Іван-чай: унікальні властивості, користь, використання

Рослина, яку багато хто сприймає як доступну альтернативу чорному або зеленому чаю, насправді має значно ширший спектр дії. Її офіційна назва Epilobium parviflorum, а в Україні вона відома як зніт чи іван-чай. В цій статті ми розглянемо, чим корисний та що лікує іван-чай, які побічні ефекти та протипоказання має. Ми також зазначимо, як заварювати іван-чай, щоб отримати від нього максимум користі.

Іван-чай: особливості рослини

Іван-чай – це багаторічна трав’яниста рослина з родини кіпрійних. Його середня висота становить 30-40 см, але іноді може досягти 1,5-2 м. Трав’янисте стебло має мало відгалужень, воно усіяне численним листям середніх розмірів (від 5 до 12 мм). Квіти об’єднані в суцвіття, мають достатньо великі розміри. Колір варіюється від пурпурово-червоного до блідо-рожевого. Період цвітіння триває з червня по вересень.

У різних регіонах та областях України люди по-різному називають іван-чай. Лікувальні властивості, звичайно, від цього не змінюються. Відомі назви: босятник, вербличка, густівник, дикий льон, димник, дрімуха, знітинник, кипрій, кирпиць, нізелоза, плакун, сирнячка, хвостач, юрик та ін. У Європі та Азії його знають як пожежник чи кипрій (переклад означає «вогняна трава »). Ця назва обумовлена тим, тому що найчастіше рослину помічали на місцях старих попелищ.

Науці відомі 190 видів пожежника, однак лише два з них – це справжній іван-чай (користь цих рослин можна побачити після кількох тижнів прийому). Це види Epilobium angustifolium та Epilobium parviflorum. Головною їх особливістю стає висока концентрація антиоксидантів. Крім того, на відміну від класичного чорного та зеленого чаю у відварі іван-чаю немає кофеїну та кислот. Тому люди, які стежать за своїм харчуванням, часто переходять на іван-чай, замінивши ним більш традиційні напої. Властивості рослини робить його безпечним для діабетиків та людей із серцево-судинними захворюваннями.

Склад іван-чаю

• фітостероли;
• дубильні речовини;
• фенольні сполуки;
• пектини;
• слиз (до 15%);
• алкалоїди;
• полісахариди;
• кумарини;
• органічні кислоти;
• цукри;
• каротин;
• антоціани;
• нутрієнти;
• макро- та мікроелементи;
• аскорбінова кислота.

Енергетична цінність від вживання 100 г продукту складе 103 ккал. При цьому 24,3% становлять білки, 31% займають жири, а 44,7% – вуглеводи.

Іван-чай підходить дорослим та дітям будь-якого віку, він має мінімальну кількість протипоказань та побічних ефектів.

Іван-чай: користь

Іван-чай, а конкретно – Epilobium angustifolium – це лікарська рослина. Вона активно використовується у всьому світі в традиційній медицині для лікування багатьох розладів та захворювань. Експериментальні дослідження показали, що екстракти рослини мають широкий спектр фармакологічних та терапевтичних ефектів, включаючи протизапальні, антибактеріальні та навіть антивікові властивості.

Такий флавоноїд як енотеїн В – ключовий біологічно активний компонент, який входить до складу Epilobium angustifolium. Він відрізняється активною протизапальною дією та здатністю інгібувати 5-альфа-редуктазу. Терапевтичний ефект від енотеїн В та його метаболітів передбачає пряме знищення патогенних мікробів, антиоксидантну активність, а також хелатування металів.

Відвар із пожежника також справляє імуностимулюючий ефект. Він активізує захисні сили людського організму, внаслідок чого підвищується опірність вірусам та інфекційним захворюванням. Навіть цілком здоровим людям варто вживати іван-чай, користь від якого буде помітна через загальне поліпшення самопочуття.

Широко використовується ферментований іван-чай. Лікувальні властивості цього продукту проявляються у насиченні організму людини вітамінами, мінералами та антиоксидантами. У процесі досліджень було складено перелік компонентів, які містить іван-чай. Властивості та вплив рослини на організм людини також були ретельно вивчені.

Пити іван-чай можна гарячим чи холодним. Він відмінно поєднується з добавками, які збагачують та покращують його смак – лимон, мед, м’ята, каркаде. Тобто, не має значення, в якій формі вживати іван-чай, властивості напою не залежать від температури та додаткових компонентів.

Іван-чай: властивості та вплив на організм

Крім всього зазначеного вище, в іван-чаї містяться ефірні олії. Саме вони забезпечують напою характерний смак та аромат.

Що лікує іван-чай

Попри численні корисні властивості іван-чаю, він не повинен ставати заміною фармакологічних препаратів та медикаментів. Як і будь-яка біодобавка, це лише доповнення до раціону. Якщо людина має якесь захворювання, їй потрібно звернутися до лікаря. Іван-чай, лікувальні властивості якого суттєві, але виявляються не відразу, швидше відіграє роль вітамінізованого напою.

Що лікує іван-чай:

• покращує травлення – прийом іван-чаю після їжі допомагає зняти тяжкість через ситну їжу та покращить роботу шлунково-кишкового тракту;
• стимулює та підтримує імунітет – завдяки антиоксидантам відвар з цієї рослини ефективно протидіє вільним радикалам, зменшує окисний процес, загалом покращує здоров’я;
• виводить токсини – після м’якої та природної детоксикації людина відчуває свіжість та бадьорість;
• знімає стрес – багатий склад іван-чаю та його збалансована дія на різні системи організму надають заспокійливий вплив. Знижується інтенсивність стресу, тривожність та занепокоєння;
• поповнює запас корисних речовин, вітамінів, мікроелементів – доведено, що у складі іван-чаю більше вітаміну С, ніж у цитрусових. Також дуже велику роль для здоров’я відіграє магній, кальцій та вітамін А;
• сприятливо впливає на роботу серця – людям із проблемами серцево-судинної системи рекомендується додати до раціону іван-чай. Користь від напою буде помітна у поліпшенні кровообігу, підвищенні витривалості, зменшенні болю;
• регулює вагу – згідно з результатами деяких досліджень, компоненти іван-чаю допомагають відновлювати нормальний апетит та повертають у норму обмін речовин;
• допомагає впоратися з респіраторними захворюваннями – полегшує симптоми застуди, лікує кашель, запалення при застуді;
• знімає подразнення зі шкіри – місцеве застосування ефективно для зняття сверблячки через укуси комах, для лікування висипу та невеликих опіків;
• покращує роботу сечостатевої системи – багато хто знає, що для чоловічого здоров’я корисний іван-чай. Властивості напою виявляються у знятті запалень та підтримці здоров’я сечовивідних шляхів;
• знімає набряки або зменшує їх – в основному ця властивість характерна для чаю Epilobium angustifolium (кіпрій вузьколистий);
• регулює рівень гормонів у жінок – прибирає надлишок чоловічих гормонів (андрогенів), внаслідок чого легше частково нівелюється передменструальний синдром;
• підходить для обробки ран – антибактеріальний ефект дозволяє використовувати відвар іван-чаю у тих випадках, коли не можна застосувати медпрепарати. Наприклад, під час лікування запалення ясен чи подразнення шкіри в дітей будь-якого віку.

Через активну дію іван-чаю варто порадитися з лікарем, перш ніж вводити його у свій раціон. Компоненти напою можуть конфліктувати з певними медикаментами, нейтралізуючи чи навпаки, надмірно посилюючи їхній ефект.

Користь іван-чаю для чоловіків

Вчені провели ряд тестів для дослідження того, як іван-чай діє на сечостатеву систему чоловіків. При цьому було виявлено численні унікальні властивості рослини.

Виявилося, що іван-чай для чоловіків корисний завдяки протизапальному ефекту. Крім того, поєднання великої кількості вітамінів та мікроелементів забезпечує сприятливий вплив на роботу передміхурової залози. Зокрема, медики рекомендують іван-чай для чоловіків, у яких діагностовано доброякісну дисплазію передміхурової залози. Напій допомагає підвищити комфорт при сечовипусканні. Також він загалом посилює статеву функцію, збільшує потенцію, нормалізує активність.

Завдяки ефективності відвару існує думка, що іван-чай для чоловіків – це своєрідна панацея від різних захворювань. Однак варто пам’ятати, що дія трав виявляється лише при постійному регулярному вживанні. Також це не має бути заміною медичного лікування.

Іван-чай для чоловіків підходить у будь-якому віці, але особливо помітний результат дає використання відвару з цієї рослини чоловіками після 50 років.

Користь іван-чаю для жінок

Надзвичайно корисний кипрій не тільки для чоловічого, але й для жіночого здоров’я.

Зазвичай медики рекомендують іван-чай для жінок у таких випадках:

• болюча менструація;
• молочниця;
• безпліддя (під час комплексної терапії);
• профілактика онкології;
• порушення мікрофлори;
• яскраві прояви клімаксу (припливи, пітливість, дратівливість).

Крім застосування в гінекології для жінок іван-чай корисний через інші властивості. Наприклад, завдяки покращенню метаболізму він сприяє більш ефективному засвоєнню поживних речовин із їжі. Присутні в його складі вітаміни В та С посилюють імунну функцію та забезпечують організм необхідними речовинами для тривалої активності. Напій рекомендують брати із собою у подорожі, також він підходить жінкам, у яких довгий та насичений подіями робочий день.

Дуже актуальним є іван-чай для жінок, які працюють над нормалізацією ваги. Він допомагає виводити токсини з організму, притуплює відчуття голоду, а точніше, дозволяє довше зберігати відчуття ситості при правильному харчуванні.

Зниження рівня стресу та занепокоєння – це ще одна важлива функція, яку виконує іван-чай. Для жінок, схильних до тривожності, іван-чай може бути корисним як альтернатива заспокійливим препаратам. Але таку рекомендацію може надати лише лікар. Існують ситуації, коли необхідний прийом саме медикаментів і зволікання може завдати шкоди здоров’ю.

Відомо, що, якщо регулярно пити на ніч іван-чай, користь напою виявиться в нормалізації сну. Також відвар зменшує симптоми мігрені.

Нарешті, косметологи доповнюють перелік того, що лікує іван-чай та в якому контексті він може бути корисним. На думку профільних фахівців, у разі тривало вживання напою покращується стан нігтів та волосся.

Як заварювати іван-чай

Ще однією перевагою рослини є простота її використання. Щоб зрозуміти, як заварювати Іван чай, достатньо знання основних принципів приготування будь-яких лікувальних трав.

