Світовій торгівлі зробили послугу: чим важлива для України нова ініціатива СОТ
2 грудня на сайті Світової організації торгівлі з’явилась новина про успішне завершення переговорів щодо Спільної ініціативи про внутрішнє регулювання послуг (Joint Initiative on Services Domestic Regulation).
Дана новина має важливе значення щонайменше з двох причин. По-перше, незважаючи на кризу в СОТ, що назріла через призупинення функціонування Апеляційного органу з грудня 2019 року, перемовини в СОТ продовжуються і навіть вдається досягати домовленостей з окремих питань.
По-друге, це перша домовленість щодо регулювання торгівлі послугами за останні 24 роки.
Натомість міжнародна торгівля послугами постійно зростає.
За останнє десятиліття даний сегмент зріс настільки, що вже становить половину від усього обсягу міжнародної торгівлі.
Разом з тим, витрати, пов’язані з торгівлею послугами, вдвічі вищі, ніж витрати на торгівлю товарами. Більшість із зазначених витрат пов’язані з різницею у регулюванні послуг в різних країнах, непрозорістю регулювання та складними процедурами.
А отже, це питання потребує термінового вирішення.
І Україна – одна з країн, які мають бути зацікавленими у цьому: достатньо згадати, якими темпами зростають наші IT-послуги.
Чотири роки переговорів
Логіка регулювання послуг у СОТ великою мірою базується на принципах, що були розроблені та довгий час застосовувалися до товарів.
Зокрема, йдеться про так званий режим найбільшого сприяння, що передбачає заборону дискримінації між подібними товарами, послугами та постачальниками послуг, які походять з різних держав-членів СОТ.
Разом з тим, у регулюванні послуг є суттєві відмінності порівняно з товарами.
Тоді як базові принципи щодо торгівлі товарами застосовуються до всіх заходів, запроваджених державами щодо товарів, більшість зобов’язань щодо торгівлі послугами застосовуються лише до тих заходів, щодо яких члени СОТ надали чітку згоду.
Зокрема, при вступі до СОТ, кожна держава-член узгоджує свій розклад поступок у конкретному секторі послуг (наприклад, авіаперевезення) в частині: національного режиму (передбачає заборону дискримінації імпортованих послуг порівняно з національними) та доступу на ринок (передбачає можливість запровадження таких обмежень, як регулювання кількості постачальників послуг через ліцензії чи квоти, чи обмеження загальної кількості фізичних осіб, які можуть бути зайняті у певному секторі послуг та ін.).
Таким чином, обсяг зобов’язань кожного члена СОТ в частині торгівлі послугами відрізняється. Більше того, непоодинокими є випадки, коли члени СОТ не взяли жодних зобов’язань у певних секторах послуг і можуть запроваджувати різного роду обмеження.
Переговори про підписання Спільної ініціативи про внутрішнє регулювання послуг вели з кінця 2017 року.
На дату завершення перемовин Ініціативу підтримало 67 членів СОТ, які представляють 90% міжнародної торгівлі послугами. Серед них, окрім України, ЄС, США, Канада, Велика Британія, Китай та Ізраїль.
При цьому Ініціатива залишається відкритою для приєднання інших держав-членів СОТ.
Питання на $150 млрд
– вимог і процедур щодо ліцензування (що застосовуються до різних сфер послуг, як телебачення і радіомовлення чи пасажирські перевезення);
– кваліфікаційних вимог і процедур (як, наприклад, вимоги щодо отримання статусу адвоката, вчителя, лікаря чи члена морського екіпажу);
– технічних стандартів у сфері торгівлі послугами (як, наприклад, технічні стандарти у сферах проєктування та будівництва, видобутку корисних копалин тощо).
Дані питання не є новими у сфері регулювання послуг в СОТ.
Тому мета Ініціативи – регулювати зазначені вище питання ефективніше та враховуючи реалії сьогодення.
Прикладами конкретних зобов’язань, що повинні стати частиною конкретних розкладів поступок, є такі (повний текст всіх зобов’язань доступний тут):
– забезпечення прозорості доступу на ринок послуг (обов’язкова публікація інформації щодо відповідних вимог/процедур через електронні засоби зв’язку; забезпечення ефективних механізмів для відповіді державними органами на запити постачальників послуг; можливість зацікавленого бізнесу/інших стейкхолдерів коментувати проєкти нормативних актів, що стосуються відповідних процедур з можливістю врахування даних коментарів органами влади тощо);
– забезпечення юридичної визначеності та передбачуваності (встановлення орієнтовних строків для розгляду заявок; своєчасність обробки заявок; надання інформації державними органами про статус обробки заявок; надання можливості заявникам виправляти незначні недоліки в заявках та подавати додаткову інформацію; зобов’язання державних органів письмово інформувати заявників про причини відхилення заявок тощо);
– спрощення процедур торгівлі (консолідація необхідної інформації на єдиному спеціалізованому онлайн-порталі; подача заявок/документів в електронному вигляді та через один компетентний орган; встановлення розумних проміжків часу для подання заявок; заборона дискримінації між чоловіками та жінками в рамках дозвільних процедур для постачальників послуг тощо).
Загалом експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) вважають, що прийняття Ініціативи дозволить досягнути покращення бізнес-клімату, пожвавлення міжнародної торгівлі, а також призведуть до зменшення щорічних витрат бізнесу на рівні близько $150 млрд.
Публікації в рубриці “Експертна думка” не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів
Про СОТ
Світова організація торгівлі (СОТ) – єдина міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами. Її головна функція – забезпечувати, щоб торгівля відбувалася настільки легко, передбачувано і вільно, наскільки можливо. СОТ стала наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), укладеної після Другої світової війни. ГАТТ і СОТ допомогли створити сильну торговельну систему та сприяли зростанню торгівлі.
- Місце розташування: Женева, Швейцарія
- Дата заснування: 1 січня 1995 року
- Створена: за результатами переговорів Уругвайського раунду (1986 – 1994 рр.)
- Члени: 164 країни (станом на січень 2017 року)
- Бюджет: 197 млн швейцарських франків на 2020 рік
- Штат Секретаріату: 624 співробітники
- Глава: Нгозі Оконджо-Івеала (генеральний директор)
Мета і принципи СОТ
СОТ покликана регулювати торговельні відносини учасників Організації на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів (1986-1994 рр.). Ці документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.
Угода про заснування СОТ передбачає створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, які впливають на їх багатосторонні торговельні відносини, і контролю за реалізацією угод і домовленостей Уругвайського раунду. Невід’ємною частиною СОТ є унікальний механізм врегулювання торговельних суперечок.
Основні принципи і правила ГАТТ/СОТ:
- торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;
- регулювання торгівлі переважно тарифними методами;
- відмова від використання кількісних і інших обмежень;
- транспарентність торговельної політики;
- врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів тощо.
Найважливіші функції СОТ:
- контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;
- проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між заінтересованими країнами-членами;
- врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;
- технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ;
- співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.
Переваги від членства у СОТ:
- створення більш сприятливих умов доступу на світові ринки товарів і послуг на основі передбачуваності і стабільності розвитку торговельних відносин із країнами-членами СОТ, включаючи транспарентність їхньої зовнішньоекономічної політики;
- доступ до механізму СОТ врегулювання торговельних суперечок, що дозволяє забезпечити захист національних інтересів і усунути дискримінації;
- можливість реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів шляхом ефективної участі у багатосторонніх торговельних переговорах при виробленні нових правил міжнародної торгівлі.
Усі країни-члени СОТ зобов’язуються дотримуватись основних угод і юридичних документів, об’єднаних терміном «Багатосторонні торговельні угоди». Таким чином, із правової точки зору система СОТ являє собою своєрідний багатосторонній контракт (пакет угод), нормами і правилами якого регулюється понад 97% усієї світової торгівлі товарами та послугами.
Пакет угод Уругвайського раунду поєднує за сукупністю більш 50 багатосторонніх торговельних угод і інших правових документів, основними з яких є Угода про заснування Світової організації торгівлі і додані до неї багатосторонні торговельні угоди:
Багатосторонні угоди з торгівлі
| Назва | Стислий коментар |
|---|---|
| Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року | Визначає основи режиму торгівлі товарами, права і зобов’язання членів СОТ у цій сфері. |
| Угода про сільське господарство | Визначає особливості регулювання торгівлі сільськогосподарськими товарами і механізми застосування заходів державної підтримки і торгівлі в цьому секторі. |
| Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів | Встановлює правила і процедури, що регулюють розробку, впровадження та застосування санітарних і фітосанітарних заходів |
| Угода про технічні бар’єри у торгівлі | Визначає умови застосування технічних регламентів, стандартів, процедур сертифікації тощо. |
| Угода про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи | Угода застосовується до інвестиційних заходів, пов’язаних з торгівлею товарами та містить ілюстративний перелік заборонених інвестиційних заходів. |
| Угода про застосування Статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року | Встановлює правила митної оцінки вартості товарів. |
| Угода про передвідвантажувальну інспекцію | Регулює порядок діяльності інспекції, що стосується перевірки якості, кількості, ціни товарів, які експортуються на територію країни-члена СОТ. |
| Угода про правила визначення походження | Встановлює правила визначення країни походження товарів. |
| Угода про процедури ліцензування імпорту | Визначає правила і процедури ліцензування імпорту. |
| Угода про субсидії і компенсаційні заходи | Визначає умови і процедури застосування субсидій і заходів, правового захисту у випадку застосування заборонених субсидій. |
| Угода про застосування Статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року | Встановлює порядок визначення демпінгу, шкоди від демпінгу, започаткування розслідування та його ведення, надання доказів, застосування попередніх заходів, цінових зобов’язань, стягнення та отримання антидемпінгового мита, судового розгляду тощо. |
| Угода про захисні заходи | Визначає умови і процедури застосування заходів протидії зростаючому імпорту. |
| Угода про спрощення процедур торгівлі | Положення Угоди спрямовані на спрощення митних процедур шляхом, зокрема, зменшення пов’язаних із ними фінансових витрат і скорочення часу здійснення таких процедур, сприяння ширшому застосуванню системи “єдиного вікна”, процедури прискореної відправки товарів, підвищення публічності державних органів. |
| Генеральна угода про торгівлю послугами | Визначає засади режиму торгівлі послугами, права і зобов’язання країн-членів СОТ у цій сфері. |
| Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності | Визначає права і зобов’язання країн-членів СОТ у сфері захисту інтелектуальної власності. |
| Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок | Встановлює умови і процедури врегулювання суперечок між країнами-членами СОТ у зв’язку з виконанням ними зобов’язань по всіх угодах СОТ. |
| Механізм огляду торговельної політики | Визначає умови і загальні параметри огляду торговельної політики членів СОТ. |
Багатосторонні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників
| Назва | Стислий коментар |
|---|---|
| Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою | Визначає зобов’язання сторін з лібералізації торгівлі в цьому секторі |
| Угода про державні закупівлі | Встановлює процедури допуску іноземних компаній до національних систем державних закупівель. |
У рамках СОТ постійно триває робота з удосконалення угод з урахуванням практичного досвіду їхньої імплементації і тенденцій розвитку світової торгівлі з метою вирішення проблем, що виникають.
СОТ постійно еволюціонує і у її діяльність включають нові актуальні питання.
Структура
Найвищий орган ухвалення рішень у СОТ – Конференція міністрів. На рівень нижче – Генеральна рада (зазвичай до її складу входять посли і глави делегацій в Женеві, та іноді – чиновники, спеціально відряджені зі столиць країн-членів). На наступному рівні – Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами і Рада з торговельних аспектів інтелектуальної власності, підзвітні Генеральній раді. Численні спеціальні комітети, підкомітети й робочі групи опікуються окремими угодами та іншими галузями, зокрема, довкіллям, розвитком, заявками на вступ і регіональними торговельними угодами тощо.
Прийняття рішень у СОТ
У СОТ практикується прийняття рішень на основі консенсусу, хоча де-юре передбачене голосування. Тлумачення положень угод щодо товарів, послуг, ТРІПС, звільнення від прийнятих зобов’язань приймаються 3/4 голосів. Виправлення, що не торкаються прав і зобов’язань учасників, а також прийняття нових членів вимагають 2/3 голосів (на практиці, як правило, консенсусом).
Членство в СОТ
Відповідно до Угоди про заснування СОТ країнами-засновниками Організації стали всі договірні Сторони – учасники ГАТТ (128 держав), що надали списки зобов’язань щодо товарів і послуг, ратифікували пакет угод Уругвайського раунду.
В даний час повноправними учасниками СОТ є 164 країни, в тому числі і Україна. 22 держави мають статус спостерігача у СОТ.
Крім цього, низка міжнародних організацій має статус спостерігача в різних органах СОТ, у т.ч. ООН, ЮНКТАД, МВФ, МБРР тощо.
Портал даних СОТ
Портал даних СОТ містить статистичні показники, що стосуються питань СОТ.
Тут доступні дані щодо торгівлі товарами та послугами, показники доступу до ринку (зв’язані, чинні та преференційні ставки ввізних мит), інформація стосовно нетарифних заходів, а також інші показники.
Функції пошуку даних містять: вибір даних, їх відображення та експорт, зокрема й доступні метадані.
Карти та інші графічні зображення вибраних даних доступні за посиланням.
Детальну інформацію про СОТ читайте на сайті Мінекономіки.