Що росте на пальмі? Родина Пальмові. Кокосова пальма. Фінікова пальма. Королівська пальма

Як не дивно, але на запитання про те, що росте на пальмі, не всі люди зможу відповісти правильно. Деякі вважають, що на них можуть рости не тільки фініки і кокоси, але також банани та ананаси, що зовсім неймовірно.

Види пальмових рослин

Пальма — південне деревне рослина, яка росте виключно в зонах тропічного і субтропічного клімату. Сімейство Пальмових відноситься до квітковим рослинам і налічує близько 185 пологів і 3400 видів. Особливо багато цих рослин у зонах Південно-Сходу Азії і в тропічних країнах Південної Америки.

У більш холодних регіонах представників пальмових можна побачити в Середземномор’ї і Північній Африці, на Криті, в Японії та Китаї, на півночі Австралії і т. д.

Пальми можна зустріти в абсолютно різних місцях, починаючи від морського узбережжя і закінчуючи схилами високогір’їв, поблизу боліт і лісів, а також в жарких оази в пустелі. Проте найбільше вони воліють вологі і тінисті зони з тропічним кліматом, утворюючи суцільні зарості. Пальми також широко поширені і в африканських саванах, де вони легко переносять засуху і жаркий вітер.

Что растет на пальме?

Ствол ее стремится ввысь, а вечнозеленая крона подобна салюту. Традиционно красавица пальма – дерево победителей, олицетворение восторга и ликования. Но не только. Она символизирует благополучие и долголетие, потому что плодоносит всю жизнь. Из того, что растет на пальме, наиболее известны кокосы и финики, с них и начнется рассказ.

Пальмы – плодоносы

Для жителей тропиков пальма – примерно то же, что пшеница для нас. Пальма прокормит там, где, кроме нее, ничего не растет. Она же и напоит соком своих плодов, а из их оболочки выйдет отличная посуда. В некоторых регионах человек может обитать лишь благодаря этим благородным растениям.

Кокосовая пальма (Cocos nucifera)

Этой пальмой изобилуют тропики, особенно морские побережья. Плоды ее, кокосы, защищены толстой шершавой кожурой, а вес их может достигать 2,5 кг. Молоко кокоса содержит много витаминов, хорошо восполняет недостаток влаги в организме. Мякоть не всем понравится, но в пищу пригодна. Добывать орехи довольно сложно: растут они на верхушке, сбить их трудно, приходится лезть на тридцатиметровую высоту. Раскалывают орех камнем на твердой поверхности. Плоды кокосовой пальмы разносятся морскими течениями на тысячи миль; так растение освоило множество тихоокеанских островов. Красуется на гербе Мальдив.

Финиковая пальма (Phoenix dactylifera)

Она растет в засушливых регионах, тропиках и субтропиках, где часто является единственным растением с пригодными в пищу плодами. На плантациях выращивают низкорослые формы, с которых удобно собирать урожай. Дикие финики невелики по размеру, но культурные сорта достигают 8 см в длину. Вкусны и полезны, содержат большой набор витаминов и минералов. Длина финиковой грозди достигает без малого метра. На взгляд обывателя, финики все почти одинаковы, но знатоки различают более пятисот сортов.

Финиковая пальма, без преувеличения, стояла у колыбели цивилизации. В руинах дворца Ирода Великого археологи нашли горшок с финиками, возраст которых превышал две тысячи лет. Ученые рискнули посадить несколько семян, одно из них проросло; сейчас пальма «по имени» Мафусаил достигает двухметровой высоты и выглядит превосходно.

Сейшельская пальма (Lodoicea maldivica)

Плоды этой пальмы огромны, каждый весит 13-18 кг. На дереве их может быть 70 штук и более. Диаметр подобного гиганта достигает метра, и созревает он в течение 6 лет. В пищу орех употребляют незрелым, тогда, когда он достигает максимального размера, а это происходит примерно через год. Мякоть его желеобразна, прозрачна и почти безвкусна, но на Сейшелах считается лакомством.

Из-за своего необычного вида и размера в старину такие орехи наделялись волшебными, мистическими свойствами, им приписывали целительную силу. Владеть ими могли только влиятельные особы, простому люду это запрещалось. Платили за плоды баснословные деньги, некоторые монархи готовы были за один орех отдать корабль, полностью груженный зерном и тканями.

