§ 26. Інструменти для нарізання різьби. Прийоми нарізання внутрішньої і зовнішньої різьби

Внутрішню різьбу (в отворі) нарізають мітчиком (мал. 154). Виготовляють мітчики з інструментальної легованої або швидкорізальної сталі. Хвостовиком мітчик кріпиться у воротку.

Мал. 154. Мітчики для нарізування внутрішньої різьби

Робоча частина мітчика являє собою гвинт із поздовжніми або гвинтовими канавками для утворення різальних крайок на інструменті. Як і в плашках (інструмент для нарізання зовнішньої різьби), у робочій частині мітчика мається забірна частина для полегшення входу інструмента в отвір. Канавки мітчика, так само, як отвори, зроблені паралельно осі плашки, окрім утворення різальних крайок, забезпечують відведення стружки із зони різання.

Ручні мітчики для нарізування метричної різьби випускають у комплекті, що включає два мітчики для діаметра різьби до 3 мм і три (№ 1 — чорновий, № 2 — середній і № 3 — чистовий) (мал. 155) для різьби діаметром більше 3 мм. Чорновий мітчик виконує основну роботу і зрізує до 60 % шару металу, що підлягає зняттю. Напівчистовий (або середній) мітчик зрізує до 30 % шару металу. Чистовий мітчик надає різьбі остаточної форми й розмірів і зрізує решту — 10 % шару металу. Мітчики, що входять у комплект, мають різні діаметри різьбонарізної частини й різну форму профілів. На хвостовій частині всіх мітчиків комплекту вибиті кругові риски (1, 2, 3) або проставлені номери мітчиків, а також указано розмір різьби — діаметр.

Мал. 155. Ручні мітчики: а — будова мітчика (1 — канавка; 2 — хвостовик; 3 — робоча частина; 4 — калібрувальна частина; 5 — забірна частина); б — мітчики різних номерів із набору

Для установки (закріплення) і обертання мітчика у процесі нарізання різьби ручним способом застосовують воротки (мал. 156). Мітчик, що вставляють у регульований вороток, центрують і затискають. Для кожного виду мітчиків існує свій вороток. Існують універсальні воротки, у які можна вставляти мітчики різних розмірів.

Мал. 156. Воротки: а — нерегульований, б — регульований, в — роз’ємний і г — Т-подібний; 1 — ручка, 2 — корпус, 3 і 4 — вкладиші

Окрім комплектів мітчиків, існують машинні мітчики, які мають довгу робочу частину, де розміщені одночасно всі розміри калібрувальної частини, що дає змогу за один прохід нарізати внутрішню різьбу. Однак це потребує використання додаткових пристосувань на верстаті (мал. 157).

Мал. 157. Нарізування різьби машинним мітчиком (а), конструкції машинних мітчиків (б) і пристосування до нарізування різьби машинним мітчиком на свердлильному верстаті (в)

Перш ніж приступити до нарізування різьби в отворі, виконують розмітку місця отвору з обов’язковим його накернюванням (мал. 158, а). З урахуванням розмірів майбутньої різьби за таблицею (табл. 3) добирають діаметр свердла.

Мал. 158. Послідовність підготовки отвору до нарізування внутрішньої різьби

Діаметр різьби

Діаметр свердла

Діаметр різьби

Діаметр свердла

Чавун

Сталь

Чавун

Сталь

Іноді можна скористатися простим способом — щоб дізнатися діаметр отвору під потрібну різьбу, від значення діаметра різьби віднімають значення кроку і мають діаметр отвору.

Розмір діаметра отвору під різьбу можна обчислити за формулою: D = d – 1,6t, де D — діаметр отвору, мм; d — діаметр різьби, що нарізають, мм; t — глибина різьби, мм.

Розміри воротка для закріплення мітчика під час нарізування різьби добирають залежно від діаметра різьби, що нарізують. Орієнтовна довжина воротка може бути визначена за формулою: L = 20D + 100 мм, де D — діаметр різьби.

Якщо діаметр отвору менше вказаного в таблиці 3, мітчик

зламається, а якщо більше — різьба буде неповною, ослабленою.

