§ 8. Трипільська археологічна культура

Трипільську археологічну культуру в 1896 році відкрив археолог Вікентій Хвойка. Дослідник кілька років цілеспрямовано розшукував мальовану кераміку, зразки якої трапилися йому на Кирилівській горі в Києві. Територію розкопок він розширив униз за течією Дніпра, до села Трипілля. Його наполегливість увінчалася успіхом. Тут археолог розкопав гончарні печі, десятки давніх жител й тисячі унікальних артефактів: знаряддя праці, домашнє начиння, культові предмети. Експертиза з’ясувала, що ці артефакти датуються IV тисячоліттям до нашої ери.

Трипільська археологічна культура була поширена на території сучасних Румунії, Молдови й України. В Україні трипільці заселяли лісостепову смугу від Прикарпаття на заході до долини Дніпра на сході, а також північно-західне узбережжя Чорного моря. Розквіт трипільської культури припадає на IV — середину III тисячоліття до нашої ери.

Трипільці жили в укріплених поселеннях — протомістах, які вчені вважають зародками міст. Їх будували так, щоб зусібіч захистити від ворогів. Для цього використовували природні перешкоди: притоки річок, пагорби, обриви тощо. У середньому Подніпров’ї існувало тридцять таких поселень. Найбільші з них — Доброводи (250 га), Майданецьке (270 га), Небелівка (300 га) й Тальянки (450 га). За підрахунками дослідників, тут могли проживати від 10 до 20 тисяч мешканців. Життя кожного протоміста тривало не більше століття. Трипільці були хліборобами, які вміли й любили обробляти землю. З часом земля, яку вони обробляли, виснажувалася. Тому трипільці спалювали своє старе поселення й будували нове.

• 1. Хто й коли відкрив трипільську культуру?
• 2. Де и коли була поширена трипільська культура?
• 3. Що таке протоміста? Назвіть найбільші з них.

Барвограй ідей

Гортаючи підручник, на сторінці 45 Кліо знайшла історичну карту «Перші землероби та скотарі України».

Допоможіть Кліо знайти на карті відповіді на запитання:

• 1. У басейні яких річок мешкали трипільці?
• 2. З якими племенами трипільці межували на сході?
• 3. Яке море було південною межею проживання трипільців?
• 4. Які основні поселення трипільців?
• 5. Чи ваше місто/село розташоване на території поширення трипільської культури?

2. Житло трипільців

Оселі трипільці будували переважно двоповерховими й прямокутної форми. У землю вбивали дубові стовпи, між якими плели стіни з хмизу, зверху накривали соломою чи очеретом. Дах був двосхилий, з отвором для диму. Площа житла складала від 40-ка до 60-ти квадратних метрів. Перший поверх використовували як комору та загін для худоби. На другий поверх піднімалися драбиною. Тут мешкала родина. У кімнаті була піч — «серце хати», місце для сну, круглий вівтар для молитов, кругле вікно навпроти входу. Зліва від печі стояла лава для посуду та зерновики — великі посудини, де зберігали зерно.

Будівництво оселі тривало близько трьох тижнів, ще тиждень вона сохла. Стіни з хмизу обмазували глиною, змішаною з половою, зсередини їх тинькували. Хату фарбували вохрою — природною фарбою червоного чи жовтого кольору. Оселі трипільців були комфортними для проживання, своєрідними екобудинками, адже влітку в них було прохолодно, а взимку тепло. Ряди будинків розташовували колами, відстань між ними складала лише кілька метрів. Центр поселення був невеликим. Можливо, там ховали худобу від ворогів і звірів.

Унікальною пам’яткою, пов’язаною з трипільською культурою, є печера Вертеба на Тернопільщині. Це одна з найбільших печер у Європі. Довжина її підземних ходів сягає дев’яти кілометрів. За припущенням учених, трипільці протягом 600 років використовували печеру як храм та місце тимчасового проживання. У печері виявлено людські поховання.

• 1. Які особливості інтер’єру трипільських жител?
• 2. Чому оселі трипільців вважають екобудинками?
• 3. У чому унікальність печери Вертеба на Тернопільщині?

