Як розібрати за складом слово

Розбирання слова з виділенням його складених частин передбачає розбивку слова на складені елементи з можливим графічним оформленням кожного з них. Подібна розбивка дозволяє не тільки розібратися з морфологією слова, а й допомогти в питаннях орфографії. Як зробити розбір слова за складом, читайте в цій статті.

Складені частини слова – знайомство з термінологією

Розбір слова по його складових частинах передбачає проведення його морфемного аналізу. У результаті можливе виділення таких частин, як:

• Приставка. Даний фрагмент слова розташовується перед його основною частиною – коренем – і необхідна для створення нових слів.
• Корінь представляє основний блок слова. Він присутній у всіх словах і ідентичний в межах спорідненої групи. Слово може бути утворене лише коренем, а може мати і два корені.
• Суфікс – частина слова, що розташовується після кореня і також призначена для формування нових слів. Слово може мати наскільки суфіксів або ж зовсім обходиться без інших.
• Закінчення – змінювана частина, що знаходиться в кінці слова. Саме закінчення забезпечує зв’язок слів у складі фрази.

Варто зазначити, що такі частини як приставка, суфікс і закінчення не є обов’язковими, тоді як корінь присутній у кожному слові. Повний розбір слова передбачає виділення такої морфеми як основа. Її графічна інтерпретація – це пряма лінія, з «бортиками» на початку і кінці.

У загальному випадку в якості основи виступає все слово за винятком закінчення. При цьому варто пам’ятати, що до складу основи не можуть бути включені суфікси причасть і деєпричастей, а також порівняльної форми наречий.

Розбір слова за складом – алгоритм дій

• Приступаючи до розбору слова, першим кроком є виділення його основи і закінчення. Для цього необхідно підібрати кілька форм розглянутого слова, в які буде змінюватися тільки його заключна частина. Мінливий «хвостик» і буде закінченням. Варто пам’ятати, що деякі слова не мають закінчень, хоча це і не очевидно. До них належать:

1. Існуючі, які не підлягають зміні за падежами (наприклад, метро, таксі, рагу тощо).
2. Прикметники, які не схиляються (наприклад, спідниця гофре, колір хакі, мова ханти тощо).
3. Наречия (наприклад, красиво, неспроста, врукопашну, по-англійськи і т. д.).
4. Деєпричастя (наприклад, гуляючи, танцюючи тощо).
5. Порівняльні ступені прикметник і нарікань (наприклад, тихіше, голосніше, веселіше тощо)

• Все, що залишилося позаду закінчення, є основою слова. До її складу не входять суфікси причасть, деєпричастин, форми минулого часу дієслова і повеливального нахилення дієслова, суфікси простого порівняльного ступеня прикметників і нарікань. Наприклад, плекаючий, наріжте, відкривши тощо.
• Далі необхідно вичленувати корінь. Для цього слід підібрати ряд родинних слів. Частина, яка буде повторюватися від слова до слова, а також відображати загальне для всіх лексичне значення і буде коренем.
• Після того, як виділено корінь, залишилося відзначити (при наявності) приставку і суфікс. Перша буде йти перед коренем, в той час як останній – відразу після нього.

Будова слова, розбір слова за будовою онлайн

Наука про будову слова називається морфологією . Розуміння структури слова допомагає нам:

• покращити орфографію
• розширити словниковий запас

1. Що таке будова слова?
2. Які є значущі частини слова
3. Що таке форма слова
4. Якими бувають основи слова
5. Що таке спільнокореневі слова
6. Розбір слова за будовою онлайн
7. Морфемний розбір (розбір слова за складом)
8. Будова слова
9. Як дізнатися про будову слова
10. Дізнаємось будову слова
11. Складаємо та записуємо слова за схемами
12. Серед пар слів шукаємо слово з такою самою будовою
13. Знаходимо кожній схемі відповідне слово
14. Що потрібно враховувати, щоб не робити помилок у розборі слова за складом?
15. Подвоєні згодні на стику приставки та кореня

Що таке будова слова?

