Мікродобрива: які бувають, характеристика, комплексні і одноелементні

Мікродобрива — це комплекси або моно-підгодівлі, які містять в своєму складі мікроелементи, в доступній для рослин формі. Дані елементи можна знайти і в макродобреві, але там вони часто знаходяться в важко засвоюваній формі, і погано переходять в грунтовий комплекс.

Тому мікроелементи часто застосовують окремо, що дозволяє точно дозувати їх, даючи рослині необхідне харчування в певний момент часу, не отруюючи її надлишком хімікатів. А це цілком може статися, адже до складу цих мікро підживлень входять метали, кислоти, сульфати, і багато інших речовин, внесення яких вимагає чіткого дозування.

Класифікація мікродобрив за видами зазвичай проводитися за діючою речовиною, яке є основою її складу. Але, також існують комплексні мікродобрива, в які включено кілька елементів. Вони мають багатосторонній вплив на рослини, і позбавляють садівників від необхідності складати складний коктейль з мікроелементів, підбираючи мізерні дозування вручну.

У наведеному нижче переліку перераховані найпоширеніші хелатні мікродобрива (що знаходяться в легко доступною для рослин формі), які багато десятиліть застосовувалися як на полях великих агрохолдингів, так і в приватних господарствах, і мають велику практику застосування.

Мідні

Даний тип мікродобрив застосовується найчастіше на заболочених грунтах, і торфяниках, так як без міді отримання високих врожаїв на таких грунтах, які зазвичай мають лужну або нейтральну реакцію, практично невозможно.Особливо необхідне застосування мідних мікро підгодівель для зернових культур, при вирощуванні їх на цьому грунті. Виробництво мідних добрив найчастіше ведеться з промислових відходів. Вони поділяються на такі види:

• Сульфат міді (мідний купорос). Це добриво випускають у вигляді соляних кристалів темно-блакитного кольору. Застосовують для передпосівної обробки насіннєвого матеріалу, і листових підгодівль. Часто використовують як рідке мікродобриво, так як ці кристали чудово розчиняються у воді. Вносять сульфат міді один раз в п’ять років, приблизно 1 грам на 1 м.кв.
• Піритні недогарки (колчедан). Зовні цей препарат нагадує золу — це чорний порошок дрібного помелу, в складі якого є мідь. Але її не надто багато, тому при виборі підгодівлі, що містить Cu, бажано віддавати перевагу мідного купоросу.

Борні

Ці хелатні мікродобрива рослини споживають протягом усієї вегетації, багаторічники — протягом усього життєвого циклу. Особливо бор важливий для молодих рослин, так як відповідає за активізацію їх роста. Добрива на основі бору поділяються на наступні групи:

• Борна кислота і бура. У них міститься, відповідно, 37 і 11% бору. Застосовуються ці засоби для замочування насіння перед посівом, а також для підгодівлі «по листу», в першій половині літнього періоду вегетації. Норми витрати наступні — 4 г на сотку. При замочування необхідно дотримуватись рекомендацій інструкції по застосуванню даного конкретного агрохімікату, так як кількість бору в готових добривах може варіюватися. Застосування мікродобрив з таким процентним вмістом бору, рекомендується для бобових, льону, буряків, а також більшості коренеплодів.
• Борний суперфосфат (простий і подвійний). Містить бору від 0,2 до 0,4%. Дане добриво вносять під вимогливі до бору рослини, під час передпосівного перекопування грядок, і в міжряддя, як підгодівля. Борний суперфосфат відмінно підходить для соняшника, картоплі та інших культур, що вирощуються в промисловому землеробстві.
• Аміачно-вапняна селітра з бором. Цей тук застосовують під всі культури, він є універсальною підгодівлею. Включення до його складу бору допомагає боротися з багатьма хворобами рослин, такими, як серцевинна гниль, парша, дуплисті кореня, суховершинность плодових дерев і плямистість плодів. Також застосування мікродобрив (в даному випадку бору), позитивно впливає на смакові якості плодів.

