“Челсі” затягує час: чому Роман Абрамович гальмує з передачею Україні коштів від продажу клубу

Чи дійдуть до України гроші, отримані за продаж англійського клубу “Челсі” російським олігархом Романом Абрамовичем?

Ця історія почалася ще в лютому 2022 року – відразу після повномасштабного вторгнення РФ. Тоді власник англійської команди на тлі закликів у британському парламенті про включення його до санкційного списку передав керівництво клубом опікунам фонду “Челсі”.

А вже на початку березня в офіційній заяві Абрамович сказав, що планує продати клуб, пообіцявши, що виручені кошти будуть передані постраждалим від російської війни через створений в подальшому цільовий фонд.

Щоб зрозуміти мотиви рішення Абрамовича, необхідно повернутись у 2003 рік, коли чинний губернатор Чукотського автономного краю Роман Абрамович за 140 млн фунтів стерлінгів придбав англійський футбольний клуб, заснований у 1905 році. Вливання великих коштів, не завжди прозорого походження, у придбання талановитих футболістів дало відчутні результати: якщо за 98 років клуб отримав три міжнародних та сім національних турнірних перемог, то за 19 років при Абрамовичі завоював шість міжнародних та 16 національних трофеїв.

Це був один із найяскравіших прикладів експансії росіян, які прагнули більшого міжнародного впливу.

Володіння відомим клубом стало перепусткою для спілкування з багатьма впливовими особами світу, хоча й не дало Роману Аркадійовичу можливості набути громадянства Великої Британії. Позбуватися такого активу не було жодного резону, якби Путін не задумав здійснити повномасштабне захоплення України воєнним способом.

Достеменно невідомо, чи то екстрасенсорні здібності чи якісь знання змусили російського олігарха 4 лютого 2022 року швидко реорганізувати десять офшорних трастів на Кіпрі та Джеррі, записавши їхніми бенефіціарними власниками сімох своїх дітей і надавши їм від 51% до 100% власності – починаючи від акцій у російських компаніях і закінчуючи елітною нерухомістю, яхтами, гелікоптерами й приватними літаками. Загальна вартість цих активів – щонайменше $4 млрд.

Однак Португалія, громадянином якої Роман Абрамович став у 2021 році, заблокувала продаж маєтку вартістю 10 мільйонів євро, здійснити яку олігарх прагнув за 15 днів до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, через компанію Millhouse Views LLC із Делавера, що належить Millhouse LLC, яка керує його активами.

Тому припускати, що Абрамович добровільно вирішив продати свій найцінніший актив, було б неправильним. Позитивним є те, що санкційний тиск та наполегливі швидкі дії урядовців Британії врятували ФК “Челсі” для футбольних фанатів.

Проте залишається відкритим ключове питання: коли кошти, отримані від продажу футбольного клубу, які зараз лежать на заблокованих рахунках у Barclays Bank, будуть спрямовані на допомогу та компенсацію збитків українців, що постраждали від російського вторгнення?

Санкції та труднощі з продажем клубу

Після початку повномасштабного вторгнення британський уряд заявив, що на Романа Абрамовича, відповідно до Регламенту щодо Росії (the Russia Regulations), поширюється дія положень про заморожування активів, що перебувають у його власності, а також заборона надавати кошти або економічні ресурси в його розпорядження або на його користь. Ці положення також застосовуються до футбольного клубу “Челсі”.

Офіційно було заявлено: “Казначейство Її Величності як відповідальний орган розгляне заяву про видачу ліцензії на продаж футбольного клубу “Челсі”, як виняток з цих положень. Якщо транзакція буде ліцензована і відбудеться, усі надходження від продажу будуть розміщені на банківському рахунку у Великій Британії та знерухомлені.

Казначейство не видасть ліцензію, яка дозволить використовувати будь-яку частину коштів, отриманих від продажу, у спосіб, який прямо чи опосередковано принесе вигоду Роману Абрамовичу.

Більше того, Казначейство видасть лише таку ліцензію, яка гарантує, що ці кошти будуть використані виключно на гуманітарні цілі в Україні. Сполучене Королівство тісно співпрацюватиме з урядом Португалії та Європейською комісією при розгляді заявки на отримання такої ліцензії та призначення надходжень”.

Зрештою 10 березня 2022 року Корона таки застосувала до олігарха обмежувальні заходи через зв’язки з російською владою.

Активи бізнесмена були заморожені і йому було заборонено здійснювати операції з громадянами та підприємствами Великої Британії. В результаті як продаж клубу, так й ідея використати виручені кошти для допомоги постраждалим від війни опинилися під питанням.

Розуміючи наслідки обмежувальних заходів для “Челсі”, британський уряд як виняток дозволив йому продовжувати працювати та санкціонував продаж клубу, за умови, що Абрамович не отримає від цього вигоди.

