Економічний лібералізм — це політична ідеологія, заснована на рішучій підтримці ринкової економіки, приватної власності на засоби виробництва та протидії державному втручанню в економіку, напр. опозиція державній власності та проти регулювання галузей.
Економічний лібералізм у контексті соціальних наук означає система переконань, яка наголошує на особистій свободі, приватній власності та мінімальному втручанні держави в економіку. Він заснований на ідеї, що особи, які діють у власних інтересах, приведуть до найкращих результатів для суспільства в цілому.
Лібералізація економіки, або економічна лібералізація, є послаблення державного регулювання та обмежень в економіці в обмін на більшу участь приватних структур.
свобода ринків В економічній сфері виступав лібералізм свобода ринків і скасування державних обмежень на рух товарів і капіталу. У дев’ятнадцятому столітті це був сильний попит середнього класу, що формувався.');})();(function(){window.jsl.dh('aTDaZszzHI3Lp84P4srX4Qk__29','
Лібералізм – це політична та моральна філософія, яка базується на правах особистості, свободі, згоді керованих, політичній рівності, праві на приватну власність і рівності перед законом.
Економічний лібералізм виступає проти державного втручання в економіку, коли воно призводить до неефективних результатів. Вони підтримують сильну державу, яка захищає право власності та забезпечує виконання контрактів. Вони також можуть підтримувати втручання уряду для усунення провалів ринку.
Ключові висновки. Економічна лібералізація, як правило, вважається корисним і бажаним процесом для країн, що розвиваються. Основна мета економічної лібералізації полягає в необмеженому надходженні капіталу в країну та з неї, сприяючи економічному зростанню та ефективності.