Черешня чи вишня: дієтолог розповіла, який з плодів корисніший
Про це Світлана Фус написала на своїй сторінці у Facebook.
“Обидві ягоди відрізняються кількісним складом цінних нутрієнтів. Вітамінно-мінеральний склад вишні багатший, а цукру вдвічі менше, ніж у черешні. І вишня, і черешня – низькокалорійні продукти. У свіжому вигляді ці ягоди мають приблизно однакову калорійність – 50 – 62 ккал”, – зазначила дієтолог.
Що цікаво, вишня є чемпіоном за низьким показником глікемічного індексу серед фруктів і дорівнює значенню 22, у черешні – 25. Також плоди вишні містять гормон мелатонін, який нормалізує роботу ендокринної системи, підтримує холестерин у межах норми, має антидепресивну дію та покращує сон.
100 грамів черешень містять 10% від добової норми заліза, тож її варто їсти людям із залізодефіцитною анемією і тим, хто страждає дерматологічними захворюваннями.
Не варто багато їсти цих плодів людям, які мають схильність до діареї, підвищеного газоутворення в кишківнику, схильним до повноти і хворим на цукровий діабет, адже черешні мають підвищений вміст глюкози і фруктози.
Корисні властивості вишень і черешень:
– позитивно впливають на роботу серця та стан судин;
– знижують ризик утворення тромбів;
– позитивно впливають на рівень кров’яного тиску;
– допомагають у роботі нервової системі;
– допомагають тримати в нормі рівень холестерину;
– служать профілактикою простудних захворювань;
– покращують травлення, перистальтику кишечника, допомагають при запорах;
– позитивно впливають на стан волосся і нігтів.
Кому не можна їсти вишень та черешень
Дієтолог не рекомендує їсти плоди при алергічній реакції, людям з хронічними захворюваннями травного тракту в період загострення, при виразці або гастриті з підвищеною кислотністю.
Також через високий вміст органічних кислот, вживання вишні може стати причиною пошкодження зубної емалі, тож після їжі краще прополоскати рота.
Рекомендована норма фруктів – 300 грамів на день, тож частиною можуть бути ці ягоди.
Що таке глікемічний індекс? Це показник, який відображає, з якою швидкістю той чи інший харчовий продукт розщеплюється в організмі людини і перетворюється на глюкозу — головне джерело енергії.
Більше новин, що стосуються лікування різноманітних захворювань, медицини в Україні, здорового способу життя та харчування, вагітності та пологів, відкриттів у сфері медицини та багато іншого – читайте у розділі Здоров’я.
Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.
Опис та характеристика рослини Черешня
Черешня – плоди черешні мають гармонійне поєднання цукру й кислоти та мають високі смакові якості. В м’якоті плодів міститься 8-11 % цукрів, 0,4-0,7% кислот. Серед кислот переважне значення має яблучна 83%. Смакові якості і хімічний склад плодів змінюється залежно від ступеня їх достигання і погодних умов.
Плоди черешні вживають в їжу свіжими і переробляють на компоти, варення, соки, сухофрукти, плодово — ягідні вина.
Цвіте черешня в кінці березня — початку квітня, плодоносить з другої половини травня.
Вимоги до температури. У період вегетації найбільш чутлива черешня до тепла в період цвітіння та зав’язування плодів. Квіти пошкоджуються при температурі повітря 1,5-20С.
Вимоги до вологи. Черешня – вологолюбна культура. При нестачі води на деревах утворюються дрібні недорозвинені плоди, які часто обсипаються, а за надмірного зволоження ґрунту відмирає коріння, розтріскуються плоди, погіршується їх якість. Найкраща вологість ґрунту 70-85% на глибині розміщення коренів.
Вимоги до світла. Черешня досить тіневитривала рослина. Про достатньому освітленні врожаї спостерігаються вищими і плоди вищої якості як за смаком так і за зовнішнім виглядом.
Вимоги до ґрунту. Кращими ґрунтами для плодових дерев є сірі опідзолені, чорноземи, каштанові ґрунти з нейтральною реакцією.
Черешня дико росте серед іншого в Україні, в Молдавії, на Кавказі. Культивують черешню у всіх частинах світу; в Україні найбільше поширена в південній і центральній частині, в Степу та в південно-західній частині Лісостепу. Особливо поширені черешня на піщаних ґрунтах Мелітопільщини.
