У феодальній системі (в Європі та в інших країнах) шляхта, як правило, була тими, хто володів леном, часто землею або посадою, у васалітеті, тобто в обмін на вірність і різні, головним чином військові, послуги сюзерену, який міг бути високопоставленим дворянином або монархом.
Дворянство мало велику владу; вони панували над королівствами, володіли землею та панували над більшістю населення: селянами-кріпаками, які працювали на землі та мали небагато прав. Однак дворяни мали й обов’язки. Вони служив у війську і господарював на землі.
Відповідь і пояснення: Залежно від часу та місця дворяни насолоджувалися різними видами розваг, у тому числі музичні вистави, оповідання історій, акробати чи танцюристи, маски чи вистави чи ігри з тваринами, як-от цькування ведмедів.
Пани й дворяни б займатися бізнесом, пов’язаним із його землею. Будуть заслухані звіти про посіви, врожаї та запаси. Фінанси – рента, податки, митні збори. Очікувалося, що лорд буде здійснювати свою судову владу над своїми васалами та селянами.
Як член дворянського класу, від лорда очікувалося ставив потреби своїх підданих вище своїх власних. Вища посада дворянина означала більший обов’язок перед тими, хто був під його опікою. Це концепція, зрозуміла військовим.
Дворяни також би нехай селяни живуть і працюють на землі, за податки і харчі. Дворянство збагачувалося за рахунок ренти, отриманої від селян, яких вони віддавали на землю. Селяни були найбільшою і найнижчою групою в середньовічному суспільстві, становлячи понад 90% населення.