Найпростіше придбати сушені квіти та листя. Їх можна залити окропом та дати настоятися протягом короткого часу (5-7 хвилин). Далі відвар можна процідити, щоб отримати прозорий чай без домішок, або дочекатися, поки листя осяде і пити прямо з чашки.

На чашку середніх розмірів знадобиться 1-2 чайні ложки (залежно від бажаної міцності напою) подрібненої сухої рослини. Перед тим, як заварювати іван-чай, можна заздалегідь підготувати добавками, які покращать його смак. Щоб підсолодити напій, використовують мед, цукор та варення. Лимон та цедра цитрусових привнесуть специфічну смакову нотку. За бажанням також можна додати м’яту, липу або інші сушені трави. Це лише посилить іван-чай, лікувальні властивості трав підкреслять ефективність один одного.

Фахівці рекомендують перед тим як заварювати іван-чай зібрати інформацію про властивості різних фрагментів рослини. Крім листя та квітів можна використовувати кореневище. Такий відвар приймають для лікування гастритів, колітів та кровотеч.

Як заварювати іван-чай із сушеного коріння:

• підготувати 250 мл окропу та 10 грамів подрібненого кореня;
• з’єднати суху рослину та гарячу воду, проварити близько 20 хвилин;
• остудити, процідити.

Отриманий відвар потрібно пити регулярно по одній столовій ложці не менше 3-4 разів на день. Потрібно розуміти, що природні ліки діють не відразу, тому ефект виявиться за кілька тижнів. Також варто обов’язково розповісти про цей захід лікарю. Це пов’язано з тією активною дією, яку справляє на організм іван-чай. Протипоказання можуть бути несумісними зі схемою лікування, яку намітив лікар.

Досліджуючи питання того, як заварювати іван-чай, багато людей приходять до висновку, що набагато простіше використовувати спиртову настоянку з квітів та листя. Настоянка робиться близько 10 днів, проте це концентрат, яких зберігається довго. Фактично, це той самий іван-чай, лікувальні властивості залишаються незмінними, однак, цей спосіб не підходить людям, яким протипоказане вживання алкоголю.

Для приготування настойки знадобиться 100 мл спирту або горілки, а також 10 г сухої сировини. Після змішування інгредієнтів потрібно поставити ємність у темне місце. Через 10 днів настоянка готова. Приймати її потрібно до їди у помірних дозах: 20 крапель на столову ложку рідини.

Іван-чай: протипоказання

Описуючи властивості рослини та вказуючи список того, що лікує іван-чай, не можна не згадати й про побічні ефекти.

Насамперед необхідно перевірити, чи не викликає чай та його компоненти алергію. Через те, що у деяких людей буває сильна реакція на рослини сімейства Onagracead, у тому числі й на кипрій, може проявитися алергічна реакція на іван-чай. Плануючи ввести до свого раціону нову біологічно активну добавку, найкраще робити це поступово. Це дозволить відразу виявити негативну реакцію на чай та уникнути неприємних наслідків у разі алергії.

Крім того, потрібно дотримуватись дозування спиртової настойки та дуже обережно приймати іван-чай. Протипоказання у разі стосуються саме алкогольного компонента. Він може негативно позначитися на роботі печінки, нирок та шлунку.

Людям із чутливістю до кофеїну слід бути обережними. Незважаючи на відсутність кофеїну, слід обмежити іван-чай. Протипоказання актуальні через дубильні речовини у відварі.

Особливу небезпеку становить комбінація іван-чаю з медикаментами. Активні інгредієнти чаю можуть увійти в конфлікт із препаратами або вони працюватимуть не так, як передбачав лікар. Це пов’язано з високою інтенсивністю, яку демонструє іван-чай. При наявності хронічних захворювань та вживання медикаментів доцільно проконсультуватися з фахівцем перед тим як вживати іван-чай та тим більше давати його дітям.

Щоб уникнути неприємних наслідків, важливо переконатися в тому, що куплено дійсно якісний та екологічно чистий іван-чай. Протипоказання в цьому випадку є скоріше застереженням. Рослина, яка росте в різних областях України та поширена повсюдно, може бути зібрана у забрудненому районі. В результаті, замість очікуваної користі можна отримати лише додаткові проблеми.

Іван-чай, що пройшов радіологічний контроль, продається в аптеках. На його упаковці завжди вказується дата збору та термін придатності. Це чудова гарантія безпеки та надійності сухого матеріалу.

Іван чай корисний для печінки

З давніх-давен люди знали про цілющі властивості рослин і вміло використовували їх у лікуванні різних недуг. Одним із унікальних представників природних «знахарів» є іван-чай. Ця красива рослина виділяється серед польових квітів своїм яскравим виглядом і гармонійно поєднує чимало цінних компонентів. Цим він сьогодні особливо привабив багатьох людей, які стежать за своїм здоров’ям. Тож чим корисний іван-чай і кому протипоказано вживати кошти на основі цієї трави?

Офіційна ботанічна назва рослини – кипрей гостролистий. За час існування іван-чай набув чимало назв: скрипник, пуховик, борове зілля, плакун, копорський чай, маточник.

Чим корисний іван-чай для людини? У цій рослині накопичено безліч цінних компонентів, що виробляють на організм сприятливий вплив:

• Вітаміни PP, A, C, B
• Дубильні речовини
• Сахариди
• Пектін
• Хлорофіл
• Флавоноїди
• Марганець, кальцій, залізо, калій, мідь, фосфор, магній
• Рослинні слизу
• Кумарини, таніни
• Тритерпеноїди

Молоді кореневища та листя іван-чаю містять у межах 15-20 танінів. Вони мають протизапальну дію на травлення, виводять токсичні сполуки з організму.

Компреси з рослини мають гемостатичні та антибактеріальні властивості і використовуються для нейтралізації симптомів після укусів комах.

Кіпрі практично нешкідлива рослина, проте в його складі присутні біологічно активні речовини.

Протипоказання іван-чаю пов’язані з тривалим застосуванням. Не рекомендується проводити лікування чаєм з трави більше 1 місяця, тому що можливі побічні ефекти у вигляді розладів травлення.

• Індивідуальна нестерпність
• Алергічні прояви на вітаміни, що входять до складу рослин
• Варикоз, тромбофлебіт

З обережністю приймають відвари із трави при одночасному прийомі деяких медикаментозних препаратів. Не слід комбінувати кипрей із заспокійливими, проносними та жарознижувальними засобами. До складу рослини входять седативні та жарознижувальні компоненти, через що прийом трави на додачу до основного лікування можливе лише після консультації з фахівцем.

Секрет корисних властивостей іван-чаю – у дивовижному поєднанні біологічно активних компонентів, вітамінів та цінних мінералів, а протипоказання до застосування відварів мінімальні. Приготовлений напій можна вживати в холодному або гарячому вигляді, а унікальні якості чаю зберігаються навіть після термічної обробки.

Лікувальні властивості кипрію дозволяють застосовувати його в лікуванні наступних захворювань:

• Панкреатит, виразка, коліт, порушення виведення жовчі
• Хвороби сечовидільної системи
• Чоловіче та жіноче безпліддя
• Простудні, інфекційні захворювання (трахеїт, туберкульоз, бронхіт, гайморит)
• Дерматологічні недуги
• Захворювання епідермісу обмінно-запального характеру
• Герпес
• Камені в органах сечовидільної системи
• Алкоголізм (при купіруванні похмільного стану)
• Онкологічні новоутворення
• Стоматологічні та гінекологічні проблеми

При заварюванні кіпрю виходить смачний чай, що володіє приємними квітковими нотками з легкою кислинкою. Усі компоненти рослини засвоюються організмом та позитивно впливають на всі органи життєдіяльності.

Добре впливає іван-чай на кровотворення: при вживанні в організмі підвищується гемоглобін, відновлюється нормальний баланс кров’яних тілець. Ще він допомагає при кровотечах, оскільки має властивість згущувати кров.

Чим корисний іван-чай? Список його сприятливого впливу на організм великий:

• Підвищує функції імунітету, збагачує організм вітамінами, корисними мінералами.
• Покращує травлення, ліпідний обмін, приводить у норму метаболізм.
• Має потужний протизапальний та антисептичний ефект і застосовується при лікуванні запалень та інфекцій.
• Має зміцнюючий вплив на передміхурову залозу у чоловіків, підвищує потенцію.
• Знижує артеріальний тиск.
• Оказує сечогінну та жовчогінну дію.
• Нормалізує роботу нервової системи, допомагає при стресах, безсонні, неврозах, депресії.
• Усуває дисбактеріоз, печію, допомагає подолати запори та порушення у функціях видільної системи.
• Має ранозагоювальні та болезаспокійливі властивості.
• У період грудного вигодовування підвищує лактаційні властивості, нормалізує вироблення достатньої кількості молока у матері.
• Є потужним антиоксидантом, що знижує ймовірність виникнення пухлин.
• Здійснює омолоджуючу дію на епідерміс, стимулює природне вироблення колагену.

Відвари кипрію використовують у лікуванні анемії, захворювань травлення, безпліддя, статевих розладів у чоловіків. Застосування настоїв та чаїв з рослини допомагає при високому тиску, захворюваннях сечостатевої системи, респіраторних хворобах. Компреси із трави застосовують при герпесі, шкірних ураженнях дерматологічного характеру.

Гарячий напій з кіпрю використовують для нормалізації стану після алкогольної інтоксикації. Іван-чай допомагає при білій гарячці та сприяє зменшенню тяги до спиртних напоїв.

Наукові дослідження німецьких фармацевтів братів Тайс довели ефективність кипрію під час лікування аденоми простати. Присутні у рослині фітостерини зупиняють гіперплазію органу та повністю блокують запальний процес. Регулярний прийом відварів та капсульованих засобів на основі іван-чаю запобігають хірургічному втручанню та зменшують передміхурову залозу до нормальних розмірів.

Водний настій кипрію має сильний протизапальний ефект при гострих запаленнях передміхурової залози, виліковує цистит і може прийматися в комплексі з іншими препаратами у відновлювальному періоді після операції.

У кіпрі міститься бетасітостирол, що знижує патологічний ріст передміхурової залози в обсязі та запобігає переродженню клітин у злоякісні. Прийом настою на основі іван-чаю нормалізує концентрацію холестерину в крові та відновлює порушений метаболізм.

Кіпр є джерелом мінеральних комплексів, цінних вітамінів і має в’яжучий і протизапальний ефект.

Чим корисний іван-чай для жінок? У віці від 35 років прийом відварів трави рекомендований як профілактика каменеутворення у сечовивідній системі.

