Аліум або декоративна цибуля – ідеальна квітка для наших широт

Алліум (декоративна цибуля) належить до багаторічних рослин і цінується садівниками за декоративне цвітіння. До того ж вона виділяє фітонциди, що дезінфікують ґрунт.

Алліум невибагливий у вирощуванні і не вимагає надмірного догляду. Серед численних видів існує безліч особливо декоративних різновидів. Поряд із цибулевими добре садити іриси, люпин, садову герань, примулу, піони. Мальовничо виглядатиме місце у вашому квітнику, де разом із декоративною цибулею ростимуть чорнобривці й календула. Невдале сусідство з такою цибулею – будь-які бобові і часник. Ідеально висаджувати поряд з цибулею моркву. Цибуля захищатиме від морквяної мухи, а морква, своєю чергою, нищитиме цибулевих паразитів.

Догляд та вирощування

Найкраще декоративна цибуля росте на сонячних ділянках з добре дренованим, нейтральним та родючим ґрунтом. З настанням весни, а також при посадці, ґрунт навколо алліума потрібно розрихлити і внести комплексні мінеральні добрива, а також органічні добрива у вигляді компосту. Наступні підгодівлі мінеральними добривами вносять у період зав’язування бутонів та утворення цибулин, а також наприкінці літа. Як добриво можна використати деревну золу.

Поливають алліум не сильно, по мірі висихання ґрунту. Надлишок вологи негативно позначається на стані рослини. Після засихання листя, рекомендують викопувати цибулини алліуму і зберігати до осені в сухому, провітрюваному місці, при кімнатній температурі. Щоб уникнути висихання цибулини алліума зберігають в тирсі чи торфі. Восени, не пізніше вересня, цибулини заново саджають. Дана процедура необхідна, якщо наприкінці літа тримається сира та прохолодна погода. Якщо погода була сонячна та суха, тоді викопування цибулин не обов’язкове.

На одному місці без пересадження декоративна цибуля здатна рости більше ніж 7 років. Тому пересадження здійснюють по мірі необхідності раз в 5-7 років. На зиму посадки, при необхідності, мульчують торфом чи перегноєм.

Розмноження

Декоративна цибуля розмножується розподілом кореневища, дочірніми цибулинами, насіннями. Рослина дає гарний самосів. При розмноженні насінням, для пришвидшення появи сіянців, насіння можна замочити у воді кімнатної температури. Коли проріст досягне 1-2 см, їх можна висадити у вологий ґрунт, чистий від бур’янів. Розмноження насіннями менш популярне, так як при такому виді розмноження цвітіння починається через 3 і більше років.

Посадку цибулин здійснюють навесні чи наприкінці літа. Цибулини саджають у зволожений ґрунт, на глибину трьох розмірів самої цибулини. Тобто, глибина посадки буде залежати від розміру самих цибулин. Після посадки ґрунт мульчують перегноєм або торфом.
Ділення кореневища здійснюють при пересадженні, навесні або наприкінці літа. Кожна відділена частинка повинна мати 2-3 відростки і розвинене кореневище.

При посадці рослини в ґрунт вносять органічні добрива. Після посадки її поливають. Декоративна цибуля – рослина багаторічна, тому час від часу потрібно проріджувати посадки, не допускаючи самосіву. Через п’ять-шість років її потрібно пересадити на нове місце.

Хвороби та шкідники

Від надлишку вологи цибулини можуть загнивати.

Цибуля: користь і шкода унікального продукту

Самий універсальний продукт, без якого неможливо приготувати практично жодну страву, навіть деякі десерти роблять з її використанням — це все про цибулю. Її не дарма називають королем коренеплодів — адже за своїми корисними якостями з ним не зрівняється жоден овоч. І це, мабуть, єдиний коренеплід, здатний «постояти за себе» і «помститися кривдникові» — кожен, хто хоч раз її чистив, обливався гіркими сльозами!

• 1 Історія
• 2 Корисні властивості цибулі
• 3 Шкода цибулі
• 4 Олія ріпчастої цибулі
• 5 Сорти цибулі
• 6 Цікаве про цибулиння
• 7 Вирощування
• 8 «Цибульні хвороби»

Історія

Цибуля вважається однією з найдавніших овочевих культур. Вперше він згадується ще в Стародавньому Китаї та Індії в IV тисячолітті до нашої ери. Уже тоді лікарі знали про корисні і шкідливі властивості цибулі і її дії на людський організм, а лікарі використовували всі частини цибулі для лікування багатьох захворювань.