Персиковая пальма (Guilielma gasipaes)

У этой пальмы высотой 18 метров – ствол, густо усаженный острыми колючками длиной в ладонь; такими же иглами покрыты большие листья. Не каждое животное сможет одолеть подобную защиту, поэтому урожай на пальме спокойно вызревает. Овальной формы, размером с персик, ее плоды образуют огромные гроздья, свисающие наподобие виноградных, и имеют окраску от желто-оранжевой до красной. По вкусу они напоминают каштан, с большим содержанием крахмала. Чтобы получить сытное блюдо, плоды надо варить в соленой воде долгое время.

Имбирная пальма (Hyphaene thebaica)

Ни одна пальма на Земле не способна ветвиться. Кроме этой. На ее стволе высотой 10 метров бывает 3-4 и более веток, которые заканчиваются пышным султаном листьев. Листья в форме веера, а между ними образуются цветы, мужские или женские. Зрелые гроздья содержат 200 и более ярких блестящих плодов. Египтяне называют это дерево «пальма дум». Самые бедные слои населения питаются волокнистой шелухой ее плодов и считают, что она напоминает по вкусу подсушенный имбирный хлеб.

Арековая пальма (Areca catechu L.)

Одна из самых красивых пальм. Она вырастает до 30 метров и живет до 100 лет. Арековую пальму еще называют бетельной, ее семена используют как главную составляющую жвачки бетель.

Эта жвачка обладает антигельминтным, тонизирующим, легким наркотическим эффектом и, как уверяют коренные жители, безвредна. Но медики считают бетель или пан основной причиной рака слизистой рта у народов Таиланда, Индии, Мьянмы и других стран этого региона. Рот жующего бетель человека похож на пасть вампира, потому что орех арековой пальмы содержит ярко-красный пигмент.

Пальмировая пальма (Borassus flabellifer)

Эту пальму жители Камбоджи называют своим национальным деревом. Первые годы жизни дерево растет очень медленно, но со временем набирает скорость и достигает в высоту около 30 метров.

Плоды растения слегка напоминают кокос, мякоть едят в свежем виде, а из сладкого сока изготавливают пальмовый сахар. Сок берут и из ствола. В старину из листьев делали бумагу – одного листа хватало на 4 страницы. С центрального стержня листа снимали волокна и пускали их на веревки, а из высушенных острых стержней получался труднопреодолимый забор. Воистину универсальное растение!

Пальмы-цветоносы

Большинство пальм цветет одинаково, соцветия их кистевидные. Различие в основном заключается в величине, времени цветения и месте расположения бутонов. Но есть одна пальма, о которой надо рассказать отдельно, ее просто невозможно проигнорировать.

Пальма Корифа зонтоносная (Corypha umbraculifera)

Таллипотовая пальма (второе название растения) является национальным деревом Шри-Ланки, растет она только на острове Цейлон. Считается непревзойденной рекордсменкой по размеру и громоздкости соцветия, а также по количеству цветков в нем.

Таллипота цветет один-единственный раз в жизни. Прожив от 40 до 80 лет, она выпускает на вершине огромный султан, содержащий сотни тысяч цветков. Полностью распустившееся соцветие в высоту достигает 14 метров, а в ширину – 12. Цветки обладают запахом кислого молока и привлекают огромное количество летучих мышей. Эти же животные с удовольствием поедают впоследствии сочные мясистые плоды. Семена корифы считаются талисманом, из них делают красивые четки и браслеты.

Когда заканчивается цветение и плодоношение, огромная белоствольная пальма рушится, как подрубленная.

И еще одно дерево не хотелось бы обойти вниманием.

Пальма кариота жгучая (Caryota mitis)

Листья кариоты насыщены щавелевой кислотой, раздражающей кожу. Ее еще называют винной за своеобразный вкус мякоти плодов. У винной пальмы листья характерной формы: они напоминают рыбий хвост. Высотой она похвастать не может, вырастает всего до 3 метров, но у кариоты есть другая особенность. Она считается самой долго цветущей пальмой в мире. Живет она всего 20 лет и зацветает в конце жизни, но цветение продолжается несколько лет без перерыва. Когда созреют последние плоды, кариота погибает.

