Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках

Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживають для того, щоб позначити:

• два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова;
• подовжені м’які приголосні звуки, що виникли між голосними у корені.

1. Дві літери н (ен) пишуться в наголошених прикметникових су­фіксах – енн(ий), -анн(ий) (-янн(ий)), що вказують на біль­шу, ніж звичайна, чи найбільшу міру якості, а також на мож­ливість або неможливість дії:

силенний, численний, нужденний, здоровенний, широченний, страшенний, височенний, незбагненний, здійсненний, недозволенний, неспаленний, зціленний, непримиренний, невблаганний, недоторканний, несказанний, пізнаванний, неподо­ланний, непізнанний, неописанний, безнастанний, бездиханний, незрівнянний, порівнянний, непорівнянний тощо.

благословенний, блаженний, огненний (вогненний), священний, преосвященний, мерзенний, окаянний, спасенний, богоспасенний, а також: божественний, старанний, притаманний, непритаманний, захланний, прощенний, непрощенний, нужденний, дерзновенний, сокровенний, стражденний, оглашенний, покаянний, осіянний, спонтанний, благоуханний, первозданний, жертвенний.

Увага! Можливе паралельне вживання прикметника явлений і явленний (церковне слово із значенням «чудодійний»: явлена (явленна) ікона, не плутати із дієприкметником явлений (який з’явився), наголос на першому складі).

Написання -нн- чи -н- зберігається в похідних іменниках та прислів никах: незрівнянність, незрівнянно, бо незрівнянний; непри­миренність, непримиренно, бо непримиренний; проте: вихованість, виховано, бо вихований; шаленість, шалено, бо шалений.

Примітка

1. Не подвоюється буква н (ен) у прикметниках, які не вказують на більшу, ніж звичайна, міру якості, та в дієприкметниках (у тому числі й субстантивованих): буквений, казармений, пореформений, дерев’яний, олов’яний, конопляний, пшоняний, вогняний, по- томствений, царствений, клятвений, скажений, навіжений, шалений, червлений, сирокопчений, довгожданий, свячений, склений, тороплений, кип’ячений, збуджений, зважений, жаданий, даний, студений, введений, накладений, поораний, забезпечений, хрещений, закоханий, підданий, учений, військовозобов’язаний, наречений, полонений. Проте — натхнений (дієприкметник) і натхненний (прикметник).

2. Потрібно розрізняти однозвучні прикметники та дієприк­метники. У прикметниках найчастіше наголошений суфікс і пишуться дві літери -нн-, а в дієприкметниках часто цей суфікс ненаголошений і завжди пишеться одна буква н (ен): здійсненний (який може здійснюватися — прикметник) і здійснений (який здійснився — дієприкметник), нездоланний (непереможний — прикметник) і нездоланий (якого не подолали — дієприкметник), незліченний (представлений у дуже великій кількості) і незлічений (не порахований — дієприкметник) та інші.

Проте увага! З однією літерою н (ен) завжди пишуться: печений, варений, завчений, бережений, товчений, точений, копчений (при­кметники з наголошеним суфіксом) і печений, варений, завчений, бережений, товчений, точений, копчений (дієприкметники з на­голосом на корені чи префіксі).

Related Posts:

Чому слово абсолютно пишеться два н

Одна буква H пишеться в віддієслівних прикметників з суфіксами-н-, -ен-, утворених від беспріставочних дієслів недосконалого виду (не можуть мати при собі залежних слів, крім діалектів ступеня дуже, зовсім, абсолютно та ін.): Навантажена машина, в’язаний светр .

а) в пасивних причастя колишніх часів з суфіксами НН, -енн-, а також віддієслівних прикметників, утворених від дієслів доконаного виду, з приставками і без приставок: підсолене масло, зламані речі (причастя); розсіяний людина, впевнений вигляд, вибрані твори, відчайдушний крок (виключення: тямущий хлопчик, названий брат, посаджені мати, придане, Прощена неділя);

б) в пасивних причастя колишніх часів з суфіксами НН, -енн-, утворених від беспріставочних дієслів недосконалого виду при наявності залежних слів, крім діалектів ступеня): навантажений цеглою, в’язаний гачком;

в) в деяких віддієслівних прикметників, утворених від беспріставочних дієслів недосконалого виду, іноді з приставкою не- (такі прикметники рекомендується завчити як виключення): небачений, нечуваний, неж-даний, негаданий, бажаний, священний, ненавмисний, роблений (сміх), манірний , повільний;

г) в прикметників, утворених від пасивних дієприкметників з суфф. -ова-, -ёва-, -ірова-: римований, кваліфікований, корчёванний запам’ятати: кований, жеваной -там немає суфф .– ова-, -ева-);

3. У коротких пасивних причастя пишеться одна буква Н, а в коротких віддієслівних прикметників пишеться дві букви Н. Щоб відрізнити в реченні коротку форму причастя від короткої форми прикметника, необхідно:

а) спробувати замінити дану форму короткою формою непохідного прикметника; якщо заміна можлива – в реченні вжито прикметник, отже, пишеться дві букви Н: Їх погляди (які?) дуже обмежені (т. е. вузькі, недалекому – короткий прикметник);

б) визначити за допомогою питання, чи є при короткій формі залежне слово, крім прислівники ступеня; якщо залежне слово є – в реченні вжито короткий причастя, отже, пишеться одна буква Н: Інтереси обломовцев були (що зроблені?) обмежені (чим?) вузьким колом повсякденних турбот – короткий причастя.

4. Написання однієї або двох букв Н у складних прикметників підпорядковується загальним правилом: гладкофарбована (фарбувати, недосконалий вид); гладкоокрашенних (забарвити, досконалий вид).

Схожі статті