Просвердлений отвір обробляють зенківкою (для утворення фаски на початку отвору) (мал. 158, б). Зенківкою працюють так само, як і свердлом. Наступним етапом є нарізання в матеріалі деталі внутрішньої різьби мітчиком (мал. 158, в).

Для якісного нарізання різьби важливо правильно закріпити деталь у лещатах і встановити в отворі перший мітчик (мал. 159, а). Деталь закріплюють так, аби поверхня з отвором була паралельна площинам губок лещат, а мітчик — перпендикулярно до площини деталі. Перпендикулярність (кут 90°) перевіряють слюсарним кутником (мал. 159, б).

Мал. 159. Послідовність нарізування внутрішньої різьби

Нарізують різьбу таким чином. Спочатку встановлюють мітчик № 1. Попередньо його різьбову частину змащують маслом. Притискаючи лівою рукою вороток із мітчиком до отвору, правою плавно обертають його за годинниковою стрілкою (для правої різьби) доти, поки мітчик не заріжеться у метал на 1-2 кроки різьби. Одночасно стежать за збереженням прямого кута, за необхідності направляючи мітчик. Після того як мітчик зайняв правильне стійке положення і почалося нарізування різьби, вороток беруть обома руками й обертають з легким натиском, перехоплюючи через кожні півоберта. Для того щоб стружка ламалася і йшла в канавки мітчика, його обертають зворотно-поступально: півтора оберта вперед і півоберта назад (мал. 159, в).

Закінчивши прохід мітчиком № 1, його вивертають, вставляють мітчик № 2, вкручують, допоки він вільно заходить у різьбу, встановлюють вороток і продовжують нарізання різьби. Остаточно формують різьбу мітчиком № 3. Якість різьби в умовах майстерень можна перевірити, вкручуючи в отвір відповідний болт (мал. 159, г). Глухі отвори під різьбу просвердлюють на глибину, трохи більшу за довжину різьби.

Для нарізування зовнішньої різьби вручну використовують плашку. Кругла плашка (мал. 160) виконана у вигляді гайки із швидкорізальної сталі зі спеціальними вирізами. Для того щоб торець стержня (заготовки) краще заходив у плашку, її початкові витки, мають меншу висоту профілю. Це так звана забірна частина плашки. Круглі плашки відповідно до стандарту передбачені для нарізування метричної різьби діаметром від 1 до 76 мм.

Мал. 160. Плашка

Плашка (мал. 160) зі спеціальними вирізами кріпиться в плашкотримачі (мал. 161, а) трьома або чотирма гвинтами, позначеними (мал. 161, а) позицією 1 (для більш жорсткої фіксації), залежно від її розмірів й умов експлуатації.

Мал. 161. Будова воротка: а — плашкотримач, б — вороток

Для того щоб нарізати різьбу плашкою на стержні, треба спочатку дізнатися зовнішній діаметр різьби d і її крок р (мал. 162). Ці дані позначені на плашці. Потім за таблицею (табл. 4) визначити діаметр стержня для цієї різьби й вибрати заготовку.

Мал. 162. Основні параметри для нарізування зовнішньої різьби

Діаметр різьби

Крок (p)

Діаметр стержня

Найменший

Найбільший

Як бачимо в таблиці 4, діаметр стержня має бути меншим зовнішнього діаметра різьби на 0,1-0,3 мм залежно від розміру різьби. Якщо діаметр стержня буде меншим на 0,4-0,5 мм від зовнішнього діаметра різьби, то профіль різьби виходить неповним.

Обрану заготовку треба виправити, розмітити, відрізати за розміткою і, закріпивши її в лещатах, напилком зняти фаску (мал. 163, а) для того, щоб забірна частина плашки легше захоплювала метал. Слід перевірити якість плашки зовнішнім оглядом і загвинчуванням її на болт або шпильку з неушкодженою різьбою. Потрібно також ретельно перевірити якість закріплення плашки в плашкотримачі, щоб виключити її можливе викривлення і прокручування (проковзування) в отворі плашкотримача.