Будова слова – це його структура, яка складається зі значущих частин (морфем). Значущі частини слова називаються морфеми. Морфема – це найменша частина слова, яка має певне значення, як-от корінь слова.

В українській мові морфеми поділяються на три групи:

• Корінь – це спільна частина споріднених слів, яка виражає їхнє основне (загальне, поняттєве) лексичне значення, ОСНОВНА СТРИЖНЕВА МОРФЕМА.
• Префікс – це частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм.
• Суфікс – частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм.

Крім того, у складі слова можуть бути інтерфікси – це службові морфеми, які не мають самостійного значення і служать для зв’язку префіксів і суфіксів з коренем слова.

Наприклад, слово “читати” складається з таких морфем:

• Корінь – чита-
• Префікс – чита-
• Суфікс – -ти

Або слово “радість” складається з таких морфем:

• Корінь – рад-
• Префікс – ра-
• Суфікс – -дость

Будова слова має важливе значення для розуміння значення слова, його граматичних форм і зв’язків з іншими словами.

Які є значущі частини слова

Значущі частини слова – це морфеми, які мають певне значення. Вони поділяються на три групи:

• Корінь – це основна частина слова, яка виражає його основне лексичне значення. Корінь слова є спільною частиною споріднених слів. Наприклад, корінь слова “читати” – “чита-” також входить до складу слів “читання”, “читак”, “читальня”.
• Префікс – це частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. Префікси можуть змінювати значення слова, його граматичну форму, або надавати йому нового значення. Наприклад, префікс “пере-” в слові “перечитати” означає “знову, повторно”.
• Суфікс – це частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. Суфікси можуть змінювати значення слова, його граматичну форму, або надавати йому нового значення. Наприклад, суфікс “-тель” в слові “читатель” означає “той, хто читає”.

Крім того, у складі слова можуть бути інтерфікси. Інтерфікси – це службові морфеми, які не мають самостійного значення і служать для зв’язку префіксів і суфіксів з коренем слова. Наприклад, інтерфікс “-а” в слові “чита-а-ти” служить для зв’язку префікса “чита-” з суфіксом “-ти”.

Наприклад, слово “читати” складається з таких морфем:

• Корінь – чита-
• Префікс – чита-
• Суфікс – -ти

Або слово “радість” складається з таких морфем:

• Корінь – рад-
• Префікс – ра-
• Суфікс – -дость

Значущі частини слова мають важливе значення для розуміння значення слова, його граматичних форм і зв’язків з іншими словами.

Що таке форма слова

Форма слова – це різновид слова, який відрізняється від інших форм того ж слова своїми граматичними значеннями. Форми слова утворюються за допомогою зміни закінчення, а також додавання або втрати префіксів, суфіксів і інтерфіксів.

У кожній частині мови є свої форми. Наприклад, у іменників є форми числа, відмінка, роду, а у дієслів – форми часу, виду, способу, особи, числа, роду.

Форми слова мають важливе значення для розуміння значення слова, його зв’язків з іншими словами і для побудови речень.

Наприклад, слово “читати” має такі форми:

• читати (називний відмінок, однина, теперішній час, однина, активний стан);
• читаю (називний відмінок, однина, теперішній час, перша особа однини, активний стан);
• читала (називний відмінок, однина, минулий час, жіночий рід, однина, активний стан);
• прочитане (називний відмінок, однина, активне дієприкметник, минулий час, одне число, середнього роду);
• читання (називний відмінок, однина, неозначено-тривалий час, однина, активне стан).

Всі ці форми слова відрізняються від інших форм того ж слова своїми граматичними значеннями. Наприклад, форма “читаю” відрізняється від інших форм тим, що вона означає дію, яка відбувається в даний час, і що цю дію виконує я (перша особа однини). Форма “прочитане” відрізняється від інших форм тим, що вона означає дію, яка вже відбулася, і що ця дія була виконана кимось (невідомо ким).

