Популярні породи перепелів з описом та фото: яєчні, м’ясні, м’ясо-яєчні

Розведення перепелів – порівняно молодий, але досить-таки розповсюджений напрямок серед птахівників. Популярність вирощування перепелів у домашніх умовах обумовлена ​​невибагливістю птахів до умов утримання, догляду та годування. Щоб даний напрямок птахівництва приносив прибуток, необхідно правильно підібрати породу для розведення. Розглянемо більш детально зовнішні якості та продуктивні характеристики м’ясних, яєчних і м’ясо-яєчних порід перепелів.

Класифікація порід перепелів

Ефективність домашнього або промислового розведення перепелів залежить від правильності обраної породи. Представників родиниФазанові можна умовно класифікувати на декоративні, лабораторні та продуктивні різновиди. Так, найбільш цікавими в фінансовому аспекті вважаються останні. Отже, для розведення в домашніх умовах та на птахофермах підходять наступні групи і породи перепелів:

1. Яєчні: японські, англійські чорні, англійські білі, мармурові, смокінгові.

Розглянемо кожну породу більш детально.

Японська порода

Однією з найпопулярніших серед птахівників вважається порода японських перепелів. Птах відрізняється високою життєздатністю, невибагливістю у догляді та проживанні. Рекомендований спосіб розведення – утримання в клітках. Такий варіант можна застосовувати навіть для розведення птахів на балконі або лоджії. Підлоговий спосіб вирощування японської породи застосовують нечасто.

Годувати представників японської породи потрібно два-три рази на добу. Досвідчені птахівники рекомендують використовувати мішанки, до складу яких входять пшенична, ячна та кукурудзяна крупи. Також можна давати рубану зелень, подрібнену варену печінку або приготовану на пару морську рибу. Якщо планується годування комбікормом, рекомендуємо використовувати суміші з високим вмістом протеїну.

Перепели японської породи відрізняються плямистим коричнево-сірим забарвленням, яке має максимальну схожість із дикими птахами. Застосовується метод утримання сім’ями, коли на одного самця припадає 4-5 самок. Самки починають нестися на 45-50 день. Середня заплідненість становить 90%, виводимість – на рівні 70%.

• Показники несучості – 250-320 яєць/рік
• Середня вага яйця – 10-12 грамів
• Середня вага самця – 100-130 грамів
• Середня вага самки – 130-150 грамів
• Чиста вага тушки – близько 100 грамів

Англійська біла

Виведена в Англії порода перепелів привертає увагу білосніжним забарвленням. Однак невелика кількість пір’їнок темно-коричневого, сірого або чорного кольору не рахується відхиленням від стандарту. Цей різновид перепелів віддає перевагу утриманню в клітках. Для підвищення життєздатності птахів рекомендовано регулярне чищення та дезінфекція підстилок. Англійська біла порода полюбляє вологе повітря – до 70%. Температура повітря повинна бути в діапазоні + 17. + 22 градуси. Занижений температурний режим призводить до проявів хвороб та загибелі молодняку. Висока температура повітря в перепелятнику – одна з характерних причин низької несучості.

Нести яйця англійська біла перепілка починає на 35-37 день. Також варто відзначити високу виживаність пташенят даного різновидуперепелів – близько 90%.

• Показники несучості – 290-310 яєць/рік
• Середня вага яйця – 10-13 грамів
• Середня вага самця – 160 грамів
• Середня вага самки – 190 грамів
• Чиста вага тушки – 140-170 грамів

Англійська чорна

Головна відмінність англійської чорної породи перепелів від білої –забарвлення. Для представників даного різновиду характерне чорно-коричневе оперення. Добре розвинені крила дозволяють птахам переміщатися в просторі на далекі відстані. Саме тому для цієї породи рекомендоване утримання в клітках або вольєрах.

Англійські чорні перепела мають спокійний, поступливий характер, тому можуть жити в одному пташнику з іншими птахами. Щоб яйця там’ясо були максимально якісними та смачними, годувати чорних англійських перепелів потрібно зерновими культурами, молочними продуктами, м’ясними субпродуктами, вітамінно-мінеральними добавками. Одна з переваг породи – високі показники життєстійкості. Виживання пташенят досягає позначки 85%.

• Показники несучості – 280-290 яєць/рік
• Середня вага яйця – 10-14 грамів
• Середня вага самця – 170-260 грамів
• Середня вага самки – 200-300 грамів
• Вага готової тушки – 170-260 грамів

Мармурова порода

Мармурові перепела не зустрічаються в природному середовищі. Вони виведені шляхом опромінення рентгенівськими променями насінників японських самців. Наступним покоління вдалося зберегти стандарти нововиведеної породи. Мармурові перепела відрізняються цікавим забарвленням пір’я: світло-сірий колір доповнює сизо-блакитний відтінок. При переплетенні пір’їнок створюється візуальний ефект мармуру.