Таким чином у травні 2022 року американський мільярдер Тодд Болі та консорціум інвесторів офіційно завершили покупку ФК “Челсі” за $5,25 млрд. Клуб підтвердив, що $3,1 млрд будуть внесені на банківський рахунок у Британії та заблоковані до з’ясування деталей форми передачі цих коштів жертвам російської агресії.

Усі гроші – виключно в Україну

За рік після врегулювання попередніх суперечностей з’явилася нова і доволі незвична проблема.

У липні цього року британський уряд повідомив Фонду, що той може отримати кошти лише за умови згоди на обмеження витрат географічними кордонами України. Така умова передбачена в угоді з Європейським Союзом про те, як можна розподіляти кошти, запевняють в уряді.

Таким чином, жоден запит, який надійде до фонду від українців з-за кордону, а таких налічується більше 8 мільйонів, не може бути розглянутий.

Проти такої ідеї виступив не сам лише Фонд, який займатиметься розподілом коштів, але й низка неурядових організацій.

Вони переконані, що, до прикладу, африканські країни, які страждають від нестачі продовольства, пов’язаного з війною в Україні, також заслуговують на компенсацію за рахунок грошей “Челсі”.

Однак навіть, якщо фонд “Челсі” погодиться на умови уряду, існує ще один фактор.

Стало відомо, що кошти від продажу клубу, котрі мали бути використані для відшкодування наслідків війни, наразі знаходяться на замороженому рахунку компанії Fordstam Limited. Вона належить Роману Абрамовичу та є колишньою материнською компанією ФК “Челсі”.

Однак через неподання необхідної документації існує цілком реальний ризик виключення Fordstam з британського реєстру компаній та припинення юридичної особи.

В такому разі кошти з рахунку компанії вважатимуться безхазяйною річчю і перейдуть у власність Корони.

Аргументи міжнародного права

Що ж до позиції міжнародного права стосовно цілей використання грошей Абрамович, то його приписи радше на боці благодійного фонду.

Основні принципи статусу неурядових організацій у Європі (ОБСЄ, 2004) передбачають, що державні органи покликані співпрацювати з неурядовими організаціями (НУО), в тому числі благодійними фондами, для досягнення цілей, однак аж ніяк не диктувати їм власну політику.

Доти, доки НУО не порушує закон, зовнішні суб’єкти не повинні впливати на ведення його внутрішніх справ, сказано в документі.

Один із принципів Європейського консенсусу щодо гуманітарної допомоги стверджує, що гуманітарна допомога має бути націлена в першу чергу на найвразливіших. За приблизними розрахунками можна визначити, що в Україні таких осіб залишилося значно більше.

Британському уряду можна закинути те, що його рішення суперечить принципам нейтралітету, неупередженості та незалежності гуманітарної допомоги, перелічених у згаданому вище документі.

$3,1 млрд, у порівнянні з необхідними Україні для відбудови $400 млрд – сума, можливо, й не така велика, однак необхідна тим, хто безпосередньо страждає від практично щоденних бомбардувань. З раціональних міркувань, найшвидше допомога потрібна тим, хто найбільше постраждав.

Натомість питання щодо Африки загалом є дискусійним, оскільки чимало країн континенту не засудили, а деякі навіть підтримали неспровоковану агресію РФ.

Добровільне відшкодування чи особисті інтереси?

Добрий жест Абрамовича ідейно збігається з пропозицією британського Міністерства закордонних справ санкціонувати добровільну передачу російськими підсанкційними особами активів для допомоги Україні.

Особи, які потрапили під санкції, вже мають змогу подати заявку на виділення коштів спеціально для підтримки відновлення та реконструкції України.

У британському уряді уточнили, що здійснення пожертв не матиме впливу на послаблення або зняття санкцій. Влада планує створити спеціальний фонд, який розподілятиме пожертви росіян.

Ключове питання стосується навіть не наявності такої доброї волі, а її регламентації у британському праві.

Британська влада подбала про можливості одержавлення приватної власності. Так, у Законі про власність 1925 року перелічено сім форм передачі власності державі, зокрема і добровільну. Закон передбачає, що добровільна передача поширюється на рухоме та нерухоме, матеріальне та інтелектуальне майно, природні ресурси тощо.

Банківські рахунки можуть перейти до держави лише через визнання їх відумерлою спадщиною або як вилучені урядом через низку причин (стягнення боргу, сплата податків, кримінальна конфіскація та ін.).

Однак існує процедура добровільної передачі коштів, яку можуть здійснювати як резиденти, так і нерезиденти Великої Британії, в тому числі іноземні фізичні, юридичні особи та організації.

Вочевидь майбутній закон має стосуватися саме обставин війни РФ проти України. Той факт, що існує певна нормативна база щодо добровільної передачі, означає, що уряду залишиться вказати мету такої передачі та створити орган, який займатиметься використанням цих активів для допомоги постраждалим.

Однак песимізм щодо перспектив добровільного відшкодування російськими олігархами наслідків війни РФ в Україні невпинно зростає. А відтак окрім правового регулювання доцільно врахувати інші фактори, які можуть вплинути на ситуацію.