Засоби на основі рослини корисні при рясних менструаціях, білях, знімає симптоми менопаузи, зменшує набряклість. Перед заварюванням слід вивчити протипоказання іван-чаю та правильно готувати відвар. Рекомендується трава при циститі, міомі, ендометріозі, молочниці.

У період становлення лактації та при тривалому годуванні іван-чай покращує вироблення грудного молока. Прийом відварів даної рослини допомагає жінці налагодити гормональне тло, привести в норму нервову систему і позбутися безсоння. Цей чай не містить кофеїну і особливо корисний для зняття стресів.

Для приготування напою використовують листя рослини, яке потрібно зібрати тільки в період цвітіння. Листя, вкрите пухом, який рослина випускає після закінчення цвітіння, не годиться для цілющого напою. Найсмачніший чай виходить із ферментованого листя. Так трава віддасть у воду цінні речовини під час заварювання.

Свіжезібране листя зминають руками (або пропускають через м’ясорубку), щоб він виділив сік і потім підв’ялюють на сонці добу, просушують у печі або духовці при температурі 80 °C. Після цієї обробки напій набуває особливого аромату і смаку і набуває темного кольору.

Заварювати траву можна в будь-якому чайнику (порцеляновому, глиняному, скляному). Важливо дотримуватися дозування сухої рослини:

1. На півлітровий чайник береться 1 столова ложка листя.
2. Першу воду необхідно відразу ж злити – вона очищає траву від сміття та бруду.
3. З другою затокою кіпрів витримують 15-20 хвилин.
4. Приготовлений напій приймають без цукру, комбінуючи його із східними солодощами, сухофруктами. Цінителями відзначено, що смак цього чаю приємний трохи терпкий з ароматами польових квітів і меду.

Цей запашний напій приймають у будь-який час, проте найбільш ефективний він при вживанні до їжі. У лікувальних цілях кошти на основі скріпа приймають по половині склянки вранці та ввечері. Показані відвари іван-чаю та при онкологічних захворюваннях після перенесеної хіміотерапії.

Для відновлення організму вживають міцно заварену (концентровану) траву кипрію.

Корисна також і спиртова настойка зніту. На 500 г горілки беруть 50 г подрібнених суцвіть і наполягають у темному місці 7 днів. Приймають цю настойку по 30 г вранці та ввечері. Ефективний засіб при циститі, запаленні яєчників, простати, нирок.

Особливо показаний кіпрей при алкоголізмі для зняття симптомів інтоксикації. Свіжий його відвар приймають натще вранці і до вечірнього прийому їжі по 1/2 склянки. Напій надає седативний вплив, заспокоює нервову систему, нормалізує сон і виводить отруйні токсини з організму.

Примітно, що іван-чай можна пити не тільки свіжозавареним, а й остиглим. Ще його можна дозаварювати.

Одна з особливостей рослини – у високій противірусній активності. У період зростання сезонних хвороб кошти з іван-чаю слід приймати дорослим та дітям. Це допоможе зміцнити імунітет та протистояти застудам. Приймаючи цілющі настоянки з трави, людина рідше хворіє, а простудні захворювання проходять швидше і не викликають ускладнень.

Найефективнішим збиранням від застудних захворювань вважається комбінація зніту та комірника. А щоб подолати риніт та кашель, у заварений іван-чай додають бруньки сосни.

Міцні відвари з кипрію застосовують для полоскання носоглотки. Для зняття жару приймають по 50 мг перед їжею. Для підвищення потогінних якостей траву поєднують з горобиною, шипшиною, обліпихою, медом.

У період спалаху сезонних захворювань іван-чай – помічник та захисник організму від вірусів. У траві є рекордна кількість вітаміну С (близько 400 мг на 100 г трави), який насамперед випаровується з організму в період хвороби. Рекомендується використовувати відвари кипрію при високій температурі протягом дня та на ніч. Добре допомагають охолодні компреси з трави на лоб, що знімають озноб, головний біль.

Під час сильної спеки дуже хочеться пити. Для полегшення перебігу хвороби слід замінити інші напої цілющими відварами з іван-чаю. Напій з нього чудово тонізує, втамовує спрагу, виявляє потогінні властивості та допомагає людині подолати хворобу. Для поліпшення ефекту доцільно чергувати настої іван-чаю із трав’яними зборами ромашки, липи.

У людей, які страждають на збої артеріального тиску, відвар з кіпрю є одним з найпопулярніших і дієвих засобів. Унікальність цього напою полягає в тому, що його можна приймати як гіпертонікам, так і гіпотонікам. Настій з кіпрю підвищує тиск у гіпотоніків і м’яко знижує його у гіпертоніків. Хорошою особливістю кипрію є те, що він стабільно виявляє сечогінний ефект і тим самим ефективно знижує високий артеріальний тиск.

Однак обов’язково слід звернути увагу на різну технологію приготування напою:

При гіпертонії – 2 ложки сухої трави на 400 г рідини

При гіпотонії – половина дози трави на такий самий обсяг води.

Перший прийом слід проводити, вивчивши протипоказання іван-чаю.

Напій з іван-чаю може цілком замінити для людей, які страждають на нестабільний тиск денні прийоми чорного (зеленого) чаю або кави. Адже він не містить кофеїну, який перезбуджує, діє на нервову систему.

В силу великого вмісту в цій траві слизів та протизапальних компонентів, танінів, відвари та настойки з листя та кореневищ іван-чаю успішно застосовують для лікування хвороб травлення.

При запаленні травної системи: 3 ст. Ложки трави кипрію заливають 200 г окропу. Проварюють на водяній бані 15 хвилин|мінути|. Після охолодження та проціджування приймають по 2 ложки 3 рази на день разом із прийомом їжі.

При гастриті та ентероколіті: ложка кипрію заливається склянкою окропу, приймається 3 рази на добу по 30 грам. Такий напій знімає болючі симптоми.

При виразці шлунка: траву іван-чаю заварити звичайним способом (1:1), настояти 2:00. Приймати по 200 г щодня перед їдою. Курс лікування – 21 день.

Кошти з іван-чаю цінуються за болезаспокійливі, протисудомні, заспокійливі та протизапальні властивості, завдяки чому вони чудово підходять у терапії лікування захворювань травного тракту.

Кіпрій має гарний жовчогінний ефект і застосовується для виведення токсинів, очищення печінки. Застосування цілющих відварів із трави сприяють усуненню застійних та набрякових процесів в органі, нормалізують його функції.

У нетрадиційній медицині відвари та препарати з іван-чаю рекомендують у разі порушення діяльності печінки, пов’язаної з алкогольною інтоксикацією, виведення каменів із нирок. Гарячий настій витримують у термосі 2 години, а потім приймають по 1 ложці тричі на день до їди. Напій чудово знімає болючі симптоми, заряджає тіло енергією, звільняє печінку від шкідливих радіонуклідів, шлаків.

Також підтримання роботи серцево-судинної системи можна забезпечити при вживанні корисних відварів із трави іван-чай. Адже вони зміцнюють стінки судин, сприяють їхній проникності, позитивно впливають на роботу міокарда. Відвари цієї рослини допомагають при порушенні ритму серця, кардіоневрозах. Вживаючи цілющий чай з кипрію, можна знизити артеріальний тиск, послабити дію ішемічної хвороби та серцевого болю.

Чим корисний іван-чай для тих, хто переніс серцеве захворювання? Його відвар допомагає у відновлювальному періоді після інфаркту чи інсульту. Його прийом покращує кровообіг, насичує тканини киснем та підтримує роботу м’язів серця в нормі. Для тонізування роботи серця корисно прийматиме відвар кипрею у поєднанні з червоною горобиною.

ДОДАТКОВО

Для краси та здоров’я іван-чай застосовується ще з давніх часів. Ходять легенди про те, що за старих часів дівчата обполіскували тіло та волосся водою з відваром чудодійного зніту. Результат був на обличчя: шкіра набувала гладкості і бархатистості, йшли дрібні зморшки, а волосся було здоровим і сильним.

В домашніх умовах легко можна приготувати маски для різних типів шкіри: жирної, сухої, маски, що омолоджують.

1. Тепла оливкова олія + настоянка зніту (по 2 ложки).
2. Настій кипрію + 20 г олії персика + 10 г парафіну. Все нагріти накласти на особу на 15-20 хвилин.
3. Ложка вершків + ложка відвару кипрію + жовток.

1. Журавлинний сік + настойка іван-чаю (по ложці) + 1 жовток.
2. Подрібнений у дрібну стружку цукіні + 3 ст. л. відвару іван-чаю.
3. Настоянка іван-чаю + яєчний білок + 5 крапель лимонного соку + 10 г меду.

1. Сік молодого кабачка + настій кипрію + жовток.
2. Мед + жовток + настій іван-чай + вівсяні пластівці.
3. Кефір (2 ст. л.) + відвар кипрію + зелена глина + лимонний сік.

Подібні маски на основі іван-чаю тонізують шкіру, знімають запалення, допомагають прибрати жирний блиск. Рекомендована кількість процедур – 2 рази на тиждень.

Серед великої різноманітності лікарських засобів для лікування захворювань печінки, багато хто віддає перевагу дорогим аптечним препаратами. Проте медикаменти можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю — неправильний прийом ліків, неправильне дозування, а також шкідливий вплив на шлунок можуть спричинити появу нових порушень в організмі людини. Якщо турбота про здоров’я стоїть на першому місці, то в такому випадку варто звернути увагу на лікування народними засобами.

Чи багато років безуспішно боретеся з БОЛЯМИ ПЕЧЕНІ?

Глава Інституту захворювань печінки: «Ви будете вражені, наскільки просто можна вилікувати печінку, просто приймаючи кожен день.

Лікування народними методами можна застосовувати лише з дозволу лікаря. У жодному разі не можна самостійно скасовувати призначені медикаментозні препарати та замінювати їх народними засобами.

За різних патологій печінки варто звернути увагу на такого природного цілителя, як березовий гриб. Чага – один із найдавніших способів лікування захворювань печінки.

Невеликий гриб містить криницю корисних речовин – цинк, магній, марганець, срібло, кобальт, мідь, клітковину, флавоноїди, полісахариди, кислоти. Чага має сечогінну, гепатозахисну, протизапальну, загальнозміцнювальну дію, сприяє відновленню клітин печінки, запобігає розвитку фіброзів на її стінках, усуненню токсикації різного походження.

Березовий гриб здатний допомогти при таких серйозних патологіях печінки, як:

• цироз;
• гепатит;
• жовчнокам’яна хвороба;
• жировий гепатоз;
• печінкова недостатність.

