменника в мусульманських країнах.
Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування
Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.
Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.
Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.
Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.
§ 22. Утворення Османської імперії
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: як виникла нова імперія, що згодом розкинулася на трьох континентах; завдяки чому османам удалося здійснити такі значні завоювання; як загинула Візантійська імперія; до яких наслідків призвели завоювання османів; як розвивалася турецька культура Середніх віків; хто такі «султан», «яничари»; що таке «медресе».
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Якими були причини занепаду Візантійської імперії? 2. Із якими противниками довелося вести боротьбу Візантійській імперії?
1. Перші турецькі держави. Утворення Османської держави. Як вам уже відомо з історії Візантійської імперії, наприкінці XI ст. в Малу Азію проникли турки-сельджуки (тюркські кочові племена із Середньої Азії), які відтіснили візантійців на захід і створили там свою державу — Румський султанат. Уся їхня подальша історія проминула в постійних війнах проти сусідів: візантійців, арабів, персів та інших народів. Турки-сельджуки відіграли вирішальну роль у розгромі держав хрестоносців у Палестині. Однак постійні війни та внутрішні негаразди підірвали міць їхньої держави.
У XIII ст. в Малу Азію переселилася значна кількість кочових тюрків (етнічно близьких до сельджуків), які тікали від монгольської навали. Ці племена розселилися на сельджуцько-візантійському прикордонні. Вони здійснювали набіги на Візантію або ж наймалися до візантійців для боротьби проти болгар, сербів і навіть сельджуків.
Осман. Середньовічна мініатюра
Поступово кочовики почали створювати свої князівства-емірати, які після занепаду держави сельджуків здобули незалежність. Серед їхніх правителів — емірів — найбільш відомим є Осман. Він розширив кордони своїх володінь, об’єднав під своєю владою інші тюркські племена, які почали називатися турками-османами. Датою заснування держави турків-османів вважається 1299 р. Згодом еміри Османської держави прийняли титул султана.
Султан — титул монархів у деяких країнах Сходу.
2. Завоювання османських султанів у Європі та Азії. Коли на заході Малої Азії зростала й могутнішала Османська держава, її сусіди перебували в занепаді. Так, Візантійська імперія разом з останньою династією Палеологів ледь відродилася від погрому хрестоносців у 1204 р. і вже не мала сил протистояти новій загрозі. До того ж османи на завойованих у Візантії землях накладали на населення значно менший податок, ніж за часів імперії. Болгарське царство, яке у XIII ст. було найбільшим на Балканському півострові, до середини XIV ст. розпалося на три самостійні князівства. Сербське королівство, яке за часів короля Стефана Уроша IV Душана досягло найбільшого розширення, напередодні турецької навали розпалося на окремі володіння. Крім того, Сербія та Болгарія були давніми суперниками Візантії на Балканах.
Стефан Душан. Середньовічна фреска. XIV ст.
Наступники Османа скористалися слабкістю сусідів і продовжили завойовницьку політику. Син Османа Орхан захопив у Малій Азії місто Брус, яке стало першою столицею османів. Потім його військо переправилося через Босфор і захопило місто Галліполі. Османи опинилися в Європі. Наступний правитель османів султан Мурад І (1362—1382 рр.) переніс столицю держави в захоплене місто Адріанополь — європейську частину своїх володінь. Мурад І спрямував своє військо на балканські землі. У 1389 р. на Косовому полі зійшлися османська й сербська армії. Османська армія кількісно вдвічі переважала сербську, проте серби билися відчайдушно. Хоробрий сербський патріот Мілош Обілич зміг потрапити в табір османів і вбити Мурада І. Серби перейшли в наступ, але син султана Баязід завдяки рішучим діям розгромив їх. Баязід І, який став султаном, підкорив Македонію, Болгарію, частину Сербії та Албанії, а також розширив володіння в Малій Азії.
Друга чверть XIV ст., період правління Стефана Душана, став найславетнішою сторінкою в історії Сербії. Душан захопив на північному заході Боснію, відтіснивши Угорщину, на південному заході — Епір (Албанію), значну частину Фессалії і Македонії та дійшов до берегів Егейського моря, розділивши в такий спосіб навпіл візантійські землі. Він був талановитим організатором держави, навів у ній лад, зумів домогтися прихильності всіх народів, об’єднаних у новому Сербському царстві. Його «Законник» став однією з найвизначніших пам’яток слов’янського права. Проте Душан не встиг установити порядок престолонаслідування, і зібрані ним землі невдовзі було втрачено.
