ч. об'рин') – кочовий народ центрально-азіатського походження, що переселився в VI столітті Центральну Європу і створив там державу Аварський каганат (VI-IX століття).
Населяють більшу частину гірської території Дагестану, а частково і рівнини (Буйнакський, Хасавюртовський, Кизилюртовський, Кизлярський, Тарумівський райони та ін.). Крім Дагестану, проживають у Чечні, Калмикії та інших суб'єктах РФ (всього – 912 090 чол.).
Аварський каганат — держава аварщо існувало з 562 по 823 рік і в період розквіту займало території сучасних Угорщини, Австрії, Словаччини, Баварії (частково), Польщі, України, Хорватії, Сербії.
За найбільш поширеною теорією предками аварців були племена легів, гелів, албанів, що входили до складу Кавказької Албанії – найдавнішої держави на Східному Кавказі (1-10 ст до н. Е..).