Крім того, чага сприяє підвищенню загального тонусу організму та нормалізує психоемоційний стан людини. Це дуже важливі особливості березового гриба, оскільки нестабільний психічний стан стає основною причиною вживання людиною надміру великої кількості алкоголю. Адже саме прийом алкогольних напоїв насамперед негативно впливає на печінку (аж до настання цирозу).

Дивно, що чагу прийнято вважати грибом-паразитом – він розвиває свою діяльність на деревах (березі, горобині, вільсі). В результаті «сусідство» з чого призводить до загибелі дерева. У той час як для людини березовий гриб – незамінний помічник відновлення здоров’я. Однак максимально корисні для людини лише молоді гриби, саме вони багаті на велику кількість необхідних для лікування елементів.

Щоб березовий гриб чинив максимальну цілющу дію, потрібно знати правильну рецептуру приготування лікувальної чаги.

Здавна існує кілька способів приготування та методики прийому чаги, залежно від наявного захворювання.

Даний метод здатний ефективно допомогти за наявності будь-якого типу гепатиту, а також печінкової недостатності.

Для приготування природних ліків потрібно березовий гриб залити водою (кип’яченою, але охолодженою) і наполягати не менше 5 годин. Після цього розмочений гриб дрібно натерти і залити водою. При другому замочуванні об’єм води повинен бути рівно 1 літр. На 24 години поставити настій у холодне, темне місце. Після цього настій процідити, подрібнену м’якоть ретельно віджати, щоб природні ліки були наповнені максимальною кількістю корисних властивостей.

Настойку необхідно приймати щодня протягом двох тижнів. На одну добу – склянку настойки березового гриба. Розділити його на 3-4 прийоми.

Цей метод також допоможе за гепатиту.

Для приготування настойки потрібно не лише березовий гриб, а й календула. Подрібнені гриби і квітки календули (по одній столовій ложці) залити окропом окремо один від одного. Через годину настойки процідити, змішати і приймати по чайній ложці тричі на день за півгодини до їди.

Цей рецепт допоможе впоратися практично з усіма патологіями печінки.

Для приготування лікувальної суміші потрібні:

• подрібнений березовий гриб (їдальня ложка);
• натуральний мед (три столові ложки);
• цикорій (їдальня ложка);
• лимонний сік (чайна ложка).

Для початку потрібно змішати цикорій та подрібнений березовий гриб, залити літром окропу. Кип’ятити на повільному вогні протягом 10 хвилин, потім додати лимонний сік та мед. Ретельно перемішати, остудити. Приймати по столовій ложці 4-5 разів на день, за півгодини до їди. Для ефективного результату дотримуватися курсу лікування – рівно два тижні.

Допомогти організму з порушеною роботою печінки можна не лише настойкою чаги, а й чаєм із березового гриба. Приготування чаю – швидший спосіб одержання лікувального напою, проте чай не менш ефективний у порівнянні з настойкою.

Насамперед необхідно в каструлю (будь-яку, крім алюмінієвої) налити 1 літр води і поставити на повільний вогонь. Коли вода почне закипати, додати 250 г дрібно нарізаного свіжого березового гриба. Кип’ятити протягом 15 хвилин, потім процідити, остудити і пити замість звичайного чаю, за півгодини до або після їди.

Березовий чай для лікування печінки може бути заварений у термосі. Це зручний спосіб брати з собою цілющий чай у дорогу.

Для заварювання в термосі потрібен свіжий березовий гриб, дрібно нарізаний, а також трави, які використовуються в народній медицині для лікування захворювань печінки – листочки свіжої м’яти, звіробій, квітки календули та ромашки, безсмертник та пижма. По щіпці кожного інгредієнта засипати в термос, залити окропом і наполягати протягом 6-7 годин (зручно заварити такий настій на ніч). Пити замість звичайного чаю, чашку також можна додати чайну ложку меду.

Ще один рецепт правильного заварювання грибного чаю. Пиття цього настою сприяє не тільки лікуванню печінки при гепатиті, печінковій недостатності та цирозі, але також і як відмінний засіб для очищення організму від шлаків, токсинів та усунення надмірної ваги.

Для приготування цілющого чаю потрібно 25 г подрібненого березового гриба залити склянкою окропу, додати столову ложку липового меду. Після ретельного перемішування, отриманий настій додати трохи прополісу. Пити такий чай щоранку. Рекомендується поєднувати лікування чагай з медом та прополісом одночасно з дієтичним харчуванням – мінімум жирів, максимум рослинної їжі.

При домашньому приготуванні будь-якого з перелічених вище настоїв, необхідно суворо дотримуватися зазначеного дозування і час наполягання. Саме правильне заварювання того чи іншого настою – запорука отримання максимальної користі.

Якщо виникли складнощі з пошуком або приготуванням чаги, можна придбати її в будь-якій аптеці. Березовий гриб продається у коробках, у подрібненому вигляді.

Незважаючи на те що чага – природний цілитель крім лікування різних захворювань печінки, березовий гриб застосовують при виразковій хворобі шлунка, гастриті, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, варикозному розширенні вен, порушеному кровообігу, тромбоциті, тромбофлебіті, онкологічних патологіях. ряд протипоказань. До того ж, застосування в лікуванні чаги може викликати ряд побічних ефектів:

• до протипоказань належить індивідуальна непереносимість березового гриба чи його компонента;
• навіть дотримання зазначеної дозування може стати причиною тахікардії та прискореного серцебиття;
• за наявності гіпертонічної хвороби перед застосуванням чаги необхідно проконсультуватися з лікарем (велика ймовірність різкого підвищення тиску при прийомі чаги);
• в окремих випадках застосування чаги може спричинити надмірну збудливість та емоційність (фахівці рекомендують приймати чагу до 6–7 годин вечора, щоб не викликати безсоння).

Природа дарує людині можливість дбати про своє здоров’я натуральними засобами без застосування хімічних препаратів. Важливо лише знати всі тонкощі правильного приготування та прийому природних цілителів, і тоді здоров’я буде під надійним захистом.

Для лікування печінки наші читачі успішно використовують Leviron Duo. Бачачи, таку популярність цього засобу ми вирішили запропонувати його та вашій увазі.
Докладніше тут…

Думки фахівців щодо того, чи можна пити каву при хворобі печінки, кардинально розходяться. Справа в тому, що багато десятиліть лікарі стверджували, що напій негативно впливає на функціональність залози. Внаслідок цього дієтичне харчування, яке призначалося при печінкових захворюваннях, виключало його вживання.

Вже в середині двадцятого століття було переглянуто користь і шкоду кави для гепатобілірної системи (печінки, жовчовивідних шляхів). Згодом його почали вирішувати при печінковій патології, однак у невеликій кількості і неодмінно у поєднанні з молоком.

Виробництво кави здійснюється в Індії, Бразилії, Мексиці та Колумбії. Він проростає у вигляді зерен зеленого кольору на кавових деревцях. Напій може готуватися як з обсмажених, і зелених зерен. Для зручності приготування розроблено методику спеціальної зернової переробки, після чого виходить розчинна кава.

Зауважимо, що в ході переробки втрачаються справжні смакові та ароматичні відчуття, у зв’язку з чим вони замінюються синтетичними добавками у розчинній каві.

Арабіка вважається найбільш популярним та вишуканим сортом, який займає 70% світового експорту. Робуста – менш поширений сорт (28% експорту). Він відрізняється більшою жорсткістю порівняно з Арабікою.

Розрізняють кілька видів напою:

• чорний, виготовляється із обсмажених зерен;
• зелений – корисніший, оскільки містить антиоксиданти, які покращують роботу ЦНС та стан шкірних покривів. Також він використовується у боротьбі з надмірною вагою;
• з низьким вмістом кофеїну – чудовий варіант для любителів великої кількості кави, що значно знижує його негативний вплив на організм;
• розчинний (якась подібність справжнього напою).

Дія кави на організм обумовлена ​​його складом, який представлений:

1. ароматичними сполуками, що забезпечують проведення ароматерапії;
2. кофеїном, а також тригонелліном, що надають стимулюючу дію на нервову систему, через що напій часто використовується для боротьби зі сном. Крім того, дані речовини збільшують продукцію адреналіну, внаслідок чого посилюється робота серця, зменшується діаметр кровоносних судин та підвищується артеріальний тиск;
3. органічні кислоти – регулюють обмінні процеси, підтримують кислотно-основний баланс;
4. вітаміни В, Р – беруть участь у регуляції роботи судинної системи, знижують ламкість судин, а також покращують обмінні процеси;
5. мінерали, сахароза – зміцнюють захист організму, і навіть контролюють рівень глюкози;
6. азотисті речовини – являють собою будівельний матеріал як білкові сполуки;
7. Танін є дубильною речовиною. Надає гіркоту зернам і блокує дію вільних радикалів, тим самим попереджаючи ураження клітин.

Тепер знаючи склад напою, що бадьорить, можна припустити, як він впливає на роботу всього організму:

1. збудження нервових рецепторів, що супроводжується підвищенням фізичного тонусу, полегшенням процесу запам’ятовування, покращенням мислення та зменшенням сонливості;
2. підвищення тиску;
3. зміна діаметра ренальних судин, унаслідок чого збільшується діурез;
4. профілактика тромботичних ускладнень;
5. підтримання рівня вітаміну С, попереджаючи його швидке витрачання;
6. участь у ліпідному обміні (профілактика ожиріння);
7. затримує кальцій у кісткових структурах;
8. контроль рівня інсуліну;
9. протиалергічний ефект, який полягає у зниженні секреції гістаміну;
10. вітаміни А, В, Е, D живлять нервові волокна, полегшують засвоєння кальцію та підвищують імунний захист;
11. джерело кальцію, калію, магнію, і навіть незамінних амінокислот.

Щодня рекомендується пити не більше 2-3 чашок кави.

При зловживанні кави можливо:

• порушення сну;
• гіперзбудливість;
• порушення роботи серця у вигляді аритмії;
• звикання, яке проявляється млявістю та сонливістю, як ознаки нестачі кофеїну;
• підвищення ризику онкопатології. Звичайно, сам напій не може спричинити ракове захворювання, проте значно збільшує ймовірність його виникнення. Справа в тому, що в процесі зернової обсмажування виділяється акриламід, який вважається канцерогеном.

Тепер розглянемо значення натуральної кави для печінки. Думки фахівців із цього приводу досить суперечливі. Нещодавно стверджувалося, що кавові напої можуть уражати печінку токсичними речовинами. Внаслідок цього гепатоцити (печінкові клітини) втрачають свої фізіологічні властивості, і спостерігається печінкова дисфункція. При збільшенні обсягу залози розтягується її капсула, внаслідок чого печінка може починати хворіти.

