Кліщі та хвороба Лайма. Що це таке і як від неї вберегтися

Одне з них – хвороба Лайма, також відома як бореліоз.

Розповідаємо, наскільки вона небезпечна і як вберегтися.

Що таке хвороба Лайма

Не всі кліщі є небезпечними для людини, але деякі можуть переносити збудників інфекцій. В українських широтах найпоширеніші хвороби, що передаються кліщами, – кліщовий енцефаліт та хвороба Лайма.

І якщо від енцефаліту існує ефективна вакцина, то від хвороби Лайма – ні.

Бореліоз наразі є найпоширенішою хворобою, що передається кліщами у Північній півкулі.

Запізнє діагностування хвороби може призвести до ураження нервової системи, опорно-рухового апарату і серця. За найгіршого сценарію, результатом захворювання може стати важка форма інвалідності й навіть смерть.

Які симптоми

Перші симптоми хвороби проявляються лише після інкубаційного періоду, який у більшості випадків триває від одного до двох тижнів. Втім, іноді може йтися і про кілька місяців з моменту укусу кліща.

На місці укусу зазвичай (але не завжди) виникає почервоніння шкіри, у хворих також може підвищуватися температура, виникати відчуття втоми й головний біль. В деяких випадках буває нудота. Також може розвинутися світлобоязнь, біль очних яблук та оніміння.

Вже на цьому етапі дуже важливо звернутися до лікарів: більшість пацієнтів, які проходять повний курс вживання антибіотиків, повністю одужують.

Якщо ж своєчасно не звернутися до медиків, хвороба може прогресувати, викликаючи запалення в суглобах, нервовій системі та серці, і може розвинутися вже за кілька місяців після інфікування.

В окремих випадках хвороба призводить до втрати працездатності та важкої форми інвалідності.

Автор фото, Getty Images

Як вберегтися

Якщо у випадку з енцефалітом дієвим запобіжником є вакцинація (ефективність – близько 95%), то вакцини проти хвороби Лайма досі не винайшли.

Тому найкращий вихід – зробити усе, аби уникнути укусу кліща.

Кілька основних порад, якщо ви зібралися на прогулянку:

• намагайтеся носити закритий одяг і високе взуття – так кліщу важче буде дістатися до шкіри
• бажано, щоб одяг був світлим – це дає шанс вчасно помітити кліща
• використовуйте репеленти – спецзасоби для відлякування кліщів
• після повернення додому уважно огляньте тіло та одяг – іноді кліщі ховаються у складках одягу і можуть чекати на шанс прикріпитися до тіла людини упродовж кількох днів

Лікарі нагадують, що підхопити кліща можна не лише в лісі чи парку, а на будь-якому газоні. Найчастіше вони сидять у траві. Укус кліща майже неможливо відчути.

Що робити, якщо вас вкусив кліщ?

Головне – діяти швидко. В ідеалі варто звернутися до лікарів, але якщо ви розумієте, що це займе багато часу, то діставати кліща краще самостійно – чим менше часу він проведе під шкірою, тим меншою є вірогідність зараження.

Для видалення кліща підійде спеціальний пристрій (його можна придбати в аптеках) або ж звичайний пінцет. Його треба підсунути якомога ближче до шкіри й, розхитуючи з боку в бік, викрутити кліща. Після цього варто протерти місце укусу антисептиком.

Видаленого кліща можна помістити в закриту посудину – в лабораторії зможуть перевірити, чи є він переносником збудника інфекції.

Окрім того, варто упродовж щонайменше трьох тижнів стежити за станом свого здоров’я. У разі підвищення температури або виникнення почервоніння в місці укусу – негайно звертайтесь до лікаря.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Коростяний кліщ: структура та життєвий цикл

Паразит може переходити від одного індивідуума до іншого при їхньому близькому контакті, наприклад при використанні спільних речей особистої гігієни.

Опис коростяного кліща

Сверблячка має кремово-білий або жовтуватий кольори. Людському оку складно побачити сверблячка без мікроскопа, адже розмір самця становить 0.19 – 0.20, а розмір самки майже в 1.5 рази більше.

Строго кажучи, захворювання розносять лише самки, адже роль самців полягає у заплідненні, вже після чого він вмирає. Тіло овальне або широко овальне, зверху може скидатися на маленьку черепаху або квасолю.

Плоскотелка містить 4 випаровування ніг спереду і ззаду, перші дві – з присосками, за допомогою яких вони переміщуються, на інших – щетинки, для спрямування руху вперед.

На відміну від самців, самки мають довше тільце, а також мають щетинки на задніх лапках. Ще одна особливість самок – наявність щілини на черевці, за допомогою якої вони роблять відтягування яєць.

На Землі є кілька типів коростяних кліщів:

1. Sarcoptes scabiei, цей ендопаразит вражає людей, собак і поодиноких випадках кішок.
2. Notoedres cati паразитує під епідермісом собак, котів та кроликів, проте здатний перейти на людського носія. Породжує захворювання – нотоедроз.
3. Demodex folliculorum та Demodex brevis – породжують демодекоз у людей.
4. Otodectes cynotis здатний паразитувати лише у людському вусі. Гине при попаданні на покриви шкіри. Породжує хворобу – вушну коросту, або отодекоз. Без досліджень, даних орибатидов неможливо розпізнати, навіть з допомогою мікроскопа.

Факти про свербіння

1. Більшість істот за своє життя живляться кров’ю трьох різних господарів.
2. Вони можуть спричиняти алергічні захворювання.
3. Сверблячки воліють жити всередині тварини або особистості, але можуть існувати без господаря при вологій температурі кілька днів.

Згідно зі статистикою, якщо терапія інфекції не ведеться, в нічний час у дерматологічних покровах виявляється ряд млн. приживальників. Таке число неможливо змити водою.

Паразит розробив способи з метою збереження всіх біологічних змін.

Швидке зростання коростяних акаридів (будь-яка самочка відкладає до 5 яєць) гарантує виживання сімейства.

Незважаючи на виконання гігієни, наявність протикліщових речовин, людям не вдалося повністю звільнитися від збудника. Через це простежується певне збільшення захворюваності.

Середовище проживання

Самці, для нормального функціонування, потрібно два шари епідермісу: зернова – якою вона харчується, рогова – в якій живе і розмножується. Прокладаючи проходи в роговому шарі шкірки суб’єкта, організм переміщається зі швидкістю 0,5 – 2,5 мм на добу.

На поверхні шкірки швидкість інша, а саме два – три см за хвилину. За допомогою тунелів, павукоподібні живляться кров’ю. Коростяні орибатиди можуть вражати будь-які ділянки шкірки за допомогою своєї слини, але риють тунелі на тонких і ніжних ділянках шкіри, як, наприклад, між пальцями на руці.

