ГРОЗА, -и, мн. грози, ж. 1. Атмосферне явище, що полягає в електричних розрядах між хмарами або між хмарою та земною поверхнею (блискавка), що супроводжуються громом.
У слові «гроза» наголос ставлять на склад із літерою А – гроза. Сподіваємося, що тепер у вас не буде питань, як пишеться слово гроза, куди ставити наголос, який наголос, або де має стояти наголос у слові гроза, щоб правильно його вимовляти. Збережена копія
Перевіримо букву «о» у слові «гроза» Етимологічно споріднене прикметник «грізний» та зміна за відмінками форми іменника множини «грози» перевірили написання літери «про» у цьому слові. Перевірочне слово "грізний" і форма іменника "грози" доведе написання літери "о" в корені слова "гроза".
Ішла дорогою, і раптом гроза почалася, – давно такої не бачили. Справжня гроза почалася, коли він пірнув усередину запаленої будівлі. Потім гроза почаласяя в якихось руїнах сховався, потім далі пішов.