✅Діафрагма рота (дно порожнини рота)

Діафрагма рота (дно порожнини рота) утворена щелепно-під’язичними м’язами. На дні порожнини рота під язиком слизова оболонка утворює складку, звану вуздечкою язика. По обидві сторони від вуздечки розташовуються два піднесення зі слинними сосочками, на яких відкриваються протоки підщелепних і під’язикові слинних залоз. Зів являє собою отвір, що повідомляє порожнину рота з горлом.

Воно обмежене зверху м’яким небом, знизу – коренем язика, з боків – піднебінними дужками. З кожного боку є піднебінно-язиковий і піднебінно-глоткова дужки – складки слизової оболонки, в товщі яких розташовуються м’язи, що опускають м’яке піднебіння. Між дужками знаходиться заглиблення у вигляді пазухи, де розташовуються піднебінні мигдалини.

Всього у людини шість мигдаликів:

• дві піднебінні;
• дві трубні в слизовій оболонці глотки;
• язична в слизовій оболонці кореня язика;
• глоткова в слизовій оболонці глотки.

Ці мигдалини утворюють комплекс, що отримав назву лімфо-епітеліального кільця (кільце Пирогова – Вальдейера), яке оточує вхід в носоглотку і ротоглотку. Зверху мигдалина оточена фіброзною капсулою і складається з лімфоїдної тканини, що утворює різної форми фолікули. Розміри мигдаликів у вертикальному напрямку від 20 до 25 мм, в переднезадньому – 15-20 мм, в поперечном – 12-15мм. Медійна, покрита епітелієм поверхня має неправильне, горбистий обрис та містить крипти – поглиблення.

Язикова мигдалина залягає у власній пластинці слизової оболонки кореня язика. Вона досягає найбільших розмірів до 14-20 років і складається з 80-90 лімфоїдних вузликів, число яких найбільш велике в дитячому, підлітковому та юнацькому віці. Парна піднебінна мигдалина розташовується, як зазначалося вище, в поглибленнях між піднебінно-язикової і піднебінно-глоткової дужками.

Найбільша кількість лімфоїдних вузликів в піднебінних мигдалинах спостерігається у віці від 2 до 16 років.

До 8-13 років мигдалини досягають найбільших розмірів, які зберігаються до 30 років. Сполучна тканина всередині піднебінної мигдалини особливо інтенсивно розростається після 25-30 років поряд зі зменшенням кількості лімфоїдної тканини. Після 40 років лімфоїдних вузликів в лімфоїдної тканини практично немає.

Непарна глоткова мигдалина розташовується в задній стінці глотки, між отворами слухових труб, в складках слизової оболонки. Вона досягає найбільших розмірів у 8-20 років, після 30 років величина її поступово зменшується. Парна трубна мигдалина знаходиться позаду глоткового отвору слухової труби. Мигдалина містить лише поодинокі округлі лімфоїдні вузлики. Вона досягає найбільшого розвитку у віці 4-7 років. Вікова інволюція її починається в підлітковому і юнацькому віці.

Розмножуються у всіх мигдалинах лімфоцити і численні плазматичні клітини виконують захисну функцію, перешкоджаючи проникненню інфекції.

Оскільки мигдалини найбільш розвинені у дітей, то і уражаються вони у дітей частіше, ніж у дорослих. Збільшення мигдаликів нерідко служить першою ознакою ангіни, скарлатини, дифтерії та інших захворювань. Глоткова мигдалина у дорослих малопомітна або зникає зовсім, але у дітей вона може бути значної величини. При патологічному розрощенні (аденоїди) вона утруднює дихання через ніс.

Хвороби важких ланцюгів

Хвороби важких ланцюгів ( heavy chain diseases – HCD) являють собою рідкісні форми моноклональної гамапатіі, що характеризуються пухлинним розростанням лімфоплазмоцитів. Клінічна картина залежить від ізотипу важких ланцюгів. Існують захворювання важкого ланцюга α, γ і μ.

Патологічні важкі ланцюги є часто неповними або утворюють полімери, що може призвести до відсутності характерного вузького піку в електрофоретичному зображенні сироваткових білків. Патологічні важкі ланцюги не пов’язані з легкими ланцюгами імуноглобуліну.

1. Хвороба важкого ланцюга α (син. імунопроліферативне захворювання тонкої кишки, хвороба Селігмана)

Хвороба ланцюга α є найбільш поширеною серед HCD. Вона є варіантом MALT-лімфоми. Зазвичай зустрічається у молодих чоловіків, що проживають у середземноморському регіоні й на Близькому Сході. У деяких хворих ця хвороба розвивається в агресивну лімфому. Вона характеризується інфільтрацією стінок тонкої кишки лімфоплазмоцитами, що проявляється болями в животі, синдромом порушення абсорбції з хронічною діареєю і втратою маси тіла, а також значним збільшенням лімфатичних вузлів черевної порожнини. Діагноз встановлюється шляхом визначення вільного α–ланцюга в рідинах організму (сироватка крові, сеча, кишковий секрет) шляхом поєднання електрофорезу, імуноелектрофорезу й імунофіксаціі. Ступінь ураження оцінюється за допомогою КТ і УЗД. У разі обмеженого ураження кишківника застосування антибіотиків, активних проти Campylobacter jejuni (переважно тетрацикліну) і протипаразитарних препаратів протягом 6–8 місяців, дозволяє досягнути стан ремісії (повної або часткової) у ~53 % хворих. Якщо ж вищевказана терапія не дає ефекту, хворим показана імунохіміотерапія, аналогічна як при лікувані лімфом (наприклад, R–CHOP). Молоді хворі можуть піддаватися HDCT із аутоТГСК. Відсоток загального 5–річного виживання становить ~75 %, а безрецидивного виживання — 43 %.

