визначається як число найближчих до цього атома, іона або центру молекули відповідно атомів, протиіонів або центрів сусідніх однакових молекул. Напр., у структурах типу NaCl – кожен катіон оточений шістьма аніонами, а кожен аніон – шістьма катіонами.
Координаційне число (В хімії та кристалографії) – характеристика, яка визначає число найближчих частинок (іонів чи атомів) у молекулі чи кристалі.
Координаційне число визначає число найближчих рівновіддалених елементарних частинок. Наприклад, в ґратах об'ємно-центрованого куба (ОЦК) для кожного атома число таких сусідів дорівнюватиме восьми (К 8). Для простої кубічної решітки координаційне число буде 6 (До 6).
Число займаних лігандом координаційних місць центрального атома (або атомів) називається дентатністю (від латів. dens, dent – зуб). Ліганди, що займають одне координаційне місце, називаються монодентатними (наприклад, NH3), два – бідента (оксалат-аніон [O-C(=O)-C(=O)-O]2−).