При лікуванні захворювань печінки необхідно дотримуватися дієтичного харчування, яке обмежує вживання кави. Пацієнту можна вживати каву з низькою концентрацією кофеїну, а також з додаванням молока.

Що стосується розчинної форми напою, він поступається в ароматі та смакових відчуттях натуральному, що компенсується різними добавками. З одного боку розчинна кава містить менше кофеїну, тому не може сильно навантажувати залозу. З іншого боку, синтетичні добавки не здатні додати здоров’я печінки, ні організму в цілому.

Однозначно сказати, наскільки корисною або згубною є кава, не можна. Важливо, у всьому знати міру і стежити за своїм здоров’ям. Якщо вибирати між натуральним та розчинним видом, перевагу слід віддати першій формі.

В останні роки все більше вчених схиляються до думки, що натуральний напій можна вживати навіть при печінковій недостатності легкого ступеня. Користь кави для печінки полягає у зменшенні токсичних продуктів у кровоносному руслі, які руйнівно діють на гепатоцити.

Згідно з дослідженнями, кофеїн попереджає взаємодію рецепторів із сироваткою амінотрансферази. Вона є вражаючою речовиною для гепатоцитів, як аланін та аліфатична амінокислота. Якщо здорова людина довго вживав натуральну каву в строго рекомендованому обсязі, ризик розвитку гепатиту С у нього значно знижується. Тепер розглянемо, що буде, якщо пацієнт із хворою печінкою питиме каву:

1. неміцний напій при цирозі допомагає попередити ускладнення та прогресію патології;
2. знижується ризик заміщення печінкової сполучної тканини, тим самим перешкоджаючи розвитку фіброзу, внаслідок якого заліза може втратити свої функції;
3. прискорюється регенерація гепатоцитів;
4. попереджається поява жирової інфільтрації у залозі;
5. дещо сповільнюється прогресія хронічного гепатиту;
6. зменшується концентрація заліза у печінці.

Іноді болить печінка після вживання алкоголю або лікарських засобів, що вказує на її токсичну поразку. Щоб полегшити роботу залози, необхідно дотримуватися дієтичного харчування, усунути провокуючий фактор і контролювати обсяг кави, що випивається, в день.

Овес та всі продукти після його переробки для людського організму дуже корисні. Відвари та настої з вівса давно знайшли застосування для очищення організму від усього непотрібного, в основному від токсинів та шлаків.

У народній медицині вівсяні настої та відвари застосовуються як протизапальні, сечогінні та жовчогінні засоби. Також вони мають пом’якшувальний ефект при захворюваннях внутрішніх органів людини і використовуються при шкірних захворюваннях. Активні речовини, які перебувають у цьому злаку, стимулюють імунітет при інфекційних хворобах.

• Овес для очищення організму
  • Приготування відвару для очищення організму вівсом
  • Вівсяний кисіль
  • Дієта на вівсі

  Овес для очищення організму в домашніх умовах можна використовувати всім людям. Особливо рекомендується проводити чищення вівсом у таких випадках:

  • при цукровому діабеті другого типу;
  • застуда та грип;
  • камені в нирках;
  • при початковій стадії гіпертонічної хвороби;
  • для очищення та лікування печінки;
  • при залізодефіцитній анемії.

  Також овес застосовується для профілактики:

  • очищення легень;
  • виведення з організму шлаків;
  • очищення кишківника.

  Щоб організм повністю очистився, треба правильно приготувати відвар. При цьому дуже багато залежить від вибору цього злаку. Для очищення організму не підійдуть вівсяні пластівці «Геркулес» та його аналоги.

  Також не можна застосовувати зерно, куплене на ринку, оскільки воно вже втратило всі свої властивості через хімікати, якими воно було протруєне. Хороше цільне зерно можна купити в аптеці або полицях супермаркету.

  Для приготування відвару слід взяти 200 гр. цільного зерна, заварити окропом (2 літри) і поставити на повільний вогонь. Кип’ятити 45-50 хвилин, потім закрити кришкою і залишити наполягати на 12 годин.

  Після того як овес настоїться, відвар процідити, віджати зерна. Отриманий відвар приймати по півсклянки за півгодини перед їдою. Такий відвар зберігається в холодильнику, але пити його можна лише у підігрітому стані.

  За добу потрібно випивати щонайменше чотирьох порцій. Тільки тоді вийде чудовий ефект очищення організму вівсом. Але приймати його потрібно щонайменше тиждень.

  Є ще один рецепт, який допомагає очистити організм від усього непотрібного. Одну склянку вівса залити чотирма склянками очищеної води. Наполягати на добу. Потім треба з’їсти дві столові ложки розмочених зерен замість сніданку. Пережовувати порцію потрібно дуже ретельно поспішаючи.

  Після прийому зерен, через 30 хвилин, треба випити півсклянки води, у якій розмочувалися зерна. Потім 3 години нічого не їсти та не пити. На обід з’їсти фрукти одного виду – трохи більше 400 гр. Бажано – банан, манго чи авокадо.

  Після обіду через півгодини потрібно випити воду, в якій розмокало зерно. І знову нічого не вживати близько трьох годин. Після часу можна з’їсти сухофрукти, попередньо замочені в теплій воді.

  На вечерю до раціону піде знову розмочений овес. Якщо перед сном почуття голоду не пропаде, можна з’їсти два будь-які овочі без солі та олії.

  Цей режим бажано дотримуватися протягом 1-2 тижнів, потім зробити перерву. Під час цього режиму не можна курити, пити каву, міцний чай, утриматися від покупних соків та газування. Бажано пити лише очищену воду. Очищувальний період більше двох тижнів тримати не варто.

  Готується він так само, як і звичайний кисіль з відвару, який виходить при приготуванні. Потрібно взяти склянку цілісних вівсяних зерен, ретельно їх промити і потім налити в промиті зерна три склянки холодної води і поставити кип’ятити.

  Як тільки суміш закипить, зменшити вогонь і залишити на повільному вогні нудитися. Важливо, щоб овес був дуже м’яким.

  Потім відвар злити і знову прокип’ятити його доти, доки він не буде схожим на кисіль. Приймати такий кисіль можна з мюслями чи медом. Але є й інші способи вживання такого киселю. Все залежить від смаку людини, яка його приймає.

  Такої дієти слід дотримуватися протягом 10 днів. Це допоможе відновити роботу всієї травної системи та скинути зайву вагу. Завдяки клітковині, яка знаходиться в цьому злаку, очищається кишечник, а волосся, нігті та шкіра оздоровлюються.

  Вівсянку, а не вівсяні пластівці, залити окропом (не варити), накрити кришкою, дати настоятися і через 15 хвилин додати сухофрукти та чорнослив. У ці дні потрібно пити багато чистої води та зеленого чаю. У відвар з вівса можна додати лимонний сік або мед, щоб він був смачнішим.

  Таке очищення можна проводити кілька разів на рік, особливо навесні та восени, коли в організмі є нестача вітамінів. Це продовжить людині життя та додасть здоров’я.

  Потрібно взяти півлітрову банку вівса, промити його кілька разів у теплій воді, висипати в емальовану каструлю і налити 3 літри води. Каструлю щільно закрити кришкою та поставити на сильний вогонь. Коли вода закипить, вогонь зменшити до найменшого і залишити варитися овес.

  Варити потрібно 2 години 50 хвилин – 3 години, щоб усі зернятка розкрилися. Потім зняти з вогню і дати охолонути. Далі відвар злити, зерна перетерти через сито і віджати. Після цього з’єднати обидва відвари.

  Потім взяти 1 літр холодної кип’яченої води, залити в ємність із відваром вівса і поставити в холодильник. П’ється відвар теплим, дрібними ковтками і за бажанням – хто скільки хоче. Приготування відвару вистачає на 2 дні.

  На другий – третій день прийому відвару урина може бути червоного кольору. Але в цьому нічого страшного немає — за кілька днів все відновиться і урина стане чистою, як бурштин. Курс прийому має тривати близько трьох місяців.

  Під час проходження курсу прийому відвару з вівса не рекомендується приймати гостру та солону їжу, не пити алкоголь (навіть пиво), тому що в цей час триває очищення організму.

  Шлаки в організмі людини складуються роками, а через тиждень буде видно, скільки бруду виходить з організму. Спочатку проходитиме процес очищення кишечника. Після цього почне виходити пісок із жовчного міхура та нирок.

  Таке очищення вважається найефективнішим і найпоширенішим методом у народній медицині.

  Серед захворювань нирок одним із найчастіше діагностованих є пієлонефрит. Найчастіше його розвитку сприяє потрапляння у нирку бактеріальної інфекції, що викликає запалення ниркової балії, зовнішньої функціональної тканини — паренхіми, чашок.

  Для лікування печінки наші читачі успішно використовують Leviron Duo. Бачачи, таку популярність цього засобу ми вирішили запропонувати його та вашій увазі.
  Докладніше тут…

  З огляду на особливості будови організму, захворювання на пієлонефрит більш схильні особи жіночої статі. У дітей хвороба найчастіше виникає після грипу, пневмонії. На розвиток запального процесу у вагітних жінок впливає гормональна розбудова організму. Ризик захворювання вищий у чоловіків, які страждають на простатит, аденому простати, сечокам’яну хворобу.

  Залежно від інтенсивності прояву симптомів та швидкості розвитку хвороби розрізняють гострий та хронічний пієлонефрит, а за характером розвитку – первинний чи вторинний.

  Розвиток гострого пієлонефриту можна запідозрити за ознаками:

  • підвищення температури тіла, що супроводжується ознобом;
  • виникнення болю в суглобах і пахвинній ділянці, що віддає в статеві органи та посилюється у нічний час;
  • при локалізації гнійної освіти на передній поверхні нирки виникають симптоми подразнення очеревини;
  • поява в сечі сторонніх включень: гною, крові;
  • почастішання сечовипускання;
  • головний біль;
  • зниження життєвого тонусу.

  Виникнення гострого пієлонефриту найчастіше передує розвиток іншої осередкової інфекції. Найважче хвороба протікає в осіб із зниженим імунітетом.

  При своєчасному лікуванні людина одужує у 60% випадків.

  Хронічний пієлонефрит характеризується хвилеподібним розвитком та згасанням симптомів хвороби. Найчастіше діагностування цієї форми захворювання відбувається під час диспансерного огляду. Основні ознаки хвороби при хронічному пієлонефриті: швидка стомлюваність, слабкість, рідко – біль у животі.

