Dagestan
While every effort has been made to follow citation style rules, there may be some discrepancies. Please refer to the appropriate style manual or other sources if you have any questions.
Our editors will review what you’ve submitted and determine whether to revise the article.
While every effort has been made to follow citation style rules, there may be some discrepancies. Please refer to the appropriate style manual or other sources if you have any questions.
Our editors will review what you’ve submitted and determine whether to revise the article.
Encyclopaedia Britannica’s editors oversee subject areas in which they have extensive knowledge, whether from years of experience gained by working on that content or via study for an advanced degree. They write new content and verify and edit content received from contributors.
Dagestan, republic in southwestern Russia. Dagestan lies on the eastern end of the northern flank of the Greater Caucasus mountain range, along the western shore of the Caspian Sea. The capital is Makhachkala.
Dagestan can be divided into five physical regions. The first, occupying most of the southern half of the republic, consists of the Caucasus Mountains, there at their widest. The southern boundary of Dagestan runs along the main crest ridge, which rises to 11,968 feet (3,648 metres) in Mount Guton and 14,652 feet (4,466 metres) in Mount Bazardyuzyu (Bazardyuzi). North of the main range the Andysky-Salatau and Gimrinsky ranges enclose a huge triangle of extremely rugged mountains known as the Dagestan Interior Highland. Those mountains are cut up by the deep valleys and canyons of many rapid rivers flowing down to the Caspian Sea, notably the Sulak, the Samur, and the Kurakh. Rainfall is very scarce in the mountains, and wide areas are devoid of vegetation.
The second region, north of that forbidding complex of mountains, is the zone of foreland hills, about 12 to 25 miles (19 to 40 km) wide and rising to 2,000–3,000 feet (600–900 metres). There rainfall averages 20–30 inches (510–760 mm) annually. That allows a dense forest cover of oak, beech, hornbeam, maple, poplar, and black alder. The lower slopes in that region have good chestnut soils and even patches of black earths, with a grass steppe vegetation.
The third region, the narrow coastal plain between the mountains and the Caspian Sea, is 2–20 miles (3–32 km) wide and crossed by the rivers debouching from their gorges. The plain is covered by marine sediments, and petroleum and natural gas occur there.
The fourth area continues the coastal plain northward, at the narrower “waist” of the republic, and consists of the low swampy plain in the lower course of the Terek River and its delta. Saline swamp soils are common. Just off the Terek’s delta is the long, sandy Agrakhan Peninsula.
Finally, north of the Terek, Dagestan broadens out again to include most of the rolling sandy plain of the Nogay steppe, as far as the Kuma River, which forms the republic’s northern boundary. The climate in that area is hot and dry, with only 8–10 inches (200–250 mm) of rain a year. Vegetation is of a semidesert character and is dominated by sagebrush. As a whole, the republic’s climate is warm and dry. The average January temperature in the lowland is 25.5 °F (−3.6 °C), while the average July temperature is about 74.3 °F (23.5 °C).
Dagestan has great ethnic diversity, with about 30 ethnic groups and 81 nationalities, most of whom speak either Caucasian, Turkic, or Iranian languages. Largest among those ethnic groups are the Avar, Russian, Dargin, Kumyk, and Lezgin, who together constitute the bulk of the population. The republic’s chief cities are Makhachkala, Derbent, Kislyar, Izberbash, and Buynaksk.
Dagestan is rich in oil and natural gas. There are also deposits of coal, iron ore, and nonferrous and rare metals, but the rugged terrain has prevented full development of the republic’s mineral and hydroelectric-power resources. Industrial activity centres on the petroleum and natural-gas resources of the coastal plain near Makhachkala and Izberbash. Other industries include machine building, power engineering, the production of building materials, timber working, glassmaking, wine making, and food processing. Ironworking and rug making are traditional handicrafts. Hydroelectric power is supplied by stations on the Karakoysu River at Gergebil, on the Terek at Kargalinskaya, and on the Sulak at Chirkey, Chiryurt, and Kizilyurt.
The bulk of the population derives its living from agriculture, chiefly stock raising, since only 15 percent of the land is cultivable. Sheep, in particular, are kept in large numbers. Hillsides are often terraced, while the Terek River delta region and the coastal plain are irrigated for the cultivation of vegetables and such fruits as cherries, apricots, apples, pears, and melons. The major cereal crops are wheat, corn (maize), and rice (in the Terek delta). Fishing is also important along the Caspian Sea. Railways link Dagestan with Moscow, Baku, Astrakhan, and Gudermes. Sea routes cross the Caspian to Makhachkala, which is the chief port, and motor roads connect all railway stations of the republic.