Острів цікавинок

Чи знаєте ви, що у 2015 році у селі Доброводи на Черкащині археологи розкопали рідкісні пам’ятки трипільської культури — тік для обмолоту зерна та піч, де випалювали глиняний посуд? Розмір току складає 40 на 18 метрів. Тік знаходився за межами трипільського поселення. На току ціпами обмолочували зерно. Його просушували на долівці, а потім розбирали по хатах. Розмір печі — 2 на 3 метри. У таких печах трипільці випалювали посуд та деякі елементи жител.

Наприклад, у печі висушували жертовник, який при будівництві вмонтовували всередину нової оселі. Ця піч з кількома отворами для закладання дров спростувала традиційне уявлення про те, що перші горна (піч для обпалювання кераміки) винайшли греки.

• 1. Визначте площу току та площу печі, припустивши, що вони були прямокутної форми.
• 2. Про що свідчить, на вашу думку, існування току та печі для випалювання гончарних виробів у трипільців?
• 3. Розгляньте зображення горщика та висловте припущення, як уявляли будову світу трипільці.

3. Побут трипільців

Головне господарське заняття трипільців — хліборобство. Вирощували пшеницю, овес, ячмінь. З них пекли хліб та варили каші. Трипільці також розводили домашню худобу — корів, овець, свиней, птицю. Тож у їхньому раціоні харчування було молоко, сир, сметана, м’ясо й сало. За допомогою худоби обробляли землю, перевозили вантажі. Як засіб пересування використовували сани, що добре ковзали і по снігу, і по траві. Коли влітку запаси зерна вичерпувалися, а новий врожай ще не був зібраний, допомагало вижити рибальство. Рибалили на щуку, плотву, окуня, сома, використовуючи гачки, сіті. З тополі й верби робили човни-довбанки. Полювали на оленів, лосів, козуль, диких кабанів.

Трипільські жінки. Реконструкція Зінаїди Васіної. Назвіть 3-4 історичні факти про трипільців, які можемо дізнатися з ілюстрації.

Тривалий час основним матеріалом, з якого робили знаряддя праці, були камінь і кремінь. Трипільці першими на українських землях почали користуватися виробами з металу — міді. З міді робили бойові ножі, сокири, прикраси. Трипільці були вмілими гончарями, користувалися гончарним кругом. Майстерно оздоблювали посуд орнаментами білого, чорного, червоного, жовтого кольорів. Тому трипільську культуру ще називають «культурою мальованої кераміки». Жінки пряли, ткали й шили одяг. У теплу пору носили довгі сорочки й сандалі, а в холодну — хутряні жилети й чоботи.

Фігурка богині-Праматері

Трипільці багато працювали, тому й жили в достатку. У суспільстві панувала рівність. Основною ланкою трипільського устрою була невелика сім’я. Початково в ній головну роль відігравала жінка, однак згодом зростає роль чоловіка. Трипільці вірили в багатьох богів, але з особливою пошаною ставилися до великої Праматері. Утіленням богині-Праматері були глиняні фігурки вагітної жінки. Ці фігурки закопували в землю і вірили, що земля дасть гарний урожай. Трипільці залишили по собі багато яскравих пам’яток, що дозволяє вченим наблизитися до розуміння життя і уявлень цих давніх хліборобів. Артефакти із поселень трипільської культури представлені в багатьох музеях України та інших держав.

• 1. Яке головне господарське заняття трипільців, а які — додаткові?
• 2. Що виготовляли трипільські умільці?
• 3. Як шанобливе ставлення до жінки відобразилося на віруваннях трипільців?

Острів цікавинок

Чи знаєте ви, що найстаріший виріб з металу в Україні — мідний рибальський гачок — був виготовлений трипільцями близько 6,5 тисяч років тому? Гачок дотепер гострий, тож вправний рибалка може зловити на нього рибу до 5-ти кілограмів ваги.

• 1. Висловіть припущення. Яку рибу могли зловити на такий гачок трипільці?
• 2. Чому споживання риби важливе для харчування людини?