  При запаленні тканини нирки використовують такі методи лікування:

  • Застосування антибактеріальної терапії. Групу антибіотиків, що ефективно справляються з хворобою, визначають в результаті бактеріологічного дослідження сечі. Добре зарекомендували себе препарати групи фторхінолонів: Левофлоксацин, Ципрофлоксацин, а також пеніциліни.
  • Хірургічні методи застосовуються в тому випадку, якщо хвороба викликана закупоркою сечоводу каменем.
  • Народні методи лікування – мають на увазі застосування засобів, виготовлених за рецептами народної медицини на основі лікарських рослин, продуктів мінерального чи тваринного походження. При пієлонефриті лікування народними засобами допомагає зміцнити імунітет, поновити обмінні процеси, нормалізувати роботу нирок.

  Важливо! Наявність бактеріальної інфекції при гострій формі хвороби потребує обов’язкового прийому антибактеріальних препаратів. Ігнорування лікування призводить до хронізації процесу.

  При хронічному пієлонефриті також призначають препарати антибактеріальної дії протягом 1,5-2 місяців. Надалі лікування пієлонефриту народними засобами сприймається як ефективний спосіб попередження загострення захворювання.

  До найпоширеніших методів нетрадиційного лікування пієлонефриту належить фітотерапія. Як лікувати пієлонефрит травами? Ефективність терапії збільшується за дотримання рекомендацій:

  1. Починати лікування необхідно з рослин, які мають м’яку, а не токсичну дію на організм.
  2. Перевагу віддавати самостійно приготованим лікувальним засобам. Промислові методи, які застосовуються для отримання готових фітопрепаратів, призводять до руйнування корисних для організму сполук.
  3. Не захоплюватися прийомом лікарських зборів, що містять понад 3 трави, оскільки буде складно передбачити результат лікування. Найчастіше достатньо однієї рослини, щоб прискорити одужання.
  4. Лікування народними засобами вимагає суворого дотримання графіка їхнього прийому. Не варто очікувати швидкого настання позитивного ефекту. Трави діють на організм, але м’якше та повільніше, ніж синтетичні препарати. Іноді процес лікування триває понад півроку.
  5. Перед застосуванням будь-якої рослини необхідно переконатися у відсутності на неї алергічної реакції.

  Після того, як позначені симптоми та лікування народними засобами не суперечить вказівкам лікаря, можна приступати до виготовлення лікарських настоїв, які пропонує народна медицина.

  Народні засоби від пієлонефриту, як правило, виготовляються на основі рослин. До них відносяться:

  Народне лікування іван-чаєм (кіпреєм) передбачає використання квіток, коренів, стебел, листя як сировину. Рослина входить до складу багатьох «ниркових чаїв». Благотворний вплив зніту зумовлений вмістом у ньому таніну — дубильного речовини, що має протизапальну дію; флавоноїдів, що сприяють зміцненню судин та захисту від ураження мікробами Зміцненню організму та підвищенню опірності хвороботворних бактерій сприяють вітаміни А та В; мінерали: залізо, марганець, калій, бром, молібден; амінокислоти та ефірні олії.

  Важливо! Іван-чай не варто застосовувати при порушенні згортання крові та проблемах з роботою ШКТ.

  • Настій іван-чаю: 1 ст. л. трави кипрію залити 1 ст. окропу та настояти близько 15 хв., процідити. Пити напередодні ранкового та вечірнього прийому їжі по 100 мл. Тривалість 1 курсу лікування – 30 днів. Перерва між курсами – від 30 до 45 днів.
  • Рецепт сечогінного збору з іван-чаєм: у рівній кількості змішати траву хвоща, лист берези, іван-чай. 2 ст. л. суміші залити 400 мл окропу. Коли напій повністю охолоне, потрібно його процідити. Приймати по 100 мл 4 рази на день.

  У рецептах лікування пієлонефриту травами часто використовуються кукурудзяні приймочки. Продукт багатий на вітаміни А, Е, Р, В, мікроелементом селеном. При пієлонефриті рильця діють як сечогінний, протизапальний, спазмолітичний засіб.

  Важливо! Крім лікування захворювань нирок, прийом відвару кукурудзяних приймок допоможе знизити вагу, запобігти розвитку цукрового діабету і раку. Підходить для лікування вагітних жінок.

  • Відвар кукурудзяних приймок: 1 ст. л. сировини залити 200 мл окропу. Суміш залишити на паровій бані на 20 хв., після чого дати їй охолонути і процідити. Відвар приймають протягом дня із тригодинними інтервалами.
  • Рідкий екстракт: спирт (70%) та кукурудзяні рильця змішати у пропорції 1:1. Настояти протягом 10-14 днів. Приймати вранці та ввечері до їди, розвівши 30-40 крапель настойки у воді.

  Кукурудзяні приймочки не застосовуються при схильності до утворення тромбів.

  Трава звіробою використовується як антибактеріальний, сечогінний, регенеруючий засіб, антисептик. У ній міститься рутин, кверцетин, фітонциди, ефірні олії та дубильні речовини.

  • Відвар звіробою: змішати 1,5 ст. л. трави з 200 мл води, залишити на водяній бані на 15 хв, остудити та процідити. Приймати по 60 мл тричі на день.

  Найбільш поширеною в медицині рослиною є ромашка. Вона має дезінфікуючі, протизапальні властивості завдяки вмісту: ромашкової олії (від 0,1 до 0,8%), яка, купує розвиток інфекції в організмі, допомагає зняти жар, біль, вивести зайву рідину; флавоноїдів рутину і кверцетину, званих Р-вітамінами і які мають протимікробну дію.

  • Настій ромашки: ромашка (1 ст. л.) заливається 200 мл окропу. Через 1:00 настій можна використовувати для лікування пієлонефриту, циститу, приймаючи по 1 ст. л день.

  У березових нирках містяться фітонциди, флавоноїди, сапонін, завдяки чому засоби, виготовлені на їх основі, мають антибактеріальні та протизапальні властивості. Підсилюючи діурез, березові бруньки позбавляють набряків.

  • Відвар березових бруньок: 10 г сировини залити 1 склянкою води та поставити на півгодини на водяну баню. Остудити, приймати по 30 мл перед основними прийомами їжі.

  Квітки волошки містять аскорбінову кислоту, рутин, селен, цинк, залізо, марганець. Кошти на їх основі здатні знімати набряки, мають протимікробну та протизапальну дію, тому часто використовуються для лікування пієлонефриту.

  • Настій волошки: 1 ст. л. квіток помістити в ємність 200 мл і залити окропом. Після 60-хвилинного наполягання та проціджування настій готовий. Вживається до їди обсягом 50 мл.

  Лікувальні властивості трави «ведмежі вушка», названої за незвичайною формою листя, обумовлені високим вмістом арбутину – природного антисептика, що застосовується при хворобах сечовивідної системи. Речовина «гідрохінон», що міститься в толокнянці, має антимікробну дію, але і місцево-дратівливу, тому виділяючись через нирки посилює сечовиділення.

  Важливо! Перевищення рекомендованої дози трави загрожує загостренням запального процесу, тому мучницю рекомендують застосовувати у складі чаїв та зборів.

  • Настій мучниці: 1 ст. л. листя залити 200 мл окропу, настояти на водяній бані 15 хв, потім остудити. Одержаний об’єм довести водою до 200 мл. Приймати після їди по 60 – 100 мл до 4 разів/день.
  1. Інгредієнти: плоди шипшини, фіалка, звіробій, хвощ польовий, трава собачої кропиви. 1 ст. л. суміші заливають 200 окропу та залишають на слабкому вогні на 10 хв. Відвар приймається по 50 мл 4 рази/день.
  2. Інгредієнти: лист суниці – 1 частина; листя кропиви, берези – 2 частини; насіння льону – 5 частин. 3 ст. л. суміші заливають ½ л окропу і залишають на слабкому вогні на 10 хв. Відвар приймається по 200 мл 4 рази/день.

  Деякі трави можна застосовувати в сирому вигляді як добавку до салатів, заправлених олією. До них відносяться: листя кропиви, кульбаби, календули, кропу, цикорію, хвоща, медуниці.

  Лікувати пієлонефрит народними засобами можна регулярно заварюючи трав’яну годину. Як сировину використовуються плоди, листя і гілочки рослин, які мають антимікробні, діуретичні, протизапальні властивості. До них відносяться:

  Для поліпшення смаку та посилення корисної дії у чай можна додавати мед.

  Лікування народними засобами запалення бруньок передбачає використання трав’яних ванн. Для цього готують відвари хвоща польового, вівса. На одну процедуру йде до 350 г сировини. Основні правила прийому ванни:

  • вода не повинна перевищувати 45?
  • час прийому водної процедури – трохи більше 20 хв.;
  • курс лікування не менше 8 – 9 процедур.

  За наявності хвороб серця готують ванни тільки для ніг.

  При пієлонефриті рекомендується дотримуватись лікувальної дієти. До списку заборонених до вживання продуктів входять гострі, солоні, надмірно жирні та пряні страви. Для промивання нирок важливо дотримуватися питного режиму, вживаючи не тільки чисту або лікувальну воду, а й соки овочів: гарбуза, картоплі, моркви. З фруктів та ягід найбільшу користь принесуть дині, кавуни, виноград, які сприяють промиванню нирок та покращенню обміну речовин.

  Щоб назавжди позбавитися хвороби, важливо зміцнювати імунітет, не зловживати алкоголем, уникати впливу низької температури на область попереку, вживати воду і соки, що підтримують нормальне функціонування нирок.

  Кіпр вузьколистий у народі називають по-різному: дрімуха, копорка, хрипняк. Але найпопулярніша назва – іван-чай. Це лікарська рослина з насичено-рожевими суцвіттями та довгим стеблом. Здавна народні цілителі використовують іван-чай для печінки та серця, лікування сухого кашлю, зняття запалення при простатиті, нормалізації артеріального тиску. Настій із корисної трави підвищує імунітет, знімає втому, покращує настрій.

  Список корисних речовин, що містяться в кіпрі, містить вітамін С (його кількість вища, ніж у лимоні або шипшині), а також мікроелементи: залізо, марганець, калій, кальцій, мідь та магній. Напій, приготовлений з цією травою, багатий на білок, що наповнює організм енергією.

  На печінку рослина має обволікаючий, протизапальний та регенеруючий ефект. Регулярний прийом відвару іван-чаю допомагає при безсонні та підвищеному артеріальному тиску. Ферментований напій покращує метаболізм, сприяє очищенню від шлаків, полегшуючи роботу печінки.