Dagestan, which means “mountain country,” was penetrated by Russians as early as the 15th century. Following an agreement between Russia and Iran, the region was annexed by Russia in 1813; control over the area was completed in 1877. In 1921, following the Russian Civil War, it became an autonomous republic. In the post-Soviet period many factors—including long-standing tensions between the republic’s various ethnic groups, entrenched organized crime, and growing Islamic militancy that was encouraged in part by separatists from neighbouring Chechnya—contributed to a volatile atmosphere. During the late 20th and early 21st centuries, crime gangs and Islamic militants carried out violent attacks on political figures, police, Russian special forces, and, occasionally, religious leaders. Notably, in 2009 the republic’s interior minister was assassinated. In addition, bombings of railways and of a natural gas pipeline disrupted Dagestan’s infrastructure. Area 19,400 square miles (50,300 square km). Pop. (2010) 2,910,249; (2015 est.) 2,990,371.
The Editors of Encyclopaedia Britannica This article was most recently revised and updated by Michael Ray.
Дагестан. Чому там стався антиєврейський бунт і може бути найбільша непокора Москві
Антисемітські протести у Дагестані стали ще одним підтвердженням напруженої ситуації в цьому регіоні в останні роки. Дагестан давно був і зараз лишається одним із найбільш нестабільних регіонів Росії.
Бунт в аеропорту Махачкали 29 жовтня, коли розлючені люди намагалися не випускати пасажирів з літака, що прилетів з Ізраїлю, це далеко не єдиний приклад збурень і радикалізму у тому регіоні.
Саме такі події давали підстави деяким експертам називати Дагестан одним із найвірогідніших місць РФ, де антивладні настрої можуть бути найсильнішими.
Антиєврейський бунт
Ще у суботу ввечері мешканці Дагестанського Хасавюрта зібралися біля готелю “Фламінго” через чутки, що в ньому поселили “біженців з Ізраїлю”. Вони кидали у вікна каміння і врешті домоглися оглянути готель, щоб пересвідчитись, що там “немає євреїв”.
Увечері 29 жовтня натовп прорвався в будівлю аеропорту Махачкали і на льотне поле, щоб не допустити прибуття літаком “біженців з Ізраїлю”.
Інформація про те, що їх нібито збираються поселити в Дагестані, поширювалася в місцевих телеграм-каналах напередодні і спричиняла обурення мусульман.
Деякі з протестувальників дісталися до аеропорту з палестинськими прапорами та антиізраїльськими плакатами.
В пошуках “євреїв” мітингувальники почали перевіряти документи людей, які виходили з аеропорту.
Роботу аеропорту паралізували, літаки, які мали приземлитися, перенаправили на інші аеродроми. Звільнити аеропорт від протестувальників правоохоронці змогли через кілька годин.
Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про масові заворушення і назвав події “погромами”, учасники яких “чинили збройний опір правоохоронцям”.
Силовики затримали 60 осіб, а глава республіки Сергій Меліков звинуватив у заворушеннях “зрадників” і “бандерівців”.
Він заявив, що “нікому не буде прощення”. Він також сказав про український слід в цих подіях, бо нібито канал “Утро Дагестана”, у якому з’являлася інформація про появу біженців-ізраїльтян у республіці, адмініструється з України.
Меліков запропонував бунтівникам “змити ганьбу”, вирушивши воювати проти України.
Володимир Путін взагалі звинуватив у організації погромів Україну та західні спецслужби.
МЗС України назвав це перекладанням відповідальності з хворої голови на здорову.
А Володимир Зеленський заявив, що вдруге за цей рік в Росії втрачається контроль за подіями. “То заколотники йдуть на Москву, і ніхто їх не зупинить, то випаровується вертикаль влади в Дагестані, і відбувається справжній погром”, – заявив Зеленський.
Дагестанці протестували проти розміщення в республіці біженців з Ізраїлю
Протести проти мобілізації
Однак участь у війні – це ще одна тема, що спричинила радикальні настрої в Дагестані. Саме в цій республіці протести проти мобілізації минулого року були найпомітнішими в Росії.
У вересні 2022-го місцеві жителі перекривали дороги, виходили на маніфестації у Махачкалі, скандуючи “Це не наша війна”, “Наші діти – не добриво”, “Ні війні!”.
За даними російської служби ВВС, на той час Дагестан був на першому місці за кількістю загиблих у війні – понад 300 осіб.
Станом на жовтень 2023 року, загинуло щонайменше 712 вихідців з Дагестану. Республіка – серед “лідерів” регіонів, які мають найбільше смертей військових (на першому місці – Краснодарський край).
Не залишився непоміченим у соцмережах і випадок в одній із шкіл Дагестану, який стався за кілька місяців до згаданих протестів минулого року.
У мережі ширилося відео, на якому під час останнього дзвінка у школі міста Ізбербаш школярка у мікрофон сказала: “Ні війні! Свободу Україні! Путін – чорт!” Через деякий час дівчина та її матір записали відео з вибаченнями.
Жінки на протесті проти мобілізації у Дагестані, вересень 2022 року
Чому бунт в Махачкалі став можливим
Експерти, з якими спілкувалася ВВС, сходяться на думці, що в останніх подій в Дагестані є кілька причин.