Завоювання османів непокоїли Захід. Папа Римський оголосив проти них хрестовий похід.
У 1396 р. військо хрестоносців зустрілося з турками-османами біля міста Нікопол (Болгарія) та було повністю розбите. Візантійська імперія опинилася сам на сам з османами. Із її колишніх територій залишилися Константинополь і незначні володіння в Греції. Візантійський імператор, не маючи армії та грошей, у відчаї звернувся по допомогу до Заходу, але не отримав її.
У 1399 р. турки знову оточили Константинополь. Не сподіваючись узяти місто штурмом, вони готувалися до тривалої облоги.
Однак несподівано середньоазійський правитель Тамерлан (Тимур) розгромив у 1402 р. під Анкарою султана Баязіда. Османи відступили від Константинополя, а їхня держава розпалася. Ця поразка османів подовжила існування Візантійської імперії ще на 50 років.
3. Утворення Османської імперії. У 1451 р. османський престол посів 16-річний султан Мехмед II (1451—1481 рр.), який відновив завоювання.
Карта «Утворення Османської імперії»
Облога Константинополя почалася у квітні 1453 р. Турецький флот (130 кораблів) увійшов у Мармурове море. Артилерія почала систематичний обстріл міста та його стін. Перший штурм було відбито. Спроба здійснити підкоп під стіни теж виявилася невдалою. Останньою перемогою захисників міста був прорив п’ятьох суден зі зброєю та продовольством. Мехмед II, щоб повністю відрізати місто від зовнішнього світу, наказав турецькому флоту увійти в бухту Золотий Ріг. Однак вхід до неї перекривав масивний ланцюг. Тоді турки за ніч спорудили дерев’яний настил і, змастивши його жиром, перетягнули по ньому з Босфору в бухту свій флот. Із гармат, що були розміщені на кораблях, вони почали обстрілювати місто з півночі.
Битва під Анкарою. Середньовічна мініатюра
29 травня 1453 р. турецька армія пішла на штурм. Через дві години османи увірвалися до міста. Щонайменше три дні турки грабували місто, а 60 тис. візантійців було продано в рабство. Мехмед II в’їхав на коні в собор Святої Софії, наказав збити з нього хрест і встановити півмісяць. Собор став найбільшою мечеттю мусульманського світу. Константинополь було перейменовано на Стамбул, почалася його відбудова.
Штурм Константинополя (діорама)
• Складіть розповідь за сюжетом діорами.
Узяття Константинополя стало не лише початком 30-річного періоду переможних походів султана, за які його назвали «Завойовник», а й народженням нової імперії — Османської імперії. Мехмед II захопив решту візантійських володінь, установив повне панування над православними державами — Сербією, Боснією, Валахією.
У 1469 р. турки вторглися в землі Священної Римської імперії, а в 1477 р. вступили у володіння венеціанців. Венеціанці були занепокоєні зростанням могутності турецької держави і з її союзника перетворилися на суперника.
Мехмед посів престол ще в дитинстві, але відразу був скинутий. Повернувшись до влади, він стратив усіх своїх родичів, у тому числі 10-річного брата. Це стало страшною традицією. Кожний новий султан, вступаючи на престол, знищував усіх можливих претендентів на владу.
Із падінням Константинополя завершився цілий період європейської історії. Християнська цивілізація втратила один зі своїх центрів. Це мало далекосяжні наслідки, особливо для регіону поширення православної гілки християнства. Основою, на якій будувалося майбутнє Європи, став католицький Захід. Його було переділено між Османською імперією та Польським королівством і Великим князівством Литовським.
Єдиною православною країною, яка залишалася незалежною, була Московська держава.
Мехмед II вступає в Константинополь. Художник Ж.-Ж. Бенжамен-Констан. 1876 р.
Завдяки завоюванням Мехмеда II Османська імперія стала європейською державою (щоправда, у географічному розумінні) та вступила в найблискучіший період свого існування, який тривав до 20-х рр. XVII ст. Одним із чинників швидкого зростання Османської імперії була армія, значна частина якої складалася з добре навчених воїнів.
Чітка централізація Османської імперії давала можливість збирати армії кількістю понад 200 тис. воїнів, тоді як європейські армії налічували лише по кілька десятків тисяч осіб.