Молібденові

Найефективніше молібден «працює» на підзолистих і лісових ґрунтах, так він може перебувати в їх складі в рухомій формі, яка робить його доступним для коренів рослин. А ось кислі грунти для молібдену справжня засада — в них він взагалі не може проявити свої корисні властивості. Щоб він знову став хелатним мікродобривом (доступним), кислі грунти перед його внесенням вапнують. Іноді вапнування ґрунтів буває досить, для того, щоб вивільнити в ньому власні запаси даного мікродобрива. Якщо ж наявного молібдену недостатньо, то можна купити такі мікродобрива, що містять вищевказаний елемент:

• Порошок молібдену. У ньому міститься близько 15-17% молібдену. Його застосовують для передпосівної обробки насіннєвого матеріалу, посипаючи насіння порошком, або роблячи з молібдену рідке мікродобриво, в якому так само замочують насіння і бульби перед посадкою.
• Амоній молібденовокислий. У цьому комплексі міститься найбільша кількість молібдену — близько 52%. Дана концентрація дозволяє використовувати його для передпосівного внесення, а так само для позакореневого підживлення. Рекомендуються наступні дозіровки: 0,2 кг на 1 га при внесення до переорювання землі. Ще один вид молібденових добрив — суперфосфат молібденовий, сиплять в рядки при посіві, розраховуючи дозування по нормам, рекомендованим для фосфору.
• Відходи електролампового виробництва. Ці відходи найчастіше застосовують для добрива великих сільськогосподарських полів, призначених для зернових і бобових культур. Молібден збільшує їх врожайність на 20-30%, що робить його незамінним мікродобривом для промислового землеробства.

Інші види мікродобрив

Вищевказані елементи (мідь, бор і молібден), частіше за інших застосовуються для підживлення рослин в промислових і особистих господарствах. Але, крім них, садовим і городнім культурам необхідні і інші мікродобрива, які нормалізують грунтовий баланс, приводячи його до ідеального рівноваги.

Це цілий ряд хімічних елементів, які в подрібненому стані вносять в грунт, для відновлення в ньому нормального балансу мікроелементів. Марганець, кобальт, йод, ванадій, і багато інших, вони мають на ґрунтовий комплекс регенеруючу дію, захищають рослини від різних шкідників і захворювань, а також сприяють розвитку їх власного імунітету, підвищуючи тим самим, врожайність і якість продукції.

Готові мікродобрива

Для зручності дозування мікродобрив багато з них випускаються компаніями-виробниками у вигляді комплексів, в які включені різні мікроелементи. Вони більш якісно впливають на культурні рослини, захищають їх від шкідників і хвороб, сприяють підвищенню урожайності. Ніже наведені найпопулярніші з готових мікродобрив, що випускаються промисловим способом.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter

В Україні запустили завод з виробництва рідких комплексних добрив MIXTURE-RKD

Національний імпортер і виробник мінеральних добрив – Українська агропромислова група запустила виробництво рідких комплексних добрив .

MIXTURE-RKD це комплексний продукт, який розроблений під потреби саме українських аграріїв. Цікаво, що такий замкнутий цикл – новий досвід для українського ринку АПК.

«Це готові розчини, які за технологіями внесення, впливу на грунт, часових і фінансових витрат значно ефективніше, ніж сухі суміші, в умовах кліматичних змін. Наприклад, готові рідкі суміші дають хороший результат при штучному поливі, не змінюють структуру ґрунту, мають прогнозований результат і можливість точкової підгодівлі », – розповідає Володимир Трюхан, співвласник УАПГ.

Проект стартував в листопаді 2019 року.

«Сьогодні РКД вже активно використовуються в передових аграрних країнах, все показники говорять про їхню економічну і фізичної ефективності. Ми разом з партнерами, клієнтами і вченими проводимо масштабні дослідження на зернових, зернобобових і овочевих культурах, результатами яких обов’язково будемо ділитися, але, усвідомлюючи досвід розвинених країн, можемо стверджувати, що для України це перспективне і інноваційний напрямок з оптимальним співвідношенням ціна-якість» , – підкреслив В.Трюхан.

MIXTURE-RKD – завжди кінцевий продукт орієнтований під потреби замовника, його можна наситити безпосередньо тим, що потребує фермер. В РКД можна добавити майже всі хелатовані мікроелементи Zn, Mn, Cu, Fe, Mg, Ca, Mo, Co. в розумній концентрації РКД можна насичувати бором, також РКД легко змішується з КАСом, але тут ми маємо компенсувати з кількістю води.

В 2020 році УАПГ запустила продукти на базі РКД з тіосульфатами, що надає можливість робити NP-S формуляціі, наприклад рідкий сульфоамофос, PK-S – осіння без азотна формуляція та робити базову NPK-S – формуляцію (яка об’єднує 3 макро-елементи, 1-мезо-елемент та можна додавати хелатовані мікро-елементи) – тобто в одній суміші змішати все!

Чого не любить РКД – внесення сульфатів та нітратів.

Прозорий розчин РКД руйнується сульфатами та нітратами, після їх внесення в РКД, зворотнього кроку вже немає, бо фосфор падає в осад з цинком, міддю, марганцем, залізом

Орто чи полі -форма.