Галявина творчості

Кліо настільки вразили життя і побут трипільців, що вона вирішила створити лепбук «Спадщина трипільської культури». Пропонує долучитися до його створення і вам. Готуючи лепбук, зверніть увагу на:

– особливості життя й побуту перших землеробів на території України;

– ознаки, які поєднують давніх трипільців та сучасних українців.

Результати роботи представте у класі та/чи на своїй сторінці в соціальній мережі.

Трипільська культура 6 клас

Мета уроку: формувати уявлення учнів про побут, мистецтво, релігійні вірування та господарське життя носіїв трипільської культури; оволодіти навичками розпізнавати пам’ятки трипільської культури; засвоїти поняття “трипільська культура”; розвивати ключові компетентності: спілкування державною мовою, компетентності в технологіях і природничих науках, математична компетентність, вчитися впродовж життя, соціальні компетентності; предметні компетентності (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна); висловлювати власне судження щодо історичного феномену трипільської культури.

Завдання уроку:

поняття “трипільська культура”

часу існування трипільської культури;

побуту, мистецтва, господарського та релігійного життя давніх трипільців;

Сформувати вміння (навички):

наводити приклади природних, економічних, технологічних та культурних змін, що відбулися в добу неоліту, висловлювати судження щодо впливу цих змін на життя людини і суспільства в епоху неоліту і сучасність;

охарактеризувати пам’ятки трипільської культури за відповідним алгоритмом;

знаходити на карті географічне розташування протоміст трипільської культури і територію її поширення;

визначити чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів) в епоху неоліту;

оцінки історичного феномену трипільської культури з позиції становлення її як цивілізації;

Очікувані навчальні результати:

часу існування трипільської культури;

поняття “трипільська культура”;

побуту, мистецтва, господарського та релігійного життя давніх трипільців;

розрізняє природні, економічні, технологічні та культурні зміни, що відбулися в добу неоліту та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і визначає їх вплив на сучасність;

визначає на карті положення географічних об’єктів (протоміст), територію проживання носіїв трипільської культур;

виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів) в епоху неоліту;

характеризує за певним алгоритмом історико-культурні пам’ятки трипільської культури;

оцінює трипільську культуру як історичний феномен і висловлює власне судження щодо становлення її як цивілізації.

Розумові операції: (аналіз, аналогія, порівняння, синтез, узагальнення, класифікація, оцінювання тощо).

Демонстраційний матеріал: мультимедійна презентація “Трипільська культура”, карта атласу “Перші землероби та скотарі на території України”

Роздатковий матеріал: ілюстрації пам’ятків трипільської культури

Технічне забезпечення уроку: ПК, проектор

Самовизначення до діяльності (мотивація).

Колективно. Перегляньте відеоматеріал та розкажіть, що вас найбільше вразило? Зверніть увагу на речові джерела трипільської культури (слайд презентації). Це унікальне поселення та речові джерела, були створені племенами, які проживали на території сучасної України в добу неоліту. Деякі дослідники вважають трипільську культуру справжнім історичним феноменом? А чи справді це так? https://www.youtube.com/watch?v=wEr2LappavE

Актуалізація знань і виконання пробної навчальної дії

Вчитель роздає учням листки самооцінювання

Бліц опитування:

Які зміни в господарському житті людини відбулися в період неоліту?

Який період хронологічно охоплює енеоліт?

Поміркуйте, чому в енеоліті металеві знаряддя праці не витіснили кам’яні?

Колективно. Метод “Мозковий штурм”.

Що вам відомо про трипільську археологічну культуру? Відповіді учнів вчитель фіксує.

Локалізація (ідентифікація) утруднення (виявлення місця й причини утруднення в діяльності)

Після закінчення відповіді учнів, вчитель разом з учнями аналізує кожну зафіксовану відповідь усуваючи логічні помилки та неточності, виявляє місця та причини труднощів. Пропонує учням висловити думку які знання з історії життя носіїв трипільської культури вони хочуть отримати?