Представники цієї породи часто страждають кишковими інфекціями. Попередити захворюваність можна шляхом регулярної дезінфекції кліток та відстеженням якості води в поїлках. Досвідчені птахівники рекомендують зрідка додавати в воду слабкий розчин марганцівки. Годувати мармурових перепелів потрібно чотири рази на добу. Причому сухі корми необхідно відокремлювати від вологих. У раціоні обов’язково повинні бути злакові та бобові культури, зелень, овочі, м’ясо та м’ясопродукти, вітаміни та мінерали.

• Показники несучості – до 320 яєць/рік
• Середня вага яйця – до 18 грамів
• Вага самця – 150-180 грамів
• Вага самки – 180-200 грамів

Смокінгова порода

У результаті селекційного схрещування білого та чорного різновидів англійського перепела була виведена нова порода, яка отримала назву смокінгова. Назва птиці походить від характеру оперення: грудка, живіт та передня стінка шиї пофарбовані в гарний білосніжний колір, спинка, хвіст та крила – в темно-коричневий.

Для гарної несучості породи застосовують спосіб утримання в клітках. Птахи на вільному вигулі несуться значно гірше. Зверніть увагу, що смокінгова порода перепела відрізняється швидким обміном речовин. Саме тому для годування пернатих краще використовувати заводський комбікорм для перепелів-несучок. Додатково в раціон вводять відварні та подрібнені коренеплоди, капусту та гарбуз. Добова норма споживання корму одним птахом – приблизно 35-40 грамів.

• Показники несучості – 260-280 яєць/рік
• Середня вага яйця – 10-12 грамів
• Вага самця – 180-200 грамів
• Вага самки – 200-220 грамів

Естонська порода

При схрещуванні породи фараон та японського перепела бувотриманий естонський різновид. Забарвлення птаха вийшломаксимально наближеним до «дикого»: жовто-вохристий із темними коричневими смужками. Також до характеристик породи варто віднести лякливість птахів. Дану особливість необхідно враховувати при визначенні місця для організації пташника.

Естонська порода комфортно почуває себе в клітках. Місткість перепелятника – приблизно 6 особин на 1 кв.метр. Тривалість світлового дня позначається на несучості птахів. Рекомендуємо дотримуватися показника 15-16 годин. Годують перепелів мішанками із зернових культур, круп, рубаної зелені та відварних овочів. У раціон обов’язково вводять мінеральні добавки та премікси. В середньому на одну птицю потрібно 30-35 грамів корму на добу.

• Показники несучості – до 300 яєць/рік
• Середня вага яйця – до 12 грамів
• Середня вага самця – 170 грамів
• Середня вага самки – 200 грамів

Маньчжурська порода

Маньчжурська порода поєднує в собі продуктивність яєчної та м’ясної груп. Окрім високих показників продуктивності, варто відзначити й інші переваги породи. Наприклад, маньчжурські перепели невибагливі до умов утримання та догляду, невимогливі в годуванні, стійкі до вірусних та інфекційних захворювань. Годування типове для представників даного різновиду родини Фазанові: подрібнена кукурудза, горох, пшениця, просо, сочевиця, рубана зелень, відварна картопля, морква, буряк, капуста, м’ясні та рибні відходи, мінеральні добавки.

Пір’я перепелів маньчжурської породи жовтого та коричневого відтінків. Переплетення цих двох кольорів надає птаху красивого золотистого забарвлення.

• Показники несучості – до 220 яєць/рік
• Середня вага яйця – до 16 грамів
• Максимальна вага самця – до 300 грамів
• Максимальна вага самки – до 400 грамів
• Чиста вага тушки – 250-280 грамів

Техаська порода

Отримана в результаті схрещування Фараонів техаська порода відноситься до м’ясного різновиду. М’ясо цієї птиці рекомендоване для дієтичного харчування та дитячого раціону. Середня вага чистої тушки становить 260 грамів. Однак в історії породи відомі випадки, коли тушка техаського перепела важила понад 500 грамів!

Забарвлення техаської перепілки – білосніжне. Допускаються невеликі чорні вкраплення на голові. Чорне або темно-коричневе пір’я на шиї татулубі вважається відхиленням від стандарту. Представники техаської породи малоактивні та малорухливі. Пернаті відрізняються спокійним, врівноваженим, поступливим характером. Оптимальним середовищем для утримання вважається сарай площею 10-15 кв.метрів.