Многочисленны и разнообразны

В семейство пальмовых (они же – арековые) входят почти три с половиной тысячи видов, а родов в нем 185. Здесь и гигантский цероксилон, и ползучий ротанг, масличная и саговая пальмы. На каждой из них можно обнаружить что-нибудь достойное внимания, будь то плоды, цветы или даже листья (у рафии они достигают 25-метровой длины). А за плодами пальмы Nipa придется… плыть: это растение обитает в мангровых зарослях, «по колено» в воде.

Мир пальм необычайно богат, и свое внимание мы смогли уделить лишь некоторым из них, на наш взгляд, самым интересным.

О пальмах – одной строкой

• Самая маленькая пальма не вырастает выше 10 см, самая высокая достигает 60 м.
• Рак пальмовый вор, чтобы расколоть кокос, взбирается с орехом на дерево и бросает его вниз, о камни.
• В долине Нила до сих пор существует «пальмовый» календарь: финиковая пальма там выпускает точно по одному листу в месяц.

Що росте на пальмах

Ми часто зустрічаємо пальми на березі лазурового узбережжя або зростаючих в домашніх умовах.

• Загальний опис
• Вигляд рослини
• Особливості
• Екзотичні різновиди
• Де знаходиться батьківщина?
• Фото
• Сімейство
• Якого вимагає відходу?
• Розмноження
• Наукова назва
• Хвороби і шкідники
• Кокосова пальма
• Плід кокосової пальми: універсальний «годувальник»
• Фінікова пальма
• Персикова пальма
• Сейшельська пальма
• Імбирна пальма
• Асаї
• Сереноа

А що ми знаємо про такі дивовижні тропічні рослини? Це дерево або чагарник? Де їхня батьківщина? Як правильно доглядати за ними? Як виглядають на фото кімнатні квіти у вигляді пальм?

Сподіваємося, що відповіді на всі ці запитання ви знайдете в нашій статті.

• Загальний опис
• Екзотичні різновиди
• Де знаходиться батьківщина?
• Фото
• Сімейство
• Якого вимагає відходу?
• Наукова назва
• Хвороби і шкідники

Загальний опис

Пальми вважаються найдавнішими рослинами, які спочатку розмножувалися насінням і пилком. У природних умовах вони можуть досягати до 9 метрів у висоту, якщо зростання штучно не стримувати. Розмір пальми в домашніх умовах залежить від відходу. Найвища пальма в світі – Воскова, її висота може досягати до 50 метрів. Дане дерево є головним рослинним символом Колумбії.

Назва походить від латинського слова «palma», що означає «долоню». І це не дивно, адже листя рослини дійсно нагадують розтопирені пальці на долоні людини.

Цвітіння кімнатної пальми схоже на цвітіння калли. Наприклад, юка має великі білі квіти, схожі на дзвіночки. В основному ж, пальма цвіте дрібними жовтими або білими квіточками на невеликому пензлі.

Хотілося б нагадати, що не природа створила для нас кімнатні рослини, а ми намагаємося вирощувати їх сподіваючись, що вони приживуться в домашніх умовах. Пальма не є винятком. Можна виділити кілька видів, які відмінно будуть себе почувати в домашній обстановці:

Вигляд рослини

У середньому пальма живе близько 150-200 років. Наприклад, кокосова пальма зростає приблизно 100 років, і щороку приносить близько 450 горіхів.

НА ЗАМІТКУ! Кокосовий горіх може подолати по воді тисячі кілометрів, прибитися до берега, і там прорости.

Можна виділити 2 види пальм:

• З віяловим листям. Вони розходяться по радіусу від основи. Яскравий представник – фінікова пальма.
• Перистолисті. Листочки розходяться паралельно в сторони від прожилки по центру. Яскравий представник – бамбукова пальма.

Пальми – це багаторічні дерева, рідше чагарники, велика частина яких має стовбур, що не ветвиться, на вершині якого росте крона. Також можуть рости у вигляді ліан з тонкими стеблями. У тропічній і субтропічній місцевості налічується до 1500 видів.

