Презентація “ВИРОЩУВАННЯ ДОЩОВИХ ХРОБАКІВ ЯК ОСНОВА РАЦІОНАЛЬНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ”

ВИРОЩУВАННЯ ДОЩОВИХХРОБАКІВ ЯК ОСНОВА РАЦІОНАЛЬНОГОВІДНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬБарвінський Кирило Сергійович вчитель біології та екології Чорнорудської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ружинського району Житомирської області

Актуальність теми: Проблема, порушена в даній роботі, є на сьогоднішній день актуальною для нашого суспільства, так як необхідно зупинити процес зниження родючості ґрунту, підвищити частку екологічно чистих харчових продуктів. Актуальною є ця проблема і для нашого Ружинського району, так як багато сімей має будинки в селі, присадибні господарства, де вирощуються овочеві та плодово-ягідні культури. Хробаки – творці ґрунту, найперші хлібороби. Це їх діяльність переробляти в гумус торішні залишки рослин, лісову підстилку. Гумус – органічна речовина ґрунту, перегній. Ґрунти, багаті гумусом, мають високу родючість, так як накопичені в рослинних рештках поживні речовини, вітаміни знову повертаються в ґрунт.

Мета роботи: вивчити технології розведення і використання дощових черв’яків в землеробстві як природну можливість відновлення ґрунту. Завдання роботи:1. Вивчити за літературними джерелами біологію дощових черв’яків, їх вплив на ґрунт і врожайність сільськогосподарських культур.2. За літературними джерелами вивчити властивості біогумусу, створюваного дощовими хробаками, як цінного органічного добрива.3. Вивчити умови культивування дощових черв’яків на садовій ділянці.4. Скласти коротку методику по розведенню і використанню дощових черв’яків на власних присадибних ділянках для відновлення родючості ґрунту і його здоров’я.5. Зробити висновки про перспективність і ефективність використання дощових черв’яків в землеробстві.

Об’єкт дослідження: технології розведення і використання дощових черв’яків в землеробстві – природна можливість відновлення ґрунту. Предмет дослідження: Дощові хробаки.

ОСОБЛИВОСТІ І ЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ. Біологія дощових хробаків , їх плив на ґрунт та врожайність сільськогосподарських культур. Дощові (земляні) черви – великі ґрунтові безхребетні тварини, одні з найдавніших і численних на Землі. Тільки на території України їх налічується близько 100 видів. Це за допомогою їх діяльності створювалися і створюються ґрунти. Вони головні санітари землі. Дощові черви харчуються мертвими гниючими рослинними тканинами, які надходять в ґрунт у вигляді осаду, кореневих і поживних залишків. Дощові черв’яки – головні споживачі мертвих рослинних залишків, тому що біомаса хробаків становить 50 – 70% всієї біомаси ґрунту. Поглинаючи разом з ґрунтом величезну кількість рослинного детриту (розклад мертвих рослинних тканин), грибів, водоростей, найпростіших, вони переварюють їх, виділяючи потім назад в навколишнє середовище велику кількість власної кишкової мікрофлори, ферментів, вітамінів, біологічно активних речовин, які мають антибіотичні властивості і перешкоджають розвитку хвороботворної мікрофлори, гнильних процесів, знезаражують ґрунт.

Вермікулювання – це процес переробки органічних відходів з використанням дощових черв’яків. В процесі перетравлення рослинних залишків у травному каналі хробаків формуються гумусні речовини. Вони відрізняються за хімічним складом від гумусу, що утворюється в ґрунті за участю тільки мікрофлори. У травній трубці хробаків формуються молекули гумінових кислот, які довго зберігаються в ґрунті.

Роль дощових хробаків у природі та користь для людини

На розмір популяції дощових черв’яків на городі впливає кілька факторів:

• кількість шкідливих для них хімічних елементів у ґрунті,
• її вологість,
• кислотність,
• кліматичні умови
• наявність їжі.

