Держдума і Рада Федерацій позачергово зберуться наступного дня після послання Путіна

Президент Владімір Путін планує записати звернення до бюрократичного апарату своєї терористичної держави. Очікувалося, що уже наступного дня головний законодавчий орган ворожої держави збереться після цього для того, аби обговорити впровадження російських законів на окупованих територіях. Однак це може відбутись пізніше.

Зауважимо, що йдеться про послання Путіна Федеральним зборам, яке мало б відбутися ще минулого року. Однак кремлівський карлик, ймовірно, звернеться до російських чиновників 21 лютого. Згодом варто очікувати маразматичних новин з Держдуми Росії та Ради Федерації (верхньої палати парламенту), які зберуться на позачергові засідання. Про це інформує 24 Канал з посиланням на ворожі ЗМІ.

Коли саме зберуться – невідомо

Російські медіа стверджують, що про відповідне засідання спершу повідомляв голова комітету Ради Федерації з регламенту В’ячеслав Тимченко. Саме він говорив про плани розглянути на позачергових зустрічах закони про “інтеграцію” українських регіонів у правове поле Росії.

Однак згодом заступник голови цього органу Микола Журавльов зробив іншу заяву. Він зазначив, що це позачергове засідання перенесли з 22 лютого на 1 березня.

Перенесення потрібне для того, аби оперативно розглянути низку змін до бюджетного та податкового законодавства,
– написали російські ЗМІ з посиланням на Раду Федерації.

Через деякий час чиновниця Матвієнко констатувала, що Рада Федерації знову переносить засідання з 1 березня на 22 лютого на прохання уряду.

Водночас слід сказати, що в головному законодавчому органу Росії – себто в Держдумі – констатували, що нижня палата парламенту і так мала зібратись на засідання. Тому про ніяку “позаплановість” не може йтися.

Словом, так видається, що поки самі російські чиновники не можуть розібратися, коли їм збиратися та яке це буде засідання – “заплановане” чи “позапланове”. Нічого дивного – для ворожої держави така вакханалія є звичною.

Путін, ймовірно, готує концерт до річниці від початку вторгнення

Варто сказати, що раніше прессекретар президента Росії Дмітрій Пєсков повідомляв, що президент Путін виголосить послання до Федеральних зборів 21 лютого у Гостинному дворі.

Окрім того, як заявляють ЗМІ, Кремль планує провести у Лужниках масштабний мітинг-концерт за участю глави держави. Власне, Росія зібралася “святкувати” роковини від початку широкомасштабної війни, що видається надзвичайно цинічним.

Рада Федерації та Держдума збираються на засідання в один день. Чи йтиметься про атаку?

На 22 лютого у Москві призначене позачергове засідання Ради Федерації. Офіційно зазначено, що основне питання, яке буде стояти на порядку денному, – підвищення пенсій військовим перед 23 лютого, Днем радянської армії. Але на тлі скупчення російських військ біля українських кордонів, дипломатичного протистояння Росії та Заходу, загострення ситуації на лінії розмежування на Донбасі та звинувачень з боку Росії у військовій агресії, що її нібито здійснює Україна, засідання Ради Федерації викликає, як мінімум, занепокоєння. Радіо Донбас.Реалії припускає, які рішення можуть прийматися на засіданні 22 лютого, та які потенційні наслідки вони можуть мати.

Що таке Рада Федерації?

Це верхня палата російського парламенту, вона складається з сенаторів. Серед рішень, які ухвалює Рада Федерації, цікавими у нинішньому контексті можуть бути наступні:

• затвердження Указу президента Росії про введення воєнного стану;
• затвердження Указу президента Росії про введення надзвичайного стану;
• питання про можливість використання Збройних сил за межами території Російської Федерації.

Чому сенаторів збирають саме 22 лютого?

Не зрозуміло, адже чергове засідання мало відбутися трохи більше, ніж за тиждень – 2 березня. Засідання 22 лютого – позачергове і пройде в один день з засіданням Державної Думи Росії, що буває не часто. Тобто зберуться одразу дві палати російського парламенту. Таке буває, зазвичай, коли заслуховують звернення президента, яким вже багато років є Володимир Путін.