Особливості

1. Стовбур пальми зазвичай не гілиться (винятком виступає рід дум-пальм). Товщина його близько метра, і протягом життя він не втовщується. Серед пальм існують лазячі ліани, стеблі яких мають товщину близько 2-3 сантиметрів, довжину – до 300 метрів.
2. Суцвіття пальми – це початок, який має значні розміри, гілиться. На розгалуженнях розташовуються квітки, часом вони занурюються в її тканину. Всі суцвіття оточені покривалом.
3. Які плоди ростуть на пальмі? Вони можуть бути у вигляді горіха або кістяка, ягоди. Декоративні пальми дають плоди у вигляді дрібних круглих ягід.

Екзотичні різновиди

Розкажемо про види екзотичних пальм і про те, як вони цвітуть.

До найпоширеніших можна віднести:

• Брахея. Дуже любить світло, але краще росте в напівтіні. Не обходиться без обприскування. Полив помірний.

• Бутія. Пальма, листя якої нагадують пір’я. Цвіте наприкінці весни.
• Вашингтонія. Віялова пальма, що радує погляд білим цвітінням. Може досягати у висоту до 18 метрів.
• Гіофорба. Молода представниця нагадує зовнішнім виглядом вазу. Цвіте дрібними квіточками, приємно пахне.
• Хамедорея. Вважається найбільш невибагливим видом, добре переносить тінь. Квітне практично цілий рік.
• Каріота. Листя рослини схожі на риб “ячий хвіст. Квітне раз на рік протягом 5-6 років.
• Лівістона. Листя схожі на розкритий віяло, у висоту сягає до 2 метрів. Ідеальний варіант для кімнат.
• Рапіс. Ростить у вигляді чагарнику. Дуже примхлива.
• Хамеропс. Масивна пальма з густою кроною. Квітне з квітня по червень.
• Юка! Деревоподібна рослина, лисяча якої збираються в пучки. Білі квітки схожі на дзвіночки.
• Гівея. Витончена рослина, що досягає у висоту до 2,5 метрів. Вимагає уважного відходу.
• Фінікова пальма. Найпоширеніший вигляд зростає у вигляді пишного чагарнику.
• Сабаль. Рослина з віроподібним листям. Види пальм, що ростуть у кімнатах, абсолютно не схожі між собою.
• Трахікарпус. У висоту сягає до 2,5 метрів, зростає дуже повільно. Підходить для квартир.

Де знаходиться батьківщина?

Батьківщиною пальми прийнято вважати тропіки і субтропіки. Дані зони є рідним середовищем проживання дерев. Де зазвичай ростуть? Найчастіше їх можна зустріти в Африці та Євразії, а також деяких регіонах Середньої Азії.

Широке поширення рослина набула в багатьох регіонах земної кулі. Частіше зустрічаються на берегах тропічних морів, високо в горах і у вологих лісах. Величезна кількість видів зростає в Колумбії і на Мадагаскарі. Віялова пальма частіше зустрічається в Іспанії. Перисту представницю частіше можна побачити в Греції.

Також деякі види ростуть на території колишнього Совісного Союзу, наприклад, на Південному березі Криму.

Фото

А як на фото виглядає квітка у вигляді кімнатної пальми, можна подивитися тут.
Ховея ФорстераХамедореяРапісБрах

Вашингто ГіофорбаКар Лівіст ХамеропсЮккаФініковапальмаСабальТрахікарпус

Сімейство

Більшість пальм відноситься до сімейству Пальмові або Арекові.

Якого вимагає відходу?

Вирощувати екзотичну рослину в домашніх умовах не так вже й просто. Воно потребує належного догляду:

1. Горщик з рослиною рекомендується ставити з південного боку будинку.
2. Влітку температура утримання повинна коливатися від 16 до 20 градусів тепла.
3. У літній період обов’язково зволожують крону.
4. З ранньої весни і до глибокої осені пальма, квітуча вдома, потребує рясного поливу. Пересихання ґрунту неприпустимо.
5. Зелені красуні дуже люблять світло, але виставляти їх на прямі сонячні промені не можна.
6. Рослина боїться протягів.
7. Ґрунт для вирощування повинен бути легким і приталеним.
8. Пальми потребують регулярних підживлень і добрив.