Побудова проекту виходу з утруднення («відкриття» дітьми нового знання)

Вчитель презентую мету та тему уроку;

Колективно. Робота над поняттям “трипільська культура”, виокремити ключові знання за якими встановити час існування цієї культури та назвати терени сучасних країн поширення;

Індивідуально . Вправа в підручнику “Стрічка часу”. Розгляньте етапи розвитку трипільської культури в підручнику, позначте на стрічці часу виокремлені періоди існування трипільської культури

Індивідуально. За допомогою карти атласу “Перші землероби та скотарі на території України” позначте на контурній карті територію поширення археологічної культури, місце її відкриття та найвідоміші місця знахідок пам’ятків трипільців. Визначте, чи регіон, у якому ми мешкаємо, належить до ареалу проживання трипільців.

Колективно. Зверніть увагу на територію поширення цієї культури, висловіть власну думку яка господарська діяльність переважала у носіїв трипільської культури на даній території? Які знаряддя праці необхідні були для цієї діяльності? Чи актуальна для України сьогодні така господарська діяльність? Відповідь аргументуйте.

Робота з підручником:

1.Колективно. Поміркуйте, чому дослідники називають трипільські поселення протомістами? Відповідь аргументуйте фактами з підручника.

2. Колективно . Деякі дослідники вважають, що трипільці не знали гончарного круга та колеса, зверніть увагу на ілюстрації керамічного посуду трипільської культури в підручнику, чи згодні ви з цим твердженням? Порівняйте посуд трипільців та посуд носіїв середньостогівської культури. В чому принципова їхня відмінність? Аргументируйте свою думку.

3.Робота в парах . Поміркуйте та обговоріть в парах, чому на думку дослідників виснаження природних ресурсів та зміна кліматичних умов стали основними причинами зникнення цієї культури? Як ці чинники на розвиток сучасних держав? Відповідь презентуйте класу.

4.Робота в групах . Клас ділиться на три групи. Кожна група отримує пам’ятку трипільської культури, яку необхідно охарактеризувати за такою інструкцією:

Огляньте пам’ятку в цілому;

Подумки відтворіть її первісний вигляд, не тільки зовнішній, а й внутрішній;

Уважно вивчить зовнішні деталі пам’ятки. Які орнаменти переважають? Яку форму має пам’ятка? Які кольори використані? Яке призначення цієї пам’ятки?

Результати свого огляду оформіть у вигляді ескізу чи малюнку;

Підготуйте словесний опис до своєї роботи;

Групи презентують свою роботу класу.

Колективно . Учитель пропонує учням звернути увагу та порівняти зображення-символи трипільської кераміки з українськими традиційними народними символами. Знайдіть спільне та відмінне в їх знаковій системі.

Поміркуйте . Чи можна вважати зображальні-символи трипільців повноцінним письмом? Чому?

Висловіть власну думку, чому зображальні символи трипільців присутні на вишиванках, рушниках, посуді, писанках і навіть у сучасному інтер’єрі українців?

Реалізація побудованого проекту виходу з утруднення та вирішення вихідного завдання

Колективно. Деякі дослідники вважають трипільську культуру справжнім історичним феноменом? А чи справді це так?

Учні відповідь презентують методом “Прес” ( «Я вважаю, що …», «Тому, що ….», «Наприклад …», «Таким чином …»)

Первинне закріплення в зовнішньому мовленні

Вправа в підручнику “Історична реконструкція”: 1. Розгляньте макети трипільських поселень в підручнику; 2. Опишіть один день із життя в трипільському протомісті, використовуючи набуті знання;

Самостійна робота з самоперевіркою за зразком/еталоном

Гра “Історична вікторина”. Вчитель ставить 10 запитання учням які повинні написати в зошиті так або ні:

На території України існувала трипільська культура у V ст.н.е?

Трипільську культуру відкрив Вікентій Хвойко?

Трипільська культура вирізнялася мальованою керамікою?

Головне заняття трипільців було полювання?

Житла трипільців були з каменю?

Священна тварина трипільців була вівця?

В поселеннях трипільців знаходять велику кількість чоловічих статуеток?

Занепад трипільської культури був викликаний кліматичними змінами?

Чи є трипільці предками українців?