Їхні ходи видно на шкірі у вигляді звивистих або прямих ліній білуватого кольору.

На тілі укус проявляється через 10-12 годин. Орибатид неспроможна існувати без носія. Поза людським організмом плоскотілка може існувати від 3 до 14 днів.

Кількість членистоногих одному пацієнті обмежена, зазвичай приживальщики не займають всю шкірну поверхню, а локалізують певні ділянки, наприклад у складках між пальцями. Ділянки покриву з тунелями немає волосяного покрову.

За допомогою своєї слини, яка містить спеціальні ферменти, вони розщеплюють шкіру суб’єкта, роблячи ходи.

Чим небезпечний коростяний кліщ?

• Дуже болюче пересування плоскотілки під шкірою особи
• Поява корости або сверблячки, яка посилюється ввечері або вночі
• Поява кров’яно-гнійних скоринок
• При нестачі лікування, при безперервному зуді у особи є можливість виникнути психічні розлади
• Цей вид кліща дуже поширений

Розмноження

Сверблячки розмножуються і відкладають яйця у своїх ходах, через пару годин після влучення всередину. Розмір яйця приблизно 0,14 мм. Через 4-7 днів із них вилуплюються личинки.

Їхня довжина становить від 0.15 до 0.1 мм. Личинки мають 3 пари ніжок, тим часом як у дорослої особи 4 пари. Вони білого кольору, круглі.

Побачити їх без мікроскопа неможливо, бо надто вони маленького розміру.

Перед тим як настане час ставати свербінням, вона має пройти кілька стадій розвитку. А саме, через кілька днів, личинки перетворюються на німфу шляхом линяння. Після цього процесу відбувається трансформація в зрілу комаху. Коли личинка стане дорослою, вона піднімається на поверхню шкіри і шукає нового носія, і цикл починається спочатку.

Павукоподібні, що з’явилися на світ, трохи менше ніж повноцінна, доросла особина. Вони вже мають 8 лапок кінцівок. З цього випливає, що процес появи світ самців і самок займає близько двох тижнів. Слід пам’ятати, що до фінальної стадії доживають лише 10% істот. У звичайних випадках на тілі пацієнта мешкає 10-15 акаридів.

Як передається коростяний кліщ?

1. Свербіж повністю неактивний вдень. Примірник може вибратися на шкіру лише увечері чи вночі. Саме в цей період відбувається спарювання двох істот. У такий час найбільший шанс зараження.
2. У плоскотілки, в його слині є протеолітичні ферменти, завдяки яким він має можливості розчиняти кератин.
3. Швидкість проникнення паразита під шкіру приблизно 15-30 хвилин.
4. Приживальник може бути заразним під час будь-якої стадії.

Важливо знати: що кліщ дуже чутливий до температури та вологості повітря.

При температурі +19 плоскотілка, як і його личинка, гине, при вологості 35% він вмирає. Навіть якщо вологість повітря становитиме 100%, самка не проживе більше трьох діб, а личинка – дві доби.

Порада: при кип’ятінні свербіж гине негайно.

Як відбувається інфікування свербінням: в основному ситуації індивід хворіє, контактуючи безпосередньо з людьми.

Причинами інфікування може бути:

1. Дверні ручки.
2. Іграшки
3. Предмети особистого користування
4. Гроші
5. Руки
6. Телефони

Це найчастіші причини появи акаридів. Нерідким способом перенесення паразита може бути статевий акт. Найчастіше зараження походить від чоловіка до жінки і навпаки. Не виключається інфікування від свійських тварин.

Читати ще: Характеристика собак породи курцхаар

Чинники зараження:

1. Загальні засоби гігієни (рушники, одяг).
2. Контакти із хворим на індивідуум, у тому числі й сексуальні.
3. Недотримання особистого простору.
4. Короста дуже поширена в дитячих колективах.
5. Варто не забувати, що у домашніх улюбленців теж може бути свербіж.

У України 19% хворих на коросту це підлітки. Найчастіше у різних країнах це діти молодшого віку. Пояснюється це тим, що з підлітків більше статевих контактів, а й у дітей молодшого віку слабкий імунітет.

Важливо! Піковий період захворювання припадає на сезон осінь/зима, пов’язано це знову ж таки з низьким імунітетом і нижчою температурою.

Кліщ коростяний

До можливих симптомів зараження коростою відносяться:

• Сверблячка
• Висип
• Короста ходи
• Кровоточиві кірки на шкірі
• Гнійні висипання
• Екзема
• Вузликові утворення (лімфоплазія)

Наявність хоча б одного з цих симптомів може свідчити про зараження коростою, але ці прояви можуть сигналізувати і про інші шкірні захворювання.

Саме тому, перш ніж приступати до лікування, необхідно звернутися до медиків. Лікар проведе необхідні лабораторні аналізи та призначить лікування.

Якщо у вас є підозри, що ви заразилися коростою, можна звернутися до наступних лікарів:

• Дерматолог
• Паразитолог
• Дерматовенеролог

Знайти цих лікарів можна в:

• Поліклініках
• Шкірно-венерологічні диспансери
• приватних клініках
• Паразитологічні центри

Якщо ви не хочете звертатися до лікарів, можете самостійно провести аналіз шкіри в комерційних медичних лабораторіях. Результати можуть бути надіслані вам електронною поштою, їх можна забрати особисто у паперовому вигляді або замовити доставку додому, та й самі аналізи нерідко можна зробити не виходячи з їхньої квартири, зрозуміло, за окрему плату.

Тільки лабораторні дослідження зі 100% точністю здатні підтвердити, що висипання та свербіння спровоковані саме чесоточними кліщами. Наведена нижче інформація допоможе більш детально розібратися в проблемі, але ставити діагноз повинен тільки лікар на підставі медичних показників, інакше ви можете почати лікуватися не від тієї хвороби та завдати шкоди здоров’ю застосуванням не тих медикаментів.

Коростяний кліщ: фото

Інформацію про те, як виглядає коростяний кліщ, можна вважати практично марною, якщо у вас під рукою немає мікроскопа. Розмір тіла самки в довжину не перевищує 0,5 мм, самця – 0,25 мм, відкладених яєць – 0,15 мм. На будь-якій стадії розвитку паразит виглядатиме як біла або жовта точка.

Якщо в цей момент вона не рухатиметься, ви навіть не зрозумієте, що це щось живе. Коростяний кліщ на фото – це завжди зображення, отримане при сильному збільшенні, детально розглянути його неозброєним поглядом не вдасться.

Саме тому в першу чергу про присутність паразитів сигналізують результати їх життєдіяльності: ходи коростяного кліща та укуси.

