Склад грунту

Грунт складається з міцних грудочок величиною від просяного зерна до лісового горіха. Якщо розчавити грудочку грунту, то за допомогою лупи можна побачити в ній напівзгнилі залишки корінців і листя рослин, частин тіла загиблих комах, піщинки, частки глини.
З гнилих залишків рослин, загиблих бактерій, мікроскопічних грибів, комах, черв’яків, равликів і багатьох інших організмів у грунті утворюється перегній, або гумус. Він має темне забарвлення. Перегній склеює піщинки і частинки глини в грудочки. Тому грунт комковатая. Крім перегною, піску і глини, в грунті містяться повітря, вода і мінеральні солі. Переконатися в цьому можна при проведенні дослідів.
Кинемо в склянку з водою грудочку грунту: з неї виходитимуть бульбашки повітря (рис. 91, 1). Помістимо дві столові ложки грунту в жерстяну кришку, поставимо її на триніжок над полум’ям спиртівки. Потримаємо над грунтом шматок скла. Воно запітніє. Отже, з грунту випаровувалася вода (рис. 91, 2). При подальшому нагріванні від грунту буде йти дим (рис. 91, 3). Це згоряють органічні залишки, що супроводжується неприємним запахом. Після згоряння перегною і хто не встиг перетворитися на нього рослинних та інших органічних частинок грунт стане світліше.

Якщо прокаленную грунт розмішати в склянці з водою, то так спочатку буде каламутною. Після її відстоювання стануть видні два шари: внизу осяде пісок, а поверх його – глина (піщинки більший і важчий частинок глини, і вони швидше випадуть в док) (рис. 92). Зіллємо трохи відстояної води, Отфильтруем її і наллємо в чисту бляшану кришку. Випарувати воду над полум’ям спиртівки. На дні кришки буде видно білуватий осад. Це мінеральні солі (рис. 93).

Грунт володіє родючістю, якщо в ній є достатня кількість перегною, що склеює в грудочки частки піску і глини, мінеральних солей, повітря і води.
За змістом піску і глини грунту ділять на піщані і глинисті. Піщані грунти рихлі і легко пропускають воду, містять багато повітря, але в них мало перегною і мінеральних солей. Глинисті грунти щільні, погано пропускають воду і повітря. За змістом перегною вони багатші, ніж піщані, і, отже, більш родючі.
Найбільш багаті перегноєм і мінеральними солями чорноземні грунти.
Що можна побачити в роздавленому грудочці грунту?
З чого утворюється перегній?
Як можна виявити, що в грунті є повітря?
Як можна виявити, що в грунті є вода і мінеральні солі?
Завдяки чому всі складові частини ґрунту утворюють однорідні грудочки?

✅Що входить до складу ґрунту і якими вони бувають

Ґрунт – основа життєзабезпечення на Землі та друге після океанів сховище вуглецю. Він дає змогу існувати багатьом формам життя, став базою екосистем. Склад ґрунту складний і різноманітний.

З чого складається ґрунт

За визначенням освітнього ресурсу Libre Texts Biology, ґрунт – це зовнішній пухкий шар поверхні Землі. Він є скрізь, від арктичних широт до тропіків, але товщина його шару різна – від 2-3 см у пустелях до 2 м у лісостепах.

Світовий лідер у галузі географії, картографії та досліджень National Geographic виділяє дві категорії компонентів ґрунту – біотичні та абіотичні, тобто живі й неживі. Із чого складається ґрунт? Ґрунт складають мінеральні речовини, гумус, мікроорганізми, вода і повітря. Освітній сайт про біологію Libre Texts Biology дає уявлення про відсоткове співвідношення основних компонентів ґрунту:

Неорганічні речовини (мінерали) становлять у ґрунті 40-45%.
Частка органіки (гумусу) в ґрунті – у середньому 5%.
Води й повітря рівні частки – по 25%.

Неорганічні речовини в ґрунті – це пісок, мул і глина, які визначають текстуру ґрунту. Часто вони містяться в суміші в різних кількостях, відрізняються тільки діаметром своїх кам’янистих частинок:

Піщинки розміром від 0,1 до 2 мм.
Мул – від 0,002 до 0,1 мм.
Глина складається з найдрібніших частинок, менше 0,002 мм.

Гумус – це органічна частина ґрунту й основа його родючості, показник якості (чорноземи містять 6-10% гумусу). Складається гумус із мікроорганізмів (бактерій, грибів), органічних залишків рослин і тварин на різних стадіях розкладання. Вони збагачують ґрунт вуглецем, азотом, калієм, фосфором, які необхідні для розвитку рослин. Утворюється ця цінна частина ґрунту повільно: 1 см гумусу формується 300-400 років.