Армія складалася з кавалерії (імператорської, легкої та провінційної); піхоти, у якій вирізнялися особливі інженерні, охоронні й інші загони; артилерії, якій не було рівних у Європі; підрозділів яничарів.
Яничари — турецька піхота. Формувалася переважно з християн, які ще дітьми потрапили в полон і виховувалися як воїни, віддані султану та Аллаху.
Яничари під час походу. Сучасний малюнок
4. Османська імперія наприкінці XV ст. Турецьке суспільство займалося лише війною, яка стала головним джерелом прибутків нової імперії, а господарство розвивалося завдяки зусиллям підкореного населення. Завоювання супроводжувалися небаченою жорстокістю, пограбуваннями, насильством і вбивствами. Частину населення як здобич продавали в рабство на невільницьких ринках. Немусульманське населення було обкладене податками, які інколи становили половину врожаю. Натомість мусульманське населення або сплачувало незначний податок, або взагалі звільнялося від нього (виконувало військову службу).
На чолі Османської імперії стояв султан, який на початку XVI ст. став ще й халіфом — релігійним лідером мусульман. При султані діяла вища рада — диван, яка виконувала дорадчі функції. Спершу апарат управління був нечисленним.
В Османській імперії існував досить дивний звичай, що стосувався проведення смертних вироків. Якщо до смерті було засуджено високопоставлену особу, вона могла спробувати зберегти своє життя. Для цього засуджений мав пробігти певну відстань швидше за ката. Щоправда, зазвичай молоді та витривалі кати були спритнішими за товстих і розпещених чиновників.
Османська імперія була єдиною воєнною державою Середньовіччя. Її державний устрій та адміністративна структура підпорядковувалися потребам війни. Провінції (на початок XVI ст. їх було 16) поділялися на округи, їхні правителі здійснювали як цивільні, так і військові функції. Вони очолювали ополчення сипахів (воїнів-кіннотників) і місцеві підрозділи яничарів.
Кожен ополченець (сипах) отримував у користування землю (уся земля в імперії була державною), але за це мусив брати участь у воєнних походах. У мирний час він жив у своєму окрузі, де виконував обов’язки охоронця та збирача податків. Сипахи отримували матеріальне забезпечення за рахунок державного податку з населення, розмір якого був чітко визначений.
Турецький султан на троні. Сучасний малюнок
Чиновники також отримували за службу землю — великі володіння, які заборонялося передавати в спадок. Проте, як правило, посада батька переходила до сина.
Така система управління імперією виявилася найбільш вдалою за часів, коли її територія зростала, а землі було багато. Невеликі податки із селян компенсувалися великою воєнною здобиччю.
5. Турецька культура XIV—XV ст. Оселившись у Малій Азії в XI ст., пращури турків — сельджуцькі огузи — тривалий час перебували під культурним впливом Ірану, а також Вірменії та Візантії. У містах проживало багато персів, і новоперська мова була офіційною та літературною мовою сельджуків.
На основі традицій мистецтва Ірану, Вірменії та частково Візантії в Малій Азії склався «сельджуцький» архітектурний стиль, головними особливостями будівель якого були високий портал, прикрашений вишуканим орнаментом по каменю, і конічний купол, запозичений, імовірно, у вірмен. Кращими пам’ятками цього стилю були медресе Чіфте-Мінаре в Ерзурумі (XII ст.) і медресе Каратай у Коньї (XIII ст.), мечеть Індже-Мінарелі (XIII ст.) із чудовим різьбленим порталом та струнким мінаретом.
Медресе — мусульманські релігійно-просвітницькі та навчальні заклади. У медресе хлопці й дівчата навчалися окремо. Навчання було безкоштовним. Зараз медресе виконують функцію середньої загальноосвітньої школи і семінарії для духовенства.
Медресе Чіфте-Мінаре в Ерзурумі. Сучасний вигляд
За Османів цей стиль змінив так званий «стиль Бурси», який панував у XIV—XV ст. Його пам’ятками є мечеть Улу-Джамі в Бурсі (межа XIV—XV ст.) та мечеть Єшиль-Джамі (Зелена мечеть), декорована фаянсовою плиткою з блакитними поливами та зеленуватою глазур’ю.
Мечеті султана Мехмеда II (1463 р.) і султана Баязіда II (1501—1506 рр.) у Стамбулі знаменують перехід від «стилю Бурси» до класичного турецького стилю, що сформувався на візантійських традиціях (центрально-купольні мечеті, побудовані за зразком церкви Святої Софії, із круглим куполом тощо).