Поширення коростяних кліщів і, як наслідок, розвиток хвороби відбувається так:

• Після попадання на шкіру кліщ протягом 15-30 хвилин шукає місце для укусу, а потім починає прогризати собі хід під шкірою.
• Самка відкладає яйця в коростяних ходах.
• Через 2-4 дні з них вилуплюються личинки, які починають прогризати власні ходи та розвиватися під шкірою до дорослих особин.
• Самки можуть відкладати яйця щодня, цей процес відбувається постійно.
• У міру зростання популяції збільшується область ураження шкіри, тому що в ній живуть і нею харчуються паразити на всіх стадіях розвитку.

Скільки живе коростяний кліщ

На швидкість прогресування захворювання впливає термін життя паразитів на різних стадіях дозрівання.

Скільки живуть яйця коростяного кліща

Щоночі самка коростяного кліща відкладає від 2 до 5 яєць. Через 2-4 дні вилуплюються личинки і починають прогризати власні ходи у шкірі, одночасно харчуючись таким чином.

У наступні 4-8 днів личинки кілька разів линяють, поступово перетворюючись на дорослих паразитів. Загалом цикл дозрівання коростяного кліща займає від 10 до 14 днів.

Після цього часу нове покоління паразитів готове до розмноження.

Скільки живе коростяний кліщ

Тривалість існування коростяних кліщів залежить від їхньої статі. Самки, якщо не вмирають від незалежних від них факторів, здатні прожити від 1 до 1,5 місяців. Самці відразу ж після спарювання гинуть, тому термін їхнього життя рідко перевищує 2-3 тижні, більша частина днів з яких – це період розвитку від яйця до дорослої особини.

Скільки живуть кліщі після обробки шкіри препаратами

Популяція кліщів, що знаходиться на і під шкірою в момент обробки, помирає в перші години після нанесення засобу на тіло, проте залишкові явища, такі як свербіж, лущення та почервоніння шкіри можуть спостерігатися більш тривалий час.

Як правило, це триває 1-2 тижні. Якщо ви будете використовувати препарати від коростяних кліщів згідно з інструкцією та за призначенням лікаря, то позитивний ефект не змусить себе довго чекати.

До найбільш щадних і при цьому ефективних відносяться:

• Спрей “Спрегаль”
• Бензилбензоат
• Сірчана мазь

Скільки живе коростяний кліщ на одязі

Коростяні кліщі не живуть на одязі, але можуть перебувати на ньому і передаватися через нього іншим людям. Паразити потрапляють на тканину під час переміщень у пошуках відповідної ділянки шкіри для живлення та облаштування ходів. На поверхню коростяні кліщі вибираються тільки для розмноження та розселення.

Якщо ви цікавитеся цим питанням з точки зору обробки речей, то сподіватися на те, що паразити на одязі, постільній білизні або рушниках якось помруть самі, не доцільно.

Щоб гарантовано позбутися коростяних кліщів на будь-яких текстильних виробах необхідно випрати їх при високій температурі і пропрасувати гарячою праскою або, якщо вплив високих температур неприпустимий для делікатної тканини, обробити спреєм «А-Пар». Його можна придбати в аптеці.

Щоб повністю виключити ймовірність, що коростяні кліщі все-таки залишаться у вас у квартирі навіть після всіх процедур лікування шкіри і ретельного прибирання, необхідно провести загальну дезінфекцію. Повна обробка квартири за допомогою СЕС дасть вам гарантію, що паразити не повернутись у ваше життя через те, що їм було де сховатися під час вибіркової обробки речей.

Коростяний кліщ у людини

Медикаменти для лікування корости

Коростяний кліщ провокує серйозне дерматологічне захворювання – коросту. Характеризується численними висипаннями на пальцях рук, животі, спині, грудях, сідницях, статевих органах. Кліщ коростяний – свербіж, здатний деякий час жити поза тілом людини, зараження відбувається контактним шляхом. Основна ознака – сильне свербіння, що посилюється до вечора.

Як виглядає коростяний кліщ

Внутрішньошкірний паразит має мікроскопічні розміри – 0,1-0,4 мм. Тіло світле, плескате. Самка завжди більша за самця. Яйця овальної форми близько 0,1 мм завдовжки. Очі відсутні. Лапки оснащені присосками.

Паразит риє ходи під шкірою людей, багатьох тварин. Найчастіше поселяється на кистях рук, між пальцями, пахвової западині, промежини. Ходи зовні виглядають як смуги брудно-бурого кольору. Виразно видно картину, якщо розглядати уражену ділянку під мікроскопом. Фото коростяного кліща у людини представлено нижче.

Коростяний кліщ у людини

Життєвий цикл свербля

Спарювання відбувається на поверхні шкіри уночі. Після завершення процесу самець гине, самка заповзає під шкіру, відкладає яйця. Щоночі судень відтворює в середньому 4 яйця. Розчиняє кератиновий покрив епідермісу власною слиною, отриманим вмістом та живляться.

Через 2-4 дні з’являються личинки першого віку, які одразу приступають до паразитування. Самки будують численні ходи, молоді самці лише невеликі відгалуження. Формування дорослого коростяного кліща триває близько 14 днів, за цей час личинки кілька разів линяють, поступово збільшуючись у розмірах. Після досягнення статевої зрілості виповзають назовні для спарювання.

Зараження

Коростяний кліщ поза тілом людини живе від 3 до 14 діб. Тривалість життя залежить від погодних умов. Чим вище вологість, тим комфортніше почувається паразит. Гине при температурі +21 градус Цельсія з вологістю від 40 до 80% через 36 годин. На тілі людини свербіж живе близько місяця.

Інфестація кліща відбувається декількома шляхами – при контакті з хворою людиною, її речами, інфікованим середовищем. Паразит проявляє активність і у водному середовищі, тому підчепити коросту можна, купаючись у водоймі зі стоячою водою.

Заразною може бути личинка різного віку, імаго. Але найчастіше захворювання передається через запліднену самку. Вдень паразити неактивні, тому можливість інфікування знижується. Вночі статевозрілі особини виповзають спаровуватися, після чого розповзаються по різних частинах тіла. За добу самка вириває перебіг під шкірою довжиною 3 мм. У процесі життєдіяльності сверблячка у людини посилюється свербіж.

Інкубаційний період корости – 14 діб. За цей час з’являються личинки першого віку, паразитування яких стає помітним. Однак через індивідуальні особливості організму хвороба протікає непомітно протягом місяця. Часто виникає питання, звідки береться короста, вже на момент активного розвитку хвороби. Визначити місце зараження є проблематичним.

