✅Що таке снігова лінія і від чого залежить її висота?

Відправившись в гірський похід, ви можете помітити таку закономірність: чим вище ви підіймаєтесь, тим холодніше стає повітря і частіше випадають опади.

Якщо піднятися на велику висоту, то незабаром благодатні літні дощі зміняться сніжної хуртовиною, причому температура опуститься настільки низько, що сніг лежатиме, не розтаючи, навіть на яскраво освітлених ділянках. Це означає, що ви перетнули снігову лінію, і тепер, щоб повернутися в літо, потрібно йти вниз, оскільки вище буде ще холодніше.

Що таке снігова лінія?

У географії існує поняття снігової лінії, або сніговий кордону – так називають висоту над рівнем моря, на якій в будь-який час року перестає танути випадає сніг, причому навіть на яскраво освітлюються сонячними променями горизонтальних ділянках гірського масиву.

Для кожної місцевості снігова кордон проводиться на своїй висоті: чим ближче до екватора, тим снігова лінія вище, і навпаки – чим ближче до полюса, тим нижче вона опускається. Звичайно, гірські вершини є не в кожній місцевості, але там, де вони є, закон снігової лінії діє з невблаганною точністю.

На висоті, розташованої нижче снігової лінії, теж в будь-який час року випадає сніг, а не дощ, проте влітку він не затримується на поверхні ґрунту – тане, а волога швидко випаровується з безплідних скель. Снігова лінія позначає кордон, вище якої панує вічна зима. Звичайно, сніг може танути і вище снігової кордону, але товщина покриву постійно поновлюється завдяки випаданню нових опадів.

Вище снігової лінії

Якщо не зупинятися на сніговий кордоні і продовжити підйом в гори, то температура повітря опуститься ще нижче. Пропорційно похолодання зменшується кількість опадів, а на великій висоті вони припиняться майже повністю.

Річ у тім, що снігові хмари не можуть підійматися вище певної межі, що залежить від щільності повітря, тому при її подоланні теоретично буде виникати зворотна ситуація, коли випаровування відбувається швидше, ніж встигає випадати новий сніг. Правда, на нашій планеті гірських вершин такої висоти не існує, але якби вони були, їх верхня частина була б практично позбавлена ​​снігового покриву.

Сучасна наука називає шар рясного випадання снігу на гірських вершинах хіоносфери. Це слово походить від грецького слова «chion», що означає «сніг». Про його існування було відомо ще триста років тому. Великий вчений М. В. Ломоносов назвав його «морозним шаром».

Сьогодні легко можна побачити снігову лінію, розглядаючи супутникові знімки гірських районів планети на Google-картах. Її висота всюди підкоряється єдиному закону: чим ближче до екватора, тим вище над рівнем моря вона проходить. Нижня межа снігової лінії була названа М.В Ломоносовим «відстанню вічної зими».

Коливання снігової лінії

Клімат нашої планети постійно зазнає змін, тому снігова лінія в певні періоди може підвищуватися або знижуватися. При цьому для збереження загального атмосферно-водного балансу маса льодовиків повинна перебувати приблизно на одному і тому ж рівні. Зниження висоти снігової лінії називають її депресією.

Дослідження показують, що в давнину мали місце коливання сніговий кордону: в періоди зледенінь вона опускалася в помірних широтах практично до рівня моря. Це легко можна знайти по слідах, залишеним древніми льодовиками на поверхні планети, а також перевіряється шляхом складання математичних моделей обмерзання.

Обчислення показують, що коливання сніговий кордону досягають приблизно 900 ± 100 метрів у всіх досліджених місцевостях.

Кліматичні і географічні особливості

Снігова лінія піддана не тільки кліматичних, а й сезонних змін. Зниження температури призводить до її деякого опускання і створює чітко виражену границю сніговий зони.

Гляціології використовується поняття «істинної снігової лінії», яку визначають безпосередньо на місцевості в останній літній місяць. Вона вважається найвищою кордоном снігового покриву. Крім неї, враховується і нижня межа снігової лінії, яка визначається в холодну пору року.

В Антарктиці снігова лінія досягає рівня моря, тоді як арктична снігова лінія не доходить до рівня моря приблизно на 200-300 метрів.

Найбільш високо вона пролягає в сухих областях субтропіків. Це Тибетське нагір’я, а також Андський хребет, де сніг не тане лише на висоті 6500 метрів. Екваторіальна снігова лінія проходить в 4400 метрах над рівнем моря, оскільки по екватору проходить пояс високою атмосферної вологості.

Презентація «Льодовики. Багаторічна мерзлота» 6 клас

Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особливості утворення і поширення льодовиків. Багаторічна мерзлота – підземне зледеніння. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти.

