Бобер

Бобер (лат. Castor fiber) є ссавцем, що належать до ряду гризунів. Сімейство бобрових включає в себе два види – звичайного європейського або річкового бобра і канадського бобра (Castor canadiensis). Обидва ці виду зовні дуже схожі. Бобер є другим за величиною в загоні гризунів.

Опис

У довжину ці тварини виростають до 1,2-1,3 м, хоча в середньому це приблизно 80-100 см. Вага ж у них близько 18-20 кг, але зустрічаються екземпляри до 29-32 кг. У природі бобри живуть від 10 до 18 років, а в неволі можуть існувати до 35 років.

У бобрів важке, приосадкувате тіло і потужний череп. Задні лапи у них набагато сильніше передніх. На пальцях лап є спеціальні плавальні перетинки, більш розвинені на задніх лапах і менш – на передніх. У бобрів сильні кігті.

Цікава у них і форма хвоста, що нагадує по виду весло довжиною до 30-35 сантиметрів і шириною до 13 сантиметрів. Хвіст позбавлений волосяного покриву по всій поверхні, крім підстави, зате покритий рогоподібними щитками, між якими трапляються рідкісні волосинки.

Очки у бобрів невеликі з Мигальна перетинками. У підстави потиличної кістки є округле заглиблення. Вуха незначно виступають з жорсткого хутра. Вони, як і ніздрі мають особливість замикатися під водою. Зуби у бобрів високі, коріння не мають і ростуть постійно. Різці відокремлені від решти ротової порожнини, тому з їх допомогою тварина може гризти навіть під водою.

У бобрів дуже красиве хутро, він одночасно і грубий, жорсткий і м’який, шовковистий. Колір, як правило, варіюється від світло-коричневого до темно-каштанового, ближче до чорного. Хвіст і лапи чорні. Линяють бобри раз на рік. Починається цей процес в кінці весни і може тривати аж до зими.

В області анального отвору розташовані парні залози, а також жировики. Там же знаходиться і боброва струмінь, за допомогою якої тварина виділяє секретну рідина з дуже сильним специфічним запахом. Секрет жировик призначений для інших бобрів і несе в собі інформацію про стать і вік, боброва ж струмінь слугує дороговказом про кордон поселення бобрів. Секрет цікавий ще й тим, що він унікальний для кожної особини, як відбитки пальців у людей.

Поширення і спосіб життя

Ареал проживання європейських бобрів в даний час не такий широкий, як це було в 19 столітті. На початку 20-го століття тварин інтенсивно винищували, що згодом призвело до того, що бобрів довелося штучно акліматизувати і реінтродуцірован.

На території Європи їх можна зустріти на Скандинавських островах, а також поблизу таких річок, як Рона, Ельба, Вісла і їх басейнів. Є він і в лісових масивах європейської частини Росії і Білорусі. Що стосується території Російської Федерації, то там бобра можна побачити в Північному Зауралля, іноді на річці Єнісеї в її верхів’ях, в районі озера Байкал, на Камчатці і в Хабаровському краї. Є він і в Томській області. Бобер також зустрічається в Монголії, в районі річок Урунгу і Бімен і на північному заході Китаю.

Селяться бобри уздовж повільних річок і на берегах озер і ставків. При цьому водоймище не повинен взимку промерзати до дна. Тварини добре пірнають і плавають. Сім’я бобрів налічує від 5 до 8 особин. Але можуть ці тварини жити і поодинці. Активність бобрів спостерігається зазвичай в темний час доби і в сутінках.

Живуть вони в норах, які ще називають хатками, вхід в які обов’язково знаходиться під водою. Повітря в хатку надходить через щілини в стелі. Сама хатка нагадує купу хмизу, скріпленого землею і мулом. Тварини ці дуже охайні. Їх житла не бувають засмічені ні їжею, ні відходами життєдіяльності.

Бобри харчуються виключно рослинною їжею. Звичайний їх раціон складають кора і пагони дерев, а також трав’янисті рослини. Воліють вони дерева м’яких порід, і саме в лісах з такими культурами вони і водяться. Як правило, це осика, береза, тополя і верба. З вільхи та дуба бобри роблять споруди, але в їжу їх не вживають. Люблять вони є жолуді. Їдять бобри багато, щодня здатні з’їдати до однієї п’ятої своєї ваги. В їх кишковому тракті присутня спеціальна мікрофлора, що дозволяє переварювати багату целюлозою їжу. Якщо боброві доводиться в харчуванні переходити зі звичних йому порід дерев на інші, то цей процес вимагає адаптації.

У теплий період року бобри більше поїдають трав’янисті рослини. А з приходом осені заготовляють деревину на зиму. Одне боброве сімейство заготовлює 60-70 кубів деревини.

Розмноження

Розмножуються бобри один раз на рік. Відбувається це з середини зими до її кінця. Спаровуються бобри під льодом.