• Показники несучості – 200-280 яєць/рік
• Середня вага яйця – 14 грамів
• Максимальна вага самця – 360 грамів
• Максимальна вага самки – 470 грамів
• Середня вага тушки – 260 грамів

Порода фараон

Порода фараон була виведена американськими селекціонерами. Коричневе пір’я з чорними та білими вкрапленнями нагадуєзабарвлення «диких» перепелів. Цей різновид відноситься до м’ясного напрямку. При належному утриманні та правильному годуванні середня вага тушки сягає 200 грамів. Фараони віддають перевагу утриманню в клітках. Причому висота клітки не повинна перевищувати 30 см. Оптимальна вологість повітря в приміщенні становить 65-70%, температура повітря – від +18 до +22 градусів, світловий день – 17 годин.

Основою раціону є комбікорми. Однак годування перепелів породи фараон має бути збалансованим. Птахам регулярно дають рубану зелень, пророщену пшеницю та просо, терту моркву, листя капусти, відварені та порізані коренеплоди, подрібнений черепашник, крейду такухонну сіль.

• Показники несучості – 220-280 яєць/рік
• Середня вага яйця – до 16 грамів
• Середня вага самця – 200-260 грамів
• Середня вага самки – 300-320 грамів

Представлені в статті породи перепелів яєчного, м’ясного та м’ясо-яєчного напрямків підходять як для домашнього, так і для промислового розведення. Дотримання описаних правил утримання, догляду та годування допоможуть досягти більш високих показників продуктивності птахів.

Різноманітні породи перепелів, їх опис та фото

Міжнародна реєстраційна книга налічує величезну кількість видів перепілок. Дізнавшись про основні види і породи перепелів, опис та фото яких ми підготували в нашому матеріалі, ви з легкістю визначитеся з вибором різновиди. Докладніше познайомимося з найбільш популярними і часто зустрічається з них.

• 1 Звичайні
• 2 Японські
• 3 Китайські
• 4 Віргінські
• 5 Каліфорнійські
• 6 Англійські білі
• 7 Англійські чорні
• 8 Смокінгову
• 9 Відео «Різновиди перепелів та особливості їх розведення»

1. Звичайні
2. Японські
3. Китайські
4. Віргінські
5. Каліфорнійські
6. Англійські білі
7. Англійські чорні
8. Смокінгову
9. Відео «Різновиди перепелів та особливості їх розведення»

Звичайні

Перепілки породи звичайні також носять назву диких. Цих птахів називають найменшими представниками із загону курячих і сімейства фазанових. Довжина тіла становить 16-20 сантиметрів, а вага варіюється від 80 до 150 грам. Пір’яний колір— жовто-бурий з характерними плямами світлого відтінку, а черевце — темно-біле. Самця від самки можна відрізнити за забарвленням горла, що добре помітно на фото. У особини чоловічої статі вона рудувата або темно-бура, а у жіночого — біла.

Свої гнізда зазвичай в’ють в земляних поглибленнях, вкриваючи їх чагарником і вистилаючи цупкою травою. Кладка припадає на середину травня і триває протягом 17-20 діб. Складається вона з 8-13 яєць грушоподібної форми оливкового кольору, маса яких 10-12 грам.

Звичайні перепела, при багатому рослинністю раціоні, можуть розлучатися на господарських подвір’ях. Харчуватися люблять зеленню і насінням різноманітних трав, влітку ласують молюсками і комахами у великих обсягах. При укладанні в клітку не викликають незручностей і не вимагає особливих умов утримання. Ці птахи відрізняються високою рухливістю і бурхливо реагують на наближення людини.

Японські

На території Російської Федерації розводять різні породи перепелів, в тому числі і японські. Назва зумовило японське походження. Не дивно, що з цього дня з усіх видів саме цих перепелів особливо цінують в Японії. Друге найменування — німі.

Жива вага самців становить 110-130 грам, а самок — 138-150. Особини жіночої статі починають кладку яєць з двомісячного віку. На протязі року можуть знести близько трьохсот яєць, середня маса яких досягає одинадцять грам. Невибагливі до свого режиму утримання і володіють міцним імунітетом.

Німі перепела воліють сирі заплавні луки і намагаються уникати високогір’я. Навесні їх часто можна зустріти в болотистій місцевості. У природному середовищі існування селяться парами. Примітно, що самці, на відміну від диких перепілок, мають більш поступливим характером: вони менш агресивні і галасливі. На сьогоднішній день, завдяки селекциям, було виведено кілька підвидів японської породи перепілок.

Китайські

Китайські перепела широко поширені на південно-сході Азії. Переглянувши їхні фото, можна відзначити особливу красу, яка часто визначає цих птахів у розряд декоративних. Довжина тіла становить 11-14 см, а хвоста — 3,5.