“В російському інформпросторі – передусім у пропагандистському – на телебаченні, у соціальних мережах- антисемітизм присутній. Російська пропаганда стала на бік ХАМАС. Якщо на телеканалах це проявлялося завуальовано, словами експертів, то в соціальних мережах, особливо у мусульманських регіонах це обростало певними чіткими артикульованими наративами”, – каже ВВС Україна директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства і експерт з питань Кавказу Віталій Кулик.
“Сам Путін час від часу робить відверті антисемітські зауваження. Люди ж чують з центру про те, що ХАМАС – це не терористи, що Ізраїль – це Захід, що ХАМАС бореться за віру, за палестинців. Ну то хто винен? Євреї винні – така логіка. Давайте погромимо один літак”, – зауважує Віталій Кулик.
Офіційна позиція України в оцінці подій в Дагестані також ґрунтується на висновку про те, що це є наслідком, як сказав президент Зеленський, “поширеної в Росії культури ненависті до інших народів”.
Керівник російського інформаційно-аналітичного центру “Сова” Олександр Верховський також наголошує, що за ситуації, коли “вище керівництво може дозволити собі сумнівні жарти”, то “на кілька поверхів нижче ви вже можете дозволити собі більше”.
За його словами, до 2014 року тема антисемітизму в Росії піддавалася дуже жорсткій цензурі, але потім почала слабшати.
“Я думаю, що коли люди живуть в ситуації неблагополуччя, загрози, загального соціального дискомфорту, вони починають сприймати ці конспірологічні пояснення (про “єврейську змову” – Ред.) ближче до серця”, – каже Олександр Верховський у коментарі BBC.
Кримінал і бідність
Цього літа від вибуху на АЗС у Махачкалі загинули 35 людей
Однак лише антисемітські настрої навряд чи могли бути єдиною причиною подій, що сталися у Дагестані.
Після двох чеченських воєн Дагестан став місцем постійного неспокою. Впродовж нульових років не припинялися теракти і вбивства. Серед загиблих були міністр з питань національної політики, прессекретар президента, заступник муфтія Дагестану і десятки інших причетних до влади.
Криміногенна ситуація в республіці, згідно з даними порталу правової статистики генпрокуратури РФ, найгірша серед республік Північного Кавказу.
Окрім того, у Дагестані, як пишуть російські медіа, один з найнижчих показників рівня життя у порівнянні з іншими регіонами РФ.
“На мою думку, це зараз найслабше і найконфліктніше місце в Росії. Це один з найбідніших і найбільш корумпованих регіонів Російської Федерації, найбільш етнічно неоднорідний, з високим рівнем ісламського радикалізму”, – наголошує директор центру “Пента” Володимир Фесенко.
Віталій Кулик також зауважує, що весь Північний Кавказ, за винятком Чечні, це достатньо депресивний регіон. Але Дагестан має свої особливості.
“Тут близько 20-25 років тому стався демографічний бум, з’явилося ціле покоління молодих людей, які сьогодні не бачать свого майбутнього. Знайти роботу складно. Міграція в центр Росії, навіть у Краснодарський чи Ставропольський край, вже не кажучи про Москву, закритий. Ця молодь фактично “зачинена” в межах Північного Кавказу. Вихлоп незадоволення має бути кудись спрямований. Тому маленька іскра – і пішло”, – вважає експерт.
Володимир Путін на урочистостях з нагоди 100-річчя від дня народження Расула Гамзатова
Бунтів не уникнути?
Віталій Кулик вважає, що через це люди, які не бачать свого майбутнього, шукатимуть винних і бунтів не уникнути.
“Спочатку винні будуть євреї, потім у випадку послаблення федерального центру – етнічні росіяни”, – наголошує він.
Володимир Фесенко вважає, що “це тільки початок”.
“Путін намагався направити гнів проти України, але бумеранг повертається в саму Росію, і знову і знову проривається всередину РФ – чи то заколотом Пригожина, чи то погромом у Дагестані”, – пише політолог у фейсбуку.
Водночас Віталій Кулик наголошує, що оскільки Дагестан не є моноетнічною республікою, він має багато протиріч етнічного, кланового, політичного характеру.
Це, на його думку, “унеможливлює появу сильних лідерів і угруповань, які могли б вступити у комунікацію з зовнішніми центрами, шукати партнерів по Північному Кавказу” з метою протистояти впливу центральних органів влади.
“З іншого боку, саме це і створює “котел” з варивом різноманітних тенденцій, ідей. Складається враження, що ФСБ просто не встигає контролювати всі ці процеси. І вони – швидше за все – рано чи пізно вийдуть на поверхню і вибухнуть”, – додає він.
Тому, вважають експерти, Дагестан є тим місцем, де імовірність бунтів зростає і які у подальшому можуть перекинутися на сусідні республіки.