Які рішення вже приймала Рада Федерації?

На прикладі війни з Грузією у 2008 року та анексії Криму 2014 року можна простежити, що саме Рада Федерації була залучена до цих процесів. У випадку з Абхазією та Південою Осетією, які Кремль визнав як держави, це визнання відбулося указом президента Росії (тоді ним був Дмитро Медведєв), але після звернення обох палат російського парламенту.

У 2014 році президент Путін визнав незалежність Криму, після чого його незаконно було приєднано до Росії. З цього приводу Путін також виступив перед федеральними зборами. Але ще до того – 1 березня 2014 року – саме Рада Федерації формально дозволила Путіну використовувати російські війська на території України.

Чого ж чекати тепер?

• Якщо говорити про можливість ухвалення нового офіційного рішення про введення російських військ в України, то великої необхідності у ньому немає, адже таке право може бути використане у разі небезпеки, що загрожує російським громадянам за кордоном. Якщо говорити про ОРДЛО, то так званих «нових громадян» там, за твердженням Росії, вже понад 770 тисяч. Тобто логічний привід є, особливо, враховуючи російську риторику останніх днів.
• Державна Дума вже ухвалила звернення до Путіна визнати формування «ЛДНР» як незалежні республіки. Чи виступить на засіданні 22 лютого з такою пропозицією Рада Федерації? Це цілком можливо, у такому разі Кремль сам для себе ще більше легітимізує таке рішення, що продиктоване різними гілками влади. У такому разі знову набуває актуальності попередній пункт. Чи не буде визнання «ЛДНР» означати, що Росія вже не вважатиме ОРДЛО частиною України, а дозвіл на введення військ буде наданий на неокуповану частину Донбасу чи інші українські регіони?
• Саме визнання «ЛДНР» означатиме і фактичне закінчення Мінського процесу, Нормандського формату та і взагалі призведе до переговорного вакууму між Росією та Україною з країнами заходу. Подальшу реакцію на ці дії та ймовірні санкції у Росії теж не можуть не передбачати. До того ж, очевидно, що це лише посилить ескалацію як на Донбасі, так і на кордонах України.
• Рада Федерації і Кремль можуть ухвалити і рішення про введення військ в ОРДЛО разом з визнанням «республік» чи без такого. Тож на лінії розмежування можуть опинитися не підконтрольні Росії формування, а регулярна її армія, як це було у 2014-15 роках. Це додасть ризиків великого конфлікту.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту [email protected], у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім’я не буде розкрите)

Донбас.Реалії

Держдума РФ та Рада Федерації проголосували за ратифікацію угод про “дружбу, співпрацю та взаємну допомогу” з “ЛДНР”

Рада Федерації та Держдума Росії одноголосно ухвалили рішення про ратифікацію угод про “дружбу, співпрацю та взаємну допомогу” з “ДНР” та “ЛНР”, які вступають в дію з вівторка

Про це повідомляє Еспресо.TV з посиланням на засідання Держдуми РФ та Ради Федерації.

Рада Федерації на позаплановому засіданні одноголосно ратифікувала внесені Володимиром Путіним договори “про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу” з “ДНР” та “ЛНР”.

Вони набувають сили одразу, з 22 лютого.

• спільна оборона;
• спільна охорона “кордонів” так званих Л/ДНР;
• право сторін використовувати військову інфраструктуру та військові бази на території одне одного;
• визнання документів, які видають державні органи всіх сторін;
• Росія бере на себе підтримання фінансової та банкової систем “Л/ДНР”;
• платіжним засобом на території “Л/ДНР” є рубль;
• так звана дружба буде діяти протягом 10 років.

Пізніше обидва законопроєкти підписав Володимир Путін.

Росія визнала “ДНР” та “ЛНР” у тих межах, у яких “республіки” проголосили себе у 2014 році. Про це заявив представник президента РФ Дмитро Пєсков, повідомляє Дождь.

Нагадаємо, у понеділок, 21 лютого, Володимир Путін підписав укази про рішення визнати “державність” терористичних організацій “ЛНР” і “ДНР”, які формально контролюють окуповані Росією території Луганщини та Донеччини.