Мечеть Єшиль-Джамі (Зелена мечеть) у Бурсі. Сучасний вигляд
Представниками усної народної поезії малоазійських тюрків-огузів, героїчної та любовної, були мандрівні співці — озани та ашуги (ашики). Література турецькою мовою, із використанням арабського алфавіту, за часів сельджуків тривалий час розвивалася під потужним перським впливом. Син знаменитого поета Малої Азії Джелал ад-Діна Румі, який писав перською мовою, — Султан Валад (помер у 1312 р.) — почав писати вірші турецькою мовою.
Відомими турецькими поетами XIV ст. були Ашик-паша, Юнус Емре (використовував мотиви турецької народної поезії) і Бурхан ад-Дін Сіваський.
У XV ст. відбувся розквіт турецької художньої літератури. Найвидатнішим її представником був поет Неджаті (1460—1509 рр.). Темами його віршів були весна, кохання, горе, розлука закоханих тощо. Видатним поетом був Хамді Челебі (помер у 1509 р.), автор поеми «Лейлі і Меджнун» та інших творів. Поетеса Міхрі-хатун (померла в 1514 р.) і поет Месіхі (помер у 1512 р.) оспівували земне кохання та обстоювали світський характер поезії.
Мечеть султана Баязіда II в Стамбулі. Сучасний вигляд
До XIV ст. включно історичні твори (щоправда, дуже нечисленні) створювалися перською мовою. У XV ст. нащадок поета Ашик-паші, Ашик-паша-заде, і Нешрі започаткували історичну літературу турецькою мовою.
Запам’ятайте дати
• 1299 р. — утворення держави турків-османів
• 1389 р. — битва на Косовому полі
• 1451—1481 рр. — правління султана Мехмеда II
• 1453 р. — узяття турками Константинополя. Утворення Османської імперії
Чи погоджуєтесь ви з тим, що. Чому?
• У результаті розпаду держави турків-сельджуків емір Осман зумів згуртувати тюркські племена, які стали турками-османами. Згодом еміри Османської держави прийняли титул султана. Скориставшись ослабленням сусідів, вони поширювали свою владу на нові території.
• За короткий проміжок часу турки-османи підкорили Балкани й Малу Азію. У 1453 р. під їх ударами впав Константинополь. У результаті на карті світу постала нова імперія — Османська імперія, яка продовжила свої завоювання і в наступні століття. Її володіння охоплювали території в Європі, Азії та Північній Африці.
• XIV—XV ст. — період становлення культури Османської імперії. Найбільший вплив на неї справила культура Ірану, Вірменії та Візантії. Найбільших успіхів було досягнуто в архітектурі та літературі.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Знайдіть, покажіть та розкажіть».
Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в три команди. Представник(-ця) однієї команди називає географічний об’єкт, який пов’язаний із темою уроку. Представник(-ця) другої команди показує його на карті. Представник(-ця) третьої команди розповідає про цей об’єкт або пов’язану з ним подію. Потім команди міняються ролями. Виграє та команда, яка зробила найменше помилок.
2. Коли і як було створено державу турків-османів? 3. Колективне обговорення. Яким було становище держав Балканського півострова напередодні завоювання їх османами? 4. Яка битва відсунула падіння Візантії на 50 років? 5. Використовуючи карту, визначте, які держави знищили турки-османи під час своїх завоювань XIV—XV ст. 6. Чому хрестові походи проти османів виявилися невдалими? 7. Хто такі сипахи? Чим вони відрізнялися від європейських рицарів? Із якою метою було створено військо яничарів?
8. Робота в парах. За додатковими джерелами визначте сильні сторони війська турків-османів. 9. Складіть хронологічну таблицю турецьких завоювань.
10. Підготуйте презентацію за темою «Останні дні Візантійської імперії». 11. Чому Османську імперію називають єдиною воєнною державою Середньовіччя? 12. У середині XIV ст. візантійський імператор запропонував сербському королю та болгарському царю укласти союз проти турків-османів, проте отримав відповідь: «Коли прийдуть до нас турки, тоді ми будемо захищатися від них». На яку причину поразки балканських держав указує цей випадок? 13. Робота в малих групах. Обговоріть особливості становлення культури Османської імперії. Чому найбільші успіхи були в архітектурі та літературі?
Практичне заняття за розділом V
Узагальнення за розділом V
Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом V