Форми обличчя: як визначити свій типаж і вибрати правильну зачіску

Знаючи свою форму обличчя, ви більше не будете сумніватися, чи підійде вам та чи інша зачіска, і будете сміливішими в експериментах.

Якщо невдалий мейк-ап можна легко змити, то виправити невідповідну зачіску або форму брів буває набагато складніше. На щастя, знаючи свій тип зовнішності, можна точно визначити, чи підійде до нього саме такий чубчик або проділ. Справа за малим — дізнатися, які типи обличь бувають, і які між ними відмінності.

Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!

Різні класифікації виділяють або п’ять, або сім основних типів. Потрібно розуміти, що межі між ними досить умовні, як і їх назви. «Квадрат» або «трикутник» — це не вирок і не діагноз, навіть якщо форму вашого обличчя оцінював професійний стиліст. Якщо ви з ним не згодні, сміливо визначайте свій тип самостійно. Зрештою, вам з цим обличчям жити, і це спільне існування має бути комфортним.

Оскільки ніяких стандартів в природі не існує, оцінити будову обличчя можна за умовними параметрами. Воно радше симетричне (тоді ваш тип — коло або квадрат) або витягнуте (овал, прямокутник, ромб)? Яка частина обличчя найширша? Це може бути лоб, вилиці або лінія підборіддя. На форму підборіддя теж варто звернути увагу — округле воно, загострене або прямокутне. Результати спостережень порівняйте з описами різних типів.

Прихильники наукового підходу можуть скористатися лінійкою або сантиметровою стрічкою. Конкретні розміри ніякого значення не мають, а ось їх співвідношення дасть більш-менш точний результат.

А можна зробити ще простіше — підійти до дзеркала і обвести своє відображення косметичним олівцем або маркером (заздалегідь переконайтеся, що він легко змивається). Зберіть волосся в хвіст, щоб зачіска не спотворювала контур. Ви отримаєте геометричну фігуру, що точно описує вашу форму обличчя.

Пам’ятайте, що немає «хороших» і «поганих» типів — кожен по-своєму прекрасний, і будь-яку форму можна вигідно підкреслити.

У овального обличчя м’які контури, лоб і нижня щелепа приблизно однакової ширини, правильні риси обличчя. Такий тип вважається ідеальним, хоча, звичайно ж, таке визначення не зовсім коректне. Однак власницям овального типу дійсно підходить більшість зачісок. Уникати слід хіба що тих, що візуально подовжують обличчя — зокрема, не кращим вибором будуть афрокосички або високий кінський хвіст.

Високе чоло можна врівноважити чубчиком, головне — не робити його занадто «важким».

В цілому ж овальне обличчя дозволяє будь-які експерименти з довжиною волосся, розміром локонів і складністю плетінь.

Втім, слід врахувати, що овали бувають різними і деякі види вимагають більш ретельного підходу. Наприклад, довге вузьке обличчя майже завжди вимагає чубчика, що компенсує його висоту.

Що стосується чоловіків, при такій формі обличчя можна вибирати абсолютно будь-яку стрижку, хіба що занадто масивних чубів теж варто уникати.

З цією формою все досить просто: приблизно однакові висота і ширина обличчя, плавні контури. Хоча жінки схильні називати своє обличчя круглим, якщо воно повне, з пухкими щічками, а насправді воно може належати зовсім до іншого типу.

Дівчата такого типу виглядають дуже мило, і цей образ можна підкреслювати. А можна навпаки, надати серйозності за допомогою макіяжу і зачіски.

Щоб наблизити форму обличчя до умовно-ідеальної овальної, затемняйте скроні і зону під вилицями. Так кругле обличчя буде здаватися вужчим.

Що стосується зачісок, вибирайте асиметричні стрижки з об’ємом на маківці або пряме розпущене волосся. Ідеальна довжина волосся — до плечей.

Уникати варто коротких об’ємних стрижок, прямих чубчиків і повністю зібраного в хвіст волосся.

Чоловік з таким типом може візуально подовжити обличчя і додати йому структурності, відростивши еспаньйолку або щетину від скроні до скроні.

Цей тип схожий на овальний, але має більш грубі риси: яскраво виражений лоб, подовжене підборіддя. Незважаючи на чіткі лінії, прямокутне обличчя може виглядати дуже жіночно, якщо правильно підібрати стрижку.

Уникати варто зачісок, що візуально подовжують обличчя. А ось все, що пом’якшує контури і підкреслює вилиці — відмінний вибір. Наприклад, вам може піти градуйована стрижка або щось на зразок подовженого каре. Вітаються експерименти з чубчиком, щоб візуально зменшити високий лоб.

Виділяти вилиці можна і за допомогою макіяжу — використовувати хайлайтер або більш світлий відтінок тонального крему.

Чоловікам такого типу показано носити бороду, що приховує підборіддя, це пом’якшить риси обличчя.

Як і у круглого типу, ширина і висота квадратного обличчя приблизно рівні. Але в цьому випадку риси не такі плавні, явно виражені вилиці, чітка лінія підборіддя, досить низький лоб.

Врівноважити «тяжкість» нижньої щелепи допоможе акцент на очі в макіяжі. Також можна злегка затемнювати скроні і вилиці, щоб візуально звузити обличчя.

Стрижки такому типу краще вибирати без прямих ліній. Їх досить в рисах обличчя, зачіска ж покликана додати загальній картинці м’якості і плавності. Хороша асиметрія в будь-яких її проявах, підуть також кучері і локони.

Прийнято вважати, що дівчатам з квадратним типом обличчя не підходять короткі стрижки, але в поєднанні з косим чубчиком боб або піксі можуть виглядати дуже симпатично.

Чоловікам, щоб трохи «витягнути» квадратне обличчя, можна зробити акцент на підборідді. Для цього підійде борода практично будь-якої форми — сміливо експериментуйте.

Або, як по-іншому називають таку форму, — серцеподібна. Основна відмінна риса цього типу — вузьке підборіддя. Вилиці і особливо лоб, навпаки, набагато ширші. Акцент в макіяжі дівчатам з такою формою обличчя слід робити на губи, кінчик підборіддя при цьому злегка затемнюючи.

Кращим вибором стрижки для цього типу буде каре і різні зачіски на його основі. Непогано будуть виглядати асиметричні короткі стрижки. Довгому волоссю об’єм слід надавати на рівні підборіддя, а завивати локони тільки всередину. Занадто широке у верхній частині обличчя можна змінити за допомогою чубчика. Наприклад, короткого рваного в поєднанні зі стрижкою піксі, або навпаки — довгого асиметричного чубчика, закладеного за вухо.

Чоловікові «врівноважити» трикутне обличчя дещо простіше — допоможе широка, по всій лінії підборіддя, борода. Як альтернативу можна розглянути масивні бакенбарди.

Цей тип — протилежність трикутнику. Щелепа широка, а догори обличчя звужується. Якщо виміряти ширину лоба і вилиць, лоб виявиться меншим.

Щоб компенсувати велике підборіддя, акцент в зачісці та макіяжі слід робити на верхню частину обличчя. Хайлайтером або тональним кремом можна злегка висвітлити лоб, підкреслити очі, а також зробити подовжені горизонтальні брови.

Зачіски краще робити з об’ємом на маківці, уникати прямого проділу і зачесаних назад пасом. Відмінно буде виглядати пишний пучок, що притягає погляд навмисною недбалістю.

Занадто коротка стрижка виставить грушоподібне обличчя в невигідному світлі. Втім, боб з об’ємом на маківці і довжиною трохи нижче вилиць — непоганий варіант для дівчат з таким типом обличчя. Така стрижка допоможе візуально збільшити лоб і врівноважить широке підборіддя.

Чоловікам такого типу дуже до лиця щетина, що додатково підкреслює їх мужність, і заодно злегка скрадає лінію щелепи.

За пропорціями ромбовидне обличчя близьке до овального, тільки риси не такі плавні. Ще таку форму іноді називають алмазною — за чіткі лінії і гострі вилиці.

Таке обличчя, як і овальне, може відрізнятися високим чолом, яке при бажанні можна приховати чубчиком (спробуйте косу подовжену) або трохи затемнюючи за допомогою косметики. Також злегка затемнити можна широкі вилиці.

Головне правило при виборі стрижки — не створювати додатковий об’єм в області вилиць, акцент повинен знаходитися вище або нижче. Відмінно виглядатиме довге розпущене волосся, особливо хвилясте. Як і стрижка середньої довжини з проділом збоку. Чубчик для ромбовидного обличчя бажаний при будь-якій довжині волосся.

Чоловіча стрижка для подібного типу не повинна бути занадто короткою: щоб врівноважити широкі вилиці, зачісці слід додати об’єму. Як і у випадку з трикутником, нижній частини обличчя обсягу додасть борода. Підійде як варіант від вуха до вуха, так і зосереджена тільки на підборідді.

Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!

Чи показує наше обличчя справжні почуття?

Досліджуючи емоції та міміку в племенах Папуа-Нової Гвінеї в 2015 році, психолог Карлос Крівеллі виявив дещо несподіване.

Учений показував мешканцям островів Тробріан фотографії європейців чи американців і просив їх визначити, які емоції вони переживають.

Класичний вираз жаху на обличчі – широко розплющені очі, відкритий рот – острів’яни сприйняли як прояв агресії та погрози.

Автор фото, Alamy

Класичний вираз жаху на обличчі мешканці Папуа-Нової Гвінеї вважали проявом агресії або погрози

Виходить, те, що нам здавалося загальним виразом емоції страху на обличчі, зовсім не є універсальним. Що може означати той факт, що мешканці островів Тробріан інтерпретують міміку інакше?

Одна досить поширена теорія свідчить, що вираз обличчя взагалі не відображає наших справжніх почуттів, а віддзеркалює радше наші соціальні цілі, приміром, наміри справити певне враження.

Наше обличчя виконує функцію своєрідного “дорожнього знаку, який керує транспортним рухом навколо нас”, – пояснює Алан Фрідлунд, професор психології із Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі.

Він є співавтором дослідження Крівеллі, в якому обидва вчених дійшли висновку, що “наше обличчя є інструментом соціальної взаємодії”.

Автор фото, Getty Images

Усмішка або похмурий вираз обличчя, як правило, інстинктивні, але вони свідчать про наші подальші наміри в спілкуванні

Наша міміка не так показує, що відбувається всередині нас, як свідчить про те, що ми очікуємо від подальшого спілкування.

Наприклад, невдоволене обличчя може означати, що вам не подобається, як іде розмова, і ви хотіли би спрямувати її в інше русло.

“Це єдина причина, яка може пояснити міміку з точки зору еволюції”, – пояснює Бріджит Воллер, професорка еволюційної психології з Університету Портсмута.

На її думку, обличчя завжди “передає якусь важливу та корисну інформацію як для відправника, так і для одержувача”.

Хоча ця теорія виглядає цілком логічною, виникла вона далеко не одразу.

Ідея, що наші почуття є фундаментальними, інстинктивними і відображаються на наших обличчях, глибоко вкорінена в західній культурі.

Стародавні греки протиставляли “пристрасті” розуму, а філософ Рене Декарт у XVII столітті визначив шість основних пристрастей, які можуть перешкоджати раціональному мисленню.

А художник Шарль Лебрен знайшов анатомічний відповідник виразу обличчя кожній декартовій пристрасті.

Автор фото, Getty Images

Ідея, що наше обличчя віддзеркалює емоції, глибоко вкорінена в західній культурі

У 1960-70-х роках науковці певною мірою підтвердили, що наша міміка відображає деякі базові емоції.

Пауль Екман подорожував різними країнами світу і пропонував їхнім мешканцям визначити, які емоції відчувають люди на світлинах.

Його дослідження вказує на те, що деякі вирази обличчя та відповідні їм емоції впізнають представники будь-якої культури. Такими базовими емоціями є радість, подив, відраза, страх, смуток і гнів.

Спадок теорії Екмана сьогодні можна побачити скрізь: на плакатах із зображенням почуттів для дошкільнят і навіть в інструкціях уряду США з виявлення потенційних терористів.

Автор фото, Getty Images

Дослідження Паула Екмана показало, що деякі базові емоції, як-от відраза, впізнають люди всіх культур, однак цей висновок був хибним

Утім, висновки його дослідження неодноразово зазнавали критики.

Серед затятих опонентів Екмана була дослідниця Маргарет Мід, яка вважала, що міміка є поведінкою набутою, а не притаманною людині від народження.

Нове дослідження піддає сумніву два основних положення теорії емоцій.

Перше, що емоції є універсальними і впізнаними в будь-якій культурі світу. І друге – що вираз обличчя точно віддзеркалює, що саме відчуває людина.

До нового дослідження увійшли й спостереження Крівеллі, який багато місяців вивчав емоції корінних народів Папуа-Нової Гвінеї і Мозамбіку.