Розмноження

Розмножувати пальму в домашніх умовах досить складно.

Також є рослини, розмноження яких допускається за допомогою ділення кореневища або дочірніми відростками.

Насіннєве розмноження вимагає придільної уважності. Сіянці повинні рости при нижньому підігріві, температура при цьому близько 35 градусів. Скільки ростуть? Перші сходи можна спостерігати через пару місяців. Тривалість життя рослини, вирощеної таким способом, досить довга.

Наукова назва

Наукова назва пальми – AREGAGEAE.

Хвороби і шкідники

Пальма в домашніх умовах може зустрітися з такими хворобами:

Всі проблеми, які можуть виникати з листям (коричневі кінчики, коричневе нижнє листя, плямистість) пов’язані з неправильним відходом.

Найчастіше для боротьби зі шкідниками та захворюваннями використовують інсектициди, або намагаються застосувати народні методи.

Всім подобається таке чудове дерево, як пальма. Але виростити його в домашніх умовах досить складно. Чи так не краще вирушити на теплі пляжі, і милуватися рослиною відпочиваючи.

Кокосова пальма

Коли португальці вперше побачили ягоди цього дерева, у них не виникло ніяких сумнівів у тому, що це – горіх. Смачна м’ясиста серцевина, прихована під твердою, як дерево, оболонкою, привернула їх увагу. За «лохмате» волосся на плоді португальці охрестили його «коко» – «мавпочка». Так і повелося: по-англійськи заморську ягоду стали іменувати coconut. А на російську мову назву переклали дослівно: кокосовий горіх. Батьківщиною ягоди вчені вважають Малайзію, звідки плоди, що відмінно тримаються на плаву, поширилися морськими течіями по всьому тропічному регіону. Чому кокосову пальму називають універсальною годувальницею? Та тому, що дерево є цінним матеріалом. Його листя служить покрівлею для хатин. Плід кокосової пальми на різних стадіях стиглості дає сік, молочко, масло, смачну м’якоть. У господарстві використовується навіть тверда оболонка «горіха». З неї роблять різні вироби.

Плід кокосової пальми: універсальний «годувальник»

«Волосаті горіхи» становлять основу добробуту багатьох жителів тихоокеанського регіону. Коли їм менше п’яти місяців відроду, всередині них знаходиться кокосовий сік. Він кислувато-солодкий на смак і відмінно втамовує спрагу. У соку міститься багато поживних речовин. У міру дозрівання в цій рідині з’являються краплі рослинного жиру. Сік перетворюється на молоко. Ця ароматна, солодка емульсія широко використовується в кулінарії, косметології та народній медицині. Молочко залишають «скисати» – виходить щось на зразок сметани. Роблять з нього і олію. У період максимальної зрілості, коли маса плоду кокосової пальми досягає півтора-двох кілограмів, всередині шкаралупи формується м’якоть. Її зіскрібають зі стінок і готують з неї масу смачних страв. У висушеному вигляді вона може зберігатися роками. Це – та сама кокосова стружка, яку ми використовуємо для посипання тортів.

Фінікова пальма

Це невисоке дерево носить наукову назву Phoenix. Пальму почали культивувати ще в глибокій давнині – в Межиріччі, в IV тисячолітті до нашої ери. У різних регіонах вона дає гібриди, і не завжди зі їстівними плодами. Те, що ми звикли вживати, є висушений фрукт пальми Phoenix dactylifera. Це приземистий чагарник з перистим листям, які на підставі метаморфовані в гострі колючки. оди фінікової пальми дуже калорійні (220-280 ккал на сто грамів). До того ж у висушеному вигляді вони можуть довго зберігатися і транспортуватися. В Індії з місцевого виду пальми Phoenix silvestris виготовляють «тарі» – солодке вино. А ось фіник Робелена з Лаосу, що дає чорні плоди, вирощують як декоративну кімнатну рослину. У Європі на Канарських островах росте Phoenix canariensis Chabaud. Це високе – до 15 метрів – дерево дає дрібні бурштинові плоди.

