Спекотний сад: топ-50 багаторічників, які можна не поливати

Якщо ви не маєте можливості поливати квітник часто, ліпше адаптувати його до аномальних змін погоди та обрати ті рослини, які здатні витримувати посуху. Які варіанти обрати для свого подвір’я та на що при цьому варто звертати увагу – розповідає «Зелена садиба».

Базовим критерієм пошуку таких рослин є жаростійкість, здатність витримувати спеку. Звертайте увагу на листя і його опушення – сіре, сріблясте, грубо-шорсткувате на дотик, як, до прикладу, у лаванди, вузьке травинкоподібне, як у злаків і гвоздик, чи потовщене, м’ясисте, як у сукулентів.

Придивіться до рослин, що підходять для оформлення залишкових смуг ґрунту, наприклад, по периметру саду, біля доріг, великих асфальтованих ділянок, огорожі, басейну, тераси, а особливо – до видів, за допомогою яких імітують степ, польові насадження, у тому числі американські прерії. Зазвичай такі рослини рекомендують вирощувати на піщаному чи кам’янистому, сухому ґрунті з хорошим дренажем на підвищенні, бо вони бояться сирості.

Злаки та мереживні рослини

Посухостійкі злаки – основа садів-прерій, але є і чимало інших рослин з цікавими текстурами, мереживністю, що створюють ефект марева. Наприклад, молінія (Molinia), костриця (Festuca), та панікум (Panicum), який у нас так не люблять називати просто просом, – обирати є з чого. Навіть ковила при виборі садових сортів з простої фонової рослини перетворюється на справжню зірку з пухнастими, довгими суцвіттями і кольоровим остюками.

Шавлія (Salvia) – красивий та невибагливий рід рослин. Звичайна шавлія лікарська (Salvia officinalis) з її срібними листками, потужними квітконосами, пишними кущами – рослина і декоративна, і корисна, проте й решта видів теж чудово ростуть без поливу. Атмосферними та стійкими до посухи є також валеріана червона (Centranthus ruber), лещиці, або гіпсофіли (Gypsophila), миколайчики (Eryngium).

Особливе місце серед посухостійких рослин займає лаванда (Lavandula), яка навіть у найспекотніше літо не страждає, а цвіте ще краще. Її добре поєднувати зі ще однією середземноморською зіркою – сантоліною (Santolina). Дарма ігнорують в українських садках і Callirhoe involucrata з родини мальв, яка має яскраві фіолетові квіти з білими плямами в центрі.

Яскраві посухостійкі квіти

Гвоздики (Dianthus) – чудові рослини для квітника з мінімальним поливом, достатньо обрати будь-який багаторічний вид. Ще один варіант – армерія морська (Armeria maritima), незрівнянна за рясністю цвітіння та щільністю дернини з вузького темного листя. Цвіте вона більше двох місяців, починаючи з травня, ще й здатна порадувати повторно восени у вдалі роки.

Багаторічні маки (Papaver hybrids) – окраса будь-якого садка. Їх легко виростити із насіння, вибір забарвлення та ступеня махровості дуже великий. І хоча ця рослина просто зникає після травнево-червневого цвітіння, восени знов відростає особливе, яскраве, пухнасте листя. Еремурус (Eremurus) цінується як один з найвищих і найефективніших видів з вертикальними суцвіттями.

Лофант, чи багатоколосник сірий (Agastache cana), у нас зустрічається рідше за більш ароматні види, проте є більш ефективним. Потужні кущі висотою до 90 см з більш темним, ніж у анісового лофанту, листям дивують яскравими, пишними колосками, що забарвленні у всі відтінки темно-рожевих та вишневих барв.

За чистотою пурпурових барв важко зрівнятися з вербеною прямою (Verbena stricta). Потужні кущі висотою до 1,5 м, сірувате густе листя – яскравий фон для бузкових квіточок, що знизу догори розпускаються на довгих паличкоподібних колоскових суцвіттях. Це один з найулюбленіших видів метеликів.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Якщо ви досі вважаєте деревій нецікавим, варто поглянути на сучасні гібридні сорти. Величезні різнобарвні щитки сортового деревію звичайного (Achillea millefolium) підкорюють не лише вибором білих, жовтих, помаранчевих, кремових, рожевих, червоних відтінків, а й пишним філігранним листям. Це чудові партнери для будь-якого багаторічника. Також варто придивитися до ехінацей (Echinacea) і делосперми Купера (Delosperma cooperi). Є й інші види з суцвіттями-кошиками, що добре ростуть без поливу: дівочі очка, або кореопсис (Coreopsis), рудбекії (Rudbeckia), геленіум (Helenium), гайлардія (Gaillardia).

Делосперма Купера

Цибулинні теж надстійкі до посухи. Акценти можна вдало розставити за допомогою мускарі, також відомих як гадючі цибульки чи мишачий гіацинт (Muscari), нарцисів, видових тюльпанів, весняних та осінніх крокусів, ерантісу та всіх декоративних алліумів (декоративної цибулі).