Форми слова можуть бути простими і складними. Прості форми утворюються за допомогою зміни закінчення. Складні форми утворюються за допомогою додавання або втрати префіксів, суфіксів і інтерфіксів.

Якими бувають основи слова

Основи слова бувають похідні і непоходні.

Похідна основа утворюється від непохідної основи за допомогою додавання префіксів, суфіксів або інтерфіксів. Наприклад, основа слова “читати” є похідною, оскільки вона утворена від непохідної основи “чита-” за допомогою суфікса “-ти”.

Непохідна основа не утворюється від інших основ. Наприклад, основа слова “вода” є непохідною.

За типом основи слова поділяються на:

• Суцільні – це основи, які не розділяються службовими морфемами. Наприклад, основа слова “читати” є суцільною.
• Перервані – це основи, які розділяються службовими морфемами. Наприклад, основа слова “перечитати” є перерваною, оскільки вона розділяється префіксом “пере-” і суфіксом “-ти”.

Залежно від того, в яких процесах зміни слова основа бере участь, розрізняють основи граматичні, пов’язані з відмінюванням та дієвідмінюванням, і основи лексичні, що стосуються словотворення.

Граматичні основи – це основи, які утворюють словоформи одного слова. Наприклад, основа слова “читати” в формі “читаю” є граматичною основою.

Лексичні основи – це основи, які є спільними для споріднених слів. Наприклад, лексична основа слова “читати” є спільна для слів “читання”, “читак”, “читальня”.

Основи слова мають важливе значення для розуміння значення слова, його граматичних форм і зв’язків з іншими словами.

Що таке спільнокореневі слова

Спільнокореневі слова – це слова, які мають спільний корінь, але відрізняються за лексичним значенням. Наприклад, слова “читати”, “читання”, “читак”, “читальня” мають спільний корінь “чита-“, але мають різні лексичні значення:

• “читати” – дієслово, яке означає “ознайомлюватися з текстом, вимовляючи слова”;
• “читання” – іменник, яке означає “дія за значенням дієслова “читати”;
• “читак” – іменник, яке означає “той, хто читає”;
• “читальня” – іменник, яке означає “місце, де можна читати”.

Спільнокореневі слова можуть належати до різних частин мови. Наприклад, слова “світлий”, “світити”, “світило” мають спільний корінь “світ-“, але належать до різних частин мови:

• “світлий” – прикметник, який означає “той, який випромінює світло”;
• “світити” – дієслово, яке означає “випромінювати світло”;
• “світило” – іменник, яке означає “те, що випромінює світло”.

Спільнокореневі слова утворюються за допомогою префіксів, суфіксів або інтерфіксів. Наприклад, слова “читати” і “перечитати” утворилися від спільного кореня “чита-” за допомогою префікса “пере-“.

Спільнокореневі слова мають важливе значення для розуміння лексичного значення слова, його зв’язків з іншими словами і для побудови речень.

Розбір слова за будовою онлайн

Щоб зробити розбір слова за будовою онлайн, можна скористатися одним з наступних онлайн-сервісів:

• Словопедія – це безкоштовний онлайн-словник української мови, який містить розбір слів за будовою. Для того, щоб зробити розбір слова, потрібно ввести слово в поле пошуку і натиснути кнопку “Розбір”.
• Морфемний розбір слова – це ще один безкоштовний онлайн-сервіс, який дозволяє розбирати слова за будовою. Для того, щоб зробити розбір слова, потрібно ввести слово в поле пошуку і натиснути кнопку “Розібрати”.
• Розбір слова за будовою – це онлайн-сервіс, який дозволяє розбирати слова за будовою за допомогою морфемної моделі. Для того, щоб зробити розбір слова, потрібно ввести слово в поле пошуку і натиснути кнопку “Розібрати”.

Крім того, можна зробити розбір слова за будовою самостійно. Для цього потрібно виконати такі кроки:

1. Визначте частину мови слова.
2. Розділіть слово на морфеми.
3. Визначте значення кожної морфеми.

