Дельта Дірака є використовується для моделювання високої вузької спайкової функції (імпульсу) та інших подібних абстракцій, таких як точковий заряд, точкова маса або точка електрона. Наприклад, щоб розрахувати динаміку удару по більярдній кулі, можна апроксимувати силу удару дельтою Дірака.
Ця функція дуже корисна як наближення для високої вузької спайкової функції, а саме імпульсу. Наприклад, для обчислення динаміки удару битою по бейсбольному м’ячу корисним є наближення сили удару битою по бейсбольному м’ячу за допомогою дельта-функції.
Фізична інтерпретація рівняння Дірака Рівняння Дірака описує, як частки зі спіном 1/2, такі як електрони, поводяться на високих швидкостях (теорія відносності). Його запропонував Поль Дірак у 1928 році. Рівняння Шредінгера добре працює для нерелятивістських частинок, але не працює на високих швидкостях.
Позначення Дірака також включає неявну структуру тензорного добутку. Ця структура важлива тому, що у квантових обчисленнях вектор стану, описаний двома некорельованими квантовими регістрами, є тензорними продуктами двох векторів стану.
Передбачення рівняння Дірака експериментально підтвердженого спіну, античастинок і тонкої та надтонкої структури атомних спектрів водню, таким чином заклав основи квантової механіки та її застосувань.
Дельта Дірака є використовується для моделювання високої вузької спайкової функції (імпульсу) та інших подібних абстракцій, таких як точковий заряд, точкова маса або точка електрона. Наприклад, щоб розрахувати динаміку удару по більярдній кулі, можна апроксимувати силу удару дельтою Дірака.