Особливості передачі свербіж пояснюються їх життєвим циклом:

• свербіж неактивний вдень;
• увечері, вночі імаго спаровуються, личинки різного віку активізують свою діяльність у копанні ходів;
• Для проникнення під шкіру кліщу потрібно півгодини.

Паразит зосереджується на шкірі людини, її особистих речах, одязі, постільних речах, рушниках. Інфікування також відбувається через них.

Симптоми коростяного кліща на тілі у людини

Клінічна картина корости обумовлена ​​реакцією імунної системи на вторгнення паразитів. Виявляється у вигляді алергічної реакції на продукти життєдіяльності кліщів.

З’являється свербіж, який змушує людину постійно свербіти. У дрібні, але численні ранки проникають хвороботворні мікроорганізми, на поверхні шкіри утворюються гнійнички, виразки.

Чим довше людина відтягує з лікуванням, тим масштабніша діяльність сверблячки.

Укус коростяного кліща сам по собі сверблячки не викликає, не відчувається людиною. Тільки при накопиченні екскрементів під шкірою з’являється реакція імунітету у відповідь у вигляді алергічної реакції. Згодом виробляється своєрідний захист на свербіння. При повторному зараженні кількість паразитів на тілі людини завжди менша, ніж при первинному інфікуванні.

• Починається все з невеликих прозорих пухирців між пальцями або на кисті рук із тильного боку. Спочатку схоже на звичайну алергічну реакцію.
• Надвечір, уночі посилюється свербіж. При розчісуваннях бульбашки лопаються, залишаються виразки, ранки, скоринки.
• Через деякий час змінюється шкіра на уражених ділянках: набуває сірого відтінку. Під мікроскопом можна побачити ходи коростяного кліща.
• За кілька днів короста поширюється інші ділянки тіла: живіт, стегна, сідниці, спину, груди, статеві органи, шию, локалізується пахвами, у промежини. Вночі свербіння настільки сильне, що людина прокидається, не може заснути.
• На шкірі з’являються великі запалені пагорби, збільшуються лімфовузли, трохи підвищується температура тіла, з’являється лихоманка.

Фахівці виділяють кілька видів корости – вузликова, кіркова, норвезька. Загальна симптоматика завжди ідентична.

Діагностика

Визначити наявність корости можна самостійно за яскраво вираженою симптоматикою, проте для підтвердження діагнозу слід звернутися по допомогу до фахівців. Зішкріб на коростяного кліща беруть у кабінеті дерматолога. Після отримання результатів лікар призначає терапію.

Ходи сверблячки можна чітко побачити, якщо обробити шкірний покрив слабким розчином йоду.

Лікування коростяного кліща

Події при лікуванні корости

Терапія спрямовано знищення паразита, усунення неприємної симптоматики. При неускладненій формі корости призначають спеціальні препарати для зовнішнього застосування як спрею, мазі, лосьйону. Якщо у людини спостерігається сильна алергічна реакція, призначають додатково антигістамінні засоби. При приєднанні вторинної інфекції призначають курс антибіотиків.

Особливості боротьби з коростяним кліщем:

• Перед початком терапії потрібно прийняти душ, підстригти коротко нігті, змінити постільні речі, білизну.
• Обробляти слід шкіру, крім особи, голови. Навіть якщо ознаки зараження є лише на руках.
• Після обробки шкірного покриву не можна приймати душ, купатися у ванній 3 дні. Після закінчення цього часу потрібно помитися, змінити постільні речі, повторно обробити шкіру.
• Щоб убити паразита на одязі, його потрібно випрати в гарячій воді або прокип’ятити. Потім прогладжують праскою з парою.
• У будинку потрібно провести вологе прибирання, протерти меблі, дверні ручки розчином із вмістом хлорки.
• Руки слід обробляти маззю після кожного контакту з водою.

Курс терапії становить 7-14 днів. За наявності неприємної симптоматики продовжують лікувати коросту ще тиждень.

Як позбутися коростяного кліща

Медикаменти для лікування корости

Для лікування корости в домашніх умовах є старі та нові засоби.

• Емульсія бензилбензоату. Діючий препарат після одноразової обробки знищує паразитів будь-якої стадії розвитку. Проте не діє на яйця. Потрібна повторна обробка через 2-4 дні. Для винищення коростяного кліща достатньо дії мазі протягом 10 годин. Неприємне свербіння зникає практично відразу. Підходить для лікування малюків. З недоліків характерний специфічний запах. Ціна флакона 17 грн.
• Медіфокс. Активним компонентом є перметрин. Знищує дорослих особин, личинок, яєць. Для повноцінної терапії неускладнених форм корости достатньо лише однієї обробки шкіри. Вмирати паразити починають через 2 години дії. Протягом цього часу посилюється свербіж. Змінюють постільні приналежності до нанесення спрею та після завершення лікування через 3-5 днів. Ціна кошти близько 110 грн.
• Спрегаль. Комбінований ефективний препарат французького походження. У складі є кілька активних компонентів. Нейротоксична отрута – есдепалетрін, синергіст – піпероніл бутоксид. Виготовляється у формі спрею. Обробляють шкіру усім ділянках, крім обличчя, голови. Процедуру слід здійснювати увечері. Через 12 годин дії приймають душ, змінюють постільні речі, одяг. Вбиває личинок, імаго, яйця. Ціна препарату 980 грн.

Для закріплення ефекту, попередження повторного зараження, при неможливості використовувати професійні засоби від коростяного кліща у людини, застосовують народний рецепт – олію чайного дерева. Додають у гель для душу, шампунь, обробляють уражені ділянки шкірного покриву після водних процедур. Тривалість позбавлення від корости від 2 до 20 днів.

Якщо вночі не дає спати сильне свербіння, гроші від корости ще не купили, необхідно прийняти холодний душ або просто обтерти тіло холодною водою. У такий спосіб можна знизити кількість статевозрілих особин на тілі, знизити на якийсь час активність паразитів.

Профілактика

Чого боїться коростяний кліщ: високої температури, вологості понад 80%. Захистити себе від корости можна дотриманням найпростіших правил особистої гігієни.

• Після повернення із громадських місць ретельно мити руки з милом, приймати душ.
• Одяг регулярно прати.
• Міняти постільні речі кожні 2 тижні, прати при високій температурі, прогладжувати праскою з парою.
• Уникати рукостискань, контакту з особами неохайної зовнішності.
• У поїздах купувати нові постільні речі.
• Проводити вологе прибирання в будинку щотижня. Ретельно протирати дверні ручки.

Зараження може статися будь-де, захистити себе на 100% неможливо. За наявності перших ознак корости потрібно негайно приступати до терапії. Неускладнена форма лікується швидко, потребує лише кілька обробок тіла. За відсутності кваліфікованого лікування виникають ускладнення.