Наприклад, розглянемо розбір слова “читати” за будовою:

Частина мови: дієслово

Визначення значення кожної морфеми:

• Корінь: чита- – виражає лексичне значення “ознайомлюватися з текстом, вимовляючи слова”.
• Закінчення: -ти – є граматичною морфемою, яка вказує на форму слова (називний відмінок, однина, теперішній час, однина, активний стан).

Отже, розбір слова за будовою дозволяє зрозуміти, як утворюється слово, як змінюється його форма і яке його лексичне значення.

Морфемний розбір (розбір слова за складом)

При морфемному розборі слова (розборі слова за складом) спочатку у слові виділяється закінчення і формоутворюючий суфікс (якщо є), підкреслюється основа.

Після цього основа слова розбивається на морфеми.

Як ми вже говорили, можливі два протилежні підходи до морфемного членування основи: формально-структурний та формально-смисловий.

Суть формально-структурного морфемного розбору у тому, що у основі насамперед виділяється корінь як загальна частина споріднених слів.

Потім те, що йде до кореня, учнем має бути усвідомлено як приставка (приставки) відповідно до уявлення учня про те, чи зустрічалися йому подібні елементи в інших словах. Аналогічно із суфіксами.

Інакше висловлюючись, головним під час розбору стає ефект впізнаваності учнем морфем, зовнішнє подібність якихось частин різних слів. І це здатне призвести до масових помилок, причиною яких є ігнорування того факту, що морфема є значущою мовною одиницею. Відсутність роботи з визначення значення морфем призводить до помилок двох типів, що мають різну природу:

Помилки у визначенні кореня слова пов’язані з нерозрізненням синхронного морфемного та історичного (етимологічного) складу слова. Причому комплекс 2 нерозрізнення сучасного та історичного морфемного складу слів бере за установку, що допомагає іноді у визначенні правильності написання, що цілком відповідає загальній орфографіко-пунктуаційній спрямованості курсу та підручника загалом.

Так, у підручнику з теорії як ілюстративний матеріал наведений такий приклад морфемного розбору слова мистецтво. Очевидно, що такий підхід не може сприяти коректному виділенню кореня у сучасній структурі слова та призводить до виділення в основі незначних сегментів.

Помилки у виділенні приставок і суфіксів пов’язані з алгоритмом морфемного членування – з уявленням більшості учнів про слово як про низку морфем, які повинні бути «пізнані» як такі, що вже зустрічалися в інших словах.

Крайнє вираження розборів такого роду – випадки типу ключик (порівн.: льотчик ), ящик ( обійник ). Але і при правильно визначеному корені дуже часто доводиться стикатися з неправильним визначенням кількості та складу приставок та суфіксів, якщо цих морфем у слові більше двох. Це пов’язано, по-перше, з алгоритмом морфемного членування і, по-друге, про те, що в підручниках слова, що мають більше однієї приставки та/або суфікса, практично не наводяться.

Формально-структурний підхід до морфемного членування слова перестав бути виключно приналежністю шкільної практики. Аналогічний підхід здійснено в ряді наукових видань
де стверджується, що «морфемний аналіз мало залежить від словотвірного, тому що зазвичай при членуванні слова використовується зіставний метод, за якого практично не враховується, що від чого утворюється.

Формально-структурному підходу протиставлено підхід формально-смисловий (формально-семантичний) .

Про те, що цей підхід є доцільним і навіть єдино можливим, писали багато вчених та методистів протягом багатьох десятиліть.

Підхід навчальних комплексів до питання про принципи та алгоритм морфемного членування різний: навчальні комплекси 1 і 3 пропонують формально-смисловий підхід до морфемного членування слова (комплекс 3 більшою мірою, ніж комплекс 1), комплекс 2 — формально-структурний.

Алгоритм морфемного розбору основи полягає у побудові словотворчого ланцюжка «навпаки»: зі слова хіба що «знімаються» приставки і суфікси, корінь виділяється в останню чергу. При розборі завжди необхідно співвідношення значення похідного і його виробляючого; основа, що виробляє в сучасній українській мові, — основа мотивуюча. Якщо між значенням похідного та значенням виробляє (у нашому уявленні) слова немає відношення мотивованості, що виробляє обрано неправильно.