Орто- форма рослиною засвоюється краще, а пролонгована дія полі-форми – не доказана, тобто цей процес дуже складний у дослідженні. Якщо фермер вибирає орто або полі-форму завжди потрібно дивитись, що буде дешевше. Для деяких країн, які мають сировину під виробництво полі-форми – поліформа буде дешевша. В Україні дешевша виходить орто-форма.

Хелатовані мікроелементи?

Це мікроелементи, які можна вкладати в РКД, робити самостійно корегування, ці елементи є захищені та не дають осаду з фосфором. Тобто процес хелатування захищає катіони металів від осаду з фосфором. Серед самих популярних хелатуючих агентів є маленький нюанс – коли ми щось хелатуємо, особливо під РКД, маємо розуміти, що хелатування повинно бути 100%. Бо якщо робити часткове хелатування та робити більшу концентрацію мікроелементів за рахунок недохелатувань, такий розчин попадаючи в РКД руйнує його. Любий незахищений мікроелемент заб’є систему, сівалка стане – доведеться прочищати всі трубочки. По кожному мікроелементу існує граничний показник насичуваності, вище якого не стрибнеш, але треба звертати увагу на баластні елементи. Прихованих моментів – немає, якщо баластні елементи є у робочому розчині, то партнери – виробники попереджають про це кінцевого споживача. Як перевірити на баластні елементи? Розчин нітрата срібла з хелатом не має давати жодного осаду. Тобто, якщо ви бачите розчин мікроелементів та додаєте в нього пару крапель нітрата срібла, то розчин має бути прозорим, якщо попадає хоч який осад, цей розчин змішувати з РКД не можна.

При застосуванні РКД треба звертати увагу на сольовий індекс

Він є завжди оптимальним у MIXTURE-RKD

Сольовий індекс – то є показник, який безпосередньо впливає на осмотичний тиск. Коли ми вносимо додаткову сіль в грунт, кожна сіль створює осмотичний тиск, тобто починає розчинятися та тягнути на себе вологу. Якщо осмотичний тиск добрива при розчинені буде вищий, ніж осмотичний тиск рослини, то рослина залишиться без вологи. Якщо вкинули добриво не в ту локацію відносно насінини, то можна отримати опіки (витяжку вологи з клітин рослин). Чим показник сольового індексу в табличці нижчий, тим краще. Самі безпечні формуляції по сольовому індексу – є фосфорно-калійні, які можна без усяких проблем застосовувати прямо в борозну, та опіки буде отримати дуже важко. Цифра сольового індексу, який вважається доступним для внесення в борозну є — 20. Якщо коефіцієнт сольового індексу є більшим ніж 20, то внесення в борозну вже є не можливим, треба відступати хоча б 5-10 см від насінини.

Замерзання РКД?

Формули з NP замерзали раніше при температурі -2, потім це питання було вирішено, та була створена формула 9:27:0, яка замерзає при -11. Що стосується PK формуляцій, то витримують до -15-18 градусів, що стосується формуляції 0:21:22, то практично немає таких морозів, щоб ця формула замерзала. Є дві стабільні формуляції 9:27:0 та 0:18:18 – ці дві рідини будуть просто стабільні з якими нічого не може статись з приводу гарантійного терміну, або кристалізації, якщо йде відхилення від пропорцій, тоді можлива якась кристалізація, якщо дотримуватись співвідношення один до трьох в NP та в PK один до одного, то будь-які моменти псування виключені.

Суспендовані добрива?

За рахунок недорозчинності отримується дешева ціна. Тобто не доочищаються фосфати, та кількість фосфору, яка присутня у суспензії не буде доступна для рослин – це питання заробляння грошей. Так само можна NPK гранульовані робити з доступною кількістю фосфору, який буде розчинений, а можна згранулювати фосфорити та люди будуть отримувати фосфоритну муку, а засвоюваність буде десь 7-8% —

Де використовують?

Західний регіон України використовує менше РКД по кількості, бо має ще вологу в грунтах, та є балуваним у порівнянні з Півднем України. Але на півдні РКД використовувати вже необхідно. Самий активний регіон по застосуванню РКД – це Центральний регіон України.