Коростяний кліщ у людини – симптоми, перші ознаки та лікування

Короста – небезпечне шкірне захворювання, яким людина може заразитися навіть при ретельному дотриманні правил гігієни. Коростяний кліщ, що провокує захворювання, проникає під шкіру, тому побачити паразита, щоб точно діагностувати хворобу, можна тільки за допомогою мікроскопа. Існують певні методики лікування та профілактики, що дозволяють ефективно боротися із цією хворобою.

Опис коростяного кліща

Коростяний кліщ є невеликим членистоногом, довжина якого становить не більше 0,5 мм. Має овальне тіло із чотирма парами ніг.

Ротовий апарат трохи витягнутий вперед, типу гризу, що дозволяє кліщу проникати під шкірні покриви людини. Передні ноги забезпечені шипами, які допомагають кліщу переміщатися під шкірою, створюючи ходи та доріжки.

Утримуватись усередині тварини допомагають щетинки, розташовані на задніх лапах.

Основою живлення коростяного кліща, або сверблячки, є луски шкірного покриву, що ороговіли. Всі симптоми хвороби викликає життєдіяльність самки, яка істотно більша за самця.

Життєвий цикл

Запліднення відбувається на поверхні шкірного покриву, після чого самець гине. Процес відкладання яєць та розвиток молодих особин відбувається так:

1. після запліднення самка присмоктується до шкіри людини;
2. у верхньому шарі дерми прогризає отвори для проникнення повітря усередину;
3. Паралельно поверхні шкіри робить прохід до 3-х см завдовжки, проникаючи в кінець. Цей процес займає близько півгодини;
4. відкладає яйця, переміщаючись на 1 міліметр на добу. У кладці до 50 яєць;
5. через 6-8 днів із яєць вилуплюються личинки. Половозрілими стають через три линьки, після чого вилазять на поверхню шкіри;
6. процес повторюється – нові особини спаровуються, самці гинуть, а самки знову проникають усередину шкірних покривів.

Весь цикл займає від 10 до 14 днів. У всіх самок виділяється особливий секрет, що дозволяє робити епідерміс пухким. Життя самок кліщів триває до 60 днів, протягом яких вони постійно риють нові проходи під шкірою.

Локалізується коростяний свербіж на ділянках тіла з найбільш ніжною шкірою – міжпальцеві ділянки, згини ліктів, пахви, живіт. Існує також паразит, що вражає шкіру на обличчі, який називається лицьовим кліщем.

Перші ознаки та симптоми корости у людини

Чим швидше буде виявлена ​​хвороба, викликана коростяним кліщем, тим швидше можна приступити до її лікування. Основною ознакою корости є свербіж. Але так не завжди. У деяких випадках сверблячка слабко виражена або зовсім відсутня, а паразити локалізуються в дуже нетипових місцях. Тривалість інкубаційного періоду від моменту контакту з коростою, що хворіє, – 1-4 тижні.

• постійний свербіж, особливо сильний у вечірні та нічні години, а також у період сну;
• можлива алергічна реакція, спричинена свербінням;
• дрібні пухирцеві чи вузликові висипання на шкірі;
• коростяні доріжки (ходи), особливо помітні при тривалому знаходженні паразитів під шкірою;
• садна, що залишаються після розчісування ділянок, що постійно сверблять.

Це яскраво виражені симптоми. Уважніший огляд шкірних покривів дозволяє розглянути інші ознаки – точки ходів під кров’яними скоринками, сухі лусочки та кірки. Примітно, що чим охайніша людина, тим складніше помітити у неї коростяні доріжки і вчасно діагностувати захворювання.

У дітей зони ураження відмінні від дорослих – ходи часто розташовуються на животі, ступнях ніг, долонях і навіть нігтьових пластинах.

Види корости

Захворювання викликається як коростяним кліщем. Короста здатні спровокувати собачі, курячі, сирні та пташині кліщі. Але в переважній кількості випадків хвороба викликана саме коростяним свербінням.

Класифікація видів корости:

1. Дитяча (грудничкова) короста. На тілі дитини з’являється висипка, що на вигляд нагадує кропивницю. Насамперед уражаються стопи та долоні, далі зараження поширюється по всьому тілу. Діти віком до трьох років можуть з’явитися висипання на голові. Також може виникнути інфекція, з’явитися гнійники з пухирями.
2. Короста «охайних». Відрізняється нетиповими симптомами, ходи і висипи практично відсутні, свербіж слабо виражений. Захворюють надмірно охайні люди, які частим миттям тіла та рук порушують природний захист шкіри, роблячи її надто вразливою для паразитів.
3. Типова. Висипання, свербіж та ходи яскраво виражені. Посилення сверблячки відбувається вночі, коли самка проявляє активність, прогризаючи доріжки і відкладаючи яйця. Вражає ділянки біля пупка, на грудях, між пальцями, на зап’ястях – там, де шкіра тонша. Затяжна хвороба без лікування може паралельно спровокувати шкірну інфекцію.
4. Норвезька. Найважча і заразна форма корости. Вражає людей із дуже слабким імунітетом (наприклад, ВІЛ-інфіковані), чутливою шкірою, які перенесли тяжкі захворювання. Висип сухий і дуже багатий, дерматит поширюється на все тіло, у тому числі шию та обличчя.
5. Псевдосаркоптоз. Людина заражається від тварин – собак, меншою мірою кішок, курей і т.д. Сверблячка і сильне запалення з’являються через кілька годин. Інші симптоми – кров’яні кірки, плями, пухирі червоного кольору. Не передається іншій людині.

Діагностика

Найвірніший спосіб діагностувати корости – мікроскопія паразита, витягнутого з-під шкіри хворого. Для виявлення ходів використовують йод або метиленовий синій. Сильна сверблячка є основним симптомом для призначення діагностики, щоб підібрати оптимальні ліки для ефективного лікування.

Існує найбільш вдосконалений спосіб діагностики захворювання. На ушкоджену ділянку наносять молочну кислоту. Через кілька хвилин епідерміс у цьому місці зішкрібають, наносять на скло і вивчають під мікроскопом.

Піодермія – рясно розчесана шкіра – здатна сильно ускладнити діагностику корости. У цьому випадку шкіру покривають садна і подряпини, ходи кліщів візуально не видно.

Методи лікування від коростяного кліща

Головне завдання протипаразитарних ліків – проникнення вглиб коростяних ходів та повне знищення паразитів (дорослих особин, їх яєць та личинок). На сьогодні розроблено велику кількість препаратів, що дозволяють ефективно боротися з коростяним кліщем.