Незважаючи на те, що цих безхребетних можна зустріти на всіх континентах, крім Антарктиди, все ж таки вони не переносять екстремально низьких температур і пустель. З настанням осені або за відсутності дощів вони намагаються закопатися глибше в землю і впадають в анабіоз. У ці періоди черв’яки перестають харчуватися та розмножуватися. Ідеальними для зростання популяції є температура повітря вище +20 ° C і вологість ґрунту не нижче 60%.

Кількість особин певному ділянці залежить від типу грунту. На суглинистих і супіщаних їх кількість зростає швидше, ніж у глинистих. Це з рівнем кислотності грунту. Більшість видів оптимальне значення рН 6,5–7,5 одиниць. Хоча черв’яки дендробена легко переносять і підвищену кислотність. А ось засолення ґрунту впливає на поведінку дощових хробаків найнегативнішим чином.

Безхребетні мають багато ворогів. І якщо птахи нездатні суттєво вплинути на популяцію, то у раціоні кротів ці тварини займають значне місце. Тому деякі дачники, порівнюючи користь від дощових черв’яків і шкоду від залучених ними кротів, вважають за краще позбавлятися обох.

Вплив агротехнічних заходів не має істотного значення на чисельність безхребетних. Основний період розмноження черв’яків посідає червень — серпень, коли роботи не ведуться. А ось внесення в ґрунт отрутохімікатів здатне занапастити всю популяцію. Відновиться вона нескоро.

Черв’яки – невтомні творці родючості

Щоб отримати задоволення від результатів своєї роботи, садівник повинен багато знати про ґрунт і подолати низку труднощів. Його першочерговою турботою є окультурення ґрунту. Технологічні властивості ґрунту визначаються його пухкістю та щільністю. Є цілий загін помічників, що покращують і покращують грунт.
Біологічне життя представлено в ній продуктами життєдіяльності корисних і шкідливих живих організмів: мікроорганізмів (цвілі, нижчі гриби) та макроорганізмів (дощові черв’яки та членистоногі, кроти, миші та ховрахи). Сліди життєдіяльності ґрунтових організмів візуально помітні у гумусовому горизонті ґрунту. У родючому ґрунті на 1 м² зустрічається 1000-200000 одиниць макрофауни. Головна їхня роль полягає у дробленні, подрібненні та руйнуванні рослинних та тваринних залишків у ґрунті, а також у поїданні та пошкодженні рослин.

Магазини товарів для дачі

Студії ландшафтного дизайну

Найбільш поширеними корисними представниками ґрунтової макрофауни є дощові черви

. За рік на 1 м² вони переробляють до 0,1 кг рослинних залишків. Одночасно через їх травний тракт проходить 2,5 кг ґрунту, який в результаті цього набуває нової властивості і будови. Крім того, дощові черв’яки проробляють у ґрунті канали, чим збільшують її пористість, повітро- та водопроникність. Значною мірою також рихлять ґрунт мурахи, ногохвостки, багатоніжки, двокрилі мухи та їх лялечки, гусениці метеликів та деякі хребетні.

Більшість людей досі існує уявлення у тому, що черв’яки гідні лише зневаги — їх можна тиснути, знищувати, цькувати. Дощових хробаків бачили всі. Але чи всі знають, що це гаранти нашого благополуччя та здоров’я?

Дощові черв’яки — великі безхребетні ґрунтові тварини — сапрофаги, що живляться рослинними рештками. У ґрунтах нашої країни їх налічується 97 видів.

Пропускаючи через свій кишечник масу відмерлих рослинних тканин, черв’яки їх руйнують і перемішують із землею. Їм належить заслуга в переробці компостів, які через деякий час перетворюються на сипучий, пухкий, що складається переважно з гранульованих екскрементів черв’яків матеріал. Це водоміцні, водоємні, гідрофільні структури, які становлять у ґрунті найцінніші форми гумусу та є центрами мікробіологічної активності. Справа в тому, що в кишечнику черв’яків розвиваються процеси, при яких низькомолекулярні продукти розпаду органічних речовин перетворюються на молекули гумінових кислот. Останні утворюють комплексні сполуки з мінеральними компонентами ґрунту гумати кальцію. А вони, як відомо, роблять ґрунт структурним, попереджаючи вітрову та водну ерозію ґрунту.