Мал. 163. Послідовність нарізування зовнішньої різьби: а — знімання фаски на заготовці; б — перевірка кутником кута 90°; в — нарізування різьби на заготовці; г — перевірка якості зовнішньої різьби

Перед нарізуванням різьби на стержні розмічають її довжину, стержень закріплюють у лещатах так, щоб кінець, що виступає над верхньою площиною губок, був довшим від нарізуваної частини на 20-25 мм. Стержень закріплюють, контролюючи слюсарним кутником, під кутом 90° до верхніх площин губок (мал. 163, б). Плашку, закріплену в плашкотримачі, накладають на верхній торець стержня і з невеликим натиском, не допускаючи перекосу плашки, обертають її (мал. 163, в). Після виконання одного-двох обертів воротка різьбу перевіряють на відсутність перекосів відносно осі стержня.

Після цього змащують маслом частину стержня, на якій буде нарізано різьбу, різальну поверхню плашки та обертають плашкотримач, рівномірно натискаючи на обидві його рукоятки. Обертання має бути зворотно-поступальним: один-два оберти за годинниковою стрілкою і півоберта проти годинникової стрілки. При цьому стружка ламається, виходить через поздовжні отвори плашки. Це полегшує нарізування різьби й поліпшує її якість.

Перевіряють якість готової зовнішньої різьби в умовах шкільної майстерні накручуванням гайки з відповідною внутрішньою різьбою (мал. 163, г).

Інструменти (плашки і мітчики), на яких нанесено тільки позначення (наприклад М20), нарізають різьбу зі стандартним «нормальним» кроком для цього діаметра, ця різьба має найбільший крок для цього розміру (діаметра) стержня. Якщо вказано М20х1,5, то це дрібна різьба.

Після закінчення роботи плашку виймають із плашкотримача, ретельно очищують щіткою від стружки, протирають ганчіркою і змащують маслом.

Цікаво знати

Для того щоб дізнатися крок різьби, застосовують різьбові щупи (мал. 164, а, б) або спеціальні калібри (мал. 165). Якщо ж подібного інструмента немає, можна виміряти різьбу за допомогою пластиліну. Він менш точний, але приблизно визначити крок різьби вам удасться. Берете болт із різьбою і прокатуєте поверхнею пластиліну, потім вимірюєте штангенциркулем або слюсарною лінійкою відстань між певною кількістю вершин, а потім цю відстань ділите на кількість виміряних вершин (наприклад, відстань між 10-ма вершинами дорівнює 20 мм, то, поділивши 20:10, отримаємо крок різьби 2 мм).

Мал. 164. Різьбовий щуп (а) і спосіб його використання (б)

Якість нарізаної різьби в умовах виробництва перевіряють різьбовими мікрометрами, різьбовими калібрами-кільцями (зовнішня різьба) і різьбовими пробками (внутрішня різьба) (мал. 165). В умовах шкільних майстерень допускається перевірка різьби гайками.

Мал. 165. Перевірка якості внутрішньої різьби в умовах виробництва спеціальними різьбовими калібрами

Чи добре засвоїли?

• 1. Як можна за допомогою напису на інструменті встановити крок різьби — великий («нормальний») чи дрібний?

Поясніть

• 1. Як визначити крок різьби на деталі, якщо немає зазначеного на малюнку 166 інструмента?

Мал. 166. Різьбовий щуп-шаблон (а) і вимірювання ним кроку різьби (б)

ПРАКТИЧНА РОБОТА 9

Свердління отворів у заготовках. Нарізання різьби

1. Вивчіть кресленик деталі, визначте тип і крок різьби. Виходячи з цих даних, оберіть діаметр свердла.

2. Підготуйте до роботи свердлильний верстат і машинні лещата (у разі роботи з деталями складної форми, виготовленими з листового металу, використовуйте ручну струбцину). Закріпіть потрібне свердло в патроні, а заготовку в лещатах. Працюйте в захисних окулярах!

3. Просвердліть отвір у позначеному кернером місці. Після отримання отвору й зупинки свердлильного верстата змініть свердло на зенківку.

4. Роззенкуйте отвір конічною зенківкою з кутом при вершині 90° на глибину 1-1,5 мм (для використання гвинтів із головкою употай) або 0,5 мм (для зняття фасок із краю отвору).

5. Вийміть деталь із машинних лещат і закріпіть її в слюсарних лещатах.

6. Доберіть потрібний комплект мітчиків на заданий розмір різьби. Виберіть вороток відповідно до комплекту мітчиків.