Найголовніша порада УАПГ – це тестувати всі марки РКД, які використовуєте. У гранульованих добривах – є якась формуляція по який вона виробляється, споживач приблизно знає. Що в тій гранулі може бути. РКД – то є рідина, тому коли Ви отримуєте будь-яке РКД, щоб бути спокійним – Ви все тестуєте і в Вас оптимально є аналіз грунту і РКД!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter

Особливості підживлення плодово-ягідних культур

Ягідні культури — кущові, напівкущові й трав’яні рослини, що дають їстівні п лоди — ягоди, (суниця, полуниця, чорна смородина, малина, аґрус, білі й червоні порічки, журавлина, чорниця, брусниця).

В умовах сьогодення плодово-ягідні культури вирощуються в інтенсивних садах, які характеризуються щільною посадкою, раннім початком плодоношення та формуванням високого та якісного врожаю. Для забезпечення дерев елементами живлення в потрібній кількості та в потрібний час, необхідна зважена, глибоко продумана система удобрення.

Як показує практика та наукові дослідження, правильне обґрунтоване внесення добрив у садах забезпечує приріст врожаю від 25 до 50%.

В Україні на ягідні культури припадає близько 2% площі всіх плодово-ягідних насаджень. Перше місце серед них належить суниці, друге — чорній смородині, третє — малині; менше поширені аґрус і порічки. Урожайність ягідних культур відрізняється і залежить від схеми розсадки та самої культури.

Плануючи систему удобрення інтенсивних садів, слід звернути увагу на вимоги рослин до елементів живлення у відповідні фенологічні фази розвитку, а також ґрунтово-кліматичні умови закладеного саду. Слід також передбачити такий важливий фактор, як довготривале вирощування плодових насаджень на одному місці, а також рухомість та засвоєння елементів живлення.

Важливість елементів живлення для плодово-ягідних культур

Плодові та ягідні культури – багаторічні рослини. Впродовж усього свого життя вони ростуть і плодоносять на одному місці та виносять з ґрунту одні й ті самі елементи живлення.

Для живлення плодових рослин азот потрібен у значно більшій кількості ніж інші елементи. За його нестачі насамперед послаблюються ростові процеси, через що зменшується нагромадження біомаси між надземною частиною та кореневою системою.

Фосфор – сприяє швидкому руху калію і вступу рослин у плодоношення, стимулює процеси запліднення, формування та дозрівання плодів.

Калій – відіграє важливу роль у вуглеводному та білковому обмінах, активує ферменти, впливає на якість плодів, аромат та забарвлення. Сприяє підвищенню морозостійкості.

Кальцій – забезпечує ріст коренів та наростанню кореневих волосків, покращує якість урожаю, стійкість до транспортування.

Магній – впливає на плодоутворення, дозрівання та якість плодів, впливає на фотосинтез, нагромадження пластичних речовин.

Сірка – бере участь в утворенні хлорофілу, сприяє росту коріння.

Бор – впливає на формування квіткових бруньок, проростанню пилку, ріст коріння

Зовнішні ознаки дефіциту

У випадку, якщо рослинам не вистачає якогось певного елемента живлення, їхні біологічні процеси в тканинах можуть порушуватись.

Це сприяє зменшенню продуктивності, погіршенню процесів росту, а також призводить до морфологічних чи анатомічних змін. У рослини на листках починають з’являтись типові симптоми дефіциту певних елементів, на основі яких можна встановити потребу у добривах.

Поява зовнішніх візуальних ознак порушення мінерального живлення рослини пов’язана в першу чергу з тим, що рослини загинули, або незворотньо змінились. Ось чому так важливо якомога раніше і швидше виявити причини, що зумовлюють ці порушення у рослині.

Візуальна діагностика кореневого живлення плодово-ягідних культур є дуже важливою, оскільки вона допомагає вчасно виявити осередки несприятливого стану кореневмісного шару ґрунту. На табличці представлені зовнішні ознаки нестачі поживних елементів для плодово-ягідних культур.

Способи внесення добрив

Від достатньої кількості елементів живлення залежить не тільки врожайність, а й якість плодів та їх смакові властивості, термін зберігання та міст поживних речовин.

Найправильнішим та найбільш раціональним є комбінований спосіб внесення добрив:

• основне підживлення (внесення в ґрунт восени);
• основне весняне
• позакореневе (шляхом обприскування).

Позитивного впливу на фізіологічний стан рослин та істотної прибавки врожаю можна досягти завдяки обприскуванню насаджень бором ,марганцем, та сумішшю їхніх солей у певних концентраціях у відповідні фази розвитку.

Позакореневе підживлення в певних умовах і в конкретних фазах розвитку рослин є єдиним способом усунення дефіциту певного елемента живлення.

Фази розвитку для плодово-ягідних культур

У плодово-ягідних культур існують такі критичні фази потреби елементів живлення:

• набрякання бруньок – цвітіння;
• інтенсивний ріст;
• дозрівання плодів;
• післязбиральний період.