Персикова пальма

Батьківщиною цього високого – до 30 метрів – дерева є джунглі басейну Амазонки. Місцеві індіанські племена здавна культивували цю рослину, оскільки їстівними є не тільки плоди пальм, але й очищений від кори стебель. Листя вживали для покрівлі хатин. Наукова назва пальми – Bactris gasipaes, а популярна – «персикова», через круглі рожево-помаранчеві плоди. На смак вони, звичайно, відрізняються від середземноморських фруктів. Вони висять довгими гроздями по сотні штук. У плодів тонка шкірка і мучниста солодкувата м’якоть. Кісточка велика, із загостреною верхівкою. Індіанці плоди варять у підсоленій воді кілька годин і вживають з соусом як гарнір, як ми – картоплю. З м’якоті також готують місцеву горілку. Оскільки вона суховата, її розмалюють і додають у борошно для різної випічки. Є тільки один мінус біля персикової пальми. Збирання багатого врожаю ускладнюють гострі, як кинджали, чорні та довгі шипи у верхній частині стовбура.

Сейшельська пальма

Плід дерева з науковою назвою Lodoicea maldivica воістину рекордсмен. Дозріваючи, він досягає у вазі вісімнадцяти кілограмів, та й розміри у нього значні – більше метра в окружності. Не можуть місцеві жителі поскаржитися і на неврожай. Стабільно близько сімдесяти таких гир приносить одна сейшельська пальма. Плід, правда, зріє цілих шість років. Але не треба так довго чекати! У їжу вживають однорічні плоди. Саме в такому віці м’якоть має консистенцію желе, адже пізніше вона твердіє і стає міцною, як слонова кістка. Це ласощі раніше дуже високо цінувалося. Європейці називали цей «горіх» морським кокосом (коко-де-мер) і платили за нього шалені гроші. Плід сейшельської пальми наділяли магічними властивостями і вважали панацеєю від усіх хвороб. Не менш плодів дивно і саме дерево. На відміну від кокосових пальм, сейшелові незламно стоять під ураганним вітром, як кам’яні колони. А плодоносити починають, тільки досягнувши віку в сто років. Коли ж піде дощ, під кроною сейшелової пальми можна сховатися, як під найнадійнішим дахом. Листя дерева утворюють жолобки-водоуловлювачі. Потоки зливи скочуються до черенків біля стовбура і потім по ньому до коріння.

Імбирна пальма

Назва дерева говорить сама за себе. Тільки ось смак імбирного пряника мають не плоди пальм, а волокнисте болісне лушпиння. Хоча бідні верстви населення харчуються суховатими гроздями. У цій пальмі є одна особливість, що відрізняє її від інших. На дереві можуть бути три-чотири гілки. Кожна з них завершується віроподібним листям, серед яких з’являються квітки. Не всі вони перетворюються на плоди, адже дерева імбирної пальми бувають різних підлог. Тільки жіночі особини дарують людям грозди блискучих красивих світло-коричневих плодів. У Південному Єгипті це дерево називають особливо поетично – «пальмою дум».

Асаї

Батьківщиною дерева є північ Бразилії, сучасний штат Пара. Плоди пальм асаї невеликі, круглі, до півтора сантиметра в діаметрі. Як і інжир, ягоди бувають двох різновидів: зеленуваті і темно-пурпурові. На смак нагадують малину або їжачку з легким відтінком горіха. Але не це виділяє плоди асаї від інших ягід пальм. У них міститься стільки ж білка, як і в коров’ячому молоці. Всього жменя маленьких плодів здатна вгамувати голод дорослої людини: енергетична цінність у продукту – 182 ккал. Високо в них і вміст заліза, вітамінів В і Е. При цьому досить низький рівень холестерину. Плоди пальми асаї рекомендують вживати спортсменам, оскільки вони сприяють регенерації мускулатури, а також прописують їх хворим на анемію. У їжу вживаються як у свіжому вигляді, так і піддалися термічній обробці. З плодів роблять лікери і вина, а з нирок – салати.