Здатність запасати вологу у стеблах і листках, м’ясиста текстура забезпечує садові сукуленти чималою стійкістю до спеки та посухи. Очиток килимовий та молодило можуть прикрасити навіть кам’янисті ґрунти, а також тріщини й прогалини в кам’яній кладці. Інші види теж обходяться без поливів, зокрема, заяча капуста, або очиток видний (Sedum spectabile).

Посухостійкі декоративно-листяні рослини

Для заповнення проміжків між квітучими багаторічниками, оформлення переднього плану чи пустот, введення контрастів можна використати рослини з ефектним листям. Без жодного поливу чудово розростається чистець візантійський (Stachys byzantina). Він не залишає шансів бур’янам і дуже довговічний, хоч трохи й агресивний.

Журавець, чи герань темна (Geranium phaeum), з великими сизуватими зимуючими листками та дрібними темними квітами росте при будь-якому освітленні. Можна використовувати й інші журавці, наприклад, журавець великокореневищний (Geranium macrorrhizum). Відмінні сріблясті плями, схожі на казкові мережива, створює полин. Абсолютний фаворит – полин Стеллера (Artemisia stelleriana), але будь-які декоративні полини всіх розмірів та форм доречні. Чебрець (Thymus) чудово виглядає під час цвітіння. І звичайний чебрець, і різноманітні різнобарвні сорти – надійне ароматне доповнення посухостійкої композиції.

Рослини для тіні

У затінку потреба у волозі і так значно нижча, ніж на палючому сонці. Проте є чимало проблемних ділянок з сухим ґрунтом біля будівель чи огорож, де не можуть рости звичайні тіньові рослини. Для поєднання затінку та дуже сухої землі є свої, особливі зірки.

Серед високих рослин в першу чергу потрібно згадати про унікальні лісові види, наприклад, вербозілля конвалієподібне (Lysimachia clethroides) або купину запашну (Polygonatum odoratum). Папороть теж не завжди вологолюбна. У сухому ґрунті чудово ростуть два види – яскраво-зелений багаторядник верхоплодний (Polystichum acrostichoides) та пурпурово-срібна папороть японська (Athyrium brevisorum).

Вербозілля конвалієподібне

Серед пишних багаторічників особливо вирізняється айстра розчепірена (Aster divaricatus) висотою до 75 см з дрібними розчепірено-пелюстковими білими кошиками. Чи ще більш розгалужений, бузковий, рясноквітучий вид – айстра серцелиста (Symphyotrichum cordifolium). Пишною подушкою серцелистного листя з акварельним поєднанням яскраво-зеленого та червоно-коричневого кольорів приваблює горянка різнокольорова (Epimedium x versicolor). Не варто забувати і про хосту, конвалію, пахізандру притиснуту (Pachysandra procumbens), копитняк канадський (Asarum canadense) та підмаренник духмяний (Galium odoratum).

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Хвойні в тіні та півтіні: які види та сорти вибрати

Багато хвойних рослин воліють жити на сонячних ділянках, але деякі хвойники ростуть в тіні і демонструють цілком хорошу декоративність, попри дефіцит ультрафіолету. Сьогодні ми поговоримо саме про таку рослинність. Чому ця стаття буде корисною для читачів блогу Яскрава Клумба? Все дуже просто! Коли ви створюватимете цікавий ландшафтний дизайн за допомогою хвойних кущів і дерев – важливо розуміти, які хвойники люблять тінь, а які краще висадити на сонечку.

Окрім окремих сортів усім відомої та дуже популярної туї, комфортно в тіні почуваються й інші хвойні рослини. Ми підібрали найпопулярніші за рейтингом продаж рослини, які зможуть прикрасити тінисту ділянку будь-якої території. Знаючи, який хвойник можна посадити в тіні або півтіні, ви зможете успішно реалізувати свої дизайнерські ідеї на всі 100%. Ще й сусідам радитимете!

Які хвойні рослини вибрати

Туєвик Graciosa

Почнемо з найпопулярнішого питання: чи можна садити туєвики у тіні? Існують деякі сорти, які цілком нормально переносять півтінь, але навіть при цьому їх крона стає дещо крихкою, трохи втрачає декоративність. Тому увагу краще звертати на сорти, які справді вважаються тіньолюбними хвойниками для саду. Карликовий сорт японської селекції Граціоза порадує вас практично такою ж хвоєю, як у середньостатистичної туї. Компактна, красива, непересічна рослина!

• висота: 60-80 см;
• інтенсивність росту: низька;
• хвоя: яскраво-зелена, присутні світлі плями, досить щільно притискається до пагонів;
• крона: округла, при цьому гілки тонкі, злегка пониклі;
• морозостійкість: до -30 °С;
• застосування в ландшафтному дизайні: посадка в соло-версії або групі з іншими хвойними рослинами.