Хробаки поглинають як перегній, а й бактерії, водорості, гриби та його суперечки, найпростіші організми нематод.

Кількість бактерій у ґрунті величезна. 1 грам ґрунту на цілині містить 300-600 мільйонів, а один грам окультуреної землі – до 3 мільярдів бактерій. У добрих компостах або удобреному гноєм грунті кількість мікроорганізмів ще більша. Ґрунтова мікрофлора та мікрофауна – основне джерело білкового харчування земляних черв’яків. Вона майже повністю перетравлюється в їхньому травному каналі. Їхні відходи містять багато найрізноманітніших ферментів, антибіотиків, амінокислот, вітамінів, інших біологічно активних речовин, які знезаражують патогенну мікрофлору. Цьому сприяють не лише черв’яки, але вони домінують, становлячи 50-70% усієї біомаси ґрунтових безхребетних.

Земляні черв’яки виступають як регулятори діяльності мікроорганізмів, як санітари та дезодоратори ґрунту, що збагачується азотом, фосфором та калієм, збалансованими між собою природною технологією. За високої чисельності в компостах вони переробляють його на високоефективне гумусове добриво. В екскрементах черв’яків природних популяцій вміст гумусу становить 11-15%, а у виведених штучно – до 35%. Це чудове добриво для рослин. Їхній склад азотно-фосфорно-калійний: 5-5-3. За кордоном це добриво продається у садових центрах по 25 доларів за півкілограма. Для вирощування трьох земляних черв’яків земля має отримувати щорічно півкілограма високоякісного органічного добрива. Сад, який дружить із хробаками, може мати до 25 земляних хробаків на одному квадратному метрі. Цьому сприяють тонни живильного органічного маси.

Є й інша специфічна особливість черв’яків, дуже корисна для ґрунту. За літо населення зі 100 черв’яків на 1 квадратному метрі прокладає в грунті кілометр ходів, роблячи її пухкою, водо- і повітропроникною. Встановлено, що черв’як за добу пропускає через травний канал кількість землі з органікою, що дорівнює вазі свого тіла. Активна діяльність черв’яків триває в середній смузі 200 днів на рік. Кількість гумусу знаходиться в прямій залежності від їх кількості. Жодні інші тварини і навіть агромеліоративні прийоми не можуть зрівнятися з хробаками.

У далекому минулому за допомогою посадженої в клітину пташки перевірялася токсичність повітря в глибокій копальні. Поки пташка не помре, шахтар знав, що у шахті гарне повітря, яким можна дихати. Земляні черв’яки – надійний природний показник здоров’я та родючості садової землі. Покопайтеся у своєму саду. Знайдіть, принаймні, п’ять жирних земляних черв’яків в одному кубічному метрі землі. Дрібні, худі земляні черв’яки або ще гірше їх відсутність — є показником того, що земля потребує органічного матеріалу.

Земляні черв’яки допомагають нейтралізувати кислотність ґрунту, виділяючи карбонат кальцію. Вони віддають перевагу нейтральній кислотності грунту. Кілометрові нори черв’яків глибоко в землі заповнені повітрям та вологою. За ними розвивається коріння рослин. Хробаки винищують солому, що покриває лужок, і зменшують кількість шкідливих нематод.

Прямі сонячні промені можуть убити земляних черв’яків протягом кількох хвилин, тому вони виходять зі своїх нір лише вночі у пошуках їжі. Вони ставляться прихильно до ґрунту з температурою 10…15°С, віддаляючись у свої глибокі нори у спекотні дні. Несприятливих ґрунтових умов земляні черв’яка уникають, рятуються втечею або швидко гинуть. Навіть якщо поширення цих «садових канарок» невелике, земля, мабуть, містить багато сплячих яєць. Тому спробуйте створити хробакам надійне житло та сприятливі умови для їх розвитку.