Сереноа

У цього дерева з Південно-Східної Азії є й інші назви. Найбільш часто його іменують карликовою або повзучою пальмою. Дерево приносить ягоди величиною в 2-3 сантиметри. Зовні плоди пальми повзучої схожі на великі маслини. Ягоди сереноа дуже корисні. Вони містять каротин, що допомагає поліпшити гостроту зору. Екстракт з ягід цієї рослини використовують для лікування акне і як натуральний сонцезахисний засіб. Жителі тих регіонів, де росте сереноа, їдять плоди карликової пальми у свіжому вигляді, вважаючи їх найсильнішим афродизіаком.

Неможливо уявити флору нашої планети без цих чудових створінь рослинного світу. Пальми розселилися по величезних територіях усіх п’яти континентів (за винятком Антарктики), а також на незліченних островах і просто клаптиках суші посеред безкрайніх просторів Світового океану.

Ширина поясу розселення пальм по Землі обмежена тропіками і субтропіками. Найбільша різноманітність видів пальм – у Колумбії і на Мадагаскарі.

1). Іспанія, 2) .юг Франції, де росте віялова пальма хамеропс приземистий (Chamaerops humilis), що витримує температуру до _ 12 градусів Цельсія, 3). південь Греції і Крит – де притаїлися гай перистої критської фінікової пальми (Phoenix theophrastii).

Коротко про чудові пальми.

(лат. Hyphaene) – рід рослин сімейства Пальми, що включає в себе близько 8 видів.

Види роду ростуть в саваннах або напівпустелях тропічної і субтропічної Африки, а також на Мадагаскарі, в горах Південної Аравії, в Західній Азії, на західному узбережжі Індії і Шрі-Ланки.

Від інших пальм гіфени відрізняються тим, що їхні стеблі дихотомічно вітруються, надаючи рослинам характерний вид.

Гіфена Петерса Гіфена thebaica. Ізраїль.

2. Adonidia merrillii (Вейчія Меріл)

Рослина сімейства Пальмові (Арекові); єдиний вид роду Cocos.

Назва типу від іспанського cocos «(» кокос «) і походить, швидше за все, від» грецької – куля. Видова назва nucáfera – від латинських слів nux («горіх») і ferre («нести»).

З санскриту назву кокоса перекладається як «дерево, здатне забезпечити всім необхідним для життя».

З малайського – «дерево тисячі застосувань». На Філіппінах кокос називають «дерево життя».

Південно-Східна Азія. Зараз розселилася в тропіках обох півкуль, як у культурній, так і в дикому вигляді. На Філіппінах, Малайському архіпелазі, півострові Малакка, в Індії і на Шрі-Ланці її розводять з доісторичних часів. Кокос – рослина морських узбережжя, що віддає перевагу піщаним ґрунтам, тому перше місце за обсягами виробництва з великим відривом займає багатостровна Індонезія.

Висока (до 30 м) струнка пальма. Стовбур – 15 – 45 см у діаметрі, гладкий, у кільцях від опалого листя, злегка нахилений і розширений біля основи. Бічних гілок немає, але внизу часто розвиваються опорні корені.

Листя довжиною 3 – 6 м. Листя в кроні від 20 до 35, також є пазушні мітки (довжиною 1,2 – 2 м), що звішуються з вершини дерева.

Плід – констанка (назва кокосовий горіх є помилковою) 15 – 30 см у довжину, порівняно округлий, вагою 1,5 – 2,5 кг. Зовнішня оболонка плоду (екзокарп) пронизана волокнами (койр); внутрішня (ендокарп) – тверда «шкаралупа» з трьома порами, що ведуть до трьох семяпочок, з яких тільки одна розвивається в сім’ї. Насіння складається з м’ясистого поверхневого шару білого кольору товщиною близько 12 мм (м’якоть, або копра) і ендосперма. Ендосперм, спершу рідкий і прозорий (кокосова вода), з дозріванням кокоса в ньому з’являються краплі олії, що виділяється копрою, і він стає злегка жовтуватим і маслянистим на вигляд. Додаванням води в ендосперм отримують кокосове молоко.