Таким чином, порядок розбору слова за складом такий:

1) виділити закінчення, формотворчий суфікс (якщо вони є в слові),

2) виділити основу слова – частина слова без закінчень і формотворних суфіксів,

3) виділити в основі слова приставку та/або суфікс через побудову словотворчого ланцюжка,

4) виділити у слові корінь.

Приклади:

Зразок міркування:

тесляр – форма дієслова теслярувати; дієслово стоїть у формі минулого часу дійсного способу, що виражено формотворчим суфіксом -л- , чоловічого роду однини, що виражено нульовим закінченням (порівняємо: теслі-і ).

Дієслово теслярство утворено від іменника тесляр , мотивується через нього: теслити – ‘бути теслею’; різниця між основою тесляра і тесля – суфікс -а-, в основах представлене чергування к / год .

Іменник тесляр у сучасній мові непохідно, оскільки може бути мотивовано через слово тесля. Отже, тесляр / тесля — корінь.

Таким чином, словоформа тесляр має нульове закінчення зі значенням чоловічого роду однини, формоутворюючий суфікс -л – зі значенням минулого часу дійсного способу, словотворчий суфікс -а – зі значенням бути тим, що названо в мотивуючій основі, корінь тесляр . Основа слова тесляра- .

Зразок міркування:

Одягання – іменник, закінчення -е (саме цей сегмент слова змінюється при його відмінюванні: вдягання-е, вдягання-я, вдягання-ю ).

На стику закінчення та основи у всіх формах вимовляється звук [й’], який «захований» у букві е, що стоїть після голосної. Отже, цей звук належить до основи, закриває її. Основа слова – вдягання[й’] .

Слово одягання похідно від дієслова одягати : одягання – ‘процес, коли одягають, те саме, що одягати’. Різниця між основою одягань і дієслівною основою одягу — сегмент -ні[й’]- , що є словотворчим суфіксом.

Дієслово одягати походить від дієслова одягнути і має значення недосконалого вигляду. Засіб словотвору – суфікс -ва- .

Дієслово одягнути непохідний, але в мові є дієслова роздягти , переодягнути з тим же коренем, але іншими приставками, отже, ми маємо справу зі зв’язаним коренем -де- і приставкою про- .

Таким чином, словоформа одягання має закінчення -е зі значенням називного або знахідного відмінка однини, словотворчі морфеми: суфікс -ні [й’] – зі значенням абстрактної дії, суфікс -ва – зі значенням недосконалого виду, приставку про – і пов’язаний корінь – де- . Основа слова одягань- .

При письмовому розборі словотворчий ланцюжок може бути прибраний у дужки. У нескладних випадках процедуру можна провести усно і зафіксувати лише результат — записати слово із виділеними у ньому морфемами.

Будова слова

Вивчаючи структуру слова, ми починаємо з розгляду кількох ключових понять:

Кореневі слова – це слова або частини слів, які зазвичай можуть стояти окремо. Нижче наведено всі кореневі слова:

Більшість кореневих слів можна змінювати різними способами, додаючи до них додаткові елементи:

Кожен із наведених вище прикладів було змінено шляхом додавання елемента в кінці. Елементи в кінці, а саме -і , -e і -ув, не можуть стояти окремо. Ці елементи називаються суфіксами .

Іноді на початку слова додаються елементи:

Елементи, додані до початку наведених вище слів, не можуть стояти окремо й називаються префіксами .

Іноді, коли ми додаємо префікс або суфікс до слова, ми створюємо нове слово. Цей процес називається деривацією .

Два слова вище, безперечно, є двома різними словами: перше — дієслово , друге — іменник . Їх значення та вживання в реченнях різні. У словнику нам довелося б шукати їх окремо, навіть якщо вони мають спільнокореневе слово.

Іноді, коли ми додаємо суфікс, ми взагалі не створюємо нового слова. Цей процес називається флексією .