Тис середній Groenland

Вічнозелені рослини для тіні зустрічаються не так часто, як сонцелюбні, тому тис Гроенланд має підвищену цінність. Він цілком нормально росте на сонці і не втрачає естетичної привабливості в затінку. Відрізняється розгалуженим корінням поверхневого типу, має високу посухостійкість, без проблем переносить часті стрижки. Його плоди схожі на екзотичні ягоди із прихованим в м’ясистих навколоплідниках насінням.

• висота: близько 2-3 метрів у середньому (найбільші екземпляри – до 5 метрів);
• інтенсивність зростання: вище за середню (приблизно 10 см за рік);
• хвоя: насичений зелений колір, голки розташовуються у 2 ряди;
• крона: густа, має конічну форму, відрізняється компактністю (завдяки обрізці можна регулювати форму);
• морозостійкість: до -35 °С;
• тис в дизайні саду: при посадці в ряд виходить розкішний живопліт, красиво виглядає на тлі чистого газону.

Ялиця Нордмана

Деякі сорти ялиці – це хвойники, які ростуть у тіні без проблем. Звичайно, далеко не всі, але ялиця Нордмана цілком пристосована до тінистої місцевості. У перші 5-10 років вона росте досить повільно, а далі набирає темп, досягаючи величезних розмірів, і сама створює тінь для менш високих рослин. Виглядає ця красуня дуже привабливо, а який аромат! Європейці люблять ялицю Нордмана і часто використовують її як різдвяне дерево, прикрашаючи на свята прямо у дворі.

• висота: доросле дерево зростає на 20 метрів і більше;
• інтенсивність зростання: висока;
• хвоя: зелена (молоді голочки трохи жовтуваті), має хвойно-цитрусовий аромат, красиво блищить, довжина кожної голки – 3-4 см;
• крона: конічна, кілька метрів завширшки;
• морозостійкість: до -30 °С;
• застосування ялиці у дизайні: для змішаних посадок, використовується як новорічне дерево, виходить красива дизайнерська картина, якщо поряд посадити горобину.

Ялівець Repanda

Майже всі ялівці у тіні ростуть не дуже охоче. Але є деякі винятки. Наприклад, сорт Репанда. За великим рахунком його можна записати у хвойники, які люблять тінь. Не сказати, що він її обожнює, але як мінімум на частково затіненій ділянці почувається цілком комфортно. Перевага цього сорту полягає і в його невибагливості. Головне – щоб ґрунт не був надто важким і включав поживні речовини. Допомагають спеціальні добрива для хвої.

• висота: близько 50 см (карликовий вид);
• інтенсивність зростання: низька;
• хвоя: насичено-зелена, відрізняється ледь помітними сріблястими переливами, відносно м’яка на дотик, ароматна, має корисні властивості;
• крона: нерівномірна, густа, в міру розлога;
• морозостійкість: до -30 °С;
• застосування ялівців в ландшафтному дизайні: для оформлення рокаріїв, доречно виглядає в обмеженому просторі, підходить для невеликих ділянок.

Тис ягідний Repandens

Які хвойники можна садити в тіні, без побоювання за їхню подальшу декоративність? Однозначно, це тис Репанденс. Він витримує приблизний нейтралітет щодо сонця і тіні, бувши більшою мірою універсальною рослиною. Багато садівників, які сумніваються в тому, чи можна садити хвойні в тіні, вибирають саме цей сорт, що зростає насамперед горизонтально. Цей тис славиться відмінною хворобостійкістю, тому багато клопотів не завдає.

• висота: приблизно 40-50 см;
• інтенсивність зростання: низька;
• хвоя: зелена, м’яка;
• крона: гілки розташовуються щільно одна до одної, ростуть горизонтально, до 2 метрів у діаметрі;
• морозостійкість: до -30 °С (молоді рослини краще вкривати на зиму);
• тис у ландшафтному дизайні: підходить для оформлення затінених ділянок, утворює зелений килим під високими деревами.

Ялівець Jade River

Стаття про те, які вічнозелені рослини люблять тінь, не могла обійтися без Нефритової Річки. Саме так перекладається назва цього розкішного сорту ялівцю. Його хвилясті пагони нефритового кольору справді багато в чому нагадують хвилі, і створюється ефект живої річки у саду чи дворі. Рослина гідно переносить дефіцит сонячних променів. Оптимальною зоною посадки вважається ажурна тінь. Це коли ділянка більшою мірою затінена, але невеликі промінчики сонця іноді пробиваються.

• висота: від 20 до 60 см;
• інтенсивність зростання: низька;
• хвоя: близько 1 см завдовжки, протягом теплого періоду року зелена із сріблясто-блакитними відливами, а в холодні місяці має легкі пурпурові тони;
• крона: злегка піднята, гілки ростуть горизонтально, загальний діаметр рослини часто перевищує 2 метри;
• морозостійкість: до -33 °С;
• як використати ялівець в дизайні: шикарна ґрунтопокривна рослина, красиво виглядає під ногами у високих хвойників.