Плоди ростуть зв’язками по 15 – 20 штук, визріваючи за 8-9 місяців. Окультурене дерево починає давати плоди з 7 – 9 років і народжує близько 50 років. З одного дерева щорічно отримують 50 – 200 плодів. Кокоси збирають або повністю дозрілими (на копру та інші продукти) незадовго (1 -1,5 місяця) до дозрівання (на койру). Койру використовують у меблевій промисловості (наприклад у виробництві матраців) «склеюючи» волокна латексом – що дає запах «гуми».

Кокос герметичний, а тому і не тоне. Так розширюється ареал кокосу:плоди розносяться течіями океанів, зберігаючи свою здатність до проростання. Кокоси зустрічалися і біля берегів Норвегії, залишаючись живими.

Кокос – такий же горіх як вишня або персик. Це кісточковий плід, в якому всередині м’якоті знаходиться насіння. Біла м’якоть кокоса, копра, – і є його насіння, всередині якого знаходиться рідина, ендосперм.

Все це стадії дозрівання одного і того ж кокосу. Прозора водичка в кокосі – це і є кокосова вода.
Потім до неї надходить олія з копри. Рідина густіє і перестає бути прозорою. Спочатку вона як молоко, потім – як кефір, потім – як сметана, а потім затвердіває.

Загустіле кокосове молоко на 90% складається з насичених жирів, що вище за вмістом, ніж навіть сало і вершкове масло.

Так що при потраплянні на безлюдний острів, де крім кокосів нічого немає – можете не хвилюватися – кокосова пальма підтримає вас необмежений час.

Кокосові пальми дуже гладкі і на них не піднятися. А тому, наприклад, у Малайзії використовують макак для збору кокосів. Там існують навіть школи навчання макак збору кокосів.

1 – плід (констанка) у поздовжньому розрізі; 2 – кісточка (ендокарпій), що залишилася після видалення у плоду зовнішньої оболонки і мезокарпія; 3 – те саме в поперечному розрізі; 4 – ендосперм після видалення ендокарпію; 5 – частина ендосперма з зародком.

Корифа зонтоносна – дерево зі стовбуром висотою до 25 метрів і діаметром до метра, з великим віяловим листям до шести метрів в діаметрі на зелених черешках до трьох метрів в довжину. Кожен аркуш розсічено на 80 – 110 листових сегментів, що розходяться від загального центру. Деревини, що залишилися в нижній частині стовбура, основи відпали черешків листя нагадують ріг носорога. Досягає зрілості і зацвітає до 50 – 60 років, тоді ж починають засихати і відпадати верхнє листя. На верхівці стовбура, над листям, у квітучих рослин з’являється найбільше в царстві рослин суцвіття з міріад жовтувато-білих квіток, розміром до п’яти метрів. Через рік після початку цвітіння дозрівають плоди, що представляють собою зелено-коричневі соковиті однокістянки, діаметром близько 4 см., в кількості до двох тонн на одній рослині, після чого рослина відмирає.

Корифою зонтоносної покриті індійські штати Керала, Карнатака, Махараштра, Тамілнад і острів Цейлон (Шрі-Ланка)

Фінікова пальма (власне фінікова пальма – на відміну від назви роду), або Фінік пальчатий (лат. phoenix dactylifera) – вид дерев з роду Фінікова пальма сімейства Пальмові (Пальми).

Крім цього виду є ще кілька:

Фінік робеллена-суто декоративний вигляд.

Гірський фіник – фінік гірський родом з Індії, утворює там цілі пальмові ліси. Що досить незвично для рослини, яка є відлюдником в числі пальм.

Фінік пальчастий – дерево з прямим стовбуром, покритим залишками листових черешків. Дерева сягають висоти 15 – 26 метрів (зрідка 30 м). Листя піднесене, довжиною до 6 метрів, розташовані пучком на вершині стовбура. Квітки одностатеві, зібрані в заметільчасті суцвіття, вітровимі. Плід – фіник, продовгувата констанка довжиною до 8 см і шириною до 4 см. Витримує температуру до _ 14 ° С.

Фініки протягом тисячоліть залишаються одним з основних видів їжі в країнах Близького Сходу і Північної Африки. В Індії переконані, що першими фінікову пальму одомашнили носії індської цивілізації. У Месопотамії, яка традиційно вважається батьківщиною фінікової пальми, виявлено свідчення обробки цього дерева за 4 тис. років до н.