  Рослина використовують у комплексній терапії запалень печінки, оскільки вона має антиоксидантну та знеболювальну дію.

  Показано іван-чай після алкоголю, оскільки знижує токсичну дію на печінку. Настій сприяє виведенню важких металів, нормалізує роботу кишечника та центральної нервової системи, зміцнює імунітет. Зловживаючим спиртними напоями відвар іван-чаю поверне тверезий розум, позбавить ломоти в м’язах та інших неприємних симптомів похмілля.

  Свіжевидавлений сік зі стебел іван-чаю має ранозагоювальну дію, знімає біль і відновлює сон. Дубильні речовини, що містяться в кіпрі, дезінфікують слизову оболонку ШКТ (шлунково-кишкового тракту), захищаючи її від ерозій та виразок.

  Тільки молоді пагони та бутони мають лікувальний ефект при хворобах печінки. Засохлі квіти виявляться марними. Тому збирати іван-чай рекомендують наприкінці липня – на початку серпня.

  Рекомендують пропивати іван-чай як профілактику онкологічних захворювань печінки. Для чоловіків напій особливо корисний: він відновлює потенцію, усуває запалення при простатиті.

  Завдяки відсутності пуринової (сечової) та щавлевої кислот, іван-чай покращує травлення. Звикання до настою можна не побоюватися, оскільки кофеїну у його складі також немає.

  Правильно заварений іван-чай має медово-квітковий смак та ніжний аромат. Щоб напій виявився ще й корисним, траву заготовляють тільки в сонячний день. Для збору не підходять засохлі, зім’яті або порвані листки. Їх потрібно видалити зі стеблинки.

  Найважливіше листя – нагорі та на середині стебла.

  Після збирання іван-чай залишають підсушитися на сонці. Це дозволить видалити зайву рідину, зберігши корисні мікроелементи. Під час сушіння стебла регулярно перевертають.

  Пий іван-чай і печінка буде здоровою – так вважають народні цілителі. Для приготування настою дві столові ложки висушеного кип’ятку запарюють чашкою окропу. Дають охолонути і цідять крізь марлю або ситечко. Вживають лікувальний напій тричі на добу натще по 50 мл.

  Усунути запалення печінки допоможе трав’яний збір. Іван-чай, квіти липи та ромашки поєднують у рівній пропорції. Заварюють окропом із розрахунку: столова ложка трав плюс підлога столової ложки фенхелю на склянку води. Дають настоятися, відціджують та п’ють по склянці щодня.

  Для приготування відвару 4 ст. висушеного кипря кидають у киплячу воду (півлітра) і проварюють протягом 20 хвилин. Залишають до повного остигання, цідять через ситечко. Вживають натще тричі на день.

  Ще готують відвар коріння цілющої рослини. Для цього натирають корінь на великій тертці, заливають теплою водою очищеною (у співвідношенні столова ложка на склянку), проварюють півгодини, цілять гарячим. П’ють по 15 мл двічі на день.

  Користь трав’яного чаю для організму неоціненна. Для приготування смачного та корисного напою висушене листя іван-чаю з’єднують із сухими плодами шипшини, горобини, глоду, меліси (однакові частини). Готову суміш запарюють замість заварювання.

  Свіже листя кіпрею (200 г) скручують і складають в емальовану миску, заливають водою, нарізають кільцями одну моркву, по 100 г м’яти і орегано ставлять у духовку на годину. Моркву видаляють, а підсушену трав’яну суміш використовують замість заварювання.

  Іван-чай приймають від 2 до 5 разів на добу. Заварювання можна використовувати протягом 3 днів, після чого потрібно заварити свіжу порцію.

  Не рекомендується лікуватися іван-чаєм довше 4 тижнів.

  При тривалому вживанні кіпрю порушуються обмінні процеси, можливий розлад випорожнення.

  Збирають іван-чай рано-вранці під час цвітіння (липень-серпень) у суху сонячну погоду. Вибирають рівні стебла, зривають верхню частину, щоб не зашкодити корінь. Щоб зберегти цілющі властивості, зібрану траву слід правильно переробити:

  • розсипати зірвані пагони на газеті та залишити на сонці, регулярно перевертаючи;
  • скрутити підсохле листя в трубочки;
  • згорнуте листя утрамбувати в скляну банку, накрити вологою марлею і залишити в теплі на 10 годин.

  Про закінчення ферментації свідчить потемніння листа та яскраво-виражений фруктово-квітковий аромат.

  • подрібнити траву ножем, розкласти тонким шаром по деку і відправити в розігріту до 80 ° С духовку на годину;
  • зберігати висушений іван-чай рекомендують у скляній тарі, що щільно закривається, не більше 24 місяців.

  Незважаючи на широкий спектр застосування, сприятливий вплив на печінку, нирки та серце, безконтрольний прийом рослинних ліків може призвести до розладу травлення. Організм не в змозі швидко засвоїти всі мікроелементи, що містяться в кіпрі. Дозу трав’яного відвару підвищують поступово.

  Якщо листя погано просушене, на них з’являється білий наліт. Вживання такого продукту загрожує отруєнням. Тому перед заварюванням перевіряють зовнішній вигляд та аромат сировини.

  Кіпр надає проносну дію. Тому збільшують дозу поступово. У людей із чутливим кишечником з’являються диспепсичні ознаки (нудота, блювання, діарея). Не варто пити іван-чай після вживання сиру чи йогурту – це посилює проносний ефект.

  Розлад травлення загрожує лише новачкам. Ті, хто раніше вживали траву, із подібною проблемою не стикаються.

  Жінкам на час виношування малюка та в період лактації від лікування іван-чаєм краще утриматися. Посилення м’язового тонусу підвищує ризик викидня, а попадання невеликої кількості активних речовин трави з грудним молоком загрожує порушенням випорожнень у малюка.

  Іван-чай має седативний ефект. Це водночас і добре, і погано. Для очищення печінки від токсинів та шлаків, що активізує кипрей, потрібний спокій та здоровий сон. Однак заспокійливу та загальмовуючу дію напою слід врахувати перед початком застосування, оскільки на весь період прийому активність та працездатність знизяться.

  Небажано пити іван-чай людям із гіпотонією. Трава знижує артеріальний тиск, тому можливі запаморочення, мігрень, зниження концентрації уваги.

  Самостійно складати трав’яні або фруктові суміші, в які входить кіпрей, не варто. Це збільшує ризик гістамінної (алергічної) реакції, особливо при додаванні пелюсток квітів або прянощів. До того ж взаємодія різних лікарських рослин може призвести до тяжких уражень печінки.

  Не рекомендується пити іван-чай під час лікування печінки антибіотиками, стероїдами або НПЗЗ (нестероїдними протизапальними засобами). Фармакологічна взаємодія не вивчена.

  Іван-чай корисний не тільки для печінки, але і для організму. Однак неякісний продукт, заготовлений з порушенням правил або прийнятий безконтрольно, матиме протилежну дію. Тому слід купувати лікарську траву в аптеках або збирати та зберігати самостійно. Так можна бути впевненим як сировина. Прості рецепти, багатий смак і аромат зроблять лікування печінки іван-чаєм не тільки корисним, але й приємним.

  Вузьколистий кипрей, також іменований у народі як іван чай, є воістину унікальною рослиною, яка вже протягом сотень років використовується народними цілителями для лікування безлічі захворювань і повернення життєвих сил.

  Такою назвою іван чай зобов’язаний своїми дивовижними властивостями, які надає відвар, приготований з цієї трави, на статеву сферу як чоловіків, так і жінок. Він сприяє зціленню безлічі захворювань у цій галузі.

  Копорський чай, кипрейний чай, іван чай: користь та шкода, що надаються на організм при вживанні відварів на основі даної лікарської трави є такими:

  • Знеболюючий ефект. Одержати його можна як за допомогою прийому відвару всередину, так і при зовнішньому впливі, наприклад, ополіскування горла та порожнини рота при ангіні або зубному болю.
  • Збільшення імунітету завдяки величезній кількості вітаміну С. який надміру міститься в листі Іван чаю. Користь при регулярному застосуванні трав’яного настою є очевидною: ризик зараження захворюваннями застудного характеру зводиться до мінімуму.
  • Заспокійлива дія та знеболюючий ефект при частих мігренях та тривалих головних болях.

  Чай з іван чаю: користь та шкода цього чудового напою підтверджено офіційною медициною. Незважаючи на всі плюси застосування відвару з кипрею, надлишковий його прийом може призвести до появи діареї через те, що рослина має легкий проносний ефект.

  Однією з рослин, які відомі на Русі з давніх-давен, є Іван чай. Користь його неоціненна, особливо за відсутності доступу до медичних препаратів різного роду, або за наявності протипоказань їх прийому.

  Чай з іван чаю, користь та шкода може принести цей напій залежно від того, наскільки правильно він був приготовлений. Найбільше корисних речовин міститься у відварі, приготованому в день передбачуваного вживання. Напій, приготовлений більше трьох днів тому, вживати не слід, тому що в ньому можуть бути шкідливі речовини.

  Грамотний прийом засобу гарантує, що принесе кипрейний чай користь та шкоду, якщо приготування та вживання напою проводитиметься з порушенням прийнятих технологій.

  Користь іван чаю для організму в цілому: напій нормалізує діяльність усіх органів і систем, має протизапальну дію і перешкоджає проникненню в організм шкідливих бактерій і вірусів.

  Чай з кипрію користь і шкода для печінки та кровоносної системи. Відвар із цієї лікарської трави надає очищувальну дію, нормалізуючи кровообіг, підвищуючи еластичність судин і перешкоджаючи утворенню каменів у ділянці печінки.

  Чай з кипрію користь та шкода при зміцненні імунітету. Прийом трав’яного відвару або настою в осінній та зимовий період значною мірою зміцнює імунітет та перешкоджає зараженню захворюваннями застудного характеру.

  Копорський чай – користь при хворобах шлунка. Застосування всього одного курсу лікування, тривалість якого становить три тижні, здатне усунути практично всі проблеми в галузі шлунково-кишкового тракту. Майже повністю зникають такі неприємності, як: гастрити, виразки, коліт.

  Копорський чай – користь при нервовому виснаженні. Іван чай надає на організм заспокійливий сприятливий вплив, у зв’язку з чим відбувається відновлення нервової системи в цілому.

  Під ферментацією розуміється обробка листя рослини у вигляді сушіння. Після такої процедури Іван Чай можна зберігати в темному сухому приміщенні протягом декількох років. При цьому листя втрачає лише незначну кількість корисних речовин, що містяться в них.