Вчитель пропонує учням здійснити самоперевірку демонстручи їм правильний зразок відповіді і висловити думку стосовно питань які викликали в них труднощі.

Включення в систему знань і повторення

Вправа в підручнику “Трипільці”: 1. Спільно в парах пригадайте ознаки цивілізації та зіставте їх з тим, що вам уже відомо про трипільців; 2. Чи достатньо інформації, щоб ідентифікувати цю спільноту як цивілізацію?; 3. У чому полягає унікальність трипільської культури?

Рефлексія діяльності (підсумок уроку)

Чи було вам на уроці важко? Якщо так, то в чому виникли труднощі?

Що найбільше вас здивувало і вразило під час уроку?

Чого ви навчилися на сьогоднішньому уроці?

Після відповіді учні заповнюють листок самооцінювання.

Трипільці. Хто вони й куди поділися.

Після цього уроку учень/учениця мають: сформувати уявлення про трипільську культуру, її розвиток, господарство, побут, релігію і мистецтво; розуміти якими досягненнями первісних спільнот користувалися трипільці, яку спадщину залишили трипільці для українського народу уміти визначати поняття, узагальнювати фактичний матеріал, розвивати логічне мислення; показувати на карті території розселення носіїв трипільської культури; працювати в групах. Наскрізні вміння Критичне мислення. Ініціативність. Уміння доносити думку. Робота в команді. Творчість. Обладнання: підручник, історичний атлас, роздавальний матеріал, полотно дидактичної гри. Тип уроку: практичне заняття. Форма проведення: урок-гра історична подорож, метод «Навчаючи – вчуся».

Тема: Трипільці. Хто вони й куди поділися.

Після цього уроку учень/учениця мають:

• сформувати уявлення про трипільську культуру, її розвиток, господарство, побут, релігію і мистецтво;
• розуміти якими досягненнями первісних спільнот користувалися трипільці, яку спадщину залишили трипільці для українського народу
• уміти визначати поняття, узагальнювати фактичний матеріал, розвивати логічне мислення; показувати на карті території розселення носіїв трипільської культури; працювати в групах.

Наскрізні вміння

• Критичне мислення.
• Ініціативність.
• Уміння доносити думку.
• Робота в команді.
• Творчість.

Обладнання: підручник, історичний атлас, роздавальний матеріал, полотно дидактичної гри.

Тип уроку: практичне заняття.

Форма проведення: урок-гра історична подорож, метод «Навчаючи – вчуся».

І. Організаційний момент

(Визначення теми уроку, форми роботи.) Прийоми: «Хмаринка слів», Q-код.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель оголошує тему і порядок роботи.

— Сьогодні, в XXI ст., у вишиванках і писанках збереглися візерунки, які використовували наші пращури декілька тисячоліть тому. Український народ зберіг традиції і досвід минулого в мальовничих орнаментах, в будівництві жител, у шануванні землі, в любові до жінки-матері. З найцікавішою культурою енеоліту — трипільською — ми й познайомимось сьогодні на уроці.

ІІІ. Мотивація вивчення теми

Робота з визначення поняття

• Що таке археологія? Пам’ятайте, що визначення починається з іменника і містить 2–3 характерні ознаки.

Археологія — наука, яка вивчає минуле людства за матеріальними предметами людської діяльності. Завдяки археологам ми дізнаємось про окремі речі, стоянки, поселення, городища, могильники, майстерні, святилища, скарби тощо.

Чи можна глечики віднести до матеріальної культури?

Так. Кераміка належить до матеріальної культури.

Пізнавальна вправа

Під час бесіди пропонується робота біля дошки. Трьом учням як представникам різних народів необхідно намалювати три глечики. За декілька секунд клас побачить три різних малюнки: посуд буде відрізнятися за формою і орнаментом.

Чи можуть різні народи зі своїми різноманітними культурними особливостями виготовляти кераміку однакової форми з однаковим орнаментом? Ні.

Так, на простому прикладі, діти розуміють особливості археологічних культур. Наступне визначення читаємо в підручнику, яке за необхідності записується до зошита.