Бензилбензоат – емульсія найефективніша і оптимальна при лікуванні корости. Випускається з різною концентрацією: 10%-на дитяча та 20%-на доросла.

Емульсію розбавляють водою, змішаною з милом (20 г мила на 870 мл води), і втирають у чисту шкіру протягом 10 хвилин. Далі 10 хвилин перерви та розчин втирають знову.

Повторний сеанс роблять через 3 дні. Душ між процедурами не сприймають.

Також добре показує себе ліки Спрегаль . Непогано справляються з паразитом мазі, що містять сірку (але за призначенням лікаря). Можна використовувати мазі, у яких міститься кротамітон, перметрин та ліндан. Затримка з лікуванням може призвести до ускладнень та зараження великої кількості оточуючих. Подолати коросту самостійно організм не здатний.

Профілактика хвороби

Дотримання правил гігієни та відсутність контактів із зараженими людьми є найкращою профілактикою проти коростяного кліща.

У разі зараження потрібно вжити певних заходів, щоб люди, які контактують із хворим, не заразилися коростою:

• Весь одяг та постільна білизна після прання ретельно прогладжуються праскою, що знищує яйця та дорослих особин кліщів.
• У хворого має бути окреме ліжко, одяг, рушник, білизна та предмети особистої гігієни. Після виявлення та діагностики захворювання всі предмети, з якими стикався хворий, потрібно ретельно продезінфікувати.
• У приміщеннях, де знаходиться хворий, потрібно часто робити вологе прибирання з дезінфікуючими речовинами.

Дуже важливо вчасно звернутися до лікаря за перших ознак хвороби, щоб прискорити лікування. Коростяний кліщ може прожити без людини не більше 5-7 днів. Одяг, постільна білизна, подушки і матрац хворого потрібно ретельно випрати, прогріти праскою і винести на провітрювання. Протягом тижня кліщ обов’язково загине, і ці предмети знову можна буде використати.

Заразитися коростою може абсолютно будь-яка, навіть найохайніша людина. Не варто соромитися цього захворювання, потрібно відразу йти до лікаря у разі найменших симптомів. Профілактика та лікування хвороби повинні відбуватися одночасно. У такому разі кількість заражених коростяним паразитом людей можна звести до мінімуму.

Коростяний кліщ, або свербіж, фото та опис паразита: як виглядає короста і як її лікують?

Коростяний кліщ у людини – небезпечне і неприємне явище. Імовірність зараження коростою, розвиток якої викликають ці паразити, не залежить від віку, соціального статусу та рівня охайності.

Це заразне захворювання, приступати до лікування якого треба при виявленні перших симптомів, не чекаючи посилення патологічного процесу і не піддаючи членів сім’ї і контактують з людиною, що заразилася, небезпеки інфікування.

Фото та опис коростяного кліща, або сверблячки: як виглядає паразит і яке його будова?

Коростяний кліщ це не комаха в повному розумінні цього слова. Ці паразити відносяться до павукоподібних. Зовнішній вигляд і внутрішню будову шкідника (його морфологія) має такі особливості:

• Овальне складчасте тулуб без сегментів, білого або жовтувато-білого відтінку. Самка коростяного кліща в ширину і довжину становить 0,35 та 0,45 мм відповідно. Чоловічі особини зазвичай менші за жіночі на 0,16–0,22 мм.
• 4 пари членистих ніг, оснащених присосками. У самки коростяного кліща вони розташовані на першій та другій парі лап, у самців – на першій, другій та четвертій. На решті кінцівок є щетинки. Перші дві пари ніг знаходяться в передній області тулуба збоку від головогруди. Інші прикріплені до черевної поверхні головогруди нижче середини тіла.
• Відсутність очей. Функцію нюху та дотику у паразитів виконують ногощупальці.
• Ротовий апарат гризуще-смокчучого типу.
• Наявність у середній частині тулуба трикутних лусочок та кількох пар шиповидних щетинок. Їхні гострі елементи спрямовані назад, що перешкоджає пересування у зворотному напрямку у вузьких ходах товщі шкіри господаря.
• Насічка, що розділяє тулуб упоперек на черевце та головогруддя. На ній розташований хоботок, утворений зрощеними ногощупальцями і що складається з гіпостому та клешнеподібних щелеп.

Коростяний кліщ під мікроскопом

Коростяний свербіж настільки малий, що розглянути його у всіх подробицях неозброєним оком просто неможливо. Зробити це можна лише з допомогою мікроскопа. Побачити, як паразит, можна на фото, зробленому з використанням макрозйомки. Нижче також представлена ​​схема його будови.

Систематичне положення, назва паразита латиною

Назва цього паразита латинською мовою – Sarcoptes scabiei. Найменування латиною використовується у міжнародній науковій практиці. Наукова систематика комах загалом і коростяних свербіж зокрема заснована на кількох головних таксонах, т. е. групах, об’єднаних загальними ознаками. Відомості про наукову класифікацію цих паразитів представлені у таблиці:

Спосіб життя комахи: чим і як харчується, як розмножується, скільки живе?

Паразити харчуються людською кров’ю і ороговілими частинками шкірних покривів, прориваючи ходи в товщі шкіри господаря. Де саме вони живуть? Шкідники можуть уражати будь-які ділянки тіла, проте найчастіше зустрічаються на тильній стороні рук, між пальцями, у ліктьових згинах, пахвах, у зоні промежини, у маленьких дітей на голові. Вражає кліщ також шкіру на обличчі.

Ходи коростяного кліща

Як виглядають ходи, які роблять ці коростяні шкідники, можна подивитися на фото. Вони мають вигляд прямих або звивистих ліній брудного відтінку.

Життєвий цикл паразитів складається з наступних етапів:

1. Запліднення, що відбувається на поверхні шкіри господаря. Після спарювання чоловічі особини, головна функція яких полягає у участі у продовженні роду, гинуть.
2. Кладка яєць, кількість яких сягає 5 десятків. Яйця зазвичай не перевищують 0,14 мм. Після статевого контакту самка присмоктується до шкірних покривів. При цьому у верхньому шарі шкіри вона прогризає отвори, щоб у них проникало повітря. Паралельно жіноча особина робить тунелі, довжина яких становить близько 3 см. Цей процес триває близько 30 хвилин. Яйця відкладаються повільно. Їхню кладку самка здійснює, переміщаючись по тунелю на 1 см на добу.
3. Поява личинок. Це відбувається через 6-8 днів після кладки яєць. Половозрілими вони стають після того, як тричі полиняють. Після останнього линяння імаго вибираються на поверхню шкіри.

Процес перетворення яєць на дорослі особини займає від 1,5 до 2 тижнів. Жіночі особини виділяють особливу речовину, що розпушує шкірні покриви господаря. Середня тривалість їхнього життя становить близько 2 місяців.