Науковець встановив, що вони не сприймають вирази обличчя так само, як представники західного світу.

Автор фото, Getty Images

Лише невелика кількість папуасів визнали усміхнене обличчя проявом радості

І це стосувалося не лише емоції страху. Лише невелика кількість папуасів, приміром, визнали усміхнене обличчя проявом радості.

Близько половини опитаних описали обличчя за допомогою слова “сміх”, таким чином називаючи дію, а не почуття, яке вона відображає.

Деякі інші учасники зазначили, що обличчя має “магію привабливості” – притаманну тробріанцям унікальну емоцію, яку Крівеллі характеризує як “чарівність, що захоплює”.

Схожим чином описували міміку й інші етнічні групи, як з’ясувала психолог Марія Гендрон із Північно-Східного університету.

Представники народностей хімба в Намібії та хадзі в Танзанії визначали не емоції на обличчі (приміром, радість чи сум), а дії людини (сміх або плач). Або робили це через пояснення можливих причини такої міміки (“хтось помер”).

Автор фото, Getty Images

Коли інші люди інтерпретують наш вираз обличчя, вони можуть приписувати нам емоції, яких ми насправді не відчуваємо

Ускладнює проблему й той факт, що інші люди досить часто хибно трактують наш вираз обличчя, приписуючи нам ті емоції, яких ми не відчуваємо.

Загальний огляд понад 50 досліджень показав, що обличчя людини виражає її справжні почуття у дуже невеликій кількості ситуацій.

За одним великим винятком, коли нам весело. Почуття задоволення майже завжди супроводжується щирою усмішкою або сміхом.

Співавтор дослідження Райнер Рейзенцейн вважає, що цей феномен можна пояснити еволюційно. Адже відверта демонстрація нашого внутрішнього стану, вочевидь, не є для нас вигідною.

Автор фото, Getty Images

З точки зору еволюції, щира демонстрація нашого внутрішнього стану не є для нас вигідною

Той факт, що наше обличчя не відбиває правдиво наших почуттів, має величезні наслідки.

Наприклад, у галузі штучного інтелекту і робототехніки.

“Розробники штучного інтелекту переважно спираються на класичні вирази обличчя: насуплені брови – незадоволення, усмішка – радість”, – пояснює Фрідлунд.

Але якщо людина, яка похмуро погляне на робота, насправді відчуває щось інше, він напевно відреагує неадекватно.

“Запрограмувати робота точно розпізнавати емоції на обличчі – дуже складно. Адже для цього він повинен розуміти людину, мати досвід спілкування з нею”, – пояснює Фрідлунд.

Він консультує компанії, які розробляють штучний інтелект AI, і радить їм інтерпретувати людські емоції, виходячи з контексту ситуації, а не виразу обличчя.

Утім, багатьом з нас це відкриття може допомогти покращити наші навички спілкування.

Автор фото, Getty Images

Дивлячись на обличчя співрозмовника, треба намагатися зрозуміти не його емоції, а те, чого він очікує від взаємодії з вами

Ми б досягли в цьому більших успіхів, якби в обличчі співрозмовника намагалися роздивитися, не що він насправді відчуває, а що він хотів би нам сказати.

Обличчя співрозмовника треба сприймати “як дорожній знак”, радить Фрідлунд.

“Або як залізничну стрілку, яка показує нам, в якому напрямку в розмові нам варто або не варто рухатися далі”, – пояснює дослідник.

Сердитий погляд вашої подруги може зовсім не означати, що вона сердиться, а лише те, що вона хоче, аби ви погодилися з її точкою зору.

Надуті губи вашої дитини не обов’язково відображають образу, можливо, вона просто хоче вашого співчуття або захисту від незручної ситуації.

Або, наприклад, сміх. “Коли ви смієтеся і як ви смієтеся, має надзвичайно важливе значення для соціальної взаємодії”, – зазначає Воллер.

Недоречний сміх, приміром, не означає радості, а свідчить про те, що ви або неуважно стежите за розмовою, або навіть демонструєте співрозмовнику ворожість.

Крівелі взагалі порівнює нас із лялькарями, які смикають за ниточки різних виразів обличчя з метою маніпулювати іншими.

Але ж і наші співрозмовники теж маніпулюють нами у відповідь. Що тут поробиш? Ми – істоти соціальні.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.