Самка виношує дитинчат трохи більше 100 днів (105-107). Від однієї самки в квітні або травні народжується від 1 до 5-6 бобрят вагою трохи менше півкіло. До моменту народження на них є пушок. Бобрята з’являються напівзрячі. Через пару днів після народження дитинчата вже вчаться плавати, самка виштовхує їх на воду. До віку трьох місяців бобрята харчуються молоком матері, але вже в 3-4 тижні починають їсти листя та м’які стебла. До двох років діти живуть з батьками. Тільки до 2 років вони досягають статевої зрілості, і вже тоді відокремлюються від батьків.

Бобер тварина. Спосіб життя і середовище проживання бобра

Про бобрів завжди говорять трохи захоплено: ці дивовижні тварини вражають працьовитістю, серйозністю і втілюють порядок і відданість.

Чоловік зробив звірка позитивним героєм казок і байок про вічні цінності життя. Тільки варто розрізняти співзвучні слова: бобер — це тварина, а бобер – назва його хутра.

Особливості та середовище бобра

В загоні гризунів це річкове ссавець – одне з найбільших, досягає 30 кг і більше ваги. Тіло приземиста і витягнуте до 1,5 м довжини, висотою приблизно до 30 див. Короткі кінцівки з п’ятьма пальцями, між якими розташовані перетинки. Задні лапи значно сильніше, ніж передні.

Кігті міцні, викривлені і сплощені. На другому пальці кіготь роздвоєний, схожий на гребінець. Саме цим користується звірятко для розчісування красивого і коштовного хутра. Хутро складається з жорстких остьового волосся і щільного підшерстя, надійного захисту від переохолодження, так як у воді він погано намокає.

Від холоду рятує і шар підшкірного жиру, що зберігає внутрішнє тепло. Колірна гамма вовни — від каштанового до темно-бурого, майже чорного, як лапи і хвіст.

З-за цінного і красивого хутра звірка ледь не знищили як вигляд: було дуже багато бажаючих знайти шубу і шапку з шкурки тварини. У підсумку бобер поповнив список тварин Червоної книги.

Хвіст тварини схожий на весло розміром до 30 см і шириною до 11-13 див. Поверхня покрита великими лусочками і жорсткими щетинками. Форма хвоста і деякі інші ознаки відрізняють євразійського, або звичайного бобра від американського канадського родича.

Бобри в природі. Що вживає в їжу бобер

Коли заходить мова про бобрів, відразу ж виникає перед очима річкове диво з величезними, жовтими, гострими зубами, здатними перегризти що завгодно. Звірки ці справді дуже вже зубасті, тільки в природі велику користь приносять саме завдяки невтомній щелепі. Всім відомо, що бобр – природжений будівельник. Він зразок завзятості і працьовитості. Люди саме у цих трудівників перейняли досвід, який знадобився при будівництві гребель. Іноді й у братів наших менших є чому повчитися. Як живе, чим харчується бобер, як зводить свої унікальні споруди? Про все це ви дізнаєтеся, прочитавши статтю.

Найбільший гризун

У наш час в природі існує два види бобрів: канадський і європейський. Відмінності між ними невеликі, хіба що європейський трохи поменше канадського. Давним-давно, близько 5 млн років тому, бобри могли помірятися силами навіть з самим господарем лісу – ведмедем. Величезні предки нинішніх гризунів вимерли, і сьогодні будівельники гребель набагато поступаються в розмірах своїм прадідусям.

Дорослий самець бобра важить приблизно 20-25 кг, деякі богатирі досягають ваги в 45 кг, довжина доходить до 1,2 метра. 15-20 см займає чудовий хвіст, його ширина майже дорівнює довжині. Ще цьому хвостику відведена важлива роль кіля – з його допомогою волохатий плавець регулює глибину занурення у воду. Можливість все бачити під водою і відмінно там орієнтуватися дають бобру абсолютно прозорі повіки.

Є ще дещо цікаве у зовнішності гризунів: кіготь на великому пальці розщеплений на дві половинки – це подарунок природи, щоб звірки мали можливість розчісувати свою вовну. Продовжуючи розмову про кінцівки, хочеться відзначити, що вони допомагають бобрам добре плавати. Задні лапи – з перепонками, такі ж перепонки мають качки. Завдяки їм плавці можуть розвивати швидкість до 10 км/год. Передні лапи порівняно маленькі, без перепонок, оснащені значними потужними кігтями, якими можна легко рити землю. Ще передні лапки виконують роль рук – у них тварини носять глину, гілки.

Прекрасна густа шерсть і товстий шар жиру під шкірою захищають бобрів від холоду. За своєю шубкою звірки ретельно доглядають, розчісуючи її природною расческой. Завдяки маслянистій рідині, яку виділяють спеціальні залози, цей чудовий хутро не намокає.