Чи може паразит жити у зовнішньому середовищі та який час?

Кліщі не пристосовані до життя поза тілом господаря. Вони живуть і розмножуються лише на шкірі людей. У довкіллі, за різними даними, паразити можуть прожити від 3 до 5 діб, після чого гинуть. Щоб відповісти на запитання, скільки можуть жити сверблячки поза господарем, треба розуміти, за якої температури гине коростяний кліщ. Для цих шкідників згубні температури понад 60 градусів.

Неможливо точно відповісти на запитання, скільки часу існують яйця кліщів. У ході численних досліджень вдалося з’ясувати, що ця форма паразитів стійкіша до показників температури та вологості повітря, ніж дорослі особини. Для самок шкідника критичною вважається 60-відсоткова вологість повітря, для личинок – 80-відсоткова.

Опинившись за межами тіла господаря, сверблячки шукатимуть можливість потрапити на нього знову. Орієнтирами у пошуку їм є запах і тепло, випромінювані людським тілом. Паразити вловлюють їх із відстані до 6 див.

Як відбувається зараження коростою?

Звідки беруться паразити на голові, обличчі, руках та тілі? Існує поширена думка про те, що кліщ, який викликає коросту, заводиться лише у людей, які нехтують правилами особистої гігієни. Насправді заразитися цим захворюванням може кожна людина незалежно від віку, соціального статусу та рівня охайності.

Однак варто визнати, що в такій точці зору все ж таки є частка істини. Якщо заразитися коростою може кожен, кількість паразитів безпосередньо залежить від дотримання правил особистої гігієни. Великі колонії кліщів зустрічаються у людей, які рідко приймають душ і змінюють одяг. Занедбану хворобу зазвичай виявляють у тих, хто веде асоціальний спосіб життя.

Заразитися цим захворюванням можна за тривалого контакту «шкіра – шкіра» з інфікованою людиною. Переважний шлях зараження – статевий.

Дітям передаються кліщі під час сну в одному ліжку з інфікованими батьками або тісного контакту із зараженою дитиною у дитячому садку або на ігровому майданчику.

Контактні види спорту, міцні рукостискання – все це може спричинити зараження коростою. Щодо передачі хвороби через побутові предмети, вчені вже давно встановили, що це малоймовірно.

Симптоми зараження коростяним кліщем

Чим швидше буде виявлено захворювання, тим простіше його вилікувати. Запідозрити наявність у члена сім’ї коростяних паразитів можна за нестерпним свербінням, який посилюється у вечірній та нічний час.

При цьому треба враховувати, що цей симптом не завжди супроводжує коросту. У ряді випадків він може бути слабким або зовсім відсутнім.

Тривалість інкубаційного періоду з контакту з інфікованою людиною становить від 7 до 28 днів.

Якщо хвороба з’явилася вперше, її ознаки виявляться через місяць, якщо має місце повторне зараження – вже на другу добу. На ураженій шкірі з’являються:

• Синці і скоринки через постійне розчісування. Зазвичай це відбувається в області ліктів та пальців.
• Сухі тріщини і сверблячі бульбашки. Таким чином, шкіра реагує на відходи життєдіяльності шкідників.
• Ходи кліщів у верхньому шарі дерми. Тунелі, які прокладають паразити, мають вигляд прямих або звивистих ліній бруднуватого відтінку. Наприкінці кожного їх при уважному розгляді можна знайти папулу.
• Симптом Міхаеліса. Це особливий різновид висипань, що локалізуються в сідничній складці і є кров’яними скоринками.
• Ознаки дерматиту та піодермії.

Як виглядають симптоми корости, можна переглянути на фото. У жінок, чоловіків і дітей сверблячки вражають різні ділянки тіла.

У представників обох статей це передня частина живота, сідниці, стопи, шкіра між пальцями, пахвинні складки. У жінок, особливо з надмірною вагою, паразити нерідко виявляються під грудьми.

У дітей кліщі вражають пахвові западини, обличчя, ліктьові згини. У немовлят вони можуть бути на голові.

Слід розрізняти види корости:

• Типова клінічна картина якої описана вище.
• Короста охайних, що виявляється у людей, через професію або особистісні особливості особливо ретельно і часто миються. Ця форма хвороби має слабку клінічну картину, тому дуже небезпечна для оточуючих.
• Без коростяних ходів. Викликана ураженням шкіри личинками шкідників. Замість тунелів, які зазвичай прокладають у товщі шкіри сверблячки, мають місце сверблячі червоні бульбашки.
• Псевдочесотка, що є алергією, яка проявляється при контакті з бездомними і домашніми вихованцями. Проходить самостійно за винятком алергену, тобто тварини.
• Норвезька, що вражає володарів слабкого імунітету.
• Ускладнена. Ця форма хвороби з’являється у тих випадках, коли типова короста була вилікована не повністю і відбулося повторне інфікування.

Лікування корости у дорослої людини та дитини

Лікування захворювання треба приступати при появі перших ознак. Чим швидше це зробити, тим легше буде позбутися паразитів. Не слід намагатися вилікувати коросту самостійно.

Невмілі дії можуть призвести до того, що час буде втрачено, і хвороба перейде у важку форму. Лікування можна розпочинати лише після встановлення правильного діагнозу. Діагностика проводиться за умов медичного закладу. Самостійно визначити тип шкідника неможливо.

Після діагностики та аналізу її результатів лікар розробить ефективну схему лікування.

Ліки для перорального застосування

Препарати для перорального застосування при лікуванні цього захворювання зазвичай застосовують у 2 випадках: коли засоби для зовнішнього використання не дають вираженого результату і при ураженні великих ділянок тіла. Які саме ліки застосовувати для позбавлення від кліщів, вирішує лікар в індивідуальному порядку залежно від віку та стану організму пацієнта, а також клінічної картини.

Зазвичай короста лікується такими препаратами:

• Бутадіон, головним компонентом якого є фенілбутазон. За відсутності спеціальних лікарських вказівок ліки застосовують 3-4 десь у день по 200-400 мг. Після покращення стану доза засобу поступово знижується. Прийом таблеток протипоказаний за наявності виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороб печінки, нирок, органів кровотворення, серця, дефіциту лейкоцитів, порушення серцевого ритму, вагітності, індивідуальної непереносимості компонентів препарату.
• Препарати на основі івермектину. Дозування засобу залежить від ваги тіла хворого. Доза ліків, що рекомендується на 1 прийом, становить 12 мг. Дітям старше 5-річного віку та вагою більше 15 кг показано приймати по 150 мкг засобу на 1 кг маси тіла. Івермектин протипоказаний у таких випадках: вік до 5 років, вага менше 15 кг, хвороби нирок та печінки, вагітність та період планування зачаття, годування груддю, запалення оболонок головного та спинного мозку, підвищена чутливість до інгредієнтів препарату, порушення роботи імунної системи, прийом лікарських засобів трав, вітамінних комплексів та біологічно активних добавок.