У наведеному вище прикладі ми дійсно маємо лише одне слово – перше в однині , друге у множині . У словнику ми могли б шукати кіт , але ми б не шукали окремий запис для коти.

Коли слова складаються зі спільнокореневого слова або спільного предка в історії (часто латинського слова), ми називаємо групу слів сім’єю слів .

• граматика , граматичний , граматично , неграматичний , неграматично

Усі терміни, наведені вище, складаються зі спільнокореневого слова граматика . Ця родина слів включає іменник, прикметники та прислівники.

Наведені нижче терміни походять від загального предка, латинського слова spectare , що означає «дивитися»:

Ця родина слів включає дієслова , іменники та прикметники .

Як дізнатися про будову слова

1. Зміни слово за числами або за командою одного-двох питань, виділили змінну частину – закінчення . Відзнач основу слова (це частина слова без закінчення).
2. Поясни значення слова за допомогою слова-родича, підбери ще одне-два однокорінні, виділи їх загальну частину – корінь.
3. Визнач та вкажи частину слова перед коренем – приставку , постарайся пояснити її роботу.
4. Визнач та вкажи частину слова після кореня перед закінченням – суфікс , подумай про його роботу.
5. Перевірте, чи всі частини слова виділені.

Дізнаємось будову слова

Вкажемо склад іменника .

1. Зміню слово за числами: підставка і – підставка ( змінилося -а, це закінчення). Основа підставок-
2. Поясню значення слова: підставка – підставляють, ставлять під щось; підставити. Корінь-став.
3. під – приставка
4. -к- – суфікс (називає іменник зі значенням дії)

Розберемо за складом прикметник радісний.

1. радісний – радісна , радісні ( змінився , це закінчення )

2. радісний – повний радості , радію, радію

3. суфікси -іст-, -н-

Вкажемо склад дієслова подумаємо .

1. подумаємо – подумаю ( змінилося , це закінчення)

2. однокорінні слова – дума, роздум, думати

Складаємо та записуємо слова за схемами

Складіть та запишіть слова за схемами з коренем -мор-.

Вам допоможуть приставка при-, суфікс-ск-.

Море, морський, приморський, примор’я.

1. Основа може складатися лише з кореня: мор-е.
2. В основу може входити, крім кореня, суфікс: морський.
3. В основу можуть входити, крім кореня, приставка та суфікс: примор-ський.
4. В основу може входити, крім кореня, приставка: примор-е.

Серед пар слів шукаємо слово з такою самою будовою

Розберемо слово за складом. Потім серед пар слів знайдемо слово з такою самою будовою.

1. цукор – листок, мішок

Розберемо слова за складом.

Закінчення нульове, змінимо слова: немає сахарка, листка , мішка , з’явилося закінчення -а.

Основа цукор-, листок-, мішок-.

Цукор – маленький цукор, корінь -цукор-, листок – маленький лист, корінь -лист-, мішок – корінь -мішок-.

Суфікс -ок-у слів цукор, листок

місцевий – червоний, лимонний

Розберемо слова за складом.

Закінчення-ий, змінимо слова : місцева , червона , лимонна , змінилася.

Основа місцевих, червоних, лимонних.

Місцевий – що відноситься до певного місця, корінь -місць-, червоний – почервоніння, червоніти, корінь -червоний-, лимонна – має відношення до лимона, корінь -лимон-.

Суфікс -н-у слів місцевий, лимонний

підковдра – подорожник, підсклянник

Розберемо слова за складом.

Закінчення нульове, змінимо слова: підковдра і , подорожник и, підсклянник и, з’явилося закінчення.

Основа підковдра-, подорожник-, підсклянник-.

Підковдра – спеціальний чохол, що одягається на ковдру, корінь -ковдр-. Подорожник – лугова трава, що зазвичай росте біля дороги, корінь -доріг-. Підстаканник – підставка з ручкою, в яку вставляється склянка, корінь -стакан-.

Приставка під-у слів підковдра і підстаканник , приставка по-у слова подорожник.

