Порядок виправлення помилки у правовстановлюючому документі

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

Куди звертатися?

Правовстан́овлюючий докум́ент — документ, який підтверджує права́ суб’єкта пра́ва власності на майно та складений у порядку, передбаченому законодавством.

На сьогоднішній день існує два способи виправити помилки в документі:

Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (у разі виявлення орфографічних або технічних помилок).

Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

Суд може розглянути справу про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо:

1. Такі факти породжують юридичні наслідки (тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення прав громадян);
2. Законодавством не передбачено інший порядок їх встановлення;
3. Встановлення факту не пов’язано з наступним вирішенням спору про право.
4. Якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Дана категорія справ розглядається судом у порядку окремого провадження.

Окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 ЦПК України. Така заява подається до місцевого загального суду за місцем проживання особи.
Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

• який факт заявник просить встановити та з якою метою;
• причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
• докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Так, виправити помилковий запис у трудовій книжці має роботодавець який його зробив, у разі його відсутності – правонаступник, якщо підприємство ліквідовано відповідне виправлення робить архівна установа.

Хто може звернутися?

До суду із заявами про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів можуть звернутися як безпосередньо заінтересовані в цьому особи (особи, в правовстановлюючих документах яких допущені помилки, та їх правонаступники), а також інші громадяни та організації в інтересах інших осіб, в передбачених законом випадках (наприклад, орган опіки та піклування, або опікун в інтересах малолітніх дітей, коли потрібно цим дітям оформити пенсію по втраті годувальника, а в правовстановлюючих документах померлих батьків є помилки), та прокурор.

Вартість?

До заяви обов’язково необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору. Розмір судового збору для фізичних осіб становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду відповідно до Закону України “Про судовий збір”.

Законом України “Про Державний бюджет на 2024 рік” установлено станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень. Отже, за подання у 2023 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 584 грн. 00 коп.

Не підлягають встановленню факту належності особі:

Не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні заяви про встановлення факту належності особі вироку або рішення суду, паспорта, військового квитка, квитка про членство в об’єднанні громадян, посвідчення до ордена чи медалі, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану. Зазначені питання вирішуються органом, який видає документ.

Не підлягає встановленню належність документів, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Зазначене є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі (наприклад, факту реєстрації народження).

Описки та помилки в судовому рішенні виправляються не шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а шляхом виправлення описки у порядку, передбаченому статтею 269 ЦПК України

При цьому слід звернути увагу, що суд під час судового розгляду має встановити саме факт належності правовстановлюючого документу, а не факти, які підтверджуються цим документом. Судом лише встановлюється, що документ, виданий певній особі, в дійсності їй належить, але суд не вправі вносити виправлення у цей документ.

Див. також

Як виправити помилку у відомостях державного реєстру речових прав на нерухоме майно: роз’яснення

Виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м.Київ пояснило, як виправити помилку у відомостях державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Про це йдеться у пресслужбі відомства.

«Технічна помилка (граматична описка, друкарська, арифметична чи інша помилка), допущена під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виправляється:

Самостійно державним реєстратором:

за умови, що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися;

одночасно з проведенням відповідної державної реєстрації прав, якщо встановлено наявність допущеної технічної помилки під час проведення попередніх реєстраційних дій, що підтверджується документами реєстраційної справи.

На підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять помилку, після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви у таких випадках:

– помилку допущено у відомостях про суб’єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках,

– відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав,

– відбулася зміна адреси об’єкта нерухомого майна.

При цьому, виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

Зміна ідентифікаційних даних власника чи користувача об’єкта нерухомого майна (наприклад, імені фізичної особи чи найменування юридичної особи) та/або зміна характеристик об’єкта нерухомого майна не потребує внесення змін до Державного реєстру прав.

Заява про виправлення технічної помилки розглядається в день її реєстрації.

Адміністративний збір передбачений лише за виправлення технічної, допущеної з вини заявника, розмір якого складає 0,04 ПМПО, що у 2023 році складає 110 грн.

Звертаємо увагу, що виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав може здійснюватися будь-яким державним реєстратором чи нотаріусом в межах встановленої законодавством територіальності вчинення реєстраційний дій, незалежно від того ким була допущена помилка», — сказано у повідомленні.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.