  Ферментований Іван чай. Користь і шкода цього напою рівноцінні відвару, приготовленому зі свіжого листя рослини. Єдиною відмінністю в даному випадку є більш насичений смак та характерний аромат.

  Користь іван чаю для жінок відома ще з давніх-давен. Він благотворно впливає на жіночу статеву сферу в цілому, а також здатний вилікувати від наступних захворювань:

  • Кандідоз. Іменований у народі як молочниця.
  • Захворювання, що мають запальний характер. Наприклад, цистит.
  • Різного роду доброякісні пухлини. Наприклад, міома.

  Користь іван чаю для чоловіків носить неоціненний характер: регулярне вживання напою значно підвищує потенцію і перешкоджає виникненню захворювань статевої сфери.

  Іван чай: користь та шкода для чоловіків при застосуванні даного лікарського засобу мають яскраво виражений характер. При сприятливому впливі, після прийому кошти значно підвищуються життєві сили та енергія, сильнішим стає імунітет.

  Що стосується шкоди, то слід уникати передозування засобу, яке може статися при використанні його протягом трьох тижнів.

  Яка користь від іван чаю описано вище. Не слід забувати і про те, що будь-яка лікарська рослина досить часто має протипоказання до застосування.

  Іван чай, шкода, яка може бути завдана організму при неправильному прийомі скріпа:

  • Не слід проводити прийом лікарського засобу протягом більше трьох тижнів, оскільки це може спричинити дисфункцію шлункової системи.
  • З обережністю слід його пити жінкам, які перебувають у стані вагітності та тим, які годують груддю.

  Як видно зі списку, зазначеного вище, Іван чай практично не має протипоказань, як втім, і будь-який інший лікарський засіб, що має натуральне походження.

  Іван-чай, плакун або кипрей – цілюща трава, що росте в середній смузі України, здавна відома своїми корисними властивостями. Однак, перш ніж приступити до лікування іван-чаєм, важливо ознайомитися з протипоказаннями.

  Кіпрей відомий своїми корисними властивостями з давніх-давен: він є сильним протизапальним засобом, корисний при хронічних депресіях. безсоння, головних болях.

  Сировину рослини використовують для лікування хвороб шлунка, кишечника, простати та сечового міхура.

  У XIX столітті ця лікарська рослина була дуже затребувана і навіть вийшла на друге місце за обсягом експорту з України, обігнавши хутро і льон.

  Однак незважаючи на значний список корисних властивостей, у іван-чаю присутні і протипоказання, з якими необхідно ознайомитися, перш ніж розпочинати лікування.

  Перш ніж приступити до терапії за допомогою іван-чаю, бажано проконсультуватися з фахівцем: у поєднанні з іншими лікарськими препаратами шкода від прийому рослинних ліків може перевищити користь. Список протипоказань у іван-чаю досить широкий.

  • Рослина має яскраво виражені протизапальні властивості, тому його не можна використовувати разом з іншими жарознижувальними засобами.
  • Іван-чай слід вживати окремо від інших заспокійливих засобів, оскільки рослина також має досить сильний седативний ефект.
  • Іван-чай протипоказаний людям, які страждають на захворювання шлунково-кишкового тракту, оскільки має проносну дію.
  • Не рекомендується тривалий час приймати іван-чай через його гепатотоксичність. У складі рослини виявлено речовину кумарин, яка має властивість накопичуватися в організмі та надавати токсичну дію на печінку.
  • З обережністю іван-чай слід приймати при вагітності та лактації. Обов’язковою є консультація лікаря.
  • Дитячий вік до двох років – протипоказання до застосування іван-чаю.

  Існує думка, що іван-чай у великих кількостях шкідливий для чоловіків, тому що має пригнічуючу дію на статеву функцію. Однак цей факт науково не підтверджено.

  Рекомендації та думки, опубліковані на Сайті, включаючи матеріали по персональній дієті СлімСмайл, НЕ ЗАМІНЯЮТЬ КВАЛІФІКОВАНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

  Розміщені на сайті інформаційні матеріали, включаючи статті, можуть містити інформацію, призначену для користувачів старше 18 років згідно з Федеральним законом №436-ФЗ від 29.12.2010 року.

  У складі кипрію вміст вітаміну C у кілька разів вищий, ніж у лимонах. Ще він багатий флавонідами, пектиновими та дубильними речовинами.

  Перш ніж заварювати листя кипрею, їх необхідно правильно підготувати.

  1. Спочатку листя піддається в’ялінню. Для цього їх розкладають тонким шаром. І поміщають у приміщення з низькою температурою на 1 день. Щоб уникнути висихання верхнього шару, траву необхідно періодично перевертати.
  2. Потім листя скручують. Для цього іван-чай протирають між долонями – мають вийти невеликі ковбаски. Процес завершиться, коли виділиться сік, а листя потемніє.
  3. Ферментування. Отримані ковбаски необхідно помістити під гніт і залишити в теплі на 12 годин. Відбувається окислення та зброджування сировини. Запах змінюється із трав’яного на фруктовий.
  4. На останньому етапі листя висушують, помістивши в духовку (100 градусів) на 1:00. Готовий лист не згинається і не кришиться, а ламається.

  Для приготування напою знадобиться 40 г трави та 900 мл гарячої води. Наполягати відвар потрібно приблизно 25 хвилин. В отриманому трав’яному чаї відсутня кофеїн, щавлева, сечова та пуринові кислоти. Що дозволяє використовувати його майже всім.

  Важливо! Чай добре допомагає боротися з алкогольною залежністю та похміллям.

  Стародавні слов’яни в основному використовували іван-чай як заспокійливе та снодійне зілля. Але сучасники відкрили ще кілька корисних якостей кіпрю:

  • ця трава сприяє розслабленню, видаляє запальні процеси;
  • завдяки потогінному ефекту іван-чай добре допомагає боротися із застудними захворюваннями;
  • кіпрей синтезує лімфоцити, що позитивно впливає на імунітет, допомагає організму боротися з вірусами та бактеріями;
  • ароматний відвар допомагає при головних болях, допомагає серцю працювати безперебійно;
  • чай з кіпрю можна використовувати як полоскання при ангінах;
  • можна робити компреси при отитах та циститах.

  Незамінна користь трав’яного напою для шлунка, печінки. Це м’яке проносне. А також хороші краплі для профілактики та лікування нежиті.

  Алергічних реакцій на кіпрі зафіксовано не було. Але це значить, що його можна вживати бездумно.

  У разі розладу шлунка відвар іван-чаю лише посилить діарею. Також не варто приймати одночасно кіпр та інші заспокійливі засоби. Трав’яний чай дуже сильне жарознижувальне. Тому, якщо приймати його разом із таблетками, може настати передозування.

  Важливо! Є думка, що іван-чай допомагає боротися з онкозахворюваннями. Але займатися самолікуванням не можна – можна прогаяти дорогоцінний час.

  Кіпр, заварений на молоці, є дуже популярним напоєм у індусів. Але й українці полюбили такий чай. Особливо оцінять користь іван-чаю з молоком жінки.

  Цей трав’яний чай необхідний при різних дієтах. З’єднання поживних речовин молока та трави збільшує ефективність напою у кілька разів. Чай на молоці виходить доволі поживним, але не містить зайвих калорій. Зробити корисний напій нескладно.

  1. Змішати 3 г кипря з 200 мл закипілого молока.
  2. Наполягти протягом 10 хвилин.
  3. Додати 10 г меду.

  Офіційних даних про шкоду кипрію з молоком немає. Але тим, хто має серцеві захворювання, варто обмежити споживання напою. Також слід пам’ятати, що іван-чай із молоком – сильний сечогінний засіб, тому його не варто вживати у вечірній час або перед далекими поїздками.

  Важливо! Кіпрійний напій може покращити лактацію. Але пити його можна лише з дозволу лікаря, щоб не зашкодити дитині.

  Насамперед, капорський чай буде корисним молодим жінкам, які планують стати мамою. Мінерали та вітаміни, що містяться в іван-чаї, допомагають очистити кров, зміцнити зуби. Шкіра стає гладкою, волосся – здоровим і блискучим.

  Жінкам після 35 напоїв на основі іван-чаю допоможе уникнути жовчнокам’яної хвороби. Також цей чай незамінний у період настання менопаузи. Чашка ароматного напою допоможе впоратися з нападами невмотивованої дратівливості, тиск прийде в норму, припливи турбуватимуть набагато менше.

  Заспокійливі властивості кипрію будуть корисні для всіх жінок. Постійні стреси, різноманітність інформації та поточних справ, хронічна втома – все це підриває психічне здоров’я жінки. А іван-чай сприяє набуттю почуття спокою та умиротворення. Настій містить велику кількість антиоксидантів, що допомагає зберігати молодість довше.

  Капорський чай має протизапальну дію, що допоможе жінкам впоратися із захворюваннями органів малого тазу та сечостатевої системи (цистит, міоми, ендометріоз).

  Іван-чай добре допомагає при рясних місячних. Для цього 3 г сировини потрібно заварити у склянці окропу. Пити по 200 мл чай двічі на день.

  Такий напій є хорошим і корисним перекушуванням – підніме настрій, притупить почуття голоду. І все це за практично нульової калорійності.

  Важливо! При поганій згортання крові вживати препарати на основі іван-чаю категорично заборонено.

  Особливих протипоказань у капорського чаю не так багато. Алергічні реакції бувають рідко. Головне, знати міру. Навіть найкорисніший напій може призвести до проблем із органами травлення та печінкою при зловживанні.

  З давніх-давен іван-чай вважається чоловічою травою. Вважається, що він здатний позбавити багатьох чоловічих проблем – покращує потенцію, продовжує репродуктивний вік. Є профілактичним та лікувальним засобом при простатиті та аденомі простати.

  Щоб відновити функціональність простати необхідно:

  • 12 г трави заварити 200 мл склянкою окропу;
  • наполягати щонайменше 15 хвилин.
  • пити двічі на день.

  Регулярне застосування капорського чаю допоможе уникнути хірургічного втручання.

  Корисний цей напій та чоловікам, які працюють у небезпечних умовах (мисливці, спортсмени, рятувальники). Іван-чай рятує від дії радіації, покращує працездатність, рятує при судомах.

  Кіпрій популярний не лише серед народних цілителів, а й серед кулінарів. У їжу йдуть молоді рослини з листям, що ще не розпустилося – їх можна додавати в різні салати. Тільки попередньо потрібно ошпарити їх окропом. Після чого подрібнити, додати зелену цибулю. Для заправки в рівних кількостях змішується хрін, сік лимона та сметана.