Суфікс -ник-у всіх слів

Березеньки – вогники, вічко

Розберемо слова за складом.

Закінчення -і, змінимо слова: березоньк ам , вогникам , глазуньк ам , змінилося-і.

Основа березоньк-, вогник-, очко-.

Березочки – ласкаво називають берези, корінь -берез-. Вогники – маленькі вогні, корінь – вогонь -, – вог -, в корені є швидкий голосний . Глазочки – ласкаво називають очі, корінь -око-.

Суфікс-онько-у слів берізочки, очко , у слова вогники суфікс-к

Знаходимо кожній схемі відповідне слово

Під кожною схемою підпишемо відповідне слово.

Рука, ручка, ручної роботи, поручні, безрукий .

Це однокорінні слова, однакова частина -рук-, -руч-, докорінно є чергування приголосних к-ч.

Рука – закінчення -а, змінимо слово за числами: рука – рук і , змінилося -а.

Ручка – закінчення -а, змінимо слово за числами: ручка – ручка і , суфікс -к.

Ручний – закінчення-ой, змінимо слово : ручна, ручні , суфікс-н-.

Поручні – закінчення -і, змінимо слово : поручням , приставка-по, суфікс-н-.

Безрукий – закінчення-ий, змінимо слово : безрука , приставка-без.

Що потрібно враховувати, щоб не робити помилок у розборі слова за складом?

Подивіться на слова.

На перший погляд, у них є однакові частини.

Щоб не робити помилок у розборі слова за складом, потрібно враховувати значення слова та значення частини слова.

Закінчення нульове, основа льотчик-, м’ячик-.

У іменнику м’яч виділяємо суфікс -ик-, який надає слову значення “маленький” ( м’ячик – це маленький м’яч).

А іменник льотчик не має значення «маленький». У цьому слові інший суфікс -чик-. Іменник означає професію людини. Таке значення надає суфікс -чик-

Закінчення нульове, основа дружок-, урок-.

У іменнику дружок виділяємо суфікс -ок-, який має зменшувально-пестливе значення ( друг – дружок ).

А іменник урок не має такого значення, тому що в ньому немає такого суфікса. Корінь -урок-(родинне слово урочний)

Втечу – закінчення -у, змінимо слово: втечуть . Основа втеча-.

Перемога – закінчення -а, змінимо слово: перемоги . Основа перемог-.

У дієслові втечі приставка вказує на початок руху. Корінь-біг-.

У іменнику перемога немає такої приставки, корінь -перемог-(однокорені слова: перемогти, переможець)

Зробила ю – зробила їм , закінчення -ю. Основа зроби-.

Однокорінні слова: справа, вироби . Корінь -справ-, приставка с-, суфікс-а-.

Сміш у – сміш їм , закінчення -у. Основа сміш-.

Змішу – викликаю сміх, корінь -сміш-, -сміх, в корені є чергування приголосних х / / ш

Листок і – листок а , закінчення -і. Основа листик-.

Листочки – це маленькі листи . Корінь-лист-, суфікс-ік-.

Ластик і – гумка ам , закінчення -і. Основа ластик-.

У цьому іменнику немає суфікса -ік-, корінь -ластик-(однокореневе слово ластиковий)

Догляд у – догляд їм , закінчення -у. Основа догляд-.

Ухо – уха , закінчення -о, основа ух-.

У дієслові йду виділяємо приставку у-, яка має значення «віддалятися». Корінь-хож-(споріднені слова: хід, ходьба , чергування д//ж в корені).

У іменнику вухо немає приставки у-. Однокореневі слова: вухатий, вушка , корінь -ух-, -уш-, чергування х//ш

Подвоєні згодні на стику приставки та кореня

Спробуйте самостійно розібрати слова за складом: каса, розсада, розсольник, оповідання.

Чим одне слово відрізняється від інших?

У словах розповідь, розсада та розсольник остання літера приставки та перша літера кореня однакові.

Подвоєні згодні на стику приставки та кореня

У слові каса подвоєні приголосні докорінно