У Давньогрецькій міфології боги-олімпійці додавали її сік в свою чудодійну амброзію — напій безсмертя. Міф розповідає, як одного разу бог-лікар Асклепій образившись на щось, змусив плакати самого Зевса, почистивши при ньому цибулину, чим викликав незадоволення громовержця, адже цибуля вважалася їжею простолюду.

Її специфічний смак і запах надає стравам вишуканості та пікантності. Він робить їжу набагато смачніше, насичує організм людини вітамінами, антиоксидантами, захищає від бактерій та інфекцій. А французький цибулевий суп давно відомий за межами Франції і користується популярністю у всіх гурманів.

А ще калорійність цибулі негативна — він спалює більше калорій, ніж дає. Так що він допоможе схуднути своїм шанувальникам.

З цибулі можна приготувати цікаву приправу до м’ясних і овочевих страв — цибулеве варення. Воно виходить красивого карамельного кольору, а самі цибульні кільця — напівпрозорі і хрусткі. Для цього треба на пісній олї обсмажити до золотистого кольору 0,5 кг молодої цибулі і додати склянку цукру. Коли маса карамелізується, влити 2 столові ложки лимонного соку і білого вина.

Корисні властивості цибулі

Всі знають про корисні властивості цибулі. У них міститься багато необхідних організму речовин, які захистять нас від бактерій і вірусів.

Але що ще крім цього? Так багато всього!

1. Сік цибулі — природний антибіотик. Його фітонциди допомагають справлятися навіть ангіною та іншими застудними захворюваннями. Фтизіатри рекомендують інгаляції з ним при пневмонії.
2. Вітамінів в ріпчастій цибулі ціле джерело — майже вся група В, С, Е, РР. У цибулі багато мікроелементів — цинк, фосфор, фтор, залізо, кальцій, калій.
3. У ній багато органічних амінокислот, пептидів, антиоксидантів, ефірних олій, дубильних речовин.
4. Це відмінний антигельмінтний засіб, знищує навіть стрічкових гельмінтів, не кажучи вже про аскаридах і гостриках.
5. Свіжовіджатий сік цибулі — відмінний афродизіак, засіб проти імпотенції допомагає при простатиті, він просто необхідний всім чоловікам після 40 років.
6. Покращує обмін речовин, стимулює кровообіг, діє як судинорозширювальний засіб.
7. Її використовують при онкології.
8. Ріпчасту цибулю в косметології використовується як вибілює шкіру речовина — розрізаною навпіл цибулиною треба протирати пігментні плями.
9. Вона допомагає швидше адаптуватися при зміні часових поясів.

Шкода цибулі

Свіжа цибуля підвищує кислотність шлункового соку, подразнює стінки шлунка, тому її не можна використовувати в їжу при гострих шлунково-кишкових захворюваннях, при панкреатиті, виразковій хворобі, при хворобах печінки і нирок. Її не рекомендується вживати при нервовому перезбудженні. Також він шкідливий при гіпертонії.

Ну і якщо є алергія на цибулю, вживати її не можна.

Шкідливою може виявитися і порізана цибулина, яка довго лежала відкритою — у цибулі є властивість «притягувати» до себе бактерії. І замість корисного продукту можна отримати прямо протилежний результат. Так що цибулину треба або використовувати відразу всю, або ховати під кришку, щоб не було зіткнення з повітрям.

Порада! На самому початку застуди, при перших ознаках нездужання натріть на дрібній тертці цибулину середніх розмірів. Разом зі сльозами, викликаними цибульним ароматом, піде і застуда. Цибулю, зрозуміло, потім можна використовувати при приготуванні їжі.

Олія ріпчастої цибулі

В аптеках зараз можна знайти ефірну олію ріпчастої цибулі. Її можна використовувати для інгаляцій при застудах і пневмонії. Ця олія не тільки вбиває бактерії в дихальних шляхах, але і є сильним відхаркувальним засобом. Її п’ють при застої жовчі в жовчному міхурі і при невеликому підвищенні тиску.

• Вона володіє загоюючими властивостями і при гнійних інфекціях. Її використовують як проносний, і як ефективний засіб для підвищення апетиту.
• Її використовують і при атеросклерозі — для боротьби з підвищеним холестерином.
• Використовують її і в кулінарії — замість цілої цибулі при приготуванні соусів і в якості приправи.

Одним словом, олія ріпчастої цибулі володіє всіма тими ж властивостями, що і ціла цибулина! Адже це — концентрована цибуля. Використовуйте її на здоров’я!