Будова рослини
Стовбур – центральне стебло. Скелетні гілки – виростають від штамба, центрального провідника. Гілочки, що обростають – дрібні ростові та плодові гілочки четвертого, п’ятого і наступних порядків галуження. Пагін – однорічний приріст, який вегетує, а після здерев’яніння і опадання листя називається гілкою. Плодові гілочки – букетні гілочки, шпорці, плодові гілочки, звичайні кільчатки, змішані гілочки.
коротко загострені, еліптичні-яйцеподібні, пильчаті, злегка зморщені; черешки з двома залозками в основі платівки, довжиною до 16 см.
Білі квіти у суцвітті. Чашолистків та пелюстків по п’яти, тичинок — багато, маточка одна.
Плід — солодка, куляста або злегка серцеподібна чорна, жовта або червона кістянка, у дикорослих дрібніша, ніж у культурних, до 2 см в діаметрі. Плоди черешні мають до 17 % цукру та до 1,1 % органічних кислот.
Черешня – сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
| Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Група стигл. | Реком. зона | Продуктив. | Урож. | Холодостійк. | Стійк. посухи |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ізюмна | З , П : 325 ВППС : 1850 ? 325 – Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 1850 – Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 1991 | ун | пс | Л | ||||
| Ірена | З , ВППС : 2799 ? 2799 – Науково-дослідний та селекційний інститут помології у м. Головуси (CZ) | 2023 | ун | пс | С , Л , П , ЗГр | 25.0 тон/га | 7 | 7 | |
| Іскра | З , П : 325 ВППС : 1850 ? 325 – Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 1850 – Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 1998 | ун | сп | С | ||||
| Аеліта | З , ВППС : 314 ? 314 – Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 1989 | ун | сп | Л , С | ||||
| Амазонка | З : 314 ? 314 – Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2001 | ун | пс | Л | ||||
| Анонс | З , П : 325 ВППС : 1850 ? 325 – Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 1850 – Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 1990 | ун | сп | С | висока | |||
| Аншлаг | З , П : 325 ВППС , ВП : 1850 ? 325 – Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 1850 – Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 2007 | ун | сс | Л , С | 9 | |||
| Бігарро Бурлат | З , ВППС : 1850 ? 1850 – Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 2014 | ун | рс | С | 74 ц/га | 6 | ||
| Бігарро Мармотт | З : 1010 ? 1010 – Заявник не зареєстрований (UA) | 1997 | ун | сс | Л | ||||
| Бігарро Старкінг Харді Джайєнт | З : 1010 ? 1010 – Заявник не зареєстрований (UA) | 1991 | ун | сс | С | ||||
| Бігарро Хатіф Бурлат | З : 1010 П : 1850 ? 1010 – Заявник не зареєстрований (UA) 1850 – Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 1994 | свж | рс | С | висока | середня | ||
| Бірюза | З , ВППС , ВП : 1912 ? 1912 – Інститут помології ім. Л.П. Симиренка Національної академії аграрних наук України (UA) | 2015 | сс | С | 15.9 тон/га | 8 | 8 | ||
| Віха | З , П : 325 ВППС : 1850 ? 325 – Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 1850 – Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 2007 | ун | пс | Л , С | 8 | |||
| Валерій Чкалов | З : 238, 325 ВППС , П : 1850 ? 238 – Всеросійський науково-дослідний інститут генетики і селекції плодових рослин ім. І.В. Мічуріна (RU) 325 – Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 1850 – Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 1954 | ун | рс | Л , П , С | ||||
| Валерія | З , ВППС : 314 ? 314 – Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2001 | ун | сс | Л | ||||
| Василиса прекрасна | З , ВППС , ВП : 1603 ? 1603 – Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 2015 | ун | сс | С | 15.85 тон/га | 7 | ||
| Весняні наспіви | З , ВППС , ВП : 365 ? 365 – Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2012 | дес. | рс | С | 8 | 42,84 ц/га | висока | |
| Визнання | З , П : 325 ВППС : 1850 ? 325 – Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 1850 – Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 2007 | свж | рс | Л , С | 8 | |||
| Винка | З , П : 325 ВППС : 1850 ? 325 – Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 1850 – Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 1981 | ун | сс | С | ||||
| Виставочна | З , П : 365 ? 365 – Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1972 | ун | пс | С , Л |