2. Хвороба важкого ланцюга γ (хвороба Франкліна )

Станом на сьогодні у всьому світі описано понад 100 випадків. Зустрічається у людей будь–якого віку, найчастіше ~60 років. Характеризується гарячкою, анемією (з позитивною прямою пробою Кумбса), збільшенням лімфатичних вузлів, печінки й селезінки. Часто вражається глоткове кільце Пирогова–Вальдейєра., що спричиняє утруднення лімфатичного відтоку й набряк цієї ділянки. Захворювання може супроводжуватися інфекціями. Кісткові змінивиникають дуже рідко. У ~⅓ хворих повідомлялося про різні аутоімунні захворювання (ІТП, АІГА, СЧВ, РА). Через присутність гігантських атипових клітин, що нагадують клітини Ріда–Штернберга, необхідна диференціація з лімфомою Ходжкіна. Іноді в плазмі спостерігаються інфільтрати, що вимагає диференціації з ММ. Захворювання може бути безсимптомним або у вигляді дисемінованого чи локалізованого прогресуючого лімфопроліферативного процесу. Домінуючою формою є дисеміноване лімфопроліферативне пухлинне захворювання, на частку якого припадає 57–66 % випадків. Лікування включає використання монотерапії алкілуючими агентами (мелфалан, хлорамбуцил) або в комбінації ( COP , CHOP) і аналогів пурину (флударабін) з або без ритуксимабу в залежності від експресії CD20.

3. Хвороба важкого ланцюга µ

Хворобу µ–ланцюга вперше описали в 1969 р Forte та ін. До сьогодні в світі було описано декілька десятків випадків. Середній вік початку захворювання становить 60 років, але також можливий розвиток хвороби в молодому віці. У деяких хворих одночасно виникає СЧВ і цироз печінки. Захворювання характеризується збільшенням селезінки й печінки, рідше лімфатичних вузлів. Час виживання коливається від декількох місяців до декількох років. У лабораторних тестах відмічається анемія, рідко тромбоцитопенія або лімфоцитоз. У 50 % хворих моноклональних білок виявляється в крові за допомогою електрофорезу, а у трохи >50 % в сечі виявляється білок Бенс–Джонса. Вважається, що ця форма HCD, як і γ HCD, недодіагностована. Вимагає диференціації з іншими лімфопроліферативними пухлинами й макроглобулінемєю Вальденстрема. Специфічної терапії цієї хвороби не встановлено. У разі наявності симптомів лімфопроліферативної пухлини використовується комбінована хіміотерапія (наприклад, COP ), найчастіше в поєднанні з ритуксимабом.

Гострі та хронічні захворювання глотки: анатомія, фізіологія та патофізіологія

Що таке глотка? Лімфоглоткове кільце Вальдейєра-Пирогова. Функції піднебінних мигдаликів. Види імунітету. Формування специфічного імунітету. Функція формування імунітету. Як нейтралізуються антигени у мигдалику? Ендоскопічний огляд носоглоткового мигдалика. Механізм розвитку тонзиліту.

Коментує голова експертної групи МОЗ України за напрямом “Отоларингологія. Дитяча отоларингологія. Сурдологія”, доктор медичних наук, професор Попович Василь Іванович

Проведені заходи

“Атопічний марш” з позиції алерголога: що потрібно знати сьогодні?

Чи змінюються уявлення про “атопічний марш”? Типи “атопічного маршу”. Харчова алергія. Алергія до білків коров’ячого молока. Дієтотерапія: реалії сьогодення. Атопічний дерматит – зміна парадигми. Чи впливає на еволюцію “атопічного маршу” АСІТ? Що говорять сучасні настанови? Діагностика алергічного риніту. Хто повинен лікувати алергічний риніт? Лікування алергічного риніту. Результати власного дослідження

Заходи

Науково-практичний кейс-марафон SHDM.SCHOOL

12 Хвороби органів дихання

Алергічні захворювання носа в документах ARIA-2019 та EPOS-2020

Розповсюдженість алергічного риніту. Клінічні рекомендації EPOS-2020 та ARIA-2019. ARIA-2019 та EPOS-2020: лікування. Ступені тяжкості перебігу АР. Принцип ступеневого підходу до лікування АР. ARIA-2019 та EPOS-2020: основні проблеми.

© 2018-2024 «Школа доказової медицини». Всі права захищені.

Пошук × Всі результати

Інформація, опублікована на даному сайті, орієнтована на загальне ознайомлення та жодним чином не може бути використана в якості медичних, практичних або комерційних рекомендацій. У зв’язку з цим, Сайт «Школи доказової медицини» не несе жодної відповідальності за негативні наслідки, отримані через використання матеріалів, викладених на даному сайті. Документація з фармацевтичних продуктів не є рекламою та не призначена для того, щоб використовувати її замість консультації з кваліфікованими фахівцями в галузі медицини та інших галузях. Документація з фармацевтичних продуктів надається за вашою згодою відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII. Якщо вам потрібна консультація з конкретного питання, пов’язаного зі здоров’ям, необхідно звернутися до фахівців- професіоналів.

Продовжуючи своє перебування на сайті, ви підтверджуєте свою згоду на дистанційне отримання інформації про лікарські та косметичні засоби (включаючи інформацію про рецептурні лікарські засоби) на підставі вимог ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII.

Уся інформація, яка міститься на даному сайті, подана з освітньою метою виключно для медичних та фармацевтичних працівників і не замінює консультації лікаря.

Цей сайт використовує ідентифікаційні файли cookies для поліпшення навігації та роботи в інтернеті. Використовуючи цей сайт, ви надаєте згоду на їх застосування.