Верхня частина корпусу бурого відтінку, а черево — рудого. На горловині і підборідді розташовані чорно-білі малюнки, тому в описі породи їх іноді іменують розписними. Колір дзьоба — чорний, кінцівок — оранжево-жовтий. Корпус самки сіро-коричневий і трохи освітлений донизу. Кінці пір’їнок — темно-коричневого відтінку.

Свої гнізда в’ють з листя і висушеної трави на земляних ділянках, вважаючи за краще проживати попарно. Кладка яєць відбувається на трав’янистих луках. Активну участь у процесі приймає самець, завзято захищаючи майбутнє потомство від можливої небезпеки. Насиджування п’яти-семи яєць триває 15-17 діб.

Віргінські

Віргінські перепела — це птахи середнього розміру, дзьоб яких високий, короткий і стислий з боків. Кінець наддзьобка — загнутий, а на краї подклювья розташовані щербини. Кінцівки з гострими кігтями і не містять шпор. Забарвлення тулуба — червоно-коричневий. Довжина корпусу досягає 22 см, а хвоста — 6.

За характером ці перепела поступливі. Вони не вимагають складних умов утримання і легко розмножуються в умовах неволі. Птахи розміщуються парами на сільськогосподарських територіях і луках. До будівництва гнізда в земляному поглибленні, вкритому травою, приступають у травні. Кладка може містити до чотирнадцяти яєць, а процес насиджування триває 24 дні.

Активний штучний відбір зумовив появу варіацій віргінської породи. Особливою популярністю користуються особини з коричневим оперенням і головою білого кольору. На сьогоднішній день птахи часто розлучаються в клітках для отримання м’яса або в якості декору.

Каліфорнійські

Цих перепілок називають найбільш відомими представниками чубатого групи. Дзьоб птахів короткий і потужний, злегка загибаемый. Компактний Корпус і кремезний. Кінцівки довгі, крила розмашисті і закруглені. Примітно, що четверте і п’яте махровий перо трохи довше інших. Хвіст має ступеневу структуру і укорочений.

Кладка темно-коричневих яєць складається з 9-15 штук, висиджування яких триває близько трьох тижнів. Самки несуть достатню кількість яєць, але погоджуються насиживать їх рідко. Тому отримані яйця поміщають в інкубатор, де пташенята вирощуються штучним шляхом. Можуть міститися зграями, за винятком періоду розведення, коли кожній парі потрібно усамітнення.

Каліфорнійські перепілки відчувають себе комфортно при теплій температурі, яка не падає нижче десяти градусів тепла. Тому в холодний період птахи обов’язково переводяться в опалювальне приміщення. Селекціонери активно працюють над підвищенням яєчної продуктивності.

Англійські білі

Ця порода була завезена в нашу країну з Угорщини в 1987 році і вважається досить перспективною за своїми характеристиками. Англійські білі перепілки мають білосніжний забарвлення, тому вони мають презентабельний зовнішній вигляд. Іноді можуть траплятися кілька чорних пір’їн, виднеющихся серед світлого покриву. Колір очей — темний, а дзьоба і кінцівок — білий.

Маса птахів визначається інтервалом від 140 до 180 грам. Несучість складає 280 штук, де маса одного яйця — 10 грам. Кладку яєць самки роблять вже в шестинедельном віці. Диморфізм у цих перепілок виражений слабо, що викликає труднощі з визначенням статі в перші тижні життя.

Англійські чорні

Англійські види перепелів мають чорними перами з коричневим проблиском. Порода була виведена у Великобританії шляхом мутації японських представників. Жива маса англійських особин перевищує вагу японських перепілок, але їх швидкість росту і несучість при цьому нижче. Виходячи з продуктивності, цей вид зараховують до перепелам яєчним.

Самки утримуватися окремо від самців. Для отримання інкубаційних яєць молодняк, яка досягла етапу зрілості, попарно групують і розміщують в окремі вольєри. Подальша перегрупування може знизити відсоток виведених яєць.

Смокінгову

Назва породи зумовила незвичайна забарвлення, що нагадує за зовнішнім виглядом смокінг. Нижня частина корпусу разом з головою і шиєю має білосніжний забарвлення. Верхня частина — темно-коричневого кольору. Розрізнити самку і самця по оперенню неможливо, так як воно абсолютно ідентично.

Даний вид був отриманий в результаті селекції білих і чорних перепелів. Голова, крила і спина — темного забарвлення, а живіт іноді буває білим. Вага самців досягає 160 грам, а самок — 180. Яєчна продуктивність складає близько 280 штук на рік.

Відео «Різновиди перепелів та особливості їх розведення»

У цьому відео ви ознайомитеся з рекомендаціями фахівця, присвяченими розведення перепілок.