Ґрунтовий покрив складається з кількох шарів (горизонтів), які загалом складають ґрунтовий профіль. Зазвичай ґрунт прикритий дерниною з листя, трави та інших рослинних решток.

Під нею починаються основні шари:

Верхній шар становить гумус. Він пронизаний корінням рослин, наповнений мікроорганізмами, комахами.
Під гумусом розташований шар вимивання, з якого корисні речовини вимиваються і накопичуються в наступному шарі.
Горизонт накопичення вологий і щільний.

Найнижчий шар складається з материнської породи, в якій відбуваються основні ґрунтоутворювальні процеси.

Ґрунт – основа, на якій розвиваються всі екосистеми, наголошує платформа природно-природної освіти The Nature Education:

У ґрунті відходи переробляються на поживні речовини та перетворюються на біологічно доступні форми для рослин.
Ґрунт зберігає і забезпечує водою рослини. При цьому він запобігає повеням, бо повільно передає зайву воду в струмки та підземні води.
У ньому фільтруються і видаляються забруднювальні речовини.

Крім того, ґрунт забезпечує середовище проживання багатьом формам життя. З огляду на ці чинники, найважливішим завданням людства стало збереження цих екосистемних послуг ґрунту.

Види ґрунтів та їхні особливості

Ґрунтовий покрив Землі різноманітний, ґрунти відрізняються в різних географічних зонах. При цьому виділяють:

Арктичні (полярні) ґрунти.
Тундрові.
Тайгово-лісові.
Лісостепові та степові.
Пустельні та напівпустельні.
Субтропічні та тропічні.

Якими бувають типи ґрунтів? Залежно від вмісту мінеральних речовин ґрунти поділяють на легкі та важкі. До легких належать піщані та супіщані ґрунти, до важких – глинисті та суглинисті. Окремо розглядаються вапняні та торф’яні ґрунти.

Піщаний ґрунт

Відрізняється рихлістю і сипучістю, він легко обробляється. Піщаний ґрунт добре прогрівається, насичений повітрям. Але він так само швидко охолоджується, легко пересихає, бо погано затримує воду. З нього швидко вимиваються мінеральні речовини, тому зазвичай такі ґрунти вважаються бідними і не дуже родючими.

Супіщаний ґрунт

Супіщаний ґрунт має у своєму складі трохи більше найдрібніших мінеральних частинок – глини. Тому він краще утримує мінеральні та органічні речовини, менше пропускає вологу. Вода, затримуючись у такому ґрунті, не дає йому швидко пересихати.

Глинистий ґрунт

Глинистий ґрунт має щільну структуру, погано вбирає воду. Він легко злипається, при обробці стає грудкуватим. У такому щільному ґрунті відчутний брак кисню, волога може застоюватися, а сам ґрунт погано прогрівається. Глинистий ґрунт доводиться добре розпушувати і мульчувати, щоб поліпшити його якість.

Суглинковий ґрунт

Найбільш придатний для садово-городніх робіт, сприятливий для вирощування більшості культур. У суглинному ґрунті багато поживних речовин, він повітропроникний, утримує тепло, рівномірно розподіляє вологу по всьому горизонту. Від землекористувачів вимагається тільки підтримання його родючості – вчасно вносити гній, мульчувати, підживлювати мінеральними добривами.

Вапняний ґрунт

Належить до бідної групи ґрунтів. Містить вапно, або карбонат калію, тому дуже лужний і підходить не для всіх рослин. Щоб зробити його більш придатним для вирощування культур, у нього потрібно вносити багато органічних добрив і часто рихлити.

Торф’яний ґрунт

У торф’яному ґрунті поживні речовини малодоступні для рослин. Він швидко вбирає воду і так само швидко її віддає, погано прогрівається. Але мінеральні речовини в ньому утримуються добре, тому для підвищення родючості потрібно просочити його піском або глиняним борошном, вносити гній, компост та іншу органіку.

У Казахстані переважають три типи ґрунтів:

чорноземи із вмістом гумусу від 4% до 8% у північній частині країни (9,5% території);
південніше починаються каштанові ґрунти, що займають 34% території країни;
у південній частині – бурі та сіро-бурі бідні гумусом ґрунти (44% території), придатні для тваринництва.

Доктор сільськогосподарських наук, академік Абдулла Сапаров зазначає, що за період освоєння цілини чорноземи втратили до 30% природного вмісту гумусу.

Власників земельних ділянок цікавить склад ґрунту. Це дає змогу його використовувати з максимальною ефективністю. Визначити склад можна в лабораторії або за допомогою простих агрономічних способів.

Грунт що можна побачити у її складі