Магазини товарів для дачі

Студії ландшафтного дизайну

Чим корисні дощові хробаки?

Якщо запитати, яка роль дощових хробаків у природі, то виявиться, що вони — одні з найкорисніших для екосистеми тварин. Ще Чарльз Дарвін писав, що присутність на одному гектарі 15–20 особин дозволяє їм переробити за рік близько 20 тонн землі. Таким чином, перебування в ґрунті черв’яків робить її більш сприятливою для росту рослин.

Безхребетні все життя проводять під землею, роючи тунелі. При цьому вони частково розсувають ґрунт, а частково проковтують його, пропускаючи через систему травлення. Якщо рослинних останків не вистачає, то ночами ці істоти затягують у нірку листочки, соломинки, пір’я птахів. Завдяки кальциту, який утворюється в стравоході черв’яків, відбувається нейтралізація кислих ґрунтів, що має велике значення для її родючості.

Численні тунелі, залишені безхребетними тваринами, сприяють аерації ґрунту та проникненню в нього води. Це добре для коріння рослин.

Крім того, роль дощових черв’яків у природі не обмежується створенням біогумусу. У їх слизу міститься багато ферментів, які мають антисептичні властивості. У період розмноження відбувається дезінфекція грунту.

В екосистемі черв’яки є важливим харчовим ланцюжком. Ними харчуються багато птахів, деякі ссавці, членистоногі.

Намагаючись збільшити кількість дощових черв’яків на присадибній ділянці, потрібно враховувати, що вони можуть бути переносниками небезпечних паразитів для свиней та свійської птиці.

живлення

Відповідь на питання, чим можуть харчуватися дощові черв’яки дуже проста — всім. Процес їжі в них дуже цікавий: вони заковтують деяку кількість грунту і вибирають з неї всі органічні речовини. Їдять під землею знайдену їжу маленькими шматочками, присмоктавшись до неї, затягують у нори. Можуть робити запаси їжі на «чорний день» у спеціальних норках, які закупорюють для збереження. Після засвоєння їжі виходять на поверхню, де виділяють залишки життєдіяльності, роблячи це в певних місцях.

Яким чином дощові черв’яки підвищують родючість ґрунту?

Земляні черв’яки, поїдаючи мертву органіку, переробляють їх у прості неорганічні речовини. За день одна особина може з’їсти рослинних останків у кількості, що дорівнює своїй вазі. Тільки 40% їх буде спрямовано її життєзабезпечення, з інших утворюється биогумус.

У чистому, що не перегнило вигляді, ні скошена трава, ні компост, ні гній нездатні дати рослинам потрібні речовини. Вони можуть їх отримати лише з гумусу. У його створенні переважно беруть участь дощові черв’яки. Пропускаючи землю через свій травний тракт, вони насичують її ферментами та амінокислотами.

Грунт, де знищені земляні черв’яки, з часом стає більш щільним, виснаженим. У ній уповільнюється діяльність корисної мікрофлори, що позначається на рослинах. Вони починають гірше рости, чахнуть.

Безперечну користь приносять дощові черв’яки, коли потрібно відновити знищений родючий шар або розкислити ґрунт.

Розмноження

Дощові черв’яки – безстатеві гермафродити, здатні давати потомство вже за півроку. Розмножуються перехресним заплідненням, знаходять один одного запахом теплими вологими вечорами. У широкому пояску на тілі відбувається запліднення та розвиток яєць, які потім відкладаються коконами у ґрунт. Залежно від погодних умов зрустя 1-5 місяців з яєць вилуплюється до 20 личинок. А ще через 3-4 місяці личинки стають дорослими особинами.

При хорошому харчуванні земляні хробаки дуже швидко розмножуються. Протягом року вони можуть дати нащадків до тисячі собі подібних.

Що таке біогумус і чим він корисний?

Гумус чи перегній є важливим компонентом родючих ґрунтів. Чим його більше у верхньому шарі ґрунту, тим краще для рослин. Наприклад, у чорноземах його вміст становить 10–15%, а в підзолистих ґрунтах лише 1–2%.