Найперше, британський уряд прагнутиме в подальшому зберегти власну репутацію та престиж клубу.

Той факт, що через санкції ФК “Челсі” не міг належно функціонувати через обмеження в фінансуванні, міг би суттєво вплинути на настрої вболівальників та їхню прихильність до Корони.

Оскільки в Британії немає закону, який би регламентував конфіскацію приватних активів, уряду доведеться ухвалювати непопулярні та юридично складні рішення.

Інше питання полягає в тому, що вилучення грошей у Абрамовича ще досі не завершене. Якщо ситуація не зміниться до завершення війни, в російських олігархів буде привід судитися за зняття санкцій, як це вже робить Євгеній Швідлер, який домагається судового розпорядження про розблокування своїх активів, знерухомлених Короною у березні 2022 року.

Таким чином, сподівання на добру волю має бути підкріплене ригористичними юридичними нормами, які вилучатимуть гроші причетних до злочинів РФ в Україні.

Для знайдення шляху ефективного та справедливого вирішення ситуації, яка склалася з грошима “Челсі”, сторони повинні поставити в пріоритет компенсацію жертвам російської воєнної агресії.

Для досягнення заявленої мети потрібна радше грамотно сконструйована модель використання коштів, а не гра наввипередки між урядом та олігархами. В ситуації з грошима Абрамовича її можна створити за наявності правового регулювання використання російських грошей для компенсації жертвам наслідків російської війни.

Якщо ж непродуктивні обговорення та суперечки триватимуть, то кращим виходом було б спрямувати заблоковані кошти у Компенсаційний фонд, який має наповнюватись за рахунок російських активів в рамках механізму Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, відповідно до рішення саміту глав держав та урядів Ради Європи, що відбувся у Рейк’явіку 16-17 травня 2023 року.

Тим більше, на сьогодні до ухваленої розширеної часткової угоди про створення Реєстру приєдналися 45 країн, серед яких є і Велика Британія.

Автори:

Софія Косаревич, аналітикиня Центру Дністрянськго

Ярослав Сидорович, старший експерт проєкту “Російські активи як джерело відновлення української економіки” Мережі захисту національних інтересів “АНТС”

Дослідження проведене у межах проєкту АНТС “Російські активи як джерело відновлення української економіки”, що реалізується у співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Зроблено ще один крок до продажу Челсі

Рада Англійської Прем’єр-ліги схвалила продаж футбольного клубу Челсі російського олігарха Романа Абрамовича новій групі власників.

Про це йдеться у заяві.

Там зазначили, що провели спеціальний тест нових власників, а щодо всіх потенційних директорів необхідну перевірку.

У раді ліги резюмували, що покупка, як і раніше, залежить від видачі урядом необхідної ліцензії на продаж та задовільного завершення заключних етапів угоди.

Нагадуємо:

Раніше ЗМІ повідомляли , що Абрамович та уряд Великої Британії знайшли юридичне вирішення ситуації щодо боргу ФК “Челсі” перед олігархом: це дозволить продовжити процес закриття угоди з продажу клубу.

7 травня футбольний клуб “Челсі” підтвердив , що російський олігарх Роман Абрамович погодив умови продажу новій групі власників на чолі з Тоддом Боелі, Clearlake Capital, Марком Волтером та Хансйоргом Віссом.

Раніше Абрамович оголосив , що вирішив продати англійський футбольний клуб “Челсі”. Повідомлялося, що він виставив клуб на продаж і хотів би отримати за нього близько 4 млрд фунтів стерлінгів.

Британія запровадила нові санкції проти семи російських олігархів та доповнила перелік, зокрема, Романом Абрамовичем, Олегом Дерипаскою та головою “Газпрому” Міллером.

Англійська прем’єр-ліга відсторонила Абрамовича, проти якого запровадили санкції, від управління клубом .

Головні новини

На кордоні з Україною – висипають зерно, а з Білоруссю – вільний трафік. Як Польща купує російську агропродукцію

В той час, коли українська агропродукція блокується на кордоні, Польща сплачує сотні мільйонів доларів компаніям з Росії та Білорусі за насіння, олію та корми для тварин.

Вісім додатків, які стануть у пригоді українцям під час війни

Навчання із стрільби та самозахисту, перша медична допомога та відстеження ворожих ракет. Які ще військові навички можна отримати через смартфон?

Зірвали розробку українських БМП за два дні до вторгнення. Хто поховав “вітчизняні Bradley”?

Історія проєкту “Вавілон”. Як і через кого Україна втратила можливість створити свою сучасну БМП, яких не вистачає ЗСУ.

Від made in Ukraine дрібним шрифтом до Made in Brave Ukraine на пів упаковки

Як війна змінила ставлення до українських товарів і чому купувати українське стало модно?

© 2005-2022, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

“Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”. Назва агентства “Інтерфакс-Україна” при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.