Зовнішні засоби

Зазвичай при ураженні кліщем рук, пахвових западин, сідниць або живота використовуються мазі, гелі та спреї. Препарати для зовнішнього застосування призначаються залежно від кількості паразитів та ступеня ураження шкіри.

Фармакологічні препарати

При використанні мазі, гелю та спрею слід враховувати наступні рекомендації:

• наносити не лише на уражені області, а й довколишні здорові ділянки;
• при посиленні сверблячки, що неминуче при застосуванні цих засобів, приймати антигістамінні препарати (Цетрін, Кларітін, Супрастин);
• не змивати протягом 12 годин (у дітей час дії засобу обмежується 6 годин);
• малюкам до 3 років обробляти та голову;
• втирати препарат пальцями.

Відомості про засоби для зовнішнього застосування, які ефективно вбивають паразитів:

Народні засоби

Як зазначалося раніше, народні кошти власними силами безсилі боротьби з цими паразитами. Застосовувати їх можна лише у комплексі з фармакологічними препаратами. Якими б безпечними вони не здавалися, їх використання обов’язково потрібно узгодити з лікарем. У таблиці представлена ​​інформація про приготування та застосування засобів на основі компонентів, яких бояться кліщі:

Гігієна під час хвороби, обробка одягу та постільної білизни

При лікуванні цього захворювання гігієна – основний момент. Перед застосуванням мазей, гелів та спреїв та після закінчення курсу їх використання потрібне обов’язкове прийняття душу.

При необхідності нанесений увечері лікарський засіб вранці змивається, проте слід враховувати, що мінімальний час його взаємодії з ураженими шкірними покровами – 12 годин, якщо йдеться про дорослих, та 6 годин, коли лікують дітей.

При виявленні корости лікувати треба не лише хворого члена сім’ї, а й усіх, хто із ним проживає. У хвороби тривалий інкубаційний період, тому в осіб, що контактують із зараженим, її ознаки можуть проявитися не відразу, і навіть якщо зараження не відбулося, необхідно вжити заходів для профілактики корости.

Заходи профілактики

Профілактика корости дозволить запобігти розвитку цього небезпечного захворювання. Особливо важливо проводити її щодо дітей, які набагато важче переносять хворобу. У чому полягає профілактика? Для запобігання зараженню кліщами треба дотримуватися ряду правил:

• не контактувати з людьми, які ведуть асоціальний спосіб життя;
• виключити випадкові статеві контакти;
• не торкатися людей із симптомами корости (якщо вони на руках є характерні поразки).

Якщо один із членів сім’ї заразився коростою, щоб хворобу не підчепили інші мешканці житла, потрібно:

• виділити хворому окремий посуд, рушник та інше приладдя;
• лікувати всіх, хто мешкає з інфікованим на одній території;
• не допускати контакту зараженого зі здоровими членами сім’ї;
• провести дезінсекцію у житлі;
• щодня робити вологе прибирання із застосуванням антисептичних засобів;
• по завершенні лікування прокип’ятити або обробити парою одяг та постільна білизна всіх членів сім’ї, ковдри та подушки потримати на морозі або під палючим сонцем.

Коростяний кліщ. Особливості його біології, що впливають на зараження коростою

Коростяний кліщ (Sarcoptes scabiei var. Hominis) — крихітний і зазвичай непомітний паразит, який живе під шкірою господаря, робить там ходи до декількох сантиметрів у довжину і викликає сильний алергічний свербіж.

Морфологія коростяного кліща.
Коростяний кліщ має кремово-білий або жовтуватий колір, сферичну форму і 4 пари коричневих ніжок. Розміри дорослої самки приблизно від 0,3 – 0,5 мм завдовжки і 0,3 мм завширшки, самця – трохи менше, близько 0,25 мм завдовжки і 0,2 мм завширшки.

Дорослий самець відрізняється від самки меншим розміром, темнішим кольором, і наявністю присосок на 4 парі ніжок.
У дорослих кліщів є 2 пари передніх ніжок з присосками та 2 пари задніх ніжок з довгими щетинками у самок, а у самців на 4 парі замість щетинок також присоски.

Личинки мають 3 пари ніжок, її розмір становить 0,15 на 0,1 мм.

У типових випадках на тілі хворого мешкає 10-20 кліщів. За норвезької форми корости їх може бути кілька тисяч.

Коростяний кліщ під мікроскопом

Коростяний кліщ проходить чотири стадії життєвого циклу: яйце, личинка, німфа та дорослий кліщ.
Після зараження людини-господаря:
1) Доросла самка впроваджується у роговий шар шкіри, де вона формує коростяний перебіг і відкладає 2-3 яйця за ніч.

2) Через 2-4 дні з яєць виходять личинки, мігрують до поверхні шкіри та формують там ходи.
3) Через 3-4 дні личинки линяють, перетворюючись на німф.
4) Через 5-6 днів німфи линяють і перетворюються на дорослих кліщів.

Таким чином, розвиток дорослого кліща відбувається за 10-14 днів.

5) Дорослі кліщі переміщуються до поверхні шкіри та спаровуються. Після парування вони можуть заразити шкіру господаря чи іншої людини. Спарювання відбувається лише один раз, а тривалість життя самки 1-2 місяці. Самка риє характерні S-подібні ходи, відкладаючи протягом усього терміну життя яйця.

Особливості передачі кліща пояснюються специфікою його біології:

• Коростяний кліщ неактивний днем. Самка вибирається на поверхню шкіри ввечері, переміщаючись по шкірі зі швидкістю 2 см за хвилину. Тут вона починає рити хід по 2-5 мм на добу (що супроводжується посиленням сверблячки). Вночі на поверхні шкіри відбувається спарювання кліщів. Саме тоді ймовірність зараження найвища.
• У кліща у слині є спеціальні протеолітичні ферменти, за допомогою якого кліщі розчиняють кератин шкіри.
• Кліщ проникає у шкіру господаря приблизно за 20 – 30 хв.
• Кліщ швидко гине у зовнішньому середовищі (при 21С через 1-2 діб), що стоїть температура і менше вологість, то швидше.
• Кліщ заразний на будь-якій стадії розвитку, але найчастіше короста передається із заплідненими дорослими самками. Таким чином, що хворобу викликають саме самки, т.к. Одночасно після спарювання вони впроваджуються у шкіру, а самці гинуть.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.