Людина прагне збільшити родючий шар на своїй присадибній ділянці, для чого, в тому числі, цілком може використати і дощових черв’яків: їх можна залучити на город, або створити верміферму.

У процесі своєї діяльності вони утворюють біогумус, який є чудовим добривом:

• це екологічно чистий продукт, нешкідливий для людини та корисний для рослин;
• у ньому поєднуються всі переваги інших добрив.

У його складі є органічні, мінеральні речовини, мікроелементи, гумінові кислоти і фульвоксилоти.

Всі корисні речовини знаходяться в біогумусі в формі, що найбільш легко засвоюється для рослин. Завдяки цьому він благотворно впливає на їх зростання і врожайність. Зміст у ньому природних антибіотиків підвищує опірність захворювань у дерев, кущів та інших рослин.

Іноді городники та садівники збирають купки землі, які утворюються біля нір дощових хробаків. Копроліти є відходами життєдіяльності цих тварин. Їх наполягають у воді та використовують як симулятори росту для замочування насіння, підживлення рослин. Особливо добре реагують на внесення біогумусу в ґрунт усі коренеплоди, огірки, томати, зернові культури та фруктові дерева.

Як залучити дощових хробаків на ділянку?

Користь, яку приносять дощові черв’яки на ділянці, важко переоцінити. Але іноді буває так, що їх дуже мало чи ні. Таке трапляється, коли через якісь обставини було знищено родючий шар. В принципі, черв’яків можна просто зібрати або накопати в будь-якому іншому місці та принести. Однак спочатку необхідно створити необхідні умови для розмноження безхребетних. Для цього риється компостна яма або траншея, куди складається скошена трава, листя, гній, харчові відходи. Все це поливається водою та закривається. Запущені туди черв’яки вже незабаром розмножаться і створять нову популяцію, розширюючи межі проживання. Не можна забувати час від часу поливати вміст ями, оскільки ці створіння не люблять посухи.

Для прискорення розширення зони проживання черв’яків можна переносити їх разом із перегноєм на грядки. При цьому слід пам’ятати, що дощові хробаки не люблять:

• глибокого перекопування;
• використання гербіцидів та пестицидів;
• зловживання золою для поливу грядок.

Можна внести в землю вапно. Це знизить кислотність ґрунту, що черв’яки безперечно оцінять.

Як зробити і підготувати черв’ятник

Простий спосіб – використовувати старий дерев’яний ящик розміром більше або сколотити новий з розмірами метр на метр. Для видалення надлишкової вологи на дні просвердлити ряд отворів. Укласти туди шар компосту із побутовими органічними відходами. Розрівняти його, добре зволожити, накрити можна сухим листям, соломою або мішковиною.

Заселення черв’ятника

Черв’яків можна купити або знайти в лісі, зазвичай вони ховаються в затінених, сирих місцях. Складіть їх у посудину разом із землею та поселіть у приготованому ящику. Щоб отримати добрий результат, найкраще заселяти в компост, який можна приготувати на ділянці. Збирайте бур’яни, органічне сміття в залізну діжку.

Коли компост дозріє, його можна заселяти. Бажано якийсь час доглядати ваших вихованців: якщо вони рухливі, намагаються сховатися від денного світла, значить, все йде добре. Важливо пам’ятати: для гарної адаптації безхребетних на новому місці підгодовування починати потрібно не раніше 2-3 тижнів, до цього моменту достатньо періодичного зволоження ґрунту.

Перегодовувати не бажано, також погано впливає на них велика кількість органіки. Вона може забродити, виділяючи в ґрунт кислоту. Сприятливим вважається нейтральний або трохи лужний ґрунт. Їжа має бути подрібненою, кидати в черв’ятник, наприклад, ціле яблуко, небажано, у них немає зубів. Перший урожай можна буде збирати з вашої специфічної грядки за кілька місяців. Оптимальною вважається кількість: тисяча особин на 1 кв. поверхні.