Формування льодовиків. Гірські та покривні льодовики. Багаторічна мерзлота. Льодовики та багаторічна мерзлота

Високо в горах на певній висоті температура повітря рідко піднімається вище 00 С. Сніг нагромаджується і перетворюється на лід. Тому вершини високих гір вкриті льодовиками і снігами.

Лінія, вище якої снігу випадає більше, ніж встигає розтанути, називається сніговою лінією. Вона є нижньою межею утворення льодовиків.

Найнижча снігова лінія у полярних районах, бо там найхолодніше. В Антарктиді вона опускається до рівня моря. Від полярних районів снігова лінія поступово підвищується до тропічних широт де її висота – найбільша.

У полярних широтах снігова лінія лежить від нуля до кількох сотень метрів Північна Америка, Аляска, 650 Пн. Ш.

Вулкан Шаста Північна Америка 400 Пн. Ш.

Вулкан Орисаба 5700м. Північна Америка (Мексика), 200 Пн. Ш. У тропічних широтах снігова лінія починається з висоти 5400м, що повязано з сухістю повітря.

Африка 20 Пд. Ш. Киліманжаро має три вершини: Шира (4300м), Мавензі (6355м), Кабо (6010м). Останні покриті вічними снігами і льодом до висоти 4500м, оскільки тут випадає багато атмосферних опадів Назва з мови негрів суагелі – гора бога холоду

ПН полюс. ПД полюс. Екватор. Антарктида. Гренландія. Кіліманджаро 5898 м. Говерла 2061 м. Снігова лінія4500 м. Снігова лінія на різних широтах

Виділяють два типи льодовиків – гірські й покривні. У свою чергу гірські льодовики поділяють нальодовики вершин та долинні

Льодовики вершин мають невеликі розміри і схожі на білі “шапки”

Під дією сили тяжіння лід рухається згори до низу, змінюючи рельєф і гірські породи.

Гірські льодовики сповзають нижче по схилах, де значно тепліше, й поступово тануть. Космічний знімок

Вони тягнуть за собою й пізніше відкладають морену –нагромадження уламків різних гірських порід.

У гірських долинах розташовуються долинні льодовики. Вони мають звивисту форму, значну довжину, їх можна порівняти із замерзлими річками

Одним з найдовших є льодовик Берінга на Алясці в Північній Америці. Його довжина складає 220 км

Льодовики живлять річки та високогірні озера

Потужні, великі за площею льодовики називають покривними. Вони поділяються нальодовикові куполи та щити

Льодовикові куполи це покривні льодовики,що покривають рівну поверхню арктичних островів

Гренландія. Найбільший острів Гренландія має площу 2176 тис.кв.км. на 90% покритий льодовиковим куполом. Товщина покривного льодовика в центрі острова – 3400 м

Є в р а з і я. Північний Льодовитийокеан. Північна Америка. Гренландія

Антарктида. Антарктида вкрита льодовиковим щитом, що опускається до рівня моря Середня товщина льодовикового покрову Антарктидиблизько 4 кілометрів.

Висунуті в море частини льодовика в деякиї місцяхутворюють льодяні стіни – барיєри висотою від 4,5 до 73 метрів

Найбільший бар’єр – Великий Бар’єр (бар’єр Роса), який на більший частині протяжності має висоту 30 – 40 м

Покровні льодовики сповзають від центру до окраїн – у нижні широти чи до океанічних вод. Космічний знімок

Льодовики в океані відколюються й утворюють величезні айсберги, що дрейфують в океані.

Айсберги досягають величезних розмірів –до кількох десятків кілометрів завдовжки і близько 200 м заввишки 200 м

Багаторічна мерзлота Багаторічна мерзлота утворилася в льодовикову епоху, де територія земної поверхні не була вкрита льодом,а середньомісячні температури були дуже низькими.

Багаторічна мерзлота – шар мерзлої землі, що постійно має температуру 00 С

Багаторічна мерзлота поширена в Північній півкулі. В Північній Америці та Євразії вона охоплює 25% площі.

Товщина шару мерзлоти різна – від кількох метрів до кілометра. Іноді в районах багаторічної мерзлотина глибині кількох метрів трапляються товщі льоду близько 60 м. Його називають викопним льодом

Поселення на острові Гренландія

Льодовики – скупчення багаторічного прісного льоду на суходолі, що утворюється вище снігової лінії. Розрізняють льодовики гірські і покривні. У свою чергу гірські льодовики поділяють нальодовики вершин та долинні. Покривні льодовики поділяють на куполи та щити. Льодовики виконують не тільки руйнівну роботу,а й живлять гірські річки. Багаторічна мерзлота – шар мерзлої землі, що постійно зберігає температуру, нижчу від 00 С. Висновок