7. Вставте в отвір мітчик № 1 (з однією круговою рискою) і перевірте кутником перпендикулярність осі обертання мітчика до площини заготовки.

8. Нанесіть на поверхню мітчика мастильну рідину для зменшення сил тертя і охолодження ріжучої кромки.

9. Правою рукою натисніть на вороток уздовж осі мітчика, а лівою обертайте його за годинниковою стрілкою.

10. Після того як мітчик вріжеться в глибину отвору на 1-2 витки й займе стійке положення, візьміться обома руками за кінці ручок воротка й обертайте мітчик за напрямом нарізання різьби з перехопленням рук кожні півоберта, роблячи періодично півоберта у зворотний бік.

11. Після закінчення нарізання різьби викрутіть мітчик.

12. Після закінчення нарізання різьби мітчиком під № 1 продовжуйте нарізати різьбу в отворі мітчиком під № 2, а потім № 3.

13. Після нарізання різьби протріть мітчики чистою ганчіркою і, знявши з них мастило, покладіть у постійне місце їх зберігання.

14. Перевірте якість нарізання різьби зовнішнім оглядом або загвинчуванням болта з відповідним діаметром різьби та здайте виріб для оцінювання вчителю.

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА 5

Як і чим нарізати внутрішню різьбу. Необхідний інструмент, опис процесу

На етапах, що передують складанню різьбових з’єднань із застосуванням кріпильних деталей, часто виникає необхідність нарізування внутрішньої різьби в готових виробах і заготовках. для болтів , Гвинтів і шпильок в них попередньо свердлять отвір необхідного діаметра, потім виконується нарізування внутрішньої різьби з заданими параметрами.

Інструмент для нарізування різьби

У просвердлених наскрізних або глухих отворах внутрішню різьбу нарізають спеціальним інструментом – мітчиками. За призначенням такий інструмент підрозділяють на ручні, машинно-ручні, машинні і гайкові мітчики. Метчик включає в своє конструктивне виконання робочу частину і хвостовик, торець якого має квадратний перетин для кріплення воротка. Ручні мітчики для нарізування метричної та дюймового різь виробляють наборами (комплектами) з двох або трьох виробів. Для нарізування внутрішньої різьби з кроком не більше 3 мм застосовують набори з двох мітчиків, а для різьби з кроком більше 3 мм – набори з трьох. У комплектацію з трьох інструментів входять чорнові, середні і чистові мітчики, що відрізняються між собою довжиною забірного конуса. Чернової і середній – мають менші діаметри, ніж чистової, який виготовляють з повним профілем. На хвостовику кожного мітчика нанесені одна, дві або три ризики, що визначають черговість використання кожного з них при нарізанні внутрішньої різьби в одному отворі.

Отвори для нарізування різьблення

Для свердління отвору під нарізування внутрішньої метричної різьби. вибирають свердло, діаметр якого приблизно розраховується за формулою: D = d – P, де d – діаметр внутрішньої різьби, P – її крок. Наприклад, нарізування метричної різьби М10 з кроком 0.5, 0.75, 1.0, 1.25 і 1.5 міліметра (для болтів , Гвинтів або шпильок ) Зажадає застосування свердла з діаметром, відповідно, 9.5, 9.25, 9.00, 8.80 і 8.50 мм. А свердління отворів для нарізування трубної різьби в ¼ дюйма циліндричної форми класів точності А і В виконують свердлами з зовнішнім діаметром 11,5 мм. У глухих отворах свердління виконують на глибину, що перевищує довжину різьбової частини кріплення деталі на 5-6 мм.

Нарізування внутрішньої різьби виконують наступним чином. Деталь з готовим отвором жорстко закріплюють, наприклад, в лещатах. Потім робочу частину чорнової мітчика покривають змащенням, вставляють інструмент забірної частиною в отвір і плавним поворотом воротка починають нарізати різьбу всередині деталі. Після одного-двох оборотів за годинниковою стрілкою роблять півоберта в зворотну сторону для подрібнення стружки і потім продовжують нарізування до повного входу мітчика в отвір. Таку ж операцію виконують середнім і чистовим інструментом.

Товари каталогу:

comments powered by