Зуби тварин ростуть все життя, і якщо не будуть регулярно сточуватися об дерево, то досягнуть небувалих розмірів.

Життя бобрів у природі сповнене небезпек. Її тривалість становить у середньому 13-15 років. У неволі вони живуть в 2-3 рази довше.

Життя бобрів у природі

Всі ті тварини, що сусідять з бобрами, покладають на них місію зі збереження і при необхідності порятунку водних і прилеглих лісових угідь. Виходить так, що своєю працею волохаті будівельники піклуються не тільки про своє благополуччя, – спокій сусідів теж залежить від них.

Звук поточної води пробуджує в бобрах пристрасть до будівництва, і вони починають діяти. Будувати можуть добою – вдень і вночі, більш працьовитих працівників знайти неможливо. Нову водну територію бобри починають освоювати за планом, виробленим роками:

1. Будується гребля, яка перетворить струмок на затишний і тихий ставок.
2. Створюється система каналів, щоб розширити володіння.
3. Споруджується величезна комора.
4. Будується величезний, багатокімнатний будинок висотою більше 1 метра. Стіни будинку зводяться в півметра товщиною.

Всього лише після закінчення одного тижня будинок готовий, входи знаходяться під водою, щоб захистити житло від ворогів. Коли бобр працює на «лісопилці», заготовляє деревину, то піддається ризику. Дерево може впасти і придавити бобра, тому за будівельним матеріалом, а разом з цим і за їжею відправляється тільки один, інші члени сім’ї зайняті іншими справами по господарству. Добре цим лісорубам! Адже чим харчується бобер? Та тим, з чого і будує свої греблі. Будівельний матеріал важливо видобувати, але і запаси їжі для сім’ї гризунів потрібно робити дуже великі.

Вірні подружжя і турботливі батьки

У родині пухнастих гризунів панує вірність і відданість. Вони все роблять разом протягом життя, розумно розподіляючи роботу між усіма членами сім’ї. Молодь може жити разом з батьками до двох років, після цього діти повинні відправлятися будувати свій дім, намагаючись під час поневірянь знайти собі пару.

Мама-бобриха приводить у приміті від 3 до 4 дитинчат вагою в 0,5 кг кожен. Малюки народжуються повними копіями своїх батьків, тільки маленькими. Вони вже в шубках з великими зубками і чудовими хвостиками. Після закінчення двох тижнів майбутні лісоруби вже гризуть тверду їжу. Чим харчується бобер старший, то їсть і молодший. Сімейної ідилії у водних будиночках можна тільки позаздрити!

Чим харчуються бобри в природі?

Основне меню цих працюючих гризунів – трав’янисті рослини. Чим харчується бобер, показують часто в мультфільмах. У більшості випадків з екранів ми бачимо, як ці тварини поїдають рибу. Це неправда – водні звірки не вживають таку їжу. Сил на лісоповалі вони витрачають дуже багато, їх потрібно якось заповнювати для того, щоб витримувати таке навантаження. І в цьому їм допомагає вже точно не риба!

Чим харчуються бобри в природі, які ж їхні улюблені страви? Ясніше ясного, що це дерево. Улюблені ласощі – прутики вільхи, осики, верби. За день бобр з’їдає до 1 кг деревини. Кора, деревна м’якоть під корою – це найкраща їжа зубастиків. Маленькі гілочки вони згризають цілком, як цукерки.

Таку тверду їжу важко жувати, а ще важче перетравлювати. Харчова система бобрів цілком готова до цієї роботи.

У зимовий час

Як поводяться водні трудівники в холодну пору року, адже водойми замерзають, навколо все в снігу? Доводиться їм тяжко, але якщо добре підготуватися до зимівлі, то і морози будуть не страшні. Більшу частину часу бобр взимку спить. Але щоб спати було спокійно і на ситий шлунок, одній родині на зиму потрібно заготовити більше тонни гілок.

У бобровій хатці, утепленій на зиму, дуже затишно. Ось тільки коли їжа закінчується, голові сім’ї доводиться виходити на промисел. Тіло бобрів пристосоване до плавання, а не до зорювання снігу, так що на морозі і в заметах доводиться їм дуже важко. Тому вони всі сили докладають до того, щоб запасів вистачило до тепла.

Цікаві факти

Життя бобрів дуже цікаве, є багато цікавого в їхньому способі життя:

1. Відстань під водою в 700 метрів волохаті плавці долають за 10-15 хвилин.
2. Всього за одну ніч бобр може повалити і очистити від кори дерево діаметром 30-40 см.
3. Територія площею 3 кв. км може бути обжита всього однією сім’єю бобрів.
4. Найбільша побудована боброва гребля – 700 м в довжину, що є всесвітнім рекордом. Хоча в штаті Нью-Гемпшир є гребля побільше – 1,2 км.
5. У місті Бобруйськ є два пам’ятники бобрам, що не дивно, якщо звернути увагу на назву міста.