Рекомендації по внесенню добрив

Переважна кількість Азоту засвоюється насадженнями весною, коли відбувається нарощування листової маси та налив плодів. Нестача цього елемента призводить до погіршення цвітіння (вироджується насіннєвий зачаток, сповільнюється ріст пилкової трубки).

Фосфор активує ріст кореневої системи, збільшує кількість суцвіть під час цвітіння а також сприяє наливанню плодів. За для збільшення розміру плоду рекомендується проводити основне підживлення фосфором по листу у фазу росту та наливання плодів. Так як фосфор є малорухливим елементом, то внесені фосфорні добрива необхідно заробляти на відповідну глибину для досягнення кращого результату. Якщо немає такої можливості, то цей елемент, внесений поверхнево, буде живити насадження протягом наступних років вирощування.

Компанія Макош рекомендує поповнювати запаси фосфору в ґрунті шляхом внесення S uperfosfat Makosh z mikroelementami (B, Zn) від 200 до 300 кг/га, а також потрібно давати додатково в формі позакореневого підживлення. Це добриво має водорозчинний на 93% фосфор, а також кальцій та такі важливі елементи, як Бор та Цинк.

При позакореневому підживленні рекомендуємо вносити такі добрива:

1) Рожевий бутон початок цвітіння:

• Сульфат магнію W onder Leaf MgS 25-50 (7-10 кг/га);
• Wonder Leaf Blue (2-4 кг/га);
• Wonder Leaf Mono Zn 8 (2-4 л/га);
• Wonder Leaf Mono B 11 (1-3 л/га);
• Wonder Leaf Pink (1-2 кг/га).

2) Кінець цвітіння та зв’язування плодів:

3) Початок росту плодів:

• Сульфат магнію Wonder Leaf MgS 25-50 (7-10 кг/га);
• Wonder Leaf Red (2-4 кг/га);
• Haifa MKP (2-3 кг/га).

4) Ріст та достигання плодів:

• Wonder Leaf Mono Ca 14 (3-х разове внесення по 5 л/га) або HELIOPOTASSE Нітрат Кальцію ;
• Makosh Green (3-х разове внесення по 3-5 кг/га).

5) Після збору врожаю:

Для поповнення запасів поживних речовин рекомендується також використовувати комплексні мінеральні добрива, доповнені мікроелементами: MAKOSH UNIVERSAL z borem 200-300 кг/га або NPK Makosh z cynkiem 200-300 кг/га шляхом внесення в приштамбову зону.

Нестача Кальцію призводить до низки порушень: пробкова плямистість, гірка ямчатість (підшкірна плямистість) та ін. Кальцій, внесений під час наливання плоду, підвищує легкість та товарну якість плодів. Також цей елемент регулює водний обмін, збільшує міцність клітин в рослині. Рекомендується триразове підживлення плодових насаджень W onder Leaf Mono Ca 14 з кінця цвітіння і до достигання плодів.

З мікроелементів для плодових насаджень є надважливими Бор та Цинк. Щоб повністю забезпечити плодові культури цими елементами, необхідно вносити їх з мінеральними добривами при основному підживленні та вносити по листу в критичні періоди. Бор при внесенні в фазу рожевого бутону, забезпечує краще проходження процесу запилення, а при внесені в фазу росту та розвитку плодів покращує якість врожаю. Однією з особливостей цього елемента є нездатність рухатись від старих листків до молодих або до плодів. Тому рекомендується мінімум трьох кратне внесення таких мікродобрив, як Wonder Leaf Mono B 11 1-3 л/га або Wonder Leaf Pink 1-2 кг/га.

Нестача Цинку призводить до неправильного розвитку пилкових трубок, що призводить до зменшення кількості зав’язі. Так як Цинк входить до складу більш як 30 ферментів, він має прямий вплив на розвиток молодих листків (хлорози) та пагонів. Нестачу цього елементу в рослині потрібно поповнювати мікродобривами Wonder Leaf Mono Zn 8 у дозі 2-4 л/га після цвітіння.

Makosh Green захистить дерево від весняних заморозків.

Вказані норми внесення мають загальний рекомендаційний характер, тому що лише агроном може визначити точну дозу, вид елемента живлення та фазу внесення, опираючись на ґрунтові дослідження, враховуючи особливості сорту і виносу елементів живлення культурою.

В компанії «Макош» працює сервісна підтримка агрономів експертів, які БЕЗКОШТОВНО надають консультацію по живленню всім аграріям України.