Археологічна культура — спільні ознаки матеріальної культури, що виявлені при археологічних розкопках і дозволяють стверджувати належ-ність первісного населення до єдиного культурного типу й одного етносу.

IV. Отримання й засвоєння інформації

Які особливості мала трипільська археологічна культура, учні дізнаються самостійно.

Учитель пояснює правила проведення гри:

2. Опрацювання тексту параграфа групами;

3. Відповіді на запитання в картках;

4. Представники груп по черзі виголошують відповіді;

5. Під час роботи поводься спокійно і тактовно щодо товаришів.

Перша зупинка – “Земля перших хліборобів”.

Друга зупинка – “Господарська діяльність”.

Третя зупинка – “Трипільське житло”.

Четверта зупинка –“Знаряддя праці”.

Шоста зупинка – “Землеробство”.

Сьома зупинка – “Трипільське протомісто”

Восьма зупинка – “Культура мальованої кераміки”.

Зразки питань для карток

1. Хто першим відкрив поселення трипільської культури

Де в XIX ст. вперше було знайдено селище такого типу?

2. Назвіть хронологічні рамки трипільської культури.

Вкажіть межі її поширення.

3. Які основні господарські заняття трипільців?

Якими знаряддями праці вони користувалися?

4. Назвіть головне заняття трипільців.

Якими знаряддями обробляли землю?

5. Які сільськогосподарські культури вирощували трипільці?

Якими знаряддями збирали врожай?

6. Який метал першим почали обробляти люди?

Чому ці знаряддя праці не змогли витіснити кам’яні?

7. Які ремесла розвивали трипільці?

8. Чи була пов’язана релігія трипільців з їхньою господарською діяльністю?

Про що свідчили виготовлення жіночих статуеток?

9. Як одягнуті трипільці?

10. Що зображали трипільці на своїх керамічних виробах?

11. Який вигляд має поселення трипільців?

12. Чому житла трипільців розташовані колом?

Як це пов’язано з їхніми заняттями?

Як, на вашу думку, забудова та розміщення будівель у поселенні впливали на характер суспільних відносин?

13. З яких матеріалів трипільці будували будинки? Що обов’язково споруджували у трипільському помешканні?

14. Які види мистецтва були пов’язані з релігією трипільців?

Під час розкопок поселень трипільців археологи часто зустрічають статуетку Великої Матері (матері – прародительниці). Про що свідчать ці знахідки?

15. Які релігійні вірування відображалися у мистецтві трипільців?

16. Чому трипільську культуру називають культурою мальованої кераміки?

Орієнтовні відповіді:

Трипільська культура виникла в ІV–ІІІ тис. до н. е. (енеоліт).

Перше поселення цієї культури було відкрите в 1893 р. археологом Вікентієм Хвойкою поблизу села Трипілля на Київщині.

Поширилися на величезній території: від Дністра до Дніпра й Чорного моря, займаючи близько 200 тис. км2.

Головне заняття — землеробство. Землю обробляли кістяними й роговими мотиками. Пізніше стали застосовувати дерев’яне рало.

Сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь, просо, бобові. Врожай збирали дерев’яними серпами з крем’яними, а згодом мідними чи бронзовими вкладками.

В межиріччі Дністра й Пруту займалися садівництвом (яблука, груші, абрикоси), виноградарством.

Розводили корів, коней, овець, кіз, свиней. Продукти тваринництва задовольняли потреби у м’ясі, молоці, шкірі. Вівчарство забезпечувало населення вовною.

Полювали на оленя, косулю, кабана, лося, різних хижаків.

У річках на кістяні й мідні гачки ловили щуку, судака, сома (іноді був до 2-х метрів).

У лісах збирали ягоди, горіхи, мед, дикі фрукти.

Трипільці жили поселеннями на берегах річок. Забудова поселень здійснювалась по колу із загоном для худоби посередині. В одному поселенні нараховувалося від десятка до сотні жител та господарських споруд. У поселеннях, які досліджували археологи біля сіл Майданецьке й Тальянки на Черкащині, налічувалося від 1600 до 2700 будівель.