У цибулі є своє свято — День Цибулі. У Україні відзначається у день Луки Глубокореченского. Але особливі традиції це свято має в Іспанії, там він триває цілий тиждень і називається Calçotada — цибульний тиждень, цибульний фестиваль. Відзначається він на початку січня, незабаром після Нового року. За цей тиждень по всій країні торговці вуличною їжею продають кілька сот тисяч цибулин більше ніж десяти сортів і багато різних страв, де головним компонентом є цибуля.

Сорти цибулі

Існує багато сортів ріпчастої цибулі, тільки відомих, які вживаються в їжу більше 200 Вони відрізняються розмірами, кольором лушпиння, формою. І, зрозуміло, смаком. У нас популярних тільки три.

• Біла салатна цибуля — сама смачна, ніжна, не гострий. Цибулина у неї соковита, трохи солодкувата.
• Червоний ріпчаста цибуля — пряний, гострий.
• Цибулю-шалот — самий пряний, перед використанням порізані цибулини треба обдати окропом, для позбавлення від гіркоти.
• Найпопулярніший — солодкий ріпчаста цибуля, з тонкою шкіркою, великими головками і білою м’якоттю.
• У цибулі-порею немає цибулини, тільки товсте біле стебло. Зелень у неї щільна, гладенька й тверда. За смаком і запахом нагадує часник.

Неприємний запах з рота від цибулі легко усунеться, якщо пожувати зелені петрушки, підсушений чорний хліб або ядро волоського горіха.

Цікаве про цибулиння

Її завжди викидають, вважають марною і непотрібною. І даремно — вона теж дуже корисна частина ріпчастої цибулі, і її можна використовувати в багатьох випадках.

• Шкаралупа звареної у лушпинні цибулі яєць стає коричневого кольору. Але якщо цибуля червона — цей колір наблизиться до шоколадного, а якщо біла солодка — стане яскраво-жовтою.
• Якщо вариться бульйон покласти цибулину в лушпинні, він стане золотистого кольору.
• Також настій з лушпиння цибулі допомагає при м’язових судомах — його треба пити по півсклянки на ніч кожен день.
• Міцний відвар цибулиння допомагає при циститі і ниркових захворюваннях. Його треба пити по столовій ложці 3-4 рази на день.
• Міцний настій з лушпиння цибулі допомагає при грибковому ураженні нігтя — попарте його півгодини протягом місяця.

Вирощування

У початківців городників може виникнути питання, як вирощувати цибулю. Це досить просто. Але від моменту посадки розсади в землю до отримання великої цибулини має пройти деякий час.

Вирощування проходить кілька етапів.

1. Сіянець, розміром приблизно з волоський горіх, треба посадити в землю. Це може бути рання весна, коли вже зійшов сніг(початок квітня), тоді цибуля буде готовий до осені, або пізня осінь (приблизно друга декада жовтня) — цибуля тоді зросте на майбутній рік.
2. Садити треба з таким розрахунком, щоб вся цибулинка була в землі, над поверхнею повинен залишитися тільки маленький хвостик.
3. З цього хвостика почне рости зелень. Її можна відривати та використовувати. Приблизно в середині літа з’явиться зелене стебло, яке відрізняється від інших. Вон більш товсте і міцне. Ось його-то необхідно відірвати, щоб не допустити цвітіння цибулі.
4. Ближче до осені зелень почне підсихати. Коли вона повністю висохне і стане солом’яного кольору, цибулину можна викопувати. Робити це треба в суху погоду, та перед закладкою на зберігання, обов’язково висушити в провітрюваному приміщенні.

Якщо ж цибулю вирощували з насіння, то він буде рости два роки. В кінці першого утворюються сіянці, які виростуть на наступний рік.

Зберігається цибулю в прохолодному місці. Добре зберігається за умови, що лушпиння буде неушкоджена. Цибулини з пошкодженою шкіркою швидко псуються.

«Цибульні хвороби»

Незважаючи на те, що цибуля добре допомагає людині залишатися здоровим, він сам теж може хворіти. І хвороби цибулі все в основному грибкові. Вони можуть стосуватися як зелених пагонів, так і самої цибулини. Зелені пагони покриваються білим нальотом, який роз’їдає їх до основи, це кінчається загибеллю всього рослини. Погано ще й те, що ці хвороби перекидаються і на здорові цибулини.

При інших захворюваннях цибулі починає псуватися сама цибулина, що призводить до відмирання всього рослини.

Джерелом цих захворювань можуть бути заражені рештки колишнього врожаю, неякісна сіянка, холодна сира погода. Помічені хворі рослини треба відразу ж прибирати.