Хати трипільців мали прямокутну форму. Підлогу жител настилали на дерев’яному помості з глиняних обпалених вальків, а зверху замазували глиною. Стіни споруджувались на дерев’яному каркасі і теж обмазувалися глиною і розписувались різними візерунками, що нагадували квіти, геометричні фігури. Двопохилий дах перекривали очеретом. За реконструкцією археологів, глинобитні житла трипільців були не тільки одноповерховими, а й двоповерховими. Розміри деяких споруд сягали 200–300 квадратних метрів.

У трипільців був унікальний звичай періодично спалювати свої поселення. Робилося це через кожних 50 років, коли виснажувалися навколишні поля.

Суспільний устрій спирався на матріархальні, а згодом патріархальні родові відносини.

Трипільці розвивали ремесла, зокрема гончарство. Так, вони винайшли гончарне коло, на якому почали виробляти посуд (глечики, мисники, тарілки), який поділявся на кухонний, столовий та культовий. Цей посуд розфарбовували різними візерунками у вигляді рослин, тварин, геометричних фігур. Їх культуру називають культурою мальовничої кераміки. Посуд виготовляли тільки фахівці. Більшість посуду розписано червоною, чорною, білою, жовтою фарбами. Виготовляли глиняні статуетки, жіночі прикраси з кісток, предмети побуту. Крім того, трипільці почали використовувати мідь для виготовлення знарядь праці і прикрас.

Виготовляли з дерева човни та інші речі для жител та господарства. Винайшли ткацький верстат і почали займатися ткацтвом: пряли пряжу, а потім ткали полотно з вовни, коноплі, льону. Вони застосовували мідні шила, рибальські гачки, браслети, кинджали, сокири. Трипільці знали гаряче й холодне кування та зварювання міді. Ускладнилася обробка кременю. Застосовувався перший механічний пристрій — ручний дриль для свердління.

Суспільний устрій спирався на матріархальні, а згодом патріархальні родові відносини.

Вирішальною умовою виробництва була родючість землі. Саме тому центральне місце в уявленнях трипільців займала богиня родючості — Велика Матір.

Ідеї збереження сім’ї, продовження роду підпорядковувався обряд поховання людей під долівкою жител.

Трипільці були невисокі, вузьколиці, з чітко профільованими тонкими рисами обличчя.

В Україні ця культура залишила виразні сліди в побуті народу, що зберіг свою етнічну спорідненість з трипільською культурою. У вишиванках, писанках, виробах килимарства, гончарства дуже багато геометричних та рослинних орнаментів, що притаманні трипільській культурі. Трипільська культура посідає особливе місце в історії України.

Вправа «Займи позицію»

Гіпотези зникнення трипільців:

2) спроба перебудувати землеробське господарство на скотарське;

3) внутрішнє протистояння племен;

5) вони не зникли безслідно, а розчинилися в масі представників інших культур.

V. Систематизація й узагальнення навчального матеріалу

Вправа «Зроби крок уперед»

Якщо відповідь правильна учитель пропонує учням піднятися, ні – сидіти.

1. Наука про речові пам’ятки історії — це археологія.
2. Головне заняття трипільців — скотарство.
3. Досягнення людей в їх матеріальному і духовному житті — це культура.
4. Перше селище трипільців було знайдено в XIX ст. біля села Мізин на Чернігівщині.
5. Трипільці виготовляли посуд, глиняні статуетки тварин та людей, жіночі прикраси з кісток тварин, міді.

Вправа «Кущ асоціацій»

а) Єгипет — Амон — Ра = Трипільці — .

б) Сучасність — цемент = давні часи — .

в) Рибальство — кістяні й мідні гачки = Землеробство — .

VІ. Підведення підсумків

Учитель підкреслює, що рівень цивілізації вимірюється ступенем суспільного розвитку і матеріальної культури. Трипільці вже мали політичну організацію, розвинені ремесла, культуру планування поселень, цікаву релігію тощо.

Маємо пам’ятати, що наші досягнення сьогодні базуються на здобутках минулих поколінь.

VІI. Домашнє завдання Замалювати декілька трипільських статуеток, зразки трипільського посуду в зошити.